Євген Дідо Кватерник (хорв. Eugen Dido Kvaternik; нар. 29 березня 1910 — пом. 10 березня 1962) — хорватський полковник, усташ, начальник Служби внутрішньої безпеки Незалежної Держави Хорватія.
Євген Дідо Кватерник | |
---|---|
Народився | 29 березня 1910[1] Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина |
Помер | 10 березня 1962[1] (51 рік) Ріо-Кварто, Кордова, Аргентина ·автомобільна аварія |
Країна | Хорватія |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Знання мов | хорватська |
Учасник | Друга світова війна |
Посада | державний секретар |
Військове звання | полковник |
Партія | Усташі |
|
Життєпис
Євген Дідо Кватерник був сином члена руху усташів генерала збройних сил Незалежної Держави Хорватія Славка Кватерника та Ольги Франк, доньки наверненого в католицтво вихідця з єврейської сім'ї .
Закінчивши гімназію, почав навчатися на правника, але не довчився. Займаючись політикою, зблизився з Хорватською партією права. Часто виїжджав за кордон, де познайомився з Анте Павеличем та іншими членами емігрантського керівництва організації усташів.
1933 року після невдалого замаху на короля Олександра в Загребі емігрував. Став одним із головних соратників Павелича. Під вигаданими іменами (Євген Раковецький, Егон Крамер) працював над організацією повторного замаху на короля Олександра. Був командиром і ватажком групи вбивць аж до їхнього прибуття в Марсель, після чого від'їхав і через Швейцарію повернувся в Італію. Через це провів два роки у в'язниці, але італійська влада відмовилася видати його Франції.
Звільнивши його з тюрми навесні 1936 року, італійська влада доправила його до інших усташів, інтернованих на Ліпарських островах. На початку 1937 року на островах став комендантом усташівського табору, пробувши на тій посаді до розпуску табору на початку квітня того ж року.
Через три дні після проголошення Незалежної Держави Хорватія (НДХ) повернувся на батьківщину, ставши комісаром, а 18 квітня 1941 р. директором Управління громадського порядку і безпеки НДХ. 4 травня 1941 р. призначений державним секретарем у міністерстві внутрішніх справ НДХ.
Очолював Усташівську наглядову службу (орган управління всіма концтаборами усташів у НДХ) з моменту її заснування 16 серпня 1941 року. Відповідав за впровадження репресивних і геноцидних заходів усташівської влади, утверджував режим терору проти сербів, євреїв, циган та інших «ворогів держави». Служив у батальйоні особистої охорони поглавника.
У середині вересня 1942 року через розбіжності з Павеличем був звільнений від усіх обов'язків. 1943 року разом із батьком, хорватським міністром збройних сил Славком Кватерником, виїхав на проживання у Словаччину, а потім в Австрію та Італію, звідки 1947 року емігрував в Аргентину. Писав і публікувався в емігрантських колах. З Аргентини керував діяльністю проти Йосипа Броз Тіто. Реорганізував прибічників усташів і продовжував активно друкуватися. Влада комуністичної Югославії прагнула судити Кватерника, але всі її численні запити про його екстрадицію були відхилені.
10 березня 1962 року Дідо Кватерник загинув у дорожньо-транспортній пригоді в аргентинському Ріо-Кварто.
Особисте життя
1941 року він познайомився з Марією Цвіткович, з якою одружився 10 січня 1942 р. Від шлюбу пара мала троє дітей: Славка, Давора і Ольгу.
Його дочка Ольга загинула разом із батьком у ДТП..
Син Славко в Аргентині згодом став професором політичних наук. Другий син Давор став кардіологом у Бостоні (США).
Примітки
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- Goldstein, (2001, с. 585)
- Milan Blažeković: Bio-bibliografski leksikon suradnika Hrvatske revije. Školske novine-Pergamena, Zagreb 1996, S. 262-263; (хор.)
Посилання
- (хор.). jusp-jasenovac.hr. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 12 січня 2023.
Література
- Goldstein, Ivo (2001). Holokaust u Zagrebu. Zagreb: Novi Liber. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgen Dido Kvaternik horv Eugen Dido Kvaternik nar 29 bereznya 1910 pom 10 bereznya 1962 horvatskij polkovnik ustash nachalnik Sluzhbi vnutrishnoyi bezpeki Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya Yevgen Dido KvaternikNarodivsya29 bereznya 1910 1910 03 29 1 Zagreb Korolivstvo Horvatiya i Slavoniya Translejtaniya Avstro UgorshinaPomer10 bereznya 1962 1962 03 10 1 51 rik Rio Kvarto Kordova Argentina avtomobilna avariyaKrayinaHorvatiyaDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovecZnannya movhorvatskaUchasnikDruga svitova vijnaPosadaderzhavnij sekretarVijskove zvannyapolkovnikPartiyaUstashi Mediafajli u Vikishovishi Kvaternik z Yure Francetichem i ministrom zakordonnih sprav Mladenom Lorkovichem zliva napravo na mostu cherez Drinu na kolishnomu kordoni z Serbiyeyu Zvornik kviten traven 1942 r ZhittyepisYevgen Dido Kvaternik buv sinom chlena ruhu ustashiv generala zbrojnih sil Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya Slavka Kvaternika ta Olgi Frank donki navernenogo v katolictvo vihidcya z yevrejskoyi sim yi Zakinchivshi gimnaziyu pochav navchatisya na pravnika ale ne dovchivsya Zajmayuchis politikoyu zblizivsya z Horvatskoyu partiyeyu prava Chasto viyizhdzhav za kordon de poznajomivsya z Ante Pavelichem ta inshimi chlenami emigrantskogo kerivnictva organizaciyi ustashiv 1933 roku pislya nevdalogo zamahu na korolya Oleksandra v Zagrebi emigruvav Stav odnim iz golovnih soratnikiv Pavelicha Pid vigadanimi imenami Yevgen Rakoveckij Egon Kramer pracyuvav nad organizaciyeyu povtornogo zamahu na korolya Oleksandra Buv komandirom i vatazhkom grupi vbivc azh do yihnogo pributtya v Marsel pislya chogo vid yihav i cherez Shvejcariyu povernuvsya v Italiyu Cherez ce proviv dva roki u v yaznici ale italijska vlada vidmovilasya vidati jogo Franciyi Zvilnivshi jogo z tyurmi navesni 1936 roku italijska vlada dopravila jogo do inshih ustashiv internovanih na Liparskih ostrovah Na pochatku 1937 roku na ostrovah stav komendantom ustashivskogo taboru probuvshi na tij posadi do rozpusku taboru na pochatku kvitnya togo zh roku Cherez tri dni pislya progoloshennya Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya NDH povernuvsya na batkivshinu stavshi komisarom a 18 kvitnya 1941 r direktorom Upravlinnya gromadskogo poryadku i bezpeki NDH 4 travnya 1941 r priznachenij derzhavnim sekretarem u ministerstvi vnutrishnih sprav NDH Ocholyuvav Ustashivsku naglyadovu sluzhbu organ upravlinnya vsima konctaborami ustashiv u NDH z momentu yiyi zasnuvannya 16 serpnya 1941 roku Vidpovidav za vprovadzhennya represivnih i genocidnih zahodiv ustashivskoyi vladi utverdzhuvav rezhim teroru proti serbiv yevreyiv cigan ta inshih vorogiv derzhavi Sluzhiv u bataljoni osobistoyi ohoroni poglavnika U seredini veresnya 1942 roku cherez rozbizhnosti z Pavelichem buv zvilnenij vid usih obov yazkiv 1943 roku razom iz batkom horvatskim ministrom zbrojnih sil Slavkom Kvaternikom viyihav na prozhivannya u Slovachchinu a potim v Avstriyu ta Italiyu zvidki 1947 roku emigruvav v Argentinu Pisav i publikuvavsya v emigrantskih kolah Z Argentini keruvav diyalnistyu proti Josipa Broz Tito Reorganizuvav pribichnikiv ustashiv i prodovzhuvav aktivno drukuvatisya Vlada komunistichnoyi Yugoslaviyi pragnula suditi Kvaternika ale vsi yiyi chislenni zapiti pro jogo ekstradiciyu buli vidhileni 10 bereznya 1962 roku Dido Kvaternik zaginuv u dorozhno transportnij prigodi v argentinskomu Rio Kvarto Osobiste zhittya1941 roku vin poznajomivsya z Mariyeyu Cvitkovich z yakoyu odruzhivsya 10 sichnya 1942 r Vid shlyubu para mala troye ditej Slavka Davora i Olgu Jogo dochka Olga zaginula razom iz batkom u DTP Sin Slavko v Argentini zgodom stav profesorom politichnih nauk Drugij sin Davor stav kardiologom u Bostoni SShA PrimitkiHrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Goldstein 2001 s 585 Milan Blazekovic Bio bibliografski leksikon suradnika Hrvatske revije Skolske novine Pergamena Zagreb 1996 S 262 263 ISBN 953 160 107 0 hor Posilannya hor jusp jasenovac hr Arhiv originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 12 sichnya 2023 LiteraturaGoldstein Ivo 2001 Holokaust u Zagrebu Zagreb Novi Liber ISBN 953 6045 19 2