Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юре Францетич хорв Jure Francetić нар 3 липня 1912 пом 27 28 грудня 1942 хорватський військовик усташівський комісар у с

Юре Францетич

Юре Францетич

Юре Францетич (хорв. Jure Francetić; нар. 3 липня 1912 — пом. 27/28 грудня 1942) — хорватський військовик, усташівський комісар у справах Боснії та Герцеговини Незалежної Держави Хорватії під час Другої світової війни, командир 1-го усташівського полку Войниці, пізніше відомого як Чорний легіон. На обох посадах відповідав за різанину боснійських сербів і євреїв. Входив до найближчого оточення Анте Павелича, розглядався багатьма усташами як можливий наступник Павелича на посаді Поглавника (вождя) НДХ. Помер від ран, отриманих під час захоплення партизанами біля Слуня в Кордуні, коли його літак здійснив там аварійне приземлення наприкінці грудня 1942 року.

Юре Францетич
image
Францетич керує артилерією Чорного легіону під час атаки на позиції четників
Народився 3 липня 1912(1912-07-03)[1]
Оточаць, Лицько-Сенська жупанія, Хорватія
Помер 28 грудня 1942(1942-12-28) (30 років) або 27 грудня 1942(1942-12-27) (30 років)
Слунь, Карловацька жупанія
·загиблий у бою
Країна Хорватія
Діяльність солдат
Знання мов хорватська
Учасник Югославський фронт Другої світової війни
Роки активності з 1941
Військове звання лейтенант-полковник
Партія Усташі

Життєпис

До утворення НДХ

Францетич народився 3 липня 1912 року у присілку Вівозе біля Прозора поблизу Оточаця в гірській області Ліка, в тогочасному Королівстві Хорватія і Славонія Австро-Угорської імперії (нині — центральна Хорватія). Навчаючись у середній школі, підпав під вплив учителів-націоналістів, після її закінчення подався вчитися на правника в Загребському університеті, де вступив до руху усташів і покинув навчання. Невдовзі його на п'ять років вислали із Загреба через його антиюгославську політичну діяльність. Він трохи пожив в рідному Оточаці, після чого в березні 1933 року емігрував в Італію, де 24 квітня 1933 року склав присягу усташа в таборі Борготаро. Наступні чотири роки провів в Австрії, Італії та Угорщині. В Угорщині вступив до табору усташів у Янкапусті під псевдонімом «Ласло», став заступником начальника табору та перетворився на фанатичного усташа.

Після вбивства короля Олександра I Муссоліні на прохання югославського уряду інтернував Францетича на Сардинію. Після оголошення в Королівстві Югославія загальної амністії Францетич в листопаді 1937 року повернувся в Хорватію , але був негайно заарештований і засланий у своє рідне місто. Наступного року Францетич повернувся в Загреб у надії завершити вивчення права, але натомість був змушений пройти військову службу. Його націоналістична діяльність включала вітання всіх жителів Оточаця гаслом «Хай живе Анте Павелич! Хай живе Незалежна Держава Хорватія!». Наприкінці 1940 року у зв'язку з вітальною телеграмою президенту новоутвореної Словацької Республіки д-ру Йозефу Тісо, підписаною низкою хорватських націоналістів, його заарештували в Загребі та знову вислали в рідний Оточаць. Після виголошення 12 січня 1941 року запальної націоналістичної промови на святкуванні Нового року в місцевій школі в Оточаці він утік до Німеччини, щоб уникнути арешту.

Комісар у справах Боснії та Герцеговини

Після створення НДХ 10 квітня 1941 року Францетича призначили головним посланцем усташів у Боснії та Герцеговині з питань зміцнення там усташівського режиму. З метою встановити офіційну владу він прибув 24 квітня 1941 року в Сараєво в супроводі маршала Славка Кватерника, близько 800 усташівських ополченців і 300 усташівських поліціянтів. Францетич фактично став найвпливовішим політичним керівником у Сараєві, заслуживши репутацію людини, яка безжалісно поводиться з сербами і євреями. Усташі Францетича взяли під контроль місцеве врядування, звільнивши всіх держслужбовців і вчителів, що належали до категорії «Srbijanci» (серби), а також євреїв. Вбивства, арешти та депортація сербів і євреїв були повсякденним обов'язком поплічників Францетича, які керувалися і виправдовувалися офіційною політикою усташів, що вимагала повного знищення євреїв і вбивства третини, вигнання другої третини та примусового навернення в римо-католицтво третьої третини православних сербів у Боснії та Герцеговині. 23 липня 1941 року керівництво усташівської поліції НДХ розіслало наказ усім обласним керівникам, у тому числі і Францетичу, розпочати арешт і транспортування євреїв, сербів і комуністів до концтабору в Госпичі.

У вересні 1942 року Францетича позбавили посади головного урядового представника в Боснії, ймовірно, у відповідь на занепокоєння мусульман Боснії з приводу звірств, скоєних усташами протягом попередніх вісімнадцятьох місяців.

Чорний легіон

image
Францетич (посередині) разом із Бобаном (праворуч) і невідомим офіцером на мосту через Дрину у Зворнику

У серпні 1941 року усташі під командуванням Францетича (тоді майора) були відряджені в східну Герцеговину на придушення повстання тамтешніх сербів.

У вересні 1941 року Францетич і Анте Вокич створили у Сараєві 1-й усташівський полк (хорв. Prva Ustaška pukovnija), задуманий для дій у східній Боснії. Коли початкового командира полку було вбито, Францетич перебрав командування, а полк швидко розрісся та зажив слави фанатичного і схильного до насильств. До грудня його охрестили Чорним легіоном (хорв. Crna Legija) з огляду на те, що полк перейшов на чорний однострій. Його побоювалися через фанатичний моральний дух і бойові якості, а також за звірства, які бійці цього підрозділу чинили проти сербського населення Боснії й Герцеговини. Невдовзі чисельність полку зросла до 1000—1500 чоловіків.

Взимку 1941—1942 рр. «Чорний легіон» скоїв різанину в Прієдорі, що на північному заході Боснії, а також у горах Романії на північний схід від Сараєва. В тих двох масових вбивствах вояки полку вбили тисячі беззахисних боснійських сербів і скинули їхні тіла в річку Дрина. Ходили чутки, що понад 3000 загиблих у цих операціях убито за наказом Францетича.

Свою єдину військову освіту та офіцерське звання Францетич здобув під час служби в королівській югославській армії, ставши унтер-офіцером у чині сержанта. Стосовно військового досвіду та знань Францетича Євген Дідо Кватерник писав: «Він не мав елементарних військових знань і військової освіти, як і не мав жодного хисту до елементарної військової організації.» Ставши командиром Чорного легіону, він дістав звання полковника армії усташів. Кватерник вважав Францетича «природженим партизаном і сином нашої гірської Герцеговини», що було достатньою підставою, щоб він виріс у військового провідника Боснії та Герцеговини.

Починаючи з 31 березня 1942 року, всупереч волі Німеччини Францетич розпочав самостійний наступ проти партизанів і четників у східній Боснії. Чорний Легіон швидко захопив у партизанів Власеницю, Братунаць і Сребреницю та розгромив чималі сили четників на чолі з майором Єздимиром Дангичем.

Францетич також керував «Чорним легіоном» під час спільного німецько-італійсько-усташівського наступу у східній Боснії у квітні-червні 1942 року, відомого як операція «Тріо», і, за словами головного командувача, генерала Бадера, «Чорний легіон» «суттєво допоміг успіху спільного заходу». У травні Чорний легіон знищив близько 890 сербів і євреїв із Власениці після зґвалтування жінок і дівчат.

Виправдовуючи ці масові вбивства боснійських сербів і євреїв, Францетич посилався на «пропаганду „єврейської комуністичної гідри“», якій вдалося "ввести в оману більшість сербського православного населення східної Боснії, підштовхнувши до вчинення «злочинних дій проти держави». Він заявляв, що проти них потрібно застосовувати «найрадикальніші засоби».

Францетич особисто заарештовував і допитував видатних сербських і єврейських провідників, і віддавав накази про вбивство деяких із них. Свою сараєвську квартиру він перетворив на тюремну кухню/пральню. Подейкують, що жорстокість усташів проти сербів і дисидентів спонукала німецьке командування вимагати від Францетича звільнитися з посади командира Чорного легіону. Павелич відмовився, підвищивши Францетича до командира всіх польових формувань усташів.

Загибель

Францетич помер 27 або 28 грудня 1942 року у віці 30 років. Під час польоту до Госпича 22 грудня його літак збили югославські партизани біля села Мочиле неподалік Слуня. Та місцевість була тоді під владою партизанів. І самого Францетича, і його пілота відразу схопили місцеві селяни. Важко пораненого Францетича доправили у шпиталь Генерального штабу НВАЮ, де партизанські хірурги намагалися врятувати йому життя, щоб обміняти його на бранців усташівських таборів і в'язниць, але не змогли. Влада усташів була настільки стурбована тим, як його смерть може вплинути на прибічників їхнього руху, що звістку про його смерть відклали до початку березня 1943 року. Офіційне оголошення про його загибель відбулося 31 березня 1943 року. Усташі оголосили вісім днів офіційної жалоби.

Вшанування

image
Нарукавна нашивка 13-го батальйону Хорватських оборонних сил

На початкових етапах Югославських воєн Хорватська партія права мала військове крило — Хорватські оборонні сили, два батальйони якого було названо на честь Юре Францетича: 13-й батальйон ім. Юре лицаря Францетича (13. Bojna Jure vitez Francetić) з Томіславграда і 19-й батальйон ім. Юре лицаря Францетича (19. Bojna Jure vitez Francetić) з Госпича. У травні 1993 року одне з формувань Хорватської ради оборони, яке діяло в районі Зениці (Боснія і Герцеговина), називалося бригадою імені Юре Францетича.

У червні 2000 року Спілка ветеранів війни «Хорватський домобран» установила в Слуні присвячену Францетичу пам'ятну дошку. Через чотири роки, наприкінці 2004 року, уряд Хорватії розпорядився зняти цю меморіальну дошку. У січні 2005 року в околицях Спліта невідомі особи спорудили пам'ятний знак Францетичу та Міле Будаку.

Виноски

  1. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
    d:Track:Q1563573
  2. Redžić, 2005, с. 73—74.
  3. Hofman, 2006, с. 35.
  4. Greble, 2011, с. 61.
  5. Yeomans, 2011, с. 189.
  6. Tomasevich, 2001, с. 422.
  7. Topalović, 2001.
  8. Yeomans, 2011, с. 191.
  9. Begić, 1986, с. 212.
  10. Goldstein, 2001, с. 99.
  11. Greble, 2011, с. 61–63.
  12. Yeomans, 2011, с. 192.
  13. Dulić, 2005, с. 124, 132—133.
  14. Tomasevich, 2001, с. 494.
  15. Redžić, 2005, с. 14.
  16. Thomas, Abbott та Chappell, 1983, с. 33.
  17. Thomas, Mikulan та Pavlović, 1995, с. 16.
  18. Yeomans, 2011, с. 194.
  19. Blaževic, 1980, с. 477.
  20. Godec, 2000.
  21. Kvaternik та Jareb, 1995.
  22. Hoare, 2006, с. 202—203.
  23. Redžić, 2005, с. 26.
  24. Yeomans, 2011, с. 197.
  25. Albahari, 1977, с. 207.
  26. Dulić, 2005, с. 133.
  27. Azanjac, Frol та Nikolić, 1969.
  28. The Forgotten Axis: Germany's Partners and Foreign Volunteers in World War II by J. Lee Ready (p. 172), McFarland & Co., 1987; , «It got so bad that the German command demanded that Jure Francetic, the commander of the First Brigade Black Legion, be dismissed due to his unbridled cruelty. Pavelić replied by promoting Francetić to commander of all Ustashi field formations.»
  29. «Vjesnik Jedinstvene narodno-oslobodilačke fronte Hrvatske 1941—1945» by Božidar Novak 1970 (p. 384), Izbor
  30. «Jedinstvena narodno-oslobodilačka fronta Hrvatske» by Vlado Stopar, Vjesnik, 1970
  31. Jasenovac: Proceedings of the First International Conference and Exhibit on the Jasenovac Concentration Camps: 29–31 October 1997, by Wanda Schindley, Petar Makara (p. 139), Dallas Publ.: 1997
    …was Jure Francetic, one of the founders of the infamous black Ustasha legion. who later on was an Ustasha colonel and was shot down with his plane, and local villagers finished him off with pitchforks in .
  32. Moja sjećanja na Hrvatsku by Nikola Rušinović (pp. 151–52), Meditor, 1996; ,
  33. Yeomans, 2011, с. 198.
  34. CIA, 2002, с. 367.
  35. [HOS – History] (хор.). Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.
  36. Shrader (2003), p. 30
  37. Ramet (2006), pp. 588–89
  38. Pond, 2006, с. 135—136.

Література

Книжки

  • Albahari, Nisim (1977). Sarajevo u revoluciji: Komunistička partija Jugoslavije u pripremama i organizaciji ustanka [Сараєво в революції: Комуністична партія Югославії в підготовці та організації повстання] (сербо-хорв.). Т. 2. Sarajevo: Istorijski arhiv. OCLC 3858024.
  • Azanjac, Dušan; Frol, Ivo; Nikolić, Đorđe (1969). Otpor u žicama: sećanja zatočenika [Спротив у дротах: спогади в'язнів] (сербо-хорв.). Belgrade: Vojnoizdavacki zavod. OCLC 12957901.
  • Begić, Miron Krešimir (1986). Ustaški pokret, 1929–1941: pregled njegove povijesti [Рух усташів, 1929-1941: огляд його історії] (хор.). Buenos Aires: Naklada Smotre "Ustas̆a". OCLC 17340388.
  • Blažević, Jakov (1980). Bez Alternative [Без альтернативи]. Zagreb: Mladost. OCLC 7732602.
  • CIA (2002). Balkan battlegrounds: a military history of the Yugoslav conflict, 1990–1995. Т. 2. Washington, D.C.: Central Intelligence Agency, Office of Russian and European Analysis. ISBN .
  • Dulić, Tomislav (2005). Utopias of Nation: Local Mass Killing in Bosnia and Herzegovina, 1941–42. Uppsala, Sweden: Uppsala University. ISBN .
  • (2001). Holokaust u Zagrebu [Голокост у Загребі] (хор.). Zagreb: Novi liber : Židovska općina Zagreb. ISBN .
  • Greble, Emily (2011). Sarajevo, 1941–1945: Muslims, Christians, and Jews in Hitler's Europe. Ithaca, New York: Cornell University Press. ISBN .
  • Hoare, Marko Attila (2006). Genocide and Resistance in Hitler's Bosnia: The Partisans and the Chetniks 1941–1943. New York: Oxford University Press. ISBN .
  • Hofman, Nila Ginger (2006). Renewed Survival: Jewish Community Life in Croatia. Lanham, Maryland: Lexington Books. ISBN .
  • Kvaternik, Eugen Dido; Jareb, Jere (1995). Sjećanja i zapažanja, 1925–1945: prilozi za hrvatsku povijest [Спомини і спостереження, 1925-1945: причинки до хорватської історії] (хор.). Zagreb: Starčević. ISBN .
  • Pond, Elizabeth (2006). Endgame in the Balkans: Regime Change, European Style. Brookings Institution Press. ISBN .
  • Ramet, Sabrina P. (2006). The Three Yugoslavias: State-Building and Legitimation, 1918–2005. New York: Indiana University Press. ISBN .
  • Redžić, Enver (2005). Bosnia And Herzegovina In The Second World War. London: Frank Cass. ISBN .
  • Shrader, Charles R. (2003). The Muslim-Croat Civil War in Central Bosnia: A Military History, 1992–1994. Texas A&M University Press. ISBN .
  • Thomas, Nigel; Abbott, Peter; Chappell, Mike (1983). Partisan Warfare 1941–45. London: Osprey. ISBN .
  • Thomas, Nigel; Mikulan, Krunoslav; Pavlović, Darko (1995). Axis Forces in Yugoslavia 1941–45. London: Osprey. ISBN .
  • Tomasevich, Jozo (2001). War and Revolution in Yugoslavia, 1941–1945: Occupation and Collaboration. Т. 2. San Francisco: Stanford University Press. ISBN .
  • Topalović, Vjenceslav (2001). Srednja Bosna: ne zaboravimo hrvatske žrtve: 1941-50/1991-95 [Центральна Боснія: не забуваймо хорватські жертви: 1941-50 / 1991-95] (хор.). Hrvatski informativni centar. ISBN .
  • Yeomans, Rory (2011). "For us, beloved commander, you will never die!" Mourning Jure Francetić, Ustasha Death Squad Leader. У Haynes, Rebecca; Rady, Martyn (ред.). In the Shadow of Hitler: Personalities of the Right in Central and Eastern Europe. London: I.B. Tauris. ISBN .

Газети

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юре Францетич
  • Godec, Željka (15 червня 2000). [Провокація чи маніпуляція?]. Nacional (хор.). Zagreb. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 21 вересня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yure Francetich horv Jure Francetic nar 3 lipnya 1912 pom 27 28 grudnya 1942 horvatskij vijskovik ustashivskij komisar u spravah Bosniyi ta Gercegovini Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni komandir 1 go ustashivskogo polku Vojnici piznishe vidomogo yak Chornij legion Na oboh posadah vidpovidav za rizaninu bosnijskih serbiv i yevreyiv Vhodiv do najblizhchogo otochennya Ante Pavelicha rozglyadavsya bagatma ustashami yak mozhlivij nastupnik Pavelicha na posadi Poglavnika vozhdya NDH Pomer vid ran otrimanih pid chas zahoplennya partizanami bilya Slunya v Korduni koli jogo litak zdijsniv tam avarijne prizemlennya naprikinci grudnya 1942 roku Yure FrancetichFrancetich keruye artileriyeyu Chornogo legionu pid chas ataki na poziciyi chetnikivNarodivsya 3 lipnya 1912 1912 07 03 1 Otochac Licko Senska zhupaniya HorvatiyaPomer 28 grudnya 1942 1942 12 28 30 rokiv abo 27 grudnya 1942 1942 12 27 30 rokiv Slun Karlovacka zhupaniya zagiblij u boyuKrayina HorvatiyaDiyalnist soldatZnannya mov horvatskaUchasnik Yugoslavskij front Drugoyi svitovoyi vijniRoki aktivnosti z 1941Vijskove zvannya lejtenant polkovnikPartiya Ustashi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDo utvorennya NDH Francetich narodivsya 3 lipnya 1912 roku u prisilku Vivoze bilya Prozora poblizu Otochacya v girskij oblasti Lika v togochasnomu Korolivstvi Horvatiya i Slavoniya Avstro Ugorskoyi imperiyi nini centralna Horvatiya Navchayuchis u serednij shkoli pidpav pid vpliv uchiteliv nacionalistiv pislya yiyi zakinchennya podavsya vchitisya na pravnika v Zagrebskomu universiteti de vstupiv do ruhu ustashiv i pokinuv navchannya Nevdovzi jogo na p yat rokiv vislali iz Zagreba cherez jogo antiyugoslavsku politichnu diyalnist Vin trohi pozhiv v ridnomu Otochaci pislya chogo v berezni 1933 roku emigruvav v Italiyu de 24 kvitnya 1933 roku sklav prisyagu ustasha v tabori Borgotaro Nastupni chotiri roki proviv v Avstriyi Italiyi ta Ugorshini V Ugorshini vstupiv do taboru ustashiv u Yankapusti pid psevdonimom Laslo stav zastupnikom nachalnika taboru ta peretvorivsya na fanatichnogo ustasha Pislya vbivstva korolya Oleksandra I Mussolini na prohannya yugoslavskogo uryadu internuvav Franceticha na Sardiniyu Pislya ogoloshennya v Korolivstvi Yugoslaviya zagalnoyi amnistiyi Francetich v listopadi 1937 roku povernuvsya v Horvatiyu ale buv negajno zaareshtovanij i zaslanij u svoye ridne misto Nastupnogo roku Francetich povernuvsya v Zagreb u nadiyi zavershiti vivchennya prava ale natomist buv zmushenij projti vijskovu sluzhbu Jogo nacionalistichna diyalnist vklyuchala vitannya vsih zhiteliv Otochacya gaslom Haj zhive Ante Pavelich Haj zhive Nezalezhna Derzhava Horvatiya Naprikinci 1940 roku u zv yazku z vitalnoyu telegramoyu prezidentu novoutvorenoyi Slovackoyi Respubliki d ru Jozefu Tiso pidpisanoyu nizkoyu horvatskih nacionalistiv jogo zaareshtuvali v Zagrebi ta znovu vislali v ridnij Otochac Pislya vigoloshennya 12 sichnya 1941 roku zapalnoyi nacionalistichnoyi promovi na svyatkuvanni Novogo roku v miscevij shkoli v Otochaci vin utik do Nimechchini shob uniknuti areshtu Komisar u spravah Bosniyi ta Gercegovini Pislya stvorennya NDH 10 kvitnya 1941 roku Franceticha priznachili golovnim poslancem ustashiv u Bosniyi ta Gercegovini z pitan zmicnennya tam ustashivskogo rezhimu Z metoyu vstanoviti oficijnu vladu vin pribuv 24 kvitnya 1941 roku v Sarayevo v suprovodi marshala Slavka Kvaternika blizko 800 ustashivskih opolchenciv i 300 ustashivskih policiyantiv Francetich faktichno stav najvplivovishim politichnim kerivnikom u Sarayevi zasluzhivshi reputaciyu lyudini yaka bezzhalisno povoditsya z serbami i yevreyami Ustashi Franceticha vzyali pid kontrol misceve vryaduvannya zvilnivshi vsih derzhsluzhbovciv i vchiteliv sho nalezhali do kategoriyi Srbijanci serbi a takozh yevreyiv Vbivstva areshti ta deportaciya serbiv i yevreyiv buli povsyakdennim obov yazkom poplichnikiv Franceticha yaki keruvalisya i vipravdovuvalisya oficijnoyu politikoyu ustashiv sho vimagala povnogo znishennya yevreyiv i vbivstva tretini vignannya drugoyi tretini ta primusovogo navernennya v rimo katolictvo tretoyi tretini pravoslavnih serbiv u Bosniyi ta Gercegovini 23 lipnya 1941 roku kerivnictvo ustashivskoyi policiyi NDH rozislalo nakaz usim oblasnim kerivnikam u tomu chisli i Francetichu rozpochati aresht i transportuvannya yevreyiv serbiv i komunistiv do konctaboru v Gospichi U veresni 1942 roku Franceticha pozbavili posadi golovnogo uryadovogo predstavnika v Bosniyi jmovirno u vidpovid na zanepokoyennya musulman Bosniyi z privodu zvirstv skoyenih ustashami protyagom poperednih visimnadcyatoh misyaciv Chornij legion Francetich poseredini razom iz Bobanom pravoruch i nevidomim oficerom na mostu cherez Drinu u Zvorniku U serpni 1941 roku ustashi pid komanduvannyam Franceticha todi majora buli vidryadzheni v shidnu Gercegovinu na pridushennya povstannya tamteshnih serbiv U veresni 1941 roku Francetich i Ante Vokich stvorili u Sarayevi 1 j ustashivskij polk horv Prva Ustaska pukovnija zadumanij dlya dij u shidnij Bosniyi Koli pochatkovogo komandira polku bulo vbito Francetich perebrav komanduvannya a polk shvidko rozrissya ta zazhiv slavi fanatichnogo i shilnogo do nasilstv Do grudnya jogo ohrestili Chornim legionom horv Crna Legija z oglyadu na te sho polk perejshov na chornij odnostrij Jogo poboyuvalisya cherez fanatichnij moralnij duh i bojovi yakosti a takozh za zvirstva yaki bijci cogo pidrozdilu chinili proti serbskogo naselennya Bosniyi j Gercegovini Nevdovzi chiselnist polku zrosla do 1000 1500 cholovikiv Vzimku 1941 1942 rr Chornij legion skoyiv rizaninu v Priyedori sho na pivnichnomu zahodi Bosniyi a takozh u gorah Romaniyi na pivnichnij shid vid Sarayeva V tih dvoh masovih vbivstvah voyaki polku vbili tisyachi bezzahisnih bosnijskih serbiv i skinuli yihni tila v richku Drina Hodili chutki sho ponad 3000 zagiblih u cih operaciyah ubito za nakazom Franceticha Svoyu yedinu vijskovu osvitu ta oficerske zvannya Francetich zdobuv pid chas sluzhbi v korolivskij yugoslavskij armiyi stavshi unter oficerom u chini serzhanta Stosovno vijskovogo dosvidu ta znan Franceticha Yevgen Dido Kvaternik pisav Vin ne mav elementarnih vijskovih znan i vijskovoyi osviti yak i ne mav zhodnogo histu do elementarnoyi vijskovoyi organizaciyi Stavshi komandirom Chornogo legionu vin distav zvannya polkovnika armiyi ustashiv Kvaternik vvazhav Franceticha prirodzhenim partizanom i sinom nashoyi girskoyi Gercegovini sho bulo dostatnoyu pidstavoyu shob vin viris u vijskovogo providnika Bosniyi ta Gercegovini Pochinayuchi z 31 bereznya 1942 roku vsuperech voli Nimechchini Francetich rozpochav samostijnij nastup proti partizaniv i chetnikiv u shidnij Bosniyi Chornij Legion shvidko zahopiv u partizaniv Vlasenicyu Bratunac i Srebrenicyu ta rozgromiv chimali sili chetnikiv na choli z majorom Yezdimirom Dangichem Francetich takozh keruvav Chornim legionom pid chas spilnogo nimecko italijsko ustashivskogo nastupu u shidnij Bosniyi u kvitni chervni 1942 roku vidomogo yak operaciya Trio i za slovami golovnogo komanduvacha generala Badera Chornij legion suttyevo dopomig uspihu spilnogo zahodu U travni Chornij legion znishiv blizko 890 serbiv i yevreyiv iz Vlasenici pislya zgvaltuvannya zhinok i divchat Vipravdovuyuchi ci masovi vbivstva bosnijskih serbiv i yevreyiv Francetich posilavsya na propagandu yevrejskoyi komunistichnoyi gidri yakij vdalosya vvesti v omanu bilshist serbskogo pravoslavnogo naselennya shidnoyi Bosniyi pidshtovhnuvshi do vchinennya zlochinnih dij proti derzhavi Vin zayavlyav sho proti nih potribno zastosovuvati najradikalnishi zasobi Francetich osobisto zaareshtovuvav i dopituvav vidatnih serbskih i yevrejskih providnikiv i viddavav nakazi pro vbivstvo deyakih iz nih Svoyu sarayevsku kvartiru vin peretvoriv na tyuremnu kuhnyu pralnyu Podejkuyut sho zhorstokist ustashiv proti serbiv i disidentiv sponukala nimecke komanduvannya vimagati vid Franceticha zvilnitisya z posadi komandira Chornogo legionu Pavelich vidmovivsya pidvishivshi Franceticha do komandira vsih polovih formuvan ustashiv Zagibel Francetich pomer 27 abo 28 grudnya 1942 roku u vici 30 rokiv Pid chas polotu do Gospicha 22 grudnya jogo litak zbili yugoslavski partizani bilya sela Mochile nepodalik Slunya Ta miscevist bula todi pid vladoyu partizaniv I samogo Franceticha i jogo pilota vidrazu shopili miscevi selyani Vazhko poranenogo Franceticha dopravili u shpital Generalnogo shtabu NVAYu de partizanski hirurgi namagalisya vryatuvati jomu zhittya shob obminyati jogo na branciv ustashivskih taboriv i v yaznic ale ne zmogli Vlada ustashiv bula nastilki sturbovana tim yak jogo smert mozhe vplinuti na pribichnikiv yihnogo ruhu sho zvistku pro jogo smert vidklali do pochatku bereznya 1943 roku Oficijne ogoloshennya pro jogo zagibel vidbulosya 31 bereznya 1943 roku Ustashi ogolosili visim dniv oficijnoyi zhalobi VshanuvannyaNarukavna nashivka 13 go bataljonu Horvatskih oboronnih sil Na pochatkovih etapah Yugoslavskih voyen Horvatska partiya prava mala vijskove krilo Horvatski oboronni sili dva bataljoni yakogo bulo nazvano na chest Yure Franceticha 13 j bataljon im Yure licarya Franceticha 13 Bojna Jure vitez Francetic z Tomislavgrada i 19 j bataljon im Yure licarya Franceticha 19 Bojna Jure vitez Francetic z Gospicha U travni 1993 roku odne z formuvan Horvatskoyi radi oboroni yake diyalo v rajoni Zenici Bosniya i Gercegovina nazivalosya brigadoyu imeni Yure Franceticha U chervni 2000 roku Spilka veteraniv vijni Horvatskij domobran ustanovila v Sluni prisvyachenu Francetichu pam yatnu doshku Cherez chotiri roki naprikinci 2004 roku uryad Horvatiyi rozporyadivsya znyati cyu memorialnu doshku U sichni 2005 roku v okolicyah Splita nevidomi osobi sporudili pam yatnij znak Francetichu ta Mile Budaku VinoskiHrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Redzic 2005 s 73 74 Hofman 2006 s 35 Greble 2011 s 61 Yeomans 2011 s 189 Tomasevich 2001 s 422 Topalovic 2001 Yeomans 2011 s 191 Begic 1986 s 212 Goldstein 2001 s 99 Greble 2011 s 61 63 Yeomans 2011 s 192 Dulic 2005 s 124 132 133 Tomasevich 2001 s 494 Redzic 2005 s 14 Thomas Abbott ta Chappell 1983 s 33 Thomas Mikulan ta Pavlovic 1995 s 16 Yeomans 2011 s 194 Blazevic 1980 s 477 Godec 2000 Kvaternik ta Jareb 1995 Hoare 2006 s 202 203 Redzic 2005 s 26 Yeomans 2011 s 197 Albahari 1977 s 207 Dulic 2005 s 133 Azanjac Frol ta Nikolic 1969 The Forgotten Axis Germany s Partners and Foreign Volunteers in World War II by J Lee Ready p 172 McFarland amp Co 1987 ISBN 0 89950 275 X ISBN 978 0 89950 275 5 It got so bad that the German command demanded that Jure Francetic the commander of the First Brigade Black Legion be dismissed due to his unbridled cruelty Pavelic replied by promoting Francetic to commander of all Ustashi field formations Vjesnik Jedinstvene narodno oslobodilacke fronte Hrvatske 1941 1945 by Bozidar Novak 1970 p 384 Izbor Jedinstvena narodno oslobodilacka fronta Hrvatske by Vlado Stopar Vjesnik 1970 Jasenovac Proceedings of the First International Conference and Exhibit on the Jasenovac Concentration Camps 29 31 October 1997 by Wanda Schindley Petar Makara p 139 Dallas Publ 1997 was Jure Francetic one of the founders of the infamous black Ustasha legion who later on was an Ustasha colonel and was shot down with his plane and local villagers finished him off with pitchforks in Moja sjecanja na Hrvatsku by Nikola Rusinovic pp 151 52 Meditor 1996 ISBN 953 6300 08 7 ISBN 978 953 6300 08 2 Yeomans 2011 s 198 CIA 2002 s 367 HOS History hor Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 11 zhovtnya 2012 Shrader 2003 p 30 Ramet 2006 pp 588 89 Pond 2006 s 135 136 LiteraturaKnizhki Albahari Nisim 1977 Sarajevo u revoluciji Komunisticka partija Jugoslavije u pripremama i organizaciji ustanka Sarayevo v revolyuciyi Komunistichna partiya Yugoslaviyi v pidgotovci ta organizaciyi povstannya serbo horv T 2 Sarajevo Istorijski arhiv OCLC 3858024 Azanjac Dusan Frol Ivo Nikolic Đorđe 1969 Otpor u zicama secanja zatocenika Sprotiv u drotah spogadi v yazniv serbo horv Belgrade Vojnoizdavacki zavod OCLC 12957901 Begic Miron Kresimir 1986 Ustaski pokret 1929 1941 pregled njegove povijesti Ruh ustashiv 1929 1941 oglyad jogo istoriyi hor Buenos Aires Naklada Smotre Ustas a OCLC 17340388 Blazevic Jakov 1980 Bez Alternative Bez alternativi Zagreb Mladost OCLC 7732602 CIA 2002 Balkan battlegrounds a military history of the Yugoslav conflict 1990 1995 T 2 Washington D C Central Intelligence Agency Office of Russian and European Analysis ISBN 978 0 16 066472 4 Dulic Tomislav 2005 Utopias of Nation Local Mass Killing in Bosnia and Herzegovina 1941 42 Uppsala Sweden Uppsala University ISBN 978 91 554 6302 1 2001 Holokaust u Zagrebu Golokost u Zagrebi hor Zagreb Novi liber Zidovska opcina Zagreb ISBN 978 953 6045 19 8 Greble Emily 2011 Sarajevo 1941 1945 Muslims Christians and Jews in Hitler s Europe Ithaca New York Cornell University Press ISBN 978 0 8014 4921 5 Hoare Marko Attila 2006 Genocide and Resistance in Hitler s Bosnia The Partisans and the Chetniks 1941 1943 New York Oxford University Press ISBN 978 0 19 726380 8 Hofman Nila Ginger 2006 Renewed Survival Jewish Community Life in Croatia Lanham Maryland Lexington Books ISBN 978 0 7391 1330 1 Kvaternik Eugen Dido Jareb Jere 1995 Sjecanja i zapazanja 1925 1945 prilozi za hrvatsku povijest Spomini i sposterezhennya 1925 1945 prichinki do horvatskoyi istoriyi hor Zagreb Starcevic ISBN 978 0 8014 4921 5 Pond Elizabeth 2006 Endgame in the Balkans Regime Change European Style Brookings Institution Press ISBN 978 0 8157 7160 9 Ramet Sabrina P 2006 The Three Yugoslavias State Building and Legitimation 1918 2005 New York Indiana University Press ISBN 0 253 34656 8 Redzic Enver 2005 Bosnia And Herzegovina In The Second World War London Frank Cass ISBN 978 0 7146 5625 0 Shrader Charles R 2003 The Muslim Croat Civil War in Central Bosnia A Military History 1992 1994 Texas A amp M University Press ISBN 1 5854 4261 5 Thomas Nigel Abbott Peter Chappell Mike 1983 Partisan Warfare 1941 45 London Osprey ISBN 978 0 85045 513 7 Thomas Nigel Mikulan Krunoslav Pavlovic Darko 1995 Axis Forces in Yugoslavia 1941 45 London Osprey ISBN 978 1 85532 473 2 Tomasevich Jozo 2001 War and Revolution in Yugoslavia 1941 1945 Occupation and Collaboration T 2 San Francisco Stanford University Press ISBN 978 0 8047 3615 2 Topalovic Vjenceslav 2001 Srednja Bosna ne zaboravimo hrvatske zrtve 1941 50 1991 95 Centralna Bosniya ne zabuvajmo horvatski zhertvi 1941 50 1991 95 hor Hrvatski informativni centar ISBN 978 953 6058 32 7 Yeomans Rory 2011 For us beloved commander you will never die Mourning Jure Francetic Ustasha Death Squad Leader U Haynes Rebecca Rady Martyn red In the Shadow of Hitler Personalities of the Right in Central and Eastern Europe London I B Tauris ISBN 978 1 84511 697 2 Gazeti Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yure Francetich Godec Zeljka 15 chervnya 2000 Provokaciya chi manipulyaciya Nacional hor Zagreb Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2014

Дата публікації:
Топ