Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флорентійська унія унія укладена на соборі у Флоренції 6 липня 1439 року між східною та західною гілками Християнської ц

Флорентійська церковна унія

Флорентійська церковна унія

Флорентійська унія — унія, укладена на соборі у Флоренції 6 липня 1439 року між східною та західною гілками Християнської церкви.

Флорентійська унія
Дата створення / заснування 6 липня 1439
image
Країна image Флорентійська республіка
Автор Євгеній IV
Мова твору або назви латина і середньогрецька мова
image Флорентійська унія у Вікісховищі
image
Папа Євгеній IV: булла унії між латинською і грецькою церквами, видана на соборі у Флоренції 1439, двомовна, з підписом Візантійського імператора

Історія

На рубежі XIV і XV століть Візантійська імперія все більше відчувала загрозу зі сторони османів. Візантійський імператор Іоанн VIII Палеолог разом зі східним духовенством, що його підтримувало, бачив у церковному союзі можливість військової допомоги від заходу. Хоча були між грецькими ієрархами й такі, що хотіли унії з релігійних мотивів (патріарх Йосип II, архієпископ Віссаріон й інші).

Після повернення до Константинополя багато грецьких єпископів, які погодилися на унію у Флоренції, відмовилися від неї, заявивши, що їх насильно примусили до угоди з латинянами. Грецьке духовенство і народ, дізнавшись про унію прийшли в роздратування; уніатів вважали за єретиків. Навколо Марка Ефеського згрупувалися всі захисники православ'я і колишній прихильник унії Геннадій Схоларій, який прийняв чернецтво під ім'ям Геннадія. Він вивісив на дверях своєї келії анафему за адресою латинян і погрожував прихильникам унії.

Патріархи Александрійський, Антиохійський та Єрусалимський скликали у 1443 році в Єрусалимі собор на якому виголосили відлучення всіх прихильників унії. Повторне засудження східними патріархами Флорентійської унії відбулося в 1450 р. на соборі в Константинополі, на цьому ж соборі був позбавлений влади уніат Григорій III (патріарх Константинопольський) і зведений на патріарший престол православний Афанасій. Коли у 1453 р. Константинополь був узятий турками, про Флорентійську унію перестали згадувати.

Сподівана військова допомога Заходу проти османів не була дана, і тому Флорентійська унія у Візантії не мала успіхів.

Флорентійська унія і Київська митрополія

Визначним діячем Флорентійської унії був київський митрополит Ісидор, який на Ферраро-Флорентійському соборі представляв Церкву Руси.

Після підписання соборної угоди митрополит Ісидор вирушив до Москви (тодішній осідок київської митрополії). Шлях його пролягав через Пізу, Венецію, Угорщину, Польщу. Нарешті, 11 березня 1441 року Ісидор урочисто в'їхав до столиці. Перед ним несли латинський хрест і три булави, які знаменували його кардинальський сан (папа виконав свою обіцянку). В Успенському соборі при оголошенні многоліття Ісидор замість патріарха вимовив ім'я папи Євгенія IV, а потім зачитав папське послання про унію і текст угоди.

У 1440 році в Вільно польський король і великий князь литовський Казимир (1440—1492) уклав угоду з Василем II, по якій зобов'язувався не допускати вже відомого Ісидора на митрополичий престол у Києві. За цією ж угодою православні єпархії в 1451 році підпорядковані московському митрополитові Іоні.

Вчинок Ісидора викликав відразу ж негативну реакцію великого князя Василя II в (1425—1462 рр.). Митрополит був ув'язнений у Чудівському монастирі. На четвертий день після приїзду Ісидора був спішно скликаний церковний собор. На ньому були присутні єпископи — суздальський Авраамій, ростовський Єфрем, рязанський Іона, Коломенський Варлаам, сарайський Іов і пермський Герасим. Вони засудили «латиньство» Ісидора.

Однак уже 15 жовтня 1441 року Ісидор втікає із монастиря де був ув'язнений. Великий князь заборонив переслідувати його. Коли Ісидор був заарештований в Твері, князь Василь II запропонував тверському князю Борису Олександровичу звільнити митрополита і дати йому можливість переїхати в Литву.

Його заходи не дістали підтримки також серед польської ієрархії. Проте київський князь Олександер Олелько Володимирович ставився прихильно до Флорентійської унії. Ісидор, не маючи ширшої підтримки, залишив Русь і жив у Римі. Важливим наслідком Флорентійської унії був поділ Київської митрополії на московську і українсько-білоруську. Останні впливи Флорентійської унії частково тривали до 1501 року. Умови Флорентійської унії стали підставою для Берестейської унії 1596 року.

Під приводом відмови від унії у Великому князівстві Московському відбулося творення окремої, автокефальної Церкви, яка не мала зовнішнього підпорядкування ані Римові, ані Константинополю. Під тиском великого князя московського Василія II Васильовича, начебто прихильного спочатку до проведення соборів у Феррарі й Флоренції, у Москві 1448 року відбулося обрання московським митрополитом рязанського єпископа Йони. Територія Київської митрополії обмежилася єпархіями, що перебували у складі Великого князівства Литовського і Королівства Польського. У наступні десятиліття після укладення унії мали місце спроби переговорів про відновлення унії, принаймні на локальному рівні, вже після падіння Константинополя. Таким є лист єпископа Мисаїла та знаті ВКЛ до Папи Римського Сикста IV (1476). Новгородська архієпархія, а також єпархії, які перебували на теренах Московії, відмовилися від унії, що підкріплювалося низкою антиунійних творів. Звернення до дискусій, ухвал і подій, пов'язаних з Флорентійською церковною унією, справило неабиякий вплив на міжконфесійну полеміку кінця XVI–XVII ст..

Наслідки

Формально Флорентійська унія є чинною і донині. Однак фактичного об'єднання церков так і не сталося, частково через захоплення Константинополя османами у 1453 році, частково через амбіції ієрархів формально незалежних одна від одної східних церков. Найвідомішою відмовою стали дії Великого князя Московського Василя ІІ Темного, який змусив Київського і всія Русі митрополита Ісідора покинути єпархію і натомість обрав нового місцевого Іону (Одноушева). Що де-факто призвело до розколу всередині Константинопольського патріархату.

Невизнання Унії стало відправною точкою для поділу Київської митрополії (1448) та утвердження фактичної автокефаліїМосковської митрополії (1458), що через 100 років привело до створення Московського патріархату.

Див. також

Примітки

  1. MPL. CLVII. col. 1058
  2. Большой А. Ордена. Из летописи христианской Украины. — М.: Миссионер, 1999. — Т. 3. — С. 86-87; Афанасий К. История Украинской церкви. — М.: НПП «Трансинтех», 1992. — С. 56; Рам Б. Я. Папство и Русь в X—XV веках. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. — С. 236.
  3. Прот. Зноско К. Исторический очерк церковной унии. — М.: Отдел по благотворительности Московского патриарха, «Мортис», 1993. — С. 78; Кочан Н. Прелюдия Брест. Флорентийская уния и киевское православия //Человек и мир. — 1993. — № 10-12. — С. 24.
  4. РИБ. Т. 6. № 62. Стб. 534; Летопись занятий Археографической комиссии. Вып. 3. Прил. С. 36. У Густинському літописі стверджується навіть, що Ісидор «від священного собору засуджений був на спалення» (ПСРЛ. Т. 2. СПб., 1843. С. 356).
  5. Борисов Н. С. Русская церковь в политической борьбе XIV—XV веков. — М.: Изд-во Московского ун-та, 1986. — С. 143; Большой А. Ордена. Из летописи христианской Украины. — М.: Миссионер, 1999. — Т. 3. — С. 88-89; Афанасий К. История Украинской церкви. — М.: НПП «Трансинтех», 1992. — С. 56.
  6. Енциклопедія історії України

Література та посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Florentijska uniya uniya ukladena na sobori u Florenciyi 6 lipnya 1439 roku mizh shidnoyu ta zahidnoyu gilkami Hristiyanskoyi cerkvi Florentijska uniyaData stvorennya zasnuvannya6 lipnya 1439Krayina Florentijska respublikaAvtorYevgenij IVMova tvoru abo nazvilatina i serednogrecka mova Florentijska uniya u VikishovishiPapa Yevgenij IV bulla uniyi mizh latinskoyu i greckoyu cerkvami vidana na sobori u Florenciyi 1439 dvomovna z pidpisom Vizantijskogo imperatoraIstoriyaNa rubezhi XIV i XV stolit Vizantijska imperiya vse bilshe vidchuvala zagrozu zi storoni osmaniv Vizantijskij imperator Ioann VIII Paleolog razom zi shidnim duhovenstvom sho jogo pidtrimuvalo bachiv u cerkovnomu soyuzi mozhlivist vijskovoyi dopomogi vid zahodu Hocha buli mizh greckimi iyerarhami j taki sho hotili uniyi z religijnih motiviv patriarh Josip II arhiyepiskop Vissarion j inshi Pislya povernennya do Konstantinopolya bagato greckih yepiskopiv yaki pogodilisya na uniyu u Florenciyi vidmovilisya vid neyi zayavivshi sho yih nasilno primusili do ugodi z latinyanami Grecke duhovenstvo i narod diznavshis pro uniyu prijshli v rozdratuvannya uniativ vvazhali za yeretikiv Navkolo Marka Efeskogo zgrupuvalisya vsi zahisniki pravoslav ya i kolishnij prihilnik uniyi Gennadij Sholarij yakij prijnyav chernectvo pid im yam Gennadiya Vin vivisiv na dveryah svoyeyi keliyi anafemu za adresoyu latinyan i pogrozhuvav prihilnikam uniyi Patriarhi Aleksandrijskij Antiohijskij ta Yerusalimskij sklikali u 1443 roci v Yerusalimi sobor na yakomu vigolosili vidluchennya vsih prihilnikiv uniyi Povtorne zasudzhennya shidnimi patriarhami Florentijskoyi uniyi vidbulosya v 1450 r na sobori v Konstantinopoli na comu zh sobori buv pozbavlenij vladi uniat Grigorij III patriarh Konstantinopolskij i zvedenij na patriarshij prestol pravoslavnij Afanasij Koli u 1453 r Konstantinopol buv uzyatij turkami pro Florentijsku uniyu perestali zgaduvati Spodivana vijskova dopomoga Zahodu proti osmaniv ne bula dana i tomu Florentijska uniya u Vizantiyi ne mala uspihiv Florentijska uniya i Kiyivska mitropoliyaViznachnim diyachem Florentijskoyi uniyi buv kiyivskij mitropolit Isidor yakij na Ferraro Florentijskomu sobori predstavlyav Cerkvu Rusi Pislya pidpisannya sobornoyi ugodi mitropolit Isidor virushiv do Moskvi todishnij osidok kiyivskoyi mitropoliyi Shlyah jogo prolyagav cherez Pizu Veneciyu Ugorshinu Polshu Nareshti 11 bereznya 1441 roku Isidor urochisto v yihav do stolici Pered nim nesli latinskij hrest i tri bulavi yaki znamenuvali jogo kardinalskij san papa vikonav svoyu obicyanku V Uspenskomu sobori pri ogoloshenni mnogolittya Isidor zamist patriarha vimoviv im ya papi Yevgeniya IV a potim zachitav papske poslannya pro uniyu i tekst ugodi U 1440 roci v Vilno polskij korol i velikij knyaz litovskij Kazimir 1440 1492 uklav ugodu z Vasilem II po yakij zobov yazuvavsya ne dopuskati vzhe vidomogo Isidora na mitropolichij prestol u Kiyevi Za ciyeyu zh ugodoyu pravoslavni yeparhiyi v 1451 roci pidporyadkovani moskovskomu mitropolitovi Ioni Vchinok Isidora viklikav vidrazu zh negativnu reakciyu velikogo knyazya Vasilya II v 1425 1462 rr Mitropolit buv uv yaznenij u Chudivskomu monastiri Na chetvertij den pislya priyizdu Isidora buv spishno sklikanij cerkovnij sobor Na nomu buli prisutni yepiskopi suzdalskij Avraamij rostovskij Yefrem ryazanskij Iona Kolomenskij Varlaam sarajskij Iov i permskij Gerasim Voni zasudili latinstvo Isidora Odnak uzhe 15 zhovtnya 1441 roku Isidor vtikaye iz monastirya de buv uv yaznenij Velikij knyaz zaboroniv peresliduvati jogo Koli Isidor buv zaareshtovanij v Tveri knyaz Vasil II zaproponuvav tverskomu knyazyu Borisu Oleksandrovichu zvilniti mitropolita i dati jomu mozhlivist pereyihati v Litvu Jogo zahodi ne distali pidtrimki takozh sered polskoyi iyerarhiyi Prote kiyivskij knyaz Oleksander Olelko Volodimirovich stavivsya prihilno do Florentijskoyi uniyi Isidor ne mayuchi shirshoyi pidtrimki zalishiv Rus i zhiv u Rimi Vazhlivim naslidkom Florentijskoyi uniyi buv podil Kiyivskoyi mitropoliyi na moskovsku i ukrayinsko bilorusku Ostanni vplivi Florentijskoyi uniyi chastkovo trivali do 1501 roku Umovi Florentijskoyi uniyi stali pidstavoyu dlya Berestejskoyi uniyi 1596 roku Pid privodom vidmovi vid uniyi u Velikomu knyazivstvi Moskovskomu vidbulosya tvorennya okremoyi avtokefalnoyi Cerkvi yaka ne mala zovnishnogo pidporyadkuvannya ani Rimovi ani Konstantinopolyu Pid tiskom velikogo knyazya moskovskogo Vasiliya II Vasilovicha nachebto prihilnogo spochatku do provedennya soboriv u Ferrari j Florenciyi u Moskvi 1448 roku vidbulosya obrannya moskovskim mitropolitom ryazanskogo yepiskopa Joni Teritoriya Kiyivskoyi mitropoliyi obmezhilasya yeparhiyami sho perebuvali u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo i Korolivstva Polskogo U nastupni desyatilittya pislya ukladennya uniyi mali misce sprobi peregovoriv pro vidnovlennya uniyi prinajmni na lokalnomu rivni vzhe pislya padinnya Konstantinopolya Takim ye list yepiskopa Misayila ta znati VKL do Papi Rimskogo Siksta IV 1476 Novgorodska arhiyeparhiya a takozh yeparhiyi yaki perebuvali na terenah Moskoviyi vidmovilisya vid uniyi sho pidkriplyuvalosya nizkoyu antiunijnih tvoriv Zvernennya do diskusij uhval i podij pov yazanih z Florentijskoyu cerkovnoyu uniyeyu spravilo neabiyakij vpliv na mizhkonfesijnu polemiku kincya XVI XVII st NaslidkiFormalno Florentijska uniya ye chinnoyu i donini Odnak faktichnogo ob yednannya cerkov tak i ne stalosya chastkovo cherez zahoplennya Konstantinopolya osmanami u 1453 roci chastkovo cherez ambiciyi iyerarhiv formalno nezalezhnih odna vid odnoyi shidnih cerkov Najvidomishoyu vidmovoyu stali diyi Velikogo knyazya Moskovskogo Vasilya II Temnogo yakij zmusiv Kiyivskogo i vsiya Rusi mitropolita Isidora pokinuti yeparhiyu i natomist obrav novogo miscevogo Ionu Odnousheva Sho de fakto prizvelo do rozkolu vseredini Konstantinopolskogo patriarhatu Neviznannya Uniyi stalo vidpravnoyu tochkoyu dlya podilu Kiyivskoyi mitropoliyi 1448 ta utverdzhennya faktichnoyi avtokefaliyiMoskovskoyi mitropoliyi 1458 sho cherez 100 rokiv privelo do stvorennya Moskovskogo patriarhatu Div takozhDrugij Lionskij sobor 1274 r Berestejska uniya Uzhgorodska uniyaPrimitkiMPL CLVII col 1058 Bolshoj A Ordena Iz letopisi hristianskoj Ukrainy M Missioner 1999 T 3 S 86 87 Afanasij K Istoriya Ukrainskoj cerkvi M NPP Transinteh 1992 S 56 Ram B Ya Papstvo i Rus v X XV vekah M L Izd vo AN SSSR 1959 S 236 Prot Znosko K Istoricheskij ocherk cerkovnoj unii M Otdel po blagotvoritelnosti Moskovskogo patriarha Mortis 1993 S 78 Kochan N Prelyudiya Brest Florentijskaya uniya i kievskoe pravoslaviya Chelovek i mir 1993 10 12 S 24 RIB T 6 62 Stb 534 Letopis zanyatij Arheograficheskoj komissii Vyp 3 Pril S 36 U Gustinskomu litopisi stverdzhuyetsya navit sho Isidor vid svyashennogo soboru zasudzhenij buv na spalennya PSRL T 2 SPb 1843 S 356 Borisov N S Russkaya cerkov v politicheskoj borbe XIV XV vekov M Izd vo Moskovskogo un ta 1986 S 143 Bolshoj A Ordena Iz letopisi hristianskoj Ukrainy M Missioner 1999 T 3 S 88 89 Afanasij K Istoriya Ukrainskoj cerkvi M NPP Transinteh 1992 S 56 Enciklopediya istoriyi UkrayiniLiteratura ta posilannyaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 V Ye Zema Florentijska cerkovna uniya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 307 ISBN 978 966 00 1359 9 Florentijska cerkovna uniya Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya

Дата публікації:
Топ