Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брусли́на європе́йська (Euonymus europaeus L.) — отруйна багаторічна рослина родини бруслинових, типовий представник угруповань, притаманних широколистяним лісам. Деревинна, технічна, лікарська, лісомеліоративна та декоративна культура.
| Бруслина європейська | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бруслиноцвіті (Celastrales) |
| Родина: | Бруслинові (Celastraceae) |
| Рід: | Бруслина (Euonymus) |
| Вид: | Бруслина європейська (E. europaeus) |
| Біноміальна назва | |
| Euonymus europaeus L., 1753 | |
 | |
Опис
Бруслина європейська належить до листопадних видів. Зазвичай вона являє собою кущ заввишки 1,5-2 м, рідше — невеличке дерево заввишки 5-10 м зі стовбуром завширшки до 20 см. Стовбур і старі гілки сірувато-бурі, майже чорні, помережані корковими наростами, молоді гілки зелені, в перерізі круглі або невиразно чотиригранні. Деревина нещільна, жовта, на відкритому повітрі біліє, свіжа має неприємний запах. Бруньки дрібні, яйцеподібно-конічні. Листки супротивні, черешкові, формою від видовжено еліптичних до оберненояйцеподібних, біля основи клиноподібно звужені, по краю пильчасті, біля верхівки заокруглені, але не тупі, а загострені. Листкові черешки жолобчасті, завдовжки 2-15 мм, листкові пластинки 3-11,5 см завдовжки та 1-6,5 см завширшки. На дотик листки злегка шкірясті, їх колір насичено-зелений, верхній бік голий, жилки на нижньому боці короткоопушені. Восени листя набуває жовто-зеленого, малинового або винного кольорів.
Суцвіття — розлогий зонтик, що складається з 2-9 квіток. В суцвітті середня квітка завжди недорозвинена. Квітконіжки завдовжки 2-3,5 см, біля основи квіток помітні дрібні лускоподібні приквітки, які часто зберігаються і під час достигання плодів. Квітки двостатеві, актиноморфні, чотиричленні, зеленкуваті або жовтуваті, загалом непоказні, завширшки 10-12 мм. Чашолистки широкояйцеподібні, тупі, вдвічі коротші за пелюстки. Пелюсток 4, вони довгасті, тупі, із загнутим війчастим краєм. Тичинок 4, вони завдовжки 1,5-2 мм, розташовані між пелюстками і спрямовані вгору. Пиляки жовтуваті. Маточка 1, зелена; зав'язь гола, тупоконічна; стовпчик циліндричний, коротший за тичинки; приймочка чотирилопатева, тупа.
Плід — поникла, чотиригнізда, розкривна коробочка завдовжки 0,7-1,3 см, завширшки 1,5 см. Її поверхня гола і гладка, кінець вдавлений, а лопаті кілюваті. На початку дозрівання коробочка зелена, у повній стиглості рожево-малинова (в Euonymus europaeus f. albus — біла), поступово темнішає до червоно-коричневої. Вага 100 плодів дорівнює в середньому 50 г. Кожне гніздо плода містить по одній насінині завдовжки 0,5-1 см. Сама насінина біла, але зверху вона вкрита помаранчевим принасінником. При розкритті коробочки насінини частково виступають над її поверхнею або навіть повисають на тоненьких ніжках.
Число хромосом 2n = 64.
-
![image]()
Листя -
![image]()
Квітуча гілка -
![image]()
Квітка великим планом -
![image]()
Недостиглі плоди
Хімічний склад
Усі частини рослини отруйні. Кора містить гіркоту, дубильні речовини, листя — , , флавоноїди. В насінні знайдені олія (50-70 %), алкалоїди еволін, теобромін, кофеїн, серцеві глікозиди з групи карденолідів (в тому числі специфічний евонімін), полісахариди, сексвітерпеноїди, вищі жирні кислоти. Крім того, усі частини рослини містять гутаперчу, але особливо багате на неї коріння і кора, де концентрація цієї речовини сягає 6-17 %. Бруслинову гутаперчу можна побачити у вигляді липких ниток, якщо обережно розламати корінець чи розтягти кору.
Екологія та поширення
Рослина морозо- та вітростійка, помірно тіньовитривала і посухостійка, віддає перевагу поживним ґрунтам, багатим на кальцій. Найчастіше трапляється у підліску широколистяних лісів, зокрема дубових. Також може росте на узліссях, у вільшняках, сосняках, чагарниках, на схилах ярів, рідше — у заболочених місцинах. У горах підіймається до висоти 1800 м над рівнем моря. Є типовим компонентом рослинних угруповань класу Querco-Fagetaea та Rhamno-Prunetea.
Цвітіння відбувається у квітні-червні і триває в середньому 20 діб. Квіти запилюються переважно мухами та мурахами. Плодоносить рясно, у серпні-жовтні. Насіння поширюється птахами. Життєздатність насіння становить 95 %. Окрім насіннєвого можливе і вегетативне розмноження живцюванням.
Ареал бруслини європейської охоплює всю Європу, включно з прилеглими атлантичними та середземноморськими островами (Ірландією, Великою Британією, Корсикою, Сардинією, Сицилією тощо). На півночі вона поширюється аж до південної частини Швеції, на сході — до Кавказьких гір та Малої Азії. В Україні найчастіше трапляється у лісовій та лісостеповій зонах, рідше — у степових районах та Криму. В усіх країнах популяції цього виду численні і не потребують охорони.
Застосування
Ще у XX сторіччі кору і корені бруслини європейської використовували для промислового виробництва гутаперчі. Для цього застосовували механічний та екстракційний способи. При першому способі кору залишали у буртах для бродіння, після чого подрібнювали і обробляли лужним розчином, при другому способі екстрагували киплячим дихлоретаном. Наразі рослинна сировина поступилася місцем штучній гутаперчі.
Деревина бруслини європейської легка, але міцна і добре полірується, тому її використовують у різьбленні. В минулому з цього матеріалу виготовляли веретена, спиці, клавіші. З бруслинової деревини можна отримати деревне вугілля, яке, на відміну від вугілля з інших дерев, дуже крихке і застосовується у малюванні. У Франції з нього також виготовляли порох.
Пігменти помаранчевих оболонок насіння придатні для фарбування сап'яну, а якщо відварити цілі плоди з солями заліза, то можна отримати коричневу фарбу. Відповідно, з листя можна отримати зелений пігмент. Технічне застосування знаходить і невисихаюча олія з насіння.
Оскільки бруслина європейська містить отруйні речовини, вживання її насіння може призвести до порушення діяльності нирок, серця, травного тракту. Отруєння супроводжується нудотою, блюванням, проносом, болем у животі, набряком печінки, запамороченням, судомами. Триацетин, що міститься у плодах, підвищує артеріальний тиск. В тяжких випадках можливий розвиток ентериту з геморагічним синдромом, параліч і смерть. Як правило, отруюються маленькі діти, які спокушаються привабливим виглядом яскравого насіння. Для дорослих смертельна доза становить 35 плодів. Симптоми отруєння розвиваються протягом 18 годин після вживання насіння у їжу. В цих випадках дієві найпростіші засоби допомоги: промивання шлунка, вживання активованого вугілля і обволікаючих засобів. Для попередження судом лікар може призначити барбітурати.
Офіційною медициною ця рослина не використовується. Натомість, у народній медицині отруйну дію бруслини європейської інколи застосовували навмисне як блювотний, проносний і глистогінний засіб, для лікування малярії тощо. Але в XXI сторіччі з появою більш безпечних ліків таке використання вийшло з ужитку. Також в давнину настоянкою плодів на оцті лікували шкірні захворювання у свійських тварин, а у людей свіжим листям гоїли грибкові ураження шкіри, порошком товчених плодів — коросту, відваром листя виводили вошей.
У лісовому господарстві та садівництві бруслину європейську використовують для закріплення схилів, прикрашення парків, створення живоплотів. Хоча цвітіння цього виду проходить майже непомітно, проте яскраве листя, а восени ще й плоди, значно прикрашають сад. Рослини цього виду добре формуються, витривалі до забруднення повітря газами. Відомо близько 20 культурних форм, які менш морозостійкі порівняно з дикими особинами. З них найбільш відомі пурпурова, плакуча, проміжна, сріблясто-плямиста, аукуболиста (з жовтими плямами на листі) та карликова форми. Останній різновид не треба плутати з бруслиною карликовою — самостійним дикорослим видом.
Синоніми
|
|
Джерела
- The Plant List.(англ.)
- Euonymus europaeus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Lucjan Rutkowski. Klucz do oznaczania roślin naczyniowych Polski niżowej. — Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006.(пол.)
- Władysław Matuszkiewicz. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. — Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006.(пол.)
- Burkhard Bohne, Peter Dietze. Rośliny trujące: 170 gatunków roślin ozdobnych i dziko rosnących. — Warszawa: Bellona, Spółka Akcyjna, 2008.(пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brusli na yevrope jska Euonymus europaeus L otrujna bagatorichna roslina rodini bruslinovih tipovij predstavnik ugrupovan pritamannih shirokolistyanim lisam Derevinna tehnichna likarska lisomeliorativna ta dekorativna kultura Bruslina yevropejskaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bruslinocviti Celastrales Rodina Bruslinovi Celastraceae Rid Bruslina Euonymus Vid Bruslina yevropejska E europaeus Binomialna nazvaEuonymus europaeus L 1753OpisBrunki Bruslina yevropejska nalezhit do listopadnih vidiv Zazvichaj vona yavlyaye soboyu kush zavvishki 1 5 2 m ridshe nevelichke derevo zavvishki 5 10 m zi stovburom zavshirshki do 20 sm Stovbur i stari gilki siruvato buri majzhe chorni pomerezhani korkovimi narostami molodi gilki zeleni v pererizi krugli abo nevirazno chotirigranni Derevina neshilna zhovta na vidkritomu povitri biliye svizha maye nepriyemnij zapah Brunki dribni yajcepodibno konichni Listki suprotivni chereshkovi formoyu vid vidovzheno eliptichnih do obernenoyajcepodibnih bilya osnovi klinopodibno zvuzheni po krayu pilchasti bilya verhivki zaokrugleni ale ne tupi a zagostreni Listkovi chereshki zholobchasti zavdovzhki 2 15 mm listkovi plastinki 3 11 5 sm zavdovzhki ta 1 6 5 sm zavshirshki Na dotik listki zlegka shkiryasti yih kolir nasicheno zelenij verhnij bik golij zhilki na nizhnomu boci korotkoopusheni Voseni listya nabuvaye zhovto zelenogo malinovogo abo vinnogo koloriv Sucvittya rozlogij zontik sho skladayetsya z 2 9 kvitok V sucvitti serednya kvitka zavzhdi nedorozvinena Kvitkonizhki zavdovzhki 2 3 5 sm bilya osnovi kvitok pomitni dribni luskopodibni prikvitki yaki chasto zberigayutsya i pid chas dostigannya plodiv Kvitki dvostatevi aktinomorfni chotirichlenni zelenkuvati abo zhovtuvati zagalom nepokazni zavshirshki 10 12 mm Chasholistki shirokoyajcepodibni tupi vdvichi korotshi za pelyustki Pelyustok 4 voni dovgasti tupi iz zagnutim vijchastim krayem Tichinok 4 voni zavdovzhki 1 5 2 mm roztashovani mizh pelyustkami i spryamovani vgoru Pilyaki zhovtuvati Matochka 1 zelena zav yaz gola tupokonichna stovpchik cilindrichnij korotshij za tichinki prijmochka chotirilopateva tupa Plid ponikla chotirignizda rozkrivna korobochka zavdovzhki 0 7 1 3 sm zavshirshki 1 5 sm Yiyi poverhnya gola i gladka kinec vdavlenij a lopati kilyuvati Na pochatku dozrivannya korobochka zelena u povnij stiglosti rozhevo malinova v Euonymus europaeus f albus bila postupovo temnishaye do chervono korichnevoyi Vaga 100 plodiv dorivnyuye v serednomu 50 g Kozhne gnizdo ploda mistit po odnij nasinini zavdovzhki 0 5 1 sm Sama nasinina bila ale zverhu vona vkrita pomaranchevim prinasinnikom Pri rozkritti korobochki nasinini chastkovo vistupayut nad yiyi poverhneyu abo navit povisayut na tonenkih nizhkah Chislo hromosom 2n 64 Plodi biloyi formi Euonymus europaeus f albus Listya Kvitucha gilka Kvitka velikim planom Nedostigli plodiHimichnij skladKora starogo dereva Usi chastini roslini otrujni Kora mistit girkotu dubilni rechovini listya flavonoyidi V nasinni znajdeni oliya 50 70 alkaloyidi evolin teobromin kofeyin sercevi glikozidi z grupi kardenolidiv v tomu chisli specifichnij evonimin polisaharidi seksviterpenoyidi vishi zhirni kisloti Krim togo usi chastini roslini mistyat gutaperchu ale osoblivo bagate na neyi korinnya i kora de koncentraciya ciyeyi rechovini syagaye 6 17 Bruslinovu gutaperchu mozhna pobachiti u viglyadi lipkih nitok yaksho oberezhno rozlamati korinec chi roztyagti koru Ekologiya ta poshirennyaStulki rozkritogo plodu viglyad zverhu Rozkritij plid z vistupayuchim nasinnyamRozrizane nasinnya iz zarodokom Roslina morozo ta vitrostijka pomirno tinovitrivala i posuhostijka viddaye perevagu pozhivnim gruntam bagatim na kalcij Najchastishe traplyayetsya u pidlisku shirokolistyanih lisiv zokrema dubovih Takozh mozhe roste na uzlissyah u vilshnyakah sosnyakah chagarnikah na shilah yariv ridshe u zabolochenih miscinah U gorah pidijmayetsya do visoti 1800 m nad rivnem morya Ye tipovim komponentom roslinnih ugrupovan klasu Querco Fagetaea ta Rhamno Prunetea Cvitinnya vidbuvayetsya u kvitni chervni i trivaye v serednomu 20 dib Kviti zapilyuyutsya perevazhno muhami ta murahami Plodonosit ryasno u serpni zhovtni Nasinnya poshiryuyetsya ptahami Zhittyezdatnist nasinnya stanovit 95 Okrim nasinnyevogo mozhlive i vegetativne rozmnozhennya zhivcyuvannyam Areal bruslini yevropejskoyi ohoplyuye vsyu Yevropu vklyuchno z prileglimi atlantichnimi ta seredzemnomorskimi ostrovami Irlandiyeyu Velikoyu Britaniyeyu Korsikoyu Sardiniyeyu Siciliyeyu tosho Na pivnochi vona poshiryuyetsya azh do pivdennoyi chastini Shveciyi na shodi do Kavkazkih gir ta Maloyi Aziyi V Ukrayini najchastishe traplyayetsya u lisovij ta lisostepovij zonah ridshe u stepovih rajonah ta Krimu V usih krayinah populyaciyi cogo vidu chislenni i ne potrebuyut ohoroni ZastosuvannyaShe u XX storichchi koru i koreni bruslini yevropejskoyi vikoristovuvali dlya promislovogo virobnictva gutaperchi Dlya cogo zastosovuvali mehanichnij ta ekstrakcijnij sposobi Pri pershomu sposobi koru zalishali u burtah dlya brodinnya pislya chogo podribnyuvali i obroblyali luzhnim rozchinom pri drugomu sposobi ekstraguvali kiplyachim dihloretanom Narazi roslinna sirovina postupilasya miscem shtuchnij gutaperchi Derevina bruslini yevropejskoyi legka ale micna i dobre poliruyetsya tomu yiyi vikoristovuyut u rizblenni V minulomu z cogo materialu vigotovlyali veretena spici klavishi Z bruslinovoyi derevini mozhna otrimati derevne vugillya yake na vidminu vid vugillya z inshih derev duzhe krihke i zastosovuyetsya u malyuvanni U Franciyi z nogo takozh vigotovlyali poroh Pigmenti pomaranchevih obolonok nasinnya pridatni dlya farbuvannya sap yanu a yaksho vidvariti cili plodi z solyami zaliza to mozhna otrimati korichnevu farbu Vidpovidno z listya mozhna otrimati zelenij pigment Tehnichne zastosuvannya znahodit i nevisihayucha oliya z nasinnya Oskilki bruslina yevropejska mistit otrujni rechovini vzhivannya yiyi nasinnya mozhe prizvesti do porushennya diyalnosti nirok sercya travnogo traktu Otruyennya suprovodzhuyetsya nudotoyu blyuvannyam pronosom bolem u zhivoti nabryakom pechinki zapamorochennyam sudomami Triacetin sho mistitsya u plodah pidvishuye arterialnij tisk V tyazhkih vipadkah mozhlivij rozvitok enteritu z gemoragichnim sindromom paralich i smert Yak pravilo otruyuyutsya malenki diti yaki spokushayutsya privablivim viglyadom yaskravogo nasinnya Dlya doroslih smertelna doza stanovit 35 plodiv Simptomi otruyennya rozvivayutsya protyagom 18 godin pislya vzhivannya nasinnya u yizhu V cih vipadkah diyevi najprostishi zasobi dopomogi promivannya shlunka vzhivannya aktivovanogo vugillya i obvolikayuchih zasobiv Dlya poperedzhennya sudom likar mozhe priznachiti barbiturati Oficijnoyu medicinoyu cya roslina ne vikoristovuyetsya Natomist u narodnij medicini otrujnu diyu bruslini yevropejskoyi inkoli zastosovuvali navmisne yak blyuvotnij pronosnij i glistoginnij zasib dlya likuvannya malyariyi tosho Ale v XXI storichchi z poyavoyu bilsh bezpechnih likiv take vikoristannya vijshlo z uzhitku Takozh v davninu nastoyankoyu plodiv na octi likuvali shkirni zahvoryuvannya u svijskih tvarin a u lyudej svizhim listyam goyili gribkovi urazhennya shkiri poroshkom tovchenih plodiv korostu vidvarom listya vivodili voshej U lisovomu gospodarstvi ta sadivnictvi bruslinu yevropejsku vikoristovuyut dlya zakriplennya shiliv prikrashennya parkiv stvorennya zhivoplotiv Hocha cvitinnya cogo vidu prohodit majzhe nepomitno prote yaskrave listya a voseni she j plodi znachno prikrashayut sad Roslini cogo vidu dobre formuyutsya vitrivali do zabrudnennya povitrya gazami Vidomo blizko 20 kulturnih form yaki mensh morozostijki porivnyano z dikimi osobinami Z nih najbilsh vidomi purpurova plakucha promizhna sriblyasto plyamista aukubolista z zhovtimi plyamami na listi ta karlikova formi Ostannij riznovid ne treba plutati z bruslinoyu karlikovoyu samostijnim dikoroslim vidom SinonimiEuonymus angustifolius Gilib Euonymus bulgarica Velen Euonymus bulgaricus Velen Euonymus czernjaevii Klokov Euonymus europaeus f angustifolius Gancev Euonymus europaeus var australis Kom Euonymus europaeus f bulgaricus Velen Gancev Euonymus europaeus var fibrilliferus Fisch amp C A Mey Medw ex N Busch Euonymus europaeus var involutus Lindem Euonymus europaeus f microphyllus Beck Gancev Euonymus europaeus subsp ponticus Savul amp Rayss Euonymus europaeus var pumilus Loudon Euonymus europaeus var suberoso alatus Lindem Euonymus europaeus subsp subvelutinus Savul amp Rayss Grosset Euonymus floribundus Steven Euonymus latifolius S G Gmel Euonymus medirossica Klokov Euonymus medirossicus Klokov Euonymus medius Kit Euonymus moldavica Klokov Euonymus moldavicus Klokov Euonymus odessanus Klokov Euonymus pubescens Steven Euonymus quadrigonus Gueldenst ex Ledeb Euonymus vulgaris Mill DzherelaThe Plant List angl Euonymus europaeus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Lucjan Rutkowski Klucz do oznaczania roslin naczyniowych Polski nizowej Warszawa Wyd Naukowe PWN 2006 pol Wladyslaw Matuszkiewicz Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski Warszawa Wyd Naukowe PWN 2006 pol Burkhard Bohne Peter Dietze Rosliny trujace 170 gatunkow roslin ozdobnych i dziko rosnacych Warszawa Bellona Spolka Akcyjna 2008 pol