Ча́ко (ісп. Chaco) — провінція в північно-східній частині Аргентини. Площа 99,6 тис. км², населення 1 053 млн. (2010). Чако межує з провінціями Сальта і Сантьяго-дель-Естеро на заході, Формоса на півночі та сході, Коррієнтес і республікою Парагвай на південному сході та Санта-Фе на півдні.
Чако | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
Chaco | |||||
| |||||
Столиця | Ресістенсія | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 25 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 1 053 466 (10-та) | ||||
- густота | 10,57 (11-та) | ||||
Етнікон | Chaqueño | ||||
Площа | |||||
- повна | 99 633 км² (11-та) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 102 м | ||||
- мінімальна | 102 м | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 6,91 млрд дол. США | ||||
ІРЛП | 0,794 (2010) | ||||
Дата заснування | 8 серпня 1951 | ||||
Губернатор | Домінго Пеппо | ||||
Вебсайт | chaco.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-H | ||||
Провінція Чако на мапі Аргентини | |||||
|
Назва провінції походить від назви великого регіону Гран-Чако, на південно-східній частині якого вона знаходиться. Із 1951 до 1955 року провінція Чако називалася Пресіденте-Перон.
Столиця — місто Ресістенсія, розташована на річці Парана навпроти міста Коррієнтес однойменної провінції.
Географія
Чако знаходиться на південно-східній частині природного регіону Гран-Чако. Територія провінції переважно рівнинна, пласка, на сході та південному сході заболочена. Ґрунти переважно глинисті.
Клімат тропічний континентальний, вологий улітку. Пересічні температури січня 28-30 °C, липня 16 °C. Опадів від 500 мм на заході до 1200 мм за рік на сході.
Головна річка — Ріо-Бермехо, на сході річки Парагвай, Парана та їх притоки. Річка Парагвай утворює природний кордон з однойменною республікою, Парана — з провінцією Коррієнтес, Бермехо — з Формосою. На півдні провінції часті підтоплення.
Поширені світлі ліси із кебрачо та ділянки трав'янистих саван, на заході сухі рідколісся. Типовим деревом Чако є пальма, яка зображена на гербі провінції.
- Пальмовий гай
- Парана біля Барріо-Сан-Педро-Пескадор
- Річка Бермехо біля Пуерто-Лавальє
Історія
Перші людські поселення на території, що зараз входить до складу провінції Чако, з'явилися близько шести тисяч років тому. Першим європейцем, що побував у цих місцях, був португалець Алехо Гарсія. 1528 року ці землі досліджував Себастьян Кабот, пізніше Хуан де Айолас, Домінго Мартінес де Ірала, Альваро Нуньєс Кабеса де Вака та інші.
Перше європейське поселення на цій території було засноване Алонсо де Верою-і-Арагоном-і-Кальдероном 14 квітня 1585 року під назвою Консепсьйон-де-Нуестра-Сеньйора.
Після цього на території Чако розпочалася місіонерська діяльність францисканців, зокрема Франсіско Солано, згодом визнаного святим. 1585 року сюди прибули перші єзуїти. Після зруйнування міста Консепсьйон 1632 року єзуїти почали будувати численні місії у Чако.
1812 року було підписано договір, за яким Парагвай визнавав право Аргентини на володіння територіями, що зараз складають провінцію Чако.
1865 року Аргентина підписала договір Потрійного Альянсу з Бразилією і Уругваєм, за яким вимагала від Парагваю повернення території сучасних провінцій Формоса і Чако. Парагвай не визнав претензії, після чого розпочалася війна Потрійного Альянсу. 1870 року Парагвай було повністю розгромлено, Аргентина отримала частину земель, на які претендувала.
1869 року генералом Еміліо Мітре було окуповано містечко Вілья-Оксіденталь поблизу Асунсьйона. 31 січня 1872 року декретом президента Домінго Фаустіно Сарм'єнто було створено національну територію Гран-Чако зі столицею у місті Вілья-Оксіденталь. Межі території не були визначені законодавчо. Першим губернатором став Хуліо де Відела.
У 1870 і 1872 роках полковником Наполеоном Урібуру було проведено кампанії по окупації територій Гран-Чако.
3 лютого 1876 року було підписано договір про кордони між Аргентиною і Парагваєм, за яким Вілья-Оксіденталь відійшла до Парагваю. Столиця Гран-Чако була перенесена до Ісла-дель-Серріто. 8 квітня 1879 року столицею національної території стало місто Формоса.
16 жовтня 1884 року Гран-Чако було поділене на два губернаторства: Формоса і Чако. Першим губернатором Чако став Мануель Облігадо. 25 листопада 1884 року столицею Чако було назване місто Ресістенсія, засноване 2 лютого 1878 року італійцями.
Законом від 21 лютого 1885 року Чако біло поділено на 9 департаментів. Декретом від 19 травня 1904 року було затверджено межі департаментів і їх поділ на райони.
1910 року від Чако було відокремлено значну частину території на користь Сантьяго-дель-Естеро. Таким чином було встановлено кордони між двома провінціями, які є незмінними дотепер.
23 жовтня 1915 року було затверджено новий адміністративно-територіальний поділ Чако на 8 департаментів.
1924 року спалахнуло велике повстання індіанців проти європейських колонізаторів. Воно було жорстоко придушене, завдяки чому отримало назву Різня Напальпі.
8 серпня 1951 року Чако отримав статус провінції. Законом від 20 грудня 1951 року його назву було змінено на Пресіденте-Перон. 17 жовтня 1955 року назву Чако було відновлено.
18 липня 1978 року було остаточно затверджено кордони Чако з провінцією Коррієнтес.
Економіка
Чако — одна з найбідніших провінцій Аргентини. 2005 року на неї припадало лише близько 1% від загальнонаціонального ВВП. У Чако найнижчий серед провінцій Аргентини рівень ВВП на душу населення — 2015 доларів (2008 рік). Рівень експорту незначний, у 2001—2009 роках він зріс всього на 2%. Основним роботодавцем провінції є держава.
Економіка Чако здебільшого базується на сільському господарстві, перш за все вирощуванні кебрачо і бавовника. Провінція Чако — головний район бавовництва у країні, на нього припадає близько 60% посівів цієї культури у країні. Площа сільськогосподарських угідь становить 8,5 млн га. Крім того, у провінції вирощують сою, сорго, цукрову тростину, кукурудзу, соняшник, рис, тютюн. У Саенс-Пенья вирощують гриби.
Важливу роль відіграє м'ясне тваринництво та вівчарство. На заході провінції вирощують кіз, на південному заході — свиней. В околицях столиці розвинене птахівництво.
Серед галузей промисловості розвинені харчова (цукрова, олійна), легка (бавовноочисна, виробництво дубильного екстракту таніну), лісова (деревообробка, виробництво меблів), кольорова металургія (виплавка свинцю).
Серед транспортних зв'язків велику роль відіграють річки Парагвай та Парана. Найбільший річковий порт — Барранкерас. Також розвинена річкова риболовля. Найважливішими промисловими видами риб є ліхія, сурубі, паку, армадо, сом.
Туризм не приносить значних прибутків у казну провінції. Найбільшою популярністю у туристів користуються місцеві фестивалі, бієнале скульптур у Ресістенсії, національний парк Чако, термальні води, історичне місце Ісла-дель-Серріто.
Освіта
Освіта у провінції Чако (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 467 | 36 402 | 1 965 |
— державні | 411 | 32 173 | 1 830 |
— приватні | 56 | 4 229 | 135 |
Початкові | 972 | 166 503 | 11 265 |
— державні | 925 | 154 359 | 10 391 |
— приватні | 47 | 12 144 | 874 |
Середні | 399 | 117 581 | 4 036 |
— державні | 345 | 105 177 | 3 591 |
— приватні | 54 | 12 404 | 445 |
Вищі | 50 | 26 070 | 413 |
— державні | 29 | 20 332 | 331 |
— приватні | 21 | 5 738 | 82 |
Українці в Чако та зв'язок із Україною
Українці почали селитися в Чако після Першої світової війни, переважно це були вихідці з Волині й Полісся. Станом на 1980 рік у провінції мешкало близько 25 тис. українців, або майже 4% населення. Живуть головним чином у містах і околицях (українська католицька церква і монастир Сестер Служниць), (українська православна церква), Сан-Бернардо (кредитова спілка «Відродження») та інших.
Регіональний Парламент (ісп. La Cámara de Diputados) провінції Чако визнав український Голодомор 1932—33 років геноцидом і забажав приєднатися до відзначення 75-річчя цієї трагедії. Автори резолюції: Марія Крістіна Барріос (ісп. Maria Cristina Barrios) та Оскар Пабло Дудик (ісп. Oscar Pablo Dudik).
Адміністративно-територіальний поділ
Адміністративний центр | Департамент | Населення (2010) | Площа (км²) | Мапа |
---|---|---|---|---|
Ресістенсія | Сан-Фернандо | 386.391 | 3.489 | |
Пресіденсья-Роке-Саенс-Пенья | Команданте-Фернандес | 97.311 | 1.500 | |
Хуан-Хосе-Кастельї | Хенераль-Гуемес | 67.601 | 25.487 | |
Хенераль-Хосе-де-Сан-Мартін | Лібертадор-Хенераль-Сан-Мартін | 59.418 | 7.800 | |
Вілья-Анхела | Майор-Луїс-Хорхе-Фонтана | 56.066 | 3.708 | |
Кітіліпі | Кітіліпі | 34.117 | 1.545 | |
Пампа-дель-Інфьєрно | Альміранте-Браун | 33.856 | 17.276 | |
Чарата | Чакабуко | 30.564 | 1.378 | |
Лас-Бреньяс | 9 липня | 30.153 | 2.097 | |
Мачаґай | 25 травня | 29.315 | 2.358 | |
Трес-Іслетас | Майпу | 25.262 | 2.855 | |
Ла-Леонеса | Бермехо | 24.329 | 2.562 | |
Кампо-Ларґо | Індепенденсья | 22.479 | 1.871 | |
Хенераль-Пінедо | 12 жовтня | 22.225 | 2.576 | |
Сан-Бернардо | О'Хіґґінс | 20.078 | 1.580 | |
Колонія-Еліса | Сархенто-Кабраль | 15.727 | 1.651 | |
Вілья-Бертет | Сан-Лоренсо | 14.722 | 2.135 | |
Макальє | Хенераль-Донован | 13.665 | 1.487 | |
Пресіденсья-де-ла-Пласа | Пресіденсья-де-ла-Пласа | 12.419 | 2.284 | |
Корсуела | Хенераль-Бельґрано | 12.090 | 1.218 | |
Пуерто-Тіроль | Лібертад | 11.947 | 1.088 | |
Санта-Сільвіна | Фрай-Хусто-Санта-Марія-де-Оро | 11.799 | 2.205 | |
Марґарита-Белен | 1 травня | 10.375 | 1.864 | |
Ермосо-Кампо | 2 квітня | 7.455 | 1.594 | |
Чарадай | Тапенаґа | 4.102 | 6.025 |
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чако (провінція) |
- Офіційний сайт [ 24 серпня 2000 у Wayback Machine.]
- Відзначення 75-ї річниці Голодомору у Чако [ 8 травня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 14 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 14 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 14 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chako Cha ko isp Chaco provinciya v pivnichno shidnij chastini Argentini Plosha 99 6 tis km naselennya 1 053 mln 2010 Chako mezhuye z provinciyami Salta i Santyago del Estero na zahodi Formosa na pivnochi ta shodi Korriyentes i respublikoyu Paragvaj na pivdennomu shodi ta Santa Fe na pivdni Chako Provinciya ChacoStolicya ResistensiyaKrayina ArgentinaMezhuye z susidni adminodiniciFormosa Salta Santyago del Estero Santa Fe Korriyentes Nyeembuku Departamentiv 25Oficijna mova IspanskaNaselennya 2010 povne 1 053 466 10 ta gustota 10 57 11 ta Etnikon ChaquenoPlosha povna 99 633 km 11 ta Visota maksimalna 102 m minimalna 102 mChasovij poyas UTC 3VVP 6 91 mlrd dol SShAIRLP 0 794 2010 Data zasnuvannya 8 serpnya 1951Gubernator Domingo PeppoVebsajt chaco gov arKod ISO 3166 2 AR HProvinciya Chako na mapi ArgentiniProvinciya Chako na mapi ArgentiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chako Nazva provinciyi pohodit vid nazvi velikogo regionu Gran Chako na pivdenno shidnij chastini yakogo vona znahoditsya Iz 1951 do 1955 roku provinciya Chako nazivalasya Presidente Peron Stolicya misto Resistensiya roztashovana na richci Parana navproti mista Korriyentes odnojmennoyi provinciyi GeografiyaSavana u Chako Chako znahoditsya na pivdenno shidnij chastini prirodnogo regionu Gran Chako Teritoriya provinciyi perevazhno rivninna plaska na shodi ta pivdennomu shodi zabolochena Grunti perevazhno glinisti Klimat tropichnij kontinentalnij vologij ulitku Peresichni temperaturi sichnya 28 30 C lipnya 16 C Opadiv vid 500 mm na zahodi do 1200 mm za rik na shodi Golovna richka Rio Bermeho na shodi richki Paragvaj Parana ta yih pritoki Richka Paragvaj utvoryuye prirodnij kordon z odnojmennoyu respublikoyu Parana z provinciyeyu Korriyentes Bermeho z Formosoyu Na pivdni provinciyi chasti pidtoplennya Poshireni svitli lisi iz kebracho ta dilyanki trav yanistih savan na zahodi suhi ridkolissya Tipovim derevom Chako ye palma yaka zobrazhena na gerbi provinciyi Palmovij gaj Parana bilya Barrio San Pedro Peskador Richka Bermeho bilya Puerto LavalyeIstoriyaPershi lyudski poselennya na teritoriyi sho zaraz vhodit do skladu provinciyi Chako z yavilisya blizko shesti tisyach rokiv tomu Pershim yevropejcem sho pobuvav u cih miscyah buv portugalec Aleho Garsiya 1528 roku ci zemli doslidzhuvav Sebastyan Kabot piznishe Huan de Ajolas Domingo Martines de Irala Alvaro Nunyes Kabesa de Vaka ta inshi Rozkopki mista Konsepsjon Pershe yevropejske poselennya na cij teritoriyi bulo zasnovane Alonso de Veroyu i Aragonom i Kalderonom 14 kvitnya 1585 roku pid nazvoyu Konsepsjon de Nuestra Senjora Pislya cogo na teritoriyi Chako rozpochalasya misionerska diyalnist franciskanciv zokrema Fransisko Solano zgodom viznanogo svyatim 1585 roku syudi pribuli pershi yezuyiti Pislya zrujnuvannya mista Konsepsjon 1632 roku yezuyiti pochali buduvati chislenni misiyi u Chako Priblizna teritoriya Gran Chako 1812 roku bulo pidpisano dogovir za yakim Paragvaj viznavav pravo Argentini na volodinnya teritoriyami sho zaraz skladayut provinciyu Chako 1865 roku Argentina pidpisala dogovir Potrijnogo Alyansu z Braziliyeyu i Urugvayem za yakim vimagala vid Paragvayu povernennya teritoriyi suchasnih provincij Formosa i Chako Paragvaj ne viznav pretenziyi pislya chogo rozpochalasya vijna Potrijnogo Alyansu 1870 roku Paragvaj bulo povnistyu rozgromleno Argentina otrimala chastinu zemel na yaki pretenduvala 1869 roku generalom Emilio Mitre bulo okupovano mistechko Vilya Oksidental poblizu Asunsjona 31 sichnya 1872 roku dekretom prezidenta Domingo Faustino Sarm yento bulo stvoreno nacionalnu teritoriyu Gran Chako zi stoliceyu u misti Vilya Oksidental Mezhi teritoriyi ne buli viznacheni zakonodavcho Pershim gubernatorom stav Hulio de Videla U 1870 i 1872 rokah polkovnikom Napoleonom Uriburu bulo provedeno kampaniyi po okupaciyi teritorij Gran Chako Isla del Serrito 3 lyutogo 1876 roku bulo pidpisano dogovir pro kordoni mizh Argentinoyu i Paragvayem za yakim Vilya Oksidental vidijshla do Paragvayu Stolicya Gran Chako bula perenesena do Isla del Serrito 8 kvitnya 1879 roku stoliceyu nacionalnoyi teritoriyi stalo misto Formosa 16 zhovtnya 1884 roku Gran Chako bulo podilene na dva gubernatorstva Formosa i Chako Pershim gubernatorom Chako stav Manuel Obligado 25 listopada 1884 roku stoliceyu Chako bulo nazvane misto Resistensiya zasnovane 2 lyutogo 1878 roku italijcyami Zakonom vid 21 lyutogo 1885 roku Chako bilo podileno na 9 departamentiv Dekretom vid 19 travnya 1904 roku bulo zatverdzheno mezhi departamentiv i yih podil na rajoni 1910 roku vid Chako bulo vidokremleno znachnu chastinu teritoriyi na korist Santyago del Estero Takim chinom bulo vstanovleno kordoni mizh dvoma provinciyami yaki ye nezminnimi doteper 23 zhovtnya 1915 roku bulo zatverdzheno novij administrativno teritorialnij podil Chako na 8 departamentiv 1924 roku spalahnulo velike povstannya indianciv proti yevropejskih kolonizatoriv Vono bulo zhorstoko pridushene zavdyaki chomu otrimalo nazvu Riznya Napalpi 8 serpnya 1951 roku Chako otrimav status provinciyi Zakonom vid 20 grudnya 1951 roku jogo nazvu bulo zmineno na Presidente Peron 17 zhovtnya 1955 roku nazvu Chako bulo vidnovleno 18 lipnya 1978 roku bulo ostatochno zatverdzheno kordoni Chako z provinciyeyu Korriyentes EkonomikaDerevo kebracho Chako odna z najbidnishih provincij Argentini 2005 roku na neyi pripadalo lishe blizko 1 vid zagalnonacionalnogo VVP U Chako najnizhchij sered provincij Argentini riven VVP na dushu naselennya 2015 dolariv 2008 rik Riven eksportu neznachnij u 2001 2009 rokah vin zris vsogo na 2 Osnovnim robotodavcem provinciyi ye derzhava Ekonomika Chako zdebilshogo bazuyetsya na silskomu gospodarstvi persh za vse viroshuvanni kebracho i bavovnika Provinciya Chako golovnij rajon bavovnictva u krayini na nogo pripadaye blizko 60 posiviv ciyeyi kulturi u krayini Plosha silskogospodarskih ugid stanovit 8 5 mln ga Krim togo u provinciyi viroshuyut soyu sorgo cukrovu trostinu kukurudzu sonyashnik ris tyutyun U Saens Penya viroshuyut gribi Vazhlivu rol vidigraye m yasne tvarinnictvo ta vivcharstvo Na zahodi provinciyi viroshuyut kiz na pivdennomu zahodi svinej V okolicyah stolici rozvinene ptahivnictvo Sered galuzej promislovosti rozvineni harchova cukrova olijna legka bavovnoochisna virobnictvo dubilnogo ekstraktu taninu lisova derevoobrobka virobnictvo mebliv kolorova metalurgiya viplavka svincyu Sered transportnih zv yazkiv veliku rol vidigrayut richki Paragvaj ta Parana Najbilshij richkovij port Barrankeras Takozh rozvinena richkova ribolovlya Najvazhlivishimi promislovimi vidami rib ye lihiya surubi paku armado som Turizm ne prinosit znachnih pributkiv u kaznu provinciyi Najbilshoyu populyarnistyu u turistiv koristuyutsya miscevi festivali biyenale skulptur u Resistensiyi nacionalnij park Chako termalni vodi istorichne misce Isla del Serrito OsvitaOsvita u provinciyi Chako 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 467 36 402 1 965 derzhavni 411 32 173 1 830 privatni 56 4 229 135 Pochatkovi 972 166 503 11 265 derzhavni 925 154 359 10 391 privatni 47 12 144 874 Seredni 399 117 581 4 036 derzhavni 345 105 177 3 591 privatni 54 12 404 445 Vishi 50 26 070 413 derzhavni 29 20 332 331 privatni 21 5 738 82Ukrayinci v Chako ta zv yazok iz UkrayinoyuUkrayinci pochali selitisya v Chako pislya Pershoyi svitovoyi vijni perevazhno ce buli vihidci z Volini j Polissya Stanom na 1980 rik u provinciyi meshkalo blizko 25 tis ukrayinciv abo majzhe 4 naselennya Zhivut golovnim chinom u mistah i okolicyah ukrayinska katolicka cerkva i monastir Sester Sluzhnic ukrayinska pravoslavna cerkva San Bernardo kreditova spilka Vidrodzhennya ta inshih Regionalnij Parlament isp La Camara de Diputados provinciyi Chako viznav ukrayinskij Golodomor 1932 33 rokiv genocidom i zabazhav priyednatisya do vidznachennya 75 richchya ciyeyi tragediyi Avtori rezolyuciyi Mariya Kristina Barrios isp Maria Cristina Barrios ta Oskar Pablo Dudik isp Oscar Pablo Dudik Administrativno teritorialnij podilAdministrativnij centr Departament Naselennya 2010 Plosha km MapaResistensiya San Fernando 386 391 3 489Presidensya Roke Saens Penya Komandante Fernandes 97 311 1 500Huan Hose Kastelyi Heneral Guemes 67 601 25 487Heneral Hose de San Martin Libertador Heneral San Martin 59 418 7 800Vilya Anhela Major Luyis Horhe Fontana 56 066 3 708Kitilipi Kitilipi 34 117 1 545Pampa del Infyerno Almirante Braun 33 856 17 276Charata Chakabuko 30 564 1 378Las Brenyas 9 lipnya 30 153 2 097Machagaj 25 travnya 29 315 2 358Tres Isletas Majpu 25 262 2 855La Leonesa Bermeho 24 329 2 562Kampo Largo Independensya 22 479 1 871Heneral Pinedo 12 zhovtnya 22 225 2 576San Bernardo O Higgins 20 078 1 580Koloniya Elisa Sarhento Kabral 15 727 1 651Vilya Bertet San Lorenso 14 722 2 135Makalye Heneral Donovan 13 665 1 487Presidensya de la Plasa Presidensya de la Plasa 12 419 2 284Korsuela Heneral Belgrano 12 090 1 218Puerto Tirol Libertad 11 947 1 088Santa Silvina Fraj Husto Santa Mariya de Oro 11 799 2 205Margarita Belen 1 travnya 10 375 1 864Ermoso Kampo 2 kvitnya 7 455 1 594Charadaj Tapenaga 4 102 6 025PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chako provinciya Oficijnij sajt 24 serpnya 2000 u Wayback Machine Vidznachennya 75 yi richnici Golodomoru u Chako 8 travnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiArhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 14 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetiv Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya