Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старе місто Торуня (пол. Stare Miasto w Toruniu, англ. Medieval Town of Toruń, Торунь, Польща) — найстаріша частина міста Торуня, яка з двома іншими частинами — [pl] і замком Тевтонського ордену утворюють Середньовічне місто Торуня.
| Середньовічне місто Торуня | |
|---|---|
| Medieval Town of Toruń | |
| Світова спадщина | |
 Старе місто у Торуні. Вид з лівого берега Вісли | |
| 53°01′00″ пн. ш. 18°37′00″ сх. д. / 53.01667° пн. ш. 18.61667° сх. д. | |
| Країна |  Польща |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | (ii)(iv) |
| Об'єкт № | 835 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1997 (21 сесія) |
  | |
| | |
 Старе місто Торуня у Вікісховищі | |
Найцінніші пам'ятки архітектури розміщені саме у Старому місті Торуня. 16 вересня 1994 вписане до реєстру пам'яток історії, а в 1997 році воно у складі Середньовічного міста Торуня було внесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
на плані Торуня
Старе місто (жовтий колір). Нове Місто (синій)
Матеус Меріан. 1641
Історія
Своїм виникненням Старе місто Торуня завдячує лицарям Тевтонського ордену, які у 1230—1231 роках побудували тут замок, що став базою для завоювання та євангелізації Пруссії. Поселення, яке оточувало замок, у 1233 році отримало права міста і дуже швидко стало німецьким торговим центром. Оскільки місто не могло вмістити всіх купців, які прибували з Сілезії, сусідніх польських земель, Вестфалії та Любека, у 1251 році був заснований ще один міський центр — Нове місто Торуня. Тепер у Старому місті був центр купців і багатих промисловців — пивоварів, пекарів і м'ясників, а в Новому місті — центр ремісників: чинбарів, ткачів і кушнірів. Його розвиткові сприяло приєднання міста у XIV-му столітті до Ганзейського торговельного союзу. У другій половині XIII і XIV ст. було побудовано багато чудових будівель, які збереглися і до наших днів — ратуша Старого міста і церкви: собор Святих Іванів, костел Божої Матері. Над річкою Вісла був побудований порт, що до XIV ст. був морським, а біля воріт Св. Духа (Монастирських), корабельня. Ці споруди є свідченням колишньої могутності та важливості Торуня на карті Європи.
Після поразки Тевтонського ордену в Грюнвальдській битві 1410 року, утворився [de], що об'єднав міста, ворожі до ордену, нижнє лицарство Пруссії і Помор'я. У 1454 році війська союзу виступили проти тевтонців і звільнили від їх влади міста і фортеці Гданськ, Торунь, Ельблонг, Крулевець (Кенігсберг) та інші. Король Польщі Казимир IV оголосив про приєднання земель ордену до свого королівства. Таким чином, почалася польсько-тевтонська Тринадцятирічна війна (1454—1466 років), яка закінчилася підписанням у 1466 році другого Торунського миру і Тевтонський орден визнав себе польським васалом.
Торгівля зерном викликала необхідність його зберігання. Тому протягом одного століття, у 1450—1550 роках, в Торуні було побудовано близько 60 нових шпихлірів (зерносховищ). Крім того вони будувалися не тільки безпосередньо над рікою Віслою, але і в межах периметру стін Старого міста. Торунські купці зерна жили на півдні вулиці Мостової.
У 1703 році, під час облоги міста шведами, пожежі частково зруйнували ратушу та будинки Старого міста. На місці зруйнованих будинків біля Ринку у XVIII столітті побудували нову лютеранську кірху (нині костел Святого Духа). Наприкінці XVII століття побудували декілька барокових кам'яниць, наприклад палац Домбських (1693). Протягом XIX і початку XX століття багато будинків середньовічного походження були перебудовані, а на місці знесених побудовані нові у стилях історизму, сецесії і раннього модернізму. Тоді ж розібрали більшу частину оборонних стін з вежами і воротами.
Після Першої та Другої світових воєн проводилися реставраційні роботи, які стали значно інтенсивнішими у 70-х роках ХХ століття.
Найважливіші об'єкти Старого міста
- Міські стіни. Старе місто було оточене подвійним поясом стін з вежами, воротами і ровом, тільки з боку Вісли стіна одинарна. До наших днів збереглося тільки кілька фрагментів стін, а також три (з 8-ми) брам: [pl], [pl] та [pl].
- Брама Святого Духа фламандського типу, з широкими, приземкуватими формами, побудована у першій половині XIV століття. Колись була однією з чотирьох брам, що вели до набережної гавані. За воротами лежало передмістя Рибаки і монастир з лікарнею Святого Духа (звідси назва).
- Моряцька брама у кінці вулиці Моряцької (Żeglarskiej). Вона датується XIII—XIV століттям, однак з тих часів збереглися лише фрагменти. У XIX столітті вежа була ґрунтовно перебудована. Виконувала представницькі функції, тут церемонно вітали важливих гостей міста.
- Мостова брама у кінці вулиці Мостової, побудована в 1432 році будівельником Гансом Готландом на місці старої брами, яка була подібна до Моряцької. Вела до мосту (звідси назва) через ріку, де раніше був пором. На вежі закріплені металеві бляшки, які дають інформацію про найвищі рівні води на річці Вісла від XVI до XIX століття.
- Собор Святих Івана Хрестителя та Івана Євангеліста. Храм будувався за 4 етапи від 1250 року до 1480 року. На його вежі знаходиться найбільший середньовічний дзвін у Польщі.
- Ратуша Старого міста. Монументальна будівля XIV століття, перебудована у XVIII столітті. Це прекрасний приклад готичної архітектури з елементами епохи Відродження.
- Костел Божої Матері. Готична споруда, побудована францисканцями в XIV столітті.
- Церква Святого Духа. Барокова протестантська церква побудована в 1756 році. Вежа висотою 64 м була побудована на кінці XIX століття.
- Двір Артура. Неоренесансна будівля кінця XIX століття. Початковий готичний двір Артура, був місцем елітного братства Св. Юрія.
- Кам'яниця під зіркою. Бароковий будинок з багато прикрашеним фасадом, верх якого прикрашений позолоченою зіркою.
- Пам'ятник Миколі Коперникові. Статуя роботи Фридерика А. Тіка, відлита в Берліні і встановлена на площі Старого міста в 1853 році. Микола Коперник народився в 1473 р. на вул. Св. Анни (тепер вул. Коперника, 17), як четверта дитина в купецькій сім'ї.
- Пам'ятник плисакові (бокорашеві). За легендою молодий бокораш грою на скрипці звільнив місто від навали жаб. Пам'ятник роботи Георга Вольфа (Georg Wolf) 1914 року стоїть на ринку біля ратуші.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- З історії міста torun.pl (пол.)
- Пам'ятники Торуня. Ворота turystyka.torun.pl (пол.)
- Торунь [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] lutskrada.gov.ua
- Історія Торуня ToruńDzisiaj.pl (пол.)
- Міські стіни ZWIEDZAJTORUN.PL (пол.)
- Ворота Старого міста turystyka.torun.pl (пол.)
- Собор Святих Іванів [ 2016-04-12 у Wayback Machine.] ZWIEDZAJTORUN.PL (пол.)
- Ратуша Старого міста ZWIEDZAJTORUN.PL (пол.)
- Костел Божої Матері [ 2016-04-12 у Wayback Machine.] ZWIEDZAJTORUN.PL (пол.)
- Двір Артура ZWIEDZAJTORUN.PL (пол.)
- Пам'ятник Коперника ZWIEDZAJTORUN.PL (пол.)
- Пам'ятник плисака ZWIEDZAJTORUN.PL (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старе місто Торуня |
- Medieval Town of Toruń (англ.)
- Офіційний сайт міста Торуня (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stare misto Torunya pol Stare Miasto w Toruniu angl Medieval Town of Torun Torun Polsha najstarisha chastina mista Torunya yaka z dvoma inshimi chastinami pl i zamkom Tevtonskogo ordenu utvoryuyut Serednovichne misto Torunya Serednovichne misto TorunyaMedieval Town of Torun Svitova spadshinaStare misto u Toruni Vid z livogo berega Visli53 01 00 pn sh 18 37 00 sh d 53 01667 pn sh 18 61667 sh d 53 01667 18 61667Krayina PolshaTip KulturnijKriteriyi ii iv Ob yekt 835Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1997 21 sesiya Stare misto Torunya Stare misto Torunya u Vikishovishi Najcinnishi pam yatki arhitekturi rozmisheni same u Staromu misti Torunya 16 veresnya 1994 vpisane do reyestru pam yatok istoriyi a v 1997 roci vono u skladi Serednovichnogo mista Torunya bulo vnesene do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Rozmishennya Serednovichnogo mista na plani Torunya Plan Serednovichnogo mista Torunya Stare misto zhovtij kolir Nove Misto sinij Serednovichne misto Torun Mateus Merian 1641IstoriyaSvoyim viniknennyam Stare misto Torunya zavdyachuye licaryam Tevtonskogo ordenu yaki u 1230 1231 rokah pobuduvali tut zamok sho stav bazoyu dlya zavoyuvannya ta yevangelizaciyi Prussiyi Poselennya yake otochuvalo zamok u 1233 roci otrimalo prava mista i duzhe shvidko stalo nimeckim torgovim centrom Oskilki misto ne moglo vmistiti vsih kupciv yaki pribuvali z Sileziyi susidnih polskih zemel Vestfaliyi ta Lyubeka u 1251 roci buv zasnovanij she odin miskij centr Nove misto Torunya Teper u Staromu misti buv centr kupciv i bagatih promislovciv pivovariv pekariv i m yasnikiv a v Novomu misti centr remisnikiv chinbariv tkachiv i kushniriv Jogo rozvitkovi spriyalo priyednannya mista u XIV mu stolitti do Ganzejskogo torgovelnogo soyuzu U drugij polovini XIII i XIV st bulo pobudovano bagato chudovih budivel yaki zbereglisya i do nashih dniv ratusha Starogo mista i cerkvi sobor Svyatih Ivaniv kostel Bozhoyi Materi Nad richkoyu Visla buv pobudovanij port sho do XIV st buv morskim a bilya vorit Sv Duha Monastirskih korabelnya Ci sporudi ye svidchennyam kolishnoyi mogutnosti ta vazhlivosti Torunya na karti Yevropi Ratusha Starogo mista Zahidna storona 2005 Pislya porazki Tevtonskogo ordenu v Gryunvaldskij bitvi 1410 roku utvorivsya de sho ob yednav mista vorozhi do ordenu nizhnye licarstvo Prussiyi i Pomor ya U 1454 roci vijska soyuzu vistupili proti tevtonciv i zvilnili vid yih vladi mista i forteci Gdansk Torun Elblong Krulevec Kenigsberg ta inshi Korol Polshi Kazimir IV ogolosiv pro priyednannya zemel ordenu do svogo korolivstva Takim chinom pochalasya polsko tevtonska Trinadcyatirichna vijna 1454 1466 rokiv yaka zakinchilasya pidpisannyam u 1466 roci drugogo Torunskogo miru i Tevtonskij orden viznav sebe polskim vasalom Torgivlya zernom viklikala neobhidnist jogo zberigannya Tomu protyagom odnogo stolittya u 1450 1550 rokah v Toruni bulo pobudovano blizko 60 novih shpihliriv zernoshovish Krim togo voni buduvalisya ne tilki bezposeredno nad rikoyu Visloyu ale i v mezhah perimetru stin Starogo mista Torunski kupci zerna zhili na pivdni vulici Mostovoyi U 1703 roci pid chas oblogi mista shvedami pozhezhi chastkovo zrujnuvali ratushu ta budinki Starogo mista Na misci zrujnovanih budinkiv bilya Rinku u XVIII stolitti pobuduvali novu lyuteransku kirhu nini kostel Svyatogo Duha Naprikinci XVII stolittya pobuduvali dekilka barokovih kam yanic napriklad palac Dombskih 1693 Protyagom XIX i pochatku XX stolittya bagato budinkiv serednovichnogo pohodzhennya buli perebudovani a na misci znesenih pobudovani novi u stilyah istorizmu secesiyi i rannogo modernizmu Todi zh rozibrali bilshu chastinu oboronnih stin z vezhami i vorotami Pislya Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen provodilisya restavracijni roboti yaki stali znachno intensivnishimi u 70 h rokah HH stolittya Najvazhlivishi ob yekti Starogo mistaKam yanicya pid zirkoyu Miski stini Stare misto bulo otochene podvijnim poyasom stin z vezhami vorotami i rovom tilki z boku Visli stina odinarna Do nashih dniv zbereglosya tilki kilka fragmentiv stin a takozh tri z 8 mi bram pl pl ta pl Brama Svyatogo Duha flamandskogo tipu z shirokimi prizemkuvatimi formami pobudovana u pershij polovini XIV stolittya Kolis bula odniyeyu z chotiroh bram sho veli do naberezhnoyi gavani Za vorotami lezhalo peredmistya Ribaki i monastir z likarneyu Svyatogo Duha zvidsi nazva Moryacka brama u kinci vulici Moryackoyi Zeglarskiej Vona datuyetsya XIII XIV stolittyam odnak z tih chasiv zbereglisya lishe fragmenti U XIX stolitti vezha bula gruntovno perebudovana Vikonuvala predstavnicki funkciyi tut ceremonno vitali vazhlivih gostej mista Mostova brama u kinci vulici Mostovoyi pobudovana v 1432 roci budivelnikom Gansom Gotlandom na misci staroyi brami yaka bula podibna do Moryackoyi Vela do mostu zvidsi nazva cherez riku de ranishe buv porom Na vezhi zakripleni metalevi blyashki yaki dayut informaciyu pro najvishi rivni vodi na richci Visla vid XVI do XIX stolittya Pam yatnik plisakovi v Staromu misti Torunya Sobor Svyatih Ivana Hrestitelya ta Ivana Yevangelista Hram buduvavsya za 4 etapi vid 1250 roku do 1480 roku Na jogo vezhi znahoditsya najbilshij serednovichnij dzvin u Polshi Ratusha Starogo mista Monumentalna budivlya XIV stolittya perebudovana u XVIII stolitti Ce prekrasnij priklad gotichnoyi arhitekturi z elementami epohi Vidrodzhennya Kostel Bozhoyi Materi Gotichna sporuda pobudovana franciskancyami v XIV stolitti Cerkva Svyatogo Duha Barokova protestantska cerkva pobudovana v 1756 roci Vezha visotoyu 64 m bula pobudovana na kinci XIX stolittya Dvir Artura Neorenesansna budivlya kincya XIX stolittya Pochatkovij gotichnij dvir Artura buv miscem elitnogo bratstva Sv Yuriya Gerb z Dvoru Artura Kam yanicya pid zirkoyu Barokovij budinok z bagato prikrashenim fasadom verh yakogo prikrashenij pozolochenoyu zirkoyu Pam yatnik Mikoli Kopernikovi Statuya roboti Friderika A Tika vidlita v Berlini i vstanovlena na ploshi Starogo mista v 1853 roci Mikola Kopernik narodivsya v 1473 r na vul Sv Anni teper vul Kopernika 17 yak chetverta ditina v kupeckij sim yi Pam yatnik plisakovi bokorashevi Za legendoyu molodij bokorash groyu na skripci zvilniv misto vid navali zhab Pam yatnik roboti Georga Volfa Georg Wolf 1914 roku stoyit na rinku bilya ratushi Angel z gerbom mista nad vorotami ratushi Starogo mista TorunyaPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Z istoriyi mista torun pl pol Pam yatniki Torunya Vorota turystyka torun pl pol Torun 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine lutskrada gov ua Istoriya Torunya TorunDzisiaj pl pol Miski stini ZWIEDZAJTORUN PL pol Vorota Starogo mista turystyka torun pl pol Sobor Svyatih Ivaniv 2016 04 12 u Wayback Machine ZWIEDZAJTORUN PL pol Ratusha Starogo mista ZWIEDZAJTORUN PL pol Kostel Bozhoyi Materi 2016 04 12 u Wayback Machine ZWIEDZAJTORUN PL pol Dvir Artura ZWIEDZAJTORUN PL pol Pam yatnik Kopernika ZWIEDZAJTORUN PL pol Pam yatnik plisaka ZWIEDZAJTORUN PL pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stare misto Torunya Medieval Town of Torun angl Oficijnij sajt mista Torunya pol