Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йозеф Сикора, чеськ. Josef Sýkora, рос. Иосиф Иосифович Сикора, пол. Józef Sýkora (*28 січня 1870, м. Хрудім, Австро-Угорська імперія, нині Чехія або Харків, Російська імперія, нині Україна — †23 лютого 1944, м. Бенешов, Чехословаччина, нині Чехія, похований у смт. Ондржейов, Чехословаччина, нині Чехія — український, російський та чеський астроном, геодезист, сейсмолог, полярний дослідник, педагог, доктор (1902), професор, надвірний радник.
| Йозеф Сикора чеськ. Josef Sýkora | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 січня 1870 м. Хрудім, Австро-Угорська імперія, нині Чехія або Харків, Російська імперія, нині Україна. |
| Помер | 23 лютого 1944 (74 роки) м. Бенешов, Чехословаччина, нині Чехія |
| Поховання | поховання смт Ондржейов, Чехословаччина, нині Чехія |
| Країна |  Австро-Угорщина Російська імперія Чехословаччина |
| Національність | чех |
| Діяльність | астроном, педагог, викладач університету, сейсмолог |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет |
| Галузь | Астрофізика |
| Заклад | Чехословацька державна астрономічна обсерваторія, нині Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | Доктор (1902) |
| Відомий завдяки: | Фотографування полярних сяйв, метеорів і комет |
| Нагороди | Орден св. Станіслава 3-го ступеня (1902), Нагрудний знак «Градусні вимірювання на Шпіцбергені 1899–1901» (1902) |
 Йозеф Сикора у Вікісховищі | |
Життєпис
До України, що входила до складу Російської імперії прибув з батьками в 70-х рр. 19 століття. Російське громадянство набув у 1893 р.
Закінчив 3-ю Харківську класичну гімназію (1888) і Імператорський Харківський університет (1892). Учень відомого російського астронома Г. Левицького (*1852-†1918).
Працював викладачем кафедри астрономії Імператорського Харківського університету і спостерігачем в його астрономічній обсерваторії (1892–1897), де фотографував плями і протуберанці на Сонці, та взяв участь в експедиції Російського астрономічного товариства по спостереженню повного сонячного затемнення у Фінляндії 28 липня (9 серпня) 1896 року. Потім як стипендіат російського Міністерства освіти працював в астрономічній обсерваторії у Юр'єві (також Дерпт, нині Тарту) в Естонії (1897–1899). Відтак як астроном-геодезист брав участь в Російсько-шведській градусній експедиції на архіпелаг Шпіцберген (1899–1901). Там під час зимівлі 1899–1900 рр. одержав за допомогою малої світлосильної фотокамери з об'єктивом «Carl Zeiss Planar T * 110 mm F 3,6» і спектрографа фірми «Otto Toepfer & Sohn» одні з перших у світі фотографій і спектрів полярних сяйв, окремі лінії яких правильно інтерпретував як лінії азоту. При цьому встановив зв'язок сяйв з магнітними збуреннями. Після повернення знову працював у Юр'єві, де зробив перші фотографії метеорів (1901). Потім фотографував полярні сяйва на Кольському півострові (1901–1905) та захистив докторську дисертацію в Тартуському університеті (1902). Відтак працював в Ташкентській обсерваторії (1905–1911) і завідувачем вечірніх курсів при Ташкентській жіночій гімназії (нині Узбекистан). У Ташкенті фотографував сонячні плями, метеори і комети, зокрема, 11 серпня 1909 р. одержав перший знімок одного метеору із трьох пунктів та фотографії комет Даніеля (C/1907 L2), Морхауза (C/1908 R1), Великої січневої комети 1910 р. (C/1910 A1) і комети Галлея 1910 р. (1P/Halley), спостерігав проходження планети Меркурій (1907 р.) і комети Галлея (1910 р.) перед диском Сонця та оптичні явища, викликані Тунгуською подією 1908 року, проводив сейсмічні дослідження, досліджував залишки астрономічної обсерваторії всесвітньо відомого узбецького астронома Мухаммеда Тарагая Улугбека (*1394-†1449) в Самарканді тощо. В обсерваторії у нього проходив літню практику після першого курсу студент ФМФ Імператорського Харківського університету В. Г. Фесенков (*1889-†1972), майбутній видатний російський астроном, академік АН СРСР, з яким, наприклад, в ніч з 30 червня на 1 липня 1908 року спостерігав інтенсивне «рівномірне свинцево-бліде» світіння неба, викликане Тунгуською подією.
Був також професором фізики і інспектором гімназії у Шяуляї в Литві (1911–1912), директором прогімназії в Сандомирі (1912–1913) та Мануфактурно-Промислового училища у Лодзі (1913–1917) в Польщі. Літом 1913 р. організував успішну екскурсійну поїздку 25-ти учнів Варшавського шкільного округу в Сибір і Японію. Через події Першої світової війни Мануфактурно-промислове училище було евакуйовано з Лодзі в Іваново-Вознесеньськ і там реорганізовано в політехнічне училище (1917–1918), яким також керував. Згодом викладав в Іваново-Вознесеньському політехнічному інституті (1918) і на кафедрі астрономії і геодезії Пермського університету (1919). На початку 1920 р. працював фізиком-сейсмологом Єкатеринбурзької магніто-метеорологічної обсерваторії, а потім викладав на кафедрі астрономії Харківського університету (1920–1921).
У вересні 1921 року реемігрував в Чехословаччину, де вже 13 квітня 1922 року одержав т.з. домовське право у рідному Хрудімі, а в грудні того ж року громадянство. Працював у відділеннях Чехословацької державної астрономічної обсерваторії Клементінум в Празі (від 1 червня 1922 р.), Стара-Дяла (1922; нині Гурбаново в Словацькій Республіці) і Ондржейов (від 1923 р.), де продовжив фотографування метеорів, перший знімок яких одержав 9 серпня 1925 р., вивчав Сонце, організував самостійну експедицію по спостереженню у Фінляндії повного [en], викладав в Російському інституті у Празі. Серед його учнів був у 1921–1924 рр. колишній студент астрономічного відділення Харківського університету (1917–1919), згодом майбутній відомий американський астрофізик М. Бобровников (*1896-†1988).
Був членом Чеського астрономічного товариства і ініціатором заснування при ньому метеорної секції, а також членом комісії № 22 «Метеори, метеорити та міжпланетний пил» Міжнародного астрономічного союзу (1928–1934).
Мешкав в Обешловій віллі (Фрічова вул., № 146) в Ондржейові. Помер в лікарні м. Бенешова, похований в Ондржейові на місцевому кладовищі (могила № 228).
Автор і співавтор більше 80-ти наукових праць, в тому числі ефемерид, результатів спостережень, методичних вказівок і доповідей, які були опубліковані в авторитетних російських, чеських і іноземних наукових часописах або вийшли окремими виданнями. Видавав в Чехословаччині також свої фотографії астрономічних об'єктів на листівках, напр. комети Морхауза, яку сфотографував ще 14 листопада 1908 р. в Ташкенті. Крім наукових праць писав науково-популярні статті і повідомлення для чеських газет, які також ілюстрував своїми фотографіями астрономічних об'єктів. Він один з перекладачів на чеську мову книги російського астрофізика-емігранта в Празі, колишнього професора Московського університету В. В. Стратонова (*1869-†1932) «Astronomie» (Прага, 1927. 639 с.).
Деякі свої публікації Й. Сикора надсилав Чеській Імператора Франтішка-Йозефа Академії наук, словесності і мистецтв (ЧАНСМ). Про що свідчить лист-відповідь ЧАНСМ від 10.03.1899 р., адресований Й. Сикорі у м. Харків, з подякою за заслання публікацій «Beobachtungen von Sonnenflecken und Protuberanzen in den Jahre 1897 und Vertheilung derselben nach Breite und Lange» і «Les protubérances solaires observées en 1897 à l'observatoire de Charkow». Лист підписав голова академії Йозеф Главка (*1831-†1908), видатний чеський архітектор і меценат, добре відомий і в Україні.
У пам'яті нащадків
За видатний вклад у дослідження Шпіцбергена його іменем було ще у 1901 р. названо льодовик «Сикора», норв. «Sykorabreen», довжиною 6,7 км на східному узбережжі Землі Серкапп, що на півдні острова Західний Шпіцберген (архіпелаг Шпіцберген, Норвегія) і невеликий острів «Сикора» (група островів Літке, архипелаг Норденшельда, Карське море, Російська Федерація).
Про наукові здобутки вченого згадують російські енциклопедії «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона» і «Большая советская энциклопедия» (2 вид.). Більш детально про них пишеться в наукових працях відомих російських, українських, естонських і чеських астрономів С. Глазенапа (*1848-†1937), М. М. Євдокимова (*1868-†1941), О. С. Васільєва (*1868-†1947), О. Ганського (*1870-†1908), Б. П. Остащенко-Кудрявцева (*1876-†1956), В. Г. Фесенкова, Б. А. Воронцова-Вельяминова (*1904-†1994), І. Астаповича (*1908-†1976), Ґ. А. Желніна (*1910-†1985), В. А. Бронштена (*1918-†2004) та інших. Інтерес до наукової спадщини вченого не зникає і в наш час. Недарма згадав про його наукові здобутки сучасний чеський астроном Їржі Ґриґар в книзі «Co daly naše země Evropě a lidstvu» (Прага, 2000). У Російській Федерації досліджують результати фотографування полярних сяйв Й. Сикорою співробітники Полярного геофізичного інституту Кольського наукового центру Російської Академії Наук (м. Мурманськ). В незалежній Україні згадала про свого випускника і співробітника його alma mater — Харківський університет. Про це свідчить книга «200 лет астрономии в Харьковском университете» (Харьков, 2008).
Література
- ВОРОНЦОВ-ВЕЛЬЯМИНОВ Б. А. Очерки истории астрономии в России. — Москва: Гос. изд-во техн.-теорет. лит., 1956. — 372 с.
- H. S. [=SLOUKA H.]. Sýkora Josef. — В кн.: Ottův slovník naučný nové doby. — Díl 6/1. — Praha, 1940. — S. 637.
- HISTORICKÝ ARCHÍV ASTRONOMICKÉ OBSERVATOŘE ONDŘEJOV, A10 — Osobní složka Prof. Josefa Sýkory.
- ГЛАЗЕНАП С. П. Друзьям и любителям астрономии. — Изд. 3-е, доп. и перераб. под ред Б. А. Воронцова-Вельяминова. — Москва-Ленинград: ОНТ, 1936. — 253 с.
- GUTH V. Za profesorem Sýkorou: [nekrolog] // Říše hvězd (Прага). — Roč. 25 (1944). — Č. 3. — S. 85-86.
- GUTH Vl. Prof. J. Sykora // Říše hvězd (Прага). — Roč. 21(1940). — Č. 3. — S. 67-68.
- ДРБАЛ А. Відомий російський і чеський астроном Йозеф Сикора (1870–1944) // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва: Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК (Львів). — ISSN 0130-1039. — 2012. — Вип. II (24). — С. 20-26.
- DRBAL A. Ruský a český astronom Josef Sýkora (1870–1944). — In: Z dějin geodezie a kartografie 16 / Red. Antonín Švejda. — ISSN 0232-0916. — Praha: NTM, 2012. — S. 17-30. — (Rozpravy Národního technického muzea v Praze; Čís. 208).
- DRBAL A., NEJEDLÝ V. Významný ruský a český astronom Josef Sýkora (1870–1944): [Prezentace] / XXXII. sympozium «Z dějin geodezie a kartografie», Národní technické muzeum, Praha 30. 11. 2011. — Zdiby: VÚGTK, 2011. — 1 CD.
- ЕФИМОВ П. И. Русское градусное измерение на Шпицбергене в 1899–1902 гг. — Москва: Геодезиздат, 1958. — 84 с.
- ŽELNIN G. Tartu Observatoorium 1805–1948. — Tartu: Observatoriumi Virtuaalne Muuseum, 2004. — 91 s.
- МИХАЙЛОВ И. А. Архипелаг Шпицберген — перекресток событий и судеб. — Москва: Научный мир, 2004. — 222 с.
- ОНОПРИЕНКО В. И. Зов высоких широт: Северные экспедиции Ф. Н. Чернышова. — Москва: Мысль, 1989. — 221, [2] c. — (Замечательные географы и путешественники).
- ORHEIM O., HOEL A. The place names of Svalbard. — Tromso: Norwegian Polar Institute, 2003. — 537 p. — .
- POSPÍŠIL A. Československá duševní armáda na Rusi // Naše zahraničí (Прага). — Roč. 7 (1926). — Č. 4. — S. 202.
- Саватюгин Л. М., Дорожкина М. В. Архипелаг Шпицберген. Российские имена и названия. — Санкт-Петербург: Наука, 2009. — 272 с. — .
- Фесенков В. Г. Тунгусское явление 1908 года // Земля и Вселенная (Москва). — ISSN 0044-3948. — 1968. — № 3. — С. 5, 9.
Інтернет-посилання
- Архив Российской академии наук. Фонд 543 — Личный архив Н. А. Морозова, Опись 4, Дело № 1696 — Сикора Иосиф. Астроном, профессор [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Бронштэн В. А. Метеоры, метеориты, метеороиды. — Москва: Наука, 1987. — 173 с. [ 27 травня 2009 у Wayback Machine.]
- WSCHODNIE WYBRZEŻE SPITSBERGENU — lodowce Hambergbreen i Sykorabreen[недоступне посилання з квітня 2019]
- GÅSHAMNA (76° 57' N 15° 52' Ø) / Bjørn Fossli Johansen (red.), Jørn Henriksen, Øystein Overrein, Kristin Prestvold; The Norwegian Polar Institute [ 21 березня 2013 у Wayback Machine.]
- GRYGAR J. Česká astronomie a astrofyzika ve XX. století. — В кн.: CO DALY NAŠE ZEMĚ EVROPĚ A LIDSTVU. — III. část. — Praha: Evropský literární klub, 2000. — S. 328–342 [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.]
- 200 лет астрономии в Харьковском университете / Под ред. проф. Ю. Г. Шкуратова. — Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2008. — 632 с. — [ 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/sdgn/2012_2/04.pdf [ 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
- ŽELNIN G. Tartu observatoorium 1805–1948. — Tartu: Observatoriumi Virtuaalne Muuseum, 2004. — 91 s. [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Сикора Иосиф Иосифович / Полярная почта [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.ann-geophys.net/26/1127/2008/angeo-26-1127-2008.pdf [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.kosmofizika.ru/pdf1/sikora.pdf [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sikora Jozef Sikora chesk Josef Sykora ros Iosif Iosifovich Sikora pol Jozef Sykora 28 sichnya 1870 m Hrudim Avstro Ugorska imperiya nini Chehiya abo Harkiv Rosijska imperiya nini Ukrayina 23 lyutogo 1944 m Beneshov Chehoslovachchina nini Chehiya pohovanij u smt Ondrzhejov Chehoslovachchina nini Chehiya ukrayinskij rosijskij ta cheskij astronom geodezist sejsmolog polyarnij doslidnik pedagog doktor 1902 profesor nadvirnij radnik Jozef Sikora chesk Josef SykoraJozef Sikora u 1930 roci Jozef Sikora u 1930 rociNarodivsya28 sichnya 1870 1870 01 28 m Hrudim Avstro Ugorska imperiya nini Chehiya abo Harkiv Rosijska imperiya nini Ukrayina Pomer23 lyutogo 1944 1944 02 23 74 roki m Beneshov Chehoslovachchina nini ChehiyaPohovannyapohovannya smt Ondrzhejov Chehoslovachchina nini ChehiyaKrayina Avstro Ugorshina Rosijska imperiya ChehoslovachchinaNacionalnistchehDiyalnistastronom pedagog vikladach universitetu sejsmologAlma materImperatorskij Harkivskij universitetGaluzAstrofizikaZakladChehoslovacka derzhavna astronomichna observatoriya nini Astronomichnij institut Akademiyi nauk Cheskoyi RespublikiVchene zvannyaProfesorNaukovij stupinDoktor 1902 Vidomij zavdyaki Fotografuvannya polyarnih syajv meteoriv i kometNagorodiOrden sv Stanislava 3 go stupenya 1902 Nagrudnij znak Gradusni vimiryuvannya na Shpicbergeni 1899 1901 1902 Jozef Sikora u VikishovishiZhittyepisDo Ukrayini sho vhodila do skladu Rosijskoyi imperiyi pribuv z batkami v 70 h rr 19 stolittya Rosijske gromadyanstvo nabuv u 1893 r Zakinchiv 3 yu Harkivsku klasichnu gimnaziyu 1888 i Imperatorskij Harkivskij universitet 1892 Uchen vidomogo rosijskogo astronoma G Levickogo 1852 1918 Pracyuvav vikladachem kafedri astronomiyi Imperatorskogo Harkivskogo universitetu i sposterigachem v jogo astronomichnij observatoriyi 1892 1897 de fotografuvav plyami i protuberanci na Sonci ta vzyav uchast v ekspediciyi Rosijskogo astronomichnogo tovaristva po sposterezhennyu povnogo sonyachnogo zatemnennya u Finlyandiyi 28 lipnya 9 serpnya 1896 roku Potim yak stipendiat rosijskogo Ministerstva osviti pracyuvav v astronomichnij observatoriyi u Yur yevi takozh Derpt nini Tartu v Estoniyi 1897 1899 Vidtak yak astronom geodezist brav uchast v Rosijsko shvedskij gradusnij ekspediciyi na arhipelag Shpicbergen 1899 1901 Tam pid chas zimivli 1899 1900 rr oderzhav za dopomogoyu maloyi svitlosilnoyi fotokameri z ob yektivom Carl Zeiss Planar T 110 mm F 3 6 i spektrografa firmi Otto Toepfer amp Sohn odni z pershih u sviti fotografij i spektriv polyarnih syajv okremi liniyi yakih pravilno interpretuvav yak liniyi azotu Pri comu vstanoviv zv yazok syajv z magnitnimi zburennyami Pislya povernennya znovu pracyuvav u Yur yevi de zrobiv pershi fotografiyi meteoriv 1901 Potim fotografuvav polyarni syajva na Kolskomu pivostrovi 1901 1905 ta zahistiv doktorsku disertaciyu v Tartuskomu universiteti 1902 Vidtak pracyuvav v Tashkentskij observatoriyi 1905 1911 i zaviduvachem vechirnih kursiv pri Tashkentskij zhinochij gimnaziyi nini Uzbekistan U Tashkenti fotografuvav sonyachni plyami meteori i kometi zokrema 11 serpnya 1909 r oderzhav pershij znimok odnogo meteoru iz troh punktiv ta fotografiyi komet Danielya C 1907 L2 Morhauza C 1908 R1 Velikoyi sichnevoyi kometi 1910 r C 1910 A1 i kometi Galleya 1910 r 1P Halley sposterigav prohodzhennya planeti Merkurij 1907 r i kometi Galleya 1910 r pered diskom Soncya ta optichni yavisha viklikani Tunguskoyu podiyeyu 1908 roku provodiv sejsmichni doslidzhennya doslidzhuvav zalishki astronomichnoyi observatoriyi vsesvitno vidomogo uzbeckogo astronoma Muhammeda Taragaya Ulugbeka 1394 1449 v Samarkandi tosho V observatoriyi u nogo prohodiv litnyu praktiku pislya pershogo kursu student FMF Imperatorskogo Harkivskogo universitetu V G Fesenkov 1889 1972 majbutnij vidatnij rosijskij astronom akademik AN SRSR z yakim napriklad v nich z 30 chervnya na 1 lipnya 1908 roku sposterigav intensivne rivnomirne svincevo blide svitinnya neba viklikane Tunguskoyu podiyeyu Sposterezhennya sonyachnogo zatemnennya kolo stanciyi Chernyayevo 1 sichnya 1907 roku spivrobitnikami Tashkentskoyi observatoriyi Drugij zliva bilya refraktora jmovirno Jozef Sikora Buv takozh profesorom fiziki i inspektorom gimnaziyi u Shyaulyayi v Litvi 1911 1912 direktorom progimnaziyi v Sandomiri 1912 1913 ta Manufakturno Promislovogo uchilisha u Lodzi 1913 1917 v Polshi Litom 1913 r organizuvav uspishnu ekskursijnu poyizdku 25 ti uchniv Varshavskogo shkilnogo okrugu v Sibir i Yaponiyu Cherez podiyi Pershoyi svitovoyi vijni Manufakturno promislove uchilishe bulo evakujovano z Lodzi v Ivanovo Voznesensk i tam reorganizovano v politehnichne uchilishe 1917 1918 yakim takozh keruvav Zgodom vikladav v Ivanovo Voznesenskomu politehnichnomu instituti 1918 i na kafedri astronomiyi i geodeziyi Permskogo universitetu 1919 Na pochatku 1920 r pracyuvav fizikom sejsmologom Yekaterinburzkoyi magnito meteorologichnoyi observatoriyi a potim vikladav na kafedri astronomiyi Harkivskogo universitetu 1920 1921 U veresni 1921 roku reemigruvav v Chehoslovachchinu de vzhe 13 kvitnya 1922 roku oderzhav t z domovske pravo u ridnomu Hrudimi a v grudni togo zh roku gromadyanstvo Pracyuvav u viddilennyah Chehoslovackoyi derzhavnoyi astronomichnoyi observatoriyi Klementinum v Prazi vid 1 chervnya 1922 r Stara Dyala 1922 nini Gurbanovo v Slovackij Respublici i Ondrzhejov vid 1923 r de prodovzhiv fotografuvannya meteoriv pershij znimok yakih oderzhav 9 serpnya 1925 r vivchav Sonce organizuvav samostijnu ekspediciyu po sposterezhennyu u Finlyandiyi povnogo en vikladav v Rosijskomu instituti u Prazi Sered jogo uchniv buv u 1921 1924 rr kolishnij student astronomichnogo viddilennya Harkivskogo universitetu 1917 1919 zgodom majbutnij vidomij amerikanskij astrofizik M Bobrovnikov 1896 1988 Buv chlenom Cheskogo astronomichnogo tovaristva i iniciatorom zasnuvannya pri nomu meteornoyi sekciyi a takozh chlenom komisiyi 22 Meteori meteoriti ta mizhplanetnij pil Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1928 1934 Meshkav v Obeshlovij villi Frichova vul 146 v Ondrzhejovi Pomer v likarni m Beneshova pohovanij v Ondrzhejovi na miscevomu kladovishi mogila 228 Mogila 228 na kladovishi v smt Ondrzhejov v yakij pohovanij rosijskij i cheskij astronom Jozef Sikora 1870 1944 Avtor i spivavtor bilshe 80 ti naukovih prac v tomu chisli efemerid rezultativ sposterezhen metodichnih vkazivok i dopovidej yaki buli opublikovani v avtoritetnih rosijskih cheskih i inozemnih naukovih chasopisah abo vijshli okremimi vidannyami Vidavav v Chehoslovachchini takozh svoyi fotografiyi astronomichnih ob yektiv na listivkah napr kometi Morhauza yaku sfotografuvav she 14 listopada 1908 r v Tashkenti Krim naukovih prac pisav naukovo populyarni statti i povidomlennya dlya cheskih gazet yaki takozh ilyustruvav svoyimi fotografiyami astronomichnih ob yektiv Vin odin z perekladachiv na chesku movu knigi rosijskogo astrofizika emigranta v Prazi kolishnogo profesora Moskovskogo universitetu V V Stratonova 1869 1932 Astronomie Praga 1927 639 s Deyaki svoyi publikaciyi J Sikora nadsilav Cheskij Imperatora Frantishka Jozefa Akademiyi nauk slovesnosti i mistectv ChANSM Pro sho svidchit list vidpovid ChANSM vid 10 03 1899 r adresovanij J Sikori u m Harkiv z podyakoyu za zaslannya publikacij Beobachtungen von Sonnenflecken und Protuberanzen in den Jahre 1897 und Vertheilung derselben nach Breite und Lange i Les protuberances solaires observees en 1897 a l observatoire de Charkow List pidpisav golova akademiyi Jozef Glavka 1831 1908 vidatnij cheskij arhitektor i mecenat dobre vidomij i v Ukrayini U pam yati nashadkivZa vidatnij vklad u doslidzhennya Shpicbergena jogo imenem bulo she u 1901 r nazvano lodovik Sikora norv Sykorabreen dovzhinoyu 6 7 km na shidnomu uzberezhzhi Zemli Serkapp sho na pivdni ostrova Zahidnij Shpicbergen arhipelag Shpicbergen Norvegiya i nevelikij ostriv Sikora grupa ostroviv Litke arhipelag Nordenshelda Karske more Rosijska Federaciya Pro naukovi zdobutki vchenogo zgaduyut rosijski enciklopediyi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona i Bolshaya sovetskaya enciklopediya 2 vid Bilsh detalno pro nih pishetsya v naukovih pracyah vidomih rosijskih ukrayinskih estonskih i cheskih astronomiv S Glazenapa 1848 1937 M M Yevdokimova 1868 1941 O S Vasilyeva 1868 1947 O Ganskogo 1870 1908 B P Ostashenko Kudryavceva 1876 1956 V G Fesenkova B A Voroncova Velyaminova 1904 1994 I Astapovicha 1908 1976 G A Zhelnina 1910 1985 V A Bronshtena 1918 2004 ta inshih Interes do naukovoyi spadshini vchenogo ne znikaye i v nash chas Nedarma zgadav pro jogo naukovi zdobutki suchasnij cheskij astronom Yirzhi Grigar v knizi Co daly nase zeme Evrope a lidstvu Praga 2000 U Rosijskij Federaciyi doslidzhuyut rezultati fotografuvannya polyarnih syajv J Sikoroyu spivrobitniki Polyarnogo geofizichnogo institutu Kolskogo naukovogo centru Rosijskoyi Akademiyi Nauk m Murmansk V nezalezhnij Ukrayini zgadala pro svogo vipusknika i spivrobitnika jogo alma mater Harkivskij universitet Pro ce svidchit kniga 200 let astronomii v Harkovskom universitete Harkov 2008 LiteraturaVORONCOV VELYaMINOV B A Ocherki istorii astronomii v Rossii Moskva Gos izd vo tehn teoret lit 1956 372 s H S SLOUKA H Sykora Josef V kn Ottuv slovnik naucny nove doby Dil 6 1 Praha 1940 S 637 HISTORICKY ARCHIV ASTRONOMICKE OBSERVATORE ONDREJOV A10 Osobni slozka Prof Josefa Sykory GLAZENAP S P Druzyam i lyubitelyam astronomii Izd 3 e dop i pererab pod red B A Voroncova Velyaminova Moskva Leningrad ONT 1936 253 s GUTH V Za profesorem Sykorou nekrolog Rise hvezd Praga Roc 25 1944 C 3 S 85 86 GUTH Vl Prof J Sykora Rise hvezd Praga Roc 21 1940 C 3 S 67 68 DRBAL A Vidomij rosijskij i cheskij astronom Jozef Sikora 1870 1944 Suchasni dosyagnennya geodezichnoyi nauki i virobnictva Zbirnik naukovih prac Zahidnogo geodezichnogo tovaristva UTGK Lviv ISSN 0130 1039 2012 Vip II 24 S 20 26 DRBAL A Rusky a cesky astronom Josef Sykora 1870 1944 In Z dejin geodezie a kartografie 16 Red Antonin Svejda ISSN 0232 0916 Praha NTM 2012 S 17 30 Rozpravy Narodniho technickeho muzea v Praze Cis 208 DRBAL A NEJEDLY V Vyznamny rusky a cesky astronom Josef Sykora 1870 1944 Prezentace XXXII sympozium Z dejin geodezie a kartografie Narodni technicke muzeum Praha 30 11 2011 Zdiby VUGTK 2011 1 CD EFIMOV P I Russkoe gradusnoe izmerenie na Shpicbergene v 1899 1902 gg Moskva Geodezizdat 1958 84 s ZELNIN G Tartu Observatoorium 1805 1948 Tartu Observatoriumi Virtuaalne Muuseum 2004 91 s MIHAJLOV I A Arhipelag Shpicbergen perekrestok sobytij i sudeb Moskva Nauchnyj mir 2004 222 s ONOPRIENKO V I Zov vysokih shirot Severnye ekspedicii F N Chernyshova Moskva Mysl 1989 221 2 c Zamechatelnye geografy i puteshestvenniki ORHEIM O HOEL A The place names of Svalbard Tromso Norwegian Polar Institute 2003 537 p ISBN 82 7666 194 7 POSPISIL A Ceskoslovenska dusevni armada na Rusi Nase zahranici Praga Roc 7 1926 C 4 S 202 Savatyugin L M Dorozhkina M V Arhipelag Shpicbergen Rossijskie imena i nazvaniya Sankt Peterburg Nauka 2009 272 s ISBN 978 5 02 025388 9 Fesenkov V G Tungusskoe yavlenie 1908 goda Zemlya i Vselennaya Moskva ISSN 0044 3948 1968 3 S 5 9 Internet posilannyaArhiv Rossijskoj akademii nauk Fond 543 Lichnyj arhiv N A Morozova Opis 4 Delo 1696 Sikora Iosif Astronom professor 23 listopada 2015 u Wayback Machine Bronshten V A Meteory meteority meteoroidy Moskva Nauka 1987 173 s 27 travnya 2009 u Wayback Machine WSCHODNIE WYBRZEZE SPITSBERGENU lodowce Hambergbreen i Sykorabreen nedostupne posilannya z kvitnya 2019 GASHAMNA 76 57 N 15 52 O Bjorn Fossli Johansen red Jorn Henriksen Oystein Overrein Kristin Prestvold The Norwegian Polar Institute 21 bereznya 2013 u Wayback Machine GRYGAR J Ceska astronomie a astrofyzika ve XX stoleti V kn CO DALY NASE ZEME EVROPE A LIDSTVU III cast Praha Evropsky literarni klub 2000 S 328 342 19 bereznya 2012 u Wayback Machine 200 let astronomii v Harkovskom universitete Pod red prof Yu G Shkuratova Harkov HNU im V N Karazina 2008 632 s 11 grudnya 2014 u Wayback Machine ISBN 978 966 623 473 8 http www nbuv gov ua portal natural sdgn 2012 2 04 pdf 25 lipnya 2020 u Wayback Machine ZELNIN G Tartu observatoorium 1805 1948 Tartu Observatoriumi Virtuaalne Muuseum 2004 91 s 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine Sikora Iosif Iosifovich Polyarnaya pochta 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine http www ann geophys net 26 1127 2008 angeo 26 1127 2008 pdf 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http www kosmofizika ru pdf1 sikora pdf 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine