Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уру́ми (грец. Ουρούμ, урум; тур. urum, крим. urum) — самоназва тюркомовних греків України. «Урум» означає «візантієць», «християнин» і є тюркомовною калькою етноніма «румой» або «ромйос», яким себе називають греки-еллінофони. Уруми самоідентифікують себе як етнічні греки.
| Уруми | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 77,5 тисіч осіб разом з румеями |
| Ареал | Північне Приазов'я або Крим,  Україна |
| Близькі до: | кримські татари, понтійські греки, греки, румеї |
| Мова | урумська мова, кримськотатарська мова |
| Релігія | православ’я, іслам |
|
У сучасній етнографії урумами (або греками-урумами чи греко-татарами) прийнято називати тюркомовні групи греків. Сьогодні уруми в Україні компактно мешкають у 29 селах Донецької області, в одному селі Запорізької області та у місті Маріуполь.
Щодо походження приазовськіх урумів існує дві версії. Згідно з першою версією, уруми виникли або в результаті переходу частини греків Криму на кримськотатарську мову (за однією з гіпотез, тюркська мова була сприйнята частиною малоазійських греків, що переселилися до Криму). Відповідно до іншої — уруми виникли внаслідок прийняття частиною кримських татар християнства.
Приазовські уруми
Історично греки Криму (а пізніше й Приазов'я; сучасна Донецька область) були представлені двома групами: елліномовними румеями і тюркомовними урумами (також відомими як греко-татари). Обидві групи населяли регіон століттями (вони складалися з нащадків грецьких колоністів 6 століття до н. е. — 4 століття н. е., а також тих, хто в різний час іммігрував з Анатолії), однак останні пройшли через ряд соціальних і культурних процесів, в результаті яких їх рідною мовою стала кримськотатарська. У 1777 році, після анексії Криму Росією, за наказом Катерини II всі греки півострова були розселені в Приазов'ї, відтоді вони відомі як приазовські греки. Деякі західні лінгвісти вважають, що говірка приазовських урумів відрізняється від кримськотатарської на більш, ніж діалектному рівні, внаслідок чого її вважають окремою мовою кипчакської підгрупи.
Уруми сповідують православ'я. Впродовж історії вони були ізольованою етнічною одиницею і не селилися в населених пунктах румеїв. На відміну від шкіл з викладанням понтійською грецькою, якою спілкувались румеї, урумських шкіл в Україні ніколи не існувало.(До 1937 року були школи з викладанням урумською мовою. Це видно на прикладі школи с. Старомлинівка. і не тільки. Підготовка вчителів велась у Маріупольському грецькому педагогічному технікумі.) За оцінкою тюрколога Миколи Баксакова, у 1969 році існувало близько 60 тисяч носіїв урумської мови. За Всеукраїнським переписом 2001 року, з 77,516 греків Донецької області тільки 112 не вказали рідною мовою «мову своєї народності» (грецьку мову) — українську та російську.
Цалкські уруми
Цю маловідому субетнічну групу греків іноді іменують тріалетськими греками або закавказькими греками-туркофонами. Понтійські греки називають їх Τσαλκαλιδείς («цалкалідіс»); етнонімом, пов'язаних з назвою району, в якому уруми колись становили етнічну більшість — Цалка.
З 18 до початку 20 століття на Кавказ масово мігрували греки з Османської імперії, в основному з Понту. Багато понтійських греків однаково володіли грецькою і турецькою мовами, але для деяких турецька була рідною через асиміляційні процеси, з якими зіткнулися ізольовані групи грецького населення Анатолії. Згідно з Андрієм Поповим, упродовж 19 століття сотні туркомовних греко-православних родин з Ерзуруму, Гюмюшхане і Артвіна переселилися на південь Росії, на Цалкське нагір'я (сучасна Грузія). У радянський період вони населяли понад 20 сіл Цалкського, Дманісського, Тетріцкарського, Марнеульського і Ахалціхського районів Грузії. У 1926 році з 24 тисяч греків, що населяли Тифліс і прилеглі області понад 20 тисяч були туркофонами.
Говірка цалкських урумів близька багатьом центральноанатолійським діалектам турецької мови. Однак деякі лінгвісти (Баксаков) класифікують її як окрему огузську мову з причини відмінностей у фонетиці, лексиці та граматиці. Інші вважають урумську ближчою до азербайджанської мови, ніж до літературної турецької, і стверджують, що урумська в її сучасній формі є швидше діалектом азербайджанської. У пізніх радянських переписах азербайджанська також вказувалась рідною мовою урумів, однак причиною цього ймовірно було неприязне ставлення радянської номенклатури до турецької культури. Урумська турецька в школах не викладалася; її носії відвідували школи з навчанням російською або азербайджанською.
Цалкські уруми називають свою говірку тур. bizimce («наша мова/говірка»). З поширенням російської мови, багато хто сприйняв останню як рідну. Починаючи з 1980-х, серед греків-туркофонів спостерігається певна форма культурного відродження. Дослідження А. Акла'ва показали, що 36 %, не володіючи грецькою мовою, назвали її рідною, 96 % висловили бажання вивчити грецьку. У порівнянні з греками-еллінофонами Грузії, уруми були менш схильні до еміграції після розпаду Радянського Союзу, тому сьогодні вони складають більшу частину грецького населення республіки. Тим не менше, еміграція мала місце, що призвело до зниження чисельності греків в Цалці з 35 тисяч до 3 тисяч, в результаті чого вони більше не є етнічною більшістю району. Більшість виїхала до Греції або в Краснодарський край (міста Краснодар, Абінськ, Сочі, Геленджик).
Кухня
Національна кухня маріупольських греків починається зі страв із сушеного і в’яленого м’яса, відомих у багатьох тюркських народів. У XIX ст. про запас готували хаурму — вид дуже солоної ковбаси з дрібно посіченої баранини. Заготовляли й хахач — баранину, ароматизовану корицею, а також в’ялену на відкритому повітрі.
На перше варили шурпу — суп з баранини з великою кількістю спецій, причому м’ясо подають на великих блюдах, а бульйон — у чашках. Страва і сьогодні поширена серед урумів та румеїв як у свята, так і в будні. У греків є й долма. У Криму, звідки була завезена ця страва, вона готувалася з використанням виноградного листя, а в Надазов’ї греки почали використовувати листя капусти. А от борошняним виробам греків Надазов’я слід виділити окрему програму: чебуреки, піта, різноманіття локшини, шмуш, янтих, кюбете, бакмез та багато іншого.
Релігія
Більшість урумів є православними. Також частина урумів прийняла Іслам тим самим асимілювавшися із кримськими татарами.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2003. Процитовано 12 березня 2010.
- Прес-служба Держкомнацрелігій[недоступне посилання з червня 2019]
- Маріупольські греки [ 27 травня 2021 у Wayback Machine.], Велика російська енциклопедія, 2010
- [[https://web.archive.org/web/20120610193421/http://www.genlingnw.ru/Ethnolin/ethnosite/situation.htm Архівовано 10 червня 2012 у Wayback Machine.] Этнолингвистическая ситуация — Олена Перехвальська]
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2008. Процитовано 9 лютого 2010.
- Попов, Андрей. «Понтийские греки». Studia Pontocaucasica. Краснодар, 1997
- Волкова, Наталья. «Греки Кавказа». Studia Pontocaucasica. Краснодар, 1997
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2008. Процитовано 9 лютого 2010.
- Азербайджанцы Грузии [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Аклаев, Айрат. «Этнолингвистическая ситуация и особенности этнического самосознания у грузинских греков». Советская этнография, № 5, 1988
- Гульнара Абдулаєва, історикиня, авторка книги про кримських татар. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2024.
Джерела
- Араджиюні М. А. Уруми // Енциклопедія історії України: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова редкол.) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: «Наукова думка», 2021. — С. 652—653. — 773 с. — .
- Гаркавець О. Уруми Маріупольщини / Олександр Гаркавець // Пам'ятки України. — 1993. — № 1—6. — С.20—22.
- Оглух Ф. Уруми Приазов'я / Ф. Оглух // Берегиня. —1996. — № 1—2. — С. 20—29.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uru mi grec Oyroym urum tur urum krim urum samonazva tyurkomovnih grekiv Ukrayini Urum oznachaye vizantiyec hristiyanin i ye tyurkomovnoyu kalkoyu etnonima rumoj abo romjos yakim sebe nazivayut greki ellinofoni Urumi samoidentifikuyut sebe yak etnichni greki UrumiKilkist77 5 tisich osib razom z rumeyamiArealPivnichne Priazov ya abo Krim UkrayinaBlizki do krimski tatari pontijski greki greki rumeyiMovaurumska mova krimskotatarska movaReligiyapravoslav ya islam Odna z nizki statej Urumi Religiya Hristiyanstvo Blizki etnosi Rumeyi Karayimi Krimchaki Krimski tatari Movi ta dialekti Urumska Krimskotatarska Turecka Karayimska Krimchacka Polovci Hanstvo 1441 1783 Pereselennya urumiv z Krimu 1774 1779 Mariupolskij povit 1780 1917 Nacionalno personalna avtonomiya urumiv 1917 1918 Mariupolska okruga 1923 1930 Grecka operaciya NKVS 1937 1938 Urumski poselennya Priazov ya Honagbej Livon Pichahchi Illya Yakovich Tahtamishev Volodimir Feofanovich Borota Viktor Stepanovich Simvoli Inshe Urumska literatura Urumska pisemnist Mega Jorti pr U suchasnij etnografiyi urumami abo grekami urumami chi greko tatarami prijnyato nazivati tyurkomovni grupi grekiv Sogodni urumi v Ukrayini kompaktno meshkayut u 29 selah Doneckoyi oblasti v odnomu seli Zaporizkoyi oblasti ta u misti Mariupol Shodo pohodzhennya priazovskih urumiv isnuye dvi versiyi Zgidno z pershoyu versiyeyu urumi vinikli abo v rezultati perehodu chastini grekiv Krimu na krimskotatarsku movu za odniyeyu z gipotez tyurkska mova bula sprijnyata chastinoyu maloazijskih grekiv sho pereselilisya do Krimu Vidpovidno do inshoyi urumi vinikli vnaslidok prijnyattya chastinoyu krimskih tatar hristiyanstva Priazovski urumiDokladnishe Greki Priazov ya Istorichno greki Krimu a piznishe j Priazov ya suchasna Donecka oblast buli predstavleni dvoma grupami ellinomovnimi rumeyami i tyurkomovnimi urumami takozh vidomimi yak greko tatari Obidvi grupi naselyali region stolittyami voni skladalisya z nashadkiv greckih kolonistiv 6 stolittya do n e 4 stolittya n e a takozh tih hto v riznij chas immigruvav z Anatoliyi odnak ostanni projshli cherez ryad socialnih i kulturnih procesiv v rezultati yakih yih ridnoyu movoyu stala krimskotatarska U 1777 roci pislya aneksiyi Krimu Rosiyeyu za nakazom Katerini II vsi greki pivostrova buli rozseleni v Priazov yi vidtodi voni vidomi yak priazovski greki Deyaki zahidni lingvisti vvazhayut sho govirka priazovskih urumiv vidriznyayetsya vid krimskotatarskoyi na bilsh nizh dialektnomu rivni vnaslidok chogo yiyi vvazhayut okremoyu movoyu kipchakskoyi pidgrupi Urumi spoviduyut pravoslav ya Vprodovzh istoriyi voni buli izolovanoyu etnichnoyu odiniceyu i ne selilisya v naselenih punktah rumeyiv Na vidminu vid shkil z vikladannyam pontijskoyu greckoyu yakoyu spilkuvalis rumeyi urumskih shkil v Ukrayini nikoli ne isnuvalo Do 1937 roku buli shkoli z vikladannyam urumskoyu movoyu Ce vidno na prikladi shkoli s Staromlinivka i ne tilki Pidgotovka vchiteliv velas u Mariupolskomu greckomu pedagogichnomu tehnikumi Za ocinkoyu tyurkologa Mikoli Baksakova u 1969 roci isnuvalo blizko 60 tisyach nosiyiv urumskoyi movi Za Vseukrayinskim perepisom 2001 roku z 77 516 grekiv Doneckoyi oblasti tilki 112 ne vkazali ridnoyu movoyu movu svoyeyi narodnosti grecku movu ukrayinsku ta rosijsku Calkski urumiCyu malovidomu subetnichnu grupu grekiv inodi imenuyut trialetskimi grekami abo zakavkazkimi grekami turkofonami Pontijski greki nazivayut yih Tsalkalideis calkalidis etnonimom pov yazanih z nazvoyu rajonu v yakomu urumi kolis stanovili etnichnu bilshist Calka Z 18 do pochatku 20 stolittya na Kavkaz masovo migruvali greki z Osmanskoyi imperiyi v osnovnomu z Pontu Bagato pontijskih grekiv odnakovo volodili greckoyu i tureckoyu movami ale dlya deyakih turecka bula ridnoyu cherez asimilyacijni procesi z yakimi zitknulisya izolovani grupi greckogo naselennya Anatoliyi Zgidno z Andriyem Popovim uprodovzh 19 stolittya sotni turkomovnih greko pravoslavnih rodin z Erzurumu Gyumyushhane i Artvina pereselilisya na pivden Rosiyi na Calkske nagir ya suchasna Gruziya U radyanskij period voni naselyali ponad 20 sil Calkskogo Dmanisskogo Tetrickarskogo Marneulskogo i Ahalcihskogo rajoniv Gruziyi U 1926 roci z 24 tisyach grekiv sho naselyali Tiflis i prilegli oblasti ponad 20 tisyach buli turkofonami Govirka calkskih urumiv blizka bagatom centralnoanatolijskim dialektam tureckoyi movi Odnak deyaki lingvisti Baksakov klasifikuyut yiyi yak okremu oguzsku movu z prichini vidminnostej u fonetici leksici ta gramatici Inshi vvazhayut urumsku blizhchoyu do azerbajdzhanskoyi movi nizh do literaturnoyi tureckoyi i stverdzhuyut sho urumska v yiyi suchasnij formi ye shvidshe dialektom azerbajdzhanskoyi U piznih radyanskih perepisah azerbajdzhanska takozh vkazuvalas ridnoyu movoyu urumiv odnak prichinoyu cogo jmovirno bulo nepriyazne stavlennya radyanskoyi nomenklaturi do tureckoyi kulturi Urumska turecka v shkolah ne vikladalasya yiyi nosiyi vidviduvali shkoli z navchannyam rosijskoyu abo azerbajdzhanskoyu Calkski urumi nazivayut svoyu govirku tur bizimce nasha mova govirka Z poshirennyam rosijskoyi movi bagato hto sprijnyav ostannyu yak ridnu Pochinayuchi z 1980 h sered grekiv turkofoniv sposterigayetsya pevna forma kulturnogo vidrodzhennya Doslidzhennya A Akla va pokazali sho 36 ne volodiyuchi greckoyu movoyu nazvali yiyi ridnoyu 96 vislovili bazhannya vivchiti grecku U porivnyanni z grekami ellinofonami Gruziyi urumi buli mensh shilni do emigraciyi pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu tomu sogodni voni skladayut bilshu chastinu greckogo naselennya respubliki Tim ne menshe emigraciya mala misce sho prizvelo do znizhennya chiselnosti grekiv v Calci z 35 tisyach do 3 tisyach v rezultati chogo voni bilshe ne ye etnichnoyu bilshistyu rajonu Bilshist viyihala do Greciyi abo v Krasnodarskij kraj mista Krasnodar Abinsk Sochi Gelendzhik KuhnyaNacionalna kuhnya mariupolskih grekiv pochinayetsya zi strav iz sushenogo i v yalenogo m yasa vidomih u bagatoh tyurkskih narodiv U XIX st pro zapas gotuvali haurmu vid duzhe solonoyi kovbasi z dribno posichenoyi baranini Zagotovlyali j hahach baraninu aromatizovanu koriceyu a takozh v yalenu na vidkritomu povitri Na pershe varili shurpu sup z baranini z velikoyu kilkistyu specij prichomu m yaso podayut na velikih blyudah a buljon u chashkah Strava i sogodni poshirena sered urumiv ta rumeyiv yak u svyata tak i v budni U grekiv ye j dolma U Krimu zvidki bula zavezena cya strava vona gotuvalasya z vikoristannyam vinogradnogo listya a v Nadazov yi greki pochali vikoristovuvati listya kapusti A ot boroshnyanim virobam grekiv Nadazov ya slid vidiliti okremu programu chebureki pita riznomanittya lokshini shmush yantih kyubete bakmez ta bagato inshogo ReligiyaBilshist urumiv ye pravoslavnimi Takozh chastina urumiv prijnyala Islam tim samim asimilyuvavshisya iz krimskimi tatarami Div takozhUrumska movaPrimitki Arhiv originalu za 3 grudnya 2003 Procitovano 12 bereznya 2010 Pres sluzhba Derzhkomnacreligij nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mariupolski greki 27 travnya 2021 u Wayback Machine Velika rosijska enciklopediya 2010 https web archive org web 20120610193421 http www genlingnw ru Ethnolin ethnosite situation htm Arhivovano10 chervnya 2012 u Wayback Machine Etnolingvisticheskaya situaciya Olena Perehvalska Arhiv originalu za 18 lyutogo 2008 Procitovano 9 lyutogo 2010 Popov Andrej Pontijskie greki Studia Pontocaucasica Krasnodar 1997 Volkova Natalya Greki Kavkaza Studia Pontocaucasica Krasnodar 1997 Arhiv originalu za 28 veresnya 2008 Procitovano 9 lyutogo 2010 Azerbajdzhancy Gruzii 20 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Aklaev Ajrat Etnolingvisticheskaya situaciya i osobennosti etnicheskogo samosoznaniya u gruzinskih grekov Sovetskaya etnografiya 5 1988 Gulnara Abdulayeva istorikinya avtorka knigi pro krimskih tatar www ukrinform ua ukr Procitovano 14 lipnya 2024 DzherelaAradzhiyuni M A Urumi Enciklopediya istoriyi Ukrayini Dodatkovij tom Kn 1 A Ya Redkol V A Smolij golova redkol ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2021 S 652 653 773 s ISBN 978 966 00 1858 7 Garkavec O Urumi Mariupolshini Oleksandr Garkavec Pam yatki Ukrayini 1993 1 6 S 20 22 Ogluh F Urumi Priazov ya F Ogluh Bereginya 1996 1 2 S 20 29