Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна 13 та армія 13 та загальновійськова червонопрапорна а рмія 13 А опе

13-а армія (СРСР)

13-а армія (СРСР)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 13-та армія.

13-та загальновійськова червонопрапорна а́рмія (13 А) — оперативне об'єднання сухопутних військ радянських військ, загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР з вересня 1939 по 1991 р.

13-та армія СРСР
image
На службівересень 1939–1999
Країнаimage СРСР
image Україна
НалежністьЗахідний особливий військовий округ,
Західний фронт,
Центральний фронт,
Брянський фронт,
Воронезький фронт,
Південно-Західний фронт
1-й Український фронт,
Прикарпатський військовий округ
Видimage Червона армія, Радянська армія,
image Збройні сили України
Типсухопутні війська
Рольimage загальновійськова
Чисельністьармія
Війни/битвиРадянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
* Курська битва
* Битва за Дніпро
* Битва за Берлін
**
Операція «Дунай»
Почесні найменуванняimage
Командування
Визначні
командувачі		генерал-полковник Пухов М. П.
генерал-лейтенант Герасименко В. П.
image
Карта вторгнення Німеччини. 22 червня — 25 серпня 1941 р.

Після розпаду Радянського Союзу у складі Збройних сил України. З 1999 — 13-й армійський корпус (ЗСУ).

Історія

Формування

Створення армії передбачалось директивою Генерального штабу від 24 квітня 1941 року. Формування органів управління армії почалось 5 травня 1941 року в Могильові у Західному Особливому військовому окрузі під керівництвом заступника командувача військами Західного Особливого військового округу генерал-лейтенанта Болдіна.

1941-й рік

22 червня 1941 року армія мала перебувала в районі прикриття № 3 і обороняти польові укріплення для надійного захисту напрямку на Бельськ.

22 червня штаб армії перебував у Могильові, тому і 13-й механізований корпус були передані до 10-ї армії, була передана до 4-ї армії.

Після початку війни командування об'єднало з'єднання і частини Західного фронту, що перебували в районі Мінська — , , 8-му артилерійську бригаду протитанкової оборони і кілька окремих частин. Штаб армії перемістився до Бєльська.

З кінця червня армія вела оборонні бої в мінському укріпрайоні зі з'єднаннями німецької . Під ударами противника змушена була відійти за Березину біля Борисова і південніше, а потім за Дніпро.

Докладніше: Білостоцько-Мінська битва

З 10 липня 1941 року армія брала участь у Смоленській битві (10 липня — 10 вересня)

До середини липня 1941 року війська армії були оточені з'єднаннями 2-ї танкової групи Гудеріана з обох флангів. Виникла загроза оточення. Особливо героїчно воювала 172-га стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора М. Т. Романова, якого під час виходу із оточення було важко поранено та взято в полон, а під час втечі страчено.[]

24 липня армія увійшла до складу Центрального фронту.

У районі Могильова героїчно бились воїни 388-го стрілецького полку під командуванням полковника С. Ф. Кутєпова. Тільки за один день цей полк знищив 39 ворожих танків. Знаходячись в оточенні, полк майже три тижні бився з ворогом. Захисники міста затримали та знекровили до чотирьох німецьких дивізій.[]

15 серпня армія увійшла до складу Брянського фронту.

З 30 вересня армія вела оборонні бої на річках Сож, Судость, Десна під час Орловсько-Брянської оборонної операції (30 вересня — 23 жовтня).

Докладніше: Орловсько-Брянська операція

На початку жовтня 1941 року війська армії опинилися в оточенні німецьких військ біля міста Орла. Після дев'ятиденних боїв з'єднання та частини армії розгромили частини 48-го німецького корпусу, прорвали його оборону та вийшли з оточення, зберігши всі бойові знамена та озброєння. Протягом жовтня армія здійснювала оборонну операцію на Курському напрямку, але ослаблена в попередніх боях була змушена відступити на рубіж Малоархангельськ-. Ця операція згодом переросла в Лівенську оборонну операцію. Використовуючи перевагу в танках, артилерії, авіації противнику вдалося захопити Лівни, а на початку грудня — Єлець.[]

З початком контрнаступу під Москвою армія брала участь у Єлецькій операції (6—16 грудня 1941 року)

24 грудня армія увійшла до складу Брянського фронту другого формування, продовжила наступ і 25 грудня звільнила місто Лівни.

До кінця 1941 року армія вийшла на рубіж Скородне-Колпани, який утримувала до середини 1942 року.

1942-й рік

У січні 1942 року командувачем 13-ї армії призначили генерал-майора Пухова Миколу Павловича, який очолював її до кінця війни.

Армія вела оборонні бої біля міста Лівни, до її складу увійшли , 129-та танкова бригада та 109-та стрілецька бригада.

З червня 1942 року до січня 1943 року війська армії брали участь в оборонній операції на Воронезькому та Валуйсько-Россожанському напрямку Брянського фронту, а з кінця червня у Воронезько-Ворошиловградській операції. На початку липня 1942 року шість піхотних дивізій німців, одна танкова бригада та бригада «СС» не змогли прорвати Єлецько-Лівенський щит, який обороняла 13-та армія.

1943-й рік

Армія взяла участь у Воронезько-Касторненській наступальній операції, в результаті якої просунулась вперед майже на 200 кілометрів, звільнила від окупантів 6 тисяч населених пунктів і зайняла рубіж Малоархангельськ-Рождествєнскоє. На той час до складу армії входили вісім стрілецьких дивізій (, , , ,  — першого ешелону, , ,  — другого ешелону). Для посилення армії були виділені 118-та і 129-та танкові бригади, три танкові полки, 12-й і 5-й артилерійські дивізії, 5-та гвардійська мінометна дивізія, 8 мінометних полків, 16-та зенітна дивізія, а також для вогневої підтримки з повітря 16-та повітряна армія.

Із середини березня 1943 року у складі Центрального фронту армія утримувала цей рубіж, а на окремих напрямках продовжувала вести бої з метою покращення свого положення. Наприкінці весни наші війська перейшли в оборону на Курському виступі і, знаходячись у першому ешелоні Центрального фронту, обороняли смугу шириною 32 кілометри, в межах якої противник готувався завдати головного удару з півночі.

Влітку 1943 року армія у складі Центрального фронту готувалась до битви на Курській дузі. На той час вона нараховувала понад 150 тисяч військовослужбовців.

Під час Орловсько-Курської битви війська армії розгромили 17 дивізій німців, зупинивши їх, та розпочали успішний контрнаступ, а в оборонній операції під Курськом було зірвано літній наступ німецьких військ і покладено остаточну крапку наступальній стратегії гітлерівської армії.

За вмілі дії в ході Курської битви особовий склад армії отримав подяку від Верховного Головнокомандувача, тисячі воїнів були нагороджені державними нагородами. З переходом радянських військ у контрнаступ армія брала участь в Орловській операції 1943 року.

У липні 1943 року армія взяла участь у Кромській наступальній операції, в результаті якої було звільнено місто Кроми. Протягом серпня армія звільнила міста Орел та Белгород та здійснила 120-тикілометровий марш, форсувала Десну і Дніпро, на правому березі яких захопила плацдарм.

Переможний хід 13-ї армії з визволення України розпочався 28 вересня 1943 року, коли радянські частини штурмом заволоділи першим українським містом Черніговом.

За підсумками Чернігівсько-Прип'ятської наступальної операції командувачу 13 армії генерал-лейтенанту Пухову Миколі Павловичу та ще понад двомстам воїнам армії було присвоєно почесне звання Героя Радянського Союзу.

У жовтні 1943 року армія увійшла до складу Воронезького фронту, яким командував генерал армії Ватутін Микола Федорович, а з листопада 1943 року до вересня 1944 року у складі 1-го Українського фронту армія вела бої за звільнення правобережної України та південно-східних районів Польщі.

Під час Київської, Житомирсько-Бердичівської, Проскурівсько-Чернівецької та Львівсько-Сандомирської наступальних операцій війська армії пройшли з боями понад 750 кілометрів.

1944 рік

У першій половині січня 1944 року війська армії у складі 1-го Українського фронту на його правому крилі в районах південного Полісся вели бої зі з'єднаннями групи армій «Південь». У складі армії було чотири стрілецькі корпуси (76-й, 77-й, 24-й, 28-й) до яких входили десять стрілецьких дивізій. Армії оперативно були підпорядковані також та 6-й гвардійські кавалерійські корпуси (шість кавалерійських дивізій), танкова бригада, один самохідно-артилерійський полк, сім артилерійсько-мінометних полків, одна зенітно-артилерійська дивізія та одна штурмова інженерно-саперна бригада. За успішні бойові дії, в результаті яких радянські війська першими вийшли на Державний кордон СРСР 4 січня 1944 року армія отримала подяку від Верховного Головнокомандувача.

Під час Рівненсько-Луцької наступальної операції з 24 січня по 13 лютого 1944 року армія діяла на головному напрямку і вирішувала основне завдання з оточення та знищення противника в районі міст Рівне, Луцьк. Також на меті було оволодіння важливим з оперативного погляду районом Рівне — Луцьк — Шепетівка, для завдання згодом глибокого удару на Чернівці. Вирішальну роль у цій операції відіграла 13-та армія.

Ліси і болота Рівненщині та Волині займали 70 відсотків усіх територій, найбільші річки Горинь, Іква, Стир значно ускладнювали просування військ. У смузі армії на фронті до 215 кілометрів була лише одна шосейна дорога (Новоград-Волинський-Рівне) та дві зруйновані залізниці. Операція розпочалась в умовах ранньої відлиги. Її підготовка тривала дві доби. Командувач армії генерал-лейтенант Пухов вирішив здійснити операцію у два етапи.

Задумом командувача було прорвати тактичну зону оборони противника трьома корпусами на Рівненському напрямку, для чого завдати противнику два удари силами 24-го та 28-го стрілецьких корпусів із району Митягин на Здолбунів в обхід Рівного з півдня та силами 76-го стрілецького корпусу з району Костополя на Клевань, обходячи Рівне з півночі і таким чином охопити Рівненське угруповання ворога з двох боків, розгромити його та заволодіти рубежем Клевань — Рівне — Здолбунів; одночасно з цим висунути два кавалерійські корпуси з району Сарн у район Маневичів-Розничів для подальшого удару на Луцьк.

На другому етапі операції слід було завдано одночасний удар у загальному напрямку на Луцьк із двох боків 76-м та 28-м стрілецькими корпусами зі сходу, 1-м і 6-м кавалерійськими корпусами з півночі і північного заходу; захопити місто Луцьк і вийти на рубіж Маневичі — Луцьк — Дубно.

Вирішальну роль у визволенні міста Рівне відіграли кавалеристи 1-го та 6-го гвардійських кавалерійських корпусів армії, які у взаємодії з партизанами здійснили глибокий обхід головного угруповання німецьких військ, що обороняли добре укріплений рубіж на східному березі річки Горині. Незважаючи на постійні жорстокі контратаки відступаючого противника, складний ландшафт місцевості, яким мали здійснюватись головні удари, війська армії успішно підготувались до операції і рішучим штурмом захопили Сарни. Цього дня[] усі війська армії перейшли у наступ і за два дні боїв просунулись на 25—30 кілометрів.

У січні 1944 року війська армії захопили міста Степань, Костопіль, Тучин, а згодом завершили перегрупування, зосередились і перейшли у наступ, форсуючи Горинь, звільнили місто Острог, а невдовзі і міста Луцьк та Рівне.

У ході боїв за Рівне були знищені сім піхотних і одна танкова дивізія противника, дев'ять піхотних і поліцейських полків і кілька окремих частин спеціального призначення.

За вдале виконання бойового завдання з визволення міста Рівне Верховний Головнокомандувач 5 лютого 1944 року оголосив особовому складу 13-ї армії подяку, а Москва салютувала доблесним військам, які звільнили міста Рівне, Луцьк, Здолбунів та інші населені пункти Волині 20 артилерійськими залпами із 224-х гармат.

Понад 13 тисяч воїнів було нагороджено орденами та медалями. Почесне найменування «Рівненських» отримали 6 частин та з'єднань армії, 10 з них були нагороджені орденами.

Наприкінці лютого — на початку березня 1944 року війська армії утримували відвойовані території та готувались до звільнення міст Броди, Дубно та Кременець, в яких були зосереджені великі сили противника.

Противник активізував бойові дії, безперервно завдаючи авіаційних ударів по містах Рівне та Дубно.

4 березня 1944 року розпочався наступ військ Першого Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу Жукова, 24-й стрілецький корпус зі складу армії впритул підійшов до міста Кременець. Готувались до наступу решта військ армії. Вони отримали завдання ударом правого флангу військ із району Луцьк — Торговиці вийти в район Бродів і оточити війська противника перед фронтом армії, зокрема вісім танкових дивізій німців у Дубно.

Війська армії 17 березня обхідним маневром і ударом із фронту здобули місто Дубно, а 19 березня — Кременець.

Наприкінці березня війська армії в районі Бродів перейшли в оборону. На цій ділянці противник завдяки підкріпленню здійснив кілька жорстоких атак. Поповнюючись резервами, армія вдосконалювала оборону.

З квітня 1944 року війська армії передали частину своєї смуги фронту в районі Кременця 18-й армії Другого Українського фронту та почали діяти на Ковельському та Володимир-Волинському напрямку.

Початок операції з прориву оборони німців на Львівському напрямку розпочався 13 липня 1944 року.

Наприкінці липня війська армії на фронті близько 100 кілометрів вийшли на державний кордон СРСР, прорвавши оборону противника на Львівському напрямку.

У кінці липня війська армії підійшли до річки Вісли і розпочали її форсування. Під регулярними авіаційними ударами противника захопили плацдарм на західному березі річки. Попри те, що німці намашгались за допомогою двох резервних танкових дивізій «СС» скинути радянські війська у Віслу, 18 серпня 1944 року було відвойовано місто Сандомир, яке було важливим опорним пунктом оборони німців. Цього ж дня по радіо було отримано повідомлення про заохочення особового складу армії від Верховного Головнокомандувача.

Війська Першого Українського фронту форсували річку Віслу в районі міста Сандомир, внаслідок важких боїв просунулись вперед на 50 кілометрів, розширили захоплений плацдарм на західному березі річки Вісли по фронту і 18 серпня штурмом здобули місто Сандомир. Війська армії з 29 серпня перейшли в оборону Завісленського плацдарму, цього ж дня завершили оточення трьох німецьких дивізій і продовжили знищувати їх.

Противник відчайдушно опирався, намагався відновити свої позиції силами танкових ударних груп «Королівські тигри» та ліквідувати плацдарм. Атаки німців повторювались до семи разів на добу. Їм вдавалось тимчасово потіснити радянські війська, але становище було відновлено. Оборонні бої продовжувались до початку січня 1945 року.

1945-й рік

Наступ військ армії розпочався з Сандомирсько-Сілезької операції, коли війська успішно прорвали сильно укріплену оборону противника в районі міста Кельці та вийшли до річки Одер, яку в кінці січня 1945 року форсували південніше Штейнау.

У Нижньо-Сілезькій операції з'єднання армії у взаємодії з іншими військами зламали супротив противника на річках Одер, Бубр, і вийшли до річки Нейсе північно-західніше Трібеля.

У квітні — травні 1945 року армія брала участь у Берлінській та Празькій наступальних операціях. По закінченні, вперше за роки війни, 3 червня 1945 року у військових частинах армії був оголошений вихідним днем.

Помісячний склад армії з 22 червня 1941 року по 1 травня 1945 року

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 13 ta armiya 13 ta zagalnovijskova chervonopraporna a rmiya 13 A operativne ob yednannya suhoputnih vijsk radyanskih vijsk zagalnovijskova armiya u skladi Zbrojnih sil SRSR z veresnya 1939 po 1991 r 13 ta armiya SRSRNa sluzhbiveresen 1939 1999Krayina SRSR UkrayinaNalezhnistZahidnij osoblivij vijskovij okrug Zahidnij front Centralnij front Bryanskij front Voronezkij front Pivdenno Zahidnij front 1 j Ukrayinskij front Prikarpatskij vijskovij okrugVidChervona armiya Radyanska armiya Zbrojni sili UkrayiniTipsuhoputni vijskaRolzagalnovijskovaChiselnistarmiyaVijni bitviRadyansko finska vijna Nimecko radyanska vijna Kurska bitva Bitva za Dnipro Bitva za Berlin Operaciya Dunaj Pochesni najmenuvannyaKomanduvannyaViznachni komanduvachigeneral polkovnik Puhov M P general lejtenant Gerasimenko V P Karta vtorgnennya Nimechchini 22 chervnya 25 serpnya 1941 r Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu u skladi Zbrojnih sil Ukrayini Z 1999 13 j armijskij korpus ZSU IstoriyaFormuvannya Stvorennya armiyi peredbachalos direktivoyu Generalnogo shtabu vid 24 kvitnya 1941 roku Formuvannya organiv upravlinnya armiyi pochalos 5 travnya 1941 roku v Mogilovi u Zahidnomu Osoblivomu vijskovomu okruzi pid kerivnictvom zastupnika komanduvacha vijskami Zahidnogo Osoblivogo vijskovogo okrugu general lejtenanta Boldina 1941 j rik 22 chervnya 1941 roku armiya mala perebuvala v rajoni prikrittya 3 i oboronyati polovi ukriplennya dlya nadijnogo zahistu napryamku na Belsk Komanduvach armiyi general lejtenant Filatov Petro Mihajlovich Nachalnik shtabu kombrig Petrushevskij A V Chlen Vijskovoyi radi brigadnij komisar Furt Porfirij Sergijovich Nachalnik politviddilu brigadnij komisar Krajnov Pavlo Ivanovich 22 chervnya shtab armiyi perebuvav u Mogilovi tomu i 13 j mehanizovanij korpus buli peredani do 10 yi armiyi bula peredana do 4 yi armiyi Pislya pochatku vijni komanduvannya ob yednalo z yednannya i chastini Zahidnogo frontu sho perebuvali v rajoni Minska 8 mu artilerijsku brigadu protitankovoyi oboroni i kilka okremih chastin Shtab armiyi peremistivsya do Byelska Z kincya chervnya armiya vela oboronni boyi v minskomu ukriprajoni zi z yednannyami nimeckoyi Pid udarami protivnika zmushena bula vidijti za Berezinu bilya Borisova i pivdennishe a potim za Dnipro Dokladnishe Bilostocko Minska bitva Z 10 lipnya 1941 roku armiya brala uchast u Smolenskij bitvi 10 lipnya 10 veresnya Do seredini lipnya 1941 roku vijska armiyi buli otocheni z yednannyami 2 yi tankovoyi grupi Guderiana z oboh flangiv Vinikla zagroza otochennya Osoblivo geroyichno voyuvala 172 ga strilecka diviziya pid komanduvannyam general majora M T Romanova yakogo pid chas vihodu iz otochennya bulo vazhko poraneno ta vzyato v polon a pid chas vtechi stracheno dzherelo 24 lipnya armiya uvijshla do skladu Centralnogo frontu U rajoni Mogilova geroyichno bilis voyini 388 go strileckogo polku pid komanduvannyam polkovnika S F Kutyepova Tilki za odin den cej polk znishiv 39 vorozhih tankiv Znahodyachis v otochenni polk majzhe tri tizhni bivsya z vorogom Zahisniki mista zatrimali ta znekrovili do chotiroh nimeckih divizij dzherelo 15 serpnya armiya uvijshla do skladu Bryanskogo frontu Z 30 veresnya armiya vela oboronni boyi na richkah Sozh Sudost Desna pid chas Orlovsko Bryanskoyi oboronnoyi operaciyi 30 veresnya 23 zhovtnya Dokladnishe Orlovsko Bryanska operaciya Na pochatku zhovtnya 1941 roku vijska armiyi opinilisya v otochenni nimeckih vijsk bilya mista Orla Pislya dev yatidennih boyiv z yednannya ta chastini armiyi rozgromili chastini 48 go nimeckogo korpusu prorvali jogo oboronu ta vijshli z otochennya zberigshi vsi bojovi znamena ta ozbroyennya Protyagom zhovtnya armiya zdijsnyuvala oboronnu operaciyu na Kurskomu napryamku ale oslablena v poperednih boyah bula zmushena vidstupiti na rubizh Maloarhangelsk Cya operaciya zgodom pererosla v Livensku oboronnu operaciyu Vikoristovuyuchi perevagu v tankah artileriyi aviaciyi protivniku vdalosya zahopiti Livni a na pochatku grudnya Yelec dzherelo Z pochatkom kontrnastupu pid Moskvoyu armiya brala uchast u Yeleckij operaciyi 6 16 grudnya 1941 roku 24 grudnya armiya uvijshla do skladu Bryanskogo frontu drugogo formuvannya prodovzhila nastup i 25 grudnya zvilnila misto Livni Do kincya 1941 roku armiya vijshla na rubizh Skorodne Kolpani yakij utrimuvala do seredini 1942 roku 1942 j rik U sichni 1942 roku komanduvachem 13 yi armiyi priznachili general majora Puhova Mikolu Pavlovicha yakij ocholyuvav yiyi do kincya vijni Armiya vela oboronni boyi bilya mista Livni do yiyi skladu uvijshli 129 ta tankova brigada ta 109 ta strilecka brigada Z chervnya 1942 roku do sichnya 1943 roku vijska armiyi brali uchast v oboronnij operaciyi na Voronezkomu ta Valujsko Rossozhanskomu napryamku Bryanskogo frontu a z kincya chervnya u Voronezko Voroshilovgradskij operaciyi Na pochatku lipnya 1942 roku shist pihotnih divizij nimciv odna tankova brigada ta brigada SS ne zmogli prorvati Yelecko Livenskij shit yakij oboronyala 13 ta armiya 1943 j rik Armiya vzyala uchast u Voronezko Kastornenskij nastupalnij operaciyi v rezultati yakoyi prosunulas vpered majzhe na 200 kilometriv zvilnila vid okupantiv 6 tisyach naselenih punktiv i zajnyala rubizh Maloarhangelsk Rozhdestvyenskoye Na toj chas do skladu armiyi vhodili visim strileckih divizij pershogo eshelonu drugogo eshelonu Dlya posilennya armiyi buli vidileni 118 ta i 129 ta tankovi brigadi tri tankovi polki 12 j i 5 j artilerijski diviziyi 5 ta gvardijska minometna diviziya 8 minometnih polkiv 16 ta zenitna diviziya a takozh dlya vognevoyi pidtrimki z povitrya 16 ta povitryana armiya Iz seredini bereznya 1943 roku u skladi Centralnogo frontu armiya utrimuvala cej rubizh a na okremih napryamkah prodovzhuvala vesti boyi z metoyu pokrashennya svogo polozhennya Naprikinci vesni nashi vijska perejshli v oboronu na Kurskomu vistupi i znahodyachis u pershomu esheloni Centralnogo frontu oboronyali smugu shirinoyu 32 kilometri v mezhah yakoyi protivnik gotuvavsya zavdati golovnogo udaru z pivnochi Vlitku 1943 roku armiya u skladi Centralnogo frontu gotuvalas do bitvi na Kurskij duzi Na toj chas vona narahovuvala ponad 150 tisyach vijskovosluzhbovciv Pid chas Orlovsko Kurskoyi bitvi vijska armiyi rozgromili 17 divizij nimciv zupinivshi yih ta rozpochali uspishnij kontrnastup a v oboronnij operaciyi pid Kurskom bulo zirvano litnij nastup nimeckih vijsk i pokladeno ostatochnu krapku nastupalnij strategiyi gitlerivskoyi armiyi Za vmili diyi v hodi Kurskoyi bitvi osobovij sklad armiyi otrimav podyaku vid Verhovnogo Golovnokomanduvacha tisyachi voyiniv buli nagorodzheni derzhavnimi nagorodami Z perehodom radyanskih vijsk u kontrnastup armiya brala uchast v Orlovskij operaciyi 1943 roku U lipni 1943 roku armiya vzyala uchast u Kromskij nastupalnij operaciyi v rezultati yakoyi bulo zvilneno misto Kromi Protyagom serpnya armiya zvilnila mista Orel ta Belgorod ta zdijsnila 120 tikilometrovij marsh forsuvala Desnu i Dnipro na pravomu berezi yakih zahopila placdarm Peremozhnij hid 13 yi armiyi z vizvolennya Ukrayini rozpochavsya 28 veresnya 1943 roku koli radyanski chastini shturmom zavolodili pershim ukrayinskim mistom Chernigovom Za pidsumkami Chernigivsko Prip yatskoyi nastupalnoyi operaciyi komanduvachu 13 armiyi general lejtenantu Puhovu Mikoli Pavlovichu ta she ponad dvomstam voyinam armiyi bulo prisvoyeno pochesne zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu U zhovtni 1943 roku armiya uvijshla do skladu Voronezkogo frontu yakim komanduvav general armiyi Vatutin Mikola Fedorovich a z listopada 1943 roku do veresnya 1944 roku u skladi 1 go Ukrayinskogo frontu armiya vela boyi za zvilnennya pravoberezhnoyi Ukrayini ta pivdenno shidnih rajoniv Polshi Pid chas Kiyivskoyi Zhitomirsko Berdichivskoyi Proskurivsko Cherniveckoyi ta Lvivsko Sandomirskoyi nastupalnih operacij vijska armiyi projshli z boyami ponad 750 kilometriv 1944 rik U pershij polovini sichnya 1944 roku vijska armiyi u skladi 1 go Ukrayinskogo frontu na jogo pravomu krili v rajonah pivdennogo Polissya veli boyi zi z yednannyami grupi armij Pivden U skladi armiyi bulo chotiri strilecki korpusi 76 j 77 j 24 j 28 j do yakih vhodili desyat strileckih divizij Armiyi operativno buli pidporyadkovani takozh ta 6 j gvardijski kavalerijski korpusi shist kavalerijskih divizij tankova brigada odin samohidno artilerijskij polk sim artilerijsko minometnih polkiv odna zenitno artilerijska diviziya ta odna shturmova inzhenerno saperna brigada Za uspishni bojovi diyi v rezultati yakih radyanski vijska pershimi vijshli na Derzhavnij kordon SRSR 4 sichnya 1944 roku armiya otrimala podyaku vid Verhovnogo Golovnokomanduvacha Pid chas Rivnensko Luckoyi nastupalnoyi operaciyi z 24 sichnya po 13 lyutogo 1944 roku armiya diyala na golovnomu napryamku i virishuvala osnovne zavdannya z otochennya ta znishennya protivnika v rajoni mist Rivne Luck Takozh na meti bulo ovolodinnya vazhlivim z operativnogo poglyadu rajonom Rivne Luck Shepetivka dlya zavdannya zgodom glibokogo udaru na Chernivci Virishalnu rol u cij operaciyi vidigrala 13 ta armiya Lisi i bolota Rivnenshini ta Volini zajmali 70 vidsotkiv usih teritorij najbilshi richki Gorin Ikva Stir znachno uskladnyuvali prosuvannya vijsk U smuzi armiyi na fronti do 215 kilometriv bula lishe odna shosejna doroga Novograd Volinskij Rivne ta dvi zrujnovani zaliznici Operaciya rozpochalas v umovah rannoyi vidligi Yiyi pidgotovka trivala dvi dobi Komanduvach armiyi general lejtenant Puhov virishiv zdijsniti operaciyu u dva etapi Zadumom komanduvacha bulo prorvati taktichnu zonu oboroni protivnika troma korpusami na Rivnenskomu napryamku dlya chogo zavdati protivniku dva udari silami 24 go ta 28 go strileckih korpusiv iz rajonu Mityagin na Zdolbuniv v obhid Rivnogo z pivdnya ta silami 76 go strileckogo korpusu z rajonu Kostopolya na Klevan obhodyachi Rivne z pivnochi i takim chinom ohopiti Rivnenske ugrupovannya voroga z dvoh bokiv rozgromiti jogo ta zavoloditi rubezhem Klevan Rivne Zdolbuniv odnochasno z cim visunuti dva kavalerijski korpusi z rajonu Sarn u rajon Manevichiv Roznichiv dlya podalshogo udaru na Luck Na drugomu etapi operaciyi slid bulo zavdano odnochasnij udar u zagalnomu napryamku na Luck iz dvoh bokiv 76 m ta 28 m strileckimi korpusami zi shodu 1 m i 6 m kavalerijskimi korpusami z pivnochi i pivnichnogo zahodu zahopiti misto Luck i vijti na rubizh Manevichi Luck Dubno Virishalnu rol u vizvolenni mista Rivne vidigrali kavaleristi 1 go ta 6 go gvardijskih kavalerijskih korpusiv armiyi yaki u vzayemodiyi z partizanami zdijsnili glibokij obhid golovnogo ugrupovannya nimeckih vijsk sho oboronyali dobre ukriplenij rubizh na shidnomu berezi richki Gorini Nezvazhayuchi na postijni zhorstoki kontrataki vidstupayuchogo protivnika skladnij landshaft miscevosti yakim mali zdijsnyuvatis golovni udari vijska armiyi uspishno pidgotuvalis do operaciyi i rishuchim shturmom zahopili Sarni Cogo dnya koli usi vijska armiyi perejshli u nastup i za dva dni boyiv prosunulis na 25 30 kilometriv U sichni 1944 roku vijska armiyi zahopili mista Stepan Kostopil Tuchin a zgodom zavershili peregrupuvannya zoseredilis i perejshli u nastup forsuyuchi Gorin zvilnili misto Ostrog a nevdovzi i mista Luck ta Rivne U hodi boyiv za Rivne buli znisheni sim pihotnih i odna tankova diviziya protivnika dev yat pihotnih i policejskih polkiv i kilka okremih chastin specialnogo priznachennya Za vdale vikonannya bojovogo zavdannya z vizvolennya mista Rivne Verhovnij Golovnokomanduvach 5 lyutogo 1944 roku ogolosiv osobovomu skladu 13 yi armiyi podyaku a Moskva salyutuvala doblesnim vijskam yaki zvilnili mista Rivne Luck Zdolbuniv ta inshi naseleni punkti Volini 20 artilerijskimi zalpami iz 224 h garmat Ponad 13 tisyach voyiniv bulo nagorodzheno ordenami ta medalyami Pochesne najmenuvannya Rivnenskih otrimali 6 chastin ta z yednan armiyi 10 z nih buli nagorodzheni ordenami Naprikinci lyutogo na pochatku bereznya 1944 roku vijska armiyi utrimuvali vidvojovani teritoriyi ta gotuvalis do zvilnennya mist Brodi Dubno ta Kremenec v yakih buli zoseredzheni veliki sili protivnika Protivnik aktivizuvav bojovi diyi bezperervno zavdayuchi aviacijnih udariv po mistah Rivne ta Dubno 4 bereznya 1944 roku rozpochavsya nastup vijsk Pershogo Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam Marshala Radyanskogo Soyuzu Zhukova 24 j strileckij korpus zi skladu armiyi vpritul pidijshov do mista Kremenec Gotuvalis do nastupu reshta vijsk armiyi Voni otrimali zavdannya udarom pravogo flangu vijsk iz rajonu Luck Torgovici vijti v rajon Brodiv i otochiti vijska protivnika pered frontom armiyi zokrema visim tankovih divizij nimciv u Dubno Vijska armiyi 17 bereznya obhidnim manevrom i udarom iz frontu zdobuli misto Dubno a 19 bereznya Kremenec Naprikinci bereznya vijska armiyi v rajoni Brodiv perejshli v oboronu Na cij dilyanci protivnik zavdyaki pidkriplennyu zdijsniv kilka zhorstokih atak Popovnyuyuchis rezervami armiya vdoskonalyuvala oboronu Z kvitnya 1944 roku vijska armiyi peredali chastinu svoyeyi smugi frontu v rajoni Kremencya 18 j armiyi Drugogo Ukrayinskogo frontu ta pochali diyati na Kovelskomu ta Volodimir Volinskomu napryamku Pochatok operaciyi z prorivu oboroni nimciv na Lvivskomu napryamku rozpochavsya 13 lipnya 1944 roku Naprikinci lipnya vijska armiyi na fronti blizko 100 kilometriv vijshli na derzhavnij kordon SRSR prorvavshi oboronu protivnika na Lvivskomu napryamku U kinci lipnya vijska armiyi pidijshli do richki Visli i rozpochali yiyi forsuvannya Pid regulyarnimi aviacijnimi udarami protivnika zahopili placdarm na zahidnomu berezi richki Popri te sho nimci namashgalis za dopomogoyu dvoh rezervnih tankovih divizij SS skinuti radyanski vijska u Vislu 18 serpnya 1944 roku bulo vidvojovano misto Sandomir yake bulo vazhlivim opornim punktom oboroni nimciv Cogo zh dnya po radio bulo otrimano povidomlennya pro zaohochennya osobovogo skladu armiyi vid Verhovnogo Golovnokomanduvacha Vijska Pershogo Ukrayinskogo frontu forsuvali richku Vislu v rajoni mista Sandomir vnaslidok vazhkih boyiv prosunulis vpered na 50 kilometriv rozshirili zahoplenij placdarm na zahidnomu berezi richki Visli po frontu i 18 serpnya shturmom zdobuli misto Sandomir Vijska armiyi z 29 serpnya perejshli v oboronu Zavislenskogo placdarmu cogo zh dnya zavershili otochennya troh nimeckih divizij i prodovzhili znishuvati yih Protivnik vidchajdushno opiravsya namagavsya vidnoviti svoyi poziciyi silami tankovih udarnih grup Korolivski tigri ta likviduvati placdarm Ataki nimciv povtoryuvalis do semi raziv na dobu Yim vdavalos timchasovo potisniti radyanski vijska ale stanovishe bulo vidnovleno Oboronni boyi prodovzhuvalis do pochatku sichnya 1945 roku 1945 j rik Nastup vijsk armiyi rozpochavsya z Sandomirsko Silezkoyi operaciyi koli vijska uspishno prorvali silno ukriplenu oboronu protivnika v rajoni mista Kelci ta vijshli do richki Oder yaku v kinci sichnya 1945 roku forsuvali pivdennishe Shtejnau U Nizhno Silezkij operaciyi z yednannya armiyi u vzayemodiyi z inshimi vijskami zlamali suprotiv protivnika na richkah Oder Bubr i vijshli do richki Nejse pivnichno zahidnishe Tribelya U kvitni travni 1945 roku armiya brala uchast u Berlinskij ta Prazkij nastupalnih operaciyah Po zakinchenni vpershe za roki vijni 3 chervnya 1945 roku u vijskovih chastinah armiyi buv ogoloshenij vihidnim dnem Pomisyachnij sklad armiyi z 22 chervnya 1941 roku po 1 travnya 1945 roku Data Pihota Kavaleriya Artileriya Mehanizovani Aviaciya Inzhenerni vijska 22 chervnya 1941 planovanij sklad prikordonni chastini 13 mk 25 td 31 td 22 chervnya 1941 realnij sklad 4 pdk bez tehniki 1 lipnya 1941 24 sd 7 lipnya 1941 4 pdk 7 pdbr 8 pdbr 24 sd bez tehniki 1 serpnya 1941 4 pdk 7 pdbr 8 pdbr 1 veresnya 1941 4 pdk 7 pdbr 8 pdbr 1 zhovtnya 1941 1 listopada 1941 1 grudnya 1941 1 j divizion 1 sichnya 1942 1 lyutogo 1942 1 bereznya 1942 1 kvitnya 1942 1 travnya 1942 1 chervnya 1942 1 lipnya 1942 1 serpnya 1942 1 veresnya 1942 1 gv sd 1 zhovtnya 1942 1 gv sd 1 listopada 1942 74 sd 1 grudnya 1942 74 sd 1 sichnya 1943 74 sd bez 49 go divizionu 1 lyutogo 1943 74 sd 1 bereznya 1943 74 sd 1 kvitnya 1943 74 sd 1 travnya 1943 74 sd 1 chervnya 1943 75 gv sd 74 sd 1 lipnya 1943 75 gv sd 74 sd 29 sk 1 serpnya 1943 74 sd 1 veresnya 1943 74 sd 1 zhovtnya 1943 122 sd 74 sd 1 listopada 1943 1 grudnya 1943 1 sichnya 1944 24 sk 1 lyutogo 1944 24 sk 1 bereznya 1944 24 sk 27 sk 6 gv kk 11 tk 1 kvitnya 1944 24 sk 71 sd 27 sk 389 sd 6 gv kk 1 pbr cheh 1 11 tk 1 travnya 1944 24 sk 71 sd 27 sk 1 chervnya 1944 24 sk 71 sd 27 sk 1 lipnya 1944 24 sk 71 sd 27 sk 1 serpnya 1944 24 sk 71 sd 27 sk 1 gv ad

Дата публікації:
Топ