Альзакола білоброва Білоброва альзакола підвид C l leucophrys source source Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Бі

Альзакола білоброва

Білоброва альзакола (підвид C. l. leucophrys)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Альзакола (Cercotrichas)
Вид:	Альзакола білоброва

Біноміальна назва

Cercotrichas leucophrys
(Vieillot, 1817)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Erythropygia zambesiana
Erythropygia ruficauda
Erythropygia leucophrys

Посилання

Вікісховище:	Cercotrichas leucophrys
Віківиди:	Cercotrichas leucophrys
ITIS:	559132
МСОП:	22709927
NCBI:	228331

Альзако́ла білоброва (Cercotrichas leucophrys) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній, Центральній і Південній Африці.

Опис

Білоброва альзакола (підвид *C. l. zambesiana*

Білоброва альзакола (підвид *C. l. leucophrys*)

Довжина птаха становить 14-16,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Тім'я каштанове, оливково-коричневе або сірувато-коричневе. Над очима білі "брови". Крила темні, покривні пера на кінці білі. На грудях темні смуги, кількість яких різиться в залежності від підвиду. Груди і боки охристі, спина, в залежності від підвиду, коричнева, каштанова або руда. Забарвлення хвоста варіюється від сірувато-коричневого до рудого, ні кінці чорна смуга, кінчик білий.

Підвиди

Виділяють дев'ять підвидів:

C. l. leucoptera (Rüppell, 1845) — Південний Судан, Ефіопія, північ Сомалі і північ Кенії;
C. l. eluta (Bowen, 1934) — південь Сомалі і північний захід Кенії (на південь до річки Тана);
C. l. vulpina (Reichenow, 1891) — східна Кенія, центральна і східна Танзанія;
C. l. brunneiceps (Reichenow, 1891) — центральна і південна Кенія, північна Танзанія, східна Уганда;
C. l. sclateri (Grote, 1930) — цнтральна Танзанія;
C. l. zambesiana (Sharpe, 1882) — від Південного Судану і півночі ДР Конго до північного Мозамбіку і сходу Зімбабве;
C. l. munda (Cabanis, 1880) — від південного Габону до центральної Анголи і заходу ДР Конго;
C. l. ovamboensis (Neumann, 1920) — від південної Анголи і північної Намібії до південно-західної Замбії і західного Зімбабве;
C. l. leucophrys (Vieillot, 1817) — південь Зімбабве і Мозамбіку, північ і схід ПАР.

Поширення і екологія

Білоброві альзаколи мешкають в Південному Судані, Ефіопії, Сомалі, Джибуті, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Республіці Конго, Габоні, Анголі, Замбії, Зімбабве, Малаві, Мозамбіку, Намібії, Ботсвані, Есватіні і Південно-Африканській Республіці. Живуть в саванах, сухих тропічних лісах і чагарникових заростях, на полях і плантаціях, в садах. Зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя, за винятком крайнього півдня. Живляться комахами. зокрема термітами і мурахами, яких шукають на землі. Білоброві альзаколи є моногамними птахами, гніздяться влітку. Гніздо робиться з сухої трави, розміщується серед трави на висоті від 10 до 20 см над землею. В кладці 3 кремових з коричневими і пуропуровими плямками яйця розміром 20×14 мм. Насиджує лише самиця.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 27 лютого 2022.

Посилання

White-browed (scrub) robin - Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 27 лютого 2022.