Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
C. Bechstein Pianoforte AG (також відомий як Bechstein, нім. вимова: ) — німецький виробник фортепіано, заснований у 1853 році Карлом Бехштейном.
| | |
 | |
| Тип | Aktiengesellschaft |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | Aktiengesellschaft[d] |
| Галузь | |
| Лістинг на біржі | FWB: BEP |
| Засновано | 1853 |
| Засновник(и) | |
| Штаб-квартира | Berlin, Germany |
| Ключові особи | Stefan Freymuth (CEO) |
| Продукція | and (upright pianos) |
| Співробітники | c. 360 (Bechstein concern) |
| Дочірні компанії | d |
| bechstein.com | |
 C. Bechstein у Вікісховищі | |
Історія
До Бехштейна
Молодий Карл Бехштайн навчався і працював у Франції та Англії як майстер фортепіано до того. Перші його фортепіано були зроблені для інших компаній.
C. Bechstein
Компанія C. Bechstein була заснована 1 жовтня 1853 року Карлом Бехштейном у Берліні, Німеччина.
Карл Бехштайн мав намір створити фортепіано, здатне виконати вимоги, що пред'являлися до інструменту віртуозами того часу, такими як Франц Ліст. У 1857 р. Ганс фон Бюлов (зять Ліста) дав перший публічний концерт на роялі Бехштейна, виконавши в Берліні фортепіанну сонату Ліста Сі-мінор.
До 1870 року завдяки підтримці Франца Ліста та Ганса фон Бюлова, роялі Бехштейна стало з'явились у багатьох концертних залах та приватних особняках. На той час троє виробників фортепіано, усі засновані в 1853 році, стали лідерами галузі у всьому світі: Bechstein, Blüthner та .
У 1881 році Бехштейн розпочав постачання фортепіано королеві Вікторії. Позолочений арт-футляр було доставлено до Букінгемського палацу Ще кілька фортепіано Бехштейна потрапили до Віндзорського замку та інших королівських резиденцій. Кілька британських посольств у всьому світі придбали фортепіано Бехштейн.
У 1885 році Бехштайн відкрив філію в Лондоні, яка з часом перетворилася на найбільший виставковий зал та дилерський центр у Європі. До 1890 року виставкові зали відкрилися в Парижі, Відні та Санкт-Петербурзі. 31 травня 1901 р. було поруч із лондонським салоном компанії на вулиці Вігмор збудовано Бехштайн-Холл вартістю 100 000 фунтів стерлінгів. У період з 1901 по 1914 рік К. Бехштайн був найбільшим фортепіанним дилером у Лондоні. У той час Бехштейну протегували російські царі, королівські сім'ї Іспанії, Бельгії, Нідерландів, Італії, Швеції, Норвегії, Австрії та Данії та інші царські особи та аристократія. Список королівських клієнтів Бехштейна можна знайти на деці старовинних фортепіано Бехштейну, виготовлених до Другої світової війни.
Роки з 1870-х по 1914 рік принесли компанії Bechstein найдраматичніший ріст продажів. У 1880 році в Берліні була відкрита друга фабрика Бехштейна а третя фабрика була відкрита в 1897 році в Берліні-Кройцберзі. У 1900 році виробництво щорічно сягало 3700 інструментів, а в 1910 році — 4600, що робить компанію Bechstein найбільшим німецьким виробником піаніно високого класу. На той час близько трьох чвертей продукції надходило на міжнародні ринки, особливо у Велику Британію та Співдружність, та Росію.
Карл Бехштайн помер у 1900 році, і компанія Бехштайн продовжувала працювати під керівництвом його синів.
У період з 1900 по 1914 рік C. Bechstein був одним із провідних виробників фортепіано у світі, до 1913 року в компанії працювали 1200 майстрів і робітників, які виготовляли 5 тисяч інструментів на рік.
Перша світова війна
Під час Першої світової війни C. Bechstein зазнав величезних майнових втрат у Лондоні, Парижі та Санкт-Петербурзі. Найбільші втрати були в Лондоні. Незважаючи на те, що спочатку позиція компанії у Великій Британії не зазнала змін, компанія все ще значилась як держава Королівської ордера в січні 1915 р. Ордери як на короля Георга V, так і на його дружину королеву Мері були скасовані 13 квітня 1915 р. Бехштейн був не єдиним музичним концерном, на який вплинули зростаючі антинімецькі настрої: видавництво Chappell&Co. взагалі бойкотувало німецьку музику, а сер Едгар Шпаєр був змушений покинути країну. Після прийняття Закону 1916 про торгівлю з поправками до ворогів британське відділення компанії було ліквідовано 5 червня 1916 р. Все майно Бехштейна, включаючи концертний зал та виставкові зали, заповнені піаніно, було вилучено як «майно ворога» і закрито. У 1916 році зал був проданий як чуже майно на аукціоні компанії Debenhams за 56 500 фунтів стерлінгів. Він був перейменований у Вігмор-Холл, а потім знову відкритий під новою назвою в 1917 році. Усі 137 роялів Бехштейна у виставкових залах також були конфісковані і стали власністю нового власника залу. Після суперечки з братом Едвін Бехштейн залишив компанію, отримавши грошову компенсацію.
Між війнами
Зрештою фабрика Бехштейна відновила повномасштабне виробництво протягом 1920-х років. На той час технічні інновації та винаходи нових матеріалів та інструментів, а також вдосконалення дизайну та конструкції фортепіано дозволили Бехштейну знову стати одним з провідних фортепіанних виробників.
Найбільш вдалими моделями стали оновлені роялі «А» -185 та «Б» -208. Більш популярними після війни стали піаніно і К. Бехштайн досяг успіху завдяки інструментам моделей Model-8 і Model-9, які вважаються найкращими моделями піаніно.
Компанія стала акціонерним товариством в 1923 році, що дозволило Едвіну Бехштейну та його дружині Хелен викупити частину компанії як акціонери.
У Лондоні було побудовано та продано невелику кількість бюджетних дитячих роялів розміром 4'8". Вони позначені як «Бехштейн Лондон» на кадрі і К. Бехштейн на осінній дошці.
У 1930 році компанія співпрацювала з німецькою виробником електротехніки Siemens для виробництва одного з перших електропіано, в «Neo-Bechstein» або «Siemens-Бехштейна» електричного рояля, що використовував електромагнітні звукознімачі.
Едвін Бехштейн та його дружина Гелена Бехштейн, яка була затятим шанувальником Адольфа Гітлера, і дарували Гітлеру багато подарунків, включаючи його перший розкішний автомобіль — червоний «Мерседес» вартістю 26000 марок та познайомили Гітлерра з культурною елітою Німеччини в Берліні та Мюнхені.
Після смерті Едвіна Бехштейна в 1934 році в Берхтесгадені, де він мав віллу під назвою «Бехштайн», що знаходилася на невеликій відстані від Оберзальцберга, його тіло було перенесено до Берліна. В поховальній церемонії брали участь Адольф Гітлер та інши політики НСДАП.
Друга світова війна
У 1945 р. Бомбардування союзників знищили фортепіанну фабрику «Бехштайн» у Берліні, а також великі запаси цінної деревини. Війна також коштувала компанії багатьох досвідчених майстрів. Протягом декількох років після війни Бехштайн не міг відновити повномасштабне виробництво фортепіано і виготовляв лише кілька фортепіано на рік.
Після Другої світової війни
У післявоєнному Берліні, розділеному між союзниками, «Бехштейн» потрапив в американський сектор. Після денацифікації компанії К. Бехштейна вона знову почала виробляти фортепіано у 1948 р. Окупаційна влада США конфіскувала компанію: лише в 1951 році конфіскація була скасована. Акції, що належали Хелені Бехштейн, після її смерті успадковували діти, Лізелотта і Едвін Отто Бехштейни, деякий час залишалися під американським контролем. У 1963 році частини компанії перейшли до американської компанії Baldwin Company в Цинциннаті (США). В середині 70-х років і Едвін Отто Бехштейн продав свою частку (понад 25 відсотків) теж компанії Baldwin.. До возз'єднання Німеччини компанія виготовляла менше фортепіано, хоча якість виготовлення залишалася високою.
У 1953 році Берлінська філармонія під керівництвом Вільгельма Фуртвенглера та Вільгельма Бакгауза відзначала сторіччя Бехштейна. Багато артистів, таких як Леонард Бернстайн, Хорхе Боле та Вільгельм Кемпф, віддавали перевагу фортепіано Бехштейна. Державне міністерство культури Радянського Союзу уклало контракт на постачання основних державних філармонічних оркестрів та концертних залів СРСР трьома марками фортепіано — , Blüthner та Bechstein. Блютнер і Бехштейн також були виготовлені для класів фортепіано в Ленінградській консерваторії та Московській консерваторіях, тоді як більшість інших музичних шкіл СРСР обмежувались головним чином фортепіано радянського виробництва. Концертні піаністи, такі як Діну Ліпатті, Олександр Черкаський, Тетяна Ніколаєва, Володимир Софроніцький та Святослав Ріхтер, серед інших, часто вибирали фортепіано Бехштейна для своїх студійних записів.
Після падіння Берлінської стіни
У 1986 році Карл Шульце, німецький підприємець і майстер виготовлення фортепіано, викупив Бехштейн і продовжив спадщину витонченого виготовлення фортепіано. Після возз'єднання Німеччини та ліквідації Берлінської стіни земля, яка раніше належала фабриці Бехштейн, була використана для нового будівництва в столиці. У 1992 р. Бехштейн відкрив у Саксонії нову фабрику інструментів C. Bechstein та Циммермана. Виробництво інструментів Циммермана в Зайфеннерсдорфі припинилося наприкінці 2011 року.
Поточні моделі роялів
Концертні роялі
| Модель | Довжина | Вага |
|---|---|---|
| D 282 | 282 см (9'3") | 521 кг |
| C 234 | 234 см (7'8") | 437 кг |
| Б 212 | 212 см (6'11") | 399 кг |
| A 192 (M / P 192) | 192 см (6'4") | 350 кг |
| Л 167 | 167 см (5'6") | 317 кг |
Навчальні роялі
| Модель | Довжина | Вага |
|---|---|---|
| A 228 (B 228) | 228 см (7'6") | 417 кг |
| A 208 (B 208) | 208 см (6'9") | 375 кг |
| A 190 (B 190) | 190 см (6'3") | 348 кг |
| A 175 | 175 см (5'9") | 334 кг |
| A 160 (B 160) | 160 см (5'3") | 308 кг |
Піаніно
Концертні піаніно
| Model | Height | Weight |
|---|---|---|
| Concert 8 | 131 см (51,6») | 255 кг |
| Elegance 124 | 124 см (48,8") | 260 кг |
| Classic 124 | 124 см (48,8") | 261 кг |
| Contur 118 | 118 см (46,5") | 246 кг |
| Classic 118 | 118 см (46,5") | 244 кг |
| Millenium 116 K | 116 см (45,7") | 233 кг |
Навчальні піаніно
| Модель | Висота | Вага |
|---|---|---|
| A 124 (B124) Style | 124 см (48,8") | 251 кг |
| A 124 (B 124) Imposant | 124 см (48,8") | 251 кг |
| A 114 Compact | 114 см (44,8") | 235 кг |
| A 114 Modern Chrome Art | 114 см (44,8") | 231 кг |
| A 114 Modern | 114 см (44,8") | 231 кг |
Зняті з виробництва моделі
Роялі до 1902 року
| Модель | Довжина |
|---|---|
| І | 275 см (9') |
| II | 254 см (8'4") |
| III | 234 см (7'8") |
| IV | 218 см (7'2") |
| V | 200 см (6'7") |
| VI | 200 см (6'7") |
Роялі після 1902 року
| Модель | Довжина |
|---|---|
| Е | 275 см (9') |
| D | 250 см (8'2") |
| C. | 225 см (7'4") |
| B | 203 см (6'8") |
| A | 182 см (5'11") |
Роялі, представлені в 1920-х
| Модель | Довжина |
|---|---|
| М | 178 см (5'10") |
| L | 168 см (5'6") |
| К | 155 см (5'1") |
| S | 140 см (4'7") |
Піаніно до 1902 року
| Модель | Висота |
|---|---|
| Я | 145 см |
| II | 138 см |
| III | 127 см |
| IV | 122 см |
| V | 127 см |
Піаніно після 1902 року
| Модель | Висота |
|---|---|
| 6 | 145 см |
| 7 | 138 см |
| 8 | 127 см |
| 9 | 122 см |
| 10 (прямий нанизаний) | 127 см |
Виконавці
Студенти та послідовники Ганса фон Бюлова та Франца Ліста також виявили відданість фортепіано Бехштейна.
Олександр Скрябін володів концертним концертом «Бехштейн» у своєму будинку в Москві, який зараз є національним музеєм, і на фортепіано Скрябіна все ще грають на концертах. Тетяна Ніколаєва записала на Бехшейні твори Й. С. Баха. На Бехштейна також вчився Святослав Ріхтер.
Клод Дебюссі сказав: «Фортепіанну музику слід писати лише для бехштейнів».
Нагороди
- У 1862 р. К. Бехштайн був нагороджений золотими медалями на Лондонській міжнародній виставці.
- У 2007 році К. Бехштейн отримав золоту нагороду iF за модель фортепіано «Millennium» К. Бехштейна.
Література
- Hagen W. Lippe-Weißenfeld: . Дисертація. Берлін, 2006.
Посилання
- Офіційний сайт
- C. Bechstein Việt Nam [ 29 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Відео на YouTube
![image]()
C. Bechstein у соцмережі «Facebook»- C. Bechstein
![image]()
C. Bechstein ![image]()
у соцмережі «Instagram»- Documents and clippings about C. Bechstein з Documents and clippings about C. Bechstein
- Business report 2010 [ 2011-12-16 у Wayback Machine.]
- Ehrlich, Cyril (2009). Bechstein. Grove Music Online. Oxford University Press. Процитовано 25 квітня 2009.
- Ehrlich, Cyril (1988). History of the Piano. У Philip Belt (ред.). The Piano. The New Grove musical instruments series. W.W. Norton & Company Inc. с. 60. ISBN .
- Palmieri, Robert, ред. (1996). Encyclopedia of the Piano. Garland reference library of the humanities. Т. 1131. Garland. с. 521. ISBN .
- Ehrlich, Cyril (1976). The Emergence of Germany. The Piano: A History. J. M. Dent & Sons Ltd. с. 75. ISBN .
- Tradition 1860-1890. Bechstein. Архів оригіналу за 14 жовтня 2009. Процитовано 25 квітня 2009.
- Fritzsch, E. W. (3 вересня 1896). (нім.). Т. 27. Leipzig: W.E. Fritzsch. с. 487. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 лютого 2017.
- . Wigmore Hall. Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 8 лютого 2010.
- . Bechstein. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 7 лютого 2016.
- Ehrlich, Cyril (1976). The Emergence of Germany. The Piano: A History. J. M. Dent & Sons Ltd. с. 79. ISBN .
- Ehrlich, Cyril (1976). The Emergence of Germany. The Piano: A History. J. M. Dent & Sons Ltd. с. 73. ISBN .
- . 1 січня 1915. с. 30. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 25 квітня 2009.
- Langley, Leanne (2007). 2. У Doctor, Jenny; Wright, David; Kenyon, Nicholas (ред.). The Proms: a new history. Thames & Hudson. с. 62& 67. ISBN .
- Ehrlich, Cyril (1988). History of the Piano. У Belt, Philip (ред.). The Piano. The New Grove musical instruments series. W.W. Norton & Company Inc. с. 57. ISBN .
- Hundley, Tom (30 квітня 2008). . Chicago Tribune. Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 25 квітня 2009.
- Clark, Christopher (9 квітня 2009). . London Review of Books. Архів оригіналу за 21 квітня 2009. Процитовано 1 квітня 2009.
- Klee, Ernst (2007). Das Kulturlexikon zum Dritten Reich: wer war was vor und nach 1945 (нім.). S. Fischer. с. 36. ISBN .
- 1950-1969. Bechstein Official Website. 2009. Архів оригіналу за 14 жовтня 2009. Процитовано 25 квітня 2009.
- . www.bechstein.com (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
- . www.bechstein.com (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
- . www.thepianogallery.co.uk. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
- . classicalpianistsofthefuture.org. Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 7 липня 2021.
- Tradition 1855-1860. Bechstein. Архів оригіналу за 14 жовтня 2009. Процитовано 25 квітня 2009.
- . iF Official Website. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 25 квітня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
C Bechstein Pianoforte AG takozh vidomij yak Bechstein nim vimova ˈbɛcʃtaɪ n nimeckij virobnik fortepiano zasnovanij u 1853 roci Karlom Behshtejnom C Bechstein Pianoforte AktiengesellschaftLogotipTip AktiengesellschaftOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya Aktiengesellschaft d GaluzListing na birzhi FWB BEPZasnovano 1853Zasnovnik i Shtab kvartira Berlin GermanyKlyuchovi osobi Stefan Freymuth CEO Produkciya and upright pianosSpivrobitniki c 360 Bechstein concern Dochirni kompaniyi dbechstein com C Bechstein u VikishovishiIstoriyaKarl Behshtajn Do Behshtejna Molodij Karl Behshtajn navchavsya i pracyuvav u Franciyi ta Angliyi yak majster fortepiano do togo Pershi jogo fortepiano buli zrobleni dlya inshih kompanij C Bechstein Kompaniya C Bechstein bula zasnovana 1 zhovtnya 1853 roku Karlom Behshtejnom u Berlini Nimechchina Karl Behshtajn mav namir stvoriti fortepiano zdatne vikonati vimogi sho pred yavlyalisya do instrumentu virtuozami togo chasu takimi yak Franc List U 1857 r Gans fon Byulov zyat Lista dav pershij publichnij koncert na royali Behshtejna vikonavshi v Berlini fortepiannu sonatu Lista Si minor Do 1870 roku zavdyaki pidtrimci Franca Lista ta Gansa fon Byulova royali Behshtejna stalo z yavilis u bagatoh koncertnih zalah ta privatnih osobnyakah Na toj chas troye virobnikiv fortepiano usi zasnovani v 1853 roci stali liderami galuzi u vsomu sviti Bechstein Bluthner ta Steinway amp Sons U 1881 roci Behshtejn rozpochav postachannya fortepiano korolevi Viktoriyi Pozolochenij art futlyar bulo dostavleno do Bukingemskogo palacu She kilka fortepiano Behshtejna potrapili do Vindzorskogo zamku ta inshih korolivskih rezidencij Kilka britanskih posolstv u vsomu sviti pridbali fortepiano Behshtejn U 1885 roci Behshtajn vidkriv filiyu v Londoni yaka z chasom peretvorilasya na najbilshij vistavkovij zal ta dilerskij centr u Yevropi Do 1890 roku vistavkovi zali vidkrilisya v Parizhi Vidni ta Sankt Peterburzi 31 travnya 1901 r bulo poruch iz londonskim salonom kompaniyi na vulici Vigmor zbudovano Behshtajn Holl vartistyu 100 000 funtiv sterlingiv U period z 1901 po 1914 rik K Behshtajn buv najbilshim fortepiannim dilerom u Londoni U toj chas Behshtejnu proteguvali rosijski cari korolivski sim yi Ispaniyi Belgiyi Niderlandiv Italiyi Shveciyi Norvegiyi Avstriyi ta Daniyi ta inshi carski osobi ta aristokratiya Spisok korolivskih kliyentiv Behshtejna mozhna znajti na deci starovinnih fortepiano Behshtejnu vigotovlenih do Drugoyi svitovoyi vijni Pidpis Karla Behshtejna Roki z 1870 h po 1914 rik prinesli kompaniyi Bechstein najdramatichnishij rist prodazhiv U 1880 roci v Berlini bula vidkrita druga fabrika Behshtejna a tretya fabrika bula vidkrita v 1897 roci v Berlini Krojcberzi U 1900 roci virobnictvo shorichno syagalo 3700 instrumentiv a v 1910 roci 4600 sho robit kompaniyu Bechstein najbilshim nimeckim virobnikom pianino visokogo klasu Na toj chas blizko troh chvertej produkciyi nadhodilo na mizhnarodni rinki osoblivo u Veliku Britaniyu ta Spivdruzhnist ta Rosiyu Karl Behshtajn pomer u 1900 roci i kompaniya Behshtajn prodovzhuvala pracyuvati pid kerivnictvom jogo siniv Royal Behshtejn u stili modern 1902 rik U period z 1900 po 1914 rik C Bechstein buv odnim iz providnih virobnikiv fortepiano u sviti do 1913 roku v kompaniyi pracyuvali 1200 majstriv i robitnikiv yaki vigotovlyali 5 tisyach instrumentiv na rik Persha svitova vijna Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni C Bechstein zaznav velicheznih majnovih vtrat u Londoni Parizhi ta Sankt Peterburzi Najbilshi vtrati buli v Londoni Nezvazhayuchi na te sho spochatku poziciya kompaniyi u Velikij Britaniyi ne zaznala zmin kompaniya vse she znachilas yak derzhava Korolivskoyi ordera v sichni 1915 r Orderi yak na korolya Georga V tak i na jogo druzhinu korolevu Meri buli skasovani 13 kvitnya 1915 r Behshtejn buv ne yedinim muzichnim koncernom na yakij vplinuli zrostayuchi antinimecki nastroyi vidavnictvo Chappell amp ampCo vzagali bojkotuvalo nimecku muziku a ser Edgar Shpayer buv zmushenij pokinuti krayinu Pislya prijnyattya Zakonu 1916 pro torgivlyu z popravkami do vorogiv britanske viddilennya kompaniyi bulo likvidovano 5 chervnya 1916 r Vse majno Behshtejna vklyuchayuchi koncertnij zal ta vistavkovi zali zapovneni pianino bulo vilucheno yak majno voroga i zakrito U 1916 roci zal buv prodanij yak chuzhe majno na aukcioni kompaniyi Debenhams za 56 500 funtiv sterlingiv Vin buv perejmenovanij u Vigmor Holl a potim znovu vidkritij pid novoyu nazvoyu v 1917 roci Usi 137 royaliv Behshtejna u vistavkovih zalah takozh buli konfiskovani i stali vlasnistyu novogo vlasnika zalu Pislya superechki z bratom Edvin Behshtejn zalishiv kompaniyu otrimavshi groshovu kompensaciyu Mizh vijnami Reklamnij plakat K Behshtejna 1920 roku Zreshtoyu fabrika Behshtejna vidnovila povnomasshtabne virobnictvo protyagom 1920 h rokiv Na toj chas tehnichni innovaciyi ta vinahodi novih materialiv ta instrumentiv a takozh vdoskonalennya dizajnu ta konstrukciyi fortepiano dozvolili Behshtejnu znovu stati odnim z providnih fortepiannih virobnikiv Najbilsh vdalimi modelyami stali onovleni royali A 185 ta B 208 Bilsh populyarnimi pislya vijni stali pianino i K Behshtajn dosyag uspihu zavdyaki instrumentam modelej Model 8 i Model 9 yaki vvazhayutsya najkrashimi modelyami pianino Kompaniya stala akcionernim tovaristvom v 1923 roci sho dozvolilo Edvinu Behshtejnu ta jogo druzhini Helen vikupiti chastinu kompaniyi yak akcioneri U Londoni bulo pobudovano ta prodano neveliku kilkist byudzhetnih dityachih royaliv rozmirom 4 8 Voni poznacheni yak Behshtejn London na kadri i K Behshtejn na osinnij doshci U 1930 roci kompaniya spivpracyuvala z nimeckoyu virobnikom elektrotehniki Siemens dlya virobnictva odnogo z pershih elektropiano v Neo Bechstein abo Siemens Behshtejna elektrichnogo royalya sho vikoristovuvav elektromagnitni zvukoznimachi Edvin Behshtejn ta jogo druzhina Gelena Behshtejn yaka bula zatyatim shanuvalnikom Adolfa Gitlera i daruvali Gitleru bagato podarunkiv vklyuchayuchi jogo pershij rozkishnij avtomobil chervonij Mersedes vartistyu 26000 marok ta poznajomili Gitlerra z kulturnoyu elitoyu Nimechchini v Berlini ta Myunheni Pislya smerti Edvina Behshtejna v 1934 roci v Berhtesgadeni de vin mav villu pid nazvoyu Behshtajn sho znahodilasya na nevelikij vidstani vid Oberzalcberga jogo tilo bulo pereneseno do Berlina V pohovalnij ceremoniyi brali uchast Adolf Gitler ta inshi politiki NSDAP Druga svitova vijna U 1945 r Bombarduvannya soyuznikiv znishili fortepiannu fabriku Behshtajn u Berlini a takozh veliki zapasi cinnoyi derevini Vijna takozh koshtuvala kompaniyi bagatoh dosvidchenih majstriv Protyagom dekilkoh rokiv pislya vijni Behshtajn ne mig vidnoviti povnomasshtabne virobnictvo fortepiano i vigotovlyav lishe kilka fortepiano na rik Pislya Drugoyi svitovoyi vijni U pislyavoyennomu Berlini rozdilenomu mizh soyuznikami Behshtejn potrapiv v amerikanskij sektor Pislya denacifikaciyi kompaniyi K Behshtejna vona znovu pochala viroblyati fortepiano u 1948 r Okupacijna vlada SShA konfiskuvala kompaniyu lishe v 1951 roci konfiskaciya bula skasovana Akciyi sho nalezhali Heleni Behshtejn pislya yiyi smerti uspadkovuvali diti Lizelotta i Edvin Otto Behshtejni deyakij chas zalishalisya pid amerikanskim kontrolem U 1963 roci chastini kompaniyi perejshli do amerikanskoyi kompaniyi Baldwin Company v Cincinnati SShA V seredini 70 h rokiv i Edvin Otto Behshtejn prodav svoyu chastku ponad 25 vidsotkiv tezh kompaniyi Baldwin Do vozz yednannya Nimechchini kompaniya vigotovlyala menshe fortepiano hocha yakist vigotovlennya zalishalasya visokoyu U 1953 roci Berlinska filarmoniya pid kerivnictvom Vilgelma Furtvenglera ta Vilgelma Bakgauza vidznachala storichchya Behshtejna Bagato artistiv takih yak Leonard Bernstajn Horhe Bole ta Vilgelm Kempf viddavali perevagu fortepiano Behshtejna Derzhavne ministerstvo kulturi Radyanskogo Soyuzu uklalo kontrakt na postachannya osnovnih derzhavnih filarmonichnih orkestriv ta koncertnih zaliv SRSR troma markami fortepiano Steinway amp Sons Bluthner ta Bechstein Blyutner i Behshtejn takozh buli vigotovleni dlya klasiv fortepiano v Leningradskij konservatoriyi ta Moskovskij konservatoriyah todi yak bilshist inshih muzichnih shkil SRSR obmezhuvalis golovnim chinom fortepiano radyanskogo virobnictva Koncertni pianisti taki yak Dinu Lipatti Oleksandr Cherkaskij Tetyana Nikolayeva Volodimir Sofronickij ta Svyatoslav Rihter sered inshih chasto vibirali fortepiano Behshtejna dlya svoyih studijnih zapisiv Pislya padinnya Berlinskoyi stini U 1986 roci Karl Shulce nimeckij pidpriyemec i majster vigotovlennya fortepiano vikupiv Behshtejn i prodovzhiv spadshinu vitonchenogo vigotovlennya fortepiano Pislya vozz yednannya Nimechchini ta likvidaciyi Berlinskoyi stini zemlya yaka ranishe nalezhala fabrici Behshtejn bula vikoristana dlya novogo budivnictva v stolici U 1992 r Behshtejn vidkriv u Saksoniyi novu fabriku instrumentiv C Bechstein ta Cimmermana Virobnictvo instrumentiv Cimmermana v Zajfennersdorfi pripinilosya naprikinci 2011 roku Potochni modeli royalivKoncertni royali Model Dovzhina Vaga D 282 282 sm 9 3 521 kg C 234 234 sm 7 8 437 kg B 212 212 sm 6 11 399 kg A 192 M P 192 192 sm 6 4 350 kg L 167 167 sm 5 6 317 kg Navchalni royali Model Dovzhina Vaga A 228 B 228 228 sm 7 6 417 kg A 208 B 208 208 sm 6 9 375 kg A 190 B 190 190 sm 6 3 348 kg A 175 175 sm 5 9 334 kg A 160 B 160 160 sm 5 3 308 kgPianinoKoncertni pianino Model Height Weight Concert 8 131 sm 51 6 255 kg Elegance 124 124 sm 48 8 260 kg Classic 124 124 sm 48 8 261 kg Contur 118 118 sm 46 5 246 kg Classic 118 118 sm 46 5 244 kg Millenium 116 K 116 sm 45 7 233 kg Navchalni pianino Model Visota Vaga A 124 B124 Style 124 sm 48 8 251 kg A 124 B 124 Imposant 124 sm 48 8 251 kg A 114 Compact 114 sm 44 8 235 kg A 114 Modern Chrome Art 114 sm 44 8 231 kg A 114 Modern 114 sm 44 8 231 kgZnyati z virobnictva modeliRoyali do 1902 roku Model Dovzhina I 275 sm 9 II 254 sm 8 4 III 234 sm 7 8 IV 218 sm 7 2 V 200 sm 6 7 VI 200 sm 6 7 Royali pislya 1902 roku Model Dovzhina E 275 sm 9 D 250 sm 8 2 C 225 sm 7 4 B 203 sm 6 8 A 182 sm 5 11 Royali predstavleni v 1920 h Model Dovzhina M 178 sm 5 10 L 168 sm 5 6 K 155 sm 5 1 S 140 sm 4 7 Pianino do 1902 roku Model Visota Ya 145 sm II 138 sm III 127 sm IV 122 sm V 127 sm Pianino pislya 1902 roku Model Visota 6 145 sm 7 138 sm 8 127 sm 9 122 sm 10 pryamij nanizanij 127 smVikonavciStudenti ta poslidovniki Gansa fon Byulova ta Franca Lista takozh viyavili viddanist fortepiano Behshtejna Oleksandr Skryabin volodiv koncertnim koncertom Behshtejn u svoyemu budinku v Moskvi yakij zaraz ye nacionalnim muzeyem i na fortepiano Skryabina vse she grayut na koncertah Tetyana Nikolayeva zapisala na Behshejni tvori J S Baha Na Behshtejna takozh vchivsya Svyatoslav Rihter Klod Debyussi skazav Fortepiannu muziku slid pisati lishe dlya behshtejniv NagorodiU 1862 r K Behshtajn buv nagorodzhenij zolotimi medalyami na Londonskij mizhnarodnij vistavci U 2007 roci K Behshtejn otrimav zolotu nagorodu iF za model fortepiano Millennium K Behshtejna LiteraturaHagen W Lippe Weissenfeld Disertaciya Berlin 2006 PosilannyaOficijnij sajt C Bechstein Việt Nam 29 chervnya 2021 u Wayback Machine Video na YouTube C Bechstein u socmerezhi Facebook C Bechstein C Bechstein u socmerezhi Instagram Documents and clippings about C Bechstein z Documents and clippings about C Bechstein Business report 2010 2011 12 16 u Wayback Machine Ehrlich Cyril 2009 Bechstein Grove Music Online Oxford University Press Procitovano 25 kvitnya 2009 Ehrlich Cyril 1988 History of the Piano U Philip Belt red The Piano The New Grove musical instruments series W W Norton amp Company Inc s 60 ISBN 0 393 30518 X Palmieri Robert red 1996 Encyclopedia of the Piano Garland reference library of the humanities T 1131 Garland s 521 ISBN 0 8153 2582 7 Ehrlich Cyril 1976 The Emergence of Germany The Piano A History J M Dent amp Sons Ltd s 75 ISBN 0 460 04246 7 Tradition 1860 1890 Bechstein Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2009 Procitovano 25 kvitnya 2009 Fritzsch E W 3 veresnya 1896 nim T 27 Leipzig W E Fritzsch s 487 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 6 lyutogo 2017 Wigmore Hall Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 8 lyutogo 2010 Bechstein Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2016 Ehrlich Cyril 1976 The Emergence of Germany The Piano A History J M Dent amp Sons Ltd s 79 ISBN 0 460 04246 7 Ehrlich Cyril 1976 The Emergence of Germany The Piano A History J M Dent amp Sons Ltd s 73 ISBN 0 460 04246 7 1 sichnya 1915 s 30 Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 25 kvitnya 2009 Langley Leanne 2007 2 U Doctor Jenny Wright David Kenyon Nicholas red The Proms a new history Thames amp Hudson s 62 amp 67 ISBN 978 0 500 51352 1 Ehrlich Cyril 1988 History of the Piano U Belt Philip red The Piano The New Grove musical instruments series W W Norton amp Company Inc s 57 ISBN 0 393 30518 X Hundley Tom 30 kvitnya 2008 Chicago Tribune Arhiv originalu za 23 travnya 2011 Procitovano 25 kvitnya 2009 Clark Christopher 9 kvitnya 2009 London Review of Books Arhiv originalu za 21 kvitnya 2009 Procitovano 1 kvitnya 2009 Klee Ernst 2007 Das Kulturlexikon zum Dritten Reich wer war was vor und nach 1945 nim S Fischer s 36 ISBN 978 3 10 039326 5 1950 1969 Bechstein Official Website 2009 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2009 Procitovano 25 kvitnya 2009 www bechstein com angl Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 10 grudnya 2020 www bechstein com angl Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 10 grudnya 2020 www thepianogallery co uk Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 13 lyutogo 2021 classicalpianistsofthefuture org Arhiv originalu za 7 veresnya 2013 Procitovano 7 lipnya 2021 Tradition 1855 1860 Bechstein Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2009 Procitovano 25 kvitnya 2009 iF Official Website Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 25 kvitnya 2009