Чехословацький уряд у вигнанні, іноді офіційно іменований як Тимчасовий уряд Чехословаччини (чеськ. Prozatímní vláda Československa, словац. Dočasná vláda Československa), також неофіційно відомий як Чехословацький комітет національного визволення (Výbor Československého Národního Osvobození, Československý Výbor Národného Oslobodenia) — уряд у вигнанні, що спочатку діяв під британським дипломатичним визнанням. У міру його подальшого поступового визнання іншими союзниками у Другій світовій війні назва почала використовуватися і ними. Комітет спочатку створив колишній президент Чехословаччини Едвард Бенеш у Парижі у жовтні 1939 року. Безуспішні переговори з Францією про дипломатичний статус, а також неминуча нацистська окупація Франції змусили комітет у 1940 році виїхати в Лондон. Службові приміщення чехословацького уряду у вигнанні були в різних місцях Лондона, але здебільшого зосереджувалися у будівлі під назвою Фурсекрофт.
Prozatímní státní zřízení Dočasné štátne zriadenie Тимчасовий уряд Чехословаччини | |||||||||||
Уряд у вигнанні | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Девіз "Правда перемагає" | |||||||||||
Гімн
(укр. "Над Татрами блискає") | |||||||||||
Столиця | Прага (де-юре) | ||||||||||
Столиця в екзилі | Париж (1939–40) Лондон (1940–45) | ||||||||||
Форма правління | Уряд у вигнанні | ||||||||||
Президент | |||||||||||
- 1939–1945 | Едвард Бенеш | ||||||||||
Прем'єр-міністр | |||||||||||
- 1940–1945 | |||||||||||
Історичний період | Друга світова війна | ||||||||||
- Мюнхенська угода | 30 вересня 1938 | ||||||||||
- Німецька окупація Чехословаччини | 15 березня 1939 | ||||||||||
- Завершення Другої світової війни у Європі | квітень 1945 | ||||||||||
| |||||||||||
Альянти розглядали комітет як законний уряд окупованої Чехословаччини впродовж Другої світової війни. Як однозначно антифашистський уряд він прагнув скасувати Мюнхенську змову і подальшу німецьку окупацію Чехословаччини, а також повернути республіку в її кордони 1937 року. Як такий уряд почав сприйматися правонаступником Першої Чехословацької Республіки з боку тих країн, що його визнавали.
Історія
Діяльність в еміграції
Перші кілька місяців після своєї еміграції в жовтні 1938 року Едвард Бенеш пробув у Лондоні. Британський уряд ще вірив у додержання Мюнхенської угоди, тому фактично вимагав від Бенеша абсолютної політичної пасивності, що й робив президент-емігрант. Через три місяці він із дружиною виїхав у США, де почав викладати в Чиказькому університеті. Лекції всесвітньовідомого політика привертали неабияку увагу, зробивши Бенеша улюбленцем студентства.
Між тим, початок Другої світової війни у вересні 1939 року розв'язав колишньому президенту руки: він поновив виступи з лекціями та промовами й зустрічі з чехословацькою діаспорою. А найголовніше, що Бенеш відновив те, що йому вдавалося найкраще — дипломатичну діяльність. До того ж він мав високий авторитет, оскільки події після Мюнхена довели його правоту. Повернувшись у Лондон, він поступово відновив своє лідерство серед чехословацького руху опору в еміграції і вже 1940 року фактично став на його чолі. Бенеш зустрічався із найвпливовішими особами світу від Франкліна Делано Рузвельта до Вінстона Черчілля і зрештою домігся визнання свого уряду в еміграції як законного представника чехословацького народу, що допоможе йому повернутися на батьківщину 1945 року не тільки в ролі глави держави, а і з відновленим авторитетом та міжнародним визнанням.
Перебуваючи на чужині та набувши статусу «уряду у вигнанні», чехословацький рух опору почав готувати юридичне обґрунтування для відновлення суверенності Чехословаччини. Позаяк в умовах воєнного стану і фактичної окупації країни парламент не міг засідати, це потребувало нестандартних рішень. Уряд у вигнанні підготував документи, які б забезпечили життєдіяльність країни відразу після визволення. Різні міністерства та відомства висували власні пропозиції, які набирали чинності після їх підписання з боку президента Бенеша, який в абсолютній більшості випадків не був автором власних декретів, а тільки затверджував їх своїм підписом.
У грудні 1943 року уряд у вигнанні уклав договір з СРСР. Зацікавленість Бенеша у підтримці дружніх відносин з Радянським Союзом була мотивована також його бажанням уникнути радянського заохочення післявоєнного комуністичного перевороту в Чехословаччині. Президент працював над налагодженням співпраці його уряду з чехословацькою комуністичною еміграцією у Сполученому Королівстві, пропонуючи далекосяжні поступки, включаючи націоналізацію важкої промисловості та створення місцевих народних комітетів наприкінці війни. У березні 1945 року він передав ключові посади в уряді чехословацьким комуністичним емігрантам у Москві.
Проблеми визнання
З огляду на непрозору і відносно мінливу ситуацію в тодішній незалежній Словаччині (яка була державою-сателітом Німецької імперії) французький уряд узимку 1939—1940 років вважав, що Бенеш не зовсім виступає від імені всіх чехословаків. Виходячи з цього, дипломатія Франції уникала будь-якого прямого вираження підтримки бажання комітету Бенеша повернутися до Першої Республіки. Однак, оскільки Бенеш був ключем до отримання військової підтримки від добре вишколеної чехословацької армії, Франція була фактично першою державою, яка уклала договір із комітетом. 2 жовтня 1939 року угода між Францією та Бенешем дозволила відновити чехословацьку армію на території Франції. Таким чином, підрозділи Першої дивізії чехословацької армії воювали разом з тими, хто надав їм прихисток, на завершальному етапі битви за Францію.
Саме невдача союзних військових сил у цій битві найбільшою мірою сприяла амбіціям комітету Бенеша. З падінням Франції погляди новопризначеного прем'єр-міністра Вінстона Черчілля взяли перевагу над занепокоєннями Третьої республіки, яка зникала з карти світу. Наступник Чемберлена був набагато однозначнішим за свого попередника щодо чехословацьких справ і після падіння Франції швидко визнав Бенеша президентом уряду у вигнанні. Тим не менше, комітет все ще відчував деяку невпевненість у цьому визнанні, бо Черчілль конкретно згадав Бенеша як президента, але не пов'язував його з раніше чинним урядом. Тому у квітні 1941 року вони домагалися від британців іще більшої ясності. 18 числа того ж місяця комітет надіслав їм листа, прохаючи, «щоб їхні угоди укладалися, як і до вересня 1938 року, від імені Чехословацької Республіки». Міністр закордонних справ Великобританії Ентоні Іден дав таку згоду 18 липня 1941 року.
Пізніше того року те ж саме фактично були змушені зробити Сполучені Штати і Радянський Союз, коли обом цим державам оголосила війну Словаччина. На тлі уряду Осі у Братиславі, нічого не залишалося, як визнати до кінця 1941 року єдиний дружній до них уряд — уряд Бенеша. Правове питання, що залишалося нерозв'язаним, полягало в тому, чи був уряд Бенеша продовженням Першої республіки чи правонаступником без твердих конституційних основ. Цей сумнів розвіяли навесні 1942 року. Після майже шестимісячного планування в тилу ворога оперативники чехословацьких союзників у Богемії смертельно поранили диктатора-очільника протекторату Богемії та Моравії Райнгарда Гейдріха. Успіх цієї місії (операції «Антропоїд») спричинився до того, що Британія та Вільна Франція (уряд у вигнанні вже її самої) офіційно відмовилися від Мюнхенської угоди, тим самим надавши де-юре легітимності уряду Бенеша як продовженню Першої республіки.
Врядування на батьківщині
Упродовж перших місяців після визволення Бенеш сконцентрував практично всю владу у своїх руках і управляв державою за допомогою власних декретів, які діяли доти, поки не зібрався новий склад парламенту, а їхня законність не підлягала сумніву, оскільки всі підписані президентом декрети були затверджені Тимчасовими національними зборами в березні 1946 року. Декрети у неспокійний післявоєнний час в умовах часткового законодавчого вакууму забезпечували життєдіяльність держави, регулюючи фінансову царину, економіку, освітні процеси тощо. Загалом Бенеш підписав 143 декрети, які забезпечили історичну неперервність і спадкоємність повоєнної Чехословаччини відносно першої республіки міжвоєнної доби.
Найсуперечливішими зі 143 декретів були декрет № 16 «Про покарання нацистських злочинців, зрадників та їхніх помічників і про надзвичайні народні суди» та № 33, яким позбавляли громадянства осіб німецької та угорської національності, що співробітничали з окупантами. Питання виселення німецької меншини зумовлювалося жорстокістю німців протягом війни, яка набула нечуваного розмаху. На думку як президента Бенеша, так і пересічних чехів, зло мало бути покараним. Незалежно від волі Бенеша виселення почалося стихійно ще у травні відразу після кінця війни. Партизанські загони силоміць і спонтанно висилали німців із судетських районів, жертвами чого стали тисячі душ. Президент відчував на собі тиск чехословацького підпілля, яке почувалося скривдженим і жадало помсти. Істотним чинником був і міжнародний аспект: фактично рішення про виселення німців прийняли на конференції союзників у Потсдамі на початку серпня 1945 року. Одержавши сподівану інформацію від міністра закордонних справ Яна Масарика, на наступний день після завершення Потсдамської конференції, 3 серпня, Бенеш підписав декрет про позбавлення громадянства, на підставі чого розгорнулася друга хвиля депортацій, під яку потрапили сотні тисяч німців. Навіть упродовж організованого етапу депортації не обійшлося без трагічних випадків, де вбивства не були винятком. Відомості про злочини чехів, які мстилися за окупацію, супроти німецької меншини доходили до світових ЗМІ. Однак подолання воєнних травм Чехословаччини у такий жорстокий спосіб на заході країни було лише початком — справжня катастрофа вже насувалася зі сходу.
Після завершення війни Бенеш ще три роки залишався главою держави, та фанатична працьовитість президента не могла не датися взнаки. Ще в Лондоні він пережив перший крововилив у мозок, а вже в Празі переніс мікроінсульт, проте своїх звичок не змінював — безоглядна впевненість у власній незамінності та правильності власних рішень не залишала багато можливостей для маневрів або розподілу повноважень. Президент старався володіти ситуацією та керувати державою майже самотужки, незважаючи на поганий стан здоров'я. Однак виклики, що постали перед його вітчизною, потребували цілковитої мобілізації сил, яких у нього вже не було. Не випадково дорога Бенеша з еміграції на батьківщину пролягла через Москву. Дедалі більша роль Радянського Союзу і розчарування в західних союзниках після «мюнхенської зради» привели до того, що Чехословаччина після війни добровільно-примусово переорієнтувалася на східний вектор. Сталін чимраз ясніше давав зрозуміти, що саме він диктуватиме умови державам, які опинилися в його сфері впливу. Бенешу довелося погодитися на передачу відразу після війни Підкарпатської Русі до складу СРСР. 1948 року Сталін в ультимативній формі відмовив Чехословаччині у праві приєднатися до плану Маршала. Під той час президент Бенеш уже доживав останні місяці свого життя. В лютому 1948 року, коли трапився т. зв. «Лютневий переворот», Чехословаччина стала жертвою радянського режиму. Комуністична партія Чехословаччини під проводом Клемента Готвальда вдалася до фактичного захоплення влади, скориставшись юридичним цугцвангом. На вулицях з'явилися озброєні прибічники комуністів. Клемент Готвальд не робив таємниці з того, що в разі непоступливості Бенеша він звернеться по військову допомогу до СРСР.
Едвард Бенеш виявився тим останнім запобіжником, який зумів, бодай на деякий час, уберегти державу від комуністичного терору, проте у президента вже не було для протиборства ні фізичних, ні психічних сил, і в лютому 1948 року він своїм підписом легітимізував у Чехословаччині нову комуністичну владу. Останнім намаганням хоча б частково виправити ситуацію була відмова президента підписати нову комуністичну конституцію у травні 1948 року, яка, по суті, ліквідовувала демократію в країні. Проте 7 червня 1948 року він подав у відставку. Його наступником став Клемент Готвальд. Країна занурювалася в епоху комуністичного терору. Провісником нової доби стала таємнича смерть сина Томаша Ґаріґа Масарика Яна, похорон якого в березні 1948 року послужив приводом для тихої, але масової демонстрації. Комуністичний терор у своїй вітчизні колишній президент вже не побачив: 3 вересня 1948 року у маєтку в містечку Сезімово-Усті Едвард Бенеш помер.
Примітки
- Crampton, R. J. Eastern Europe in the Twentieth Century – and after. Routledge. 1997.
- Musil, Jírí. The End of Czechoslovakia. Central European University Press. 2000. 181–186.
- Talmon, Stefan. Recognition of Governments in International Law with particular reference to governments in exile. Oxford University Press. 1998. p. 119.
Посилання
- Beneš Memo Seeking Vatican Recognition [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Радомир Мокрик (1 червня 2021). . Історична правда. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
Додаткова література
- Láníček, Jan (2013). Czechs, Slovaks and the Jews, 1938-48: Beyond Idealisation and Condemnation (англійською) . Springer. ISBN .
- Neil Rees "The Secret History of The Czech Connection – The Czechoslovak Government in Exile in London and Buckinghamshire" compiled by Neil Rees, England, 2005. . (англ.)
- Mastny, Vojtech (1979). The Czechoslovak Government-in-Exile During World War II. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. 27 (4): 548—63.
- Vít, Smetana; Kathleen, Geaney, ред. (2018). Exile in London: The Experience of Czechoslovakia and the Other Occupied Nations, 1939–1945 (англійською) . Charles University in Prague, Karolinum Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chehoslovackij uryad u vignanni inodi oficijno imenovanij yak Timchasovij uryad Chehoslovachchini chesk Prozatimni vlada Ceskoslovenska slovac Docasna vlada Ceskoslovenska takozh neoficijno vidomij yak Chehoslovackij komitet nacionalnogo vizvolennya Vybor Ceskoslovenskeho Narodniho Osvobozeni Ceskoslovensky Vybor Narodneho Oslobodenia uryad u vignanni sho spochatku diyav pid britanskim diplomatichnim viznannyam U miru jogo podalshogo postupovogo viznannya inshimi soyuznikami u Drugij svitovij vijni nazva pochala vikoristovuvatisya i nimi Komitet spochatku stvoriv kolishnij prezident Chehoslovachchini Edvard Benesh u Parizhi u zhovtni 1939 roku Bezuspishni peregovori z Franciyeyu pro diplomatichnij status a takozh neminucha nacistska okupaciya Franciyi zmusili komitet u 1940 roci viyihati v London Sluzhbovi primishennya chehoslovackogo uryadu u vignanni buli v riznih miscyah Londona ale zdebilshogo zoseredzhuvalisya u budivli pid nazvoyu Fursekroft Prozatimni statni zrizeni Docasne statne zriadenie Timchasovij uryad Chehoslovachchini Uryad u vignanni 1939 1945 Prapor Gerb Deviz Pravda peremagaye Gimn Gimn Chehiyi cheska De mij dim source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track Gimn Slovachchini ukr Nad Tatrami bliskaye source source track track track track track track track track track track track Stolicya Praga de yure Stolicya v ekzili Parizh 1939 40 London 1940 45 Forma pravlinnya Uryad u vignanni Prezident 1939 1945 Edvard Benesh Prem yer ministr 1940 1945 Istorichnij period Druga svitova vijna Myunhenska ugoda 30 veresnya 1938 Nimecka okupaciya Chehoslovachchini 15 bereznya 1939 Zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u Yevropi kviten 1945 Poperednik Nastupnik Druga Chehoslovacka Respublika Tretya Chehoslovacka Respublika Zakarpatska Ukrayina 1944 1946 Alyanti rozglyadali komitet yak zakonnij uryad okupovanoyi Chehoslovachchini vprodovzh Drugoyi svitovoyi vijni Yak odnoznachno antifashistskij uryad vin pragnuv skasuvati Myunhensku zmovu i podalshu nimecku okupaciyu Chehoslovachchini a takozh povernuti respubliku v yiyi kordoni 1937 roku Yak takij uryad pochav sprijmatisya pravonastupnikom Pershoyi Chehoslovackoyi Respubliki z boku tih krayin sho jogo viznavali IstoriyaDiyalnist v emigraciyi Pershi kilka misyaciv pislya svoyeyi emigraciyi v zhovtni 1938 roku Edvard Benesh probuv u Londoni Britanskij uryad she viriv u doderzhannya Myunhenskoyi ugodi tomu faktichno vimagav vid Benesha absolyutnoyi politichnoyi pasivnosti sho j robiv prezident emigrant Cherez tri misyaci vin iz druzhinoyu viyihav u SShA de pochav vikladati v Chikazkomu universiteti Lekciyi vsesvitnovidomogo politika privertali neabiyaku uvagu zrobivshi Benesha ulyublencem studentstva Mizh tim pochatok Drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1939 roku rozv yazav kolishnomu prezidentu ruki vin ponoviv vistupi z lekciyami ta promovami j zustrichi z chehoslovackoyu diasporoyu A najgolovnishe sho Benesh vidnoviv te sho jomu vdavalosya najkrashe diplomatichnu diyalnist Do togo zh vin mav visokij avtoritet oskilki podiyi pislya Myunhena doveli jogo pravotu Povernuvshis u London vin postupovo vidnoviv svoye liderstvo sered chehoslovackogo ruhu oporu v emigraciyi i vzhe 1940 roku faktichno stav na jogo choli Benesh zustrichavsya iz najvplivovishimi osobami svitu vid Franklina Delano Ruzvelta do Vinstona Cherchillya i zreshtoyu domigsya viznannya svogo uryadu v emigraciyi yak zakonnogo predstavnika chehoslovackogo narodu sho dopomozhe jomu povernutisya na batkivshinu 1945 roku ne tilki v roli glavi derzhavi a i z vidnovlenim avtoritetom ta mizhnarodnim viznannyam Perebuvayuchi na chuzhini ta nabuvshi statusu uryadu u vignanni chehoslovackij ruh oporu pochav gotuvati yuridichne obgruntuvannya dlya vidnovlennya suverennosti Chehoslovachchini Pozayak v umovah voyennogo stanu i faktichnoyi okupaciyi krayini parlament ne mig zasidati ce potrebuvalo nestandartnih rishen Uryad u vignanni pidgotuvav dokumenti yaki b zabezpechili zhittyediyalnist krayini vidrazu pislya vizvolennya Rizni ministerstva ta vidomstva visuvali vlasni propoziciyi yaki nabirali chinnosti pislya yih pidpisannya z boku prezidenta Benesha yakij v absolyutnij bilshosti vipadkiv ne buv avtorom vlasnih dekretiv a tilki zatverdzhuvav yih svoyim pidpisom Chehoslovacki vijskoviki v Londoni U grudni 1943 roku uryad u vignanni uklav dogovir z SRSR Zacikavlenist Benesha u pidtrimci druzhnih vidnosin z Radyanskim Soyuzom bula motivovana takozh jogo bazhannyam uniknuti radyanskogo zaohochennya pislyavoyennogo komunistichnogo perevorotu v Chehoslovachchini Prezident pracyuvav nad nalagodzhennyam spivpraci jogo uryadu z chehoslovackoyu komunistichnoyu emigraciyeyu u Spoluchenomu Korolivstvi proponuyuchi dalekosyazhni postupki vklyuchayuchi nacionalizaciyu vazhkoyi promislovosti ta stvorennya miscevih narodnih komitetiv naprikinci vijni U berezni 1945 roku vin peredav klyuchovi posadi v uryadi chehoslovackim komunistichnim emigrantam u Moskvi Problemi viznannya Z oglyadu na neprozoru i vidnosno minlivu situaciyu v todishnij nezalezhnij Slovachchini yaka bula derzhavoyu satelitom Nimeckoyi imperiyi francuzkij uryad uzimku 1939 1940 rokiv vvazhav sho Benesh ne zovsim vistupaye vid imeni vsih chehoslovakiv Vihodyachi z cogo diplomatiya Franciyi unikala bud yakogo pryamogo virazhennya pidtrimki bazhannya komitetu Benesha povernutisya do Pershoyi Respubliki Odnak oskilki Benesh buv klyuchem do otrimannya vijskovoyi pidtrimki vid dobre vishkolenoyi chehoslovackoyi armiyi Franciya bula faktichno pershoyu derzhavoyu yaka uklala dogovir iz komitetom 2 zhovtnya 1939 roku ugoda mizh Franciyeyu ta Beneshem dozvolila vidnoviti chehoslovacku armiyu na teritoriyi Franciyi Takim chinom pidrozdili Pershoyi diviziyi chehoslovackoyi armiyi voyuvali razom z timi hto nadav yim prihistok na zavershalnomu etapi bitvi za Franciyu Bijci 11 go pihotnogo bataljonu pid chas oblogi Tobruka 1941 roku Same nevdacha soyuznih vijskovih sil u cij bitvi najbilshoyu miroyu spriyala ambiciyam komitetu Benesha Z padinnyam Franciyi poglyadi novopriznachenogo prem yer ministra Vinstona Cherchillya vzyali perevagu nad zanepokoyennyami Tretoyi respubliki yaka znikala z karti svitu Nastupnik Chemberlena buv nabagato odnoznachnishim za svogo poperednika shodo chehoslovackih sprav i pislya padinnya Franciyi shvidko viznav Benesha prezidentom uryadu u vignanni Tim ne menshe komitet vse she vidchuvav deyaku nevpevnenist u comu viznanni bo Cherchill konkretno zgadav Benesha yak prezidenta ale ne pov yazuvav jogo z ranishe chinnim uryadom Tomu u kvitni 1941 roku voni domagalisya vid britanciv ishe bilshoyi yasnosti 18 chisla togo zh misyacya komitet nadislav yim lista prohayuchi shob yihni ugodi ukladalisya yak i do veresnya 1938 roku vid imeni Chehoslovackoyi Respubliki Ministr zakordonnih sprav Velikobritaniyi Entoni Iden dav taku zgodu 18 lipnya 1941 roku Voyaki 1 yi chehoslovackoyi bronetankovoyi brigadi u skladi britanskoyi armiyi m De Panne 1945 r Piznishe togo roku te zh same faktichno buli zmusheni zrobiti Spolucheni Shtati i Radyanskij Soyuz koli obom cim derzhavam ogolosila vijnu Slovachchina Na tli uryadu Osi u Bratislavi nichogo ne zalishalosya yak viznati do kincya 1941 roku yedinij druzhnij do nih uryad uryad Benesha Pravove pitannya sho zalishalosya nerozv yazanim polyagalo v tomu chi buv uryad Benesha prodovzhennyam Pershoyi respubliki chi pravonastupnikom bez tverdih konstitucijnih osnov Cej sumniv rozviyali navesni 1942 roku Pislya majzhe shestimisyachnogo planuvannya v tilu voroga operativniki chehoslovackih soyuznikiv u Bogemiyi smertelno poranili diktatora ochilnika protektoratu Bogemiyi ta Moraviyi Rajngarda Gejdriha Uspih ciyeyi misiyi operaciyi Antropoyid sprichinivsya do togo sho Britaniya ta Vilna Franciya uryad u vignanni vzhe yiyi samoyi oficijno vidmovilisya vid Myunhenskoyi ugodi tim samim nadavshi de yure legitimnosti uryadu Benesha yak prodovzhennyu Pershoyi respubliki Vryaduvannya na batkivshini Uprodovzh pershih misyaciv pislya vizvolennya Benesh skoncentruvav praktichno vsyu vladu u svoyih rukah i upravlyav derzhavoyu za dopomogoyu vlasnih dekretiv yaki diyali doti poki ne zibravsya novij sklad parlamentu a yihnya zakonnist ne pidlyagala sumnivu oskilki vsi pidpisani prezidentom dekreti buli zatverdzheni Timchasovimi nacionalnimi zborami v berezni 1946 roku Dekreti u nespokijnij pislyavoyennij chas v umovah chastkovogo zakonodavchogo vakuumu zabezpechuvali zhittyediyalnist derzhavi regulyuyuchi finansovu carinu ekonomiku osvitni procesi tosho Zagalom Benesh pidpisav 143 dekreti yaki zabezpechili istorichnu neperervnist i spadkoyemnist povoyennoyi Chehoslovachchini vidnosno pershoyi respubliki mizhvoyennoyi dobi Najsuperechlivishimi zi 143 dekretiv buli dekret 16 Pro pokarannya nacistskih zlochinciv zradnikiv ta yihnih pomichnikiv i pro nadzvichajni narodni sudi ta 33 yakim pozbavlyali gromadyanstva osib nimeckoyi ta ugorskoyi nacionalnosti sho spivrobitnichali z okupantami Pitannya viselennya nimeckoyi menshini zumovlyuvalosya zhorstokistyu nimciv protyagom vijni yaka nabula nechuvanogo rozmahu Na dumku yak prezidenta Benesha tak i peresichnih chehiv zlo malo buti pokaranim Nezalezhno vid voli Benesha viselennya pochalosya stihijno she u travni vidrazu pislya kincya vijni Partizanski zagoni silomic i spontanno visilali nimciv iz sudetskih rajoniv zhertvami chogo stali tisyachi dush Prezident vidchuvav na sobi tisk chehoslovackogo pidpillya yake pochuvalosya skrivdzhenim i zhadalo pomsti Istotnim chinnikom buv i mizhnarodnij aspekt faktichno rishennya pro viselennya nimciv prijnyali na konferenciyi soyuznikiv u Potsdami na pochatku serpnya 1945 roku Oderzhavshi spodivanu informaciyu vid ministra zakordonnih sprav Yana Masarika na nastupnij den pislya zavershennya Potsdamskoyi konferenciyi 3 serpnya Benesh pidpisav dekret pro pozbavlennya gromadyanstva na pidstavi chogo rozgornulasya druga hvilya deportacij pid yaku potrapili sotni tisyach nimciv Navit uprodovzh organizovanogo etapu deportaciyi ne obijshlosya bez tragichnih vipadkiv de vbivstva ne buli vinyatkom Vidomosti pro zlochini chehiv yaki mstilisya za okupaciyu suproti nimeckoyi menshini dohodili do svitovih ZMI Odnak podolannya voyennih travm Chehoslovachchini u takij zhorstokij sposib na zahodi krayini bulo lishe pochatkom spravzhnya katastrofa vzhe nasuvalasya zi shodu Pislya zavershennya vijni Benesh she tri roki zalishavsya glavoyu derzhavi ta fanatichna pracovitist prezidenta ne mogla ne datisya vznaki She v Londoni vin perezhiv pershij krovoviliv u mozok a vzhe v Prazi perenis mikroinsult prote svoyih zvichok ne zminyuvav bezoglyadna vpevnenist u vlasnij nezaminnosti ta pravilnosti vlasnih rishen ne zalishala bagato mozhlivostej dlya manevriv abo rozpodilu povnovazhen Prezident staravsya voloditi situaciyeyu ta keruvati derzhavoyu majzhe samotuzhki nezvazhayuchi na poganij stan zdorov ya Odnak vikliki sho postali pered jogo vitchiznoyu potrebuvali cilkovitoyi mobilizaciyi sil yakih u nogo vzhe ne bulo Ne vipadkovo doroga Benesha z emigraciyi na batkivshinu prolyagla cherez Moskvu Dedali bilsha rol Radyanskogo Soyuzu i rozcharuvannya v zahidnih soyuznikah pislya myunhenskoyi zradi priveli do togo sho Chehoslovachchina pislya vijni dobrovilno primusovo pereoriyentuvalasya na shidnij vektor Stalin chimraz yasnishe davav zrozumiti sho same vin diktuvatime umovi derzhavam yaki opinilisya v jogo sferi vplivu Beneshu dovelosya pogoditisya na peredachu vidrazu pislya vijni Pidkarpatskoyi Rusi do skladu SRSR 1948 roku Stalin v ultimativnij formi vidmoviv Chehoslovachchini u pravi priyednatisya do planu Marshala Pid toj chas prezident Benesh uzhe dozhivav ostanni misyaci svogo zhittya V lyutomu 1948 roku koli trapivsya t zv Lyutnevij perevorot Chehoslovachchina stala zhertvoyu radyanskogo rezhimu Komunistichna partiya Chehoslovachchini pid provodom Klementa Gotvalda vdalasya do faktichnogo zahoplennya vladi skoristavshis yuridichnim cugcvangom Na vulicyah z yavilisya ozbroyeni pribichniki komunistiv Klement Gotvald ne robiv tayemnici z togo sho v razi nepostuplivosti Benesha vin zvernetsya po vijskovu dopomogu do SRSR Edvard Benesh viyavivsya tim ostannim zapobizhnikom yakij zumiv bodaj na deyakij chas uberegti derzhavu vid komunistichnogo teroru prote u prezidenta vzhe ne bulo dlya protiborstva ni fizichnih ni psihichnih sil i v lyutomu 1948 roku vin svoyim pidpisom legitimizuvav u Chehoslovachchini novu komunistichnu vladu Ostannim namagannyam hocha b chastkovo vipraviti situaciyu bula vidmova prezidenta pidpisati novu komunistichnu konstituciyu u travni 1948 roku yaka po suti likvidovuvala demokratiyu v krayini Prote 7 chervnya 1948 roku vin podav u vidstavku Jogo nastupnikom stav Klement Gotvald Krayina zanuryuvalasya v epohu komunistichnogo teroru Provisnikom novoyi dobi stala tayemnicha smert sina Tomasha Gariga Masarika Yana pohoron yakogo v berezni 1948 roku posluzhiv privodom dlya tihoyi ale masovoyi demonstraciyi Komunistichnij teror u svoyij vitchizni kolishnij prezident vzhe ne pobachiv 3 veresnya 1948 roku u mayetku v mistechku Sezimovo Usti Edvard Benesh pomer PrimitkiCrampton R J Eastern Europe in the Twentieth Century and after Routledge 1997 Musil Jiri The End of Czechoslovakia Central European University Press 2000 181 186 Talmon Stefan Recognition of Governments in International Law with particular reference to governments in exile Oxford University Press 1998 p 119 PosilannyaBenes Memo Seeking Vatican Recognition 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine DzherelaRadomir Mokrik 1 chervnya 2021 Istorichna pravda Arhiv originalu za 8 sichnya 2022 Procitovano 8 sichnya 2022 Dodatkova literaturaLanicek Jan 2013 Czechs Slovaks and the Jews 1938 48 Beyond Idealisation and Condemnation anglijskoyu Springer ISBN 978 1 137 31747 6 Neil Rees The Secret History of The Czech Connection The Czechoslovak Government in Exile in London and Buckinghamshire compiled by Neil Rees England 2005 ISBN 0 9550883 0 5 angl Mastny Vojtech 1979 The Czechoslovak Government in Exile During World War II Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas 27 4 548 63 Vit Smetana Kathleen Geaney red 2018 Exile in London The Experience of Czechoslovakia and the Other Occupied Nations 1939 1945 anglijskoyu Charles University in Prague Karolinum Press ISBN 978 80 246 3701 3