Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Піані зм від італ piano скорочене від pianoforte або fortepiano мистецтво гри на фортепіано Зародження піанізму відносит

Піанізм

Піанізм

Піані́зм (від італ. piano, скорочене від pianoforte або fortepiano) — мистецтво гри на фортепіано.

Зародження піанізму відноситься до 2-ї половини XVIII століття, коли почали формуватися дві школи піанізму — віденська (В. А. Моцарт та Й. Н. Гуммель, Л ван Бетховен, пізніше К. Черні та його учні) і лондонська (М. Клементі і його учні, зокрема Дж. Філд). Розквіт піанізму пов'язаний з виконавською діяльністю Ф. Шопена та Ф. Ліста.

У піанізмі 2-ї половини XIX століття — початку XX століття провідне місце посіли представники шкіл Ф. Ліста (Х. Бюлов, К. Таузіґ, А. Рейзенауер, Е. д'Альбер та ін), Т. Лешетицького (І. Падеревський, А. Єсіпова та ін), а також Ф. Бузоні, Л. Годовський, І. Гофман, пізніше А. Корто, А. Шнабель, В. Ґізекінґ, В. Горовиць, А. Б. Мікельанджеллі, Ґ. Ґульд та інші.

На рубежі XIX—XX ст. виникає т. зв. анатомо-фізіологічна школа піанізму, яка справила деякий вплив на розвиток теорії піанізму (праці Л. Деппе, Р. Брейтхаупа, Ф. Штейнхаузена), однак великого практичного значення вона не мала. Значна роль в піанізмі післялістовського періоду належить російським піаністам А. Г. та Н. Г. Рубінштейнам, А. Єсіповій, С. Рахманінову і двом радянським школам — московській (К. Ігумнов, А. Гольденвейзер, Г. Нейґауз та їх учні — Л.Оборін, Г. Ґінзбурґ, Я. Флієр, Я. Зак, С. Ріхтер, Е. Ґілєльс) та ленінградській (Л. Ніколаєв та його учні — М.Юдіна, В. Софроницький та ін.).

Українська фортепіанна школа пишається випускником Київського училища, а потім консерваторії — Володимиром Горовицем, випускником Одеського училища, а потім консерваторії — Емілем Гілельсом.

Джерело

Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)

Бібліографія

  • Алексеев А. Д. История фортепианного искусства. Ч. 1 и 2. М., 1988; Ч. 3. М., 1990.
  • Алексеев А. Д. История фортепианного искусства. Ч. 3. М., 1990.
  • Баренбойм Л. Музыкальная педагогика и исполнительство. М., 1974.
  • Вопросы музыкально-исполнительского искусства. Вып. 1-11. М, 1955-1983.
  • Вопросы фортепианного исполнительства (все выпуски).
  • Гаккель Л. Е. Фортепианная музыка ХХ века. Л., 1976.
  • Гофман И. Фортепианная игра. Ответы на вопросы о фортепианной игре. М., 1961.
  • Григорьев Л., Платек Я. Современные пианисты. М., 1990.
  • Дельсон В. Фортепианное творчество и пианизм Прокофьева. М., 1973.
  • Друскин М. С. Клавирная музыка. Л., 1960.
  • Кашкадамова Н. Мистецтво виконання музики на клавішно-струнних інструментах. Київ, 2010.
  • Кашкадамова Н. Історія фортеп'янного мистецтва. Тернопіль, 2006.
  • Зимин П. История фортепиано. М., 1968.
  • Коган Г. М. Вопросы пианизма. Избранные статьи. М., 1968.
  • Коган Г. М. У врат мастерства. М., 1958.
  • Корто А. О фортепианном искусстве. М., 1965.
  • Мартинсен К. Индивидуальная фортепианная техника на основе звукотворческой воли. М., 1966.
  • Мастера советской пианистической школы. Сб. ст. М., 1961.
  • Музалевский В. Русское фортепианное искусство. Л., 1961.
  • Натансон В. Прошлое русского пианизма. М., 1960.
  • Нейгауз Г. Г. Об искусстве фортепианной игры. М., 1982.
  • Пианисты рассказывают. Вып. 1 и 2. М., 1979, 1984.
  • Рабинович Д. А. Портреты пианистов. М., 1962.
  • Сб.: Вопросы фортепианного исполнительства. (Все выпуски).
  • Сб.: Выдающиеся пианисты-педагоги об исполнительском мастерстве. М.-Л., 1966.
  • Сб.: Исполнительское искусство зарубежных стран. (Все выпуски).
  • Сб.: Мастера советской пианистической школы. Сб. ст. М., 1961.
  • Сб.: Об исполнении фортепианной музыки Баха, Бетховена, Дебюсси, Рахманинова, Прокофьева, Шостаковича. М.-Л., 1965.
  • Фейнберг С. Е. Пианизм как искусство. М., 1969.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Piani zm vid ital piano skorochene vid pianoforte abo fortepiano mistectvo gri na fortepiano Zarodzhennya pianizmu vidnositsya do 2 yi polovini XVIII stolittya koli pochali formuvatisya dvi shkoli pianizmu videnska V A Mocart ta J N Gummel L van Bethoven piznishe K Cherni ta jogo uchni i londonska M Klementi i jogo uchni zokrema Dzh Fild Rozkvit pianizmu pov yazanij z vikonavskoyu diyalnistyu F Shopena ta F Lista U pianizmi 2 yi polovini XIX stolittya pochatku XX stolittya providne misce posili predstavniki shkil F Lista H Byulov K Tauzig A Rejzenauer E d Alber ta in T Leshetickogo I Paderevskij A Yesipova ta in a takozh F Buzoni L Godovskij I Gofman piznishe A Korto A Shnabel V Gizeking V Gorovic A B Mikelandzhelli G Guld ta inshi Na rubezhi XIX XX st vinikaye t zv anatomo fiziologichna shkola pianizmu yaka spravila deyakij vpliv na rozvitok teoriyi pianizmu praci L Deppe R Brejthaupa F Shtejnhauzena odnak velikogo praktichnogo znachennya vona ne mala Znachna rol v pianizmi pislyalistovskogo periodu nalezhit rosijskim pianistam A G ta N G Rubinshtejnam A Yesipovij S Rahmaninovu i dvom radyanskim shkolam moskovskij K Igumnov A Goldenvejzer G Nejgauz ta yih uchni L Oborin G Ginzburg Ya Fliyer Ya Zak S Rihter E Gilyels ta leningradskij L Nikolayev ta jogo uchni M Yudina V Sofronickij ta in Ukrayinska fortepianna shkola pishayetsya vipusknikom Kiyivskogo uchilisha a potim konservatoriyi Volodimirom Gorovicem vipusknikom Odeskogo uchilisha a potim konservatoriyi Emilem Gilelsom DzhereloMuzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros BibliografiyaAlekseev A D Istoriya fortepiannogo iskusstva Ch 1 i 2 M 1988 Ch 3 M 1990 Alekseev A D Istoriya fortepiannogo iskusstva Ch 3 M 1990 Barenbojm L Muzykalnaya pedagogika i ispolnitelstvo M 1974 Voprosy muzykalno ispolnitelskogo iskusstva Vyp 1 11 M 1955 1983 Voprosy fortepiannogo ispolnitelstva vse vypuski Gakkel L E Fortepiannaya muzyka HH veka L 1976 Gofman I Fortepiannaya igra Otvety na voprosy o fortepiannoj igre M 1961 Grigorev L Platek Ya Sovremennye pianisty M 1990 Delson V Fortepiannoe tvorchestvo i pianizm Prokofeva M 1973 Druskin M S Klavirnaya muzyka L 1960 Kashkadamova N Mistectvo vikonannya muziki na klavishno strunnih instrumentah Kiyiv 2010 Kashkadamova N Istoriya fortep yannogo mistectva Ternopil 2006 Zimin P Istoriya fortepiano M 1968 Kogan G M Voprosy pianizma Izbrannye stati M 1968 Kogan G M U vrat masterstva M 1958 Korto A O fortepiannom iskusstve M 1965 Martinsen K Individualnaya fortepiannaya tehnika na osnove zvukotvorcheskoj voli M 1966 Mastera sovetskoj pianisticheskoj shkoly Sb st M 1961 Muzalevskij V Russkoe fortepiannoe iskusstvo L 1961 Natanson V Proshloe russkogo pianizma M 1960 Nejgauz G G Ob iskusstve fortepiannoj igry M 1982 Pianisty rasskazyvayut Vyp 1 i 2 M 1979 1984 Rabinovich D A Portrety pianistov M 1962 Sb Voprosy fortepiannogo ispolnitelstva Vse vypuski Sb Vydayushiesya pianisty pedagogi ob ispolnitelskom masterstve M L 1966 Sb Ispolnitelskoe iskusstvo zarubezhnyh stran Vse vypuski Sb Mastera sovetskoj pianisticheskoj shkoly Sb st M 1961 Sb Ob ispolnenii fortepiannoj muzyki Baha Bethovena Debyussi Rahmaninova Prokofeva Shostakovicha M L 1965 Fejnberg S E Pianizm kak iskusstvo M 1969

Дата публікації:
Топ