Тамара Ханум (узб. Tamaraxonim; справжнє ім'я — Тамара Артемівна Петросян; 16 (29) березня 1906, Новий Маргілан, Ферганська область, Російська імперія — 30 червня 1991, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР) — радянська, узбецька танцівниця, співачка, акторка, хореограф. Народна артистка СРСР (1956). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941).
Тамара Ханум | |
---|---|
Основна інформація | |
Повне ім'я | рос. Тамара Артёмовна Петросян |
Дата народження | 29 березня 1906[1][2] |
Місце народження | Фергана, Ферганська область, Російська імперія[3][1][2] |
Дата смерті | 30 червня 1991 (85 років) |
Місце смерті | Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
Поховання | d |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Національність | вірмени[1] |
Професії | балерина, танцюристка, співачка, балетмейстерка, акторка, хореографка, педагог з балету |
Освіта | Російський університет театрального мистецтва (1924)[1] |
Відомі учні | Багдасарян Арєв Григорівна |
Інструменти | вокал[d] |
Заклад | Державний академічний великий театр імені Алішера Навої[1] |
Нагороди | |
Діти | d |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Тамара Петросян народилася 16 (29) березня 1906 року в Новому Маргілані (нині — Фергана, Узбекистан) (за іншими джерелами — у селищі залізничної станції Горчаково Маргіланської міськради)). За національністю вірменка.
З 1919 року виступала у складі агітбригади під керівництвом Хамзи Ніязі. У 1921—1922 роках — акторка Ташкентського російського театру опери та балету імені Я. Свердлова.
У 1922 році вступила на навчання до Ташкентської балетної трупи і стала танцювати в напівпрофесійних концертних групах, якими керували перші узбецькі артисти Ятим Бабаджанов, Абрар Хідоятов та Алі Ібрагімов. У 1924 році закінчила Центральний технікум театрального мистецтва (ЦЕТЕТІС) (нині — ГІТІС) в Москві.
У 1924—1928 роках — солістка концертної трупи М. Карі-Якубова (з 1926 року — концертно-етнографічний ансамбль, з 1928-го — музично-експериментальний ансамбль). У 1925—1929 роках виступала в музично-драматичних театрах Самарканда, Коканда, Андижана, де грала ролі Ширін («Фархад і Ширін» Хуршида), Гульчехри («Аршин мал алан» Узеїра Гаджибекова), Халіми («Халіма» Г. Зафарі).
У 1929—1934 роках працювала в Самаркандському музично-драматичному театрі (з 1931 року — у Ташкенті, реорганізований в Узбецький музично-драматичний театр).
Брала участь у становленні національного балетного театру. У 1929—1934 роках — солістка та один із організаторів Узбецького музично-драматичного театру в Самарканді (з 1931 року — у Ташкенті), створеного на базі музично-експериментального ансамблю (з 1939 — Державний узбецький театр опери та балету, театр Навоі). Очолювала танцювальну трупу у театрі.
У 1933 році брала участь в організації балетної студії при Узбецькому музично-драматичному театрі (пізніше — Узбецька республіканська балетна школа, з 1947 року — Узбецьке хореографічне училище, нині — Ташкентська державна школа національного танцю та хореографії).
У 1934—1935 роках — одна з організаторів, балетмейстер, танцівниця та педагог-репетитор Хорезмського обласного музично-драматичного театру (нині імені Агахі) в Ургенчі.
В 1934 році грала роль Індри в балеті «Ференджі» .
З 1936 по 1941 рік — солістка та хореограф Узбецької філармонії та Державного узбецького театру опери та балету.
Сорок п'ять днів співала, танцювала та працювала як будівельник на Великому Ферганському каналі. Будучи вже далеко не молодою людиною, виїжджала на будівництво Братської ГЕС до Якутії.
У 1941—1969 роках — організатор, художній керівник, балетмейстер та солістка музичного ансамблю Узбецької філармонії.
Артистичну діяльність поєднувала з великою агітаційною роботою, брала активну участь у русі за розкріпачення жінок-мусульманок.
У роки німецько-радянської війни брала активну участь у фронтових бригадах, дала понад 1000 концертів, внесла до фонду оборони присуджену їй Сталінську премію, передала кошти на будівництво літаків і танків. У 1944 році виступала з концертами перед мілізованими на працю середньоазійськими робітниками в Челябінській таМолотовській областях.
Член ВКП(б) із 1941 року. Депутатка Верховної Ради Узбецької РСР з 1937 та з 1948 року.
Померла 30 червня 1991 року у Ташкенті на 86-му році життя. Похована на Чигатайському цвинтарі.
Творчість
Тамара Ханум — реформаторка виконавського стилю узбецького жіночого танцю, вивчала пісенний та танцювальний фольклор народів світу, створила жанр пісенно-танцювальної мініатюри. У її програмах «Пісні та танці народів СРСР» та «Пісні та танці народів світу» понад 500 пісень 86 мовами, хореографічні композиції, танці багатьох народів світу.
Виконавче мистецтво відрізнялося особливою виразністю міміки та жесту («співаючі руки»). Серед танців — узбецькі (катаугон, карінаво, кешауюн, пиля), хорезмська сюїта (дид хроук, садр тощо). Брала участь у створенні лібрето першого узбецького балету «Гуландом» Євгенія Брусиловського. Виконувала танці у своїй постановці.
Гастролювала за кордоном: Франція (1925), Англія (1935), Польща (1948), КНР (1953), Норвегія (1953), Індонезія (1957), Чехословаччина (1959), Німеччина, Іран, Італія, Туреччина, Індія, Пакистан тощо.
Серед перших у 1925 році демонструвала узбецьке мистецтво за кордоном на Мажніродній виставці промислового і декоративного мистецтва в Парижі. Учасниця 1-го Всесвітнього фестивалю народного танцю в Лондоні у 1935 році.
Родина
- Перший чоловік — Мухітдін Карі-Якубов (1896—1957), театральний діяч, співак (баритон). Народний артист Узбецької РСР (1936).
- Донька — Ванцетта, театральний художник, була одружена з Таїром Салаховим (1928—2021). Народний художник СРСР (1973).
- Другий чоловік — Пулат Рахімов, композитор.
- Донька — Лола
- П'ятеро онуків та семеро правнуків.
- Донька — Лола
Нагороди та звання
- (1932)
- Народна артистка СРСР (1956)
- Сталінська премія другого ступеня (1941) — за високу майстерність виконання узбецьких танців
- Орден Леніна (1976)
- Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (1985)
- П'ять орденів Трудового Червоного Прапора (1937, 1950, 1951, 1959, 1967)
- Орден «Знак Пошани» (1939)
- (2003 — посмертно)
- Медаль «За трудову відзнаку»
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Медаль «За оборону Кавказу» (1943)
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
- Медаль «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)
- Медаль «Ветеран праці»
- Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль Всесвітнього фестивалю народного танцю в Лондоні ([1935], разом з Уста Каміловим)
- У 1943 році Тамарі Ханум, першій радянській актрисі, присвоїли військове звання капітана Радянської армії. У наказі йдеться: «За виняткову велику роботу серед особового складу військ. Показавши свою майстерність та високе мистецтво, Тамара Ханум зуміла підняти бойовий дух і надихнути бійців та командирів».
Фільмографія
- 1962 — Пісні Тамари (документальний) — головна роль
- 1964 — Співає Тамара Ханум (документальний)
Відгуки про Тамару Ханум
- Перед поїздкою до Франції перших радянських артистів 1926 року нарком Анатолій Луначарський назвав Тамару Ханум «першою східною ластівкою».
Ми дуже любимо Вас. І наше кохання народжене тими індійськими танцями, які народилися в Індії та виконані Вами. З того часу Ви наша | ||
Ви - дочка всіх тих народів, пісні яких співаєте. | ||
— Т. Комар, польський літературознавець |
Тамара Ханум — дороговказ зірка Сходу. | ||
Тамара - рідкісне явище в нашому мистецтві, і в мистецтві взагалі | ||
Ушанування пам'яті
- У 1986 році в Ташкенті, в будинку Тамари Ханум, ще за її життя відкрилася постійно діюча виставка костюмів актриси, а в 1994 році відкрито Меморіальний музей Тамари Ханум.
- 29 березня 2006 року в Узбекистані урочисто відзначали 100-річчя Тамари Ханум.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- Тамара Ханум / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Тамара Ханум // Струнино — Тихорецк. — Москва : Советская энциклопедия, 1976. — ((Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 25).
- Солнечное искусство Тамары Ханум, Центральный интернет-портал
- Мемориальный музей Тамары Ханум, OrexCA.com
- : у 6 т. / гл. ред. С. С. Мокульский (до 1961 г.), П. А. Марков (с 1963 г.). — М. : Советская энциклопедия, 1961—1967.
- Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
- Звезда (г. Молотов / Пермь). 1944. 29 авг.
- Шмыров Б. Д. Политико-массовая работа среди трудмобилизованных Среднеазиатского военного округа на Южном Урале в 1943—1944 годах // Magistra Vitae: электронный журнал по историческим наукам и археологии. — 2013. — № 18 (309). — С. 49.
- Симон — Хейлер : ( )[рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1981. — 1056 ствп. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 5). (рос.)
- Тамара Ханум — звезда танца и песни, Международный евразийский институт
- Гавхар Закирова. , 15 квітня 2002.
Література
- Устименко Алексей. Венок из хлебных колосьев // Иные берега. — 2009. — № 2 (14).
Посилання
- Народний танець — одна з основних форм танцювальної естради // Бібліотека з історії танців
- Співачка Дружби Народів Архівна копія на сайті Wayback Machine. // ZOOM Central Asia
- Тамара Ханум // Біографічний банк даних «Особи»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamara Hanum uzb Tamaraxonim spravzhnye im ya Tamara Artemivna Petrosyan 16 29 bereznya 1906 Novij Margilan Ferganska oblast Rosijska imperiya 30 chervnya 1991 Tashkent Uzbecka RSR SRSR radyanska uzbecka tancivnicya spivachka aktorka horeograf Narodna artistka SRSR 1956 Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1941 Tamara HanumOsnovna informaciyaPovne im ya ros Tamara Artyomovna PetrosyanData narodzhennya 29 bereznya 1906 1906 03 29 1 2 Misce narodzhennya Fergana Ferganska oblast Rosijska imperiya 3 1 2 Data smerti 30 chervnya 1991 1991 06 30 85 rokiv Misce smerti Tashkent Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRPohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiya i SRSRNacionalnist virmeni 1 Profesiyi balerina tancyuristka spivachka baletmejsterka aktorka horeografka pedagog z baletuOsvita Rosijskij universitet teatralnogo mistectva 1924 1 Vidomi uchni Bagdasaryan Aryev GrigorivnaInstrumenti vokal d Zaklad Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi 1 NagorodiDiti d Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petrosyan U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hanum ZhittyepisTamara Petrosyan narodilasya 16 29 bereznya 1906 roku v Novomu Margilani nini Fergana Uzbekistan za inshimi dzherelami u selishi zaliznichnoyi stanciyi Gorchakovo Margilanskoyi miskradi Za nacionalnistyu virmenka Z 1919 roku vistupala u skladi agitbrigadi pid kerivnictvom Hamzi Niyazi U 1921 1922 rokah aktorka Tashkentskogo rosijskogo teatru operi ta baletu imeni Ya Sverdlova U 1922 roci vstupila na navchannya do Tashkentskoyi baletnoyi trupi i stala tancyuvati v napivprofesijnih koncertnih grupah yakimi keruvali pershi uzbecki artisti Yatim Babadzhanov Abrar Hidoyatov ta Ali Ibragimov U 1924 roci zakinchila Centralnij tehnikum teatralnogo mistectva CETETIS nini GITIS v Moskvi U 1924 1928 rokah solistka koncertnoyi trupi M Kari Yakubova z 1926 roku koncertno etnografichnij ansambl z 1928 go muzichno eksperimentalnij ansambl U 1925 1929 rokah vistupala v muzichno dramatichnih teatrah Samarkanda Kokanda Andizhana de grala roli Shirin Farhad i Shirin Hurshida Gulchehri Arshin mal alan Uzeyira Gadzhibekova Halimi Halima G Zafari U 1929 1934 rokah pracyuvala v Samarkandskomu muzichno dramatichnomu teatri z 1931 roku u Tashkenti reorganizovanij v Uzbeckij muzichno dramatichnij teatr Brala uchast u stanovlenni nacionalnogo baletnogo teatru U 1929 1934 rokah solistka ta odin iz organizatoriv Uzbeckogo muzichno dramatichnogo teatru v Samarkandi z 1931 roku u Tashkenti stvorenogo na bazi muzichno eksperimentalnogo ansamblyu z 1939 Derzhavnij uzbeckij teatr operi ta baletu teatr Navoi Ocholyuvala tancyuvalnu trupu u teatri U 1933 roci brala uchast v organizaciyi baletnoyi studiyi pri Uzbeckomu muzichno dramatichnomu teatri piznishe Uzbecka respublikanska baletna shkola z 1947 roku Uzbecke horeografichne uchilishe nini Tashkentska derzhavna shkola nacionalnogo tancyu ta horeografiyi U 1934 1935 rokah odna z organizatoriv baletmejster tancivnicya ta pedagog repetitor Horezmskogo oblasnogo muzichno dramatichnogo teatru nini imeni Agahi v Urgenchi V 1934 roci grala rol Indri v baleti Ferendzhi Z 1936 po 1941 rik solistka ta horeograf Uzbeckoyi filarmoniyi ta Derzhavnogo uzbeckogo teatru operi ta baletu Sorok p yat dniv spivala tancyuvala ta pracyuvala yak budivelnik na Velikomu Ferganskomu kanali Buduchi vzhe daleko ne molodoyu lyudinoyu viyizhdzhala na budivnictvo Bratskoyi GES do Yakutiyi U 1941 1969 rokah organizator hudozhnij kerivnik baletmejster ta solistka muzichnogo ansamblyu Uzbeckoyi filarmoniyi Artistichnu diyalnist poyednuvala z velikoyu agitacijnoyu robotoyu brala aktivnu uchast u rusi za rozkripachennya zhinok musulmanok U roki nimecko radyanskoyi vijni brala aktivnu uchast u frontovih brigadah dala ponad 1000 koncertiv vnesla do fondu oboroni prisudzhenu yij Stalinsku premiyu peredala koshti na budivnictvo litakiv i tankiv U 1944 roci vistupala z koncertami pered milizovanimi na pracyu serednoazijskimi robitnikami v Chelyabinskij taMolotovskij oblastyah Chlen VKP b iz 1941 roku Deputatka Verhovnoyi Radi Uzbeckoyi RSR z 1937 ta z 1948 roku Pomerla 30 chervnya 1991 roku u Tashkenti na 86 mu roci zhittya Pohovana na Chigatajskomu cvintari Tvorchist Tamara Hanum reformatorka vikonavskogo stilyu uzbeckogo zhinochogo tancyu vivchala pisennij ta tancyuvalnij folklor narodiv svitu stvorila zhanr pisenno tancyuvalnoyi miniatyuri U yiyi programah Pisni ta tanci narodiv SRSR ta Pisni ta tanci narodiv svitu ponad 500 pisen 86 movami horeografichni kompoziciyi tanci bagatoh narodiv svitu Vikonavche mistectvo vidriznyalosya osoblivoyu viraznistyu mimiki ta zhestu spivayuchi ruki Sered tanciv uzbecki kataugon karinavo keshauyun pilya horezmska syuyita did hrouk sadr tosho Brala uchast u stvorenni libreto pershogo uzbeckogo baletu Gulandom Yevgeniya Brusilovskogo Vikonuvala tanci u svoyij postanovci Gastrolyuvala za kordonom Franciya 1925 Angliya 1935 Polsha 1948 KNR 1953 Norvegiya 1953 Indoneziya 1957 Chehoslovachchina 1959 Nimechchina Iran Italiya Turechchina Indiya Pakistan tosho Sered pershih u 1925 roci demonstruvala uzbecke mistectvo za kordonom na Mazhnirodnij vistavci promislovogo i dekorativnogo mistectva v Parizhi Uchasnicya 1 go Vsesvitnogo festivalyu narodnogo tancyu v Londoni u 1935 roci Rodina Pershij cholovik Muhitdin Kari Yakubov 1896 1957 teatralnij diyach spivak bariton Narodnij artist Uzbeckoyi RSR 1936 Donka Vancetta teatralnij hudozhnik bula odruzhena z Tayirom Salahovim 1928 2021 Narodnij hudozhnik SRSR 1973 Drugij cholovik Pulat Rahimov kompozitor Donka Lola P yatero onukiv ta semero pravnukiv Nagorodi ta zvannya 1932 Narodna artistka SRSR 1956 Stalinska premiya drugogo stupenya 1941 za visoku majsternist vikonannya uzbeckih tanciv Orden Lenina 1976 Orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 1985 P yat ordeniv Trudovogo Chervonogo Prapora 1937 1950 1951 1959 1967 Orden Znak Poshani 1939 2003 posmertno Medal Za trudovu vidznaku Medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Medal Za oboronu Kavkazu 1943 Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Medal Dvadcyat rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Tridcyat rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Sorok rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1946 Medal Veteran praci Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Vsesvitnogo festivalyu narodnogo tancyu v Londoni 1935 razom z Usta Kamilovim U 1943 roci Tamari Hanum pershij radyanskij aktrisi prisvoyili vijskove zvannya kapitana Radyanskoyi armiyi U nakazi jdetsya Za vinyatkovu veliku robotu sered osobovogo skladu vijsk Pokazavshi svoyu majsternist ta visoke mistectvo Tamara Hanum zumila pidnyati bojovij duh i nadihnuti bijciv ta komandiriv Filmografiya1962 Pisni Tamari dokumentalnij golovna rol 1964 Spivaye Tamara Hanum dokumentalnij Vidguki pro Tamaru HanumPered poyizdkoyu do Franciyi pershih radyanskih artistiv 1926 roku narkom Anatolij Lunacharskij nazvav Tamaru Hanum pershoyu shidnoyu lastivkoyu Mi duzhe lyubimo Vas I nashe kohannya narodzhene timi indijskimi tancyami yaki narodilisya v Indiyi ta vikonani Vami Z togo chasu Vi nasha Radzh Kapur Vi dochka vsih tih narodiv pisni yakih spivayete T Komar polskij literaturoznavec Tamara Hanum dorogovkaz zirka Shodu Majya Plisecka Tamara ridkisne yavishe v nashomu mistectvi i v mistectvi vzagali Yunus RadzhabiUshanuvannya pam yatiU 1986 roci v Tashkenti v budinku Tamari Hanum she za yiyi zhittya vidkrilasya postijno diyucha vistavka kostyumiv aktrisi a v 1994 roci vidkrito Memorialnij muzej Tamari Hanum 29 bereznya 2006 roku v Uzbekistani urochisto vidznachali 100 richchya Tamari Hanum PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Tamara Hanum pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Tamara Hanum Strunino Tihoreck Moskva Sovetskaya enciklopediya 1976 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 25 Solnechnoe iskusstvo Tamary Hanum Centralnyj internet portal Memorialnyj muzej Tamary Hanum OrexCA com u 6 t gl red S S Mokulskij do 1961 g P A Markov s 1963 g M Sovetskaya enciklopediya 1961 1967 Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu Tashkent 2000 2005 Zvezda g Molotov Perm 1944 29 avg Shmyrov B D Politiko massovaya rabota sredi trudmobilizovannyh Sredneaziatskogo voennogo okruga na Yuzhnom Urale v 1943 1944 godah Magistra Vitae elektronnyj zhurnal po istoricheskim naukam i arheologii 2013 18 309 S 49 Simon Hejler ros M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1981 1056 stvp Enciklopedii Slovari Spravochniki Muzykalnaya enciklopediya v 6 t gl red Yu V Keldysh 1973 1982 t 5 ros Tamara Hanum zvezda tanca i pesni Mezhdunarodnyj evrazijskij institut Gavhar Zakirova 15 kvitnya 2002 LiteraturaUstimenko Aleksej Venok iz hlebnyh kolosev Inye berega 2009 2 14 PosilannyaNarodnij tanec odna z osnovnih form tancyuvalnoyi estradi Biblioteka z istoriyi tanciv Spivachka Druzhbi Narodiv Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine ZOOM Central Asia Tamara Hanum Biografichnij bank danih Osobi