Шпак жовтоголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець жовтоголового шпака під час негніздового періоду | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Creatophora cinerea (, 1787) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Шпак жовтоголовий (Creatophora cinerea) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Це єдиний представник монотипового роду Жовтоголовий шпак (Creatophora).
Опис
Довжина птаха становить 19-21 см, вага 70-75 г. Хвіст короткий, крила загострені. Забарвлення переважно сіре, надхвістя біле, махові пера і хвіст чорні. Дзьоб і лапи світло-сірі. У самців на плечах є білі плями, навколо очей характерні плями голої жовтої шкіри, на лобі і горлі смуги чорної голої шкіри. Під час сезону розмноження у самців пір'я на голові випадає таким чином, що на горлі утворюються чорні обвислі "сережки". У деяких особин такі "сережки" утворюються також над дзьобом. З віком ці характерні особливості стають все більш виразними, і навіть проявляються у деяких старих самиць, хоч і слабо виражено.
Поширення і екологія
Жовтоголові шпаки мешкають в Ефіопії, Еритреї, Джибуті, Сомалі, Південному Судані, Кенії, Танзанії, Уганді, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Анголи, Намібії, Замбії, Зімбабве, Малаві, Мозамбіку, Ботсвані, Південно-Африканській Республіці, Лесото і Есватіні. Бродячі птахи спостерігалися на півдні Аравійського півострова, на Мадагаскарі та на Сейшельських Островах. Жовтоголові шпаки живуть в саванах, рідколіссях і чагарникових заростях, на луках і полях, ведуть кочовий спосіб життя.
Поведінка
Жовтоголові шпаки зустрічаються великими зграями, часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з іншими шпаками. Вони є всеїдними птахами, живляться безхребетними, насінням і ягодами. Віддають перевагу комахам, особливо коникам і сарані. Вони іноді супроводжують стада худоби та диких тварин, шукаючи паразитів у шерсті великих тварин.
Жовтоголові шпаки гніздяться колоніями, часто разом з іншими видами птахів, зокрема з ткачиками. Гнізда мають кулеподібну форму, розміщується на дереві і в чагарниках, на висоті від 1 до 10 м над землею. В кладці 3-4 блакитнуватих яйця, інкубаційний період триває 11 днів, пташенята покидають гніздо через 13-16 днів після вилуплення, однак батьки піклуються про них ще деякий час. І самці, і самиці разом будують гніздо, насиджують кладку і доглядають за пташенятами.
Примітки
- BirdLife International (2016). Creatophora cinerea.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 червня 2022.
Джерела
Посилання
- Wattled starling - Species text in The Atlas of Southern African Birds
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpak zhovtogolovij Samec zhovtogolovogo shpaka pid chas negnizdovogo periodu Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Shpakovi Sturnidae Rid Zhovtogolovij shpak Creatophora Lesson 1847 Vid Shpak zhovtogolovij Binomialna nazva Creatophora cinerea 1787 Posilannya Vikishovishe Creatophora cinerea Vikividi Creatophora cinerea ITIS 559581 MSOP 22710832 NCBI 241776 Shpak zhovtogolovij Creatophora cinerea vid gorobcepodibnih ptahiv rodini shpakovih Sturnidae Meshkaye v Africi na pivden vid Sahari Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Zhovtogolovij shpak Creatophora OpisSamec zhovtogolovogo shpaka pid chas sezonu rozmnozhennya Dovzhina ptaha stanovit 19 21 sm vaga 70 75 g Hvist korotkij krila zagostreni Zabarvlennya perevazhno sire nadhvistya bile mahovi pera i hvist chorni Dzob i lapi svitlo siri U samciv na plechah ye bili plyami navkolo ochej harakterni plyami goloyi zhovtoyi shkiri na lobi i gorli smugi chornoyi goloyi shkiri Pid chas sezonu rozmnozhennya u samciv pir ya na golovi vipadaye takim chinom sho na gorli utvoryuyutsya chorni obvisli serezhki U deyakih osobin taki serezhki utvoryuyutsya takozh nad dzobom Z vikom ci harakterni osoblivosti stayut vse bilsh viraznimi i navit proyavlyayutsya u deyakih starih samic hoch i slabo virazheno Poshirennya i ekologiyaZhovtogolovi shpaki meshkayut v Efiopiyi Eritreyi Dzhibuti Somali Pivdennomu Sudani Keniyi Tanzaniyi Ugandi Ruandi Burundi Demokratichnij Respublici Kongo Angoli Namibiyi Zambiyi Zimbabve Malavi Mozambiku Botsvani Pivdenno Afrikanskij Respublici Lesoto i Esvatini Brodyachi ptahi sposterigalisya na pivdni Aravijskogo pivostrova na Madagaskari ta na Sejshelskih Ostrovah Zhovtogolovi shpaki zhivut v savanah ridkolissyah i chagarnikovih zarostyah na lukah i polyah vedut kochovij sposib zhittya PovedinkaZhovtogolovi shpaki zustrichayutsya velikimi zgrayami chasto priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv razom z inshimi shpakami Voni ye vseyidnimi ptahami zhivlyatsya bezhrebetnimi nasinnyam i yagodami Viddayut perevagu komaham osoblivo konikam i sarani Voni inodi suprovodzhuyut stada hudobi ta dikih tvarin shukayuchi parazitiv u shersti velikih tvarin Zhovtogolovi shpaki gnizdyatsya koloniyami chasto razom z inshimi vidami ptahiv zokrema z tkachikami Gnizda mayut kulepodibnu formu rozmishuyetsya na derevi i v chagarnikah na visoti vid 1 do 10 m nad zemleyu V kladci 3 4 blakitnuvatih yajcya inkubacijnij period trivaye 11 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 13 16 dniv pislya viluplennya odnak batki pikluyutsya pro nih she deyakij chas I samci i samici razom buduyut gnizdo nasidzhuyut kladku i doglyadayut za ptashenyatami PrimitkiBirdLife International 2016 Creatophora cinerea Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Nuthatches Wallcreeper treecreepers mockingbirds starlings oxpeckers World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 17 chervnya 2022 DzherelaFeare Chris Craig Adrian 1999 Starlings and Mynas Princeton University Press ISBN 0 7136 3961 X Sinclair Ian Hockey Phil Tarboton Warwick 2002 SASOL Birds of Southern Africa Struik ISBN 1 86872 721 1 PosilannyaWattled starling Species text in The Atlas of Southern African Birds Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi