Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суході́л (біл. Сухадол) — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області. Орган місцевого самоврядування — Рясненська сільська рада.
| село Суходіл | ||||
| Транслітерація назви | Suchadol | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°27′12″ пн. ш. 23°24′47″ сх. д. / 52.45333333336110826° пн. ш. 23.41305555558333396° сх. д.Координати: 52°27′12″ пн. ш. 23°24′47″ сх. д. / 52.45333333336110826° пн. ш. 23.41305555558333396° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Кам'янецький район | |||
| Рада | Рясненська сільська рада | |||
| Засновано | XIII століття | |||
| Перша згадка | 1566 | |||
| Населення | 68 (2009) | |||
| Часовий пояс | ||||
| Поштовий індекс | 225071 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 320 км | |||
  Суходіл | ||||
  Суходіл Суходіл (Берестейська область) | ||||
 Суходіл у Вікісховищі | ||||
Назва
Історія
Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців. Розташовувалося за 56 км від Берестя. Входило до Половецької волості, яку заселяли половці й до сьогодні вже асимільовані місцевим населенням.
Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства.
У XV—XVIII століттях Суходіл був селом у складі Великого князівства Литовського. Суходольці мали привілейоване становище порівняно з сусідами й зараховувалися до путніх бояр. Під час війни вони були зобов'язані виставляти 1-го кінного озброєного вояка на 2 волока землі. У мирні роки жителі Суходолу сплачували великокняжій скарбниці щорічно по 106 литовських грошей з волоки, але були вільні від панщини. На початок XVIII ст. суходольці втратили ці привілеї й виконували всі повинності нарівні з селянами інших половецьких сіл. Можливо, причиною цього було розорення країни за часів Північної війни. Протягом XVIII відбулося поступове закріпачення панцерних і путніх бояр.
1792 року село Суходіл перейшло до маєтностей Петра Ожаровського.
У 1863—1869 роках в Суходолі було збудовано православну Церкву святої Варвари.
У 1921 році село входило до складу гміни Половці Берестейського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.
Адміністративна історія
- з 1566: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейське староство, , .
- з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт, Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
- з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 7 листопада 1917: Російська РФСР, Гродненська губернія, Берестейський повіт Половецька волость.
- з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
- з 12 грудня 1920: (Польська Республіка), Поліський округ, Біловезький повіт, Половецька гміна.
- з 19 лютого 1921: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни).
- з 18 квітня 1928: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, .
- з 2 листопада 1939: Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі).
- з 4 грудня 1939: Білоруська РСР, Берестейська область.
- з 1940: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
- з 1 серпня 1941: Німецька імперія, Білостоцька округа, .
- з серпня 1944: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
- з 1945: Білоруська РСР, Берестейська область, Високівський район.
- з 17 квітня 1962: Білоруська РСР, Берестейська область, Кам'янецький район.
- з 25 серпня 1991: Білорусь, Берестейська область, Кам'янецький район.
Населення
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 34 будинки та 156 мешканців, з них:
- 75 чоловіків та 81 жінка;
- 155 православних, 1 римо-католик;
- 152 українці (русини), 2 білоруси, 1 «тутейший», 1 поляк.
У 1999 році в селі мешкало 94 особи.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становило 68 осіб.
Примітки
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 21 січня 2020. (англ.)
- Леонюк В. Суходіл // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 294. — .
- Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35.
- Праваслаўныя храмы Беларусі: энцыклапедычны даведнік / А. М. Кулагін; [рэдакцыйны савет: Г. П. Пашкоў, Л. В. Календа]. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2007. — 653 с. 2000 экз.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 9.
{{}}: Недійсний|nopp=n() (пол.)
Джерела
- Алексеюк М. И. // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.
- Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973.
- Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006.
- Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суходіл (Білорусь)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhodi l bil Suhadol selo v Bilorusi u Kam yaneckomu rajoni Berestejskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Ryasnenska silska rada selo Suhodil bil SuhadolTransliteraciya nazvi Suchadol Cerkva svyatoyi VarvariCerkva svyatoyi Varvari Osnovni dani52 27 12 pn sh 23 24 47 sh d 52 45333333336110826 pn sh 23 41305555558333396 sh d 52 45333333336110826 23 41305555558333396 Koordinati 52 27 12 pn sh 23 24 47 sh d 52 45333333336110826 pn sh 23 41305555558333396 sh d 52 45333333336110826 23 41305555558333396Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Kam yaneckij rajonRada Ryasnenska silska radaZasnovano XIII stolittyaPersha zgadka 1566Naselennya 68 2009 Chasovij poyas UTC 3Poshtovij indeks 225071 Transport vidstani Do Minska fizichna 320 km Suhodil SuhodilSuhodil Berestejska oblast Suhodil u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Suhodil NazvaSuhodi l bil Suhadol suchasna nazva Suhodo l Suhodu l pol Suchodol ros Suhodol stari nazvi IstoriyaZasnovane u HIII st yak odne z poselen polovciv hana Tegaka yakih pereseliv ruskij korol Danilo Galickij dlya zahistu svoyeyi derzhavi vid napadiv yatvyagiv ta litovciv Roztashovuvalosya za 56 km vid Berestya Vhodilo do Poloveckoyi volosti yaku zaselyali polovci j do sogodni vzhe asimilovani miscevim naselennyam Vpershe zgaduyetsya 1566 roku v reviziyi Berestejskogo starostva U XV XVIII stolittyah Suhodil buv selom u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Suhodolci mali privilejovane stanovishe porivnyano z susidami j zarahovuvalisya do putnih boyar Pid chas vijni voni buli zobov yazani vistavlyati 1 go kinnogo ozbroyenogo voyaka na 2 voloka zemli U mirni roki zhiteli Suhodolu splachuvali velikoknyazhij skarbnici shorichno po 106 litovskih groshej z voloki ale buli vilni vid panshini Na pochatok XVIII st suhodolci vtratili ci privileyi j vikonuvali vsi povinnosti narivni z selyanami inshih poloveckih sil Mozhlivo prichinoyu cogo bulo rozorennya krayini za chasiv Pivnichnoyi vijni Protyagom XVIII vidbulosya postupove zakripachennya pancernih i putnih boyar 1792 roku selo Suhodil perejshlo do mayetnostej Petra Ozharovskogo U 1863 1869 rokah v Suhodoli bulo zbudovano pravoslavnu Cerkvu svyatoyi Varvari U 1921 roci selo vhodilo do skladu gmini Polovci Berestejskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Administrativna istoriya z 1566 Velike knyazivstvo Litovske Berestejske voyevodstvo Berestejske starostvo z XVIII st Velike knyazivstvo Litovske Berestejske voyevodstvo Berestejskij povit Polovecka volost z 25 grudnya 1795 Rosijska imperiya Slonimske namisnictvo Berestejskij povit Polovecka volost za rezultatami tretogo podilu Rechi Pospolitoyi z 12 grudnya 1796 Rosijska imperiya Litovska guberniya Berestejskij povit Polovecka volost z 28 serpnya 1802 Rosijska imperiya Grodnenska guberniya Berestejskij povit Polovecka volost z 14 veresnya 1917 Rosijska respublika Grodnenska guberniya Berestejskij povit Polovecka volost z 7 listopada 1917 Rosijska RFSR Grodnenska guberniya Berestejskij povit Polovecka volost z 7 chervnya 1919 Civilne pravlinnya Polska Respublika Berestejskij okrug Berestejskij povit Polovecka gmina z 12 grudnya 1920 Polska Respublika Poliskij okrug Bilovezkij povit Polovecka gmina z 19 lyutogo 1921 Polska Respublika Poliske voyevodstvo Berestejskij povit Polovecka gmina za rezultatami radyansko polskoyi vijni z 18 kvitnya 1928 Polska Respublika Poliske voyevodstvo Berestejskij povit z 2 listopada 1939 Biloruska RSR za rezultatami nimecko radyanskogo podilu Polshi z 4 grudnya 1939 Biloruska RSR Berestejska oblast z 1940 Biloruska RSR Berestejska oblast Klishelskij rajon z 1 serpnya 1941 Nimecka imperiya Bilostocka okruga z serpnya 1944 Biloruska RSR Berestejska oblast Klishelskij rajon z 1945 Biloruska RSR Berestejska oblast Visokivskij rajon z 17 kvitnya 1962 Biloruska RSR Berestejska oblast Kam yaneckij rajon z 25 serpnya 1991 Bilorus Berestejska oblast Kam yaneckij rajon NaselennyaStanom na 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 34 budinki ta 156 meshkanciv z nih 75 cholovikiv ta 81 zhinka 155 pravoslavnih 1 rimo katolik 152 ukrayinci rusini 2 bilorusi 1 tutejshij 1 polyak U 1999 roci v seli meshkalo 94 osobi Za perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya sela stanovilo 68 osib PrimitkiBelarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2020 angl Leonyuk V Suhodil Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 S 294 ISBN 966 95063 0 1 Evstigneev Yu A Kypchaki polovcy kumany i ih potomki k probleme etnicheskoj preemstvennosti Sankt Peterburg 2010 Alekseyuk M I Palaveckiya paselishchy na Belarusi S 33 35 Pravaslaynyya hramy Belarusi encyklapedychny davednik A M Kulagin redakcyjny savet G P Pashkoy L V Kalenda Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2007 653 s 2000 ekz ISBN 978 985 11 0389 4 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka pol DzherelaAlekseyuk M I Pomniki gistoryi i kultury Belarusi 1978 1 S 33 35 Alekseyuk M I Poloveckie poseleniya na Brestchine Etnogenez belorusov M 1973 Goroda i syola Belarusii Enciklopediya Brestskaya oblast Kniga 2 Minsk 2006 Evstigneev Yu A Kypchaki polovcy kumany i ih potomki k probleme etnicheskoj preemstvennosti Sankt Peterburg 2010 Nazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Bresckaya voblasc narmatyyny davednik I A Gaponenka i insh pad red V P Lemcyugovaj Minsk Tehnalogiya 2010 318 s ISBN 978 985 458 198 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Suhodil Bilorus