Берест́ейський пов́іт — адміністративно-територіальна одиниця у складі Підляського, пізніше Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Центр — місто Берестя.
Берестейський повіт | |||
---|---|---|---|
| |||
місто | Берестя | ||
Країна | Велике князівство Литовське і Річ Посполита | ||
Регіон | Берестейське воєводство | ||
Населення | |||
- повне | бл. 283 тис. (до 1654) | ||
Площа | |||
- повна | 11 700 км² | ||
Дата заснування | 1565/1566 | ||
Дата ліквідації | 1795 | ||
|
Історія
Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводства. Згідно з адміністративно-територіальною реформою 1565—1566 років увійшов до складу Берестейського воєводства. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих і Кам'янецького повітів.
1616 року від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до Мельницької землі Підляського воєводства Королівства Польського передані володіння Бокавичі, Вітулин, Городище, Константинів, Межиріччя, Полюбичі, Росош, Яблонь та інші.
У 1791 році, згідно з Конституцією Речі Посполитої, зі складу Брестського повіту виділили з центром у місті Кобринь.
Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року значна частина повіту опинилася у складі Російської імперії, західна частина повіту — у складі Австрійської імперії.
Географія
На півночі межував з Мельницькою землею Підляського воєводства (з 1569 року у складі Корони Польської) і Вовковиським повітом Новогрудського воєводства, на сході — із Слонімським повітом Новогрудського воєводства і Пінським повітом Берестейського воєводства, на півдні і заході — з Королівством Польським.
До складу Берестейського повіту входила територія Берестейського городового, Зелавського, Кам'янецького, Кобринського, Шерешовського староств (державних волостей) і прилеглі приватні маєтки.
Найзначніші міста і містечка: Біла, Береза-Картузька, Вишниці, Вовчин, Високе, Ганна, Городище, Дивин, Кам'янець, Кобринь, Кодень, Докудів, Межиріччя, Пружани, Піщаць, Рожанка, Славатичі, Володава, Чернавчиці, Шерешово, Янів Підляський. Також на території повіту знаходилися міста і містечка Антопіль, Городець, Домачеве, Малеч, Милейчиці, Селець.
Магдебурзькі права отримали Біла (1.06.1621), Берестя (15.08.1390), Високе (1494), Городець (10.12.1589), Дивин (1642), Кам'янець (26.06.1503), Кобринь (10.12.1589), Кодень (1511), Малеч (6.06.1645), Межиріччя (XV ст.), Милейчиці (1516), Пружани (6.05.1589), Піщаць (1530), Славатичі (1577), Володава (1534), Чернавчиці (1718), Шерешово (1726).
Населення
У середині XVII століття в повіті налічувалося 40 455 димів. За сучасними підрахунками, до московсько-польськї війни (1654—1667) кількість населення становила близько 283 тис. осіб, після війни вона скоротилася до 147 тис. осіб.
Станом на 1775 рік у повіті налічувалося 32 554 дими.
Самоврядування
Повітовий сеймик проходив у Бересті, там ж були підкоморський, земський, гродські суди. Берестейська шляхта обирала двох до Сейму і двох депутатів до Головного трибуналу.
Символіка
Повітова хоругва була блакитного кольору із зображенням «Погоні» на червоному полі.
Міські герби отримали Біла, Берестя, Високе, Городець, Кам'янець, Кобринь, Кодень, Малеч, Милейчиці, Піщаць, Пружани, Славатичі, Шерешово, Янів Підляський.
Примітки
- Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2. — Менск, 1994. С. 105.
- Спірыдонаў М. Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map. [ 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002
- Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 34—39.
- Пазднякоў В. Берасцейскі павет // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 321.
- Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Менск, 1995.
- Jelski A. Powiat brzeski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. S. 341.
Література
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 684 с.: іл. .
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Менск: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berestejskij povit Berest ejskij pov it administrativno teritorialna odinicya u skladi Pidlyaskogo piznishe Berestejskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Centr misto Berestya Berestejskij povit misto Berestya Krayina Velike knyazivstvo Litovske i Rich Pospolita Region Berestejske voyevodstvo Naselennya povne bl 283 tis do 1654 Plosha povna 11 700 km Data zasnuvannya 1565 1566 Data likvidaciyi 1795 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berestejskij povitIstoriyaUtvorenij u 1513 roci u skladi Pidlyaskogo voyevodstva Zgidno z administrativno teritorialnoyu reformoyu 1565 1566 rokiv uvijshov do skladu Berestejskogo voyevodstva Odnochasno do jogo skladu uvijshla teritoriya skasovanih i Kam yaneckogo povitiv 1616 roku vid Berestejskogo povitu Velikogo knyazivstva Litovskogo do Melnickoyi zemli Pidlyaskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo peredani volodinnya Bokavichi Vitulin Gorodishe Konstantiniv Mezhirichchya Polyubichi Rososh Yablon ta inshi U 1791 roci zgidno z Konstituciyeyu Rechi Pospolitoyi zi skladu Brestskogo povitu vidilili z centrom u misti Kobrin Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1795 roku znachna chastina povitu opinilasya u skladi Rosijskoyi imperiyi zahidna chastina povitu u skladi Avstrijskoyi imperiyi GeografiyaObloga Berestya 1657 Na pivnochi mezhuvav z Melnickoyu zemleyu Pidlyaskogo voyevodstva z 1569 roku u skladi Koroni Polskoyi i Vovkoviskim povitom Novogrudskogo voyevodstva na shodi iz Slonimskim povitom Novogrudskogo voyevodstva i Pinskim povitom Berestejskogo voyevodstva na pivdni i zahodi z Korolivstvom Polskim Do skladu Berestejskogo povitu vhodila teritoriya Berestejskogo gorodovogo Zelavskogo Kam yaneckogo Kobrinskogo Shereshovskogo starostv derzhavnih volostej i prilegli privatni mayetki Najznachnishi mista i mistechka Bila Bereza Kartuzka Vishnici Vovchin Visoke Ganna Gorodishe Divin Kam yanec Kobrin Koden Dokudiv Mezhirichchya Pruzhani Pishac Rozhanka Slavatichi Volodava Chernavchici Shereshovo Yaniv Pidlyaskij Takozh na teritoriyi povitu znahodilisya mista i mistechka Antopil Gorodec Domacheve Malech Milejchici Selec Magdeburzki prava otrimali Bila 1 06 1621 Berestya 15 08 1390 Visoke 1494 Gorodec 10 12 1589 Divin 1642 Kam yanec 26 06 1503 Kobrin 10 12 1589 Koden 1511 Malech 6 06 1645 Mezhirichchya XV st Milejchici 1516 Pruzhani 6 05 1589 Pishac 1530 Slavatichi 1577 Volodava 1534 Chernavchici 1718 Shereshovo 1726 NaselennyaKlyashtor u Berezi Kartuzkij U seredini XVII stolittya v poviti nalichuvalosya 40 455 dimiv Za suchasnimi pidrahunkami do moskovsko polskyi vijni 1654 1667 kilkist naselennya stanovila blizko 283 tis osib pislya vijni vona skorotilasya do 147 tis osib Stanom na 1775 rik u poviti nalichuvalosya 32 554 dimi SamovryaduvannyaPovitovij sejmik prohodiv u Beresti tam zh buli pidkomorskij zemskij grodski sudi Berestejska shlyahta obirala dvoh do Sejmu i dvoh deputativ do Golovnogo tribunalu SimvolikaPovitova horugva bula blakitnogo koloru iz zobrazhennyam Pogoni na chervonomu poli Miski gerbi otrimali Bila Berestya Visoke Gorodec Kam yanec Kobrin Koden Malech Milejchici Pishac Pruzhani Slavatichi Shereshovo Yaniv Pidlyaskij PrimitkiKaminski M Brescki pavet EGB T 2 Mensk 1994 S 105 Spirydonay M Aglyad pracy Michaluk Dorota Ziemia mielnicka wojwodztwa podlaskiego w XVI XVII w Osadnictwo wlasnosc ziemska i podzialy koscielne Torn 2002 220 11 map 18 lyutogo 2007 u Wayback Machine Belaruski gistarychny aglyad Tom 9 Sshytak 1 2 16 17 snezhan 2002 Nasevich V Terytoryya administracyjny padzel VKL Encykl T 1 Mensk 2005 S 34 39 Pazdnyakoy V Berascejski pavet VKL Encykl T 1 Mensk 2005 S 321 Saganovich G Nevyadomaya vajna 1654 1667 Mensk 1995 Jelski A Powiat brzeski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom V Kutowa Wola Malczyce Warszawa 1884 S 341 LiteraturaVyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 1 Abalenski Kadencyya Mensk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 684 s il ISBN 985 11 0314 4 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 2 Belick Gimn Belarus Encykl Redkal B I Sachanka gal red i insh Mast E E Zhakevich Mensk BelEn 1994 537 s 8 k il ISBN 5 85700 142 0