Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софія Шведська швед Sofia av Sverige повне ім я Софія Вільгельміна Катаріна Марія Ловіса Шарлотта Анна Шведська швед Sof

Софія Шведська

Софія Шведська

Софія Шведська (швед. Sofia av Sverige), повне ім'я Софія Вільгельміна Катаріна Марія Ловіса Шарлотта Анна Шведська (швед. Sofia Wilhelmina Katarina Maria Lovisa Charlotta Anna av Sverige), 21 травня 1801 — 6 липня 1865) — шведська принцеса з династії Гольштейн-Готторпів, донька короля Швеції Густава IV Адольфа та баденської принцеси Фредеріки, дружина великого герцога Бадену Леопольда.

Софія Шведська
швед. Sofia av Sverige
image
Софія Шведська
Портрет Софії Шведської пензля Ф. К. Вінтерхальтера, 1831, Клівлендський музей мистецтв
2-а велика герцогиня Бадену
Початок правління:30 березня 1830
Кінець правління:24 квітня 1852
Попередник:Стефанія де Богарне
Наступник:Луїза Прусська
Дата народження:21 травня 1801(1801-05-21)
Місце народження:Королівський палац, Стокгольм
Країна:Швеція
Дата смерті:6 липня 1865(1865-07-06) (64 роки)
Місце смерті:Палац Карлсруе, Велике герцогство Баден
ПохованняВеликогерцогська усипальниця (Карлсруе)
Чоловік:Леопольд Баденський
Діти:Александріна, Людвіг, Людвіг, Фрідріх, Вільгельм, Карл, Марія, Цецилія
Династія:Гольштейн-Готторпи, Церінгени
Батько:Густав IV Адольф
Мати:Фредеріка Баденська
Софія Шведська у Вікісховищі

Біографія

Дитинство та юність

Софія народилась 21 травня 1801 року в Королівському палаці Стокгольму. Вона була другою дитиною та старшою донькою в родині короля Швеції Густава IV Адольфа та його дружини Фредеріки Баденської. Мала старшого брата Густава, меншого — Карла Густава та сестер Амалію і Сесилію.

До 1803 року її вихователькою була Ядвіґа Ульріка де ла Ґарді, дружина генерал-майора Густава Моріца Армфельта. Надалі, до 1807 року, гувернанткою стала Шарлотта Штернельд, дружина губернатора замку Гріпсгольм та одна з небагатьох жінок-масонів. У 1807 році родина переїхала до новозбудованого палацу Хаґа, де жила з невеликим почтом, подалі від придворного життя.

image
Портрет Софії Шведської пензля Ф. К. Вінтерхальтера, 1830

Під час Шведської революції 1809 року владу Густава IV Адольфа було повалено, і, після кількамісячного арешту, сімейство емігрувало до Німеччини. Родичка Софії, Ядвіґа Шарлотта, змальовувала принцесу в її останній час на батьківщині як вперту та пихату дівчинку зі слабким самоконтролем.

6 грудня 1809 року Софія, разом із сестрами, в окремому екіпажі під наглядом гувернантки фон Панхуїс виїхала до Карлскруни. В канун Різдва сімейство відпливло до Копенгагену, а згодом дісталось Франкфурту. Навідавши Брухзал, у лютому 1810 року оселилося в палаці в Бадені, де виросла матір. Батько за два місяці залишив родину та, виїхавши до Швейцарії, вимагав розлучення. У 1810—1814 роках Фредеріка з дітьми жила у палаці Брухзал із матір'ю, після чого вони переїхали до власного будинку в Карлсруе. Також мали житло в Баден-Бадені та заміський будинок під назвою Вільямонт в передмісті Лозанни. Після підтвердження розлучення Фредеріки та Густава Адольфа євангельсько-лютеранською консисторією в Карлсруе 16 травня 1814 року, опікуном дітей став імператор Росії Олександр I, який охороняв їхні фінансові інтереси. Із батьком доньки, ймовірно, більше не бачилися. Матір часто подорожувала, вихованням дітей займалося переважно бабуся Амалія.

Софія у віці 14 років була заручена з уродженим баденським принцом Леопольдом, який носив титул графа фон Гохберг. Наречений був старшим від неї на одинадцять років, навчався у Гайдельберзькому університеті, отримав чин генерал-майора та був єдинокровним братом її діда Карла Людвіга. Прадід після смерті першої дружини узяв морганатичний шлюб із Луїзою Ґейєр. Їхні нащадки, старшим серед яких був Леопольд, до 1796 року не мали права наслідувати трон. Дядько Софії, Карл, який обіймав престол від 1811 року, синів і братів не мав, що означало кризу престолонаслідування. Він вирішив поєднати у шлюбі племінницю та майбутнього спадкоємця заради додаткового підтвердження прав останнього на герцогство, бо наречені обоє були нащадками маркграфа Карла Фрідріха.

4 жовтня 1817 року Леопольд був визнаний спадкоємцем престолу Бадена та отримав предикат Високість. Невдовзі його права визнали європейські держави. У грудні 1818 року помер великий герцог Карл, і трон посів останній зі старшої гілки династії Церінгенів, Людвіг I.

Шлюб та діти

25 липня 1819 року 18-річна Софія взяла шлюб зі спадкоємцем баденського престолу Леопольдом. Весілля відбулося у Карлсруе. Незважаючи на те, що союз був династичним, перший час він був щасливим. Перші роки шлюбу подружжя жило спокійним усамітненим життям. У них народилося восьмеро дітей:

image
Портрет великого герцога Леопольда пензля Ф. К. Вінтерхальтера, 1831

У 1830 році Леопольд успадкував трон Бадена, а Софія стала першою леді двору. Резиденцією подружжя був палац Карлсруе, літо проводили у Новому замку в Баден-Бадені. Населення до великої герцогині ставилося з симпатією. Придворні описували її як мудру і слухняну дружину, але сувору матір. Вона лягала пізно, пізно вставала. Була відома своїм красномовством, вела активну переписку з багатьма політиками Німеччини та родичами по всій Європі. Цікавилася мистецтвом, наукою і політикою. Була проінформована щодо всіх політичних подій в Європі. Займалася освітою дітей. Її зв'язки з Віднем були найбільш активними, тому вона наполягла, аби її сини служили в австрійській армії. Сподівалася, що її брат Густав зможе повернутися до Швеції і зайняти трон, але цього так і не сталося.

У 1833 році подейкували, що Софія була замовницею вбивства Каспара Гаузера, який міг бути втраченим сином великого герцога Карла і законним спадкоємцем баденського престолу. Це викликало критику з боку громадськості та відчуження між великогерцогським подружжям. У батьківстві Леопольда після народження молодшої доньки виникло багато сумнівів. Справжнім батьком називали юдейського банкіра Габера, однак, жодних історичних підтверджень цього немає.

Під час революції 1848–49 років сімейство у травні 1849 року було змушене втікати до Гермерсгайму, а звідти до Майнца та Франкфурта. Назад вони повернулися у серпні. Леопольд, який мав проблеми зі здоров'ям, пішов з життя у квітні 1852 року. Трон успадкував їхній старший син Людвіг, якого за місяць перед тим було визнано недієздатним через невиліковну психічну хворобу. Юнак неконтрольовано ненавидів матір та публічно називав її відьмою.

Вдівство

У 1852 році шведський королівський будинок Бернадотів висловив бажання примиритися з колишньою династією Швеції, але Софія рішуче відкинула будь-які зустрічі. Втім, у 1863 році вона зустрілася зі спадкоємним принцом Швеції Оскаром і його дружиною Софією. Зустріч виявилася успішною: Софія багато спілкувалася з ними, розпитуючи про те, як змінилася Швеція і, особливо, Стокгольм. Принцеса подарувала парі медальйон з літерою G, що означало «Густав» (ім'я її брата і одне з імен короля Оскара).

Мешкала у палаці на Військовій вулиці, виділеному їй як удовина доля. На його місці у 1890-х роках був збудований Палац Спадкоємного Герцога (нім. Erbgroßherzogliches Palais).

Померла 6 липня 1865 року. Була похована у протестантській церкві міста Карлсруе. Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала, у 1946 році прах герцогині було перепоховано у крипті герцогської усипальні в Карлсруе.

Вшанування

  • У 1864 році на честь великої герцогині була перейменована вулиця в Карлсруе, яка отримала назву вулиця Софії (нім. Sophienstraße). Наразі є однією з найдовших в місті. Нумерація будівель сягає 250.

Генеалогія

Адольф Фредерік
image
 
Луїза Ульріка Прусська
image
 
Фредерік V
image
 
Луїза Великобританська
image
 
Карл Фрідріх Баденський
image
 
Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
image
 
Людвіг IX
image
 
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Густав III
image
 
 
 
 
 
Софія Магдалена Данська
image
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Баденський
image
 
 
 
 
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Густав IV Адольф
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Баденська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Біографія Фредеріки Баденської [1] (швед.)
  2. Біографія Густава Адольфа [2] (швед.)
  3. У 1796 році шлюб був оголошений равнородним. У 1806 році повторно було підтверджено династичний статус синів від другого шлюбу, хоча й не оприлюднено.
  4. Friedrich von Weech: Leopold, Großherzog von Baden. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 18, Duncker & Humblot, Leipzig 1883, стор. 370–376. [3] (нім.)
  5. Енциклопедія Карлсруе. Велика герцогиня Софія [4] (нім.)
  6. Cockfield, Jamie H, White Crow, Praeger, 2002, —стор. 9
  7. Енциклопедія Карлсруе. Палац Спадкоємного Герцога [5] (нім.)
  8. Палац Спадкоємного Герцога [6] [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  9. Герцогська усипальня в Карлсруе [7] [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. Офіційний сайт герцогської усипальні в Карлсруе [8][недоступне посилання] (нім.)
  11. Енциклопедія Карлсруе. Вудиця Софії [9] (нім.)

Література

  • Hedvig Elisabeth Charlottas dagbok. 8, 1807-1811. Stockholm: Norstedt. 1939
  • Heribert Jansson. Drottning Victoria. Hökerbergs Bokförlag. 1963

Посилання

  • (англ.)
  • Профіль на Geni.com (англ.)
  • Профіль на Thepeerage.com (англ.)
  • Генеалогія Софії Шведської (англ.)
  • Генеалогія Леопольда Баденського (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sofiya Shvedska shved Sofia av Sverige povne im ya Sofiya Vilgelmina Katarina Mariya Lovisa Sharlotta Anna Shvedska shved Sofia Wilhelmina Katarina Maria Lovisa Charlotta Anna av Sverige 21 travnya 1801 6 lipnya 1865 shvedska princesa z dinastiyi Golshtejn Gottorpiv donka korolya Shveciyi Gustava IV Adolfa ta badenskoyi princesi Frederiki druzhina velikogo gercoga Badenu Leopolda Sofiya Shvedskashved Sofia av SverigeSofiya ShvedskaPortret Sofiyi Shvedskoyi penzlya F K Vinterhaltera 1831 Klivlendskij muzej mistectv2 a velika gercoginya BadenuPochatok pravlinnya 30 bereznya 1830Kinec pravlinnya 24 kvitnya 1852Poperednik Stefaniya de BogarneNastupnik Luyiza PrusskaData narodzhennya 21 travnya 1801 1801 05 21 Misce narodzhennya Korolivskij palac StokgolmKrayina ShveciyaData smerti 6 lipnya 1865 1865 07 06 64 roki Misce smerti Palac Karlsrue Velike gercogstvo BadenPohovannyaVelikogercogska usipalnicya Karlsrue Cholovik Leopold BadenskijDiti Aleksandrina Lyudvig Lyudvig Fridrih Vilgelm Karl Mariya CeciliyaDinastiya Golshtejn Gottorpi CeringeniBatko Gustav IV AdolfMati Frederika BadenskaSofiya Shvedska u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Sofiya narodilas 21 travnya 1801 roku v Korolivskomu palaci Stokgolmu Vona bula drugoyu ditinoyu ta starshoyu donkoyu v rodini korolya Shveciyi Gustava IV Adolfa ta jogo druzhini Frederiki Badenskoyi Mala starshogo brata Gustava menshogo Karla Gustava ta sester Amaliyu i Sesiliyu Do 1803 roku yiyi vihovatelkoyu bula Yadviga Ulrika de la Gardi druzhina general majora Gustava Morica Armfelta Nadali do 1807 roku guvernantkoyu stala Sharlotta Shterneld druzhina gubernatora zamku Gripsgolm ta odna z nebagatoh zhinok masoniv U 1807 roci rodina pereyihala do novozbudovanogo palacu Haga de zhila z nevelikim pochtom podali vid pridvornogo zhittya Portret Sofiyi Shvedskoyi penzlya F K Vinterhaltera 1830 Pid chas Shvedskoyi revolyuciyi 1809 roku vladu Gustava IV Adolfa bulo povaleno i pislya kilkamisyachnogo areshtu simejstvo emigruvalo do Nimechchini Rodichka Sofiyi Yadviga Sharlotta zmalovuvala princesu v yiyi ostannij chas na batkivshini yak vpertu ta pihatu divchinku zi slabkim samokontrolem 6 grudnya 1809 roku Sofiya razom iz sestrami v okremomu ekipazhi pid naglyadom guvernantki fon Panhuyis viyihala do Karlskruni V kanun Rizdva simejstvo vidplivlo do Kopengagenu a zgodom distalos Frankfurtu Navidavshi Bruhzal u lyutomu 1810 roku oselilosya v palaci v Badeni de virosla matir Batko za dva misyaci zalishiv rodinu ta viyihavshi do Shvejcariyi vimagav rozluchennya U 1810 1814 rokah Frederika z ditmi zhila u palaci Bruhzal iz matir yu pislya chogo voni pereyihali do vlasnogo budinku v Karlsrue Takozh mali zhitlo v Baden Badeni ta zamiskij budinok pid nazvoyu Vilyamont v peredmisti Lozanni Pislya pidtverdzhennya rozluchennya Frederiki ta Gustava Adolfa yevangelsko lyuteranskoyu konsistoriyeyu v Karlsrue 16 travnya 1814 roku opikunom ditej stav imperator Rosiyi Oleksandr I yakij ohoronyav yihni finansovi interesi Iz batkom donki jmovirno bilshe ne bachilisya Matir chasto podorozhuvala vihovannyam ditej zajmalosya perevazhno babusya Amaliya Sofiya u vici 14 rokiv bula zaruchena z urodzhenim badenskim princom Leopoldom yakij nosiv titul grafa fon Gohberg Narechenij buv starshim vid neyi na odinadcyat rokiv navchavsya u Gajdelberzkomu universiteti otrimav chin general majora ta buv yedinokrovnim bratom yiyi dida Karla Lyudviga Pradid pislya smerti pershoyi druzhini uzyav morganatichnij shlyub iz Luyizoyu Gejyer Yihni nashadki starshim sered yakih buv Leopold do 1796 roku ne mali prava nasliduvati tron Dyadko Sofiyi Karl yakij obijmav prestol vid 1811 roku siniv i brativ ne mav sho oznachalo krizu prestolonasliduvannya Vin virishiv poyednati u shlyubi pleminnicyu ta majbutnogo spadkoyemcya zaradi dodatkovogo pidtverdzhennya prav ostannogo na gercogstvo bo narecheni oboye buli nashadkami markgrafa Karla Fridriha 4 zhovtnya 1817 roku Leopold buv viznanij spadkoyemcem prestolu Badena ta otrimav predikat Visokist Nevdovzi jogo prava viznali yevropejski derzhavi U grudni 1818 roku pomer velikij gercog Karl i tron posiv ostannij zi starshoyi gilki dinastiyi Ceringeniv Lyudvig I Shlyub ta diti 25 lipnya 1819 roku 18 richna Sofiya vzyala shlyub zi spadkoyemcem badenskogo prestolu Leopoldom Vesillya vidbulosya u Karlsrue Nezvazhayuchi na te sho soyuz buv dinastichnim pershij chas vin buv shaslivim Pershi roki shlyubu podruzhzhya zhilo spokijnim usamitnenim zhittyam U nih narodilosya vosmero ditej Portret velikogo gercoga Leopolda penzlya F K Vinterhaltera 1831 Aleksandrina 1820 1904 druzhina gercoga Saksen Koburg Goti Ernsta II ditej ne mala Lyudvig 26 zhovtnya 16 listopada 1822 prozhiv 3 tizhni Lyudvig 1824 1858 nastupnij velikij gercog Badenu u 1852 1856 rokah vvazhavsya dushevnohvorim odruzhenim ne buv ditej ne mav Fridrih 1826 1907 nastupnij velikij gercog Badenu u 1856 1907 rokah buv odruzhenij iz prusskoyu princesoyu Luyizoyu mav troh ditej Vilgelm 1829 1897 general vid infanteriyi buv odruzhenij iz rosijskoyu knyazhnoyu Mariyeyu Maksimilianivnoyu Lejhtenberzkoyu mav sina ta donku Karl 1832 1906 general vid kavaleriyi buv odruzhenij iz baronesoyu Rozaliyeyu Luyizoyu fon Bojst mav yedinogo sina sho ne zalishiv nashadkiv Mariya 1834 1899 druzhina knyazya Lejningenskogo Ernsta Leopolda mala sina ta donku Ceciliya 1839 1891 druzhina rosijskogo velikogo knyazya Mihajla Romanova mala semero ditej U 1830 roci Leopold uspadkuvav tron Badena a Sofiya stala pershoyu ledi dvoru Rezidenciyeyu podruzhzhya buv palac Karlsrue lito provodili u Novomu zamku v Baden Badeni Naselennya do velikoyi gercogini stavilosya z simpatiyeyu Pridvorni opisuvali yiyi yak mudru i sluhnyanu druzhinu ale suvoru matir Vona lyagala pizno pizno vstavala Bula vidoma svoyim krasnomovstvom vela aktivnu perepisku z bagatma politikami Nimechchini ta rodichami po vsij Yevropi Cikavilasya mistectvom naukoyu i politikoyu Bula proinformovana shodo vsih politichnih podij v Yevropi Zajmalasya osvitoyu ditej Yiyi zv yazki z Vidnem buli najbilsh aktivnimi tomu vona napolyagla abi yiyi sini sluzhili v avstrijskij armiyi Spodivalasya sho yiyi brat Gustav zmozhe povernutisya do Shveciyi i zajnyati tron ale cogo tak i ne stalosya U 1833 roci podejkuvali sho Sofiya bula zamovniceyu vbivstva Kaspara Gauzera yakij mig buti vtrachenim sinom velikogo gercoga Karla i zakonnim spadkoyemcem badenskogo prestolu Ce viklikalo kritiku z boku gromadskosti ta vidchuzhennya mizh velikogercogskim podruzhzhyam U batkivstvi Leopolda pislya narodzhennya molodshoyi donki viniklo bagato sumniviv Spravzhnim batkom nazivali yudejskogo bankira Gabera odnak zhodnih istorichnih pidtverdzhen cogo nemaye Pid chas revolyuciyi 1848 49 rokiv simejstvo u travni 1849 roku bulo zmushene vtikati do Germersgajmu a zvidti do Majnca ta Frankfurta Nazad voni povernulisya u serpni Leopold yakij mav problemi zi zdorov yam pishov z zhittya u kvitni 1852 roku Tron uspadkuvav yihnij starshij sin Lyudvig yakogo za misyac pered tim bulo viznano nediyezdatnim cherez nevilikovnu psihichnu hvorobu Yunak nekontrolovano nenavidiv matir ta publichno nazivav yiyi vidmoyu Vdivstvo U 1852 roci shvedskij korolivskij budinok Bernadotiv visloviv bazhannya primiritisya z kolishnoyu dinastiyeyu Shveciyi ale Sofiya rishuche vidkinula bud yaki zustrichi Vtim u 1863 roci vona zustrilasya zi spadkoyemnim princom Shveciyi Oskarom i jogo druzhinoyu Sofiyeyu Zustrich viyavilasya uspishnoyu Sofiya bagato spilkuvalasya z nimi rozpituyuchi pro te yak zminilasya Shveciya i osoblivo Stokgolm Princesa podaruvala pari medaljon z literoyu G sho oznachalo Gustav im ya yiyi brata i odne z imen korolya Oskara Meshkala u palaci na Vijskovij vulici vidilenomu yij yak udovina dolya Na jogo misci u 1890 h rokah buv zbudovanij Palac Spadkoyemnogo Gercoga nim Erbgrossherzogliches Palais Pomerla 6 lipnya 1865 roku Bula pohovana u protestantskij cerkvi mista Karlsrue Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlya silno postrazhdala u 1946 roci prah gercogini bulo perepohovano u kripti gercogskoyi usipalni v Karlsrue VshanuvannyaU 1864 roci na chest velikoyi gercogini bula perejmenovana vulicya v Karlsrue yaka otrimala nazvu vulicya Sofiyi nim Sophienstrasse Narazi ye odniyeyu z najdovshih v misti Numeraciya budivel syagaye 250 GenealogiyaAdolf Frederik Luyiza Ulrika Prusska Frederik V Luyiza Velikobritanska Karl Fridrih Badenskij Karolina Luyiza Gessen Darmshtadtska Lyudvig IX Karolina Pfalc Cvajbryukenska Gustav III Sofiya Magdalena Danska Karl Lyudvig Badenskij Amaliya Gessen Darmshtadtska Gustav IV Adolf Frederika Badenska Sofiya PrimitkiBiografiya Frederiki Badenskoyi 1 shved Biografiya Gustava Adolfa 2 shved U 1796 roci shlyub buv ogoloshenij ravnorodnim U 1806 roci povtorno bulo pidtverdzheno dinastichnij status siniv vid drugogo shlyubu hocha j ne oprilyudneno Friedrich von Weech Leopold Grossherzog von Baden In Allgemeine Deutsche Biographie Band 18 Duncker amp Humblot Leipzig 1883 stor 370 376 3 nim Enciklopediya Karlsrue Velika gercoginya Sofiya 4 nim Cockfield Jamie H White Crow Praeger 2002 stor 9 ISBN 0 275 97778 1 Enciklopediya Karlsrue Palac Spadkoyemnogo Gercoga 5 nim Palac Spadkoyemnogo Gercoga 6 28 bereznya 2018 u Wayback Machine nim Gercogska usipalnya v Karlsrue 7 28 bereznya 2018 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt gercogskoyi usipalni v Karlsrue 8 nedostupne posilannya nim Enciklopediya Karlsrue Vudicya Sofiyi 9 nim LiteraturaHedvig Elisabeth Charlottas dagbok 8 1807 1811 Stockholm Norstedt 1939 Heribert Jansson Drottning Victoria Hokerbergs Bokforlag 1963Posilannya angl Profil na Geni com angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Sofiyi Shvedskoyi angl Genealogiya Leopolda Badenskogo angl

Дата публікації:
Топ