225088 Гунгун, раніше (225088) 2007 OR10 — один із найбільших транснептунових об'єктів, відкритий 17 липня 2007 року групою Майкла Брауна (Megan Schwamb, Michael Brown, David Rabinowitz) з Паломарської обсерваторії (Каліфорнія). Кандидат у карликові планети.
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | , Майкл E. Браун, Девід Рабіновіц |
Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
Дата відкриття | 17 липня 2007 |
Позначення | |
Позначення | 225088 Гунгун |
Названа на честь | Китайського бога води Гунгуна |
Категорія малої планети | ТНО, |
Орбітальні характеристики | |
Епоха 16 лютого 2017 (2457800.5 JD) | |
Велика піввісь | 67,059 а. о. |
Перицентр | 33,05 а. о. |
Апоцентр | 100,93 а. о. |
Ексцентриситет | 0,50636 |
Орбітальний період | 200579,35 ± 27,764 діб (549,16 ± 0,076 р) |
Середня аномалія | 104,43 ± 0,02° |
Нахил орбіти | 30,903° |
Довгота висхідного вузла | 336,82 ± 8,02° |
Аргумент перицентру | 207,04 ± 0,01° |
Супутники | Сянлю |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 1535+75 −225 км |
Маса | 1,75×1021 кг |
Період обертання | 44.81±0.37 год |
Сонячна доба | 44,81 год |
Альбедо | 0.089+0.031 −0.009 |
Температура | 31 K |
Видима зоряна величина | 21,4m |
Стандартна зоряна величина | 1,8m |
(225088) Гунгун у Вікісховищі |
Офіційно про відкриття було повідомлено 7 січня 2009 року. В архівах було знайдено 35 зображень Гунгуна, починаючи з 1985 року.
Загальні характеристики
Яскравість цього об'єкта була настільки великою, що астрономи спочатку припустили, що він має високу відбивну здатність, через що Браун назвав тіло «Білосніжка». Тоді вчені вважали, що це крижане тіло, що відкололося від іншої карликової планети — Гаумея. Проте згодом виявилося, що «Білосніжка» — найчервоніший об'єкт Сонячної системи. Це наштовхнуло Брауна на думку, що червоного забарвлення льоду надає метан, оскільки серед транснептунових об'єктів існує ще один червоного кольору і вкритий льодом — Квавар, у відкритті якого Браун брав участь 2002 року. З плином часу вплив космічної радіації перетворює метан на довгі вуглеводневі молекулярні ланцюжки червоного кольору. Подібно інею, цей трансформований метан осідає на крижаній поверхні Квавара, надаючи їй рожевого відтінку.
Обидва об'єкти — і Квавар, і «Білосніжка» — не такі великі, як карликові планети Плутон або Ерида, тому не можуть надовго утримати леткі компоненти атмосфери, такі як метан, і поступово його втрачають. На думку Брауна, зараз ми спостерігаємо останній подих «Білосніжки» — 4,5 млрд років вона поволі втрачала свою атмосферу, і тепер її лишилося зовсім небагато.
Проте метанова гіпотеза ще потребує додаткової перевірки, яку можна провести за допомогою великих телескопів, наприклад обсерваторії Кека.
Розмір
З початку фіксації небесного тіла до 2015 року астрономи припускали, що діаметр об'єкта не перевищує 1280 км. Позаяк таких тіл у Сонячній системі понад 200, фахівцям такий об'єкт був малоцікавим.
Станом на осінь 2015 року групою учених шляхом об'єднання даних спостережень Herschel Space Observatory та Kepler Space Telescope–K2 були обраховані та у квітні 2016 року опубліковані уточнені характеристики: 1535+75-225 км.
Такі розміри роблять об'єкт не набагато меншим від Плутона та Ериди.
Орбіта
- Альбедо — 0,089 +0,031-0,009
- Оберт навколо осі — 44,81+0,37+0,37 години
Супутник
У планетоїда виявлено невеликий супутник діаметром 250—350 кілометрів.
Наявність супутника, що обертається навколо Гунгуна на відстані близько 15 тис. км, було виявлено в 2016 році при обробці знімків, зроблених космічним телескопом «Габбл» у вересні 2010 року.
5 лютого 2020 року супутник Гунгуна отримав назву Сянлю на честь чудовиська з китайської міфології.
Пропозиції щодо назви
Спочатку планету неофіційно називали Білосніжкою (англ. Snow White) за яскравий блиск. Після того, як стало зрозуміло, що планета більша, ніж вважалося спочатку, вона стала найбільшим відомим об'єктом Сонячної системи, який ще не мав власної назви. Майкл Браян оголосив конкурс що назви, на якому перемогла назва Гунгун (англ. Gonggong) — бог води в китайській міфології. Запропоновану назву затвердив Міжнародний астрономічний союз у 2020 році.
Джерела
- (англ.) Pál, A. та ін. (2016). Large size and slow rotation of the trans-Neptunian object (225088) 2007 OR10 discovered from Herschel and K2 observations. The Astronomical Journal. 151 (5): 117. arXiv:1603.03090. Bibcode:2016AJ....151..117P. doi:10.3847/0004-6256/151/5/117.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - (англ.) (PDF). 4 листопада 2015. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016.
- База даних малих космічних тіл JPL: 225088 Гунгун (англ.) . Процитовано 11 січня 2017.
- (англ.) . Planetary Habitability Laboratory. Пуерториканський університет в Аресібо. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 17 жовтня 2014.
- (англ.) . Математичний департамент, Пізанський університет, Італія. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 16 березня 2009.
- (англ.) (2011-10-24). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2016.
last obs; arc: 26.18 years
- (англ.) LARGE SIZE AND SLOW ROTATION OF THE TRANS-NEPTUNIAN OBJECT (225088) 2007 OR10 DISCOVERED FROM HERSCHEL AND K2 OBSERVATIONS / András Pál, Csaba Kiss, Thomas G. Müller, László Molnár, Róbert Szabó, Gyula M. Szabó, Krisztián Sárneczky, László L. Kiss // The Astronomical Journal. — The American Astronomical Society, 2016. — Vol. 151, iss. 5 (квітень, 19). — DOI: . з джерела 12 січня 2019. Процитовано.
- . www.spacetelescope.org (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 22 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 19 травня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2017. Процитовано 19 травня 2017.
- Gabor Marton, Csaba Kiss, Thomas G. Mueller. The moon of the large Kuiper-belt object 2007 OR10 // DIVISION FOR PLANETARY SCIENCES : pdf. — 16-21 жовтня 2016. — No. 120.22. з джерела 18 жовтня 2016. Процитовано 7 січня 2021.
- Hubble Spots Moon Around Third Largest Dwarf Planet [ 9 червня 2017 у Wayback Machine.], May 18, 2017
- The MINOR PLANET CIRCULARS/MINOR PLANETS AND COMETS are published, on behalf ofDivision F of the International Astronomical Union, usually in batcheson or near the date of each full moon [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.], by:Minor Planet Center, Smithsonian Astrophysical Observatory, Cambridge, MA 02138, U.S. 2020 FEB. 5M.P.C. 120071
- . 23 серпня 2011 р. Архів оригіналу за 5 березня 2016.
- . ASTRONEWS.ru. 13 мая 2016. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 8 серпня 2019. (рос.)
- . Аспекти. 05.06.2019. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|3=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
225088 Gungun ranishe 225088 2007 OR10 odin iz najbilshih transneptunovih ob yektiv vidkritij 17 lipnya 2007 roku grupoyu Majkla Brauna Megan Schwamb Michael Brown David Rabinowitz z Palomarskoyi observatoriyi Kaliforniya Kandidat u karlikovi planeti 225088 Gungun VidkrittyaVidkrivach Majkl E Braun Devid RabinovicMisce vidkrittyaPalomarska observatoriyaData vidkrittya17 lipnya 2007PoznachennyaPoznachennya225088 GungunNazvana na chestKitajskogo boga vodi GungunaKategoriya maloyi planetiTNO Orbitalni harakteristikiEpoha 16 lyutogo 2017 2457800 5 JD Velika pivvis67 059 a o Pericentr33 05 a o Apocentr100 93 a o Ekscentrisitet0 50636Orbitalnij period200579 35 27 764 dib 549 16 0 076 r Serednya anomaliya104 43 0 02 Nahil orbiti30 903 Dovgota vishidnogo vuzla336 82 8 02 Argument pericentru207 04 0 01 SuputnikiSyanlyuFizichni harakteristikiRozmiri1535 75 225 kmMasa1 75 1021 kgPeriod obertannya44 81 0 37 godSonyachna doba44 81 godAlbedo0 089 0 031 0 009Temperatura31 KVidima zoryana velichina21 4mStandartna zoryana velichina1 8m 225088 Gungun u Vikishovishi Oficijno pro vidkrittya bulo povidomleno 7 sichnya 2009 roku V arhivah bulo znajdeno 35 zobrazhen Gunguna pochinayuchi z 1985 roku Zagalni harakteristikiYaskravist cogo ob yekta bula nastilki velikoyu sho astronomi spochatku pripustili sho vin maye visoku vidbivnu zdatnist cherez sho Braun nazvav tilo Bilosnizhka Todi vcheni vvazhali sho ce krizhane tilo sho vidkololosya vid inshoyi karlikovoyi planeti Gaumeya Prote zgodom viyavilosya sho Bilosnizhka najchervonishij ob yekt Sonyachnoyi sistemi Ce nashtovhnulo Brauna na dumku sho chervonogo zabarvlennya lodu nadaye metan oskilki sered transneptunovih ob yektiv isnuye she odin chervonogo koloru i vkritij lodom Kvavar u vidkritti yakogo Braun brav uchast 2002 roku Z plinom chasu vpliv kosmichnoyi radiaciyi peretvoryuye metan na dovgi vuglevodnevi molekulyarni lancyuzhki chervonogo koloru Podibno ineyu cej transformovanij metan osidaye na krizhanij poverhni Kvavara nadayuchi yij rozhevogo vidtinku Obidva ob yekti i Kvavar i Bilosnizhka ne taki veliki yak karlikovi planeti Pluton abo Erida tomu ne mozhut nadovgo utrimati letki komponenti atmosferi taki yak metan i postupovo jogo vtrachayut Na dumku Brauna zaraz mi sposterigayemo ostannij podih Bilosnizhki 4 5 mlrd rokiv vona povoli vtrachala svoyu atmosferu i teper yiyi lishilosya zovsim nebagato Prote metanova gipoteza she potrebuye dodatkovoyi perevirki yaku mozhna provesti za dopomogoyu velikih teleskopiv napriklad observatoriyi Keka Porivnyalni rozmiri najbilshih TNO i Zemli Zobrazhennya ob yektiv posilannya na statti RozmirZ pochatku fiksaciyi nebesnogo tila do 2015 roku astronomi pripuskali sho diametr ob yekta ne perevishuye 1280 km Pozayak takih til u Sonyachnij sistemi ponad 200 fahivcyam takij ob yekt buv malocikavim Stanom na osin 2015 roku grupoyu uchenih shlyahom ob yednannya danih sposterezhen Herschel Space Observatory ta Kepler Space Telescope K2 buli obrahovani ta u kvitni 2016 roku opublikovani utochneni harakteristiki 1535 75 225 km Taki rozmiri roblyat ob yekt ne nabagato menshim vid Plutona ta Eridi OrbitaAlbedo 0 089 0 031 0 009 Obert navkolo osi 44 81 0 37 0 37 godiniSuputnikSyanlyu na znimkah 2009 ta 2010 rokiv U planetoyida viyavleno nevelikij suputnik diametrom 250 350 kilometriv Nayavnist suputnika sho obertayetsya navkolo Gunguna na vidstani blizko 15 tis km bulo viyavleno v 2016 roci pri obrobci znimkiv zroblenih kosmichnim teleskopom Gabbl u veresni 2010 roku 5 lyutogo 2020 roku suputnik Gunguna otrimav nazvu Syanlyu na chest chudoviska z kitajskoyi mifologiyi Propoziciyi shodo nazviSpochatku planetu neoficijno nazivali Bilosnizhkoyu angl Snow White za yaskravij blisk Pislya togo yak stalo zrozumilo sho planeta bilsha nizh vvazhalosya spochatku vona stala najbilshim vidomim ob yektom Sonyachnoyi sistemi yakij she ne mav vlasnoyi nazvi Majkl Brayan ogolosiv konkurs sho nazvi na yakomu peremogla nazva Gungun angl Gonggong bog vodi v kitajskij mifologiyi Zaproponovanu nazvu zatverdiv Mizhnarodnij astronomichnij soyuz u 2020 roci Dzherela angl Pal A ta in 2016 Large size and slow rotation of the trans Neptunian object 225088 2007 OR10 discovered from Herschel and K2 observations The Astronomical Journal 151 5 117 arXiv 1603 03090 Bibcode 2016AJ 151 117P doi 10 3847 0004 6256 151 5 117 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl PDF 4 listopada 2015 Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Baza danih malih kosmichnih til JPL 225088 Gungun angl Procitovano 11 sichnya 2017 angl Planetary Habitability Laboratory Puertorikanskij universitet v Aresibo Arhiv originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 17 zhovtnya 2014 angl Matematichnij departament Pizanskij universitet Italiya Arhiv originalu za 26 travnya 2011 Procitovano 16 bereznya 2009 angl 2011 10 24 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2020 Procitovano 7 kvitnya 2016 last obs arc 26 18 years angl LARGE SIZE AND SLOW ROTATION OF THE TRANS NEPTUNIAN OBJECT 225088 2007 OR10 DISCOVERED FROM HERSCHEL AND K2 OBSERVATIONS Andras Pal Csaba Kiss Thomas G Muller Laszlo Molnar Robert Szabo Gyula M Szabo Krisztian Sarneczky Laszlo L Kiss The Astronomical Journal The American Astronomical Society 2016 Vol 151 iss 5 kviten 19 DOI 10 3847 0004 6256 151 5 117 z dzherela 12 sichnya 2019 Procitovano www spacetelescope org angl Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 22 travnya 2017 Arhiv originalu za 19 travnya 2017 Procitovano 19 travnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 21 serpnya 2017 Procitovano 19 travnya 2017 Gabor Marton Csaba Kiss Thomas G Mueller The moon of the large Kuiper belt object 2007 OR10 DIVISION FOR PLANETARY SCIENCES pdf 16 21 zhovtnya 2016 No 120 22 z dzherela 18 zhovtnya 2016 Procitovano 7 sichnya 2021 Hubble Spots Moon Around Third Largest Dwarf Planet 9 chervnya 2017 u Wayback Machine May 18 2017 The MINOR PLANET CIRCULARS MINOR PLANETS AND COMETS are published on behalf ofDivision F of the International Astronomical Union usually in batcheson or near the date of each full moon 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine by Minor Planet Center Smithsonian Astrophysical Observatory Cambridge MA 02138 U S 2020 FEB 5M P C 120071 23 serpnya 2011 r Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 ASTRONEWS ru 13 maya 2016 Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2019 ros Aspekti 05 06 2019 Arhiv originalu za 10 serpnya 2019 Procitovano 8 serpnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka