Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цолькін Tzolk in рахунок днів мовою кіче священний календар мая що складається з 260 днів розбитих на 13 і 20 циклів по

Цолькін

Цолькін

Цолькін (Tzolk'in — «рахунок днів» мовою кіче) — священний календар мая, що складається з 260 днів, розбитих на 13 і 20 циклів по 20 і 13 днів відповідно. Цей календар використовували насамперед для релігійних цілей, як розклад священних церемоній та засіб передбачення сприятливих та несприятливих днів. Аналогічний календар тональповаллі мали ацтеки та інші народи Мезоамерики.

image
Календар цолькін у дрезденському кодексі

Крім цолькіна у мая був сонячний календар хааб завдовжки 365 днів для сільгоспробіт і календар довгого рахунку для абсолютного датування події днями від дати створення світу.

Цолькін і нині використовують серед громад мая в гірських районах Гватемали і серед індіанських громад мексиканських штатів Чіапас, Оахака та Веракрус.

Невідомо, як стародавні мая називали цей календар. Маяніст [en] узяв за основу слово «порядок днів» сучасною мовою кіче, і цей термін став загальноприйнятим у фахівців.

Рахунок днів за цолькіном

Дні в циклі довжиною 13 нумерують числами. У циклі довжиною 20 кожен день має свою назву та графічне позначення — гліф. При переході до наступного дня збільшується на 1 номер (до 13 і далі циклічно) і одночасно змінюється його найменування відповідно до порядку найменувань у циклі довжиною 20 (до двадцятого і далі циклічно). Таким чином, дві наступні одна за одною дати завжди відрізняються і номером, і найменуванням. Повтор дат починається після досягнення найменшого спільного кратного довжини циклів — 260. Нижче наведено цолькін у табличній формі із сучасними назвами днів (назва дня юкатанською мовою XVI століття). Відлік дат ведеться порядко́во.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1.ª Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben
2.ª Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi
3.ª Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac
4.ª Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb
5.ª Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan
6.ª Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab
7.ª Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen
8.ª Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal
9.ª Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban
10.ª Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc
11.ª Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan
12.ª Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib
13.ª Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc
14.ª Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik
15.ª Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men
16.ª Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat
17.ª Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix
18.ª Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix
19.ª Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik
20.ª Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau

Деяку подібність із календарем цолькін у європейському календарі має позначення дати числом місяця та днем тижня. Різниця в тому, що обидва відліки цолькіна подібні до тижня, і їхні «дні тижня» змінюються щодня (так, ніби після 1 січня йде 2 лютого і т. д.) Подібність у тому, що 13-денний «тиждень» цолькіна був не іменованим, а ось дні 20-денного «тижня» мали особливі значення. В античний час дні європейського тижня також мали сакральний зміст, а субота та неділя в деяких релігійних громадах зберегли цей сенс і нині.

Назви, гліфи та тлумачення днів

У циклі довжини 20 кожен день мав назву, кілька графічних зображень — логограм чи гліфів та сакральний зміст.

Цолькін: назви та гліфи днів


No.1		 Назва

дня2		 Приклад гліфа
для монументів3		 Приклад гліфа
для кодексів4		 Юкатек
XVI століття5		 Вимовакласичною мовою мая6 Значення7 Кіче8
01 Imix' image image Imix Imix (?) / Ha' (?) Дракон; Земля або світ. Imox
02 Ik' image image Ik Ik' Вітер, дихання, життя. Також насилля, блискавка. Iq'
03 Ak'b'al image image Akbal Ak'b'al (?) Ніч, темрява, пекло; світанок, захід. Aq'ab'al
04 K'an image image Kan K'an (?) Кукурудза, достаток, багатство, сітка, павутина, вогонь. K'at
05 Chikchan image image Chicchan (невідомо) Небесна змія. Kan
06 Kimi image image Cimi Cham (?) Смерть, воскресіння. Kame
07 Manik' image image Manik Manich' (?) Олень, символ бога полювання. Kej
08 Lamat image image Lamat Ek' (?) Кролик, символ планети Венера, захід. Q'anil
09 Muluk image image Muluc (невідомо) Вода, символ води нефрит, дощ, жертва. Toj
10 Ok image image Oc (невідомо) Собака, провідник, який веде до сонця через морок потойбічного світу, справедливість. Tz'i'
11 Chuwen image image Chuen (невідомо) Мавпа, бог мистецтва та знання. B'atz'
12 Eb' image image Eb (невідомо) Трава, що росте під дощем, зуб, шлях. E'
13 B'en image image Ben (невідомо) Червоний або золотистий колір, турбота про врожай, достаток. Aj
14 Ix image image Ix Hix (?) Ягуар, життєва сила. I´x, Balam
15 Men image image Men (невідомо) Орел, птах, Місяць, свобода. Tzikin
16 Kib' image image Cib (невідомо) Сова і гриф, птахи смерті ночі та дня. Також воск, душа й комаха. Ajmaq
17 Kab'an image image Caban Chab' (?) Землетрус, розум, мудрість, знання. No'j
18 Etz'nab' image image Etznab (невідомо) Ніж, також ритуальний кремінний ніж. Tijax
19 Kawak image image Cauac (невідомо) Буря, боги грому та блискавки. Kawoq
20 Ajaw image image Ahau Ajaw Верховний правитель, сонце як бог. Ajpu

Легенда:

  1. Нумерація в цолькіні
  2. Назва дня в сучасній орфографії Гватемальської академії мов мая
  3. Приклад гліфа для монументів (стел). Існують і інші варіанти.
  4. Приклад гліфа для кодексів. В разі розфарбовування використовували й простіші варіанти.
  5. Назва дня юкатанською мовою XVI століття згідно з Диего де Ландою. Ця орфографія була поширеною донедавна
  6. Вимова класичною мовою мая періоду 200—900 років у більшості випадків невідома, її частково реконструйовано на основі фонологічного вивчення сучасних мов мая. Знак ? означає гіпотетичну реконструкцію.
  7. Кожний день асоціювався з низкою реальних об'єктів, явищ, уявлень і міфів.

Походження

Археологічні пам'ятки дають змогу стверджувати, що цей календар виник у Мезоамериці не пізніше V століття до н. е. і його використовували інші народи паралельно, а можливо, й до мая. Щодо його походження є кілька версій, жодна з яких нині не є загальноприйнятою.

  1. Відомо, що число 20 — основа позиційної системи числення мая, використовуваної для (довгого календарного рахунку), а число 13 — перша та єдина ненульова цифра у «довгому» записі дати міфічного створення світу — 13.0.0.0.0. Можна припустити, що числа 20 і 13 у мая мали сакральний зміст. Помноживши ці числа, одержуємо 260.
  2. Вінсент Мальстрем на основі ідей [en] пропонує астрономічну версію. На широті проживання мая сонце перебуває в зеніті приблизно 30 квітня та 12 серпня. Більший проміжок між цими датами дорівнює 260 а менший 105. Ця гіпотеза зустріла низку заперечень. І нині мая садять кукурудзу наприкінці квітня — на початку травня, а збирають урожай на початку серпня, але це пов'язано із сезонною зміною опадів, а не з висотою сонця опівдні. До того ж, у мая для організації сільгоспробіт був сонячний календар (хааб).
  3. Зрештою, є навіть гіпотеза, що число 260 обрано, оскільки воно збігається з тривалістю вагітності у людей.

Перевірка взаємозв'язку цолькіна з місячним календарем за сучасними параметрами орбіти місяця

Сучасна тривалість року — 365 днів.

Синодичний період обертання Місяця — 29,53 доби.

Сидеричний період обертання Місяця — 27,32 доби.

Розрахунок реліктового періоду обертання Місяця навколо Землі для реліктового року тривалістю 260 днів за цолькіном на підставі сучасних ппараметрів орбіт:

29,53х260/365=21,03 доби

27,32х260/365=19,46 доби

Таким чином, за Цолькіном: 20 днів — місячний місяць, 260/20 = 13 — кількість місячних місяців у році з 260 днів, що відповідають сучасному відношенню тривалостей земного року до місячного місяця:

365/29,53 = 12,36

365/27,32 = 13,36

260/20 = 13

З цього можна припустити, що цолькін — це реліктовий найдавніший місячний календар, коли рік тривав 260 днів. І найголовніші відстежувані тоді події — це молодик і повний місяць.

Примітки

  1. Відповідно до сучасної орфографії [en]
  2. Tedlock, Barbara, Time and the Highland Maya Revised edition (1992 Page 1) «Багато громад гватемальських індіанців, які переважно розмовляють мовами сім'ї мая, продовжують використовувати 260-денний календар і часто стародавній сонячний календар (глава 4).»
  3. Miles, Susanna W, «An Analysis of the Modern Middle American Calendars: A Study in Conservation.» In Acculturation in the Americas. Edited by Sol Tax, p. 273. Chicago: University of Chicago Press, 1952.
  4. Voß, Alexander W. (2006) «Astronomía y matemáticas»; en Nikolai Grube et al, Mayas. Una civilización milenaria, traducción de Mariona Gratacòs i Grau, Marciano Villanueva, Lidia Álvarez Grifoll y Ambrosio Villanueva; pp.131-141 ; China, ed.Tandem Verlag GmbH,
  5. Canto López, Antonio, Apuntaciones sobre Mesoamérica, Ediciones de la Universidad Autónoma de Yucatán, Mérida, Yucatán, 1991,
  6. Лише у Гватемалі є 22 маянських мови.
  7. Time Among the Maya: Travels in Belize, Guatemala, and Mexico / Abacus, Londres, 1989. — .
  8. [en]; [en]. The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya: An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion. — London : [en], 1993. — .
  9. Maya Calendar Origins: Monuments, Mythistory, and the Materialization of Time. оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 14 травня 2018.
  10. Заперечення Джона Гендерсона та Артура Фітчетта від 1974 року (PDF) Архівна копія на сайті Wayback Machine..
  11. The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya: An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion / Thames and Hudson, Londres, 1993. — С. 46—48. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Colkin Tzolk in rahunok dniv movoyu kiche svyashennij kalendar maya sho skladayetsya z 260 dniv rozbitih na 13 i 20 cikliv po 20 i 13 dniv vidpovidno Cej kalendar vikoristovuvali nasampered dlya religijnih cilej yak rozklad svyashennih ceremonij ta zasib peredbachennya spriyatlivih ta nespriyatlivih dniv Analogichnij kalendar tonalpovalli mali acteki ta inshi narodi Mezoameriki Kalendar colkin u drezdenskomu kodeksi Krim colkina u maya buv sonyachnij kalendar haab zavdovzhki 365 dniv dlya silgosprobit i kalendar dovgogo rahunku dlya absolyutnogo datuvannya podiyi dnyami vid dati stvorennya svitu Colkin i nini vikoristovuyut sered gromad maya v girskih rajonah Gvatemali i sered indianskih gromad meksikanskih shtativ Chiapas Oahaka ta Verakrus Nevidomo yak starodavni maya nazivali cej kalendar Mayanist en uzyav za osnovu slovo poryadok dniv suchasnoyu movoyu kiche i cej termin stav zagalnoprijnyatim u fahivciv Rahunok dniv za colkinomDni v cikli dovzhinoyu 13 numeruyut chislami U cikli dovzhinoyu 20 kozhen den maye svoyu nazvu ta grafichne poznachennya glif Pri perehodi do nastupnogo dnya zbilshuyetsya na 1 nomer do 13 i dali ciklichno i odnochasno zminyuyetsya jogo najmenuvannya vidpovidno do poryadku najmenuvan u cikli dovzhinoyu 20 do dvadcyatogo i dali ciklichno Takim chinom dvi nastupni odna za odnoyu dati zavzhdi vidriznyayutsya i nomerom i najmenuvannyam Povtor dat pochinayetsya pislya dosyagnennya najmenshogo spilnogo kratnogo dovzhini cikliv 260 Nizhche navedeno colkin u tablichnij formi iz suchasnimi nazvami dniv nazva dnya yukatanskoyu movoyu XVI stolittya Vidlik dat vedetsya poryadko vo 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 131 ª Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben2 ª Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi3 ª Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac4 ª Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb5 ª Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan6 ª Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab7 ª Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen8 ª Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal9 ª Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban10 ª Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc11 ª Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan12 ª Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib13 ª Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc14 ª Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik15 ª Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men16 ª Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat17 ª Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix18 ª Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix19 ª Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Imix Ik Kan Akbal Chicchan Cimi Manik20 ª Lamat Muluc Oc Chuen Eb Ben Ix Men Cib Caban Etznab Cauac Ahau Deyaku podibnist iz kalendarem colkin u yevropejskomu kalendari maye poznachennya dati chislom misyacya ta dnem tizhnya Riznicya v tomu sho obidva vidliki colkina podibni do tizhnya i yihni dni tizhnya zminyuyutsya shodnya tak nibi pislya 1 sichnya jde 2 lyutogo i t d Podibnist u tomu sho 13 dennij tizhden colkina buv ne imenovanim a os dni 20 dennogo tizhnya mali osoblivi znachennya V antichnij chas dni yevropejskogo tizhnya takozh mali sakralnij zmist a subota ta nedilya v deyakih religijnih gromadah zberegli cej sens i nini Nazvi glifi ta tlumachennya dnivU cikli dovzhini 20 kozhen den mav nazvu kilka grafichnih zobrazhen logogram chi glifiv ta sakralnij zmist Colkin nazvi ta glifi dniv No 1 Nazva dnya2 Priklad glifa dlya monumentiv3 Priklad glifa dlya kodeksiv4 Yukatek XVI stolittya5 Vimovaklasichnoyu movoyu maya6 Znachennya7 Kiche801 Imix Imix Imix Ha Drakon Zemlya abo svit Imox02 Ik Ik Ik Viter dihannya zhittya Takozh nasillya bliskavka Iq 03 Ak b al Akbal Ak b al Nich temryava peklo svitanok zahid Aq ab al04 K an Kan K an Kukurudza dostatok bagatstvo sitka pavutina vogon K at05 Chikchan Chicchan nevidomo Nebesna zmiya Kan06 Kimi Cimi Cham Smert voskresinnya Kame07 Manik Manik Manich Olen simvol boga polyuvannya Kej08 Lamat Lamat Ek Krolik simvol planeti Venera zahid Q anil09 Muluk Muluc nevidomo Voda simvol vodi nefrit dosh zhertva Toj10 Ok Oc nevidomo Sobaka providnik yakij vede do soncya cherez morok potojbichnogo svitu spravedlivist Tz i 11 Chuwen Chuen nevidomo Mavpa bog mistectva ta znannya B atz 12 Eb Eb nevidomo Trava sho roste pid doshem zub shlyah E 13 B en Ben nevidomo Chervonij abo zolotistij kolir turbota pro vrozhaj dostatok Aj14 Ix Ix Hix Yaguar zhittyeva sila I x Balam15 Men Men nevidomo Orel ptah Misyac svoboda Tzikin16 Kib Cib nevidomo Sova i grif ptahi smerti nochi ta dnya Takozh vosk dusha j komaha Ajmaq17 Kab an Caban Chab Zemletrus rozum mudrist znannya No j18 Etz nab Etznab nevidomo Nizh takozh ritualnij kreminnij nizh Tijax19 Kawak Cauac nevidomo Burya bogi gromu ta bliskavki Kawoq20 Ajaw Ahau Ajaw Verhovnij pravitel sonce yak bog AjpuLegenda Numeraciya v colkini Nazva dnya v suchasnij orfografiyi Gvatemalskoyi akademiyi mov maya Priklad glifa dlya monumentiv stel Isnuyut i inshi varianti Priklad glifa dlya kodeksiv V razi rozfarbovuvannya vikoristovuvali j prostishi varianti Nazva dnya yukatanskoyu movoyu XVI stolittya zgidno z Diego de Landoyu Cya orfografiya bula poshirenoyu donedavna Vimova klasichnoyu movoyu maya periodu 200 900 rokiv u bilshosti vipadkiv nevidoma yiyi chastkovo rekonstrujovano na osnovi fonologichnogo vivchennya suchasnih mov maya Znak oznachaye gipotetichnu rekonstrukciyu Kozhnij den asociyuvavsya z nizkoyu realnih ob yektiv yavish uyavlen i mifiv PohodzhennyaArheologichni pam yatki dayut zmogu stverdzhuvati sho cej kalendar vinik u Mezoamerici ne piznishe V stolittya do n e i jogo vikoristovuvali inshi narodi paralelno a mozhlivo j do maya Shodo jogo pohodzhennya ye kilka versij zhodna z yakih nini ne ye zagalnoprijnyatoyu Vidomo sho chislo 20 osnova pozicijnoyi sistemi chislennya maya vikoristovuvanoyi dlya dovgogo kalendarnogo rahunku a chislo 13 persha ta yedina nenulova cifra u dovgomu zapisi dati mifichnogo stvorennya svitu 13 0 0 0 0 Mozhna pripustiti sho chisla 20 i 13 u maya mali sakralnij zmist Pomnozhivshi ci chisla oderzhuyemo 260 Vinsent Malstrem na osnovi idej en proponuye astronomichnu versiyu Na shiroti prozhivannya maya sonce perebuvaye v zeniti priblizno 30 kvitnya ta 12 serpnya Bilshij promizhok mizh cimi datami dorivnyuye 260 a menshij 105 Cya gipoteza zustrila nizku zaperechen I nini maya sadyat kukurudzu naprikinci kvitnya na pochatku travnya a zbirayut urozhaj na pochatku serpnya ale ce pov yazano iz sezonnoyu zminoyu opadiv a ne z visotoyu soncya opivdni Do togo zh u maya dlya organizaciyi silgosprobit buv sonyachnij kalendar haab Zreshtoyu ye navit gipoteza sho chislo 260 obrano oskilki vono zbigayetsya z trivalistyu vagitnosti u lyudej Perevirka vzayemozv yazku colkina z misyachnim kalendarem za suchasnimi parametrami orbiti misyacyaSuchasna trivalist roku 365 dniv Sinodichnij period obertannya Misyacya 29 53 dobi Siderichnij period obertannya Misyacya 27 32 dobi Rozrahunok reliktovogo periodu obertannya Misyacya navkolo Zemli dlya reliktovogo roku trivalistyu 260 dniv za colkinom na pidstavi suchasnih pparametriv orbit 29 53h260 365 21 03 dobi 27 32h260 365 19 46 dobi Takim chinom za Colkinom 20 dniv misyachnij misyac 260 20 13 kilkist misyachnih misyaciv u roci z 260 dniv sho vidpovidayut suchasnomu vidnoshennyu trivalostej zemnogo roku do misyachnogo misyacya 365 29 53 12 36 365 27 32 13 36 260 20 13 Z cogo mozhna pripustiti sho colkin ce reliktovij najdavnishij misyachnij kalendar koli rik trivav 260 dniv I najgolovnishi vidstezhuvani todi podiyi ce molodik i povnij misyac PrimitkiVidpovidno do suchasnoyi orfografiyi en Tedlock Barbara Time and the Highland Maya Revised edition 1992 Page 1 Bagato gromad gvatemalskih indianciv yaki perevazhno rozmovlyayut movami sim yi maya prodovzhuyut vikoristovuvati 260 dennij kalendar i chasto starodavnij sonyachnij kalendar glava 4 Miles Susanna W An Analysis of the Modern Middle American Calendars A Study in Conservation In Acculturation in the Americas Edited by Sol Tax p 273 Chicago University of Chicago Press 1952 Voss Alexander W 2006 Astronomia y matematicas en Nikolai Grube et al Mayas Una civilizacion milenaria traduccion de Mariona Gratacos i Grau Marciano Villanueva Lidia Alvarez Grifoll y Ambrosio Villanueva pp 131 141 China ed Tandem Verlag GmbH ISBN 978 3 8331 1959 0 Canto Lopez Antonio Apuntaciones sobre Mesoamerica Ediciones de la Universidad Autonoma de Yucatan Merida Yucatan 1991 ISBN 968 6160 75 2 Lishe u Gvatemali ye 22 mayanskih movi Time Among the Maya Travels in Belize Guatemala and Mexico Abacus Londres 1989 ISBN 0 349 10892 7 en en The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion London en 1993 ISBN 0 500 05068 6 Maya Calendar Origins Monuments Mythistory and the Materialization of Time originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 14 travnya 2018 Zaperechennya Dzhona Gendersona ta Artura Fitchetta vid 1974 roku PDF Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion Thames and Hudson Londres 1993 S 46 48 ISBN 0 500 05068 6

Дата публікації:
Топ