Арєв (Арега) Григорівна Багдасарян (вірм. Արև ԲաղդասարյանԱրև Բաղդասարյան, 2 квітня 1918, с. Шушикенд/Шош Єлизаветпольскої губернії (нині село в Нагірному Карабасі, згідно з адміністративно-територіальним поділом Нагірно-Карабахської Республіки, фактично контролює село, розташоване в Аскеранському районі НКР, а згідно з адміністративно-територіальним поділом Азербайджану — в Ходжалинському районі Азербайджану) — 17 лютого 1994) — народна артистка Вірменської РСР (1961), заслужена артистка Вірменської РСР (1955), виконавиця пісень і танців народів світу.
Багдасарян Арєв Григорівна | |
---|---|
вірм. Արև Բաղդասարյան | |
Псевдо | Նախշուն բաջի |
Народилася | 2 квітня 1918[2] Шуша, Єлизаветпольська губернія[2][1] |
Померла | 17 лютого 1994[1] (75 років) Єреван, Вірменія[1] |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія СРСР Вірменія |
Національність | вірмени[2] |
Місце проживання | Єреван |
Діяльність | співачка, танцюристка |
Alma mater | Азербайджанський державний економічний університет (1937) |
Вчителі | Тамара Ханум |
Знання мов | вірменська |
Заклад | d[2] |
Роки активності | 1936 — 1994 |
Нагороди | |
|
Біографія
Після народження з родиною переїхала до Баку. Тут закінчила школу. Любов до сцени і багаті природні дані, призвели Арєв у танцювальний гурток художньої самодіяльності. В 1936 році як танцівниця завоювала перше місце на олімпіаді в Ростові-на-Дону.
У 1937 році закінчила Азербайджанський народногосподарський інститут ім. К. Маркса (тепер Азербайджанський державний економічний університет).
Творчий шлях
Після закінчення інституту була прийнята до Державного ансамблю народного танцю Азербайджану і через деякий час стала його солісткою. Навчалася у Тамари Ханум (Петросянц). У 1938 році у складі ансамблю танцю Арєв Багдасарян брала участь у першій Декаді азербайджанського мистецтва в Москві. Після повернення з московської декади її, як одну з провідних солісток ансамблю, направили на навчання до Бакинського хореографічного училища, де вона отримала професійну освіту.
В період німецько-радянської війни була в числі перших вірменських актрис, направлених на фронт з концертами для воїнів 89-ї вірменської Таманської дивізії.
З 1942 року Арєв стає солісткою філармонії Вірменської РСР, виконавицею танців і пісень народів світу. Створений для неї невеликий ансамбль швидко завоював популярність.
Після війни Арєв Багдасарян серед зірок радянської сцени побувала в закордонному турне. З 1946 по 1948 рік працювала в Державному естрадному оркестрі Вірменської РСР під керівництвом композитора Артемія Айвазяна.
З появою телебачення, Арєв Багдасарян була першою вірменською солісткою, яка була удостоєна високої честі брати участь у першій музичній програмі Центрального телебачення Радянського Союзу.
У 1948 році сама організувала ансамбль народних інструментів, з яким виступала майже до останніх днів свого життя. З моменту створення ансамбль захоплював слухачів своїм високим професійним рівнем, різноманітним репертуаром і віртуозними сольними виконаннями. У жовтні 1948 року Багдасарян була запрошена для зйомок у картині «Дівчина Араратської долини».
У 1951 році була запрошена до Москви для участі у спільній концертній програмі майстрів вітчизняного мистецтва і зарубіжних країн в естрадному театрі «Ермітаж». Концерти були організовані за ініціативою Йосипа Сталіна, який разом з членами Політбюро ЦК ВКП(б) був присутній на їх відкритті.
Після завершення гастролей у Москві Спілка художників Вірменії отримав замовлення на виготовлення портрету Багдасарян та її скульптури. Цю роботу виконали відомі майстри — Арпенік Налбандян і Тереза Мірзоян. Вони працювали одночасно. Арєв позувала в костюмі «Нахшун баджо», А. Налбандян малювала її портрет на весь зріст, а Т. Мірзоян ліпила скульптуру. Роботи спочатку демонструвалися на ВДНГ у Москві, а потім були повернуті до Вірменії.
Портрет Арєв Багдасарян був розміщений у єреванському кінотеатрі «Москва», де довгі роки привертав увагу глядачів своєю барвистістю, а її бронзова скульптура зайняла гідне місце в Національній галереї Вірменії.
З 1955 по 1987 роки Арєв Багдасарян була керівницею та солісткою ансамблю пісні і танцю народів світу «Барекамутюн» («Дружба»). За 50 років своєї сценічної діяльності Арєв Багдасарян виконала десятки пісень і танців різних народів, і всі вони відрізнялася самобутністю і внутрішньою теплотою. В її репертуарі було понад 70 пісень і танців, майже половина з яких — вірменські. Вінцем творчості Арєв Багдасарян стали карабахські пісні і танці, і серед них відома на весь світ Нахшун баджо, що стала її візитною карткою. Її автором була сама артистка. Багато пісень з репертуару Арєв Багдасарян міцно увійшли до побуту вірмен і стали надбанням вірменського народу.
У 1955 році Указом Президії Верховної Ради Вірменської РСР від 6 серпня Арєв Багдасарян було присвоєно звання «Заслуженої артистки Вірменської РСР».
Померла 17 лютого 1994 року. Поховали Арєв Багдасарян у костюмі Нахшун баджо.
Нагороди, звання та премії
- Заслужена артистка Вірменської РСР (1955)
- Орден «Знак Пошани» (27.06.1956)
- Народна артистка Вірменської РСР (1961)
- Нагрудний знак імені Хо Ши Міна (1957)
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Молдавської РСР за активну участь в організації Днів культури Вірменської РСР у Молдавії та високу виконавську майстерність (1969)
- Ювілейна медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
- Медаль «Ветеран праці» (1983)
- Почесна грамота Виконкому облради народних депутатів Нагірно-Карабахської автоновмної області (1978)
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Вірменської РСР за заслуги у розвитку вірменського радянського музично-виконавського мистецтва (1988)
- декілька пам'ятних нагрудних знаків
Пам'ять
- Ансамблю пісні і танцю народів світу «Барекамутюн» («Дружба»), створений Арєв Багдасарян у 1983 році присвоєно її ім'я.
- У м. Єревані на фасаді будинку № 21 по вулиці Абовяна, де проживала артистка, встановлена меморіальна плита.
- У сквері на перетині вулиць Саят-Нова і Теряна в Єревані встановлений 3-х метровий бронзовий пам'ятник (скульптор Давид Єреванці).
Примітки
- Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 202.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Згідно адміністративно-територіальним поділом Азербайджана
- Згідно адміністративно-територіальним поділом Нагорно-Карабахской Республики
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 28 березня 2018.
- У некролозі, присвяченому її пам'яті, зазначалося: сонце зайшло, наша Арєв. Чи не зійде вона більше на пісенному обрії в нашому земному житті. Але хіба минущі, хіба можуть зникнути краса, чарівність, грація, які принесла на вірменську сцену і увічнила Арєв Багдасарян? Пісні і танці різних народів у виконанні прекрасної дочки Карабаху не пропадуть. У них ми знову почуємо голос народний, удари серця карабахцям, побачимо сонячну посмішку Арєв (Сонце). [ 23 травня 2020 у Wayback Machine.]
Література
- Егиян В. Передовые женщины Армении. — Ереван, 1971.
- Степанян Г. Биографический словарь (Деятели армянской культуры): В 3-х т. — Т. 1. — Ереван, 1973.
- Араксманян А. Арев Багдасарян. — Ереван, 1973.
Посилання
- Карен Авакян. [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Так сходило сонце (Про життя і творчість Арєв Багдасарян) [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aryev Arega Grigorivna Bagdasaryan virm Արև Բաղդասարյան Արև Բաղդասարյան 2 kvitnya 1918 s Shushikend Shosh Yelizavetpolskoyi guberniyi nini selo v Nagirnomu Karabasi zgidno z administrativno teritorialnim podilom Nagirno Karabahskoyi Respubliki faktichno kontrolyuye selo roztashovane v Askeranskomu rajoni NKR a zgidno z administrativno teritorialnim podilom Azerbajdzhanu v Hodzhalinskomu rajoni Azerbajdzhanu 17 lyutogo 1994 narodna artistka Virmenskoyi RSR 1961 zasluzhena artistka Virmenskoyi RSR 1955 vikonavicya pisen i tanciv narodiv svitu Bagdasaryan Aryev Grigorivnavirm Արև ԲաղդասարյանPsevdoՆախշուն բաջիNarodilasya2 kvitnya 1918 1918 04 02 2 Shusha Yelizavetpolska guberniya 2 1 Pomerla17 lyutogo 1994 1994 02 17 1 75 rokiv Yerevan Virmeniya 1 PohovannyadKrayina Rosijska imperiya SRSR VirmeniyaNacionalnistvirmeni 2 Misce prozhivannyaYerevanDiyalnistspivachka tancyuristkaAlma materAzerbajdzhanskij derzhavnij ekonomichnij universitet 1937 VchiteliTamara HanumZnannya movvirmenskaZakladd 2 Roki aktivnosti1936 1994Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bagdasaryan BiografiyaPislya narodzhennya z rodinoyu pereyihala do Baku Tut zakinchila shkolu Lyubov do sceni i bagati prirodni dani prizveli Aryev u tancyuvalnij gurtok hudozhnoyi samodiyalnosti V 1936 roci yak tancivnicya zavoyuvala pershe misce na olimpiadi v Rostovi na Donu U 1937 roci zakinchila Azerbajdzhanskij narodnogospodarskij institut im K Marksa teper Azerbajdzhanskij derzhavnij ekonomichnij universitet Tvorchij shlyahPislya zakinchennya institutu bula prijnyata do Derzhavnogo ansamblyu narodnogo tancyu Azerbajdzhanu i cherez deyakij chas stala jogo solistkoyu Navchalasya u Tamari Hanum Petrosyanc U 1938 roci u skladi ansamblyu tancyu Aryev Bagdasaryan brala uchast u pershij Dekadi azerbajdzhanskogo mistectva v Moskvi Pislya povernennya z moskovskoyi dekadi yiyi yak odnu z providnih solistok ansamblyu napravili na navchannya do Bakinskogo horeografichnogo uchilisha de vona otrimala profesijnu osvitu V period nimecko radyanskoyi vijni bula v chisli pershih virmenskih aktris napravlenih na front z koncertami dlya voyiniv 89 yi virmenskoyi Tamanskoyi diviziyi Z 1942 roku Aryev staye solistkoyu filarmoniyi Virmenskoyi RSR vikonaviceyu tanciv i pisen narodiv svitu Stvorenij dlya neyi nevelikij ansambl shvidko zavoyuvav populyarnist Pislya vijni Aryev Bagdasaryan sered zirok radyanskoyi sceni pobuvala v zakordonnomu turne Z 1946 po 1948 rik pracyuvala v Derzhavnomu estradnomu orkestri Virmenskoyi RSR pid kerivnictvom kompozitora Artemiya Ajvazyana Z poyavoyu telebachennya Aryev Bagdasaryan bula pershoyu virmenskoyu solistkoyu yaka bula udostoyena visokoyi chesti brati uchast u pershij muzichnij programi Centralnogo telebachennya Radyanskogo Soyuzu U 1948 roci sama organizuvala ansambl narodnih instrumentiv z yakim vistupala majzhe do ostannih dniv svogo zhittya Z momentu stvorennya ansambl zahoplyuvav sluhachiv svoyim visokim profesijnim rivnem riznomanitnim repertuarom i virtuoznimi solnimi vikonannyami U zhovtni 1948 roku Bagdasaryan bula zaproshena dlya zjomok u kartini Divchina Araratskoyi dolini U 1951 roci bula zaproshena do Moskvi dlya uchasti u spilnij koncertnij programi majstriv vitchiznyanogo mistectva i zarubizhnih krayin v estradnomu teatri Ermitazh Koncerti buli organizovani za iniciativoyu Josipa Stalina yakij razom z chlenami Politbyuro CK VKP b buv prisutnij na yih vidkritti Pislya zavershennya gastrolej u Moskvi Spilka hudozhnikiv Virmeniyi otrimav zamovlennya na vigotovlennya portretu Bagdasaryan ta yiyi skulpturi Cyu robotu vikonali vidomi majstri Arpenik Nalbandyan i Tereza Mirzoyan Voni pracyuvali odnochasno Aryev pozuvala v kostyumi Nahshun badzho A Nalbandyan malyuvala yiyi portret na ves zrist a T Mirzoyan lipila skulpturu Roboti spochatku demonstruvalisya na VDNG u Moskvi a potim buli povernuti do Virmeniyi Portret Aryev Bagdasaryan buv rozmishenij u yerevanskomu kinoteatri Moskva de dovgi roki privertav uvagu glyadachiv svoyeyu barvististyu a yiyi bronzova skulptura zajnyala gidne misce v Nacionalnij galereyi Virmeniyi Z 1955 po 1987 roki Aryev Bagdasaryan bula kerivniceyu ta solistkoyu ansamblyu pisni i tancyu narodiv svitu Barekamutyun Druzhba Za 50 rokiv svoyeyi scenichnoyi diyalnosti Aryev Bagdasaryan vikonala desyatki pisen i tanciv riznih narodiv i vsi voni vidriznyalasya samobutnistyu i vnutrishnoyu teplotoyu V yiyi repertuari bulo ponad 70 pisen i tanciv majzhe polovina z yakih virmenski Vincem tvorchosti Aryev Bagdasaryan stali karabahski pisni i tanci i sered nih vidoma na ves svit Nahshun badzho sho stala yiyi vizitnoyu kartkoyu Yiyi avtorom bula sama artistka Bagato pisen z repertuaru Aryev Bagdasaryan micno uvijshli do pobutu virmen i stali nadbannyam virmenskogo narodu U 1955 roci Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Virmenskoyi RSR vid 6 serpnya Aryev Bagdasaryan bulo prisvoyeno zvannya Zasluzhenoyi artistki Virmenskoyi RSR Pomerla 17 lyutogo 1994 roku Pohovali Aryev Bagdasaryan u kostyumi Nahshun badzho Nagorodi zvannya ta premiyiZasluzhena artistka Virmenskoyi RSR 1955 Orden Znak Poshani 27 06 1956 Narodna artistka Virmenskoyi RSR 1961 Nagrudnij znak imeni Ho Shi Mina 1957 Pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR za aktivnu uchast v organizaciyi Dniv kulturi Virmenskoyi RSR u Moldaviyi ta visoku vikonavsku majsternist 1969 Yuvilejna medal Za doblesnu pracyu V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Medal Veteran praci 1983 Pochesna gramota Vikonkomu oblradi narodnih deputativ Nagirno Karabahskoyi avtonovmnoyi oblasti 1978 Pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Virmenskoyi RSR za zaslugi u rozvitku virmenskogo radyanskogo muzichno vikonavskogo mistectva 1988 dekilka pam yatnih nagrudnih znakivPam yatAnsamblyu pisni i tancyu narodiv svitu Barekamutyun Druzhba stvorenij Aryev Bagdasaryan u 1983 roci prisvoyeno yiyi im ya U m Yerevani na fasadi budinku 21 po vulici Abovyana de prozhivala artistka vstanovlena memorialna plita U skveri na peretini vulic Sayat Nova i Teryana v Yerevani vstanovlenij 3 h metrovij bronzovij pam yatnik skulptor David Yerevanci PrimitkiՈվ ով է հայեր za red Հ Այվազյան Երևան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 2005 T 1 S 202 d Track Q13053761d Track Q124405912d Track Q1953d Track Q28722393 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Zgidno administrativno teritorialnim podilom Azerbajdzhana Zgidno administrativno teritorialnim podilom Nagorno Karabahskoj Respubliki Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 28 bereznya 2018 U nekrolozi prisvyachenomu yiyi pam yati zaznachalosya sonce zajshlo nasha Aryev Chi ne zijde vona bilshe na pisennomu obriyi v nashomu zemnomu zhitti Ale hiba minushi hiba mozhut zniknuti krasa charivnist graciya yaki prinesla na virmensku scenu i uvichnila Aryev Bagdasaryan Pisni i tanci riznih narodiv u vikonanni prekrasnoyi dochki Karabahu ne propadut U nih mi znovu pochuyemo golos narodnij udari sercya karabahcyam pobachimo sonyachnu posmishku Aryev Sonce 23 travnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaEgiyan V Peredovye zhenshiny Armenii Erevan 1971 Stepanyan G Biograficheskij slovar Deyateli armyanskoj kultury V 3 h t T 1 Erevan 1973 Araksmanyan A Arev Bagdasaryan Erevan 1973 PosilannyaKaren Avakyan 22 chervnya 2018 u Wayback Machine Tak shodilo sonce Pro zhittya i tvorchist Aryev Bagdasaryan 22 chervnya 2018 u Wayback Machine