Фортепіа́но, фортеп'я́но (італ. forte — голосно (сильно), piano — повільно (тихо) — збірна назва класу струнних ударно-клавішних музичних інструментів — роялів і піаніно.
Класифікація | Клавішні музичні інструменти |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 314.122-4-8 |
Винахідник(и) | Бартоломео Крістофорі |
Діапазон | |
Подібні інструменти | клавесин, клавікорд, спінет |
Фортепіано у Вікісховищі |
Джерело звуку у фортепіано — металеві струни, які починають звучати від удару покритих повстю дерев'яних молоточків, а вони приводяться у дію натиском пальців на клавіші. Струни за допомогою кілків натягнуті на резонансну деку (у піаніно дека знаходиться у вертикальному положенні, у роялях — у горизонтальному). Сучасний діапазон фортепіано — 7 ⅓ октав (88 клавіш).
Історія
Попередниками фортепіано були клавесини і клавікорди. Їхніми недоліками були швидко загасаючий звук, що заважало грі legato, і постійний рівень гучності (що стосується тільки клавесина), що виключало один з важливих виразних засобів музики — динаміку (зміна гучності). Звук у фортепіано натомість видобувався не щипком, а ударом, що дозволило розширити динамічні можливості цього інструмента.
Винахідником фортепіано вважається італійський майстер Бартоломео Крістофорі (1655—1732), який працював при дворі принца Тосканського Фердинандо Медічі над створенням молоточкового механізму для клавесина. У 1711 р. механізм був докладно описаний Шипіоне Маффеї у венеційському журналі «Giornale dei letterati d'Italia». Інструмент був названий «gravicembalo col piano e forte» (клавесин з тихим і голосним звуком), — піанофорте — а згодом закріпилася назва фортепіано. Перші зразки фортепіано, що збереглися до сьогодні, датовані 1720-ми роками. У винаході Б. Крістофорі були закладені основні деталі сучасного механізму фортепіано — молоточок, шпіллер, шультер, фенгер, демпфер. Винахід Крістофорі поклав початок розвитку механіки англійської системи. Інші види механіки були розроблені Маріусом у Франції (1716) і Шретером у Німеччині (1717–1721).
У наступні роки клавішний механізм зазнав еволюції, було впроваджено чавунну раму, педалі, збільшено діапазон інструменту, змінювалось розташування струн. Над клавішним механізмом у різний час працювали К. Г. Шретер, І. А. Зільберманн, І. А. Штейн, И. А. Штрейхер, І. К. Цумпе, А. Беккерс, С. Ерар, Ю. Блютнер, Дж. Брінсмід.
У 1721 році німецький музикант і педагог Готліб Шретер (1699—1782) винайшов принципово інший механізм, у якому молоточок, прикріплений на кінці клавіші, підкидався й ударяв по струні (Prellmechanik). У другій чверті XVIII ст. виробництвом фортепіано починають займатися німецькі органні майстри, з яких найбільш відомі Г. Зільберман (1683—1734) та Йоганн Андреас Штайн (1728—1792). Механізм Штайна (Prellzungenmechanik) одержав назву «віденського» або «німецького» і використовувався практично без змін аж до другої чверті XIX ст., проте його недоліком лишалась слабка репетиція. З 1750-х рр. у Лондоні Йоганн Крістоф Цумпе (1735—1800) став робити чотирикутні фортепіано, комплектуючи їх трохи зміненим механізмом Крістофорі. З 1760-х рр. фортепіано широко поширюється у всіх європейських країнах та в Російській імперії.
винайшов механіку «подвійної репетиції», що дозволяла видобувати звук при швидкому повторному натисканні з напівходу клавіші. Механіка англійської системи уможливлювала таке повторення лише при повному піднятті клавіші, відтак демпфер встигав заглушити струну.
У Росії фортепіанна справа була насамперед пов'язана з Петербургом. Тільки у XVIII столітті там працювало понад 50 фортепіанних майстрів. На розвиток фабричного виробництва фортепіано першої половини XIX століття вплинула діяльність першого російського фортепіанного фабриканта, постачальника імператорського Двору англійського майстра Г. Февріє, німецьких майстрів Й.-А. Тішнера, К.-І. Віирта, А.-Х. Шредера, І.-Ф. Шредера й, з 1840 р., бельгійця Г.-Г. Ліхтенталя. Нині відомі імена більше 700 фортепіанних майстрів, що працювали в Росії до революції 1917 р.
У середині XIX століття в Німеччині відкрилися фабрики Ю. Блютнера, К. Бехштейна, у США — , що довгі роки не мали собі рівних. З 1828 року донині в Австрії (Відень) існує фортепіанна фабрика Bosendorfer — найдавніша з нині діючих. У XX столітті з'явилися принципово нові інструменти — електронні піаніно й синтезатори, а композитори-експериментатори почали використовувати підготовлене фортепіано.
Перший музичний твір, написаний спеціально для фортепіано, з'явився в 1732 р. (соната ). Однак у масовому порядку композитори почали орієнтуватися на фортепіано, а не на клавесин, сорока-п'ятдесятьма роками пізніше, у часи Гайдна й Моцарта.
Визначення дати випуску фортепіано
Від часів винаходу фортепіано й по сьогодні в усім світі працювали більше 20 000 фортепіанних майстрів і фірм, що випускали роялі й піаніно. Кожен інструмент маркується власним серійним номером, по якому можна визначити рік випуску фортепіано. Як правило, номери ставляться на чавунній рамі вгорі, у районі її кріплення до вирбельбанку. У фортепіано виробництва НДР номера ставилися на молоточках у крайньому правому регістрі. У фортепіано XIX — початку XX століть номера часто ставилися на внутрішній бічній стінці або на резонансній деці. Додатковим фактором, що дозволяє датувати рік випуску фортепіано, може бути номер механіки.
Різновиди
Існують два основні сучасні різновиди фортепіано — рояль і піаніно. Крім того, існують спеціалізовані та електричні піаніно, що мають електромеханічне влаштування, електронні піаніно, що синтезують подібний до фортепіано звук за допомогою генераторів, та цифрові піаніно, що використовують семпли фортепіанних звуків.
Роялі
У роялів рама і струни розташовані горизонтально, при цьому струни віддаляються від клавіатури. Механізми знаходться під струнами, і повертаються у стан спокою після натискання клавіш завдяки гравітації. Довжина роялів складає від 1,5 до 3 метрів.
При схожості характеристик, роялі, що мають більшу довжину корпусу і струн, володіють більш широким, богатим звуком, і меншою негармонічністю струн. Це обумовлено значною жорсткістю струн фортепіано; коли струна після удару коливається, частини струни коливаються не від її початку, а від точки, дещо зміщеної в напрямку центру струни. Фортепіано з коротшими і товстішими струнами (маленькі інструменти) в результаті мають більшу тембральну негармонічність, що сприймається як різкість тону.
Негармонічні обертони фортепіанних струн вимагають настройки інструмента радше за у відповідності з високими обертонами нижніх октав, ніж теоретично правильними октавами. В іншому випадку суміжні октави звучатимуть чисто, але дві- триоктавні інтервали — ні. Розширення октав невеликого фортепіано відповідно до властивого йому рівня негармонійності створює дисбаланс між усіма інтервальними відношеннями інструменту. У великих роялях гармонічне звучання зберігається навіть при вирівнюванні високих частот до обертонів звуків трьома октавами нижче. Завдяки цьому суміжні октави звучать чисто і відтворювати чисті квінти без «биття». Це надає великим концертним роялям блискучості, співучостя і стійкості тону, що й обумовлює їх використання на концертних майданчиках. Роялі менших розмірів натомість використовують для маленьких приміщень, у навчальних аудиторіях та домашнього музикування.
Піаніно
Піаніно завдяки вертикальному розташуванню рами є компактнішими. Механізм піаніно був винайдений у Лондоні в 1826 році [en] і цей винахід щвидко здобув популярність. У піаніно молоточки рухаються горизонтально і повертаються у вихідну позицію завдяки пружинам, які з часом зношуються. Піаніно можуть відрізнятися за висотою. Завдяки меншій вартості (порівняно з роялями) і компактності піаніно застосовуються для домашнього музикування, а також в музичних навчальних закладах, церквах.
Спеціальні різновиди
[en] з'явились у США в 1860-х роках (розробник — [en]), можуть за формою нагадувати роялі або піаніно, але відрізняються меншими розмірами. Для цього інструменту Джон Кейдж написав Сюїту («Suite for Toy Piano», 1948)
Піанола — інструмент, винайдений в другій половині XIX століття, що дозволяє записувати виконання на перфоровану стрічку і відтворювати ці записи. Піаноли були популярними до кінця 1920-х років, коли грамофони і індустрія звукозапису витіснила потребу в цих інструментах.
Препароване фортепіано — загальна назва способів використання фортепіано у деяких музичних творах XX–XXI років, що передбачають залучення сторонніх предметів у спосіб, що змінює тембр звучання інструмента. Композитор вказує у партитурі, що саме і в який спосіб має бути використано — наприклад, на струни або між струнами інструмента можуть бути поміщені гуми, папір, металеві цвяхи і т.п. предмети, які змінюють характер звучання струн інструмента. Ідею та перші твори для препарованого фортепіано впровадив Джон Кейдж 1940 року.
Електричні, електронні та цифрові
Із розвитком музичних технологій, були розроблені електричні (1929), електронні (1970-ті), та , цифрові піаніно (1980-ті). Перші електричні піаніно кінця 1920-х використовували металеві струни, магнітний підхоплювач, підсилювач та гучномовець. Паніно Fender Rhodes використовуйте металеві зубці замість струн і використовуйте електромагнітні звукознімачі, схожі на електромагнітні. Отриманий електричний аналоговий сигнал можна підсилити за допомогою клавіатурного підсилювача або обробляти за допомогою блоків ефектів. Електричні фортепіано рідко використовуються в класичній музиці, проте стаи популярними, особливо модель Fender Rhodes у 1970-х роках в у джаз-фьюжн, фанк- і деяких різновидах рок-музики.
Електронні піаніно, не є акустичними; вони не мають струн, зубців або молотків, але є типом синтезатора, який імітує звуки фортепіано за допомогою генераторів та фільтрів. Для відтворення звуку електронні піаніно підключаютья до підсилювача клавіатури та динаміка (однак, деякі інструменти мають вбудований підсилювач та динамік). Можливе також використання інструмента в навушниках.
Цифрові піаніно, також не є акустичними і не мають струн та молоточків. Натомість вони використовують цифрові семпли фортепіанних звуків. Так само цифрові фортепіано під'єднують до підсилювачів і динаміків, використовують вбудовані динаміки інструмента, або грають у навушниках. Цифрові піаніно також мають педалі (функція яких подібна до акустичних інструментів), крім того вони можуть містити набори семпів не тільки акустичних, але й електричних фортепіано, електрорганів та інших інструментів, а також використовувати MIDI-інтерфейс для комутації з іншими MIDI-сумісними пристроями. Якість звучання цифрових фортепіано досягається завдяки використанню набору семплів обсягом у декілька гігабайт, що включають набори семплів для кожної ноти, зіграної в різній динаміці. Додаткові семпли призначені для емуляції явищ резонансу, що виникає при грі з педаллю, відпускання клавіші і т.п. Цифрові піаніно реалізуються і у вигляді програмного забезпечення, наприклад — "[en]", «The Grand» та ін.
Будова фортепіано
Струни фортепіано за допомогою вірбелів (кілків) натягнуті на чавунній рамі, проходячи через діскантовий і басовий штеги, приклеєні до резонансної деки (в піаніно дека знаходиться у вертикальному положенні, в роялях — в горизонтальному). У сучасних інструментах розташування струн — перехресне, тобто басові струни розташовані під кутом до дискантових, що покращує розподіл навантажень на раму. Для кожного звука існує хор струн: три для середнього й високого діапазонів, дві або одна — для нижнього. Високі струни являють собою голий полірований стальний дріт, низькі — стальний керн, обвитий одним, а у найнижчих струн — двома шарами мідної канителі.
Деякі фортепіано мають систему аліквотних струн, це можуть бути частини струн за штегом, або спеціальні струни (четверті у хорах), що опираються на штег, але не взаємодіють з молоточками, а резонують коливанням основних струн, надаючи звучанню особливий тембр. У корпусі фортепіано розміщується також клавішний та педальний механізми. Зовні інструмент красиво оздоблюється, як правило фанерується шпоном цінних порід деревини і полірується. Відкрита під кутом кришка відбиває у слухацький зал звукові коливання, створені струнами та декою.
Дія фортепіанної механіки
Звук у фортепіано видобувається ударом молоточка по струнах. У нейтральному положенні струни, крім найвищих півтора-двох октав, стикаються з демпферами (глушниками). При натисканні клавіш у дію приводиться пристрій з важелів, ремінців і молоточків, що називається . Після натискання клавіші демпфер відходить від відповідного струнного хору, дозволяючи струнам вільно звучати після удару молоточком. Молоточки зазвичай оббиті фільцем (повстю). Молоточок розганяється до певної швидкості, відповідно до швидкості натискання клавіші, отримуючи таким чином більшу чи меншу енергію, що призводить до гучнішого чи тихішого звуку. Не доходячи до струни, молоточок вивільняється (ауслезунґ) механікою від зв'язку з клавішою, вдаряє по хору струн, продовжуючи рухатись за інерцією, і відскакує, даючи струнам вільно звучати. Після відпускання клавіші демпфер притискається до струн і глушить звук.
Педалі
Сучасні фортепіано мають дві або три (рідше ― чотири) педалі. У більш ранніх інструментах для тих же цілей використовувалися висувні важелі, які піаніст повинен був натискати колінами.
Права педаль (її називають іноді просто «педаллю», тому що використовується вона найчастіше) піднімає відразу всі демпфери, завдяки чому усі струни продовжують звучати (незалежно від натискання чи відпускання окремих клавіш). Крім того, всі інші струни інструмента також починають вібрувати, стаючи вторинним джерелом звуку. Права педаль використовується у двох цілях: зробити послідовність звуків нерозривною (legato) коли це неможливо зробити пальцями в силу технічних складностей, і збагатити звук новими обертонами. Існує два способи використання педалі: пряма педаль — натискання педалі перед натисканням клавіш, які потрібно затримати, і запізніла, коли педаль натискається відразу після натискання клавіші й до того, як її відпустили. Професійні піаністи використовують також терміни «півпедаль» та «чвертьпедаль», які означають неповне натиснення правої педалі, яке приглушує струни демпферами лише частково, створюючи особливий звуковий ефект. В нотах права педаль позначається буквою P (або скороченням Ped.), а її зняття — зірочкою. У музиці композиторів епох романтизму й часто зустрічаються ці позначення, звичайно для додання звуку особливого колориту.
Ліва педаль використається для послаблення звуку. У роялях це досягається зрушенням молоточків вправо так, що замість трьох струн хору вони вдаряють тільки по двох (у минулому іноді тільки по одній). У піаніно молоточки наближаються до струн. Ця педаль використовується значно рідше. У нотах вона позначається позначкою una corda, її зняття — позначкою tre corde або tutte le corde. Крім ослаблення звучання, використання лівої педалі при грі на роялі дозволяє пом'якшити звук, зробити його більш теплим і приглушеним за рахунок вібрації струн хору, що звільнилися.
Середня (або третя, тому що історично вона була додана останньою) педаль роялю, або педаль sostenuto служить для затримки обраних демпферів у піднятому стані. Демпфери, що перебувають у момент натискання середньої педалі в піднятому стані, блокуються й залишаються піднятими до зняття педалі. Інші демпфери при цьому продовжують поводитися як звичайно. Середню педаль використовують переважно в музиці зі складною музичною фактурою, коли необхідно подовжити окремі вибрані звуки (як правило в низькому регістрі), запобігаючи при цьому подовженню або забарвленню обертонами та призвуками інших. Існує версія, згідно з якою ідея середньої педалі належить С. В. Рахманінову. Сьогодні ця педаль присутня в більшості роялів і відсутня у більшості піаніно. Зустрічаються піаніно, у яких середня педаль зрушується вліво й у такий спосіб фіксується, звук стає дуже тихим, що дозволяє музикантові грати, наприклад, уночі. Цей ефект може досягатися в один із трьох способів — або між молоточками і струнами поміщається спеціальна тканина, що заглушає звук, або молоточки переміщуються ближче до струн, що зменшує силу удару, або демпфер при натисканні на клавішу продовжує глушити струну. Також «середня» педаль іноді застосовується для імітації звуку клавесина. Принцип роботи такий же, але на тканину кріпляться металеві «п'ятачки», які вдаряють по струнах у момент натискання клавіші, і звук виходить металевий, схожий на клавесин. Зокрема ця техніка застосовувалася на піаніно «Акорд», що випускався в СРСР.
Технічне обслуговування
Фортепіано вимагає правильних умов догляду, а також регулярного , тому що із часом натяг струн інструмента послабляється. Періодичність настроювання залежить від класу інструмента, якості його виготовлення, його віку, умов зберігання й експлуатації. Настроювання, як правило, провадиться не самим виконавцем, а фахівцем — майстром-настроювачем фортепіано.
Клавішні музичні інструменти (фортепіано) оснащені складним механізмом і ретельно обробленим полірованим корпусом. У зв'язку із цим вони мають потребу в дбайливому й умілому поводженні при транспортуванні, зберіганні їх у певних умовах й у постійному догляді. Основними причинами, що викликають різні дефекти й несправності невиробничого характеру в інструменті є:
- поштовхи й струси в ході перевезення,
- негативний вплив високих температур,
- надмірна вологість або сухість повітря,
- невміле поводження з інструментом у процесі настроювання, регулювання й/або ремонту.
Дотримання правил зберігання й догляду за фортепіано забезпечить збереження акустичних характеристик (звучання), його ігрових якостей і зовнішньої обробки інструмента на тривалий строк. Після доставки на квартиру споживача новий або старий інструмент варто перевірити, при необхідності відрегулювати його механізм і настроїти. Оскільки сила натягу струн піаніно або рояля досягає 20 тонн, виникають значні напруги в чавунній рамі й дерев'яних деталях корпуса. У міру поступового вирівнювання цих напруг інструмент після закінчення значного часу приходить у стійкий стан. На додаток до всього, гра на новому інструменті веде до поступового ущільнення сукна механізму й супроводжується витягуванням струн. Саме тому нове піаніно протягом першого року використання необхідно не менш двох разів повторно настроїти й відрегулювати. Деревина й сукно, застосовувані для виготовлення піаніно й роялів — гігроскопічні: вони можуть розбухати або всихатися залежно від перепадів вологості повітря. З метою запобігання фортепіано від несправностей рекомендують зберігати його в нормальних умовах, якими є температура повітря від +12 С до +25 С і вологість повітря 42 %. У зимову пору року піаніно, потрапляючи з вулиці в житлове приміщення, піддається впливу різкої зміни температури й вологості. У цьому випадку не слід відкривати клавіатурну й верхню кришки протягом доби, щоб механізм й інші внутрішні частини фортепіано прогрівалися поступово до кімнатної температури. Зовнішні поверхні інструмента можуть при цьому «зпотіти», тобто покритися вологою. Вологі поверхні не слід витирати, необхідно почекати поки вони підсохнуть. Після просушки інструмента його необхідно ретельно протерти сухою м'якою вовняною або фланелевою ганчіркою, особливо всі металічні частини.
Для збереження інструмента в справному стані необхідно дотримуватися таких правил:
- Не ставити інструмент біля холодних і сирих стін, біля печей й опалювальних приладів;
- Регулярно, не менш ніж раз на рік, настроювати інструмент і чистити його механізм від пилу, для чого варто запрошувати майстра-настроювача. Невміле настроювання й регулювання можуть викликати серйозні дефекти в інструменті;
- При обтиранні пилу з полірованих частин інструмента користуватися тільки сухими м'якими ганчірками;
- Стежити за чистотою клавіатури; клавіші, що забруднилися, треба протирати злегка вологою тканиною, стежачи, щоб вода не протікала між клавішами, а потім витирати клавіші насухо;
- Після закінчення гри обов'язково закривати клап (кришку) клавіатури.
У Європі для забезпечення схоронності фортепіано повсюдно — у концертних залах, навчальних закладах і приватних будинках, — використають прилади контролю вологості, зволожувачі й регулятори вологості. Система клімату-контролю підтримує постійну температуру й вологість усередині інструмента й добре виправдує себе, продовжуючи строк його експлуатації в 2–3 рази. Твердження деяких фірм про «ліцензовану установку» — виключному праві на продаж — не підтверджуються європейською практикою.
Фортепіано в музичній культурі
Мистецтво гри на фортепіано зазвичай називають піанізмом, виконавця на фортепіано — піаністом. Фортепіано може використовуватися і як сольний інструмент, і разом з оркестром (наприклад, в для фортепіано з оркестром). Гра на фортепіано — заняття, що вимагає гарної техніки, уваги й віддачі. Починати навчання бажано в дитячому віці. В дитячих музичних школах (ДМШ) в Україні навчання займає 6 або 8 років, залежно від програми, деякі учні залишаються додатково на один-два років після закінчення перед поступанням у музичне училище. Після ДМШ або еквівалентної підготовки можна продовжити навчання в музичному училищі або коледжі, а потім в консерваторії. У ДМШ загальне фортепіано також є обов'язковим предметом майже для всіх спеціальностей.
Хоча зазвичай фортепіано розташовують на закритих концертних майданчиках, з початку XXI століття набирає популярності традиція вуличних піаніно, що розташовуються посеред вулиць або площ великих міст аби кожен охочий міг пограти на інструменті на виду у перехожих.
Цікаві факти
Конвеєрне виробництво клавішних у СРСР
У 1951 році Чернігівська фабрика музичних інструментів освоїла виробництво піаніно марки «Україна», а з 1955 року — малогабаритного піаніно (уперше в УРСР). 1955 року працівниками підприємства створений перший у країні конвеєр зі складання клавішних музичних інструментів — кожні 12 хвилин з 100-метрової конвеєрної стрічки сходило нове піаніно.
Галерея
Див. також
Примітки
- POLLENS, STEWART (2013). Bartolomeo Cristofori in Florence. The Galpin Society Journal. 66: 7—245. ISSN 0072-0127. JSTOR 44083109.
- Erlich, Cyril (1990). The Piano: A History. Oxford University Press, USA; Revised edition. ISBN .
- Powers, Wendy (2003). The Piano: The Pianofortes of Bartolomeo Cristofori (1655–1731) | Thematic Essay | Heilbrunn Timeline of Art History | The Metropolitan Museum of Art. New York: The Metropolitan Museum of Art. оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 27 січня 2014.
- Сергєєв М. В. .
- Сергєєв М. В. Нові матеріали про фортепианных майстрів Росії XVIII - першої половини XIX вв. // Питання музичного джерелознавства й бібліографії: Сб. статей.. — Спб., 2001. — С. 39-51. http://www.conservatory-tuner.narod.ru/history.html.
- http://www.conservatory-tuner.narod.ru/serial_new1.htm [ 6 січня 2013 у Wayback Machine.] Каталог серійних номерів фортепіано
- Palmieri, ed., Robert (2003). Encyclopedia of keyboard instruments, Volume 2. Routledge. с. 437. ISBN .
- maestrobeats (11 травня 2016). . SECOND INVERSION (амер.). Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 9 листопада 2020.
- (2001). The New Grove Dictionary of Music and Musicians (вид. Second). London: Macmillan.
- Wendl & Lung — Четверта педаль — Денис де ля Рошефордье<!-і Заголовок доданий ботом -і>
- Мохель Л., Зиміна О. Самовчитель гри на фортепіано. — М.: Музика, 1968.
- Яцура М. Т. Чернігів. Довідник-путівник. Київське обласне книжково-газетне видавництво, 1961 р. (укр.), С. 58-59.
Література
- Гуральник Н. П. Українська фортепіанна школа XX століття в контексті музичної педагогіки: історико-методологічні та теоретико-технологічні аспекти: монографія / Н. П. Гуральник. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. — 459 c.
- Звуковий образ світу: онто-сонологічне дослідження фортепіанного мистецтва ХХ-початку ХХІ ст. : монографія / Н. О. Рябуха. – Х. : ФОП Бровін О.В., 2016. – 336 с. – .
- Кашкадамова Н. Б. Історія фортеп'янного мистецтва. ХІХ сторіччя: підручник / Наталія Кашкадамова. — Тернопіль: АСТОН, 2006. — 608 с.
- Київська фортепіанна школа. Імена та часи. Колективна монографія ; [автор проекту Т. О. Рощина, автори-упоряд. Т. О. Рощина та О. В. Ринденко, ред. О. В. Сахарова, О. Є. Степанюк]. — Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського, 2013. — 632 с.
- Класичні та акласичні стильові тенденції у фортепіанному мистецтві : навч. посіб. / П. М. Муляр. – Одеса : Астропринт, 2016. – 144 с. – .
- Луньова С. А. Аналіз акустичних характеристик фортепіанного звучання в концертному залі [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] / С. А. Луньова, В. П. Заєць, А. І. Луньов // Электроника и связь : научно-технический журнал. – 2012. – № 5(70). – С. 88–94. – Бібліогр.: 6 назв.
- Снєгірьов О. Піаністи України. — К., 1997. — Вип. 1; К., 1998. — Вип. 2.
- Українська радянська фортепіанна музика / В. Л. Клин. — К.: Наук. думка, 1980. — 314 с.
- Геника Р. История фортепиано в связи с историей развития фортепианной виртуозности и литературы. Часть I. — Москва, 1896. (рос.)
- Зимин Пётр Николаевич. Фортепиано в его прошлом и настоящем. — Москва, 1934. (рос.)
- Алексеев А. История фортепианного искусства. — М.: 1962. (рос.)
- Учитель Я. М. Советское фортепиано. — Москва—Ленинград, 1966. (рос.)
- Бражников М. Фортепиано. — М.: 1967. (рос.)
- Зимин Пётр Николаевич. История фортепиано и его предшественников. — Москва : «Музыка», 1968. — 216 с. — 8 600 прим. (рос.)
- Гаккель Л. Е. Фортепианная музыка XX века: Очерки. — Л.: Советский композитор, 1990. — 286 с. (рос.)
Посилання
- Virtual piano — віртуальне онлайн-фортепіано.
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortepia no fortep ya no ital forte golosno silno piano povilno tiho zbirna nazva klasu strunnih udarno klavishnih muzichnih instrumentiv royaliv i pianino FortepianoKlasifikaciyaKlavishni muzichni instrumentiKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa314 122 4 8Vinahidnik i Bartolomeo KristoforiDiapazonPodibni instrumentiklavesin klavikord spinet Fortepiano u Vikishovishi Dzherelo zvuku u fortepiano metalevi struni yaki pochinayut zvuchati vid udaru pokritih povstyu derev yanih molotochkiv a voni privodyatsya u diyu natiskom palciv na klavishi Struni za dopomogoyu kilkiv natyagnuti na rezonansnu deku u pianino deka znahoditsya u vertikalnomu polozhenni u royalyah u gorizontalnomu Suchasnij diapazon fortepiano 7 oktav 88 klavish IstoriyaPoperednikami fortepiano buli klavesini i klavikordi Yihnimi nedolikami buli shvidko zagasayuchij zvuk sho zavazhalo gri legato i postijnij riven guchnosti sho stosuyetsya tilki klavesina sho viklyuchalo odin z vazhlivih viraznih zasobiv muziki dinamiku zmina guchnosti Zvuk u fortepiano natomist vidobuvavsya ne shipkom a udarom sho dozvolilo rozshiriti dinamichni mozhlivosti cogo instrumenta Vinahidnikom fortepiano vvazhayetsya italijskij majster Bartolomeo Kristofori 1655 1732 yakij pracyuvav pri dvori princa Toskanskogo Ferdinando Medichi nad stvorennyam molotochkovogo mehanizmu dlya klavesina U 1711 r mehanizm buv dokladno opisanij Shipione Maffeyi u venecijskomu zhurnali Giornale dei letterati d Italia Instrument buv nazvanij gravicembalo col piano e forte klavesin z tihim i golosnim zvukom pianoforte a zgodom zakripilasya nazva fortepiano Pershi zrazki fortepiano sho zbereglisya do sogodni datovani 1720 mi rokami U vinahodi B Kristofori buli zakladeni osnovni detali suchasnogo mehanizmu fortepiano molotochok shpiller shulter fenger dempfer Vinahid Kristofori poklav pochatok rozvitku mehaniki anglijskoyi sistemi Inshi vidi mehaniki buli rozrobleni Mariusom u Franciyi 1716 i Shreterom u Nimechchini 1717 1721 U nastupni roki klavishnij mehanizm zaznav evolyuciyi bulo vprovadzheno chavunnu ramu pedali zbilsheno diapazon instrumentu zminyuvalos roztashuvannya strun Nad klavishnim mehanizmom u riznij chas pracyuvali K G Shreter I A Zilbermann I A Shtejn I A Shtrejher I K Cumpe A Bekkers S Erar Yu Blyutner Dzh Brinsmid U 1721 roci nimeckij muzikant i pedagog Gotlib Shreter 1699 1782 vinajshov principovo inshij mehanizm u yakomu molotochok prikriplenij na kinci klavishi pidkidavsya j udaryav po struni Prellmechanik U drugij chverti XVIII st virobnictvom fortepiano pochinayut zajmatisya nimecki organni majstri z yakih najbilsh vidomi G Zilberman 1683 1734 ta Jogann Andreas Shtajn 1728 1792 Mehanizm Shtajna Prellzungenmechanik oderzhav nazvu videnskogo abo nimeckogo i vikoristovuvavsya praktichno bez zmin azh do drugoyi chverti XIX st prote jogo nedolikom lishalas slabka repeticiya Z 1750 h rr u Londoni Jogann Kristof Cumpe 1735 1800 stav robiti chotirikutni fortepiano komplektuyuchi yih trohi zminenim mehanizmom Kristofori Z 1760 h rr fortepiano shiroko poshiryuyetsya u vsih yevropejskih krayinah ta v Rosijskij imperiyi vinajshov mehaniku podvijnoyi repeticiyi sho dozvolyala vidobuvati zvuk pri shvidkomu povtornomu natiskanni z napivhodu klavishi Mehanika anglijskoyi sistemi umozhlivlyuvala take povtorennya lishe pri povnomu pidnyatti klavishi vidtak dempfer vstigav zaglushiti strunu U Rosiyi fortepianna sprava bula nasampered pov yazana z Peterburgom Tilki u XVIII stolitti tam pracyuvalo ponad 50 fortepiannih majstriv Na rozvitok fabrichnogo virobnictva fortepiano pershoyi polovini XIX stolittya vplinula diyalnist pershogo rosijskogo fortepiannogo fabrikanta postachalnika imperatorskogo Dvoru anglijskogo majstra G Fevriye nimeckih majstriv J A Tishnera K I Viirta A H Shredera I F Shredera j z 1840 r belgijcya G G Lihtentalya Nini vidomi imena bilshe 700 fortepiannih majstriv sho pracyuvali v Rosiyi do revolyuciyi 1917 r U seredini XIX stolittya v Nimechchini vidkrilisya fabriki Yu Blyutnera K Behshtejna u SShA Stejnveya sho dovgi roki ne mali sobi rivnih Z 1828 roku donini v Avstriyi Viden isnuye fortepianna fabrika Bosendorfer najdavnisha z nini diyuchih U XX stolitti z yavilisya principovo novi instrumenti elektronni pianino j sintezatori a kompozitori eksperimentatori pochali vikoristovuvati pidgotovlene fortepiano Pershij muzichnij tvir napisanij specialno dlya fortepiano z yavivsya v 1732 r sonata Odnak u masovomu poryadku kompozitori pochali oriyentuvatisya na fortepiano a ne na klavesin soroka p yatdesyatma rokami piznishe u chasi Gajdna j Mocarta Viznachennya dati vipusku fortepiano Vid chasiv vinahodu fortepiano j po sogodni v usim sviti pracyuvali bilshe 20 000 fortepiannih majstriv i firm sho vipuskali royali j pianino Kozhen instrument markuyetsya vlasnim serijnim nomerom po yakomu mozhna viznachiti rik vipusku fortepiano Yak pravilo nomeri stavlyatsya na chavunnij rami vgori u rajoni yiyi kriplennya do virbelbanku U fortepiano virobnictva NDR nomera stavilisya na molotochkah u krajnomu pravomu registri U fortepiano XIX pochatku XX stolit nomera chasto stavilisya na vnutrishnij bichnij stinci abo na rezonansnij deci Dodatkovim faktorom sho dozvolyaye datuvati rik vipusku fortepiano mozhe buti nomer mehaniki RiznovidiIsnuyut dva osnovni suchasni riznovidi fortepiano royal i pianino Krim togo isnuyut specializovani ta elektrichni pianino sho mayut elektromehanichne vlashtuvannya elektronni pianino sho sintezuyut podibnij do fortepiano zvuk za dopomogoyu generatoriv ta cifrovi pianino sho vikoristovuyut sempli fortepiannih zvukiv Royali Royal Steinway amp Sons u Bilomu domi U royaliv rama i struni roztashovani gorizontalno pri comu struni viddalyayutsya vid klaviaturi Mehanizmi znahodtsya pid strunami i povertayutsya u stan spokoyu pislya natiskannya klavish zavdyaki gravitaciyi Dovzhina royaliv skladaye vid 1 5 do 3 metriv Pri shozhosti harakteristik royali sho mayut bilshu dovzhinu korpusu i strun volodiyut bilsh shirokim bogatim zvukom i menshoyu negarmonichnistyu strun Ce obumovleno znachnoyu zhorstkistyu strun fortepiano koli struna pislya udaru kolivayetsya chastini struni kolivayutsya ne vid yiyi pochatku a vid tochki desho zmishenoyi v napryamku centru struni Fortepiano z korotshimi i tovstishimi strunami malenki instrumenti v rezultati mayut bilshu tembralnu negarmonichnist sho sprijmayetsya yak rizkist tonu Negarmonichni obertoni fortepiannih strun vimagayut nastrojki instrumenta radshe za u vidpovidnosti z visokimi obertonami nizhnih oktav nizh teoretichno pravilnimi oktavami V inshomu vipadku sumizhni oktavi zvuchatimut chisto ale dvi trioktavni intervali ni Rozshirennya oktav nevelikogo fortepiano vidpovidno do vlastivogo jomu rivnya negarmonijnosti stvoryuye disbalans mizh usima intervalnimi vidnoshennyami instrumentu U velikih royalyah garmonichne zvuchannya zberigayetsya navit pri virivnyuvanni visokih chastot do obertoniv zvukiv troma oktavami nizhche Zavdyaki comu sumizhni oktavi zvuchat chisto i vidtvoryuvati chisti kvinti bez bittya Ce nadaye velikim koncertnim royalyam bliskuchosti spivuchostya i stijkosti tonu sho j obumovlyuye yih vikoristannya na koncertnih majdanchikah Royali menshih rozmiriv natomist vikoristovuyut dlya malenkih primishen u navchalnih auditoriyah ta domashnogo muzikuvannya Pianino Pianino Pianino zavdyaki vertikalnomu roztashuvannyu rami ye kompaktnishimi Mehanizm pianino buv vinajdenij u Londoni v 1826 roci en i cej vinahid shvidko zdobuv populyarnist U pianino molotochki ruhayutsya gorizontalno i povertayutsya u vihidnu poziciyu zavdyaki pruzhinam yaki z chasom znoshuyutsya Pianino mozhut vidriznyatisya za visotoyu Zavdyaki menshij vartosti porivnyano z royalyami i kompaktnosti pianino zastosovuyutsya dlya domashnogo muzikuvannya a takozh v muzichnih navchalnih zakladah cerkvah Specialni riznovidi source source source source source source Player piano from 1920 en z yavilis u SShA v 1860 h rokah rozrobnik en mozhut za formoyu nagaduvati royali abo pianino ale vidriznyayutsya menshimi rozmirami Dlya cogo instrumentu Dzhon Kejdzh napisav Syuyitu Suite for Toy Piano 1948 Pianola instrument vinajdenij v drugij polovini XIX stolittya sho dozvolyaye zapisuvati vikonannya na perforovanu strichku i vidtvoryuvati ci zapisi Pianoli buli populyarnimi do kincya 1920 h rokiv koli gramofoni i industriya zvukozapisu vitisnila potrebu v cih instrumentah Preparovane fortepiano zagalna nazva sposobiv vikoristannya fortepiano u deyakih muzichnih tvorah XX XXI rokiv sho peredbachayut zaluchennya storonnih predmetiv u sposib sho zminyuye tembr zvuchannya instrumenta Kompozitor vkazuye u partituri sho same i v yakij sposib maye buti vikoristano napriklad na struni abo mizh strunami instrumenta mozhut buti pomisheni gumi papir metalevi cvyahi i t p predmeti yaki zminyuyut harakter zvuchannya strun instrumenta Ideyu ta pershi tvori dlya preparovanogo fortepiano vprovadiv Dzhon Kejdzh 1940 roku Elektrichni elektronni ta cifrovi 210 elektrichnih pianino Iz rozvitkom muzichnih tehnologij buli rozrobleni elektrichni 1929 elektronni 1970 ti ta cifrovi pianino 1980 ti Pershi elektrichni pianino kincya 1920 h vikoristovuvali metalevi struni magnitnij pidhoplyuvach pidsilyuvach ta guchnomovec Panino Fender Rhodes vikoristovujte metalevi zubci zamist strun i vikoristovujte elektromagnitni zvukoznimachi shozhi na elektromagnitni Otrimanij elektrichnij analogovij signal mozhna pidsiliti za dopomogoyu klaviaturnogo pidsilyuvacha abo obroblyati za dopomogoyu blokiv efektiv Elektrichni fortepiano ridko vikoristovuyutsya v klasichnij muzici prote stai populyarnimi osoblivo model Fender Rhodes u 1970 h rokah v u dzhaz fyuzhn fank i deyakih riznovidah rok muziki Elektronni pianino ne ye akustichnimi voni ne mayut strun zubciv abo molotkiv ale ye tipom sintezatora yakij imituye zvuki fortepiano za dopomogoyu generatoriv ta filtriv Dlya vidtvorennya zvuku elektronni pianino pidklyuchayutya do pidsilyuvacha klaviaturi ta dinamika odnak deyaki instrumenti mayut vbudovanij pidsilyuvach ta dinamik Mozhlive takozh vikoristannya instrumenta v navushnikah Cifrovi pianino takozh ne ye akustichnimi i ne mayut strun ta molotochkiv Natomist voni vikoristovuyut cifrovi sempli fortepiannih zvukiv Tak samo cifrovi fortepiano pid yednuyut do pidsilyuvachiv i dinamikiv vikoristovuyut vbudovani dinamiki instrumenta abo grayut u navushnikah Cifrovi pianino takozh mayut pedali funkciya yakih podibna do akustichnih instrumentiv krim togo voni mozhut mistiti nabori sempiv ne tilki akustichnih ale j elektrichnih fortepiano elektrorganiv ta inshih instrumentiv a takozh vikoristovuvati MIDI interfejs dlya komutaciyi z inshimi MIDI sumisnimi pristroyami Yakist zvuchannya cifrovih fortepiano dosyagayetsya zavdyaki vikoristannyu naboru sempliv obsyagom u dekilka gigabajt sho vklyuchayut nabori sempliv dlya kozhnoyi noti zigranoyi v riznij dinamici Dodatkovi sempli priznacheni dlya emulyaciyi yavish rezonansu sho vinikaye pri gri z pedallyu vidpuskannya klavishi i t p Cifrovi pianino realizuyutsya i u viglyadi programnogo zabezpechennya napriklad en The Grand ta in Budova fortepianoFortepiano zseredini vidno obbiti povstyu molotochki struni u pokazanomu diapazoni po 2 struni na odin zvuk i virbeli na yaki voni natyagnuti livoruch zverhu Struni fortepiano za dopomogoyu virbeliv kilkiv natyagnuti na chavunnij rami prohodyachi cherez diskantovij i basovij shtegi prikleyeni do rezonansnoyi deki v pianino deka znahoditsya u vertikalnomu polozhenni v royalyah v gorizontalnomu U suchasnih instrumentah roztashuvannya strun perehresne tobto basovi struni roztashovani pid kutom do diskantovih sho pokrashuye rozpodil navantazhen na ramu Dlya kozhnogo zvuka isnuye hor strun tri dlya serednogo j visokogo diapazoniv dvi abo odna dlya nizhnogo Visoki struni yavlyayut soboyu golij polirovanij stalnij drit nizki stalnij kern obvitij odnim a u najnizhchih strun dvoma sharami midnoyi kaniteli Deyaki fortepiano mayut sistemu alikvotnih strun ce mozhut buti chastini strun za shtegom abo specialni struni chetverti u horah sho opirayutsya na shteg ale ne vzayemodiyut z molotochkami a rezonuyut kolivannyam osnovnih strun nadayuchi zvuchannyu osoblivij tembr U korpusi fortepiano rozmishuyetsya takozh klavishnij ta pedalnij mehanizmi Zovni instrument krasivo ozdoblyuyetsya yak pravilo faneruyetsya shponom cinnih porid derevini i poliruyetsya Vidkrita pid kutom krishka vidbivaye u sluhackij zal zvukovi kolivannya stvoreni strunami ta dekoyu Diya fortepiannoyi mehaniki Zvuk u fortepiano vidobuvayetsya udarom molotochka po strunah U nejtralnomu polozhenni struni krim najvishih pivtora dvoh oktav stikayutsya z dempferami glushnikami Pri natiskanni klavish u diyu privoditsya pristrij z vazheliv reminciv i molotochkiv sho nazivayetsya Pislya natiskannya klavishi dempfer vidhodit vid vidpovidnogo strunnogo horu dozvolyayuchi strunam vilno zvuchati pislya udaru molotochkom Molotochki zazvichaj obbiti filcem povstyu Molotochok rozganyayetsya do pevnoyi shvidkosti vidpovidno do shvidkosti natiskannya klavishi otrimuyuchi takim chinom bilshu chi menshu energiyu sho prizvodit do guchnishogo chi tihishogo zvuku Ne dohodyachi do struni molotochok vivilnyayetsya auslezung mehanikoyu vid zv yazku z klavishoyu vdaryaye po horu strun prodovzhuyuchi ruhatis za inerciyeyu i vidskakuye dayuchi strunam vilno zvuchati Pislya vidpuskannya klavishi dempfer pritiskayetsya do strun i glushit zvuk shema royalyu 1 rama j virbelbank 2 vidkidna chastina krishki 3 kapodastr 4 dempfer 5 neruhoma chastina krishki 6 kontrklaviatura 7 8 9 peredacha vid pravoyi pedali 10 pedalnij shtok 11 pedal 12 shteg 13 zadnij shtift 14 zadnya plastina rami 15 rezonansna deka 16 struna Pedali Pedali fortepiano royal Dokladnishe Suchasni fortepiano mayut dvi abo tri ridshe chotiri pedali U bilsh rannih instrumentah dlya tih zhe cilej vikoristovuvalisya visuvni vazheli yaki pianist povinen buv natiskati kolinami Prava pedal yiyi nazivayut inodi prosto pedallyu tomu sho vikoristovuyetsya vona najchastishe pidnimaye vidrazu vsi dempferi zavdyaki chomu usi struni prodovzhuyut zvuchati nezalezhno vid natiskannya chi vidpuskannya okremih klavish Krim togo vsi inshi struni instrumenta takozh pochinayut vibruvati stayuchi vtorinnim dzherelom zvuku Prava pedal vikoristovuyetsya u dvoh cilyah zrobiti poslidovnist zvukiv nerozrivnoyu legato koli ce nemozhlivo zrobiti palcyami v silu tehnichnih skladnostej i zbagatiti zvuk novimi obertonami Isnuye dva sposobi vikoristannya pedali pryama pedal natiskannya pedali pered natiskannyam klavish yaki potribno zatrimati i zapiznila koli pedal natiskayetsya vidrazu pislya natiskannya klavishi j do togo yak yiyi vidpustili Profesijni pianisti vikoristovuyut takozh termini pivpedal ta chvertpedal yaki oznachayut nepovne natisnennya pravoyi pedali yake priglushuye struni dempferami lishe chastkovo stvoryuyuchi osoblivij zvukovij efekt V notah prava pedal poznachayetsya bukvoyu P abo skorochennyam Ped a yiyi znyattya zirochkoyu U muzici kompozitoriv epoh romantizmu j chasto zustrichayutsya ci poznachennya zvichajno dlya dodannya zvuku osoblivogo koloritu Liva pedal vikoristayetsya dlya poslablennya zvuku U royalyah ce dosyagayetsya zrushennyam molotochkiv vpravo tak sho zamist troh strun horu voni vdaryayut tilki po dvoh u minulomu inodi tilki po odnij U pianino molotochki nablizhayutsya do strun Cya pedal vikoristovuyetsya znachno ridshe U notah vona poznachayetsya poznachkoyu una corda yiyi znyattya poznachkoyu tre corde abo tutte le corde Krim oslablennya zvuchannya vikoristannya livoyi pedali pri gri na royali dozvolyaye pom yakshiti zvuk zrobiti jogo bilsh teplim i priglushenim za rahunok vibraciyi strun horu sho zvilnilisya Serednya abo tretya tomu sho istorichno vona bula dodana ostannoyu pedal royalyu abo pedal sostenuto sluzhit dlya zatrimki obranih dempferiv u pidnyatomu stani Dempferi sho perebuvayut u moment natiskannya serednoyi pedali v pidnyatomu stani blokuyutsya j zalishayutsya pidnyatimi do znyattya pedali Inshi dempferi pri comu prodovzhuyut povoditisya yak zvichajno Serednyu pedal vikoristovuyut perevazhno v muzici zi skladnoyu muzichnoyu fakturoyu koli neobhidno podovzhiti okremi vibrani zvuki yak pravilo v nizkomu registri zapobigayuchi pri comu podovzhennyu abo zabarvlennyu obertonami ta prizvukami inshih Isnuye versiya zgidno z yakoyu ideya serednoyi pedali nalezhit S V Rahmaninovu Sogodni cya pedal prisutnya v bilshosti royaliv i vidsutnya u bilshosti pianino Zustrichayutsya pianino u yakih serednya pedal zrushuyetsya vlivo j u takij sposib fiksuyetsya zvuk staye duzhe tihim sho dozvolyaye muzikantovi grati napriklad unochi Cej efekt mozhe dosyagatisya v odin iz troh sposobiv abo mizh molotochkami i strunami pomishayetsya specialna tkanina sho zaglushaye zvuk abo molotochki peremishuyutsya blizhche do strun sho zmenshuye silu udaru abo dempfer pri natiskanni na klavishu prodovzhuye glushiti strunu Takozh serednya pedal inodi zastosovuyetsya dlya imitaciyi zvuku klavesina Princip roboti takij zhe ale na tkaninu kriplyatsya metalevi p yatachki yaki vdaryayut po strunah u moment natiskannya klavishi i zvuk vihodit metalevij shozhij na klavesin Zokrema cya tehnika zastosovuvalasya na pianino Akord sho vipuskavsya v SRSR Tehnichne obslugovuvannyaMajster nastroyuye fortepiano Instrumenti dlya nastroyuvannya fortepiano Fortepiano vimagaye pravilnih umov doglyadu a takozh regulyarnogo tomu sho iz chasom natyag strun instrumenta poslablyayetsya Periodichnist nastroyuvannya zalezhit vid klasu instrumenta yakosti jogo vigotovlennya jogo viku umov zberigannya j ekspluataciyi Nastroyuvannya yak pravilo provaditsya ne samim vikonavcem a fahivcem majstrom nastroyuvachem fortepiano Klavishni muzichni instrumenti fortepiano osnasheni skladnim mehanizmom i retelno obroblenim polirovanim korpusom U zv yazku iz cim voni mayut potrebu v dbajlivomu j umilomu povodzhenni pri transportuvanni zberiganni yih u pevnih umovah j u postijnomu doglyadi Osnovnimi prichinami sho viklikayut rizni defekti j nespravnosti nevirobnichogo harakteru v instrumenti ye poshtovhi j strusi v hodi perevezennya negativnij vpliv visokih temperatur nadmirna vologist abo suhist povitrya nevmile povodzhennya z instrumentom u procesi nastroyuvannya regulyuvannya j abo remontu Dotrimannya pravil zberigannya j doglyadu za fortepiano zabezpechit zberezhennya akustichnih harakteristik zvuchannya jogo igrovih yakostej i zovnishnoyi obrobki instrumenta na trivalij strok Pislya dostavki na kvartiru spozhivacha novij abo starij instrument varto pereviriti pri neobhidnosti vidregulyuvati jogo mehanizm i nastroyiti Oskilki sila natyagu strun pianino abo royalya dosyagaye 20 tonn vinikayut znachni naprugi v chavunnij rami j derev yanih detalyah korpusa U miru postupovogo virivnyuvannya cih naprug instrument pislya zakinchennya znachnogo chasu prihodit u stijkij stan Na dodatok do vsogo gra na novomu instrumenti vede do postupovogo ushilnennya sukna mehanizmu j suprovodzhuyetsya vityaguvannyam strun Same tomu nove pianino protyagom pershogo roku vikoristannya neobhidno ne mensh dvoh raziv povtorno nastroyiti j vidregulyuvati Derevina j sukno zastosovuvani dlya vigotovlennya pianino j royaliv gigroskopichni voni mozhut rozbuhati abo vsihatisya zalezhno vid perepadiv vologosti povitrya Z metoyu zapobigannya fortepiano vid nespravnostej rekomenduyut zberigati jogo v normalnih umovah yakimi ye temperatura povitrya vid 12 S do 25 S i vologist povitrya 42 U zimovu poru roku pianino potraplyayuchi z vulici v zhitlove primishennya piddayetsya vplivu rizkoyi zmini temperaturi j vologosti U comu vipadku ne slid vidkrivati klaviaturnu j verhnyu krishki protyagom dobi shob mehanizm j inshi vnutrishni chastini fortepiano progrivalisya postupovo do kimnatnoyi temperaturi Zovnishni poverhni instrumenta mozhut pri comu zpotiti tobto pokritisya vologoyu Vologi poverhni ne slid vitirati neobhidno pochekati poki voni pidsohnut Pislya prosushki instrumenta jogo neobhidno retelno proterti suhoyu m yakoyu vovnyanoyu abo flanelevoyu ganchirkoyu osoblivo vsi metalichni chastini Dlya zberezhennya instrumenta v spravnomu stani neobhidno dotrimuvatisya takih pravil Ne staviti instrument bilya holodnih i sirih stin bilya pechej j opalyuvalnih priladiv Regulyarno ne mensh nizh raz na rik nastroyuvati instrument i chistiti jogo mehanizm vid pilu dlya chogo varto zaproshuvati majstra nastroyuvacha Nevmile nastroyuvannya j regulyuvannya mozhut viklikati serjozni defekti v instrumenti Pri obtiranni pilu z polirovanih chastin instrumenta koristuvatisya tilki suhimi m yakimi ganchirkami Stezhiti za chistotoyu klaviaturi klavishi sho zabrudnilisya treba protirati zlegka vologoyu tkaninoyu stezhachi shob voda ne protikala mizh klavishami a potim vitirati klavishi nasuho Pislya zakinchennya gri obov yazkovo zakrivati klap krishku klaviaturi U Yevropi dlya zabezpechennya shoronnosti fortepiano povsyudno u koncertnih zalah navchalnih zakladah i privatnih budinkah vikoristayut priladi kontrolyu vologosti zvolozhuvachi j regulyatori vologosti Sistema klimatu kontrolyu pidtrimuye postijnu temperaturu j vologist useredini instrumenta j dobre vipravduye sebe prodovzhuyuchi strok jogo ekspluataciyi v 2 3 razi Tverdzhennya deyakih firm pro licenzovanu ustanovku viklyuchnomu pravi na prodazh ne pidtverdzhuyutsya yevropejskoyu praktikoyu Fortepiano v muzichnij kulturiDiv takozh Pianizm ta Kategoriya Pianisti Za fortepiano Ferenc List 1886 Mistectvo gri na fortepiano zazvichaj nazivayut pianizmom vikonavcya na fortepiano pianistom Fortepiano mozhe vikoristovuvatisya i yak solnij instrument i razom z orkestrom napriklad v dlya fortepiano z orkestrom Gra na fortepiano zanyattya sho vimagaye garnoyi tehniki uvagi j viddachi Pochinati navchannya bazhano v dityachomu vici V dityachih muzichnih shkolah DMSh v Ukrayini navchannya zajmaye 6 abo 8 rokiv zalezhno vid programi deyaki uchni zalishayutsya dodatkovo na odin dva rokiv pislya zakinchennya pered postupannyam u muzichne uchilishe Pislya DMSh abo ekvivalentnoyi pidgotovki mozhna prodovzhiti navchannya v muzichnomu uchilishi abo koledzhi a potim v konservatoriyi U DMSh zagalne fortepiano takozh ye obov yazkovim predmetom majzhe dlya vsih specialnostej Hocha zazvichaj fortepiano roztashovuyut na zakritih koncertnih majdanchikah z pochatku XXI stolittya nabiraye populyarnosti tradiciya vulichnih pianino sho roztashovuyutsya posered vulic abo plosh velikih mist abi kozhen ohochij mig pograti na instrumenti na vidu u perehozhih Cikavi faktiKonveyerne virobnictvo klavishnih u SRSR U 1951 roci Chernigivska fabrika muzichnih instrumentiv osvoyila virobnictvo pianino marki Ukrayina a z 1955 roku malogabaritnogo pianino upershe v URSR 1955 roku pracivnikami pidpriyemstva stvorenij pershij u krayini konveyer zi skladannya klavishnih muzichnih instrumentiv kozhni 12 hvilin z 100 metrovoyi konveyernoyi strichki shodilo nove pianino GalereyaDiv takozhPedalne fortepiano Pidgotovlene fortepiano Kotyache fortepiano Pianist Pianizm KlavishnikPrimitkiPOLLENS STEWART 2013 Bartolomeo Cristofori in Florence The Galpin Society Journal 66 7 245 ISSN 0072 0127 JSTOR 44083109 Erlich Cyril 1990 The Piano A History Oxford University Press USA Revised edition ISBN 0 19 816171 9 Powers Wendy 2003 The Piano The Pianofortes of Bartolomeo Cristofori 1655 1731 Thematic Essay Heilbrunn Timeline of Art History The Metropolitan Museum of Art New York The Metropolitan Museum of Art originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 27 sichnya 2014 Sergyeyev M V Sergyeyev M V Novi materiali pro fortepiannyh majstriv Rosiyi XVIII pershoyi polovini XIX vv Pitannya muzichnogo dzhereloznavstva j bibliografiyi Sb statej Spb 2001 S 39 51 http www conservatory tuner narod ru history html http www conservatory tuner narod ru serial new1 htm 6 sichnya 2013 u Wayback Machine Katalog serijnih nomeriv fortepiano Palmieri ed Robert 2003 Encyclopedia of keyboard instruments Volume 2 Routledge s 437 ISBN 978 0 415 93796 2 maestrobeats 11 travnya 2016 SECOND INVERSION amer Arhiv originalu za 10 lyutogo 2021 Procitovano 9 listopada 2020 2001 The New Grove Dictionary of Music and Musicians vid Second London Macmillan Wendl amp Lung Chetverta pedal Denis de lya Rosheforde lt i Zagolovok dodanij botom i gt Mohel L Zimina O Samovchitel gri na fortepiano M Muzika 1968 Yacura M T Chernigiv Dovidnik putivnik Kiyivske oblasne knizhkovo gazetne vidavnictvo 1961 r ukr S 58 59 LiteraturaFortepiano u sestrinskih Vikiproyektah Portal Muzika Fortepiano u Vikishovishi Guralnik N P Ukrayinska fortepianna shkola XX stolittya v konteksti muzichnoyi pedagogiki istoriko metodologichni ta teoretiko tehnologichni aspekti monografiya N P Guralnik K NPU im M P Dragomanova 2007 459 c Zvukovij obraz svitu onto sonologichne doslidzhennya fortepiannogo mistectva HH pochatku HHI st monografiya N O Ryabuha H FOP Brovin O V 2016 336 s ISBN 617 7256 50 1 Kashkadamova N B Istoriya fortep yannogo mistectva HIH storichchya pidruchnik Nataliya Kashkadamova Ternopil ASTON 2006 608 s Kiyivska fortepianna shkola Imena ta chasi Kolektivna monografiya avtor proektu T O Roshina avtori uporyad T O Roshina ta O V Rindenko red O V Saharova O Ye Stepanyuk Kiyiv NMAU imeni P I Chajkovskogo 2013 632 s Klasichni ta aklasichni stilovi tendenciyi u fortepiannomu mistectvi navch posib P M Mulyar Odesa Astroprint 2016 144 s ISBN 966 927 116 7 Lunova S A Analiz akustichnih harakteristik fortepiannogo zvuchannya v koncertnomu zali 28 sichnya 2021 u Wayback Machine S A Lunova V P Zayec A I Lunov Elektronika i svyaz nauchno tehnicheskij zhurnal 2012 5 70 S 88 94 Bibliogr 6 nazv Snyegirov O Pianisti Ukrayini K 1997 Vip 1 K 1998 Vip 2 Ukrayinska radyanska fortepianna muzika V L Klin K Nauk dumka 1980 314 s Genika R Istoriya fortepiano v svyazi s istoriej razvitiya fortepiannoj virtuoznosti i literatury Chast I Moskva 1896 ros Zimin Pyotr Nikolaevich Fortepiano v ego proshlom i nastoyashem Moskva 1934 ros Alekseev A Istoriya fortepiannogo iskusstva M 1962 ros Uchitel Ya M Sovetskoe fortepiano Moskva Leningrad 1966 ros Brazhnikov M Fortepiano M 1967 ros Zimin Pyotr Nikolaevich Istoriya fortepiano i ego predshestvennikov Moskva Muzyka 1968 216 s 8 600 prim ros Gakkel L E Fortepiannaya muzyka XX veka Ocherki L Sovetskij kompozitor 1990 286 s ros PosilannyaVirtual piano virtualne onlajn fortepiano Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi