Церій — хімічний елемент, другий з лантаноїдів. Символ Се, атомний номер 58; атомна маса 140,12.
Проста речовина — церій. М'який сріблясто-білий метал, разом з іншими лантаноїдами належить до рідкісноземельних. Густина 6,678, tплав 798 °C, tкип 3467 °C. Кларк церію в земній корі (5-7)×10−3% (мас). Названий на честь карликової планети Церера.
Історія
У 1794 році Ґадолін, досліджуючи зразок ітербіту (мінерал, нині відомий як гадолініт). Він з'ясовує, що на 38 % мінерал складається з раніше невідомої землі (оксиду), яку він назвав ітрієвою, а через 3 роки Екеберг підтвердив наявність нового елементу, проте оцінив його частку в 55 %. Надалі, ще кілька вчених давали оцінки близькі до цих двох варіантів. Такі розбіжності наштовхнули на ідею, що крім ітрієвої землі у мінералі міститься ще одна, і різні методи можуть або відділяти її, або ні.
- Якоб Берцеліус
- Вільгельм фон Гізінґер
- Мартін Клапрот
У пошуках чистішого зразка ітрієвої землі, у 1803 шведський вчений Берцеліус і його вчитель Гізінґер дослідили церит (відомий тоді під назвою тунгстен), і виділили з нього землю, дуже схожу на ітрієву. Проаналізувавши її, вони показали, що вони знайшли новий елемент. Вони назвали його церій, на честь відкритої за два роки до того Церери.
Незалежно, майже в той самий час і у тому ж мінералі церій відкриває німецький хімік Мартін Клапрот. Він назвав виділену їм землю охроїтовою, через рудий колір. Деякий час Клапрот наполягав на своєму пріоритеті, стверджуючи, що знав про існування нової землі ще у 1784 році, проте скоро відмовляється від претензій і приймає назву церій.
Шведський хімік Карл Ґустав Мосандер добув елементарний церій у 1825 році відновленням його з хлориду металічним натрієм.
У 1839 році було показано, що церій є сумішшю двох елементів — власне церію і лантану, який своєю чергою пізніше також виявився сумішшю кількох елементів.
Фізичні властивості
Чистий церій — сріблясто-білий метал. На повітрі швидко вкривається сірою плівкою оксиду. Дуже м'який — за кімнатної температури його можна витягнути в дріт. За кімнатної температури модуль зсуву — 11,99 ГПа, границя міцності — 0,1206 ГПа.
Енергії іонізації для перших 4 електронів: 6,6; 12,3; 19,5; 36,7 еВ.
Відомі 4 алотропні модифікації церію, в яких він існує при різних температурах:
Назва | Кристалічна ґратка | Параметри ґратки |
---|---|---|
α-Се | Гранецентрована кубічна | a=4,85 Å |
β-Се | Подвійна гексагональна щільноупакована | a=3,673 Å, c=11,802 Å |
γ-Се | Гранецентрована кубічна | a=5,1612 Å |
δ-Се | Об'ємноцентрована кубічна | a=4,11 Å |
На відміну від багатьох інших металів, у церія немає визначених температурних меж для перших трьох його модифікацій. γ-Се стабільний при кімнатній температурі, і при температурі -10 °C починає переходити в β-Се. Цей перехід відбувається поступово (мартенситний перехід), а при температурі -178 °C γ-Се що лишився починає переходити у α-Се. При -196 °C β-Се також починає переходити в α-Се, проте навіть при температурі у 5 К цей перехід не завершується повністю. Для повного переходу зразок потрібно пластично деформувати при -196 °C. Переходи між різними формами мають значний гістерезис — зворотні переходи α→γ і β→γ починаються при -113 °C і +100 °C відповідно. Таким чином, властивості конкретного зразка церію дуже залежать від його історії. Перехід γ→δ є більш класичним, і відбувається при +725°C.
Питомий опір — 75,3×10-8 Ом·м.
Парамагнетик (γ-Се у звичайному сенсі, α-Се — парамагнетик Паулі), при тиску 50000 бар і температурі 1,7 К переходить у надпровідний стан.
Хімічні властивості
Серед лантаноїдів за активністю церій займає друге місце після європію. Безпосередньо реагує з азотом, сіркою та ін. елементами. Церій пірофорний на повітрі в присутності своїх оксидів, що покривають його поверхню жовтим шаром, тобто загоряється при контакті з атмосферою. Реагує з водою з утворенням гідроксиду. При нагріванні реагує з етанолом. Розчиняється у кислотах з утворенням солей, а реагуючи з лугами утворює гідроксиди.
Розповсюдження
Церій — найбільш поширений рідкісноземельний елемент. Церій присутній практично у всіх мінералах, які містять рідкісноземельні елементи, найважливішими з яких є монацит, лопарит, бастнезит, флюоцерит, паризит, церит.
У природі існує чотири стабільних ізотопи 136Ce (0,185 %), 138Ce (0,251 %), 140Ce (88,450 %) і 142Ce (11,114 %). Відомі також 26 радіонукліди церію. З них найбільш стабільні 144Ce (період напіврозпаду 284,893 дня), 139Ce (137,640 дні) і 141Ce (32,501 дні). Інші радіонукліди церію мають періоди напіврозпаду менше ніж 4 дні, а більшість з них — менше ніж 10 хв. Відомі також 2 ізомерних стани ізотопів церію. Церій-144 є одним з продуктів поділу урану-235, тому накопичується у великих кількостях в ядерних реакторах.
Отримання
Видобувають Ce з руд, які містять рідкісноземельні елементи. Металічний церій отримують кальцієтермічним відновленням трифлуориду, а також шляхом електролізу розплаву хлориду.
Після дещо складного процесу відділення від попутних елементів за допомогою іонного обміну церій переводять спочатку в оксид, потім за допомогою HF у фторид. Після чого відновлюють кальцієм з утворенням CaF2. Решту кальцію із сплаву відганяють плавкою у вакуумі.
Застосування
Застосовують у металургії, для виготовлення дугових електродів, трасуючих боєприпасів, кременців для запальничок тощо. Церій — компонент мішметалу і фероцерію, легуюча добавка до алюмінієвих та магнієвих сплавів. Застосовується також у вигляді діоксиду (густина близько 6,4 г/см³) у виробництві радіоізотопних джерел струму як джерело тепла, його енерговиділення становить близько 12,5 Вт/см³.
Примітки
- Poole, 2004, с. 162.
- Трифонов, 1962, с. 9.
- Трифонов, 1962, с. 10.
- Трифонов, 1962, с. 11.
- Трифонов, 1962, с. 16.
- Poole, 2004, с. 161.
- MAGNETISM AND SUPERCONDUCTIVITY OF ANOMALOUS RARE-EARTH METALS AND ALLOYS(англ.)
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Encyclopedic Dictionary of Condensed Matter Physics / Charles P. Poole, Jr. — 1. — San Diego : Academic Press, 2004. — 1672 с. — .
- Проблема редких земель / Трифонов Д.Н. — М. : Госатомиздат, 1962. — 222 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina CE Cerij himichnij element drugij z lantanoyidiv Simvol Se atomnij nomer 58 atomna masa 140 12 Cerij Ce Atomnij nomer 58Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini kovkij v yazkij metal sirogo koloruVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 140 115 a o m g mol Radius atoma 181 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 663 5 6 9 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 4f1 5d1 6s2Himichni vlastivostiKovalentnij radius 165 pmRadius iona 4e 92 103 3e 4 pmElektronegativnist za Polingom 1 08Elektrodnij potencial Ce Ce3 2 34VStupeni okisnennya 4 3Termodinamichni vlastivostiGustina 6 757 g sm Molyarna teployemnist 0 205 Dzh K mol Teploprovidnist 11 3 Vt m K Temperatura plavlennya 1071 KTeplota plavlennya 5 2 kDzh molTemperatura kipinnya 3740 KTeplota viparovuvannya 398 kDzh molMolyarnij ob yem 21 0 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki kubichna granecentrovanaPeriod gratki 5 160 AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya 139 KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Cerij u Vikishovishi Prosta rechovina cerij M yakij sriblyasto bilij metal razom z inshimi lantanoyidami nalezhit do ridkisnozemelnih Gustina 6 678 tplav 798 C tkip 3467 C Klark ceriyu v zemnij kori 5 7 10 3 mas Nazvanij na chest karlikovoyi planeti Cerera IstoriyaMetalichnij cerij U 1794 roci Gadolin doslidzhuyuchi zrazok iterbitu mineral nini vidomij yak gadolinit Vin z yasovuye sho na 38 mineral skladayetsya z ranishe nevidomoyi zemli oksidu yaku vin nazvav itriyevoyu a cherez 3 roki Ekeberg pidtverdiv nayavnist novogo elementu prote ociniv jogo chastku v 55 Nadali she kilka vchenih davali ocinki blizki do cih dvoh variantiv Taki rozbizhnosti nashtovhnuli na ideyu sho krim itriyevoyi zemli u minerali mistitsya she odna i rizni metodi mozhut abo viddilyati yiyi abo ni Yakob Bercelius Vilgelm fon Gizinger Martin Klaprot U poshukah chistishogo zrazka itriyevoyi zemli u 1803 shvedskij vchenij Bercelius i jogo vchitel Gizinger doslidili cerit vidomij todi pid nazvoyu tungsten i vidilili z nogo zemlyu duzhe shozhu na itriyevu Proanalizuvavshi yiyi voni pokazali sho voni znajshli novij element Voni nazvali jogo cerij na chest vidkritoyi za dva roki do togo Cereri Nezalezhno majzhe v toj samij chas i u tomu zh minerali cerij vidkrivaye nimeckij himik Martin Klaprot Vin nazvav vidilenu yim zemlyu ohroyitovoyu cherez rudij kolir Deyakij chas Klaprot napolyagav na svoyemu prioriteti stverdzhuyuchi sho znav pro isnuvannya novoyi zemli she u 1784 roci prote skoro vidmovlyayetsya vid pretenzij i prijmaye nazvu cerij Shvedskij himik Karl Gustav Mosander dobuv elementarnij cerij u 1825 roci vidnovlennyam jogo z hloridu metalichnim natriyem U 1839 roci bulo pokazano sho cerij ye sumishshyu dvoh elementiv vlasne ceriyu i lantanu yakij svoyeyu chergoyu piznishe takozh viyavivsya sumishshyu kilkoh elementiv Fizichni vlastivostiChistij cerij sriblyasto bilij metal Na povitri shvidko vkrivayetsya siroyu plivkoyu oksidu Duzhe m yakij za kimnatnoyi temperaturi jogo mozhna vityagnuti v drit Za kimnatnoyi temperaturi modul zsuvu 11 99 GPa granicya micnosti 0 1206 GPa Energiyi ionizaciyi dlya pershih 4 elektroniv 6 6 12 3 19 5 36 7 eV Fazova diagrama ceriyu Vidomi 4 alotropni modifikaciyi ceriyu v yakih vin isnuye pri riznih temperaturah Nazva Kristalichna gratka Parametri gratki a Se Granecentrovana kubichna a 4 85 A b Se Podvijna geksagonalna shilnoupakovana a 3 673 A c 11 802 A g Se Granecentrovana kubichna a 5 1612 A d Se Ob yemnocentrovana kubichna a 4 11 A Na vidminu vid bagatoh inshih metaliv u ceriya nemaye viznachenih temperaturnih mezh dlya pershih troh jogo modifikacij g Se stabilnij pri kimnatnij temperaturi i pri temperaturi 10 C pochinaye perehoditi v b Se Cej perehid vidbuvayetsya postupovo martensitnij perehid a pri temperaturi 178 C g Se sho lishivsya pochinaye perehoditi u a Se Pri 196 C b Se takozh pochinaye perehoditi v a Se prote navit pri temperaturi u 5 K cej perehid ne zavershuyetsya povnistyu Dlya povnogo perehodu zrazok potribno plastichno deformuvati pri 196 C Perehodi mizh riznimi formami mayut znachnij gisterezis zvorotni perehodi a g i b g pochinayutsya pri 113 C i 100 C vidpovidno Takim chinom vlastivosti konkretnogo zrazka ceriyu duzhe zalezhat vid jogo istoriyi Perehid g d ye bilsh klasichnim i vidbuvayetsya pri 725 C Pitomij opir 75 3 10 8 Om m Paramagnetik g Se u zvichajnomu sensi a Se paramagnetik Pauli pri tisku 50000 bar i temperaturi 1 7 K perehodit u nadprovidnij stan Himichni vlastivostiSered lantanoyidiv za aktivnistyu cerij zajmaye druge misce pislya yevropiyu Bezposeredno reaguye z azotom sirkoyu ta in elementami Cerij pirofornij na povitri v prisutnosti svoyih oksidiv sho pokrivayut jogo poverhnyu zhovtim sharom tobto zagoryayetsya pri kontakti z atmosferoyu Reaguye z vodoyu z utvorennyam gidroksidu Pri nagrivanni reaguye z etanolom Rozchinyayetsya u kislotah z utvorennyam solej a reaguyuchi z lugami utvoryuye gidroksidi RozpovsyudzhennyaCerij najbilsh poshirenij ridkisnozemelnij element Cerij prisutnij praktichno u vsih mineralah yaki mistyat ridkisnozemelni elementi najvazhlivishimi z yakih ye monacit loparit bastnezit flyuocerit parizit cerit U prirodi isnuye chotiri stabilnih izotopi 136Ce 0 185 138Ce 0 251 140Ce 88 450 i 142Ce 11 114 Vidomi takozh 26 radionuklidi ceriyu Z nih najbilsh stabilni 144Ce period napivrozpadu 284 893 dnya 139Ce 137 640 dni i 141Ce 32 501 dni Inshi radionuklidi ceriyu mayut periodi napivrozpadu menshe nizh 4 dni a bilshist z nih menshe nizh 10 hv Vidomi takozh 2 izomernih stani izotopiv ceriyu Cerij 144 ye odnim z produktiv podilu uranu 235 tomu nakopichuyetsya u velikih kilkostyah v yadernih reaktorah OtrimannyaVidobuvayut Ce z rud yaki mistyat ridkisnozemelni elementi Metalichnij cerij otrimuyut kalciyetermichnim vidnovlennyam trifluoridu a takozh shlyahom elektrolizu rozplavu hloridu Pislya desho skladnogo procesu viddilennya vid poputnih elementiv za dopomogoyu ionnogo obminu cerij perevodyat spochatku v oksid potim za dopomogoyu HF u ftorid Pislya chogo vidnovlyuyut kalciyem z utvorennyam CaF2 Reshtu kalciyu iz splavu vidganyayut plavkoyu u vakuumi ZastosuvannyaZastosovuyut u metalurgiyi dlya vigotovlennya dugovih elektrodiv trasuyuchih boyepripasiv kremenciv dlya zapalnichok tosho Cerij komponent mishmetalu i feroceriyu leguyucha dobavka do alyuminiyevih ta magniyevih splaviv Zastosovuyetsya takozh u viglyadi dioksidu gustina blizko 6 4 g sm u virobnictvi radioizotopnih dzherel strumu yak dzherelo tepla jogo energovidilennya stanovit blizko 12 5 Vt sm Div takozh CerimetriyaPrimitkiPoole 2004 s 162 Trifonov 1962 s 9 Trifonov 1962 s 10 Trifonov 1962 s 11 Trifonov 1962 s 16 Poole 2004 s 161 MAGNETISM AND SUPERCONDUCTIVITY OF ANOMALOUS RARE EARTH METALS AND ALLOYS angl LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Encyclopedic Dictionary of Condensed Matter Physics Charles P Poole Jr 1 San Diego Academic Press 2004 1672 s ISBN 9780080545233 Problema redkih zemel Trifonov D N M Gosatomizdat 1962 222 s