Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх I (нім. Friedrich I.; 9 вересня 1826 — 28 вересня 1907) — 6-й в 1856—1907 роках.
| Фрідріх I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Friedrich I. von Baden | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | нім. Friedrich Wilhelm Ludwig von Baden | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 9 вересня 1826[1][2] Карлсруе, Німецький союз[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 28 вересня 1907[1][2] (81 рік) Майнау, Констанц, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Великогерцогська усипальниця (Карлсруе) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  Велике герцогство Баден | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | регент, аристократ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Титул | герцог | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Посада | регент | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Конфесія | лютеранство | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід | Церінгени | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Леопольд (Великий Герцог Баденський) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Софія Шведська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Брати, сестри | Ольга Федорівна (велика княгиня), Александріна Баденська, Марія Баденська, Людвіг II (Великий Герцог Баденський), d і d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | Луїза Прусська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Фрідріх II (Великий Герцог Баденський)[2], Вікторія Баденська і d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Походив з династії Церінгенів. Другий син Леопольда, великого герцога Баденського, та Софії Гольштейн-Готторпської. Народився 1826 року в Карлсруе. Здобув гарну освіту. Потім з братом Людвігом здійснив поїздки до Нідерландів й північної Італії. У 1842—1843 роках разом з братом перебував у Відні. Фрідріх тут суттєво захворів. 1847 року став членом Першої палати Баденських постійних зборів.
1852 року через хворобу батько призначив Фрідріха головою уряду. Після сходження в тому ж році на трон його недієздатного брата Людвіга II призначається регентом. Невдовзі прусський король Фрідріх Вільгельм IV призначив його очільником Сьомого уланського Рейнського полку. 1853 року придбав острів Майнау на Боденському озері. 1854 року заснував художню школу великого герцога Баденського. 1856 року перебрав титул і владу в Бадені. Невдовзі одружився з представницею династії Гогенцоллернів.
З метою збереження внутрішньої згоди новий великий герцог дотримувався принципів конституційної монархії. Багато уваги приділяв розвитку економіки, сприяв перетворенню Мангайму на промисловий центр.
1860 року перевів шкільну систему з церквоного контролю під опіку держави. 1865 року перетворив політехнікум в Карсруе у Вищу технічну школу. У 1866 році під час пруссько-австрійської війни підтримав Пруссію. 1867 року увійшов до Північнонімецької конфедерації. 1869 року дозволив своїм підданим укладати цивільний шлюб.
1870 року брав участь у війні проти Франції. Був присутній при оголошенні Німецької імперії в Версалі. 1873 року за його наказом зведено велику будівлю бібліотеки в Карлсруе.
У 1881—1882 роках перехворів на тиф. У 1898 році прийняв Теодора Герцля, який займався агітацією і виступав за створення держави Ізраїль. 1902 року університет Карлсруе був названий ім'ям «Fridericiana». 1904 року було запроваджено таємне і пряме обрання до другої палати Баденського ландтагу. Помер 1907 року. Йому спадкував син Фрідріх.
Родина
Дружина — Луїза, донька німецького імператора Вільгельма I Гогенцоллерна
Діти:
Нагороди
- Орден Вірності (Баден)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест
- Орден Церінгенського лева, великий хрест
- Орден Бертольда I (29 квітня 1877) — засновник ордену.
- Пам'ятний хрест за кампанію 1870/71
- Хрест «За вислугу років» для офіцерів (25 років)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командор
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
- Залізний хрест 2-го класу
- Столітня медаль
- (1855)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1855)
- Орден Вендської корони, великий хрест з ланцюгом
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу
Інші країни
- , великий хрест (Велике герцогство Гессен; 24 вересня 1843)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (вересень 1844)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Королівство Вюртемберг; 1846)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 17 травня 1852)
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1852)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 6 серпня 1853)
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1853)
- , великий хрест (Князівство Ангальт; 1889)
- , великий хрест (Герцогство Брауншвейг-Люнебург)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1849)
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
- Орден Золотого лева Нассау (червень 1860)
- Орден Віллема, великий хрест (17 липня 1878)
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Вищий орден Святого Благовіщення з ланцюгом (9 листопада 1864)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (9 листопада 1864)
- Орден Корони Італії, великий хрест (9 листопада 1864)
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест (Королівство Обох Сицилій)
- Орден Карлоса III, великий хрест (27 травня 1866)
- Орден Золотого руна з ланцюгом (грудень 1878)
- Орден Серафимів з ланцюгом (15 квітня 1877)
- Орден Святого Олафа, великий хрест (20 вересня 1881)
- Орден Вази, великий хрест з ланцюгом (1896)
- , великий хрест з ланцюгом
- Орден Зірки Румунії, великий хрест
- , великий хрест
- Орден Вежі й Меча, великий хрест з ланцюгом
- Орден Андрія Первозванного із золотим ланцюгом
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Георгіївський хрест 4-го ступеня
- 1-го класу
- , великий хрест
Інші країни
- Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія; 12 травня 1845)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Франція; вересень 1846)
- Орден Слона (Данія; 24 квітня 1877)
- з ланцюгом (Сіам; 5 жовтня 1897)
- Орден Хризантеми з ланцюгом (Японська імперія; 5 червня 1906)
- Орден Підв'язки (Британська імперія; 20 вересня 1906)
- Орден Південного Хреста, великий хрест (Бразилія)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- , великий хрест (Гавайське королівство)
- Орден Святого Карла (Монако), великий хрест
- Орден князя Данила I, великий хрест (Королівство Чорногорія)
- з діамантами (Туніс)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118535633 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Hans Georg Zier: Friedrich I.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, , S. 490—492 (Digitalisat).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih I nim Friedrich I 9 veresnya 1826 28 veresnya 1907 6 j v 1856 1907 rokah Fridrih Inim Friedrich I von BadenIm ya pri narodzhenni nim Friedrich Wilhelm Ludwig von BadenNarodivsya 9 veresnya 1826 1826 09 09 1 2 Karlsrue Nimeckij soyuz 1 Pomer 28 veresnya 1907 1907 09 28 1 2 81 rik Majnau Konstanc Bogemske korolivstvo Dolitavshina Avstro UgorshinaPohovannya Velikogercogska usipalnicya Karlsrue Krayina Velike gercogstvo BadenDiyalnist regent aristokratZnannya mov nimeckaTitul gercogPosada regentVijskove zvannya generalKonfesiya lyuteranstvoRid CeringeniBatko Leopold Velikij Gercog Badenskij Mati Sofiya ShvedskaBrati sestri Olga Fedorivna velika knyaginya Aleksandrina Badenska Mariya Badenska Lyudvig II Velikij Gercog Badenskij d i dU shlyubi z Luyiza PrusskaDiti Fridrih II Velikij Gercog Badenskij 2 Viktoriya Badenska i dAvtografNagorodi Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Vijskovih zaslug Karla Fridriha Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Orden Bertolda I Velike gercogstvo Baden Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Zaliznij hrest 2 go klasu Pam yatna vijskova medal za kampaniyu 1870 71 Stolitnya medal Orden Svyatogo Georgiya Gannover Orden Vendskoyi koroni Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Orden Lyudviga Gessenskogo Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Orden Svyatogo Guberta Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Orden Rutovoyi koroni Orden Alberta Vedmedya Angalt Orden Genriha Leva Medal Za vijskovi zaslugi Lippe Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Licar Velikogo hresta vijskovogo ordena Villema Licar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo hresta ordena Koroni Italiyi Kavaler ordena Zolotogo runa Orden Karolya I Kavaler Velikogo hresta ordena Zirki Rumuniyi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Orden Slona Orden Korolivskogo domu Chakri Orden Pidv yazki Kavaler Velikogo hresta ordena Spasitelya Orden knyazya Danila I Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Georgiyivskij hrest 4 stupenya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Ceringeniv Drugij sin Leopolda velikogo gercoga Badenskogo ta Sofiyi Golshtejn Gottorpskoyi Narodivsya 1826 roku v Karlsrue Zdobuv garnu osvitu Potim z bratom Lyudvigom zdijsniv poyizdki do Niderlandiv j pivnichnoyi Italiyi U 1842 1843 rokah razom z bratom perebuvav u Vidni Fridrih tut suttyevo zahvoriv 1847 roku stav chlenom Pershoyi palati Badenskih postijnih zboriv 1852 roku cherez hvorobu batko priznachiv Fridriha golovoyu uryadu Pislya shodzhennya v tomu zh roci na tron jogo nediyezdatnogo brata Lyudviga II priznachayetsya regentom Nevdovzi prusskij korol Fridrih Vilgelm IV priznachiv jogo ochilnikom Somogo ulanskogo Rejnskogo polku 1853 roku pridbav ostriv Majnau na Bodenskomu ozeri 1854 roku zasnuvav hudozhnyu shkolu velikogo gercoga Badenskogo 1856 roku perebrav titul i vladu v Badeni Nevdovzi odruzhivsya z predstavniceyu dinastiyi Gogencollerniv Z metoyu zberezhennya vnutrishnoyi zgodi novij velikij gercog dotrimuvavsya principiv konstitucijnoyi monarhiyi Bagato uvagi pridilyav rozvitku ekonomiki spriyav peretvorennyu Mangajmu na promislovij centr 1860 roku pereviv shkilnu sistemu z cerkvonogo kontrolyu pid opiku derzhavi 1865 roku peretvoriv politehnikum v Karsrue u Vishu tehnichnu shkolu U 1866 roci pid chas prussko avstrijskoyi vijni pidtrimav Prussiyu 1867 roku uvijshov do Pivnichnonimeckoyi konfederaciyi 1869 roku dozvoliv svoyim piddanim ukladati civilnij shlyub 1870 roku brav uchast u vijni proti Franciyi Buv prisutnij pri ogoloshenni Nimeckoyi imperiyi v Versali 1873 roku za jogo nakazom zvedeno veliku budivlyu biblioteki v Karlsrue U 1881 1882 rokah perehvoriv na tif U 1898 roci prijnyav Teodora Gerclya yakij zajmavsya agitaciyeyu i vistupav za stvorennya derzhavi Izrayil 1902 roku universitet Karlsrue buv nazvanij im yam Fridericiana 1904 roku bulo zaprovadzheno tayemne i pryame obrannya do drugoyi palati Badenskogo landtagu Pomer 1907 roku Jomu spadkuvav sin Fridrih RodinaDruzhina Luyiza donka nimeckogo imperatora Vilgelma I Gogencollerna Diti Fridrih 1857 1928 7 j velikij gercog Badenu Viktoriya 1862 1930 druzhina korolya Shveciyi Gustava V Lyudvig Vilgelm 1865 1888 odruzhenim ne buv ditej ne mav NagorodiNimecka imperiya Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha velikij hrest Orden Ceringenskogo leva velikij hrest Orden Bertolda I 29 kvitnya 1877 zasnovnik ordenu Pam yatnij hrest za kampaniyu 1870 71 Hrest Za vislugu rokiv dlya oficeriv 25 rokiv Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom Orden Chervonogo orla velikij hrest Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandor Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Stolitnya medal Korolivstvo Gannover 1855 Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest 1855 Meklenburg Orden Vendskoyi koroni velikij hrest z lancyugom Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go i 1 go klasu Inshi krayini velikij hrest Velike gercogstvo Gessen 24 veresnya 1843 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest veresen 1844 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest Korolivstvo Vyurtemberg 1846 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu Velike gercogstvo Oldenburg 17 travnya 1852 Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 1852 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 6 serpnya 1853 Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya 1853 velikij hrest Knyazivstvo Angalt 1889 velikij hrest Gercogstvo Braunshvejg Lyuneburg Avstro Ugorshina Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1849 Hrest Za vislugu rokiv Avstriya 2 go klasu dlya oficeriv 25 rokiv Niderlandi Orden Zolotogo leva Nassau cherven 1860 Orden Villema velikij hrest 17 lipnya 1878 Orden Niderlandskogo leva velikij hrest Korolivstvo Italiya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya z lancyugom 9 listopada 1864 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest 9 listopada 1864 Orden Koroni Italiyi velikij hrest 9 listopada 1864 Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Toskanske Orden Svyatogo Ferdinanda za zaslugi velikij hrest Korolivstvo Oboh Sicilij Ispaniya Orden Karlosa III velikij hrest 27 travnya 1866 Orden Zolotogo runa z lancyugom gruden 1878 Shvedsko norvezka uniya Orden Serafimiv z lancyugom 15 kvitnya 1877 Orden Svyatogo Olafa velikij hrest 20 veresnya 1881 Orden Vazi velikij hrest z lancyugom 1896 Rumunske korolivstvo velikij hrest z lancyugom Orden Zirki Rumuniyi velikij hrest Portugalske korolivstvo velikij hrest Orden Vezhi j Mecha velikij hrest z lancyugom Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo iz zolotim lancyugom Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya Georgiyivskij hrest 4 go stupenya Korolivstvo Serbiya 1 go klasu velikij hrest Inshi krayini Orden Leopolda I velikij lancyug Belgiya 12 travnya 1845 Orden Pochesnogo legionu velikij hrest Franciya veresen 1846 Orden Slona Daniya 24 kvitnya 1877 z lancyugom Siam 5 zhovtnya 1897 Orden Hrizantemi z lancyugom Yaponska imperiya 5 chervnya 1906 Orden Pidv yazki Britanska imperiya 20 veresnya 1906 Orden Pivdennogo Hresta velikij hrest Braziliya Orden Spasitelya velikij hrest Grecke korolivstvo velikij hrest Gavajske korolivstvo Orden Svyatogo Karla Monako velikij hrest Orden knyazya Danila I velikij hrest Korolivstvo Chornogoriya z diamantami Tunis PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118535633 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaHans Georg Zier Friedrich I In Neue Deutsche Biographie NDB Band 5 Duncker amp Humblot Berlin 1961 ISBN 3 428 00186 9 S 490 492 Digitalisat