У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Світязь значення Сві тязь озеро в Гродненській області Білорусі роз

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Світязь (значення).

Сві́тязь — озеро в Гродненській області Білорусі, розташоване на кордоні Новогрудського і Корелицького районів за 20 км на південний схід від Новогрудка. Озеро знаходиться на вододілі басейнів Німану і Щари, в басейні річки Мовчадзі на території Світязького ландшафтного заказника.

Світязь
Похилена ялина на березі Світязя Похилена ялина на березі Світязя
53°26′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 53.433° пн. ш. 25.917° сх. д. / 53.433; 25.917Координати: 53°26′ пн. ш. 25°55′ сх. д. / 53.433° пн. ш. 25.917° сх. д. / 53.433; 25.917
Розташування
Країна	Білорусь
Регіон	Гродненська область
Розташування	Новогрудський та Корелицький райони
Прибережні країни	Білорусь
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні	2,24 км²
Глибина макс.	15 м
Довжина	1,7 км
Ширина	1,6 км
Берегова лінія	4,5 км
Об'єм	7,84 км³
Вода
Басейн
Площа басейну	14 км²
Інше
Geonames	621039
Світязь (озеро, Білорусь) (Білорусь)


Світязь у Вікісховищі

Назва

Назву озера зіставляють з німецьким особистим ім'ям «Hviting», де «h» співвідноситься з балто-слов'янським «š/s».

Опис

Озеро карстового походження, утворилася внаслідок провалу ґрунту в підземну порожнечу. Поблизу Світязя немає великих озер і річок, у нього не впадає жодна річка, а витікає лише Своротва — притока Мовчадзі. Практично завжди рівень води в озері однаковий. Озеро знаходиться на південному схилі Новогрудської височини на висоті 258 метрів над рівнем моря і має форму, схожу на колесо.

Озеро має форму лійки, рельєф дна рівний, частка глибин понад 10 метрів становить всього 2% площі. Дно біля берегів піщане.

В озері й поблизу нього росте велика кількість реліктових рослин. В озері поширені плотва, краснопірка, карасі, щуки, пічкурі, окуні, але переважають лини. Переважання линів зумовлене їхньою здатністю розмножуватися в умовах середовища зі зниженою реакцією води, що для інших видів риб є стримувальним фактором.

Нині озеро використовується виключно в рекреаційних цілях, дозволена любительська риболовля.

Легенда

Народний переказ розповідає, що колись давно на місці озера було місто Світязь, де княжив чи князь Мирський, чи то князь Туган, союзник великого князя Міндовга, столиця якого була в Новогрудку. Під час військової кампанії з росіянами союзники зазнали поразки й над містом, де залишалися самі жінки і діти, нависла небезпека. Щоб уникнути ворожої наруги, вони звернулися до богів і їхній голос був почутий — місто провалилося під землю, а на його місці утворилося красиве озеро.

З душ непокірних жінок утворилися красиві квіти-царі — легендарні білі водяні квіти, які зацвітають на озері як вічне нагадування про ті події.

Переказ говорить, що й досі на озері можна почути стогони світязянок — міфічних мешканок озера, які уявляються білолицими дівчатами з довгим розпущеним волоссям. Спіймана в невід світязянка розповідала сумну історію свого міста.

Озеро в художній літературі

Сюжет про затоплене місто активно використовувався поетами-філоматами в XIX столітті для своїх балад. Першим, хто у віршованій формі розповів місцевий сюжет, став поет Ян Чечот («Світязь»), після нього — Адам Міцкевич, а потім — і Томаш Зан («Світязь-озеро»). Вважається, що саме останній розповів Яну Чечоту почутий у місцевих жителів переказ про затоплене місто. Всі вони назвали свій баладний варіант розробки теми за однойменною назвою озера — «Світязь». Адам Міцкевич продовжив тему чарівного озера в баладі «Світязянка».

Галерея

Озеро Світязь, знімок кінця XIX століття
Озеро Світязь, знімок 2012 року

Примітки

Свіцязь // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап.. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.
Блакітная кніга Беларусі: энцыкл. / Рэдкал.: Н. А. Дзісько, М. М. Курловіч, Я. В. Малашэвіч і інш.; Маст. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЭн, 1994. — 415 с. .
Кветкі-цары // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 245. — 599 с.
Свіцязянкі // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.
Філаматы і філарэты / Укладанне, пераклад польскамоўных твораў, прадмова, біяграфічныя даведкі пра аўтараў і каментарыі К. Цьвіркі. — Мн.: 1998. — С. 383. — 400 с. — (Беларускі кнігазбор).

Література

Блакітная кніга Беларусі: энцыкл. / Рэдкал.: Н. А. Дзісько, М. М. Курловіч, Я. В. Малашэвіч і інш.; Маст. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЭн, 1994. — 415 с. .(біл.)
Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап.. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.(біл.)
Укладанне, пераклад польскамоўных твораў, прадмова, біяграфічныя даведкі пра аўтараў і каментарыі К. Цьвіркі. — Мн.: 1998. — С. 383. — 400 с. — (Беларускі кнігазбор).(біл.)

[f1-1] Свіцязь // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап.. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.

[2] Блакітная кніга Беларусі: энцыкл. / Рэдкал.: Н. А. Дзісько, М. М. Курловіч, Я. В. Малашэвіч і інш.; Маст. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЭн, 1994. — 415 с. .

[3] Кветкі-цары // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 245. — 599 с.

[4] Свіцязянкі // Беларуская міфалогія: Энцыклапедыя. слоўн. / С. Санько [і інш.]; склад. І. Клімковіч. — 2-ое выд., дап. — Мн.: Беларусь, 2006. — С. 459. — 599 с.

[5] Філаматы і філарэты / Укладанне, пераклад польскамоўных твораў, прадмова, біяграфічныя даведкі пра аўтараў і каментарыі К. Цьвіркі. — Мн.: 1998. — С. 383. — 400 с. — (Беларускі кнігазбор).