Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щеврик острівний На Гельґоланді в Північному морі Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Доме

Anthus petrosus

Anthus petrosus
Щеврик острівний
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Плискові (Motacillidae)
Рід: Щеврик (Anthus)
Вид: Щеврик острівний
Біноміальна назва
Anthus petrosus
(, 1798)
image
  •       Місця літнього розмноження
  •        Осіле проживання
  •        Місця зимівлі
Синоніми
Anthus spinoletta petrosus (Montagu, 1798)
Посилання
image Вікісховище: Anthus petrosus
image Віківиди: Anthus petrosus
image EOL: 45513744
image ITIS: 558662
image МСОП: 22718567
image NCBI: 45801

Ще́врик острівни́й (лат. Anthus petrosus) — вид дрібних горобцеподібних птахів родини плискових (Motacillidae), що гніздяться західноєвропейськими скелястими узбережжями. Від інших щевриків особливо виділяється сірувато-бурими прожилками у верхньому оперенні і жовтуватими у нижньому. Загалом є три підвиди, з котрих тільки фенноскандійський є перелітним, зимуючи південнішими узбережжями Європи. Острівний щеврик є територіальним птахом, принаймні, в місцях розмноження та цілий рік у місцях постійного мешкання. Самці острівник щевриків іноді заходять на чужу територію, щоб допомогти іншим щеврикам відбити якусь ворожу тварину; подібна рідкісна поведінка також відома в [en].

Острівні щеврики виплітають чашоподібні гнізда під прибережною рослинністю або в ущелинах скель та відкладають туди від чотирьох до шести плямистих блідо-сірих яєць. Пташенята вилуплюються приблизно за два тижні й оперяються 16 днів по тому. Щеврики харчуються переважно дрібними безхребетними, підібраними зі скель або у мілководді, хоча можуть і ловити комах у польоті.

На острівного щеврика можуть полювати хижі птахи, він може бути заражений паразитами, як-то блохами, або потерпати від гніздового паразитизму звичайної зозулі, проте в цілому популяція птаха є великою і стійкою. Міжнародним союзом охорони природи вид оцінюється як такий, що викликає найменше занепокоєння.

Таксономія і систематика

До родини плискових відносять власне плисок, щевриків та пікуликів. Найрізноманітнішою з цих гілок є щеврики роду Anthus, які зазвичай є комахоїдами з бурим оперенням. Їхня дуже подібна зовнішність приводила до затруднень при таксономічному розподілу видів. Щеврик гірський і щеврик американський вважалися підвидами щеврика острівного, поки їх не виділило в окремі види Британське орнітологічне товариство 1998 року. Острівний щеврик тісно споріднений з лучним, червоногрудим та рожевим щевриками, а також з його вищезгаданими колишніми підвидами.

Перший офіційний опис цього виду було зроблено англійським натуралістом 1798 року. Також раніше його описав 1766 року Томас Пеннант в першому виданні «Британської зоології» (англ. British Zoology), не відрізнивши, однак, птаха від лучного щеврика. Вперше відміни нового виду помітив Джон Волкотт, оприлюднивши свої спостереження у виданні «Синопсису британських птахів» (англ. Synopsis of British Birds) 1789 року, де назвав новий вид морським жайворонком. Джон Летем був першим, хто дав острівному щеврику наукову назву Alauda obscura 1790 року, але екземпляр, який він досліджував, був неправильно ідентифікований, опинившись особиною фірлюка дроздового. Того ж року Монтеґю, з яким Летем радився з приводу птаха, виявив острівного щеврика на узбережжі Південного Уельсу, де деякі місцеві рибалки знали його як «кам'яний жайворонок». Він перейняв цю назву для виду та дав йому наукову назву Alauda petrosus.

Anthus є ім'ям, дане Плінієм Старшим маленькій лучній пташці, а власне petrosus означає «скелястий», від petrus — «скеля».

Визнано три підвиди щеврика острівного:

Світлина Підвид Поширення
image Anthus petrosus petrosus (Монтеґю, 1798) — іменний підвид гніздиться в Ірландії, Великій Британії, на північному заході Франції і на Нормандських островах.
image Anthus petrosus kleinschmidti (Гартерт, 1905) розмножується на островах Фарерських, Шетландських, Оркнейських, Фер-Айл та Сент-Кілда.
Anthus petrosus littoralis (Брем, 1823) гніздиться у Фенноскандії (Кольський півострів включно) та зимує на західному узбережжі Європи на південь до північно-західної Африки.

Деякі вчені зливають A. p. kleinschmidti з іменним підвидом A. p. petrosus. Також пропонується виділити підвиди A. p. meinertzhageni на шотландському острові [en], A. p. hesperianus на острові Арран та A. p. ponens на північному заході Франції. У зовнішньому вигляді спостерігається географічна залежність: темніші птахи з довшим дзьобом знаходяться на західному кінці ареалу, а блідіші особини з коротшим дзьобом — на сході.

Опис

image
Ілюстрація [en], 1907 р.

Тіло щеврика острівного завдовжки 16,5–17 см та важить 18–32,5 грама. Оперення верхньої частини крил і спини димчасто-оливкових відтінків, пронизане темно-бурими смугами, а низ вохристо-жовтий із темними плямами рядами. Ноги, подовжений загострений дзьоб і райдужка темно-коричневі або чорнуваті, очі окольцовані тонкою блідою смугою. Статевий диморфізм виражений слабо, тобто стать птахів заскладно визначити за зовнішнім виглядом або розмірами, хоч самці дещо яскравіші за оперенням. Нестатевозрілі птахи схожі на дорослих особин, оперення темніше і зверху має більше смуг, чим молодняк нагадує щеврика лучного.

Порівняно з номінантою формою підвид A. p. kleinschmidti має дещо жовтіше, менш оливкове, верхнє оперення та світліше нижнє. Підвид A. p. littoralis має рожевувате черево, а влітку ще і бліду надочну дугу, так звані брови, чим нагадує щеврика гірського. Бродяжних острівних щевриків взимку легко відрізнити від гірських щевриків, але важко визначити підвид на вигляд і розмір. Відомо, що західні популяції виду ведуть майже осілий спосіб життя, а на схід від сточища Ельби в основному мешкає підвид A. p. littoralis.

Повне линяння дорослих щевриків відбувається у серпні — вересні, тим часом як молодняк змінює певну кількість свого покривного пір'я тіла і крил, надаючи їм вигляд, дуже схожий на дорослих. З кінця січня до початку березня відбувається часткове линяння та поосібна вибіркова линька покривного пір'я тіла і крил, а іноді і центральних рульових пер хвоста.

Щеврик острівний споріднений з щевриком гірським і щевриком лучним, з якими є досить схожий на вигляд. Порівняно з лучним щевриком острівний є темніший, більший і з довшими крилами та має темні, а не рожево-червоні ноги. Щеврика гірського в зимовому оперенні можна сплутати з щевриком острівним, але птах має сильно виражену надочну дугу і сіріший верх тіла; також він набагато лякливіший. Темні, а не білі зовнішні рульові пера хвоста щеврика острівного також відрізняють птаха від усіх йому споріднених видів. Місця існування острівних і гірських щевриків повністю розділені під час розмноження та мало перетинаються в решту часу.

Вокалізація

Спів щеврика острівного.

Пісня щеврика острівного звучить як послідовність приблизно з двадцяти дзвінких звуків «чіп-чіп», за якими слідує висхідний ряд тонких писків «кі-кі-кі», що закінчуються короткою треллю. Пронизливий клич щеврика острівного за звучанням займає проміжне положення між м'яким співом щеврика лучного та коротким тонким писком щеврика гірського.

Поширення і місця існування

image
На скелястому пляжі [en], Шетландські острови.

Щеврик острівний мешкає суто узбережжями, віддаючи перевагу скелястим ділянкам, як правило, заввишки до 100 метрів, хоча на архіпелазі Сент-Кілда вид розмножується на висоті до 400 метрів. Птах уникає занадто відкритих місцевостей, хоч його не турбує ні вітер, ні дощ.

Ареал розмноження — західні узбережжя помірного й арктичного поясів північно-західної Європи та береги Балтійського моря, зовсім невелика кількість іноді гніздиться в Ісландії. Здебільшого вид є осілим, особливо берегами Британських островів і Франції, обмежуючи своє пересування. Підвид A. p. kleinschmidti, що гніздяться на Фарерських і [en], взимку може переміщатися до піщаних пляжів або вглиб островів до річок й озер. A. p. littoralis в основному є перелітним, зимує узбережжями від південної Скандинавії до південно-західної Європи, часом досягаючи Марокко. Рідкісні особини досягали Шпіцберґену на крайній півночі або Канарських островів обіч Африки, а у глиб європейського континенту зустрічаються взагалі випадково. Прикладом служить самець, застрелений 1894 року у Дрездені (понад 300 км від найближчого морського берега), тушка якого зберігається у колекції місцевого державного зоологічного музею, одночасно будучи єдиним поміченим представником виду у Саксонії.

Перелітні популяції залишають місця розмноження у вересні і жовтні та повертаються туди починаючи з березня, хоча для крайньої півночі зграї можуть затримуватись у місцях зимівлі аж до травня.

Поведінка

Щеврик острівний менш лякливий, ніж щеврик гірський. При переляку острівний вид пролітає досить коротку відстань низько до землі, тоді як його сородич обережніший і пролітає більшу відстань, перш ніж приземлитися. Острівні щеврики зазвичай живуть поодинці, лише зрідка утворюючи невеликі зграї.

Примітки

  1. BirdLife International (2018). Anthus petrosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Tyler, Stephanie (2004). Family Motacillidae (Pipits and Wagtails). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Christie, D.A. (ред.). Handbook of the Birds of the World. Т. 9: Cotingas to Pipits and Wagtails. Barcelona, Spain: Lynx Edicions. с. 686—743. ISBN .
  4. Tyler, Stephanie (2020). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A.; de Juana, Eduardo (ред.). Rock Pipit (Anthus petrosus). Birds of the World. Ithaca, NY, US: Cornell Lab of Ornithology. doi:10.2173/bow.rocpip1.01. S2CID 216195668.
  5. Voelker, Gary (1999). Molecular evolutionary relationships in the Avian genus Anthus (Pipits: Motacillidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 11 (1): 84—94. doi:10.1006/mpev.1998.0555. PMID 10082613.
  6. Montagu, George (1798). Alauda Petrosus—Rock Lark. Transactions of the Linnean Society of London. 4: 41.
  7. ; Newton, Alfred (1871–1874). A History of British Birds. Т. 1 (вид. 4th). London: John Van Vorst. с. 586—591.
  8. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 49, 300. ISBN .
  9. (англ.) Alström, Per; Mild, Krister (2003). Pipits and Wagtails of Europe, Asia and North America. Identification and Systematics (Helm Identification Guides). London: Christopher Helm. с. 164—169. ISBN .
  10. (нім.) Töpfer, Till (2008). Nachweise seltener Vogeltaxa (Aves) in Sachsen aus der ornithologischen Sammlung des Museums für Tierkunde Dresden [Свідчення існування рідкісних таксонів птахів (Aves) у Саксонії з орнітологічної колекції Дрезденського зоологічного музею]. Faunistische Abhandlungen. 26 (3): 63—101. ISSN 0375-2135.
  11. (нід.) Bijlsma, R J (1977). Voorkomen en oecologie van Anthus spinoletta spinoletta en A. s. littoralis in de uiterwaarden van de Rijn bij Wageningen [Поширення й екологія A. spinoletta і A. s. littoralis у заплаві Рейну у Вагенінгені.]. Limosa. 50 (3–4): 127—136. ISSN 0024-3620.
  12. (англ.) Williamson, Kenneth (1965). (PDF). British Birds. 58 (12): 493—504. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2017. Процитовано 5 серпня 2023.
  13. (англ.) Voelker, Gary (1999). Molecular evolutionary relationships in the Avian genus Anthus (Pipits: Motacillidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 11 (1): 84—94. doi:10.1006/mpev.1998.0555. PMID 10082613.
  14. Harris, Alan; Vinicombe, Keith; Tucker, Laurel (1989). The Macmillan Field Guide to Bird Identification. Macmillan field guides. London: Macmillan. с. 159–161. ISBN .
  15. (англ.) Simms, Eric (1992). British Larks, Pipits and Wagtails. New Naturalist. London: Harper Collins. с. 153—165. ISBN .
  16. (англ.) Snow, David; Perrins, Christopher M, ред. (1998). The Birds of the Western Palearctic concise edition (2 volumes). Oxford: Oxford University Press. с. 1088—1092. ISBN .

Посилання

  • Xeno-canto: аудіозаписи щеврика острівного
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shevrik ostrivnij Na Gelgolandi v Pivnichnomu mori Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Pliskovi Motacillidae Rid Shevrik Anthus Vid Shevrik ostrivnij Binomialna nazva Anthus petrosus 1798 Miscya litnogo rozmnozhennya Osile prozhivannya Miscya zimivli Sinonimi Anthus spinoletta petrosus Montagu 1798 Posilannya Vikishovishe Anthus petrosus Vikividi Anthus petrosus EOL 45513744 ITIS 558662 MSOP 22718567 NCBI 45801 She vrik ostrivni j lat Anthus petrosus vid dribnih gorobcepodibnih ptahiv rodini pliskovih Motacillidae sho gnizdyatsya zahidnoyevropejskimi skelyastimi uzberezhzhyami Vid inshih shevrikiv osoblivo vidilyayetsya siruvato burimi prozhilkami u verhnomu operenni i zhovtuvatimi u nizhnomu Zagalom ye tri pidvidi z kotrih tilki fennoskandijskij ye perelitnim zimuyuchi pivdennishimi uzberezhzhyami Yevropi Ostrivnij shevrik ye teritorialnim ptahom prinajmni v miscyah rozmnozhennya ta cilij rik u miscyah postijnogo meshkannya Samci ostrivnik shevrikiv inodi zahodyat na chuzhu teritoriyu shob dopomogti inshim shevrikam vidbiti yakus vorozhu tvarinu podibna ridkisna povedinka takozh vidoma v en Ostrivni shevriki viplitayut chashopodibni gnizda pid priberezhnoyu roslinnistyu abo v ushelinah skel ta vidkladayut tudi vid chotiroh do shesti plyamistih blido sirih yayec Ptashenyata viluplyuyutsya priblizno za dva tizhni j operyayutsya 16 dniv po tomu Shevriki harchuyutsya perevazhno dribnimi bezhrebetnimi pidibranimi zi skel abo u milkovoddi hocha mozhut i loviti komah u poloti Na ostrivnogo shevrika mozhut polyuvati hizhi ptahi vin mozhe buti zarazhenij parazitami yak to blohami abo poterpati vid gnizdovogo parazitizmu zvichajnoyi zozuli prote v cilomu populyaciya ptaha ye velikoyu i stijkoyu Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi vid ocinyuyetsya yak takij sho viklikaye najmenshe zanepokoyennya Taksonomiya i sistematikaDo rodini pliskovih vidnosyat vlasne plisok shevrikiv ta pikulikiv Najriznomanitnishoyu z cih gilok ye shevriki rodu Anthus yaki zazvichaj ye komahoyidami z burim operennyam Yihnya duzhe podibna zovnishnist privodila do zatrudnen pri taksonomichnomu rozpodilu vidiv Shevrik girskij i shevrik amerikanskij vvazhalisya pidvidami shevrika ostrivnogo poki yih ne vidililo v okremi vidi Britanske ornitologichne tovaristvo 1998 roku Ostrivnij shevrik tisno sporidnenij z luchnim chervonogrudim ta rozhevim shevrikami a takozh z jogo vishezgadanimi kolishnimi pidvidami Pershij oficijnij opis cogo vidu bulo zrobleno anglijskim naturalistom 1798 roku Takozh ranishe jogo opisav 1766 roku Tomas Pennant v pershomu vidanni Britanskoyi zoologiyi angl British Zoology ne vidriznivshi odnak ptaha vid luchnogo shevrika Vpershe vidmini novogo vidu pomitiv Dzhon Volkott oprilyudnivshi svoyi sposterezhennya u vidanni Sinopsisu britanskih ptahiv angl Synopsis of British Birds 1789 roku de nazvav novij vid morskim zhajvoronkom Dzhon Letem buv pershim hto dav ostrivnomu shevriku naukovu nazvu Alauda obscura 1790 roku ale ekzemplyar yakij vin doslidzhuvav buv nepravilno identifikovanij opinivshis osobinoyu firlyuka drozdovogo Togo zh roku Montegyu z yakim Letem radivsya z privodu ptaha viyaviv ostrivnogo shevrika na uzberezhzhi Pivdennogo Uelsu de deyaki miscevi ribalki znali jogo yak kam yanij zhajvoronok Vin perejnyav cyu nazvu dlya vidu ta dav jomu naukovu nazvu Alauda petrosus Anthus ye im yam dane Pliniyem Starshim malenkij luchnij ptashci a vlasne petrosus oznachaye skelyastij vid petrus skelya Viznano tri pidvidi shevrika ostrivnogo Svitlina Pidvid Poshirennya Anthus petrosus petrosus Montegyu 1798 imennij pidvid gnizditsya v Irlandiyi Velikij Britaniyi na pivnichnomu zahodi Franciyi i na Normandskih ostrovah Anthus petrosus kleinschmidti Gartert 1905 rozmnozhuyetsya na ostrovah Farerskih Shetlandskih Orknejskih Fer Ajl ta Sent Kilda Anthus petrosus littoralis Brem 1823 gnizditsya u Fennoskandiyi Kolskij pivostriv vklyuchno ta zimuye na zahidnomu uzberezhzhi Yevropi na pivden do pivnichno zahidnoyi Afriki Deyaki vcheni zlivayut A p kleinschmidti z imennim pidvidom A p petrosus Takozh proponuyetsya vidiliti pidvidi A p meinertzhageni na shotlandskomu ostrovi en A p hesperianus na ostrovi Arran ta A p ponens na pivnichnomu zahodi Franciyi U zovnishnomu viglyadi sposterigayetsya geografichna zalezhnist temnishi ptahi z dovshim dzobom znahodyatsya na zahidnomu kinci arealu a blidishi osobini z korotshim dzobom na shodi OpisIlyustraciya en 1907 r Tilo shevrika ostrivnogo zavdovzhki 16 5 17 sm ta vazhit 18 32 5 grama Operennya verhnoyi chastini kril i spini dimchasto olivkovih vidtinkiv pronizane temno burimi smugami a niz vohristo zhovtij iz temnimi plyamami ryadami Nogi podovzhenij zagostrenij dzob i rajduzhka temno korichnevi abo chornuvati ochi okolcovani tonkoyu blidoyu smugoyu Statevij dimorfizm virazhenij slabo tobto stat ptahiv zaskladno viznachiti za zovnishnim viglyadom abo rozmirami hoch samci desho yaskravishi za operennyam Nestatevozrili ptahi shozhi na doroslih osobin operennya temnishe i zverhu maye bilshe smug chim molodnyak nagaduye shevrika luchnogo Porivnyano z nominantoyu formoyu pidvid A p kleinschmidti maye desho zhovtishe mensh olivkove verhnye operennya ta svitlishe nizhnye Pidvid A p littoralis maye rozhevuvate cherevo a vlitku she i blidu nadochnu dugu tak zvani brovi chim nagaduye shevrika girskogo Brodyazhnih ostrivnih shevrikiv vzimku legko vidrizniti vid girskih shevrikiv ale vazhko viznachiti pidvid na viglyad i rozmir Vidomo sho zahidni populyaciyi vidu vedut majzhe osilij sposib zhittya a na shid vid stochisha Elbi v osnovnomu meshkaye pidvid A p littoralis Povne linyannya doroslih shevrikiv vidbuvayetsya u serpni veresni tim chasom yak molodnyak zminyuye pevnu kilkist svogo pokrivnogo pir ya tila i kril nadayuchi yim viglyad duzhe shozhij na doroslih Z kincya sichnya do pochatku bereznya vidbuvayetsya chastkove linyannya ta poosibna vibirkova linka pokrivnogo pir ya tila i kril a inodi i centralnih rulovih per hvosta Shevrik ostrivnij sporidnenij z shevrikom girskim i shevrikom luchnim z yakimi ye dosit shozhij na viglyad Porivnyano z luchnim shevrikom ostrivnij ye temnishij bilshij i z dovshimi krilami ta maye temni a ne rozhevo chervoni nogi Shevrika girskogo v zimovomu operenni mozhna splutati z shevrikom ostrivnim ale ptah maye silno virazhenu nadochnu dugu i sirishij verh tila takozh vin nabagato lyaklivishij Temni a ne bili zovnishni rulovi pera hvosta shevrika ostrivnogo takozh vidriznyayut ptaha vid usih jomu sporidnenih vidiv Miscya isnuvannya ostrivnih i girskih shevrikiv povnistyu rozdileni pid chas rozmnozhennya ta malo peretinayutsya v reshtu chasu Vokalizaciya source source Spiv shevrika ostrivnogo Pisnya shevrika ostrivnogo zvuchit yak poslidovnist priblizno z dvadcyati dzvinkih zvukiv chip chip za yakimi sliduye vishidnij ryad tonkih piskiv ki ki ki sho zakinchuyutsya korotkoyu trellyu Pronizlivij klich shevrika ostrivnogo za zvuchannyam zajmaye promizhne polozhennya mizh m yakim spivom shevrika luchnogo ta korotkim tonkim piskom shevrika girskogo Poshirennya i miscya isnuvannyaNa skelyastomu plyazhi en Shetlandski ostrovi Shevrik ostrivnij meshkaye suto uzberezhzhyami viddayuchi perevagu skelyastim dilyankam yak pravilo zavvishki do 100 metriv hocha na arhipelazi Sent Kilda vid rozmnozhuyetsya na visoti do 400 metriv Ptah unikaye zanadto vidkritih miscevostej hoch jogo ne turbuye ni viter ni dosh Areal rozmnozhennya zahidni uzberezhzhya pomirnogo j arktichnogo poyasiv pivnichno zahidnoyi Yevropi ta beregi Baltijskogo morya zovsim nevelika kilkist inodi gnizditsya v Islandiyi Zdebilshogo vid ye osilim osoblivo beregami Britanskih ostroviv i Franciyi obmezhuyuchi svoye peresuvannya Pidvid A p kleinschmidti sho gnizdyatsya na Farerskih i en vzimku mozhe peremishatisya do pishanih plyazhiv abo vglib ostroviv do richok j ozer A p littoralis v osnovnomu ye perelitnim zimuye uzberezhzhyami vid pivdennoyi Skandinaviyi do pivdenno zahidnoyi Yevropi chasom dosyagayuchi Marokko Ridkisni osobini dosyagali Shpicbergenu na krajnij pivnochi abo Kanarskih ostroviv obich Afriki a u glib yevropejskogo kontinentu zustrichayutsya vzagali vipadkovo Prikladom sluzhit samec zastrelenij 1894 roku u Drezdeni ponad 300 km vid najblizhchogo morskogo berega tushka yakogo zberigayetsya u kolekciyi miscevogo derzhavnogo zoologichnogo muzeyu odnochasno buduchi yedinim pomichenim predstavnikom vidu u Saksoniyi Perelitni populyaciyi zalishayut miscya rozmnozhennya u veresni i zhovtni ta povertayutsya tudi pochinayuchi z bereznya hocha dlya krajnoyi pivnochi zgrayi mozhut zatrimuvatis u miscyah zimivli azh do travnya PovedinkaShevrik ostrivnij mensh lyaklivij nizh shevrik girskij Pri perelyaku ostrivnij vid prolitaye dosit korotku vidstan nizko do zemli todi yak jogo sorodich oberezhnishij i prolitaye bilshu vidstan persh nizh prizemlitisya Ostrivni shevriki zazvichaj zhivut poodinci lishe zridka utvoryuyuchi neveliki zgrayi Pidvid A p kleinschmidti na ostrovi Suvuroj Farerski ostrovi Shevrik ostrivnij u en Angliya Shevrik ostrivnij okolicyami mistechka en Angliya yajce Anthus petrosus Tuluzkij muzejPrimitkiBirdLife International 2018 Anthus petrosus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 19 serpnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Tyler Stephanie 2004 Family Motacillidae Pipits and Wagtails U del Hoyo J Elliott A Christie D A red Handbook of the Birds of the World T 9 Cotingas to Pipits and Wagtails Barcelona Spain Lynx Edicions s 686 743 ISBN 978 84 87334 69 6 Tyler Stephanie 2020 del Hoyo Josep Elliott Andrew Sargatal Jordi Christie David A de Juana Eduardo red Rock Pipit Anthus petrosus Birds of the World Ithaca NY US Cornell Lab of Ornithology doi 10 2173 bow rocpip1 01 S2CID 216195668 Voelker Gary 1999 Molecular evolutionary relationships in the Avian genus Anthus Pipits Motacillidae Molecular Phylogenetics and Evolution 11 1 84 94 doi 10 1006 mpev 1998 0555 PMID 10082613 Montagu George 1798 Alauda Petrosus Rock Lark Transactions of the Linnean Society of London 4 41 Newton Alfred 1871 1874 A History of British Birds T 1 vid 4th London John Van Vorst s 586 591 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 49 300 ISBN 978 1 4081 2501 4 angl Alstrom Per Mild Krister 2003 Pipits and Wagtails of Europe Asia and North America Identification and Systematics Helm Identification Guides London Christopher Helm s 164 169 ISBN 978 0 7136 5834 7 nim Topfer Till 2008 Nachweise seltener Vogeltaxa Aves in Sachsen aus der ornithologischen Sammlung des Museums fur Tierkunde Dresden Svidchennya isnuvannya ridkisnih taksoniv ptahiv Aves u Saksoniyi z ornitologichnoyi kolekciyi Drezdenskogo zoologichnogo muzeyu Faunistische Abhandlungen 26 3 63 101 ISSN 0375 2135 nid Bijlsma R J 1977 Voorkomen en oecologie van Anthus spinoletta spinoletta en A s littoralis in de uiterwaarden van de Rijn bij Wageningen Poshirennya j ekologiya A spinoletta i A s littoralis u zaplavi Rejnu u Vageningeni Limosa 50 3 4 127 136 ISSN 0024 3620 angl Williamson Kenneth 1965 PDF British Birds 58 12 493 504 Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2017 Procitovano 5 serpnya 2023 angl Voelker Gary 1999 Molecular evolutionary relationships in the Avian genus Anthus Pipits Motacillidae Molecular Phylogenetics and Evolution 11 1 84 94 doi 10 1006 mpev 1998 0555 PMID 10082613 Harris Alan Vinicombe Keith Tucker Laurel 1989 The Macmillan Field Guide to Bird Identification Macmillan field guides London Macmillan s 159 161 ISBN 978 0 333 42773 6 angl Simms Eric 1992 British Larks Pipits and Wagtails New Naturalist London Harper Collins s 153 165 ISBN 978 0 00 219870 7 angl Snow David Perrins Christopher M red 1998 The Birds of the Western Palearctic concise edition 2 volumes Oxford Oxford University Press s 1088 1092 ISBN 978 0 19 854099 1 PosilannyaXeno canto audiozapisi shevrika ostrivnogo Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ