Снаряд

Артилерíйський снаря́д — основний елемент артилерійського пострілу, призначений:

• для ураження цілей;
• для виконання інших завдань: , задимлення, навчання і таке інше.

Снаряд

Шрапнельний снаряд. Перша світова війна

Протитанковий підкаліберний снаряд. Франція

Запит «Снаряд» перенаправляє сюди; див. також Снаряд (значення).

Снаряд:

• складається з корпусу, спорядження і детонатора;
• характеризується потужністю вибуху, далекобійністю, безпекою при стрільбі, стійкістю при зберіганні та ін.

За конструкцією артилерійські снаряди поділяються на активні та активно-реактивні.

Розрізняють артилерійські снаряди:

• основного призначення:
  • бронебійні,
  • фугасні,
  • осколково-фугасні;
• спеціального призначення:
  • освітлювальні,
  • димові,
  • хімічні;
• допоміжного призначення.

Див. також

• Артилерійський постріл
• Ядро (артилерія)
• Порох
• Бойовий комплект
• Термобаричний боєприпас
• Міжконтинентальна балістична ракета
• Динамо-реактивний снаряд

Примітки

1. Снаряд // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Основи будови артилерійських гармат та боєприпасів : підручник / А. Й. Дерев’янчук. – Суми : Сумський державний університет, 2011. – 716 с.

Посилання