Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ха́рківський райо́н — колишній район на півночі Харківської області, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Площа — 1403,4 км². Населення — 187,1 тис. чол. Рік утворення — 1923. Районним центром було місто Харків. До складу району входило два міста: Мерефа і Південне (Люботин — місто обласного значення).
| Харківський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Харківська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Харківська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6325100000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
| Населення: | ▲ 182 100 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 1403.4 км² | ||||
| Густота: | 129.8 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-57 | ||||
| Поштові індекси: | 62402—62493 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Харків | ||||
| Міські ради: | 2 | ||||
| Селищні ради: | 14 | ||||
| Сільські ради: | 14 | ||||
| Міста: | 2 | ||||
| Смт: | 14 | ||||
| Села: | 68 | ||||
| Селища: | 22 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Литвиненко Максим Владиславович | ||||
| Голова РДА: | Товмасян Артур Едмарович | ||||
| Вебсторінка: | Сторінка районної влади | ||||
| Адреса: | 61034, м. Харків, вул. Григорівське шосе, 52 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Район розташований на півночі Харківської області.
З півдня, заходу і сходу оточує місто Харків — адміністративний, культурний і економічний центр області.
Харківський район займає вигідне економічно-географічне положення і входить до складу приміської зони Харкова.
На півночі район межує з Бєлгородською областю Росії, на сході з Вовчанським та Чугуївським районами, на півдні з Нововодолазьким і Зміївським, на заході з Дергачівським та Валківським районами Харківської області.
| Дергачівський район |  Росія | Вовчанський район |
| Валківський район Люботин | Чугуївський район | |
| Нововодолазький район | Зміївський район | Чугуївський район |
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 міські ради, 15 селищних рад та 14 сільських рад, які об'єднують 106 населених пунктів та підпорядковані Харківській районній раді.
Населені пункти зняті з обліку
- Ключки
- Роганка
- Велика Данилівка
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Харківського району були створені 102 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 45,63 % (проголосували 65 850 із 144 309 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 34,99 % (23 040 виборців); Михайло Добкін — 29,15 % (19 195 виборців), Сергій Тігіпко — 7,89 % (5 193 виборців), Юлія Тимошенко — 6,48 % (4 269 виборців), Анатолій Гриценко — 4,56 % (3 002 виборців), Олег Ляшко — 3,95 % (2 601 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,00 %.
Транспорт
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 85 655 | 13 591 | 14 670 | 26 080 | 21 828 | 9134 | 352 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 100 666 | 12 852 | 14 058 | 26 542 | 26 821 | 18 569 | 1824 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Об'єкти туризму
Археологічні
Поблизу міста Мерефа виявлено рештки поселення часів неоліту (IV тисячоліття до н. е.); життя продовжувалось тут і в період бронзи (кінець ІІ — початок І тисячоліття до н. е.). Виявлено тут і поселення скіфського часу (V—III століття до н. е.) та поселення Салтово-Маяцької культури (VIII-ІХ століття н. е.).
У селищі Дорошеве знайдено велике городище, що збудовано в скіфські часи (IV-ІІІ століття до н. е.) і використовувалось слов'янами в другій половині І тисячоліття н. е. та в період Київської Русі (Х-ХІІІ століття н. е.). Біля городища є також кургани.
Біля села Циркуни розташоване городище та курганний могильник скіфського часу (IV—III століття до н. е.).
В околицях селища Васищеве знайдено 4 неолітичні поселення (IV тисячоліття до н. е.), два поселення періоду пізньої бронзи (початок І тисячоліття до н. е.) та 4 поселення скіфського часу (V—IV століття до н. е.). У селищі Коротич знайдено 4 кургани скіфського часу (V—III століття до н. е.).
Природні
Дендрологічний парк загальнодержавного значення Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Парк засновано в 1972 році. Ідея створення дендропарку виникла в 1950 році, а в 1970 році у зв'язку з перебазуванням інституту в селище Рогань з'явилась можливість її здійснення. Парк планувався як навчальна база для студентів, тому за період з 1972 по 1992 роки за спеціально розробленим проектом були посаджені дерева і кущі, які перетворили дику місцевість в оригінальний лісопарковий ландшафт.
Дендропарк закладено з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найефективнішого наукового, навчального, культурного, рекреаційного та іншого використання. Парк розташований на площі 22,8 га, з яких 14,1 га займає колекція і експозиція, 6 га — архівні та клинові насіннєві плантації сосни і дуба, маточно-сортові плантації фундука, решта площі — господарче подвір'я та інтродукційний розплідник. Дендропарк включає штучні насадження паркового типу з інтродукованих порід місцевого походження.
В колекції парку 895 таксонів дерев і кущів, 80 % із них . Такі види дерев, як береза низька, тис звичайний, сосна кедрова, що входять до колекції дендропарку, занесені до Червоної книги України. За довгі роки існування дендропарк став сучасним навчально-науковим ботаніко-дендрологічним центром, здатним вирішувати питання не тільки інтродукції та акліматизації, а і колекціювання матеріалу для насіннєвого та вегетативного розмноження, охорони природи та раціонального використання природних ресурсів.
Ботанічний заказник місцевого значення «Рязанова балка». Площа 10,0 га, розташований біля с. Рогань. Ділянка східного варіанту лугового степу, де збереглись рідкісні рослини, які знаходяться під загрозою зникнення: астрагал гіллястий, ковила волосиста, ірис низький, анемона, півонія вузьколиста, сон-трава, ломиніс цілолистий, горицвіт весняний. Геоботанічна ділянка служить місцем для проведення наукових дослідів та польової практики студентів.
Ботанічний заказник місцевого значення «Савичів яр». Площа 35,1 га, розташований біля смт. Буди.
Ботанічний заказник місцевого значення «Дроб'янське». Площа 12,6 га. На території Люботинського лісництва під пологом вікових насаджень дубу ростуть рослини, що рідко зустрічаються в лісах області (барвінок, лікарські рослини).
Ботанічний заказник місцевого значення «Альошкина дача». Площа 6,0 га, розташований біля с. Бобрівка, де ростуть рідкі для регіону первоцвіти і рослини занесені до Червоної Книги України: ковила волосиста, ковила Лессінга, а також сон-трава.
Ботанічний заказник місцевого значення «Ковиловий степ». Площа 78,0 га. Балка з унікальною для Європейської частини материка степовою рослинністю.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Лаптєве». Площа 5,0 га. Ділянка на південно-східному степовому схилі яружно-балочної системи біля с. Сороківка. Росте різнотрав'я степової і лісостепової рослинності, чагарники. Живе близько 25 видів корисних комах-запилювачів сільськогосподарських культур, в тому числі одиночні бджоли, джмелі.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Смородський». Площа 3,0 га. Ділянка на південно-східному степовому схилі балки біля с. Смородське. Росте трав'яниста рослинність цілинного типу. Живе близько 10 видів диких одиночних бджіл і близько 30 видів інших корисних комах.
Ентомологічний заказник місцевого значення «Попова дача». Площа 1,5 га. Біля с. Зернове у верхів'ї степової балки — місце, де ростуть ковила волосиста, сон-трава, горицвіт. Живуть одиночні бджоли, джмелі, дикі оси.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Лісосмуга № 65». Площа 0,4 га. Посадка в с. Рогань 1952 р. Сіянці другого покоління гібридів дубів Високого і Комарова, виведених професором С. С. П'ятницьким. Представляють велику наукову цінність.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Просіки». Площа 4,2 га. Ділянка дубового лісу віком до 180 років. Під пологом дерев-гігантів в 1960 р. посаджені ландшафтні культури дубу червоного, берези, горобини, кленів.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Два дуби-велетні». Площа 0,1 га. Знаходяться в Люботинському лісництві, зрісшись стовбурами на висоті 3 м, два 80-річних дуба.
Ботанічний пам'ятник природи місцевого значення «Великий ліс». Площа 0,2 га. Розташований в Люботинському лісництві. Дерева — залишки дубових лісів віком понад 250 років, заввишки 24 м, діаметром 124 см.
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Джерело ім. Г. С. Сковороди». Площа 6,3 га. Названий на честь українського просвітителя, філософа-демократа Г. С. Сковороди. Джерело з водою високої питної якості. Розташований серед дібров.
Місця пов'язані з життям і діяльністю видатних осіб
У Мерефі, за деякими відомостями, народився отаман Запорізької Січі Іван Сірко.
З Харківським районом пов'язане життя відомого філософа, педагога Г. С. Сковороди. У 70-ті роки 18 століття Г. С. Сковорода гостював в Бабаях у свого учня, священика Якова Правицького, якому присвятив трактат «Жену Лотову».
Історія селища Високий нерозривно пов'язана з іменами визначного діяча української культури Г. М. Хоткевича, вчених Г. Ф. Проскури, Я. М. Савченка та ін. В селищі мешкали відомі харківські письменники В. Добровольський, І. Муратов, В. Мисик.
Недалеко від Бабаїв біля Холодної криниці, де любив відпочивати Григорій Савич Сковорода, в 1995 році було встановлено бюст філософа (скульптор С. Ястреба).
Також в Бабаях був маєток П. А. Щербініна, харківського прокурора. Один з представників цього роду був знайомий з О. С. Пушкіним. Саме молодий Михайло Щербінін став прототипом Євгенія Онєгіна. О. С. Пушкін присвятив своєму другу вірші «Весёлый пир» та «Щербинину». У Руських Тишках народився А. І. Кіпріанов — український радянський хімік-органік, академік АН УРСР, заслужений діяч науки.
У селі Борисівка народився Д. І. Яворницький — радянський історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник, академік АН УРСР.
Здравниці
Санаторій «Рай-Оленівка»
Санаторій «Рай-Оленівка» — це воістину «райський куточок» на Слобожанщині, що знаходиться в знаменитій дачно-курортній зоні «Пісочин» на відстані 12 км від Харкова. Тут чисте лісостепове повітря, прекрасні природні умови, красивий ландшафт, листяний ліс і сосновий бір. Територія санаторію займає 52 га, з них 46 га — під парком і фруктовим садом. Є 2 ставки, де водяться раки, черепахи і достатньо річкової риби. Основним лікувальним фактором є мінеральна вода «Рай-Оленівка». Вода мінерального джерела «Рай-Оленівка» є близьким аналогом Березівських мінеральних вод і Трускавецької мінеральної води «Нафтуся». Її особливість — значний вміст кременистих з'єднань і заліза.
На даний момент санаторій не працює.
Санаторій «Гай»
На південній окраїні селища Пісочин, в оточенні каштанів, кленів, беріз розмістився санаторій «Гай». Це санаторій місцевого значення для лікування хворих із серцево-судинними захворюваннями. Вода в «Гаю», що тут одержують із двох артезіанських свердловин, по складу близька до «Березівської» і має успіх у лікувальних цілях. Територія санаторію займає 27 гектарів. У старому тінистому парку росте майже 24 тисячі дерев і чагарників, серед них вікові дуби і липи. На доглянутих клумбах — троянди, жоржини. Центральна алея, прикрашена квітами і фонтанами, закінчується сходами, що веде до ставка з проточною водою. Його дзеркало становить сім гектарів. Улітку тут знаходиться пляж, де можна відпочити. Санаторій «Гай» знаходиться на висоті 168 метрів над рівнем моря, осторонь від промислових підприємств і транспортних артерій. Тут чисте, сухе, насичене киснем повітря. Клімат помірно континентальний, без різких коливань температури.
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Харківський район (1923—2020) |
- Розпорядження Президента України від 15 квітня 2020 року № 274/2020-рп «Про призначення А.Товмасяна головою Харківської районної державної адміністрації Харківської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Харківського району на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 14 квітня 2016.
- [Населення за статтю та віком... 2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
| Ця стаття недостатньо . |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Червень 2012) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2022) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha rkivskij rajo n kolishnij rajon na pivnochi Harkivskoyi oblasti yakij isnuvav protyagom 1923 2020 rokiv i buv likvidovanij pid chas Administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Plosha 1403 4 km Naselennya 187 1 tis chol Rik utvorennya 1923 Rajonnim centrom bulo misto Harkiv Do skladu rajonu vhodilo dva mista Merefa i Pivdenne Lyubotin misto oblasnogo znachennya Harkivskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Harkivska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Kod KOATUU 6325100000 Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Naselennya 182 100 na 1 02 2016 Plosha 1403 4 km Gustota 129 8 osib km Tel kod 380 57 Poshtovi indeksi 62402 62493 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Harkiv Miski radi 2 Selishni radi 14 Silski radi 14 Mista 2 Smt 14 Sela 68 Selisha 22 Rajonna vlada Golova radi Litvinenko Maksim Vladislavovich Golova RDA Tovmasyan Artur Edmarovich Vebstorinka Storinka rajonnoyi vladi Adresa 61034 m Harkiv vul Grigorivske shose 52 Mapa Harkivskij rajon u Vikishovishi Cya stattya pro kolishnij Harkivskij rajon Pro suchasnij rajon div Harkivskij rajon GeografiyaRajon roztashovanij na pivnochi Harkivskoyi oblasti Z pivdnya zahodu i shodu otochuye misto Harkiv administrativnij kulturnij i ekonomichnij centr oblasti Harkivskij rajon zajmaye vigidne ekonomichno geografichne polozhennya i vhodit do skladu primiskoyi zoni Harkova Na pivnochi rajon mezhuye z Byelgorodskoyu oblastyu Rosiyi na shodi z Vovchanskim ta Chuguyivskim rajonami na pivdni z Novovodolazkim i Zmiyivskim na zahodi z Dergachivskim ta Valkivskim rajonami Harkivskoyi oblasti Dergachivskij rajon Rosiya Vovchanskij rajon Valkivskij rajon Lyubotin Harkiv Chuguyivskij rajon Novovodolazkij rajon Zmiyivskij rajon Chuguyivskij rajon Osnovni richki Lopan Harkiv Uda Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Harkivskogo rajonu 1923 2020 Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 2 miski radi 15 selishnih rad ta 14 silskih rad yaki ob yednuyut 106 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Harkivskij rajonnij radi Naseleni punkti znyati z obliku Klyuchki Roganka Velika DanilivkaPolitika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Harkivskogo rajonu buli stvoreni 102 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 45 63 progolosuvali 65 850 iz 144 309 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 34 99 23 040 viborciv Mihajlo Dobkin 29 15 19 195 viborciv Sergij Tigipko 7 89 5 193 viborciv Yuliya Timoshenko 6 48 4 269 viborciv Anatolij Gricenko 4 56 3 002 viborciv Oleg Lyashko 3 95 2 601 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 00 TransportRajonom prohodit avtoshlyah E40M03 ta E105 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 85 655 13 591 14 670 26 080 21 828 9134 352 Zhinki 100 666 12 852 14 058 26 542 26 821 18 569 1824 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 352 85 1824 581 80 84 2137 1699 75 79 4854 3553 70 74 6407 3301 65 69 5171 5864 60 64 8561 3019 55 59 3898 6044 50 54 6669 6901 45 49 7693 7471 40 44 8049 6385 35 39 6643 5757 30 34 5642 6467 25 29 6208 7132 20 24 6697 7538 15 20 7361 6080 10 14 5865 4209 5 9 3939 3302 0 4 3048 Ob yekti turizmuArheologichni Div takozh Pam yatki arheologiyi Harkivskogo rajonu Poblizu mista Merefa viyavleno reshtki poselennya chasiv neolitu IV tisyacholittya do n e zhittya prodovzhuvalos tut i v period bronzi kinec II pochatok I tisyacholittya do n e Viyavleno tut i poselennya skifskogo chasu V III stolittya do n e ta poselennya Saltovo Mayackoyi kulturi VIII IH stolittya n e U selishi Dorosheve znajdeno velike gorodishe sho zbudovano v skifski chasi IV III stolittya do n e i vikoristovuvalos slov yanami v drugij polovini I tisyacholittya n e ta v period Kiyivskoyi Rusi H HIII stolittya n e Bilya gorodisha ye takozh kurgani Bilya sela Cirkuni roztashovane gorodishe ta kurgannij mogilnik skifskogo chasu IV III stolittya do n e V okolicyah selisha Vasisheve znajdeno 4 neolitichni poselennya IV tisyacholittya do n e dva poselennya periodu piznoyi bronzi pochatok I tisyacholittya do n e ta 4 poselennya skifskogo chasu V IV stolittya do n e U selishi Korotich znajdeno 4 kurgani skifskogo chasu V III stolittya do n e Prirodni Dendrologichnij park zagalnoderzhavnogo znachennya Harkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu im V V Dokuchayeva Park zasnovano v 1972 roci Ideya stvorennya dendroparku vinikla v 1950 roci a v 1970 roci u zv yazku z perebazuvannyam institutu v selishe Rogan z yavilas mozhlivist yiyi zdijsnennya Park planuvavsya yak navchalna baza dlya studentiv tomu za period z 1972 po 1992 roki za specialno rozroblenim proektom buli posadzheni dereva i kushi yaki peretvorili diku miscevist v originalnij lisoparkovij landshaft Dendropark zakladeno z metoyu zberezhennya i vivchennya u specialno stvorenih umovah riznomanitnih vidiv derev i chagarnikiv ta yih kompozicij dlya najefektivnishogo naukovogo navchalnogo kulturnogo rekreacijnogo ta inshogo vikoristannya Park roztashovanij na ploshi 22 8 ga z yakih 14 1 ga zajmaye kolekciya i ekspoziciya 6 ga arhivni ta klinovi nasinnyevi plantaciyi sosni i duba matochno sortovi plantaciyi funduka reshta ploshi gospodarche podvir ya ta introdukcijnij rozplidnik Dendropark vklyuchaye shtuchni nasadzhennya parkovogo tipu z introdukovanih porid miscevogo pohodzhennya V kolekciyi parku 895 taksoniv derev i kushiv 80 iz nih Taki vidi derev yak bereza nizka tis zvichajnij sosna kedrova sho vhodyat do kolekciyi dendroparku zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Za dovgi roki isnuvannya dendropark stav suchasnim navchalno naukovim botaniko dendrologichnim centrom zdatnim virishuvati pitannya ne tilki introdukciyi ta aklimatizaciyi a i kolekciyuvannya materialu dlya nasinnyevogo ta vegetativnogo rozmnozhennya ohoroni prirodi ta racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Ryazanova balka Plosha 10 0 ga roztashovanij bilya s Rogan Dilyanka shidnogo variantu lugovogo stepu de zbereglis ridkisni roslini yaki znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya astragal gillyastij kovila volosista iris nizkij anemona pivoniya vuzkolista son trava lominis cilolistij goricvit vesnyanij Geobotanichna dilyanka sluzhit miscem dlya provedennya naukovih doslidiv ta polovoyi praktiki studentiv Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Savichiv yar Plosha 35 1 ga roztashovanij bilya smt Budi Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Drob yanske Plosha 12 6 ga Na teritoriyi Lyubotinskogo lisnictva pid pologom vikovih nasadzhen dubu rostut roslini sho ridko zustrichayutsya v lisah oblasti barvinok likarski roslini Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Aloshkina dacha Plosha 6 0 ga roztashovanij bilya s Bobrivka de rostut ridki dlya regionu pervocviti i roslini zaneseni do Chervonoyi Knigi Ukrayini kovila volosista kovila Lessinga a takozh son trava Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Kovilovij step Plosha 78 0 ga Balka z unikalnoyu dlya Yevropejskoyi chastini materika stepovoyu roslinnistyu Entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Laptyeve Plosha 5 0 ga Dilyanka na pivdenno shidnomu stepovomu shili yaruzhno balochnoyi sistemi bilya s Sorokivka Roste riznotrav ya stepovoyi i lisostepovoyi roslinnosti chagarniki Zhive blizko 25 vidiv korisnih komah zapilyuvachiv silskogospodarskih kultur v tomu chisli odinochni bdzholi dzhmeli Entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Smorodskij Plosha 3 0 ga Dilyanka na pivdenno shidnomu stepovomu shili balki bilya s Smorodske Roste trav yanista roslinnist cilinnogo tipu Zhive blizko 10 vidiv dikih odinochnih bdzhil i blizko 30 vidiv inshih korisnih komah Entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Popova dacha Plosha 1 5 ga Bilya s Zernove u verhiv yi stepovoyi balki misce de rostut kovila volosista son trava goricvit Zhivut odinochni bdzholi dzhmeli diki osi Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Lisosmuga 65 Plosha 0 4 ga Posadka v s Rogan 1952 r Siyanci drugogo pokolinnya gibridiv dubiv Visokogo i Komarova vivedenih profesorom S S P yatnickim Predstavlyayut veliku naukovu cinnist Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Prosiki Plosha 4 2 ga Dilyanka dubovogo lisu vikom do 180 rokiv Pid pologom derev gigantiv v 1960 r posadzheni landshaftni kulturi dubu chervonogo berezi gorobini kleniv Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dva dubi veletni Plosha 0 1 ga Znahodyatsya v Lyubotinskomu lisnictvi zrisshis stovburami na visoti 3 m dva 80 richnih duba Botanichnij pam yatnik prirodi miscevogo znachennya Velikij lis Plosha 0 2 ga Roztashovanij v Lyubotinskomu lisnictvi Dereva zalishki dubovih lisiv vikom ponad 250 rokiv zavvishki 24 m diametrom 124 sm Gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dzherelo im G S Skovorodi Plosha 6 3 ga Nazvanij na chest ukrayinskogo prosvititelya filosofa demokrata G S Skovorodi Dzherelo z vodoyu visokoyi pitnoyi yakosti Roztashovanij sered dibrov Miscya pov yazani z zhittyam i diyalnistyu vidatnih osib Div takozh Pam yatki istoriyi Harkivskogo rajonu U Merefi za deyakimi vidomostyami narodivsya otaman Zaporizkoyi Sichi Ivan Sirko Z Harkivskim rajonom pov yazane zhittya vidomogo filosofa pedagoga G S Skovorodi U 70 ti roki 18 stolittya G S Skovoroda gostyuvav v Babayah u svogo uchnya svyashenika Yakova Pravickogo yakomu prisvyativ traktat Zhenu Lotovu Istoriya selisha Visokij nerozrivno pov yazana z imenami viznachnogo diyacha ukrayinskoyi kulturi G M Hotkevicha vchenih G F Proskuri Ya M Savchenka ta in V selishi meshkali vidomi harkivski pismenniki V Dobrovolskij I Muratov V Misik Nedaleko vid Babayiv bilya Holodnoyi krinici de lyubiv vidpochivati Grigorij Savich Skovoroda v 1995 roci bulo vstanovleno byust filosofa skulptor S Yastreba Takozh v Babayah buv mayetok P A Sherbinina harkivskogo prokurora Odin z predstavnikiv cogo rodu buv znajomij z O S Pushkinim Same molodij Mihajlo Sherbinin stav prototipom Yevgeniya Onyegina O S Pushkin prisvyativ svoyemu drugu virshi Vesyolyj pir ta Sherbininu U Ruskih Tishkah narodivsya A I Kiprianov ukrayinskij radyanskij himik organik akademik AN URSR zasluzhenij diyach nauki U seli Borisivka narodivsya D I Yavornickij radyanskij istorik arheolog etnograf folklorist i pismennik akademik AN URSR ZdravniciSanatorij Raj Olenivka Sanatorij Raj Olenivka ce voistinu rajskij kutochok na Slobozhanshini sho znahoditsya v znamenitij dachno kurortnij zoni Pisochin na vidstani 12 km vid Harkova Tut chiste lisostepove povitrya prekrasni prirodni umovi krasivij landshaft listyanij lis i sosnovij bir Teritoriya sanatoriyu zajmaye 52 ga z nih 46 ga pid parkom i fruktovim sadom Ye 2 stavki de vodyatsya raki cherepahi i dostatno richkovoyi ribi Osnovnim likuvalnim faktorom ye mineralna voda Raj Olenivka Voda mineralnogo dzherela Raj Olenivka ye blizkim analogom Berezivskih mineralnih vod i Truskaveckoyi mineralnoyi vodi Naftusya Yiyi osoblivist znachnij vmist kremenistih z yednan i zaliza Na danij moment sanatorij ne pracyuye Sanatorij Gaj Na pivdennij okrayini selisha Pisochin v otochenni kashtaniv kleniv beriz rozmistivsya sanatorij Gaj Ce sanatorij miscevogo znachennya dlya likuvannya hvorih iz sercevo sudinnimi zahvoryuvannyami Voda v Gayu sho tut oderzhuyut iz dvoh artezianskih sverdlovin po skladu blizka do Berezivskoyi i maye uspih u likuvalnih cilyah Teritoriya sanatoriyu zajmaye 27 gektariv U staromu tinistomu parku roste majzhe 24 tisyachi derev i chagarnikiv sered nih vikovi dubi i lipi Na doglyanutih klumbah troyandi zhorzhini Centralna aleya prikrashena kvitami i fontanami zakinchuyetsya shodami sho vede do stavka z protochnoyu vodoyu Jogo dzerkalo stanovit sim gektariv Ulitku tut znahoditsya plyazh de mozhna vidpochiti Sanatorij Gaj znahoditsya na visoti 168 metriv nad rivnem morya ostoron vid promislovih pidpriyemstv i transportnih arterij Tut chiste suhe nasichene kisnem povitrya Klimat pomirno kontinentalnij bez rizkih kolivan temperaturi Div takozhTribuna trudyashihPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Harkivskij rajon 1923 2020 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 15 kvitnya 2020 roku 274 2020 rp Pro priznachennya A Tovmasyana golovoyu Harkivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Harkivskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Harkivskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 14 kvitnya 2016 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 20 travnya 2022 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Cherven 2012 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2022