Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фентезі Білорусі художні твори написані білоруськими авторами у жанрі фентезі Фентезі як окремий жанр почала формуватися

Фентезі Білорусі

Фентезі Білорусі

Фентезі Білорусі — художні твори, написані білоруськими авторами у жанрі фентезі.

Фентезі, як окремий жанр, почала формуватися на межі XIX—XX століть. В основі жанру закладені казкові і міфологічні мотиви. Серед основних героїв зазвичай люди з чарівними здібностями (маги, друїди, провидці і т. ін.) або з чарівними предметами (лицарі з зачарованою зброєю), міфічні істоти, нерідко запозичені з середньовічних бестіаріїв (дракони, єдинороги, вовкулаки).

У білоруській літературі елементи фентезі можна знайти набагато раніше від появи жанру. Особливо яскраво це зображено в творі Яна Барщевського — «» (1844-46). Найбільшого розвитку в білоруській літературі жанр набув у XXI столітті.

XIX століття. Засновники жанру в білоруській літературі

Фентезійні елементи присутні в білоруській культурі ще з давніх часів, оскільки жанр тісно пов'язані з фольклором і міфологією. Елементи містицизму і образи міфологічних істот використовував у своїй творчості ще Адам Міцкевич. Під час роботи над своїми баладами в 1819-21 роках Міцкевич звертався до багатств білоруського фольклору. Так, до образу Світязянок (підводні мешканки озера Світязь, білочолі дівчата з довгим розпущеним волоссям, у яких перетворилися жінки міста Світязь, затопленого богами на їх прохання водою, щоб уникнути зґвалтування ворожим російським військом) і легенд, пов'язаних з ними, поет звертався у своїх баладах «Світязь» (1820), «Світязянка» (1821), «Рибка» (1822).

image
Обкладинка «Шляхтич Завальня» видання 1884 року

Але найбільш яскраво білоруська міфологія відображена в твори Яна Барщевського — [be]» (1844-46), в якому автор переносить нас у фантастичну, вигадану Білорусь, в якій читач зустрінеться з перевертнями і вурдалаками, з велетами і драконами, чудовиськами, магами і чорнокнижниками. Його персонажі прийшли в твір з національної міфології, щедро населеної русалками, водяниками, лісовиками, вовкулакми, але деяких персонажів Барщевський придумав сам — Сина Бурі, Білу Сороку, Плачку. Саме Яна Барщевського вважають засновником жанру фентезі в білоруській літературі. Він, як справжній письменник-фантаст, дивився вперед, у майбутнє, і як би передбачав появу ― прози жахів, фентезі, наукової фантастики. Виходячи з міфологічної основи творів Барщевського, його творчість слід віднести до такого субжанру, як слов'янське фентезі, в основі якого лежить поєднання слов'янського фольклору (легенд, билин, міфів) і стандартних фентезійних канонів.

На презентації своєї фентезійної повісті на питання про традиції білоруської фантастики білоруський поет і філолог сказав: «Ми найперші написали фентезі, хоча тоді ще не придумали назву цьому жанрові. Ще не було Толкіна, а у нас уже був Ян Барщевський…».

1852 року з-під пера білоруського поета і фольклориста  вийшла романтична балада «Біс». При її написанні поет розумів, що в національній баладі не може бути переймань, які належать до традицій жанру в інших народів, як не вона повинна нести і ознаки чужого фольклору. В цьому він повністю згоден зі своїми попередниками, насамперед — з Яном Барщевським, який вважав неприпустимим запозичення художніх форм, які використовували письменники Англії, Німеччині або Франції. Навіть підзаголовок до поеми був «балада білоруська», чим автор відзначав не лише фольклорну основу своєї балади, але й своєрідність твору, його співзвучність з традиціями білоруської поезії середини XIX століття. У передмові до «Лукавого» Олександр Рипинський написав, що в результаті обробки народної пісні у нього вийшла довга історія і він, «додавши до неї дещо дивне і пекельне, зробив з цього селянську баладу».

Літератори XIX століття
image
Адам Міцкевич. пензля Валентія Ваньковича, 1828 рік
image
Ян Барщевський. К. Жуковський, XIX ст.
image
[be]. 1853 рік

XX століття

Використання численних міфологічних персонажів наявне в нашонивівський поезії Янки Купали. Деякі дослідники (напр.: канд. філ. наук Г. М. Мятлицька) навіть застосовують такий термін, як купалівський міфологізм. Деякий час міфологічна образність у творчості поета була ледь не домінантною. «Цемнатворці» і такі міфічні та язичницькі істоти, як відьми, вовкулаки, чорти, водяники, русалки та інші, панують в його віршах «У вічному борі…» (1912), «Русалка» (1912), «чубчик» (1911), «Забута корчма» (1907), «Люлі, люлі, мужичок!» (1905—1907), «Ніч за нічкою» (1909), поемі " "(1910). Чого лише вартий уривок з його вірша «Забута корчма»: «Жэняць ведзьму з ваўкалакам, сватае шынкар, попам — рабін, ведзьма — дзякам, а чорт — гаспадар. Так гуляюць, покуль недзе ня кігне пятух… Гіне ўсё, і па бяседзе пуста, сумна ўкруг».

image
«Лабіринти» Вацлава Ластовського. Видання 1944 року, Берлін

Доповнює національну утопію Вацлав Ластовський, який 1923 року видав сповнену загадками повість «Лабіринти», що напевно і на сьогодні не має жанрових аналогів ні в білоруській, ні в світової літературі. Жанр твору займає проміжне положення між утопією і науковою фантастикою, в ньому спостерігається єдність історичного і фантастичного. У творі ми бачимо переплетення кількох свідомих авторських містифікацій, головна з яких пов'язана з існуванням Полоцького лабіринту. Подібно до того, як у давньогрецькій міфології існував міф про Лабіринт на і про Мінотавра, який слугував темою для низки літературних творів, так і Полоцький лабіринт в трактуванні Ластовського став для нього одним з центральних артефактів, на якому базувалася його Кревська теорія.

У білоруській драматургії Фентезійні елементи наявні в низці п'єс [be]. Одними з найбільш значущих у його творчості стали фольклорно-історичні п'єси: «Машека» (1922), «Коваль-воєвода» (1924). Його «Машека» стала першою п'єсою, поставленою білоруською мовою.

Дослідник Андрій Хаданович в контексті створення нових художніх світів проводить асоціацію між Володимиром Короткевичем і Толкіном. За словами Хадановича, Білорусь Короткевича — це ідеальна країна, населена шляхетними лицарями, мужніми патріотами і національно свідомими аристократами з поетичними здібностями. І творцем білоруського фентезі Хаданович вважає саме Короткевича. І справді, для творчості Короткевича характерні не лише історизм, а й надання їй окремих міфологічних рис. Критик у статті «Міфологія в творах Володимира Короткевича» зауважує «що в творах письменника самі поняття „чаклунка“, „чарівник“, „знахар“, „ворожбит“ майже не відрізняються за змістом, хоча тут були, відповідно свої тонкощі, вироблені багатовіковим практичним досвідом народу».

Літератори XX століття
image
Янка Купала
image
Вацлав Ластовський

XXI століття

На думку голови секції «Пригоди і фантастика» Союзу письменників Білорусі , досягли більшого успіху в жанрі «фентезі», ніж в жанрі «наукової» фантастики, оскільки «фентезі» і її піджанри доступніші для сприйняття сучасного читача, ніж твори «наукової» фантастики, і тому швидше знаходять відгук. Напевно найяскравіше в цьому жанрі виділяється Ольга Громико, чиї книги (видаються з 2003 року), створені часом у жанрі гумористичного фентезі, відрізняє іронія, яка місцями переходить в сарказм. Головними героями її книг є персонажі, які в традиційному фентезі належать до негативних: відьми, вампіри, перевертні, дракони, тролі та інші. А фентезійний світ письменниці нагадує білоруські землі. Так назва її вигаданої країни Білорія явно відповідає Білорусі, назва столиці цієї країни Стармін співзвучна Мінську, назва міста Віцяга — Вітебську.

Ще по одній вигаданій країні, цього разу заснованої на легендах і переказах Великого князівства Литовського, ми можемо помандрувати в романі «Гонитва», письменниці Ніки Ракітіної (справжнє ім'я — Людмила Богданова). Герої роману — справжні білоруські персонажі. І теж пізнається топоніміка білоруських міст. Прототипом Омеля є Гомель, рідне місто письменниці. Назви ж сіл і хуторів безпосередньо переносилися з карти Білорусі на сторінки книги: Строчиці, Макіївка, Навлиця. А самі події розгортаються в країні, яка називається Лейтава — впізнається як історична Литва, ВКЛ. На конгресі «Єврокон-2008», заснованому Європейським союзом наукової фантастики, експерти визнали білоруску Ніку Ракітіну найкращим молодим письменником-фантастом.

На білоруських землях розгортаються пригоди в циклі казок Петра Васюченка «Пригоди панів Кублицького та Заблоцького» («Пригоди панів Кублицького та Заблоцького» (1997) і «Жили-були пани Кублицький та Заблоцький» (2003)). Твір іноді і абсурдний, і комічний, і філософський, дозволяє нам з боку поглянути на нелогічність людських надмірних бажань. І все це подається з народним гумором. Це добре видно, наприклад, в уривку, де пани дають поради Курі-Щебятурі стосовно того, яке вона повинна вивести курча («[Заблоцький] Щоб сало на тому курчаті було з долоню завтовшки… [Кублицький] Та й на зріст щоб воно було з доброго кабана… [Заблоцький] Не з кабана, а з бика, щоб було завбільшки! О!»). Але замість бажаного пани отримують яйце розміром з бочку, з якого вилуплюється Опудало, що вимагає їжі. 2003 року за книгу «Жили-були пани Кублицький та Заблоцький» Петро Васюченко удостоєний премії «Глиняний Велес» (за найкращу художню білоруськомовну книгу року). А в 2013 році автор звернувся і до міфології стародавньої Греції, розповівши у властивій йому манері, захопливо і з гумором, про подвиги відомого силача Геракла («Дванадцять подвигів Геракла»).

image
Андрій Жвалевський під час роздачі автографів

Від 2002 року з-під пера співавторів Андрія Жвалевського та Ігоря Митько виходить цикл фентезійних романів-пародій на відому в усьому світі серію історій про Гаррі Поттера — «Поррі Гаттер» («Поррі Гаттер і Кам'яний Філософ», «Особиста справа Мергіони або чотири Чортові дюжини»; «Дев'ять подвигів Сена Аеслі»). Пародія побудована на «перевертанні» сюжету: майже всі речі, що описані в оригіналі, вивернуті навиворіт. Поррі Гаттер тут звичайний хлопчик, який з'явився в чаклунський сім'ї, але батьки розчаровані, що він зовсім не володіє магічними здібностями. На початку пародії схожість з оригіналом проглядається досить чітко, навіть витримується відповідність сюжетних ліній. Але вже приблизно після чверті книги сюжет починає помітно відхилятися від оригіналу.

Дуже плідно творить для дітей в науково-фентезійному жанрі Раїса Боровикова. Напевно, особливо виділяється її трилогія для дітей середнього шкільного віку «З казок старого астронавта» (2005). Тут і космічні пригоди і авантюрний сюжет, реальний світ існує десь поруч з вигаданим. Книга цікава тим, що автор надає своєму фантастичному творові національного колориту. Наприклад, космодром в творі розташований під [be], а екіпаж астронавтів сумує не по планеті Земля, а по білоруській природі.

image
Людмила Рублевська з трилогією

Умовно до жанру фентезі можна віднести «повість-міф» Людмили Рублевської «Діти гомункулуса» (2000), в основу якої покладена легенда про чорнокнижника пана Твардовського, творця штучного людини — гомункулуса. Водночас для творчості Рублевської більш характерне повернення до міфологічної спадщини, як, наприклад, в її книзі «Старосвітські міфи міста Б.», у якій відповідні історії давньоримських і грецьких міфів немов переносяться і накладаються на реалії жителів звичайного білоруського містечка XIX століття. І певною мірою автору вдалося створити світ історичного білоруського фентезі в циклі історій про . Навіть мова творів місцями набуває давньої, нарочито барокової подоби. Це дуже відчувається в першій частині («Авантюри Прантіша Вирвича, школяра і шпигуна», 2012), насиченій історичними анекдотами. Наприклад, історія, до якої не можна ставитися без гумору — оповідь про побачення Кароля Радзивілла Пане Каханку з русалкою і що «результатом шлюбу були оселедці». Протягом пригод Вирвича автор згадує і світове дерево Иггдрасиль, і лабіринти з Мінотавром, і винаходи Леонардо да Вінчі.

Світ пригод чекає і в циклі пригодницьких фентезійних лицарських романів «Король і Суддя» Інни Сударєвої, першим із яких є роман «Суддя королівського дому» (2006), де герої борються з лісовими розбійниками, на них чекають сутички і інтриги, зрада друзів і любов прекрасних дам, битви і слава.

Близький до епічної фентезі цикл романів Наталі Новаш «Набуття минулого» (2009), в якому після зіткнення величезної комети з Землею відчиняються «двері» між світом людей і світом ельфів.

У світ магії, ельфів, перевертнів, людожерів, вампірів, воїнів і драконів переносить читача і Світлана Власевич, також авторка цілого циклу романів, але вже про драконів — «Саги про драконів», який починає роман «Півтора метра непорозумінь, або Не будіть сплячого дракона» (2009).

Ще одна книга, герої якої дракони — роман Ельвіри Вашкевич «Дорога до Срібних водоспадів» (2014 рік), в якому з далекої планети, де живуть дракони, на нашу Землю вирушає посланець у пошуках потенційного контактера з магічними здібностями.

Чарівний світ міфологічних істот зустрічає нас і в романі-фентезі Геннадія Авласенка «Бранці чорного лісу» (2011). У жахливому і таємничому Чорному лісі живе безліч найрізноманітніших чудовиськ, а непрохідні Північні скелі заселяють гноми. А між лісом і горами, на широкій долині живуть людські племена, які ворогують між собою. 2014 року у видавництві «Мастацкая літаратура» вийшла збірка його містично-фантастичних оповідань «Ключ, який нічого не відчиняє».

Книга Сержа Мінскевича «Посмішка траурної королеви, або Таємниця магнітного замку» (2013) заснована вже на білоруській міфології. В образі героя цієї казки, художнику-мандрівникові Дроздичі, який ходить в чоботях з червоного сап'яну, з чарівною парасолькою-паличкою і малює не посмішки, а «усмішки», забираючи смуток людей, легко впізнається легендарний Білоруський художник Язеп Дроздович. Головні герої повісті - Алеола, «майбутня яснопанна», і Артін, майбутній Витязь зі Светоозерной країни. Їх батьків разом з усіма жителями містечка викрала «Траурна Королева Полендра», і діти вирушають перемагати злу чарівницю.

У жанрі пригодницького фентезі книга Олексія Шеїна «Сім каменів» (2015). Хлопчик Ясь, головний герой, потрапляє в чарівну країну Еферію, де стає учасником боротьби за свободу. Головному героєві належить розгадати загадку кристалів, щоб врятувати життя своєї подруги і звільнити чарівну країну від гніту злого самозванця. Кніга пра веру, свабоду і каханне, за якія часам трэба змагацца з мячом у руках. Книга була відзначена Європейським товариством наукової фантастики за кращий літературний дебют.

У 2017 році на Національну літературну премію в галузі дитячої літератури було номіновано відразу два фентезійних твори — фентезі Катерини Ходасевич-Лісової «Канікули з пригодами, або зворотний візит Зорничка до хлопчика Стасика» та фентезійні історії Анатолія Короленка «Дітям про нафту». Того ж року у видавництві «Художня література» вийшла збірка казок «Наречена для Базиля», у складі якої було надруковано кілька фентезійних оповідань: стилізоване під фольклор пригодницьке фентезі «Солдат і ужалка» Олега Грушецького, чарівне фентезі «Чорна заковика» Сержа Мінскевича та фентезійна історія «Наречена для Базиля» Галини Пшоник.

image
Олег Грушецький з трилогією «Лицар Янка і королівна Мілана»

У 2020 році вийшла книга Світлани Авдейчик «Книга придатних» — перша частина трилогії про спадкоємців Сакрума, що увійшла до півфіналу Міжнародного конкурсу «Нова дитяча книга — 5» в номінації «Фентезі. Фантастика. Пригоди».

Знаковим став для білоруськомовного фентезі і 2021 рік. На підставі білоруського фольклору вийшла книга Олега Грушецького «Лицар Янка і королівна Мілана. Таємниче Королівство», герої якої — міфічні персонажі білоруських легенд, а події розгортаються у світі, схожому на білоруське Середньовіччя. Головним героям, юним брату і сестрі, належить врятувати королівство від чародія, який підступністю захопив трон. Книга унікальна тим, що її можна назвати справжньою білоруською фентезі. А враховуючи, що вона була написана ще в 2012 році, фактично робить роман ще й першим сучасним білоруськомовним справжнім фентезі. У травні 2021 року в Національній академії наук пройшов II Міжнародний форум дослідників білоруської казки, до якого було підготовлено відразу кілька доповідей, присвячених фентезі в білоруській літературі, серед яких, наприклад, доповідь вчені-літературознавці Тетяни Борисюк «Ідейно-образні пошуки в книзі казок Олега Грушецького "Лицар Янка і королівна Мілана. Таємниче Королівство"». Також був проведений круглий стіл (модератором якого став Серж Мінскевич), на якому, серед інших, була окремо розглянута тема «Казка і фентезі».

Примітки

  1. Адам Міцкевіч і беларускі фальклор // Адам Міцкевіч і Беларусь / Уклад. В. Грышкевіч, навук. рэд. , Т. Нягодзіш. — ННАЦ імя Ф.Скарыны, 1997. — С. 109. — 1000 прим. — .
  2. Лойка, А.А. Адам Міцкевіч і беларускі фальклор // Адам Міцкевіч і Беларусь / Уклад. В. Грышкевіч, навук. рэд. А. Мальдзіс, Т. Нягодзіш. — Мн. : ННАЦ імя Ф.Скарыны, 1997. — С. 110–111. — 1000 прим. — .
  3. Баршчэўскі Л.П., Васючэнка П.В., Ян Баршчэўскі // Словы ў часе. Літаратура ад рамантызму да сімвалізму і нашаніўскага адраджэння. — Санкт-Пецярбург, 2014. — С. 52.
  4. Карацупа, В. Мінскевіч Серж (рос.). Архив фантастики. Процитовано 10 березня 2015.
  5. Балада «Нячысцік» Аляксанлра Рыпінскага //  : часопіс. — Мн. : , 2011. — Вип. 286. — № 10. — С. 3—5.
  6. Мятліцкая, Г. М. Сімвалічная функцыя міфалагічных персанажаў у паэзіі Янкі Купалы / Г. М. Мятліцкая // Веснік Беларускага дзяржаўнага універсітэта. Сер.4, Філалогія. Журналістыка. Педагогіка. — 2005. — № 3. — С. 13-18.
  7. Васючэнка, П.В. Першаадкрывальнік з роду Ластаў. Мастацкія адкрыцці Вацлава Ластоўскага // Ад тэксту да хранатопа : артыкулы, эсэ, пятрогліфы / Пад рэд. . — Мн. : Галіяфы, 2009. — С. 54. — 300 прим. — .
  8. Васючэнка, П.В. Першаадкрывальнік з роду Ластаў. Мастацкія адкрыцці Вацлава Ластоўскага // Ад тэксту да хранатопа : артыкулы, эсэ, пятрогліфы / Пад рэд. М. Тычыны. — Мн. : Галіяфы, 2009. — С. 56. — 300 прим. — .
  9. Березкин Г. С. Лакшин — Мураново. Мирович, Евстигней Афиногенович // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — М. : Советская энциклопедия, 1967. — Т. 4. — 860 с.
  10. Декола Н. (6 серпня 2003). "Белпочта" помнит о юбилеях. Радянська Білорусь. Процитовано 5 листопада 2015.
  11. Хадановіч, А.В. Уладзімер Караткевіч і філязофскі камень //  : часопіс. — 2006. — Вип. 41, 42. — № 1, 2. — С. 106. з джерела 7 березня 2015.
  12. Міфалогія ў творчасці Уладзіміра Караткевіча //  : часопіс. — 2005. — № 11. — С. 136.
  13. «Ды@блог. Пра літаратуру». Госць –Уладзімір Кулічэнка. Навуковая фантастыка. . 11 грудня 2014. Процитовано 10 березня 2015.
  14. Ольга Громыко (рос.). Лаборатория Фантастики. Процитовано 10 березня 2015.
  15. Ника Ракитина — новые книги (рос.). LiveLib.ru. Процитовано 10 березня 2015.
  16. Гуляева, М. Я пишу неформат // БелГазета : газета. — Мн., 2 липня 2008. — Вып. 643. — № 22.
  17. «Вялес» — Васючэнку. Наша Ніва. 5 березня 2004. Процитовано 10 березня 2015.
  18. Рублевская, Л.И. Кисть и меч // Советская Белоруссия : газета. — 9 січня 2014. — № 4 (24387).
  19. Порри Гаттер (рос.). Лаборатория Фантастики. Процитовано 10 березня 2015.
  20. Бязлепкіна, А.П. (1 лютого 2012). Раіса Баравікова. “Казкі астранаўта: касмічныя падарожжы беларусаў”. . Процитовано 10 березня 2015.
  21. Жених панны Дануси (рос.). LiveLib.ru. Процитовано 10 березня 2015.
  22. Янкута, Г.В. (21 лютого 2013). Як напісаць гісторыю. Budzma.org. Процитовано 10 березня 2015.
  23. Судья королевского дома (рос.). Лаборатория Фантастики. Процитовано 10 березня 2015.
  24. Обретение прошлого (рос.). LiveLib.ru. Процитовано 10 березня 2015.
  25. Полтора метра недоразумений, или Не будите спящего Дракона! (рос.). Лаборатория Фантастики. Процитовано 10 березня 2015.
  26. Малай, Г. Фэнтэзі: ёсць кантакт! // Літаратура і мастацтва : газета. — Мн. : СПБ, РВУ «Звязда», 11 липня 2014. — Вип. 4776. — № 27. — С. 7. з джерела 9 березня 2015.
  27. Пленники чёрного леса (рос.). Лаборатория Фантастики. Процитовано 10 березня 2015.
  28. Генадзь Аўласенка. Ключ, які нічога не адмыкае. Нашы кнігі. Мастацкая літаратура. Процитовано 22 березня 2015.[недоступне посилання з червня 2019]
  29. Рублевська, л. і. (14 липня 2014). казки позамежності. Радянська Білорусія (рос.). № 108 (24245).
  30. Шэін А. Сем камянёў. Процитовано 14 квітня 2015.
  31. Дорская А. (13 березня 2015). . СБП. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 22 березня 2015.
  32. Аляксей Шэін атрымаў міжнародную прэмію за кнігу фэнтэзі. Новы Час. 21 чэрвня 2017. Процитовано 22 січня 2018.
  33. Гапєєв В. а дівчинка малювала кораблик... //  : газ.. — Мн. : , РПУ «Звязда», 1 грудня 2017. — № 48. — С. 7. з джерела 6 вересня 2020. Процитовано 22 червня 2022.
  34. Рублеўская Л. (22 снежня 2017). . Советская Белоруссия. Архів оригіналу за 22 червня 2022. Процитовано 23 снежня 2017.
  35. «Кніга здольных» — пра падлеткаў і для підлітків». Новы Час. 6 грудня 2019. Процитовано 31 травня 2021.
  36. . Новы Час. 4 травня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  37. . Беларускае Радыё Рацыя. 8 червня 2021. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  38. «Сямейная праграма» з Алегам Грушэцкім на YouTube. «Сямейная праграма» // 1 Нацыянальны канал Белрадыё, 15 мая 2021
  39. . Книжкове видавництво «Рэгістр». 1 грудня 2012. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  40. II Міжнародний форум дослідників білоруської казки. — Мн. : НАН РБ , 2021. — С. 15, 17.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fentezi Bilorusi hudozhni tvori napisani biloruskimi avtorami u zhanri fentezi Fentezi yak okremij zhanr pochala formuvatisya na mezhi XIX XX stolit V osnovi zhanru zakladeni kazkovi i mifologichni motivi Sered osnovnih geroyiv zazvichaj lyudi z charivnimi zdibnostyami magi druyidi providci i t in abo z charivnimi predmetami licari z zacharovanoyu zbroyeyu mifichni istoti neridko zapozicheni z serednovichnih bestiariyiv drakoni yedinorogi vovkulaki U biloruskij literaturi elementi fentezi mozhna znajti nabagato ranishe vid poyavi zhanru Osoblivo yaskravo ce zobrazheno v tvori Yana Barshevskogo 1844 46 Najbilshogo rozvitku v biloruskij literaturi zhanr nabuv u XXI stolitti XIX stolittya Zasnovniki zhanru v biloruskij literaturiFentezijni elementi prisutni v biloruskij kulturi she z davnih chasiv oskilki zhanr tisno pov yazani z folklorom i mifologiyeyu Elementi misticizmu i obrazi mifologichnih istot vikoristovuvav u svoyij tvorchosti she Adam Mickevich Pid chas roboti nad svoyimi baladami v 1819 21 rokah Mickevich zvertavsya do bagatstv biloruskogo folkloru Tak do obrazu Svityazyanok pidvodni meshkanki ozera Svityaz bilocholi divchata z dovgim rozpushenim volossyam u yakih peretvorilisya zhinki mista Svityaz zatoplenogo bogami na yih prohannya vodoyu shob uniknuti zgvaltuvannya vorozhim rosijskim vijskom i legend pov yazanih z nimi poet zvertavsya u svoyih baladah Svityaz 1820 Svityazyanka 1821 Ribka 1822 Obkladinka Shlyahtich Zavalnya vidannya 1884 roku Ale najbilsh yaskravo biloruska mifologiya vidobrazhena v tvori Yana Barshevskogo be 1844 46 v yakomu avtor perenosit nas u fantastichnu vigadanu Bilorus v yakij chitach zustrinetsya z perevertnyami i vurdalakami z veletami i drakonami chudoviskami magami i chornoknizhnikami Jogo personazhi prijshli v tvir z nacionalnoyi mifologiyi shedro naselenoyi rusalkami vodyanikami lisovikami vovkulakmi ale deyakih personazhiv Barshevskij pridumav sam Sina Buri Bilu Soroku Plachku Same Yana Barshevskogo vvazhayut zasnovnikom zhanru fentezi v biloruskij literaturi Vin yak spravzhnij pismennik fantast divivsya vpered u majbutnye i yak bi peredbachav poyavu prozi zhahiv fentezi naukovoyi fantastiki Vihodyachi z mifologichnoyi osnovi tvoriv Barshevskogo jogo tvorchist slid vidnesti do takogo subzhanru yak slov yanske fentezi v osnovi yakogo lezhit poyednannya slov yanskogo folkloru legend bilin mifiv i standartnih fentezijnih kanoniv Na prezentaciyi svoyeyi fentezijnoyi povisti na pitannya pro tradiciyi biloruskoyi fantastiki biloruskij poet i filolog skazav Mi najpershi napisali fentezi hocha todi she ne pridumali nazvu comu zhanrovi She ne bulo Tolkina a u nas uzhe buv Yan Barshevskij 1852 roku z pid pera biloruskogo poeta i folklorista vijshla romantichna balada Bis Pri yiyi napisanni poet rozumiv sho v nacionalnij baladi ne mozhe buti perejman yaki nalezhat do tradicij zhanru v inshih narodiv yak ne vona povinna nesti i oznaki chuzhogo folkloru V comu vin povnistyu zgoden zi svoyimi poperednikami nasampered z Yanom Barshevskim yakij vvazhav nepripustimim zapozichennya hudozhnih form yaki vikoristovuvali pismenniki Angliyi Nimechchini abo Franciyi Navit pidzagolovok do poemi buv balada biloruska chim avtor vidznachav ne lishe folklornu osnovu svoyeyi baladi ale j svoyeridnist tvoru jogo spivzvuchnist z tradiciyami biloruskoyi poeziyi seredini XIX stolittya U peredmovi do Lukavogo Oleksandr Ripinskij napisav sho v rezultati obrobki narodnoyi pisni u nogo vijshla dovga istoriya i vin dodavshi do neyi desho divne i pekelne zrobiv z cogo selyansku baladu Literatori XIX stolittya Adam Mickevich penzlya Valentiya Vankovicha 1828 rik Yan Barshevskij K Zhukovskij XIX st be 1853 rikXX stolittyaVikoristannya chislennih mifologichnih personazhiv nayavne v nashonivivskij poeziyi Yanki Kupali Deyaki doslidniki napr kand fil nauk G M Myatlicka navit zastosovuyut takij termin yak kupalivskij mifologizm Deyakij chas mifologichna obraznist u tvorchosti poeta bula led ne dominantnoyu Cemnatvorci i taki mifichni ta yazichnicki istoti yak vidmi vovkulaki chorti vodyaniki rusalki ta inshi panuyut v jogo virshah U vichnomu bori 1912 Rusalka 1912 chubchik 1911 Zabuta korchma 1907 Lyuli lyuli muzhichok 1905 1907 Nich za nichkoyu 1909 poemi 1910 Chogo lishe vartij urivok z jogo virsha Zabuta korchma Zhenyac vedzmu z vaykalakam svatae shynkar popam rabin vedzma dzyakam a chort gaspadar Tak gulyayuc pokul nedze nya kigne pyatuh Gine ysyo i pa byasedze pusta sumna ykrug Labirinti Vaclava Lastovskogo Vidannya 1944 roku Berlin Dopovnyuye nacionalnu utopiyu Vaclav Lastovskij yakij 1923 roku vidav spovnenu zagadkami povist Labirinti sho napevno i na sogodni ne maye zhanrovih analogiv ni v biloruskij ni v svitovoyi literaturi Zhanr tvoru zajmaye promizhne polozhennya mizh utopiyeyu i naukovoyu fantastikoyu v nomu sposterigayetsya yednist istorichnogo i fantastichnogo U tvori mi bachimo perepletennya kilkoh svidomih avtorskih mistifikacij golovna z yakih pov yazana z isnuvannyam Polockogo labirintu Podibno do togo yak u davnogreckij mifologiyi isnuvav mif pro Labirint na i pro Minotavra yakij sluguvav temoyu dlya nizki literaturnih tvoriv tak i Polockij labirint v traktuvanni Lastovskogo stav dlya nogo odnim z centralnih artefaktiv na yakomu bazuvalasya jogo Krevska teoriya U biloruskij dramaturgiyi Fentezijni elementi nayavni v nizci p yes be Odnimi z najbilsh znachushih u jogo tvorchosti stali folklorno istorichni p yesi Masheka 1922 Koval voyevoda 1924 Jogo Masheka stala pershoyu p yesoyu postavlenoyu biloruskoyu movoyu Doslidnik Andrij Hadanovich v konteksti stvorennya novih hudozhnih svitiv provodit asociaciyu mizh Volodimirom Korotkevichem i Tolkinom Za slovami Hadanovicha Bilorus Korotkevicha ce idealna krayina naselena shlyahetnimi licaryami muzhnimi patriotami i nacionalno svidomimi aristokratami z poetichnimi zdibnostyami I tvorcem biloruskogo fentezi Hadanovich vvazhaye same Korotkevicha I spravdi dlya tvorchosti Korotkevicha harakterni ne lishe istorizm a j nadannya yij okremih mifologichnih ris Kritik u statti Mifologiya v tvorah Volodimira Korotkevicha zauvazhuye sho v tvorah pismennika sami ponyattya chaklunka charivnik znahar vorozhbit majzhe ne vidriznyayutsya za zmistom hocha tut buli vidpovidno svoyi tonkoshi virobleni bagatovikovim praktichnim dosvidom narodu Literatori XX stolittya Yanka Kupala Vaclav LastovskijXXI stolittyaNa dumku golovi sekciyi Prigodi i fantastika Soyuzu pismennikiv Bilorusi dosyagli bilshogo uspihu v zhanri fentezi nizh v zhanri naukovoyi fantastiki oskilki fentezi i yiyi pidzhanri dostupnishi dlya sprijnyattya suchasnogo chitacha nizh tvori naukovoyi fantastiki i tomu shvidshe znahodyat vidguk Napevno najyaskravishe v comu zhanri vidilyayetsya Olga Gromiko chiyi knigi vidayutsya z 2003 roku stvoreni chasom u zhanri gumoristichnogo fentezi vidriznyaye ironiya yaka miscyami perehodit v sarkazm Golovnimi geroyami yiyi knig ye personazhi yaki v tradicijnomu fentezi nalezhat do negativnih vidmi vampiri perevertni drakoni troli ta inshi A fentezijnij svit pismennici nagaduye biloruski zemli Tak nazva yiyi vigadanoyi krayini Biloriya yavno vidpovidaye Bilorusi nazva stolici ciyeyi krayini Starmin spivzvuchna Minsku nazva mista Vicyaga Vitebsku She po odnij vigadanij krayini cogo razu zasnovanoyi na legendah i perekazah Velikogo knyazivstva Litovskogo mi mozhemo pomandruvati v romani Gonitva pismennici Niki Rakitinoyi spravzhnye im ya Lyudmila Bogdanova Geroyi romanu spravzhni biloruski personazhi I tezh piznayetsya toponimika biloruskih mist Prototipom Omelya ye Gomel ridne misto pismennici Nazvi zh sil i hutoriv bezposeredno perenosilisya z karti Bilorusi na storinki knigi Strochici Makiyivka Navlicya A sami podiyi rozgortayutsya v krayini yaka nazivayetsya Lejtava vpiznayetsya yak istorichna Litva VKL Na kongresi Yevrokon 2008 zasnovanomu Yevropejskim soyuzom naukovoyi fantastiki eksperti viznali bilorusku Niku Rakitinu najkrashim molodim pismennikom fantastom Na biloruskih zemlyah rozgortayutsya prigodi v cikli kazok Petra Vasyuchenka Prigodi paniv Kublickogo ta Zablockogo Prigodi paniv Kublickogo ta Zablockogo 1997 i Zhili buli pani Kublickij ta Zablockij 2003 Tvir inodi i absurdnij i komichnij i filosofskij dozvolyaye nam z boku poglyanuti na nelogichnist lyudskih nadmirnih bazhan I vse ce podayetsya z narodnim gumorom Ce dobre vidno napriklad v urivku de pani dayut poradi Kuri Shebyaturi stosovno togo yake vona povinna vivesti kurcha Zablockij Shob salo na tomu kurchati bulo z dolonyu zavtovshki Kublickij Ta j na zrist shob vono bulo z dobrogo kabana Zablockij Ne z kabana a z bika shob bulo zavbilshki O Ale zamist bazhanogo pani otrimuyut yajce rozmirom z bochku z yakogo viluplyuyetsya Opudalo sho vimagaye yizhi 2003 roku za knigu Zhili buli pani Kublickij ta Zablockij Petro Vasyuchenko udostoyenij premiyi Glinyanij Veles za najkrashu hudozhnyu biloruskomovnu knigu roku A v 2013 roci avtor zvernuvsya i do mifologiyi starodavnoyi Greciyi rozpovivshi u vlastivij jomu maneri zahoplivo i z gumorom pro podvigi vidomogo silacha Gerakla Dvanadcyat podvigiv Gerakla Andrij Zhvalevskij pid chas rozdachi avtografiv Vid 2002 roku z pid pera spivavtoriv Andriya Zhvalevskogo ta Igorya Mitko vihodit cikl fentezijnih romaniv parodij na vidomu v usomu sviti seriyu istorij pro Garri Pottera Porri Gatter Porri Gatter i Kam yanij Filosof Osobista sprava Mergioni abo chotiri Chortovi dyuzhini Dev yat podvigiv Sena Aesli Parodiya pobudovana na perevertanni syuzhetu majzhe vsi rechi sho opisani v originali vivernuti navivorit Porri Gatter tut zvichajnij hlopchik yakij z yavivsya v chaklunskij sim yi ale batki rozcharovani sho vin zovsim ne volodiye magichnimi zdibnostyami Na pochatku parodiyi shozhist z originalom proglyadayetsya dosit chitko navit vitrimuyetsya vidpovidnist syuzhetnih linij Ale vzhe priblizno pislya chverti knigi syuzhet pochinaye pomitno vidhilyatisya vid originalu Duzhe plidno tvorit dlya ditej v naukovo fentezijnomu zhanri Rayisa Borovikova Napevno osoblivo vidilyayetsya yiyi trilogiya dlya ditej serednogo shkilnogo viku Z kazok starogo astronavta 2005 Tut i kosmichni prigodi i avantyurnij syuzhet realnij svit isnuye des poruch z vigadanim Kniga cikava tim sho avtor nadaye svoyemu fantastichnomu tvorovi nacionalnogo koloritu Napriklad kosmodrom v tvori roztashovanij pid be a ekipazh astronavtiv sumuye ne po planeti Zemlya a po biloruskij prirodi Lyudmila Rublevska z trilogiyeyu Umovno do zhanru fentezi mozhna vidnesti povist mif Lyudmili Rublevskoyi Diti gomunkulusa 2000 v osnovu yakoyi pokladena legenda pro chornoknizhnika pana Tvardovskogo tvorcya shtuchnogo lyudini gomunkulusa Vodnochas dlya tvorchosti Rublevskoyi bilsh harakterne povernennya do mifologichnoyi spadshini yak napriklad v yiyi knizi Starosvitski mifi mista B u yakij vidpovidni istoriyi davnorimskih i greckih mifiv nemov perenosyatsya i nakladayutsya na realiyi zhiteliv zvichajnogo biloruskogo mistechka XIX stolittya I pevnoyu miroyu avtoru vdalosya stvoriti svit istorichnogo biloruskogo fentezi v cikli istorij pro Navit mova tvoriv miscyami nabuvaye davnoyi narochito barokovoyi podobi Ce duzhe vidchuvayetsya v pershij chastini Avantyuri Prantisha Virvicha shkolyara i shpiguna 2012 nasichenij istorichnimi anekdotami Napriklad istoriya do yakoyi ne mozhna stavitisya bez gumoru opovid pro pobachennya Karolya Radzivilla Pane Kahanku z rusalkoyu i sho rezultatom shlyubu buli oseledci Protyagom prigod Virvicha avtor zgaduye i svitove derevo Iggdrasil i labirinti z Minotavrom i vinahodi Leonardo da Vinchi Svit prigod chekaye i v cikli prigodnickih fentezijnih licarskih romaniv Korol i Suddya Inni Sudaryevoyi pershim iz yakih ye roman Suddya korolivskogo domu 2006 de geroyi boryutsya z lisovimi rozbijnikami na nih chekayut sutichki i intrigi zrada druziv i lyubov prekrasnih dam bitvi i slava Blizkij do epichnoyi fentezi cikl romaniv Natali Novash Nabuttya minulogo 2009 v yakomu pislya zitknennya velicheznoyi kometi z Zemleyu vidchinyayutsya dveri mizh svitom lyudej i svitom elfiv U svit magiyi elfiv perevertniv lyudozheriv vampiriv voyiniv i drakoniv perenosit chitacha i Svitlana Vlasevich takozh avtorka cilogo ciklu romaniv ale vzhe pro drakoniv Sagi pro drakoniv yakij pochinaye roman Pivtora metra neporozumin abo Ne budit splyachogo drakona 2009 She odna kniga geroyi yakoyi drakoni roman Elviri Vashkevich Doroga do Sribnih vodospadiv 2014 rik v yakomu z dalekoyi planeti de zhivut drakoni na nashu Zemlyu virushaye poslanec u poshukah potencijnogo kontaktera z magichnimi zdibnostyami Charivnij svit mifologichnih istot zustrichaye nas i v romani fentezi Gennadiya Avlasenka Branci chornogo lisu 2011 U zhahlivomu i tayemnichomu Chornomu lisi zhive bezlich najriznomanitnishih chudovisk a neprohidni Pivnichni skeli zaselyayut gnomi A mizh lisom i gorami na shirokij dolini zhivut lyudski plemena yaki voroguyut mizh soboyu 2014 roku u vidavnictvi Mastackaya litaratura vijshla zbirka jogo mistichno fantastichnih opovidan Klyuch yakij nichogo ne vidchinyaye Kniga Serzha Minskevicha Posmishka traurnoyi korolevi abo Tayemnicya magnitnogo zamku 2013 zasnovana vzhe na biloruskij mifologiyi V obrazi geroya ciyeyi kazki hudozhniku mandrivnikovi Drozdichi yakij hodit v chobotyah z chervonogo sap yanu z charivnoyu parasolkoyu palichkoyu i malyuye ne posmishki a usmishki zabirayuchi smutok lyudej legko vpiznayetsya legendarnij Biloruskij hudozhnik Yazep Drozdovich Golovni geroyi povisti Aleola majbutnya yasnopanna i Artin majbutnij Vityaz zi Svetoozernoj krayini Yih batkiv razom z usima zhitelyami mistechka vikrala Traurna Koroleva Polendra i diti virushayut peremagati zlu charivnicyu U zhanri prigodnickogo fentezi kniga Oleksiya Sheyina Sim kameniv 2015 Hlopchik Yas golovnij geroj potraplyaye v charivnu krayinu Eferiyu de staye uchasnikom borotbi za svobodu Golovnomu geroyevi nalezhit rozgadati zagadku kristaliv shob vryatuvati zhittya svoyeyi podrugi i zvilniti charivnu krayinu vid gnitu zlogo samozvancya Kniga pra veru svabodu i kahanne za yakiya chasam treba zmagacca z myachom u rukah Kniga bula vidznachena Yevropejskim tovaristvom naukovoyi fantastiki za krashij literaturnij debyut U 2017 roci na Nacionalnu literaturnu premiyu v galuzi dityachoyi literaturi bulo nominovano vidrazu dva fentezijnih tvori fentezi Katerini Hodasevich Lisovoyi Kanikuli z prigodami abo zvorotnij vizit Zornichka do hlopchika Stasika ta fentezijni istoriyi Anatoliya Korolenka Dityam pro naftu Togo zh roku u vidavnictvi Hudozhnya literatura vijshla zbirka kazok Narechena dlya Bazilya u skladi yakoyi bulo nadrukovano kilka fentezijnih opovidan stilizovane pid folklor prigodnicke fentezi Soldat i uzhalka Olega Grusheckogo charivne fentezi Chorna zakovika Serzha Minskevicha ta fentezijna istoriya Narechena dlya Bazilya Galini Pshonik Oleg Grusheckij z trilogiyeyu Licar Yanka i korolivna Milana U 2020 roci vijshla kniga Svitlani Avdejchik Kniga pridatnih persha chastina trilogiyi pro spadkoyemciv Sakruma sho uvijshla do pivfinalu Mizhnarodnogo konkursu Nova dityacha kniga 5 v nominaciyi Fentezi Fantastika Prigodi Znakovim stav dlya biloruskomovnogo fentezi i 2021 rik Na pidstavi biloruskogo folkloru vijshla kniga Olega Grusheckogo Licar Yanka i korolivna Milana Tayemniche Korolivstvo geroyi yakoyi mifichni personazhi biloruskih legend a podiyi rozgortayutsya u sviti shozhomu na biloruske Serednovichchya Golovnim geroyam yunim bratu i sestri nalezhit vryatuvati korolivstvo vid charodiya yakij pidstupnistyu zahopiv tron Kniga unikalna tim sho yiyi mozhna nazvati spravzhnoyu biloruskoyu fentezi A vrahovuyuchi sho vona bula napisana she v 2012 roci faktichno robit roman she j pershim suchasnim biloruskomovnim spravzhnim fentezi U travni 2021 roku v Nacionalnij akademiyi nauk projshov II Mizhnarodnij forum doslidnikiv biloruskoyi kazki do yakogo bulo pidgotovleno vidrazu kilka dopovidej prisvyachenih fentezi v biloruskij literaturi sered yakih napriklad dopovid vcheni literaturoznavci Tetyani Borisyuk Idejno obrazni poshuki v knizi kazok Olega Grusheckogo Licar Yanka i korolivna Milana Tayemniche Korolivstvo Takozh buv provedenij kruglij stil moderatorom yakogo stav Serzh Minskevich na yakomu sered inshih bula okremo rozglyanuta tema Kazka i fentezi PrimitkiAdam Mickevich i belaruski falklor Adam Mickevich i Belarus Uklad V Gryshkevich navuk red T Nyagodzish NNAC imya F Skaryny 1997 S 109 1000 prim ISBN 985 6419 06 9 Lojka A A Adam Mickevich i belaruski falklor Adam Mickevich i Belarus Uklad V Gryshkevich navuk red A Maldzis T Nyagodzish Mn NNAC imya F Skaryny 1997 S 110 111 1000 prim ISBN 985 6419 06 9 Barshcheyski L P Vasyuchenka P V Yan Barshcheyski Slovy y chase Litaratura ad ramantyzmu da simvalizmu i nashaniyskaga adradzhennya Sankt Pecyarburg 2014 S 52 Karacupa V Minskevich Serzh ros Arhiv fantastiki Procitovano 10 bereznya 2015 Balada Nyachyscik Alyaksanlra Rypinskaga chasopis Mn 2011 Vip 286 10 S 3 5 Myatlickaya G M Simvalichnaya funkcyya mifalagichnyh persanazhay u paezii Yanki Kupaly G M Myatlickaya Vesnik Belaruskaga dzyarzhaynaga universiteta Ser 4 Filalogiya Zhurnalistyka Pedagogika 2005 3 S 13 18 Vasyuchenka P V Pershaadkryvalnik z rodu Lastay Mastackiya adkrycci Vaclava Lastoyskaga Ad tekstu da hranatopa artykuly ese pyatroglify Pad red Mn Galiyafy 2009 S 54 300 prim ISBN 978 985 6906 13 1 Vasyuchenka P V Pershaadkryvalnik z rodu Lastay Mastackiya adkrycci Vaclava Lastoyskaga Ad tekstu da hranatopa artykuly ese pyatroglify Pad red M Tychyny Mn Galiyafy 2009 S 56 300 prim ISBN 978 985 6906 13 1 Berezkin G S Lakshin Muranovo Mirovich Evstignej Afinogenovich Kratkaya literaturnaya enciklopediya Gl red A A Surkov M Sovetskaya enciklopediya 1967 T 4 860 s Dekola N 6 serpnya 2003 Belpochta pomnit o yubileyah Radyanska Bilorus Procitovano 5 listopada 2015 Hadanovich A V Uladzimer Karatkevich i filyazofski kamen chasopis 2006 Vip 41 42 1 2 S 106 z dzherela 7 bereznya 2015 Mifalogiya y tvorchasci Uladzimira Karatkevicha chasopis 2005 11 S 136 Dy blog Pra litaraturu Gosc Uladzimir Kulichenka Navukovaya fantastyka 11 grudnya 2014 Procitovano 10 bereznya 2015 Olga Gromyko ros Laboratoriya Fantastiki Procitovano 10 bereznya 2015 Nika Rakitina novye knigi ros LiveLib ru Procitovano 10 bereznya 2015 Gulyaeva M Ya pishu neformat BelGazeta gazeta Mn 2 lipnya 2008 Vyp 643 22 Vyales Vasyuchenku Nasha Niva 5 bereznya 2004 Procitovano 10 bereznya 2015 Rublevskaya L I Kist i mech Sovetskaya Belorussiya gazeta 9 sichnya 2014 4 24387 Porri Gatter ros Laboratoriya Fantastiki Procitovano 10 bereznya 2015 Byazlepkina A P 1 lyutogo 2012 Raisa Baravikova Kazki astranayta kasmichnyya padarozhzhy belarusay Procitovano 10 bereznya 2015 Zhenih panny Danusi ros LiveLib ru Procitovano 10 bereznya 2015 Yankuta G V 21 lyutogo 2013 Yak napisac gistoryyu Budzma org Procitovano 10 bereznya 2015 Sudya korolevskogo doma ros Laboratoriya Fantastiki Procitovano 10 bereznya 2015 Obretenie proshlogo ros LiveLib ru Procitovano 10 bereznya 2015 Poltora metra nedorazumenij ili Ne budite spyashego Drakona ros Laboratoriya Fantastiki Procitovano 10 bereznya 2015 Malaj G Fentezi yosc kantakt Litaratura i mastactva gazeta Mn SPB RVU Zvyazda 11 lipnya 2014 Vip 4776 27 S 7 z dzherela 9 bereznya 2015 Plenniki chyornogo lesa ros Laboratoriya Fantastiki Procitovano 10 bereznya 2015 Genadz Aylasenka Klyuch yaki nichoga ne admykae Nashy knigi Mastackaya litaratura Procitovano 22 bereznya 2015 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rublevska l i 14 lipnya 2014 kazki pozamezhnosti Radyanska Bilorusiya ros 108 24245 Shein A Sem kamyanyoy Procitovano 14 kvitnya 2015 Dorskaya A 13 bereznya 2015 SBP Arhiv originalu za 4 bereznya 2018 Procitovano 22 bereznya 2015 Alyaksej Shein atrymay mizhnarodnuyu premiyu za knigu fentezi Novy Chas 21 chervnya 2017 Procitovano 22 sichnya 2018 Gapyeyev V a divchinka malyuvala korablik gaz Mn RPU Zvyazda 1 grudnya 2017 48 S 7 z dzherela 6 veresnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2022 Rubleyskaya L 22 snezhnya 2017 Sovetskaya Belorussiya Arhiv originalu za 22 chervnya 2022 Procitovano 23 snezhnya 2017 Kniga zdolnyh pra padletkay i dlya pidlitkiv Novy Chas 6 grudnya 2019 Procitovano 31 travnya 2021 Novy Chas 4 travnya 2021 Arhiv originalu za 31 travnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Belaruskae Radyyo Racyya 8 chervnya 2021 Arhiv originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 8 chervnya 2021 Syamejnaya pragrama z Alegam Grusheckim na YouTube Syamejnaya pragrama 1 Nacyyanalny kanal Belradyyo 15 maya 2021 Knizhkove vidavnictvo Registr 1 grudnya 2012 Arhiv originalu za 14 lipnya 2022 Procitovano 26 lipnya 2022 II Mizhnarodnij forum doslidnikiv biloruskoyi kazki Mn NAN RB 2021 S 15 17

Дата публікації:
Топ