Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зубни́ця зало́зиста (Dentaria glandulosa) — багаторічна рослина родини капустяних. Релікт третинного періоду. Весняний ефемероїд із трійчастими листками і відносно великими пурпуровими квітами. Вид поширений у Центральній та Південно-Східній Європі, Малій Азії та на Кавказі. Зростає у хвойних та листяних лісах, де часто утворює локальні зарості. Маловідома декоративна, лікарська та харчова рослина. Регіонально рідкісний вид, занесений до Червоної книги Молдови, Червоного списку Чехії, списків охоронюваних рослин ряду областей України.
| Зубниця залозиста | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Жеруха (Cardamine) |
| Вид: | C. glanduligera |
| Біноміальна назва | |
| Cardamine glanduligera , 1939 | |
Назва
Латинська родова назва Dentaria походить від лат. dens, dentis — «зуб» і обумовлена виглядом кореневищ, наче всіяних зубами. Характерно, що ця особливість відтворена в наукових назвах різними мовами: укр. зубниця, рос. зубянка, словац. zubačka, а також у чеській народній назві babí zub — «бабій зуб».
Латинський видовий епітет glandulosa походить від лат. glandula — «залоза». Він пояснюється наявністю численних залозок, які вкривають нижній бік листків цієї рослини. Цей епітет також буквально відтворений у наукових назвах різними мовами, наприклад: укр. залозиста, рос. железистая, словац. žliazkatá, чеськ. žláznatá, а також в українських народних назвах зуба́чка железова́та, зубни́ця зелези́ста. Крім них, Словник українських наукових і народних назв судинних рослин фіксує для цього виду такі народні синоніми як колопе́н(ь)ка (походження цієї назви нез'ясоване), колопе́н(ь)ка си́ня, про́ліски — ці назви вказують на фіолетовий колір квіток, який в давнину часто ототожнювали із синім. Слід зауважити, що словом «проліски» в народі називають й інші весняні рослини із синім кольором квіток, не споріднені між собою.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10—40 см; геофіт. Кореневище повзуче, довге, нитчасте (завширшки 0,75—1 мм), вкрите віддаленими одна від одної на 0,5—1 см ланцетними лусками, довжина яких складає 3—5 мм, а ширина при основі становить близько 1,5 мм. Стебло поодиноке, прямостояче, просте, порожнисте, голе. Під час цвітіння його висота становить 10—20 см, а при достигання плодів воно подовжується до 35—40 см. Стеблові листки зазвичай у кількості 3—4 штук, зібрані в колотівки, розташовані у верхній частині стебла, листки на довгих черешках, трійчасті, рідше пальчасті, темно-зелені, 5—9 см завдовжки. Листочки вузько-ланцетні, яйцеподібно-ланцетні або овальні, нерівномірно пилчасті, при основі інколи цілокраї, з клиноподібною основою та гострою верхівкою. Кінцевий листочок дещо більший за бічні, має довжину 40—75 мм та ширину 9—16 мм. Інколи у зубниці залозистої розвиваються прикореневі листки, формою схожі на стеблові, але на довших черешках і більшого розміру (завдовжки 11—16 см). Нижній бік листків вкритий залозками. Листкам цієї рослини притаманний слабкий запах часнику і дещо гострий смак.
Суцвіття — верхівкова негуста китиця, що складається з (2) 5—8 актиноморфних чотиричленних квіток, розташованих на довгих квітконіжках. Діаметр квіток становить 1,5—2,5 см. Чашолистки 7—8 мм завдовжки, довгасті, темно-фіолетові. Листочки оцвітини завдовжки 12—22 мм, видовжено-клиноподібні, на верхівці заокруглені або злегка виїмчасті, різко звужені у лінійний нігтик. Їхній колір, як правило, темно-рожевий, пурпуровий, малиновий чи фіолетовий, зрідка білий. Зовнішні тичинки завдовжки близько 6,5 мм, довжина внутрішніх складає близько 7 мм. Пиляки довгасті, жовтуваті.
Плоди — стручки завдовжки 25—50 мм, завширшки близько 2 мм. Насінини завдовжки до 2,5 мм, завширшки близько 2 мм, кутасто-овальні, темно-бурі, блискучі.
Число хромосом 2n = 48.
Хімічний склад
Хімічний склад цієї рослини, як і споріднених видів зубниць, детально не досліджений. Достеменно відомо, що кореневища зубниці залозистої містять алкалоїди та ефірну олію.
Поширення
Зубниця залозиста належить до (субендеміків), тобто видів із незначним за площею ареалом, але не настільки вузьким, щоб їх можна було назвати ендемічними. Як релікт третинного періоду ця рослина збереглася переважно у гірських місцевостях із відносно м'яким кліматом. Основні осередки зростання розташовані у Центральній та Південно-Східній Європі, зокрема, вперше цей вид було описано з околиць (Угорщина). Окрім цієї країни зубниця залозиста трапляється в Карпатах, включно із територіями Польщі, Чехії, Словаччини, України. Далі на південний схід відомі лише ізольовані популяції у басейні Дністра (в межах Молдови та України) і на Балканах (на теренах Болгарії). Ще далі на схід її можна віднайти на півострові Мала Азія. Крайня північно-східна частина ареалу охоплює Кавказькі гори.
В Україні ця рослина трапляється у Карпатах, на Волині, заході Поділля та правобережному Поліссі, при цьому вона відсутня у Закарпатській низовині. Якщо карпатські популяції численні, то волино-подільські фрагментовані і знаходяться у загрозливому стані. Через це зубницю залозисту внесено до списку охоронюваних рослин Волинської, Вінницької, Хмельницької та Житомирської областей. Окрім України, цей вид знаходиться під охороною в Чехії та Молдові, де він внесений, відповідно, до Червоного списку і Червоної книги.
Екологія
Типовими оселищами цього виду є тінисті яри, широколистяні ліси, перш за все, букові, грабово-букові, грабові та дубові. Рідше трапляється у мішаних чи, навіть, хвойних лісах, зокрема, ялинових. Під покривом лісу зубниця залозиста часто утворює суцільні зарості, які особливо помітні під час цвітіння. У горських місцевостях цей вид знаходили як у передгір'ях, так і на висотах до 1500 м. Зубниця залозиста належить до типових представників рослинних асоціацій та .
Ця рослина доволі морозостійка: хоча і тяжіє до місцевостей із помірними зимами, однак розвивається рано навесні, коли ґрунт ще холодний. Взимку витримує пониження температури до -23 °C. Зубниця залозиста здатна переносити нетривалі весняні приморозки, при цьому її пуп'янки без ушкоджень можуть відтанути після промерзання. Цей вид тіньовитривалий. Віддає перевагу ґрунтам добре зволоженим, багатим на поживні речовини (особливо мінеральні азотисті сполуки), із нейтральною, слаболужною чи слабокислою реакцією. Втім, зубниця залозиста здатна рости також на супіщаних, суглинистих, кислих лісових ґрунтах.
Розмножується вегетативно і насінням, причому обидва способи у природі грають помітну роль у відтворенні виду. Вегетативне розмноження відбувається за допомогою повзучого кореневища, яке за сприятливих умов здатне подовжитися на 12 см за рік. На легких супіщаних ґрунтах воно простягається на відносно значну віддаль, внаслідок чого дочірні особини формують негусті куртини, а на щільних суглинках кореневище коротке і розгалужене, внаслідок чого утворюються щільні зарості.
Цвітіння відбувається в умовах достатньої освітленості, тобто до повного розвою листя на деревах, — наприкінці квітня, в травні. Характерно, що цвітіння цього виду тривале і в одній місцевості можна спостерігати квітучі особини протягом 30—35 днів. Запилювачами виступають комахи: метелики і бджоли. В природі відмічені випадки перехресного запилення зі спорідненим видом: × Dentaria glandulosa = . Новий вид, утворений шляхом такої гібридизації, безплідний і розмножується винятково вегетативним способом.
Зубниця залозиста належить до ефемероїдів — рослин із тривалим життєвим циклом (багаторічних), але із коротким періодом вегетації. У червні по завершенню плодоношення її надземна частина відмирає, а в ґрунті зберігається кореневище, з якого наступної весни розвинуться нові пагони. Попри те, що літню спеку ця рослина переносить у стані спокою, її підземні органи чутливі до зневоднення і перегрівання, тому на посушливих, добре освітлених ділянках вона не росте.
Загалом цей вид стійкий до хвороб.
Використання
У культурі зубниця залозиста знана з 1815 року, але залишається маловідомою широкому загалу садівників. Її вирощують, перш за все, як декоративний вид. При культивування вона показала себе як невибаглива рослина, для якої, однак, важливо відтворити природні умови. Найважливішими умовами успішного вирощування є затіненість ділянки у літній період, рихлий та помірно вологий ґрунт, який бажано мульчувати на зиму опалим листям (перепріваючи, воно слугує додатковим джерелом поживних речовин). У культурі зубницю залозисту розмножують поділом кореневищ, який здійснюють наприкінці вегетації, у червні — серпні. Декоративний ефект створюють зімкнені куртинки, які формують суцільний покрив, а також квіти, добре помітні у весняну пору, коли зелені на деревах ще небагато.
Офіційною медициною ця рослина не використовується, не проводили і детальних наукових досліджень фармакологічної дії цього виду на людину. Однак у народній медицині зубницю залозисту інколи застосовують при хворобах нирок та печінки. З цією метою заготовляють кореневища. Зазвичай їх викопують у вересні — жовтні, після повного відмирання надземної частини, рідше заготівлю здійснюють ранньою весною до початку вегетації. Викопані кореневища миють, розрізають на шматки завдовжки 1—2 см і висушують. Така сировина зберігає свої якості не більше двох років. Препарати, виготовлені на основі цієї сировини, протипоказані при вагітності й лактації.
Зелень зубниці залозистої має слабкий часниковий запах та гіркувато-гострий смак. Найвірогідніше, він обумовлений наявністю гірчичної олії — речовини, притаманної багатьом представникам родини Капустяних, до якої належить цей вид. Завдяки такому своєрідному смаку зелень цієї рослини придатна для приготування супів, однак у широкому вжитку практично не використовується.
Таксономія
Таксономічний статус цього виду остаточно не з'ясований. Частина систематиків, включно із українськими, описують зубницю залозисту під латинською назвою Dentaria glandulosa Waldst. et Kit., отже визнають самостійність роду Зубниця. Інші описують цей вид під латинською назвою Cardamine glanduligera O.Schwarz, тобто відносять його до роду Жеруха. Цей науковий погляд, зокрема, відтворений у базі даних сайту The Plant List.
Джерела
- Dentaria glandulosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- [Dentaria glandulosa Waldst. et Kit. — зубниця залозиста]. Сайт «Ботаніка» ((чес.)) . Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
- [Dentaria glandulosa Waldst. et Kit. Опис таксона]. Сайт «Плантаріум» ((рос.)) . Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
- / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1939. — Т. 8. — С. 148, 151. — 696, XXX с. — 5200 екз. (рос.)
- Klucz do oznaczania roślin naczyniowych Polski niżowej /L. Rutkowski. — Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006. (пол.)
- Закономірності поширення весняних ефемероїдів у широколистяних та хвойношироколистяних лісах України [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.] / В. А. Онищенко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 806—824.
- . The Plant List ((англ.)) . Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 25 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zubni cya zalo zista Dentaria glandulosa bagatorichna roslina rodini kapustyanih Relikt tretinnogo periodu Vesnyanij efemeroyid iz trijchastimi listkami i vidnosno velikimi purpurovimi kvitami Vid poshirenij u Centralnij ta Pivdenno Shidnij Yevropi Malij Aziyi ta na Kavkazi Zrostaye u hvojnih ta listyanih lisah de chasto utvoryuye lokalni zarosti Malovidoma dekorativna likarska ta harchova roslina Regionalno ridkisnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Moldovi Chervonogo spisku Chehiyi spiskiv ohoronyuvanih roslin ryadu oblastej Ukrayini Zubnicya zalozista Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Kapustocviti Brassicales Rodina Kapustyani Brassicaceae Rid Zheruha Cardamine Vid C glanduligera Binomialna nazva Cardamine glanduligera 1939 Zubni cya zalo zista Dentaria glandulosa v KarpatahNazvaLatinska rodova nazva Dentaria pohodit vid lat dens dentis zub i obumovlena viglyadom korenevish nache vsiyanih zubami Harakterno sho cya osoblivist vidtvorena v naukovih nazvah riznimi movami ukr zubnicya ros zubyanka slovac zubacka a takozh u cheskij narodnij nazvi babi zub babij zub Latinskij vidovij epitet glandulosa pohodit vid lat glandula zaloza Vin poyasnyuyetsya nayavnistyu chislennih zalozok yaki vkrivayut nizhnij bik listkiv ciyeyi roslini Cej epitet takozh bukvalno vidtvorenij u naukovih nazvah riznimi movami napriklad ukr zalozista ros zhelezistaya slovac zliazkata chesk zlaznata a takozh v ukrayinskih narodnih nazvah zuba chka zhelezova ta zubni cya zelezi sta Krim nih Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin fiksuye dlya cogo vidu taki narodni sinonimi yak kolope n ka pohodzhennya ciyeyi nazvi nez yasovane kolope n ka si nya pro liski ci nazvi vkazuyut na fioletovij kolir kvitok yakij v davninu chasto ototozhnyuvali iz sinim Slid zauvazhiti sho slovom proliski v narodi nazivayut j inshi vesnyani roslini iz sinim kolorom kvitok ne sporidneni mizh soboyu OpisKvitka velikim planom Plodi Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 10 40 sm geofit Korenevishe povzuche dovge nitchaste zavshirshki 0 75 1 mm vkrite viddalenimi odna vid odnoyi na 0 5 1 sm lancetnimi luskami dovzhina yakih skladaye 3 5 mm a shirina pri osnovi stanovit blizko 1 5 mm Steblo poodinoke pryamostoyache proste porozhniste gole Pid chas cvitinnya jogo visota stanovit 10 20 sm a pri dostigannya plodiv vono podovzhuyetsya do 35 40 sm Steblovi listki zazvichaj u kilkosti 3 4 shtuk zibrani v kolotivki roztashovani u verhnij chastini stebla listki na dovgih chereshkah trijchasti ridshe palchasti temno zeleni 5 9 sm zavdovzhki Listochki vuzko lancetni yajcepodibno lancetni abo ovalni nerivnomirno pilchasti pri osnovi inkoli cilokrayi z klinopodibnoyu osnovoyu ta gostroyu verhivkoyu Kincevij listochok desho bilshij za bichni maye dovzhinu 40 75 mm ta shirinu 9 16 mm Inkoli u zubnici zalozistoyi rozvivayutsya prikorenevi listki formoyu shozhi na steblovi ale na dovshih chereshkah i bilshogo rozmiru zavdovzhki 11 16 sm Nizhnij bik listkiv vkritij zalozkami Listkam ciyeyi roslini pritamannij slabkij zapah chasniku i desho gostrij smak Sucvittya verhivkova negusta kiticya sho skladayetsya z 2 5 8 aktinomorfnih chotirichlennih kvitok roztashovanih na dovgih kvitkonizhkah Diametr kvitok stanovit 1 5 2 5 sm Chasholistki 7 8 mm zavdovzhki dovgasti temno fioletovi Listochki ocvitini zavdovzhki 12 22 mm vidovzheno klinopodibni na verhivci zaokrugleni abo zlegka viyimchasti rizko zvuzheni u linijnij nigtik Yihnij kolir yak pravilo temno rozhevij purpurovij malinovij chi fioletovij zridka bilij Zovnishni tichinki zavdovzhki blizko 6 5 mm dovzhina vnutrishnih skladaye blizko 7 mm Pilyaki dovgasti zhovtuvati Plodi struchki zavdovzhki 25 50 mm zavshirshki blizko 2 mm Nasinini zavdovzhki do 2 5 mm zavshirshki blizko 2 mm kutasto ovalni temno buri bliskuchi Chislo hromosom 2n 48 Himichnij sklad Himichnij sklad ciyeyi roslini yak i sporidnenih vidiv zubnic detalno ne doslidzhenij Dostemenno vidomo sho korenevisha zubnici zalozistoyi mistyat alkaloyidi ta efirnu oliyu PoshirennyaZubnicya zalozista nalezhit do subendemikiv tobto vidiv iz neznachnim za plosheyu arealom ale ne nastilki vuzkim shob yih mozhna bulo nazvati endemichnimi Yak relikt tretinnogo periodu cya roslina zbereglasya perevazhno u girskih miscevostyah iz vidnosno m yakim klimatom Osnovni oseredki zrostannya roztashovani u Centralnij ta Pivdenno Shidnij Yevropi zokrema vpershe cej vid bulo opisano z okolic Ugorshina Okrim ciyeyi krayini zubnicya zalozista traplyayetsya v Karpatah vklyuchno iz teritoriyami Polshi Chehiyi Slovachchini Ukrayini Dali na pivdennij shid vidomi lishe izolovani populyaciyi u basejni Dnistra v mezhah Moldovi ta Ukrayini i na Balkanah na terenah Bolgariyi She dali na shid yiyi mozhna vidnajti na pivostrovi Mala Aziya Krajnya pivnichno shidna chastina arealu ohoplyuye Kavkazki gori V Ukrayini cya roslina traplyayetsya u Karpatah na Volini zahodi Podillya ta pravoberezhnomu Polissi pri comu vona vidsutnya u Zakarpatskij nizovini Yaksho karpatski populyaciyi chislenni to volino podilski fragmentovani i znahodyatsya u zagrozlivomu stani Cherez ce zubnicyu zalozistu vneseno do spisku ohoronyuvanih roslin Volinskoyi Vinnickoyi Hmelnickoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Okrim Ukrayini cej vid znahoditsya pid ohoronoyu v Chehiyi ta Moldovi de vin vnesenij vidpovidno do Chervonogo spisku i Chervonoyi knigi EkologiyaTipovimi oselishami cogo vidu ye tinisti yari shirokolistyani lisi persh za vse bukovi grabovo bukovi grabovi ta dubovi Ridshe traplyayetsya u mishanih chi navit hvojnih lisah zokrema yalinovih Pid pokrivom lisu zubnicya zalozista chasto utvoryuye sucilni zarosti yaki osoblivo pomitni pid chas cvitinnya U gorskih miscevostyah cej vid znahodili yak u peredgir yah tak i na visotah do 1500 m Zubnicya zalozista nalezhit do tipovih predstavnikiv roslinnih asociacij ta Cya roslina dovoli morozostijka hocha i tyazhiye do miscevostej iz pomirnimi zimami odnak rozvivayetsya rano navesni koli grunt she holodnij Vzimku vitrimuye ponizhennya temperaturi do 23 C Zubnicya zalozista zdatna perenositi netrivali vesnyani primorozki pri comu yiyi pup yanki bez ushkodzhen mozhut vidtanuti pislya promerzannya Cej vid tinovitrivalij Viddaye perevagu gruntam dobre zvolozhenim bagatim na pozhivni rechovini osoblivo mineralni azotisti spoluki iz nejtralnoyu slaboluzhnoyu chi slabokisloyu reakciyeyu Vtim zubnicya zalozista zdatna rosti takozh na supishanih suglinistih kislih lisovih gruntah Rozmnozhuyetsya vegetativno i nasinnyam prichomu obidva sposobi u prirodi grayut pomitnu rol u vidtvorenni vidu Vegetativne rozmnozhennya vidbuvayetsya za dopomogoyu povzuchogo korenevisha yake za spriyatlivih umov zdatne podovzhitisya na 12 sm za rik Na legkih supishanih gruntah vono prostyagayetsya na vidnosno znachnu viddal vnaslidok chogo dochirni osobini formuyut negusti kurtini a na shilnih suglinkah korenevishe korotke i rozgaluzhene vnaslidok chogo utvoryuyutsya shilni zarosti Cvitinnya vidbuvayetsya v umovah dostatnoyi osvitlenosti tobto do povnogo rozvoyu listya na derevah naprikinci kvitnya v travni Harakterno sho cvitinnya cogo vidu trivale i v odnij miscevosti mozhna sposterigati kvituchi osobini protyagom 30 35 dniv Zapilyuvachami vistupayut komahi meteliki i bdzholi V prirodi vidmicheni vipadki perehresnogo zapilennya zi sporidnenim vidom Dentaria glandulosa Novij vid utvorenij shlyahom takoyi gibridizaciyi bezplidnij i rozmnozhuyetsya vinyatkovo vegetativnim sposobom Zubnicya zalozista nalezhit do efemeroyidiv roslin iz trivalim zhittyevim ciklom bagatorichnih ale iz korotkim periodom vegetaciyi U chervni po zavershennyu plodonoshennya yiyi nadzemna chastina vidmiraye a v grunti zberigayetsya korenevishe z yakogo nastupnoyi vesni rozvinutsya novi pagoni Popri te sho litnyu speku cya roslina perenosit u stani spokoyu yiyi pidzemni organi chutlivi do znevodnennya i peregrivannya tomu na posushlivih dobre osvitlenih dilyankah vona ne roste Zagalom cej vid stijkij do hvorob VikoristannyaU kulturi zubnicya zalozista znana z 1815 roku ale zalishayetsya malovidomoyu shirokomu zagalu sadivnikiv Yiyi viroshuyut persh za vse yak dekorativnij vid Pri kultivuvannya vona pokazala sebe yak nevibagliva roslina dlya yakoyi odnak vazhlivo vidtvoriti prirodni umovi Najvazhlivishimi umovami uspishnogo viroshuvannya ye zatinenist dilyanki u litnij period rihlij ta pomirno vologij grunt yakij bazhano mulchuvati na zimu opalim listyam pereprivayuchi vono sluguye dodatkovim dzherelom pozhivnih rechovin U kulturi zubnicyu zalozistu rozmnozhuyut podilom korenevish yakij zdijsnyuyut naprikinci vegetaciyi u chervni serpni Dekorativnij efekt stvoryuyut zimkneni kurtinki yaki formuyut sucilnij pokriv a takozh kviti dobre pomitni u vesnyanu poru koli zeleni na derevah she nebagato Oficijnoyu medicinoyu cya roslina ne vikoristovuyetsya ne provodili i detalnih naukovih doslidzhen farmakologichnoyi diyi cogo vidu na lyudinu Odnak u narodnij medicini zubnicyu zalozistu inkoli zastosovuyut pri hvorobah nirok ta pechinki Z ciyeyu metoyu zagotovlyayut korenevisha Zazvichaj yih vikopuyut u veresni zhovtni pislya povnogo vidmirannya nadzemnoyi chastini ridshe zagotivlyu zdijsnyuyut rannoyu vesnoyu do pochatku vegetaciyi Vikopani korenevisha miyut rozrizayut na shmatki zavdovzhki 1 2 sm i visushuyut Taka sirovina zberigaye svoyi yakosti ne bilshe dvoh rokiv Preparati vigotovleni na osnovi ciyeyi sirovini protipokazani pri vagitnosti j laktaciyi Zelen zubnici zalozistoyi maye slabkij chasnikovij zapah ta girkuvato gostrij smak Najvirogidnishe vin obumovlenij nayavnistyu girchichnoyi oliyi rechovini pritamannoyi bagatom predstavnikam rodini Kapustyanih do yakoyi nalezhit cej vid Zavdyaki takomu svoyeridnomu smaku zelen ciyeyi roslini pridatna dlya prigotuvannya supiv odnak u shirokomu vzhitku praktichno ne vikoristovuyetsya TaksonomiyaTaksonomichnij status cogo vidu ostatochno ne z yasovanij Chastina sistematikiv vklyuchno iz ukrayinskimi opisuyut zubnicyu zalozistu pid latinskoyu nazvoyu Dentaria glandulosa Waldst et Kit otzhe viznayut samostijnist rodu Zubnicya Inshi opisuyut cej vid pid latinskoyu nazvoyu Cardamine glanduligera O Schwarz tobto vidnosyat jogo do rodu Zheruha Cej naukovij poglyad zokrema vidtvorenij u bazi danih sajtu The Plant List DzherelaDentaria glandulosa Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dentaria glandulosa Waldst et Kit zubnicya zalozista Sajt Botanika ches Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 25 lyutogo 2018 Dentaria glandulosa Waldst et Kit Opis taksona Sajt Plantarium ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2018 Procitovano 25 lyutogo 2018 gl red V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1939 T 8 S 148 151 696 XXX s 5200 ekz ros Klucz do oznaczania roslin naczyniowych Polski nizowej L Rutkowski Warszawa Wyd Naukowe PWN 2006 pol Zakonomirnosti poshirennya vesnyanih efemeroyidiv u shirokolistyanih ta hvojnoshirokolistyanih lisah Ukrayini 4 bereznya 2018 u Wayback Machine V A Onishenko Ukr botan zhurn 2007 T 64 6 S 806 824 The Plant List angl Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 25 lyutogo 2018