Глазенап Сергій Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глазенап.

Сергій Павлович Глазенап (рос. Сергей Павлович Глазенап; 13 (25) вересня 1848, село Павловське — 12 квітня 1937, Ленінград) — російський і радянський астроном, почесний член АН СРСР (1929).

Глазенап Сергій Павлович
Народився	25 вересня (7 жовтня) 1848 або 1848^[1] Вишній Волочок, Тверська губернія, Російська імперія
Помер	12 квітня 1937(1937-04-12)^[2] або 1937^[1] Ленінград, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР^[2]
Поховання	^d
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	астроном, викладач університету, декан, науково-педагогічний працівник, бджоляр
Alma mater	^d
Галузь	астрономія^[1], математика^[1], Плодівництво^[1] і бджільництво^[1]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Рід	^d
Батько	^d
Нагороди	Герой Праці
Роботи у Вікіджерелах  Глазенап Сергій Павлович у Вікісховищі

Біографія

Народився в селі Павловському (поблизу міста Вишній Волочок, нині Тверська область). У 1870 закінчив Петербурзький університет (вчився в професора Олексія Савича). У 1870–1878 працював в Пулковській обсерваторії, в 1876–1924 — в Петербурзькому (Петроградському) університеті (з 1889 — професор).

Основні наукові роботи присвячені дослідженню подвійних і змінних зірок, вивченню руху супутників Юпітера, рефракції світла в земній атмосфері. Виходячи з порівняння спостережень затемнень супутників Юпітера з відповідними таблицями, розглянув питання про точність визначення коефіцієнта аберації, вивів поправки до таблиць. Досліджував вплив неконцентричності атмосферних шарів рівної щільності на рефракцію, виявив існування періодичності в ухиленнях рефракцій, розглянув вплив цієї періодичності на паралакси і аберації зірок; наново визначив паралакси α Ліри, 61 Лебедя, α Візничого. Запропонував зручний спосіб визначення орбіт подвійних зірок і обчислив велике число цих орбіт, виконав декілька тисяч спостережень подвійних і змінних зірок.

Глазенап проводив велику популяризаторську і організаційну роботу. У 1881 за його ініціативою і під його керівництвом була побудована обсерваторія Петербурзького університету. У 1887 очолював експедицію в Ярославську губернію по спостереженню повного сонячного затемнення. Є піонером в організації астрономічних спостережень в сприятливих астрокліматичних умовах Криму і Кавказу; створив тимчасову обсерваторію в Абастумані, згодом, в 1932, там була заснована Астрофізична обсерваторія АН Грузинської РСР.

Написав популярні підручники для школи, займався складанням допоміжних математичних і астрономічних таблиць. Автор низки науково-популярних книг з астрономії, з яких найвідоміша «Друзям і любителям астрономії» (1909).

Один з організаторів (1890) і його голова (1893–1905), почесний член багатьох наукових товариств.

Герой Труда (1932). Премія Паризької АН.

Ім'ям Глазенапа названий кратер на зворотному боці Місяця і мала планета 857 Glasenappia, відкрита Сергієм Бєлявським 6 квітня 1916 року в Сімеїзькій обсерваторії.

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Глазенап Сергей Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання

• Энциклопедия Брокгауза и Ефрона [ 12 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]. Київ, Наукова думка, 1977]
• Перель Ю. Г., Выдающиеся русские астрономы, М. — Л, 1951, с, 123–140.