Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богомолець Францішек Богомолець пол Franciszek Bohomolec 1720 1784 вид

Францішек Богомолець

Францішек Богомолець
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богомолець.

Францішек Богомолець (пол. Franciszek Bohomolec; 1720–1784) — видатний діяч польського і білоруського Просвітництва «передрозборової» Речі Посполитої, єзуїтський богослов. Основоположник польського театру, поет, лінгвіст, історик, видавець.

Францішек Богомолець
image
Народився19 січня 1720(1720-01-19)
Вітебське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер24 квітня 1784(1784-04-24)[1][2][3](64 роки)
Варшава, Річ Посполита[4]
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країнаimage Велике князівство Литовське
image Річ Посполита
Діяльністьписьменник, драматург, мовознавець, поет
Знання мовлатина і польська[1]
ЗакладВільнюський університет
Конфесіякатолицька церква
РідБогомольці
Батькоd
Брати, сестриПьотр Тадеуш Богомолець
image

Представник «вітебської» гілки відомого литовсько-руського роду Богомольців гербу «Богорія».

Ранні роки

Францішек Богомолець народився 29 січня 1720 року — імовірно в батьківському маєтку Глибокому Вітебського повіту Полоцького воєводства Великого князівства Литовського. Був старшим сином у багатодітній родині вітебського стольника Павла-Юзефа Богомольця (1690–1759) та Францішки Цедровської (1695 — до 1755) гербу «Одровонж».

Батько Францішека був глибоко набожною людиною. Після смерті дружини вступив у 1755 році за прикладом своїх дітей — Францішка, Яна-Хризостома-Антонія і Ігнація — до ордену єзуїтів, а в 1758 році був рукоположений у ксьондза.

Сам Францішек вступив до ордену у 17 років — 24 червня 1737 року у Вільні після кількох років навчання в віленському конвікті (релігійному навчальному закладі).

Кілька років Францішек Богомолець викладав у Віленській колегії. Там він написав свої перші п'єси — «Цезар в Єгипті» (вважається оригінальною) і «Лізімах» (переробка оригінального сюжету французької трагедії). Потім переїхав до Варшави, але не затримався там довго — в 1747 році його направляють до Риму на дворічні курси риторики і теології.

У Римі Францішек Богомолець був висвячений у ксьондза. Після повернення був призначений викладачем риторики у Віленській академії, де пропрацював до 1751 року.

Драматург, філолог

У Вільні Францішек Богомолець робить свої перші поетичні спроби. В 1750 році 30-річний ксьондз був призначений професором до Варшавської шляхетської колегії Залуських. З того часу він майже не виїздив з Варшави.

У колегії Залуських Францішек Богомолець продовжив займатися театром. Спочатку переробляв для гімназійних вистав п'єси французьких авторів — Мольєра й інших. Потім на «французьку схему» він почав покладати власні оригінальні сюжети. У своїх п'єсах Францішек Богомолець висміював консерватизм, обмеженість і невігластво тодішньої шляхти. У 1753 році Францішек Богомолець був офіційно затверджений керівником театру в колегії.

Досягнення Францішека Богомольця в області філології не менш значні, ніж на театральному терені. Він склав фразеологічний латинсько-польський словник. Філологи оцінюють його як значний крок у формуванні нової мовної культури в епоху польського Просвітництва. У той час мова шляхтичів являла собою так званий макаронізм — суміш польських і латинських слів, не завжди зрозуміла навіть самим співрозмовникам.

Під час однієї з церемоній відкриття навчального року в шляхетській колегії він виступив на захист польської культури і мови. Цей його виступ, відомий під назвою «Pro ingeniis Polonorum» («Про розум поляків»), являв собою полемічний текст у відповідь на критичні випади одного італійського ченця у його роботі «Ночі сарматські».

image
Комедія Францішка Богомольця «Польський парижанин». Титульна сторінка. Національна бібліотека, Варшава
image
Афіша п'єси «Пияки» Францішка Богомольця в постановці польського режисера Барбари Висоцької. Старий Національний театр, Краків

Через деякий час, в 1752 році, Францішек Богомолець опублікував «у продовження теми» першу редакцію «Розмов про польську мову» (De lingua Polonica colloquium). Праця була написана латиною, однак через 6 років у збірнику шкільних вправ «Поетичні забави» вона вийшла польською мовою. Підписана вона була псевдонімом «Ксаверій Леський».

У статті, крім захисту рідної мови, йшлося про основи перекладу, про необхідність знання іноземних мов. Висувалася навіть ідея про створення мовної академії.

Проблеми нової стилістики польської мови розвивалися далі в іншому збірнику шкільних вправ — «Ораторські забави». Збірник це виявився настільки актуальним і популярним, що з 1755 року протягом 40 років перевидавався сім разів.

Захоплення театром, втім, нікуди не зникало. При цьому воно набувало різних форм і жанрів. Францішек Богомолець починав писати трагедії для постановки в студентських театрах, але в історії драматургії більш відомий як комедіограф. Особливо популярні комедії «Пияки», «Шлюб за календарем», написані простою розмовною мовою того часу. У них відчувається вплив Мольєра і Карло Гольдоні (до речі, Францішек Богомолець був першим перекладачем Мольєра на польську мову), але, по суті, це оригінальний матеріал. Навіть через більш ніж двісті років п'єси Францішка Богомольця викликають цікавість у сучасної польської публіки і з успіхом ідуть на сценах польських театрів.

Загалом драматургічна спадщина Францішека Богомольця налічує п'ять томів, а всього на сцені Шляхетської колегії він поставив 25 п'єс.

Серед них — дві «співоігри» (śpiewogry), себто опери. Францішек Богомолець написав лібретто до постановок «Ощасливлена нужда» (Nędza uszczęśliwiona, 1770) і «Цнотлива простота» (Prostota cnotliwa, 1779). Це були перші опери польською мовою.

Заприязненість Францішка Богомольця з гумором вилилася також у виданий ним збірник віршів, анекдотів і кумедних випадків «Розваги втішні й дотепні» («Rozrywki ucieszne i dowcipne»), який пережив лише за життя укладача шість видань — і це не беручи до уваги численних тогочасних «піратських» копій. Україна зобов'язана цій збірці тим, що в ній були надруковані твори Данила Братковського.

Францішек Богомолець також був автором багатьох жартівливих пісень, які з часом набули статусу народних. Мабуть, найвідоміша з них — Kurdesz nad Kurdeszami («Приятель приятелів»), присвячена другові Францішка Богомольця, купцю і лихвареві, власнику пивної, де автор любив проводити час за розмовами.

Медійна і видавнича діяльність

1761—1765 — головний редактор перших в Польщі газет Wiadomości Uprzywilejowanych Warszawskich («Новини для привілейованих варшав'ян») і Kurier Polski. У газетах друкувалася інформація як про події в Речі Посполитій, так і за її межами.

1765—1768 — редагував часопис Monitor («Наставник») — перше спеціалізоване педагогічне періодичне видання на території Речі Посполитої. Його змінив на посаді .

Одночасно на редакторові лежали обов'язки префекта бібліотеки та друкарні колегіуму. Друкарня власне стала довічним місцем роботи Францішка Богомольця, коли після заборони єзуїтського ордену вона перейшла у власність королівського двору.

У цій друкарні Францішек Богомолець упорядкував і видав 4-томне «Зібрання польських хронік» (Zbiór dziejopisów polskich), що містить праці видних істориків Речі Посполитої — Мартіна Бєльського, Мацея Стрийковського, Мартіна Кромера і Олександра Гваньїні.

Крім того, він видавав роботи інших польських істориків та й сам займався історіописанням. Його перу належить написаний на замовлення короля «Короткий опис царства турецького» (1770), а також біографії великих коронних канцлерів Речі Посполитої — Яна Замойського і Юрія Оссолінського.

В «друкарні Богомольця» виходили також праці античних авторів — Демосфена, Тіта Лівія, Цицерона, Тацита, а також річпосполитських — Яна Кохановського, Станіслава Оріховського. Там же з'явився на світ перший на території Речі Посполитої заснований самим Францішком Богомольцем літературний журнал — Zabawy Przyjemne i Pożyteczne («Розваги приємні і корисні»), який виходив з 1770 по 1777 рік.

Видавалися також підручники для шкіл Комісії народної освіти — першого міністерства освіти в Речі Посполитій, створеній постановою сейму за ініціативою короля Станіслава-Августа Понятовського в жовтні 1773 року.

Більшість праць власного авторства Францішек Богомолець видав анонімно, а гонорари за них віддавав на утримання шляхетської колегії.

По смерті

Помер 26 березня 1784 року. Похований на Повонзківському кладовищі у Варшаві без надгробка (можливо, на його бажання).

Після його смерті за ним залишилося 3 тисячі злотих. Згідно з заповітом, ці гроші передали міській владі Варшави «для допомоги нещасним людям», незалежно від їх походження. На основі цих коштів сформувався варшавський «фонд Богомольця», який існував до початку ХХ століття і припинив своє існування з початком Першої світової війни.

Брати Францішка Богомольця

Молодші брати Францішка Богомольця — Ян-Хризостом-Антоній (1724–1795) і Ігнацій (*1724, за іншими даними — 1738 — † не раніше 1818) також обрали духовну кар'єру.

Ян-Хризостом-Антоній Богомолець — видатний польський богослов, математик, астроном, професор філософії. Вивчав фізику, математику і астрономію у Празі у видатного чеського фізика і математика (1716–1778), співучня Ісака Ньютона і Леонарда Ейлера. Автор праць з геометрії, тригонометрії та астрономії, викладач богослов'я та канонічного права.

image
«Диявол як він є» — найуспішніша книга Яна-Хризостома-Антонія Богомольця. Національна бібліотека, Варшава

Найпопулярнішою книгою Яна-Хризостома-Антонія Богомольця став двотомник «Диявол як він є» («Diabeł w swojey postaci», 1777). У ньому автор розвінчував популярні в XVIII столітті забобони про нечисту силу. При написанні цієї книги були використані не тільки Біблія і праці Отців Церкви, а й твори Сенеки, Декарта, Спінози; наводилия випадки з античної та середньовічної, в тому числі польської національної історії. Перше видання книги було розкуплено так швидко, що друге видавець надрукував за власний рахунок, оскільки не сумнівався і її успіху (власне, так воно і вийшло). Вже в 50-х роках XIX ст. ця книга вважалася бібліографічною рідкістю.

Більшість робіт Яна Богомольця було видано в королівській друкарні, якою завідував його старший брат, Францішек Богомолець.

Очолював парафію Божого Тіла в Камьонку — районі у Празі (передмістя Варшави) в храмі Матері Божої Переможниці (Matki Bożej Zwycięskiej). Там він заснував парафіяльну школу. Багато жертвував на неї, а також на благодійність в цілому. Його проповіді стали популярними серед варшавських інтелектуалів і серед столичних низів.

Ян-Хризостом-Антоній Богомолець був категоричним противником насильства. Саме тому він не підтримав повстання Тадеуша Костюшка (12 березня 1794 року). В результаті від нього відвернулися багато прихожан. Район Камьонек, де була парафія Яна Богомольця, був майже повністю знищений під час захоплення Варшави російськими військами фельдмаршала Олександра Суворова, а його жителі вирізані. Переживши сильний психічний розлад, Ян-Хризостом-Антоній Богомолець помер 17 лютого 1795 року в Варшаві. Похований в Катакомбах Повонзковського кладовища в Варшаві.

Ігнацій Богомолець — настоятель римо-католицької церкви в Москві.

Пйотр-Тадеуш Богомолець (* між 1727 і 1729 — † після 1792) — стольник вітебський, депутат і підскарбій Головного Литовського Трибуналу і депутат сейму Речі Посполитої від Вітебського воєводства. Дійсний статський радник, кавалер орденів св. Володимира і св. Станіслава.

Див. також

Джерела

  • «Акты, издаваемые Виленской археографической комиссией». Т. XVI. — Вильна, 1889. — С. 269, 270
  • Dunin-Borkowski J.S. Rocznik szlachty polskiej. T.II. — Lwow, 1883. — S. 421
  • Gołąbek J. Komedie konwiktowe ks. Franciszka Bohomolca. — Kraków, 1922
  • Kryda B. Szkolna i literacka działalność Franciszka Bohomolca. U źródeł polskiego klasycyzmu XVIII w. — Wrocław, 1979
  • Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk, 1839. — T. II. — S. 206—207.
  • Weinert A. «Starozytnosci Warszawy». T.IV — Warszawa, 1856
  • Wojcicki K. Cmientarz Powązkowski pod Warszawą. — T.II — Warszawa, 1856
  • Блинова Т. Иезуиты в Белоруссии (Их роль в организации образования и просвещения). — Гродно, 2002

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118659243 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogomolec Francishek Bogomolec pol Franciszek Bohomolec 1720 1784 vidatnij diyach polskogo i biloruskogo Prosvitnictva peredrozborovoyi Rechi Pospolitoyi yezuyitskij bogoslov Osnovopolozhnik polskogo teatru poet lingvist istorik vidavec Francishek BogomolecNarodivsya19 sichnya 1720 1720 01 19 Vitebske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaPomer24 kvitnya 1784 1784 04 24 1 2 3 64 roki Varshava Rich Pospolita 4 PohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaDiyalnistpismennik dramaturg movoznavec poetZnannya movlatina i polska 1 ZakladVilnyuskij universitetKonfesiyakatolicka cerkvaRidBogomolciBatkodBrati sestriPotr Tadeush Bogomolec Mediafajli u Vikishovishi Predstavnik vitebskoyi gilki vidomogo litovsko ruskogo rodu Bogomolciv gerbu Bogoriya Ranni rokiFrancishek Bogomolec narodivsya 29 sichnya 1720 roku imovirno v batkivskomu mayetku Glibokomu Vitebskogo povitu Polockogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Buv starshim sinom u bagatoditnij rodini vitebskogo stolnika Pavla Yuzefa Bogomolcya 1690 1759 ta Francishki Cedrovskoyi 1695 do 1755 gerbu Odrovonzh Batko Francisheka buv gliboko nabozhnoyu lyudinoyu Pislya smerti druzhini vstupiv u 1755 roci za prikladom svoyih ditej Francishka Yana Hrizostoma Antoniya i Ignaciya do ordenu yezuyitiv a v 1758 roci buv rukopolozhenij u ksondza Sam Francishek vstupiv do ordenu u 17 rokiv 24 chervnya 1737 roku u Vilni pislya kilkoh rokiv navchannya v vilenskomu konvikti religijnomu navchalnomu zakladi Kilka rokiv Francishek Bogomolec vikladav u Vilenskij kolegiyi Tam vin napisav svoyi pershi p yesi Cezar v Yegipti vvazhayetsya originalnoyu i Lizimah pererobka originalnogo syuzhetu francuzkoyi tragediyi Potim pereyihav do Varshavi ale ne zatrimavsya tam dovgo v 1747 roci jogo napravlyayut do Rimu na dvorichni kursi ritoriki i teologiyi U Rimi Francishek Bogomolec buv visvyachenij u ksondza Pislya povernennya buv priznachenij vikladachem ritoriki u Vilenskij akademiyi de propracyuvav do 1751 roku Dramaturg filologU Vilni Francishek Bogomolec robit svoyi pershi poetichni sprobi V 1750 roci 30 richnij ksondz buv priznachenij profesorom do Varshavskoyi shlyahetskoyi kolegiyi Zaluskih Z togo chasu vin majzhe ne viyizdiv z Varshavi U kolegiyi Zaluskih Francishek Bogomolec prodovzhiv zajmatisya teatrom Spochatku pereroblyav dlya gimnazijnih vistav p yesi francuzkih avtoriv Molyera j inshih Potim na francuzku shemu vin pochav pokladati vlasni originalni syuzheti U svoyih p yesah Francishek Bogomolec vismiyuvav konservatizm obmezhenist i neviglastvo todishnoyi shlyahti U 1753 roci Francishek Bogomolec buv oficijno zatverdzhenij kerivnikom teatru v kolegiyi Dosyagnennya Francisheka Bogomolcya v oblasti filologiyi ne mensh znachni nizh na teatralnomu tereni Vin sklav frazeologichnij latinsko polskij slovnik Filologi ocinyuyut jogo yak znachnij krok u formuvanni novoyi movnoyi kulturi v epohu polskogo Prosvitnictva U toj chas mova shlyahtichiv yavlyala soboyu tak zvanij makaronizm sumish polskih i latinskih sliv ne zavzhdi zrozumila navit samim spivrozmovnikam Pid chas odniyeyi z ceremonij vidkrittya navchalnogo roku v shlyahetskij kolegiyi vin vistupiv na zahist polskoyi kulturi i movi Cej jogo vistup vidomij pid nazvoyu Pro ingeniis Polonorum Pro rozum polyakiv yavlyav soboyu polemichnij tekst u vidpovid na kritichni vipadi odnogo italijskogo chencya u jogo roboti Nochi sarmatski Komediya Francishka Bogomolcya Polskij parizhanin Titulna storinka Nacionalna biblioteka VarshavaAfisha p yesi Piyaki Francishka Bogomolcya v postanovci polskogo rezhisera Barbari Visockoyi Starij Nacionalnij teatr Krakiv Cherez deyakij chas v 1752 roci Francishek Bogomolec opublikuvav u prodovzhennya temi pershu redakciyu Rozmov pro polsku movu De lingua Polonica colloquium Pracya bula napisana latinoyu odnak cherez 6 rokiv u zbirniku shkilnih vprav Poetichni zabavi vona vijshla polskoyu movoyu Pidpisana vona bula psevdonimom Ksaverij Leskij U statti krim zahistu ridnoyi movi jshlosya pro osnovi perekladu pro neobhidnist znannya inozemnih mov Visuvalasya navit ideya pro stvorennya movnoyi akademiyi Problemi novoyi stilistiki polskoyi movi rozvivalisya dali v inshomu zbirniku shkilnih vprav Oratorski zabavi Zbirnik ce viyavivsya nastilki aktualnim i populyarnim sho z 1755 roku protyagom 40 rokiv perevidavavsya sim raziv Zahoplennya teatrom vtim nikudi ne znikalo Pri comu vono nabuvalo riznih form i zhanriv Francishek Bogomolec pochinav pisati tragediyi dlya postanovki v studentskih teatrah ale v istoriyi dramaturgiyi bilsh vidomij yak komediograf Osoblivo populyarni komediyi Piyaki Shlyub za kalendarem napisani prostoyu rozmovnoyu movoyu togo chasu U nih vidchuvayetsya vpliv Molyera i Karlo Goldoni do rechi Francishek Bogomolec buv pershim perekladachem Molyera na polsku movu ale po suti ce originalnij material Navit cherez bilsh nizh dvisti rokiv p yesi Francishka Bogomolcya viklikayut cikavist u suchasnoyi polskoyi publiki i z uspihom idut na scenah polskih teatriv Zagalom dramaturgichna spadshina Francisheka Bogomolcya nalichuye p yat tomiv a vsogo na sceni Shlyahetskoyi kolegiyi vin postaviv 25 p yes Sered nih dvi spivoigri spiewogry sebto operi Francishek Bogomolec napisav libretto do postanovok Oshaslivlena nuzhda Nedza uszczesliwiona 1770 i Cnotliva prostota Prostota cnotliwa 1779 Ce buli pershi operi polskoyu movoyu Zapriyaznenist Francishka Bogomolcya z gumorom vililasya takozh u vidanij nim zbirnik virshiv anekdotiv i kumednih vipadkiv Rozvagi vtishni j dotepni Rozrywki ucieszne i dowcipne yakij perezhiv lishe za zhittya ukladacha shist vidan i ce ne beruchi do uvagi chislennih togochasnih piratskih kopij Ukrayina zobov yazana cij zbirci tim sho v nij buli nadrukovani tvori Danila Bratkovskogo Francishek Bogomolec takozh buv avtorom bagatoh zhartivlivih pisen yaki z chasom nabuli statusu narodnih Mabut najvidomisha z nih Kurdesz nad Kurdeszami Priyatel priyateliv prisvyachena drugovi Francishka Bogomolcya kupcyu i lihvarevi vlasniku pivnoyi de avtor lyubiv provoditi chas za rozmovami Medijna i vidavnicha diyalnist1761 1765 golovnij redaktor pershih v Polshi gazet Wiadomosci Uprzywilejowanych Warszawskich Novini dlya privilejovanih varshav yan i Kurier Polski U gazetah drukuvalasya informaciya yak pro podiyi v Rechi Pospolitij tak i za yiyi mezhami 1765 1768 redaguvav chasopis Monitor Nastavnik pershe specializovane pedagogichne periodichne vidannya na teritoriyi Rechi Pospolitoyi Jogo zminiv na posadi Odnochasno na redaktorovi lezhali obov yazki prefekta biblioteki ta drukarni kolegiumu Drukarnya vlasne stala dovichnim miscem roboti Francishka Bogomolcya koli pislya zaboroni yezuyitskogo ordenu vona perejshla u vlasnist korolivskogo dvoru U cij drukarni Francishek Bogomolec uporyadkuvav i vidav 4 tomne Zibrannya polskih hronik Zbior dziejopisow polskich sho mistit praci vidnih istorikiv Rechi Pospolitoyi Martina Byelskogo Maceya Strijkovskogo Martina Kromera i Oleksandra Gvanyini Krim togo vin vidavav roboti inshih polskih istorikiv ta j sam zajmavsya istoriopisannyam Jogo peru nalezhit napisanij na zamovlennya korolya Korotkij opis carstva tureckogo 1770 a takozh biografiyi velikih koronnih kancleriv Rechi Pospolitoyi Yana Zamojskogo i Yuriya Ossolinskogo V drukarni Bogomolcya vihodili takozh praci antichnih avtoriv Demosfena Tita Liviya Cicerona Tacita a takozh richpospolitskih Yana Kohanovskogo Stanislava Orihovskogo Tam zhe z yavivsya na svit pershij na teritoriyi Rechi Pospolitoyi zasnovanij samim Francishkom Bogomolcem literaturnij zhurnal Zabawy Przyjemne i Pozyteczne Rozvagi priyemni i korisni yakij vihodiv z 1770 po 1777 rik Vidavalisya takozh pidruchniki dlya shkil Komisiyi narodnoyi osviti pershogo ministerstva osviti v Rechi Pospolitij stvorenij postanovoyu sejmu za iniciativoyu korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo v zhovtni 1773 roku Bilshist prac vlasnogo avtorstva Francishek Bogomolec vidav anonimno a gonorari za nih viddavav na utrimannya shlyahetskoyi kolegiyi Po smertiPomer 26 bereznya 1784 roku Pohovanij na Povonzkivskomu kladovishi u Varshavi bez nadgrobka mozhlivo na jogo bazhannya Pislya jogo smerti za nim zalishilosya 3 tisyachi zlotih Zgidno z zapovitom ci groshi peredali miskij vladi Varshavi dlya dopomogi neshasnim lyudyam nezalezhno vid yih pohodzhennya Na osnovi cih koshtiv sformuvavsya varshavskij fond Bogomolcya yakij isnuvav do pochatku HH stolittya i pripiniv svoye isnuvannya z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Brati Francishka BogomolcyaMolodshi brati Francishka Bogomolcya Yan Hrizostom Antonij 1724 1795 i Ignacij 1724 za inshimi danimi 1738 ne ranishe 1818 takozh obrali duhovnu kar yeru Yan Hrizostom Antonij Bogomolec vidatnij polskij bogoslov matematik astronom profesor filosofiyi Vivchav fiziku matematiku i astronomiyu u Prazi u vidatnogo cheskogo fizika i matematika 1716 1778 spivuchnya Isaka Nyutona i Leonarda Ejlera Avtor prac z geometriyi trigonometriyi ta astronomiyi vikladach bogoslov ya ta kanonichnogo prava Diyavol yak vin ye najuspishnisha kniga Yana Hrizostoma Antoniya Bogomolcya Nacionalna biblioteka Varshava Najpopulyarnishoyu knigoyu Yana Hrizostoma Antoniya Bogomolcya stav dvotomnik Diyavol yak vin ye Diabel w swojey postaci 1777 U nomu avtor rozvinchuvav populyarni v XVIII stolitti zaboboni pro nechistu silu Pri napisanni ciyeyi knigi buli vikoristani ne tilki Bibliya i praci Otciv Cerkvi a j tvori Seneki Dekarta Spinozi navodiliya vipadki z antichnoyi ta serednovichnoyi v tomu chisli polskoyi nacionalnoyi istoriyi Pershe vidannya knigi bulo rozkupleno tak shvidko sho druge vidavec nadrukuvav za vlasnij rahunok oskilki ne sumnivavsya i yiyi uspihu vlasne tak vono i vijshlo Vzhe v 50 h rokah XIX st cya kniga vvazhalasya bibliografichnoyu ridkistyu Bilshist robit Yana Bogomolcya bulo vidano v korolivskij drukarni yakoyu zaviduvav jogo starshij brat Francishek Bogomolec Ocholyuvav parafiyu Bozhogo Tila v Kamonku rajoni u Prazi peredmistya Varshavi v hrami Materi Bozhoyi Peremozhnici Matki Bozej Zwycieskiej Tam vin zasnuvav parafiyalnu shkolu Bagato zhertvuvav na neyi a takozh na blagodijnist v cilomu Jogo propovidi stali populyarnimi sered varshavskih intelektualiv i sered stolichnih niziv Yan Hrizostom Antonij Bogomolec buv kategorichnim protivnikom nasilstva Same tomu vin ne pidtrimav povstannya Tadeusha Kostyushka 12 bereznya 1794 roku V rezultati vid nogo vidvernulisya bagato prihozhan Rajon Kamonek de bula parafiya Yana Bogomolcya buv majzhe povnistyu znishenij pid chas zahoplennya Varshavi rosijskimi vijskami feldmarshala Oleksandra Suvorova a jogo zhiteli virizani Perezhivshi silnij psihichnij rozlad Yan Hrizostom Antonij Bogomolec pomer 17 lyutogo 1795 roku v Varshavi Pohovanij v Katakombah Povonzkovskogo kladovisha v Varshavi Ignacij Bogomolec nastoyatel rimo katolickoyi cerkvi v Moskvi Pjotr Tadeush Bogomolec mizh 1727 i 1729 pislya 1792 stolnik vitebskij deputat i pidskarbij Golovnogo Litovskogo Tribunalu i deputat sejmu Rechi Pospolitoyi vid Vitebskogo voyevodstva Dijsnij statskij radnik kavaler ordeniv sv Volodimira i sv Stanislava Div takozhBogomolci Pjotr Tadeush Bogomolec Romuald Bogomolec Andzhej BogomolecDzherela Akty izdavaemye Vilenskoj arheograficheskoj komissiej T XVI Vilna 1889 S 269 270 Dunin Borkowski J S Rocznik szlachty polskiej T II Lwow 1883 S 421 Golabek J Komedie konwiktowe ks Franciszka Bohomolca Krakow 1922 Kryda B Szkolna i literacka dzialalnosc Franciszka Bohomolca U zrodel polskiego klasycyzmu XVIII w Wroclaw 1979 Niesiecki K Herbarz Polski Lipsk 1839 T II S 206 207 Weinert A Starozytnosci Warszawy T IV Warszawa 1856 Wojcicki K Cmientarz Powazkowski pod Warszawa T II Warszawa 1856 Blinova T Iezuity v Belorussii Ih rol v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya Grodno 2002PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118659243 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578Posilannya

Дата публікації:
Топ