Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Старосілля колишнє село Вищедубечанського району нині територія Вишгородського району Київської області Розташовувалося

Старосілля (Вишгородський район)

Старосілля (Вишгородський район)

Старосілля — колишнє село Вищедубечанського району (нині — територія Вишгородського району) Київської області. Розташовувалося на лівому березі Дніпра. Було затоплено водами Київського водосховища, мешканці переселені до Нових Петрівців та Лебедівки. У середині XX століття було популярним серед київських дачників. У 1920-ті — 1930-ті роки і селі розташовувалися гідробіологічна станція Всеукраїнської академії наук та етнографічна науково-дослідна станція Кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка ВУАН. Тоді ж на навколишній території було створено один з найперших українських заповідників «Гористе», ліквідований 1951 року.

село Старосілля
image
Типова хата з прольотними сінцями (фото М. Сталінського, 1920-ті роки)
Типова хата з прольотними сінцями (фото М. Сталінського, 1920-ті роки)
Країна image Україна
Область Київська область
Район/міськрада Вищедубечанський район
Основні дані
Засноване IX століття
Існувало до 1960
Зняте з обліку 1962
Географічні дані
Географічні координати
Водойми Дніпро

Історія

Село відоме принаймні з IX століття. За переказами саме мешканець Старосілля заснував поселення на місці сучасного Вишгорода.

На початках свого існування село було розташовано в низовині, яка у 1920-ті роки мала назву «дворища», а під час весняного розливу Дніпра селяни з худобою та скарбом переселялися на найближчі пагорби в суміжному сосновому бору й мешкали там у куренях. Надалі село перемістилося на пагорби. Весняний паводок відокремлював село від іншого суходолу впродовж приблизно місяця.

На території села було багато озер: Старосілля, Аврамівка, Лебединка, Теснівка, Великий та Малий Глядин, а також дрібніші Чистий Ковтьоб, Некрут, Березовиця, Куток, В'юнище. Озера були з'єднані з Дніпром невеличкими струмками: Підбірський, Косар, Вершина. Навколо села існували болота, зокрема Орлове, Чаплище, Сердюкове та інші.

Адміністративна приналежність

До 1781 року належало до Остерської сотні Київського намісництва як хутір села Сваром'я.

До 1923 року належало до Жукинської волості Остерського повіту в Чернігівській губернії. У 1923 році перейшло до Жукинського району Київської округи УСРР, центр району 1930 року було перенесено до Вищої Дубечні. У 1932 році Вищедубечанський район увійшов до складу Київської області.

Населення

image
Мешканці Старосілля набивають на човна дошку, щоб зробити його більш глибоким (фото М. Сталінського, 1920-ті роки)

Основними заняттями мешканців села були рибальство, торгівля сіном та дровами, частина мешканців їздила на заробітки до степових сіл. У 1920-ті роки в селі зберігалися побутові та культурні пережитки ранньої сільської культури, а подекуди ознаки натурального господарства. Через це 1921 року в селі було створено стаціонарну етнографічну дослідну станцію, у рамках якої було детально описано побут і традиції селян.

У середині XVIII століття в село було хутором сусіднього Сваром'я і складалося з 5 хат, у яких мешкали підсусідки.

Наприкінці 1920-х років у селі було 116 господарств (за радянською класифікацією 67 незаможних, 59 середняцьких), а населення складало 613 осіб, з яких 320 жінок та 297 чоловіків. Тоді ж було організовано скотарсько-молочарське товариство «Допомога» та рибальську артіль «Трудовий рибалка» з трьома колективами — неводничі, жаковики та сітковики. Також у 1920-ті роки було засновано трудову школу та хату-читальню.

Наукові дослідження

У селі певний час мешкали чи працювали науковці Володимир Вернадський, Микола Холодний, Теодосій Добржанський, Борис Балінський, Олександр Богомолець тощо.

Археологічні дослідження

Навколо села були відкриті 3 поселення дніпро-донецької культури, поселення ямно-катакомбного типу, чотири поселення середньодніпровської культури, сосницького типу, поселення та могильник тшинецької культури, знахідки білогрудівської культури, три поселення скіфського часу, поселення підгірцівської культури, могильник зарубинецької культури. Також при дослідженнях знайдено фрагмети посуду ранньої бронзової та ранньої залізної доби, слов'янську кераміку, побутові предмети XV — XVIII століття.

Етнографічні дослідження

Відділ етнології Кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка ВУАН у 1921 році організував у Старосілля науково-дослідну станцію з метою дослідження українських сел. Матеріал збирали Антін Онищук та Леоніла Заглада, допомагав їм сільський учитель Яким Шевченко.

Дніпровська гідробіологічна станція

Докладніше: Дніпровська гідробіологічна станція

Дніпровську станцію заснував професор Кеппен на Трухановому острові в Києві 1909 року. 1918 року науковці прийняли рішення перенести її далі від Києва, у вересні Віктор Казановський, Олександр Фомін і Дмитро Белінг приїхали ло Старосілля, де знайшли підхожу ділянку. З 1919 року станцію переміщено до Старосілля. Після смерті Казановського в 1920—1921 роках станцію очолював Фомін, у 1922—1937 роках — Белінг. 1921 року її було приєднано до ВУАН. 1934 року вона отримала статус окремої установи: Гідробіологічної станції ВУАН.

На станції відбувалися зоологічні та ботанічні дослідження (під керівництвом Дмитра Свиренка). У її складі була низка риборозплідних ставків.

У 1938-1940 роках у сусідньому заповіднику «Гористе» працював зоолог Борис Попов.

Мешканці

  • Петро Олексійович Сіверцев (?, Твер — 1933, Старосілля) — лісничий, випускник природничого відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету та Петербурзького лісового інституту; працював у лабораторії Дмитра Менделєєва; У 1918—1933 був лісничим у Старосіллі Його донька Наталія Сіверцева-Добржанська (29(16).08.1901, Бузулуцький повіт, Самарська губернія, Російська імперія — 22.02.1969, Міддлтаун, США) 1924 року одружилася з Феодосієм Добржанським, надалі виїхала до США.
  • Василь Карлович Куликов — старосельський лісничий у 1916 році, колезький асесор
  • Яким Шевченко — сільський учитель у 1921 році

Примітки

  1. Заглада, Н. Відділ монографічного дослідження села: (село Старосілля); Всеукр. АН, Провідник по музеї антропології та етнології ім. Хв. Вовка. — Київ: б. в., 1930. — 78 с. С. 7-9 [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 95, 97-98
  3. Археологія та стародавня історія Вишгородського району. Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині
  4. Таран О. Науково-теоретична діяльність Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка при ВУАН // Vitaantiqua. 1999. № 2
  5. Вернадський, В. І. Листування з українськими вченими / НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України [та ін.  ; ред. рада: Б. Є. Патон (голова) [та ін. ]. — К. : [б. и.], 2011 — . — (Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського ; т. 2) (До 150-річчя від дня народження видатного вченого і мислителя акад. В. І. Вернадського). Т. 2 ; Кн. 1 : Листування: А-Г / редкол. : О. С. Онищенко (голова) [та ін.]; авт.-уклад. : О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, В. Ю. Афіані [та ін. ]. — 2011. — 824 c.] С. 141
  6. Корзун О. В. Сільськогосподарська дослідна справа в Україні в роки Другої світової війни (1939—1945): НААН, ННСГБ, Ін-т історії аграр. науки, освіти та техніки ; наук. ред. В. А. Вергунов. — Вінниця: ТОВ «ТВОРИ» 2019. 440 с. — (Історико-бібліографічна серія «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії» ; кн. 113.) С. 242
  7. Н. Г. Холодный. Воспоминания и мысли натуралиста. У кн. ALMA MATER: Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції. 1917—1920. Матеріали, документи, спогади: У 3 кн., книга 1. С. 79-81
  8. М. Г. Холодний. Петро Олексійович Сіверцев (некролог). — Журн. біол.-ботан. циклу ВУАН, 1933, № 7-8, с. 211—213
  9. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1916 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ тридцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1915. С. 278

Джерела

  • Вінок пам'яті і шани. Вишгородський історико-культурний заповідник

Посилання

  • Походження затопленого села Старосілля
  • Вернадский В. И. на биостанции в Староселье. СЕМЕЙНЫЕ ИСТОРИИ(рос.)

Література

  • Заглада, Н. Відділ монографічного дослідження села : (село Старосілля); Всеукр. АН, Провідник по музеї антропології та етнології ім. Хв. Вовка. — Київ : б. в., 1930. — 78, 4 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Матеріали до етнології = Recueil ethnologique: [в 3 т.] / Всеукр. акад. наук, Музей антропології та етнології імені Хведора Вовка. — Київ: Вип.3 : Матеріали до монографії с. Старосілля / Л. Шульгина, Н. Заглада ; мал. Ю. Ю. Павлович ; фот.: Д. П. Демуцький, М. П. Сталінський]. — 1931. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0010561

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Starosillya kolishnye selo Vishedubechanskogo rajonu nini teritoriya Vishgorodskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Roztashovuvalosya na livomu berezi Dnipra Bulo zatopleno vodami Kiyivskogo vodoshovisha meshkanci pereseleni do Novih Petrivciv ta Lebedivki U seredini XX stolittya bulo populyarnim sered kiyivskih dachnikiv U 1920 ti 1930 ti roki i seli roztashovuvalisya gidrobiologichna stanciya Vseukrayinskoyi akademiyi nauk ta etnografichna naukovo doslidna stanciya Kabinetu antropologiyi ta etnologiyi im F Vovka VUAN Todi zh na navkolishnij teritoriyi bulo stvoreno odin z najpershih ukrayinskih zapovidnikiv Goriste likvidovanij 1951 roku selo Starosillya Tipova hata z prolotnimi sincyami foto M Stalinskogo 1920 ti roki Tipova hata z prolotnimi sincyami foto M Stalinskogo 1920 ti roki Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon miskrada Vishedubechanskij rajon Osnovni dani Zasnovane IX stolittya Isnuvalo do 1960 Znyate z obliku 1962 Geografichni dani Geografichni koordinati Vodojmi DniproIstoriyaSelo vidome prinajmni z IX stolittya Za perekazami same meshkanec Starosillya zasnuvav poselennya na misci suchasnogo Vishgoroda Na pochatkah svogo isnuvannya selo bulo roztashovano v nizovini yaka u 1920 ti roki mala nazvu dvorisha a pid chas vesnyanogo rozlivu Dnipra selyani z hudoboyu ta skarbom pereselyalisya na najblizhchi pagorbi v sumizhnomu sosnovomu boru j meshkali tam u kurenyah Nadali selo peremistilosya na pagorbi Vesnyanij pavodok vidokremlyuvav selo vid inshogo suhodolu vprodovzh priblizno misyacya Na teritoriyi sela bulo bagato ozer Starosillya Avramivka Lebedinka Tesnivka Velikij ta Malij Glyadin a takozh dribnishi Chistij Kovtob Nekrut Berezovicya Kutok V yunishe Ozera buli z yednani z Dniprom nevelichkimi strumkami Pidbirskij Kosar Vershina Navkolo sela isnuvali bolota zokrema Orlove Chaplishe Serdyukove ta inshi Administrativna prinalezhnist Do 1781 roku nalezhalo do Osterskoyi sotni Kiyivskogo namisnictva yak hutir sela Svarom ya Do 1923 roku nalezhalo do Zhukinskoyi volosti Osterskogo povitu v Chernigivskij guberniyi U 1923 roci perejshlo do Zhukinskogo rajonu Kiyivskoyi okrugi USRR centr rajonu 1930 roku bulo pereneseno do Vishoyi Dubechni U 1932 roci Vishedubechanskij rajon uvijshov do skladu Kiyivskoyi oblasti Naselennya Meshkanci Starosillya nabivayut na chovna doshku shob zrobiti jogo bilsh glibokim foto M Stalinskogo 1920 ti roki Osnovnimi zanyattyami meshkanciv sela buli ribalstvo torgivlya sinom ta drovami chastina meshkanciv yizdila na zarobitki do stepovih sil U 1920 ti roki v seli zberigalisya pobutovi ta kulturni perezhitki rannoyi silskoyi kulturi a podekudi oznaki naturalnogo gospodarstva Cherez ce 1921 roku v seli bulo stvoreno stacionarnu etnografichnu doslidnu stanciyu u ramkah yakoyi bulo detalno opisano pobut i tradiciyi selyan U seredini XVIII stolittya v selo bulo hutorom susidnogo Svarom ya i skladalosya z 5 hat u yakih meshkali pidsusidki Naprikinci 1920 h rokiv u seli bulo 116 gospodarstv za radyanskoyu klasifikaciyeyu 67 nezamozhnih 59 serednyackih a naselennya skladalo 613 osib z yakih 320 zhinok ta 297 cholovikiv Todi zh bulo organizovano skotarsko molocharske tovaristvo Dopomoga ta ribalsku artil Trudovij ribalka z troma kolektivami nevodnichi zhakoviki ta sitkoviki Takozh u 1920 ti roki bulo zasnovano trudovu shkolu ta hatu chitalnyu Naukovi doslidzhennyaU seli pevnij chas meshkali chi pracyuvali naukovci Volodimir Vernadskij Mikola Holodnij Teodosij Dobrzhanskij Boris Balinskij Oleksandr Bogomolec tosho Arheologichni doslidzhennya Navkolo sela buli vidkriti 3 poselennya dnipro doneckoyi kulturi poselennya yamno katakombnogo tipu chotiri poselennya serednodniprovskoyi kulturi sosnickogo tipu poselennya ta mogilnik tshineckoyi kulturi znahidki bilogrudivskoyi kulturi tri poselennya skifskogo chasu poselennya pidgircivskoyi kulturi mogilnik zarubineckoyi kulturi Takozh pri doslidzhennyah znajdeno fragmeti posudu rannoyi bronzovoyi ta rannoyi zaliznoyi dobi slov yansku keramiku pobutovi predmeti XV XVIII stolittya Etnografichni doslidzhennya Viddil etnologiyi Kabinetu antropologiyi ta etnologiyi im F Vovka VUAN u 1921 roci organizuvav u Starosillya naukovo doslidnu stanciyu z metoyu doslidzhennya ukrayinskih sel Material zbirali Antin Onishuk ta Leonila Zaglada dopomagav yim silskij uchitel Yakim Shevchenko Dniprovska gidrobiologichna stanciya Dokladnishe Dniprovska gidrobiologichna stanciya Dniprovsku stanciyu zasnuvav profesor Keppen na Truhanovomu ostrovi v Kiyevi 1909 roku 1918 roku naukovci prijnyali rishennya perenesti yiyi dali vid Kiyeva u veresni Viktor Kazanovskij Oleksandr Fomin i Dmitro Beling priyihali lo Starosillya de znajshli pidhozhu dilyanku Z 1919 roku stanciyu peremisheno do Starosillya Pislya smerti Kazanovskogo v 1920 1921 rokah stanciyu ocholyuvav Fomin u 1922 1937 rokah Beling 1921 roku yiyi bulo priyednano do VUAN 1934 roku vona otrimala status okremoyi ustanovi Gidrobiologichnoyi stanciyi VUAN Na stanciyi vidbuvalisya zoologichni ta botanichni doslidzhennya pid kerivnictvom Dmitra Svirenka U yiyi skladi bula nizka riborozplidnih stavkiv U 1938 1940 rokah u susidnomu zapovidniku Goriste pracyuvav zoolog Boris Popov MeshkanciPetro Oleksijovich Sivercev Tver 1933 Starosillya lisnichij vipusknik prirodnichogo viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu ta Peterburzkogo lisovogo institutu pracyuvav u laboratoriyi Dmitra Mendelyeyeva U 1918 1933 buv lisnichim u Starosilli Jogo donka Nataliya Siverceva Dobrzhanska 29 16 08 1901 Buzuluckij povit Samarska guberniya Rosijska imperiya 22 02 1969 Middltaun SShA 1924 roku odruzhilasya z Feodosiyem Dobrzhanskim nadali viyihala do SShA Vasil Karlovich Kulikov staroselskij lisnichij u 1916 roci kolezkij asesor Yakim Shevchenko silskij uchitel u 1921 rociPrimitkiZaglada N Viddil monografichnogo doslidzhennya sela selo Starosillya Vseukr AN Providnik po muzeyi antropologiyi ta etnologiyi im Hv Vovka Kiyiv b v 1930 78 s S 7 9 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 95 97 98 Arheologiya ta starodavnya istoriya Vishgorodskogo rajonu Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini Taran O Naukovo teoretichna diyalnist Kabinetu antropologiyi ta etnologiyi im Hv Vovka pri VUAN Vitaantiqua 1999 2 Vernadskij V I Listuvannya z ukrayinskimi vchenimi NAN Ukrayini Komis z nauk spadshini akad V I Vernadskogo Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t istoriyi Ukrayini ta in red rada B Ye Paton golova ta in K b i 2011 Vibrani naukovi praci akademika V I Vernadskogo t 2 Do 150 richchya vid dnya narodzhennya vidatnogo vchenogo i mislitelya akad V I Vernadskogo T 2 Kn 1 Listuvannya A G redkol O S Onishenko golova ta in avt uklad O S Onishenko L A Dubrovina V Yu Afiani ta in 2011 824 c S 141 Korzun O V Silskogospodarska doslidna sprava v Ukrayini v roki Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 NAAN NNSGB In t istoriyi agrar nauki osviti ta tehniki nauk red V A Vergunov Vinnicya TOV TVORI 2019 440 s Istoriko bibliografichna seriya Agrarna nauka Ukrayini v osobah dokumentah bibliografiyi kn 113 S 242 N G Holodnyj Vospominaniya i mysli naturalista U kn ALMA MATER Universitet sv Volodimira naperedodni ta v dobu Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 Materiali dokumenti spogadi U 3 kn kniga 1 S 79 81 M G Holodnij Petro Oleksijovich Sivercev nekrolog Zhurn biol botan ciklu VUAN 1933 7 8 s 211 213 ros doref Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1916 god Izdanie Chernigovskago Gubernskago Statisticheskogo Komiteta God tridcatyj Chernigov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1915 S 278DzherelaVinok pam yati i shani Vishgorodskij istoriko kulturnij zapovidnikPosilannyaPohodzhennya zatoplenogo sela Starosillya Vernadskij V I na biostancii v Starosele SEMEJNYE ISTORII ros LiteraturaZaglada N Viddil monografichnogo doslidzhennya sela selo Starosillya Vseukr AN Providnik po muzeyi antropologiyi ta etnologiyi im Hv Vovka Kiyiv b v 1930 78 4 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Materiali do etnologiyi Recueil ethnologique v 3 t Vseukr akad nauk Muzej antropologiyi ta etnologiyi imeni Hvedora Vovka Kiyiv Vip 3 Materiali do monografiyi s Starosillya L Shulgina N Zaglada mal Yu Yu Pavlovich fot D P Demuckij M P Stalinskij 1931 http irbis nbuv gov ua ulib item ukr0010561

Дата публікації:
Топ