Случ — річка в Україні, в межах Хмельницької, Житомирської та Рівненської областей. Права притока Горині (басейн Прип'яті).
Случ | |
---|---|
Случ у Новограді | |
| |
51°38′15″ пн. ш. 26°38′44″ сх. д. / 51.63762391002777719° пн. ш. 26.64570808002777724° сх. д. | |
Витік | біля села Червоний Случ (Хмельницька область) |
• координати | 49°42′14″ пн. ш. 26°19′40″ сх. д. / 49.70400000002777574° пн. ш. 26.32800000002777807° сх. д. |
Гирло | Горинь (біля села Велюнь, Рівненська область) |
• координати | 51°38′16″ пн. ш. 26°38′44″ сх. д. / 51.63780000002777371° пн. ш. 26.64570000002778016° сх. д. |
Басейн | басейн Прип'яті |
Країни: | Україна |
Регіон | Житомирська область Хмельницька область Рівненська область |
Довжина | 451 км |
Площа басейну: | 13800 км² |
Притоки: | Ікопоть, Осира, Хомора, Смілка (річка), Церем, Корчик (притока Случі), Стави (річка), Серегівка, Язвинка (притока Случі), Михайлівка, Рудня, Тня, Тюкелівка, Попівка, Бобер (притока Случі), Полична, Тусталь, Білка (притока Случі), Деревичка і Жилка |
Медіафайли у Вікісховищі |
Опис
Довжина 451 км, площа басейну 13 900 км². Похил річки 0,4 м/км. Ширина долини до 0,8 км (у верхів'ї) до 5 км (у нижній течії). Ширина річища — до 50 м, найбільша — 110 м. Живлення переважно снігове і дощове. Замерзає в грудні, скресає в березні.
Мінералізація води р. Случ в середньому становить: весняна повінь — 313 мг/дм³; літньо-осіння межень — 321 мг/дм³; зимова межень — 349 мг/дм³.
Судноплавна протягом 290 км.
Частково використовується для водопостачання, у верхів'ї — невеликі ГЕС.
Розташування
Починається на Подільській височині; витікає з невеликого озера поблизу села Червоний Случ Гальчинецької сільради Теофіпольського району Хмельницької області. У пониззі протікає по Поліській низовині.
Спочатку тече на схід, далі поступово повертає на північ, згодом на північний захід, а від міста Сарни — знову на північ. Впадає до Горині на південь від села Велюнь.
Великі населені пункти на Случі: Красилів, Старокостянтинів, Любар, Миропіль, Першотравенськ, Баранівка, Рогачів, Звягель, Березне, Сарни.
Іхтіофауна
Іхтіофауна річки представлена 37 видами круглоротих і риб, найбільша кількість видів трапляється поблизу села Маринин Березнівського району (36 видів). Згідно з Червоною книгою України, охоронний статус в іхтіофауні річки мають ялець звичайний (Leuciscus leuciscus, Linnaeus), карась звичайний (Carassius carassius, Linnaeus) та минь річковий (Lota lota, Linnaeus) у категорії вразливих, а також бистрянка російська (Alburnoides rossicus, Berg, 1924), гольян озерний (Eupallasella percnurus, Pallas, 1814), марена дніпровська (Barbus borysthenicus, Dybowski, 1862), йорж носар (Gymnocephalus acerinus, Gueldenstaedt, 1774), мінога українська (Eudontomyzon mariae, Berg, 1931) у категорії зникаючих. Найчисленнішими видами є щука, плітка, краснопірка, верховка, плоскирка, лящ, в'юн, окунь.
Притоки
Ліві: Ікопоть, Осира, Хомора, Смілка, Церем, Корчик, Стави, Серегівка, Язвинка, Михайлівка
- Ширишівка — ліва притока. Починається на північно-західній стороні від Вишківки. Спочатку тече на північний захід, потім повертає на північний схід і впадає у Случ на північно-західній околиці Вербівки (колишнє Могильна). У другій половині XIX століття на річці існував хутір Ширешов.
- Крикуха - річка у Полонському й Романівському районах Хмельницької й Житомирської областей.. Починається на східній околиці міста Полонного. Спочатку тече на південний схід через Блидні та Дертку. Далі тече на північний схід і впадає у Случ у селищі Миропіль.
Праві: Рудня (Луб'янка), Тня, Тюкелівка, Попівка, Бобер, Полична, Тусталь, Фастівка (праві).
- Черевач — річка у Звягельському районі Житомирської області. Починається на північному заході від Барвинівки. Тече переважно на північний захід і впадає у Случ на південному сході від Івашківки. Назва річки утворена від апелятива «черевач», «черево» (походить з церковнослов'янського «чрѣво»), збереженого нині в російських діалектах архаїчною конструкцією черёво реки (тобто вигин, закрут, звивина річки)..
- Гутянка (Дубівка) - річка у Звягельському районі Житомирської області. Починається на північно-західній околиці села Адамове. Тече на південний захід через Курчицьку Гуту. На південній околиці села Ходурки впадає у Случ.
Цікаві факти
- Уздовж Случі в Житомирській області на 120-му кілометрі розташований Новоград-Волинський укріпрайон «Лінії Сталіна», збудований у 1932–1939 роках. Найвідомішим місцем цього укріпрайону є Гульська «міна», розташована у селі Гульськ.
- У квітні 2012 року мала планета № 251001 отримала назву Случ на честь річки.
Екологічна катастрофа
14 квітня 2016 року в зв'язку з катастрофічною екологічною ситуацією – забруднення невідомою речовиною річок Хомора та Случ, що призвело до масової загибелі живих організмів: риби, раків та інших,- було заборонено використання води з річок, напування худоби, випускання на річки пернатої птиці, вилову риби та раків.Державною екологічною інспекцією Поліського округу проводяться заходи по обстеженню річок Хомора та Случ.
За попередніми оцінками, розміри збитків, завданих державі у результаті загибелі риби та частини інших екоресурсів, оцінюються у 14 мільйонів гривень.
Нагадаємо, мешканці Житомирщини та Хмельниччини вже два роки потерпають від промислових скидів у місцеві річки. За цей час неодноразово було зафіксовано масову гибель риби та раків. Причиною забруднення водойм називають Понінківську картонно-паперову фабрику, що працює у Хмельницькій області та здійснює промислові скиди у водойми.
Мінприроди намагалося через суд позбавити підприємство дозволів на спеціальне водокористування, проте Волинський окружний адміністративний суд відмовив міністерству. Квітень 2019р.
Галерея
-
- Случ в межах Надслучанського регіонального ландшафтного парку
- Річка Случ в районі смт Миропіль
- Річка Случ в районі смт Миропіль
Див. також
Примітки
- Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. . К.: Вища школа, 1995. - 307 с.
- Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXII, лист 6, 1867 год
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 622
- Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1913. — С. 167.(рос.)
- У Романівській і Миропільській громадах провели велике прибирання
- Словник гідронімів України] — К.: Наукова думка, 1979. — С. 288
- Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1913. — С. 163.(рос.)
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 603
- Барвинівський старостинський округ № 1 // сайт Брониківської громади
- Желєзняк І. М. Фіналь -ач в українському топоніміконі // Студії з ономастики та етимології: збірник / Відп. ред. В. П. Кульгач. — К .: Аспект, 2003. — С. 29
- Етимологічний словник топонімів України
- Названия рек Правобережной Украины // Труды по этимологии. Слово. История. Культура. Том 4 / О. Н. Трубачев. — Москва, 2009. — С. 640
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 185 (Дубівка № 4)
- Аркуш карти М-35-43
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Случ (притока Горині) |
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Кадастр іхтіофауни Рівненської області/ Гроховська Ю. Р., Воловик Г. П., Кононцев С. В. і ін.; Під ред. Мошинського В. С. і Гроховської Ю. Р. — Рівне: Дока-центр, 2012. — 200 с.
Посилання
- Случ // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1777. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sluch richka v Ukrayini v mezhah Hmelnickoyi Zhitomirskoyi ta Rivnenskoyi oblastej Prava pritoka Gorini basejn Prip yati SluchSluch u Novogradi51 38 15 pn sh 26 38 44 sh d 51 63762391002777719 pn sh 26 64570808002777724 sh d 51 63762391002777719 26 64570808002777724Vitik bilya sela Chervonij Sluch Hmelnicka oblast koordinati 49 42 14 pn sh 26 19 40 sh d 49 70400000002777574 pn sh 26 32800000002777807 sh d 49 70400000002777574 26 32800000002777807Girlo Gorin bilya sela Velyun Rivnenska oblast koordinati 51 38 16 pn sh 26 38 44 sh d 51 63780000002777371 pn sh 26 64570000002778016 sh d 51 63780000002777371 26 64570000002778016Basejn basejn Prip yatiKrayini UkrayinaRegion Zhitomirska oblast Hmelnicka oblast Rivnenska oblastDovzhina 451 kmPlosha basejnu 13800 km Pritoki Ikopot Osira Homora Smilka richka Cerem Korchik pritoka Sluchi Stavi richka Seregivka Yazvinka pritoka Sluchi Mihajlivka Rudnya Tnya Tyukelivka Popivka Bober pritoka Sluchi Polichna Tustal Bilka pritoka Sluchi Derevichka i Zhilka Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sluch OpisDovzhina 451 km plosha basejnu 13 900 km Pohil richki 0 4 m km Shirina dolini do 0 8 km u verhiv yi do 5 km u nizhnij techiyi Shirina richisha do 50 m najbilsha 110 m Zhivlennya perevazhno snigove i doshove Zamerzaye v grudni skresaye v berezni Mineralizaciya vodi r Sluch v serednomu stanovit vesnyana povin 313 mg dm litno osinnya mezhen 321 mg dm zimova mezhen 349 mg dm Sudnoplavna protyagom 290 km Chastkovo vikoristovuyetsya dlya vodopostachannya u verhiv yi neveliki GES RoztashuvannyaSluch poblizu Gubkova Pochinayetsya na Podilskij visochini vitikaye z nevelikogo ozera poblizu sela Chervonij Sluch Galchineckoyi silradi Teofipolskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti U ponizzi protikaye po Poliskij nizovini Spochatku teche na shid dali postupovo povertaye na pivnich zgodom na pivnichnij zahid a vid mista Sarni znovu na pivnich Vpadaye do Gorini na pivden vid sela Velyun Veliki naseleni punkti na Sluchi Krasiliv Starokostyantiniv Lyubar Miropil Pershotravensk Baranivka Rogachiv Zvyagel Berezne Sarni IhtiofaunaIhtiofauna richki predstavlena 37 vidami kruglorotih i rib najbilsha kilkist vidiv traplyayetsya poblizu sela Marinin Bereznivskogo rajonu 36 vidiv Zgidno z Chervonoyu knigoyu Ukrayini ohoronnij status v ihtiofauni richki mayut yalec zvichajnij Leuciscus leuciscus Linnaeus karas zvichajnij Carassius carassius Linnaeus ta min richkovij Lota lota Linnaeus u kategoriyi vrazlivih a takozh bistryanka rosijska Alburnoides rossicus Berg 1924 golyan ozernij Eupallasella percnurus Pallas 1814 marena dniprovska Barbus borysthenicus Dybowski 1862 jorzh nosar Gymnocephalus acerinus Gueldenstaedt 1774 minoga ukrayinska Eudontomyzon mariae Berg 1931 u kategoriyi znikayuchih Najchislennishimi vidami ye shuka plitka krasnopirka verhovka ploskirka lyash v yun okun PritokiLivi Ikopot Osira Homora Smilka Cerem Korchik Stavi Seregivka Yazvinka Mihajlivka Shirishivka liva pritoka Pochinayetsya na pivnichno zahidnij storoni vid Vishkivki Spochatku teche na pivnichnij zahid potim povertaye na pivnichnij shid i vpadaye u Sluch na pivnichno zahidnij okolici Verbivki kolishnye Mogilna U drugij polovini XIX stolittya na richci isnuvav hutir Shireshov Krikuha richka u Polonskomu j Romanivskomu rajonah Hmelnickoyi j Zhitomirskoyi oblastej Pochinayetsya na shidnij okolici mista Polonnogo Spochatku teche na pivdennij shid cherez Blidni ta Dertku Dali teche na pivnichnij shid i vpadaye u Sluch u selishi Miropil Pravi Rudnya Lub yanka Tnya Tyukelivka Popivka Bober Polichna Tustal Fastivka pravi Cherevach richka u Zvyagelskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Pochinayetsya na pivnichnomu zahodi vid Barvinivki Teche perevazhno na pivnichnij zahid i vpadaye u Sluch na pivdennomu shodi vid Ivashkivki Nazva richki utvorena vid apelyativa cherevach cherevo pohodit z cerkovnoslov yanskogo chrѣvo zberezhenogo nini v rosijskih dialektah arhayichnoyu konstrukciyeyu cheryovo reki tobto vigin zakrut zvivina richki Gutyanka Dubivka richka u Zvyagelskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Pochinayetsya na pivnichno zahidnij okolici sela Adamove Teche na pivdennij zahid cherez Kurchicku Gutu Na pivdennij okolici sela Hodurki vpadaye u Sluch Cikavi faktiUzdovzh Sluchi v Zhitomirskij oblasti na 120 mu kilometri roztashovanij Novograd Volinskij ukriprajon Liniyi Stalina zbudovanij u 1932 1939 rokah Najvidomishim miscem cogo ukriprajonu ye Gulska mina roztashovana u seli Gulsk U kvitni 2012 roku mala planeta 251001 otrimala nazvu Sluch na chest richki Ekologichna katastrofa14 kvitnya 2016 roku v zv yazku z katastrofichnoyu ekologichnoyu situaciyeyu zabrudnennya nevidomoyu rechovinoyu richok Homora ta Sluch sho prizvelo do masovoyi zagibeli zhivih organizmiv ribi rakiv ta inshih bulo zaboroneno vikoristannya vodi z richok napuvannya hudobi vipuskannya na richki pernatoyi ptici vilovu ribi ta rakiv Derzhavnoyu ekologichnoyu inspekciyeyu Poliskogo okrugu provodyatsya zahodi po obstezhennyu richok Homora ta Sluch Za poperednimi ocinkami rozmiri zbitkiv zavdanih derzhavi u rezultati zagibeli ribi ta chastini inshih ekoresursiv ocinyuyutsya u 14 miljoniv griven Nagadayemo meshkanci Zhitomirshini ta Hmelnichchini vzhe dva roki poterpayut vid promislovih skidiv u miscevi richki Za cej chas neodnorazovo bulo zafiksovano masovu gibel ribi ta rakiv Prichinoyu zabrudnennya vodojm nazivayut Poninkivsku kartonno paperovu fabriku sho pracyuye u Hmelnickij oblasti ta zdijsnyuye promislovi skidi u vodojmi Minprirodi namagalosya cherez sud pozbaviti pidpriyemstvo dozvoliv na specialne vodokoristuvannya prote Volinskij okruzhnij administrativnij sud vidmoviv ministerstvu Kviten 2019r GalereyaLandshaftnij zakaznik Sokolini gori Sluch v mezhah Nadsluchanskogo regionalnogo landshaftnogo parku Richka Sluch v rajoni smt Miropil Richka Sluch v rajoni smt MiropilDiv takozhRichki Hmelnickoyi oblasti Sluch Bilorus Sluch asteroyid PrimitkiGoryev L M Peleshenko V I Hilchevskij V K K Visha shkola 1995 307 s ISBN 5 11 004522 4 Tryohvyorstnaya voenno topograficheskaya karta Rossijskoj imperii ryad XXII list 6 1867 god Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 622 Mashtakov P L Spisok rek Dneprovskogo bassejna SPb Tip Imp Akademii nauk 1913 S 167 ros U Romanivskij i Miropilskij gromadah proveli velike pribirannya Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 288 Mashtakov P L Spisok rek Dneprovskogo bassejna SPb Tip Imp Akademii nauk 1913 S 163 ros Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 603 Barvinivskij starostinskij okrug 1 sajt Bronikivskoyi gromadi Zhelyeznyak I M Final ach v ukrayinskomu toponimikoni Studiyi z onomastiki ta etimologiyi zbirnik Vidp red V P Kulgach K Aspekt 2003 S 29 Etimologichnij slovnik toponimiv Ukrayini Nazvaniya rek Pravoberezhnoj Ukrainy Trudy po etimologii Slovo Istoriya Kultura Tom 4 O N Trubachev Moskva 2009 S 640 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 185 Dubivka 4 Arkush karti M 35 43 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sluch pritoka Gorini Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Kadastr ihtiofauni Rivnenskoyi oblasti Grohovska Yu R Volovik G P Kononcev S V i in Pid red Moshinskogo V S i Grohovskoyi Yu R Rivne Doka centr 2012 200 s PosilannyaPortal Geografiya Sluch Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1777 1000 ekz