Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свине́ць, плю́мбум (хімічний знак — , лат. plumbum), в нефаховій літературі плю́мбій — хімічний елемент з атомним номером 82, що належить до 14-ї групи, 6-го періоду періодичної системи елементів.
Проста речовина свине́ць (нефахове застаріле о́ливо) — важкий, м'який, ковкий, сірий метал.
Густина свинцю 11,34 г/см³; tплав 327,6 °С, tкип 1745 °С. Свинець хімічно малоактивний. На повітрі досить швидко покривається тонкою плівкою оксиду. Кристалічна ґратка кубічна гранецентрована.
Зазвичай свинець трапляється у вигляді руди галеніту, іноді у вигляді самородків; є кінцевим, стабільним продуктом розпаду урану. Свинець — найм'якший і найслабший з використовуваних металів із низькою точкою плавлення, поганий провідник електрики, стійкий до кислотної корозії, може бути отруйним, накопичується в організмі під час уживання води зі свинцевих труб, використання фарби на основі свинцю і бензину з його добавками. Є ефективним захистом проти радіації, використовується в гальванічних елементах, склі, кераміці і сплавах типу олова й у припої.
Походження назви
Українське слово «свинець» є похідним від прасл. *svinecь, від якого також походять назви цього металу у деяких слов'янських мовах: біл. свінец, рос. свинец, дав.-рус. і церк.-слов. свинҍць, словен. svinc (більшість слов'янських назв свинцю споріднені з українським словом «олово»). Праслов'янське *svinecь споріднене з лит. švinas («свинець») та латис. svins (так само), подальші зв'язки неясні. Припускалася спорідненість з грец. κυανος («синя речовина»), яке порівнюють, у свою чергу, з хеттськ. kuuanna(n) («мідний купорос», «коштовний камінь»). Інша версія пов'язує *svinecь з ос. (ӕ)фсӕн («леміш», «залізо») та пушту ospina («залізо»).
Слово «оливо» походить від прасл. *olovo («олово», «свинець»), похідними від якого є назви цього металу у більшості слов'янських мов: біл. волава, пол. ołów, хорв., чеськ. і словац. olovo, болг. і мак. олово, серб. олово/olovo.
Наукова назва свинцю — «плюмбум» — походить від лат. plumbum, яке давніми римлянами уживалося щодо двох металів: свинцю (plumbum nigrum — «чорний плюмбум») та олова (plumbum candidum — «білий плюмбум»).
Історія
Свинець відомий ще з бронзової доби. Поряд із стибієм та арсеном його використовували для виготовлення бронзи. Пізніше його замінили оловом. Ще стародавні вавилоняни виготовляли вази зі свинцю. Римляни використовували його для виготовлення посуду, водопровідних труб. Свинець був відомий також народам Месопотамії і Єгипті 6-7 тис. років до н. е.
Алхіміки вважали свинець сировиною для трансмутації (перетворення його на золото).
Отримання
Металічний свинець отримують окиснювальним випаленням сульфідних руд з подальшим відновленням PbO до чорнового металу і рафінуванням останнього. У чорновому свинці міститься до 98 % Pb, в рафінованому 99,8-99,9 %. Свинець з 99,99 % Pb отримують електролізом.
Із галеніту свинець отримують у дві стадії:
- Прожарювання:
- 2 PbS + 3 O2 → 2 PbO + 2 SO2 ΔH0
r=−836 кДж/моль
- 2 PbS + 3 O2 → 2 PbO + 2 SO2 ΔH0
- Відновлення коксом:
- PbO + C → Pb + CO ΔH0
r=+107 кДж/моль - PbO + CO → Pb + CO2 ΔH0
r=−66 кДж/моль
- PbO + C → Pb + CO ΔH0
Утворюються свинцеві злитки з вмістом 95–97 % Pb, які потім очищують (рафінують) за допомогою переплавлення з флюсом, чи електролізом.
Виробництво
Більшість свинцевої руди містить дуже низький відсоток свинцю, який повинен бути більш концентрованим під час обробки.
| Країна | Видобуток (тисячі тон) |
|---|---|
 КНР | 2300 |
 Австралія | 633 |
 США | 385 |
 Перу | 300 |
 Мексика | 240 |
 Індія | 130 |
 Росія | 90 |
 Болівія | 82 |
 Швеція | 76 |
 Туреччина | 54 |
 Північна Корея | 45 |
 Польща | 40 |
 ПАР | 40 |
 Казахстан | 38 |
 Ірландія | 33 |
| Інші країни | 226 |
Поширення
Кларк в земній корі 1,6×10−3 % за масою. Існує близько 180 мінералів свинцю, серед яких найбільш важливе значення мають галеніт PbS (86,6 % Pb), що зазвичай містить домішку Sb, Bi і Ag, джемсоніт Pb4FeSb6S14 (40,16 %), буланжерит Pb5Sb4S11 (55,42 %), бурноніт CuPbSbS3 (42,6 %); в зоні окиснення — церусит PbCO3 (77,6 %) і англезит PbSO4 (68,3 %). Свинець і цинк спільно з іншими металами (мідь, золото, срібло) утворюють поліметалічні руди. Відомі свинцево-цинкові руди з різним співвідношенням цих металів; рідше зустрічаються самостійні родовища цинкових або свинцевих руд.
Ізотопи
Природній свинець складається з чотирьох різних ізотопів. З них 3 стабільні, а ще 1 має надзвичайно довгий період розпаду.
| Масове число | Частка у природному свинці | Період напіврозпаду |
|---|---|---|
| 204 | 1,4 % | >= 1,4×1017 років |
| 206 | 24,1 % | ∞ |
| 207 | 22,1 % | ∞ |
| 208 | 52,4 % | ∞ |
Загалом відомо 60 ізотопів свинцю з масовими числами від 178 до 220, 17 з яких — метастабільні. З нестабільних ізотопів, що не зустрічаються в природі, найбільші періоди напіврозпаду мають 205Pb (17,3 млн років) і 202Pb (52500 років).
Застосування
Використовується у виробництві акумуляторів.
Свинець відіграє важливу роль як компонент припійних сплавів. Із самого початку масового виробництва електроніки, олов'яно-свинцеві припої стали досить поширеними в електротехнічній та приладобудівній галузях завдяки своїй низькій вартості, зручності використання та гарним фізичним характеристикам. Крім того, до 1980-х років вони були популярним матеріалом для формування з'єднань сантехнічної трубопровідної арматури в країнах Заходу. Разом зі зростанням уваги суспільства до питань екології, використання в припоях свинцю починає поступово обмежуватися. Зокрема, Євросоюз директивою «щодо обмеження вмісту шкідливих речовин» (RoHS) передбачає з 1 липня 2006 р. загальний перехід виробництв побутової електроніки на використання безсвинцевих припоїв.
Біологічна роль
Сполуки свинцю токсичні, ГДК 0,01 мг/дм³.
Накопичення свинцю в організмі людини може викликати як , виродження периферичних нервів, венозний стаз, , серцеву гіпертонію, цироз печінки тощо.
Див. також
Джерела та література
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Свинець |
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — .
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Ф. А. Деркач. Хімія. — Л., 1968.
Посилання
- Свинець // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Завваги
- На думку лексикографа Святослава Караванського, слово «оливо» у словнику неправильно витлумачене як «олово»
Примітки
- . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
- свине́ц [ 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ганіткевич М., Кінаш Б. Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). — .
- Свинець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Оливо // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Караванський, Святослав (1991). Пошук українського слова або боротьба за національне «я». Київ: Літературна Україна. с. 102.
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Greenwood and Earnshaw, p. 369
- U.S. Geological Survey (2016). (PDF) (Звіт). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
- Isotopes of the Element Lead [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Говард Г. Манко (1968). Пайка та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку (російська) . Москва: Машиностроение. с. 42—43.
- (російська) . Москва: Видавництво стандартів. 1989. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 14 серпня 2013.
- Петрунін І.Є. (2003). Справочник по пайке [Довідник з пайки] (російська) . Москва: Машиностроение. с. 84. ISBN .
- Медведєв А.М. (2007). Сборка и монтаж электронных устройств [Збірка та монтаж електронних пристроїв]. Мир электроники (російською) . Москва: Техносфера. с. 107. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svine c plyu mbum himichnij znak Pb displaystyle ce Pb lat plumbum v nefahovij literaturi plyu mbij himichnij element z atomnim nomerom 82 sho nalezhit do 14 yi grupi 6 go periodu periodichnoyi sistemi elementiv Svinec Pb Atomnij nomer 82Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini duzhe m yakij vyazkij metal sinyuvato bilogo koloruVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 207 2 a o m g mol Radius atoma 175 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 715 2 7 41 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 4f14 5d10 6s2 6p2Himichni vlastivostiKovalentnij radius 147 pmRadius iona 4e 84 2e 120 pmElektronegativnist za Polingom 1 8Elektrodnij potencial Pb Pb2 1 26V Pb Pb4 0 80VStupeni okisnennya 4 2Termodinamichni vlastivostiGustina 11 35 g sm Molyarna teployemnist 26 65 Dzh K mol Teploprovidnist 35 3 Vt m K Temperatura plavlennya 600 65 KTeplota plavlennya 4 77 kDzh molTemperatura kipinnya 2013 KTeplota viparovuvannya 177 8 kDzh molMolyarnij ob yem 18 3 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki kubichna granecentrovanaPeriod gratki 4 950 AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya 88 00 KH HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Svinec u Vikishovishi Prosta rechovina svine c nefahove zastarile o livo vazhkij m yakij kovkij sirij metal Gustina svincyu 11 34 g sm tplav 327 6 S tkip 1745 S Svinec himichno maloaktivnij Na povitri dosit shvidko pokrivayetsya tonkoyu plivkoyu oksidu Kristalichna gratka kubichna granecentrovana Zazvichaj svinec traplyayetsya u viglyadi rudi galenitu inodi u viglyadi samorodkiv ye kincevim stabilnim produktom rozpadu uranu Svinec najm yakshij i najslabshij z vikoristovuvanih metaliv iz nizkoyu tochkoyu plavlennya poganij providnik elektriki stijkij do kislotnoyi koroziyi mozhe buti otrujnim nakopichuyetsya v organizmi pid chas uzhivannya vodi zi svincevih trub vikoristannya farbi na osnovi svincyu i benzinu z jogo dobavkami Ye efektivnim zahistom proti radiaciyi vikoristovuyetsya v galvanichnih elementah skli keramici i splavah tipu olova j u pripoyi Pohodzhennya nazviSaturn yak alhimichnij simvol svincyu Ukrayinske slovo svinec ye pohidnim vid prasl svinec vid yakogo takozh pohodyat nazvi cogo metalu u deyakih slov yanskih movah bil svinec ros svinec dav rus i cerk slov svinҍc sloven svinc bilshist slov yanskih nazv svincyu sporidneni z ukrayinskim slovom olovo Praslov yanske svinec sporidnene z lit svinas svinec ta latis svins tak samo podalshi zv yazki neyasni Pripuskalasya sporidnenist z grec kyanos sinya rechovina yake porivnyuyut u svoyu chergu z hettsk kuuanna n midnij kuporos koshtovnij kamin Insha versiya pov yazuye svinec z os ӕ fsӕn lemish zalizo ta pushtu ospina zalizo Slovo olivo pohodit vid prasl olovo olovo svinec pohidnimi vid yakogo ye nazvi cogo metalu u bilshosti slov yanskih mov bil volava pol olow horv chesk i slovac olovo bolg i mak olovo serb olovo olovo Naukova nazva svincyu plyumbum pohodit vid lat plumbum yake davnimi rimlyanami uzhivalosya shodo dvoh metaliv svincyu plumbum nigrum chornij plyumbum ta olova plumbum candidum bilij plyumbum IstoriyaSvinec vidomij she z bronzovoyi dobi Poryad iz stibiyem ta arsenom jogo vikoristovuvali dlya vigotovlennya bronzi Piznishe jogo zaminili olovom She starodavni vavilonyani vigotovlyali vazi zi svincyu Rimlyani vikoristovuvali jogo dlya vigotovlennya posudu vodoprovidnih trub Svinec buv vidomij takozh narodam Mesopotamiyi i Yegipti 6 7 tis rokiv do n e Alhimiki vvazhali svinec sirovinoyu dlya transmutaciyi peretvorennya jogo na zoloto OtrimannyaMetalichnij svinec otrimuyut okisnyuvalnim vipalennyam sulfidnih rud z podalshim vidnovlennyam PbO do chornovogo metalu i rafinuvannyam ostannogo U chornovomu svinci mistitsya do 98 Pb v rafinovanomu 99 8 99 9 Svinec z 99 99 Pb otrimuyut elektrolizom Iz galenitu svinec otrimuyut u dvi stadiyi Prozharyuvannya 2 PbS 3 O2 2 PbO 2 SO2 DH0 r 836 kDzh mol dd Vidnovlennya koksom PbO C Pb CO DH0 r 107 kDzh mol PbO CO Pb CO2 DH0 r 66 kDzh mol dd Utvoryuyutsya svincevi zlitki z vmistom 95 97 Pb yaki potim ochishuyut rafinuyut za dopomogoyu pereplavlennya z flyusom chi elektrolizom VirobnictvoBilshist svincevoyi rudi mistit duzhe nizkij vidsotok svincyu yakij povinen buti bilsh koncentrovanim pid chas obrobki Krayini sho vidobuvayut najbilshe svincyu stanom na 2015 rik Krayina Vidobutok tisyachi ton KNR 2300Avstraliya 633SShA 385Peru 300Meksika 240Indiya 130Rosiya 90Boliviya 82Shveciya 76Turechchina 54Pivnichna Koreya 45Polsha 40PAR 40Kazahstan 38Irlandiya 33Inshi krayini 226PoshirennyaKlark v zemnij kori 1 6 10 3 za masoyu Isnuye blizko 180 mineraliv svincyu sered yakih najbilsh vazhlive znachennya mayut galenit PbS 86 6 Pb sho zazvichaj mistit domishku Sb Bi i Ag dzhemsonit Pb4FeSb6S14 40 16 bulanzherit Pb5Sb4S11 55 42 burnonit CuPbSbS3 42 6 v zoni okisnennya cerusit PbCO3 77 6 i anglezit PbSO4 68 3 Svinec i cink spilno z inshimi metalami mid zoloto sriblo utvoryuyut polimetalichni rudi Vidomi svincevo cinkovi rudi z riznim spivvidnoshennyam cih metaliv ridshe zustrichayutsya samostijni rodovisha cinkovih abo svincevih rud Izotopi Dokladnishe Izotopi svincyu Prirodnij svinec skladayetsya z chotiroh riznih izotopiv Z nih 3 stabilni a she 1 maye nadzvichajno dovgij period rozpadu Masove chislo Chastka u prirodnomu svinci Period napivrozpadu204 1 4 gt 1 4 1017 rokiv206 24 1 207 22 1 208 52 4 Zagalom vidomo 60 izotopiv svincyu z masovimi chislami vid 178 do 220 17 z yakih metastabilni Z nestabilnih izotopiv sho ne zustrichayutsya v prirodi najbilshi periodi napivrozpadu mayut 205Pb 17 3 mln rokiv i 202Pb 52500 rokiv ZastosuvannyaVikoristovuyetsya u virobnictvi akumulyatoriv Svinec vidigraye vazhlivu rol yak komponent pripijnih splaviv Iz samogo pochatku masovogo virobnictva elektroniki olov yano svincevi pripoyi stali dosit poshirenimi v elektrotehnichnij ta priladobudivnij galuzyah zavdyaki svoyij nizkij vartosti zruchnosti vikoristannya ta garnim fizichnim harakteristikam Krim togo do 1980 h rokiv voni buli populyarnim materialom dlya formuvannya z yednan santehnichnoyi truboprovidnoyi armaturi v krayinah Zahodu Razom zi zrostannyam uvagi suspilstva do pitan ekologiyi vikoristannya v pripoyah svincyu pochinaye postupovo obmezhuvatisya Zokrema Yevrosoyuz direktivoyu shodo obmezhennya vmistu shkidlivih rechovin RoHS peredbachaye z 1 lipnya 2006 r zagalnij perehid virobnictv pobutovoyi elektroniki na vikoristannya bezsvincevih pripoyiv Biologichna rolSpoluki svincyu toksichni GDK 0 01 mg dm Nakopichennya svincyu v organizmi lyudini mozhe viklikati yak virodzhennya periferichnih nerviv venoznij staz sercevu gipertoniyu ciroz pechinki tosho Div takozhPlatinit Svincevo cinkova promislovist Svincevo cinkovi rudi Svinec anomalnij Svinec zvichajnij Svinec pervisnij Svinec pervozdannij Svinec radiogennij Svinec rudnij Svinec samorodnij Svinec mineral Splavi svincyuDzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu SvinecGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 F A Derkach Himiya L 1968 PosilannyaSvinec Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 ZavvagiNa dumku leksikografa Svyatoslava Karavanskogo slovo olivo u slovniku nepravilno vitlumachene yak olovo Primitki Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2 svine c 5 listopada 2021 u Wayback Machine Ganitkevich M Kinash B Rosijsko ukrayinskij slovnik z inzhenernih tehnologij Ponad 40 000 terminiv Tehnichnij komitet standartizaciyi naukovo tehnichnoyi terminologiyi Ministerstva ekonom rozvitku i torgivli ta Ministerstva osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini 2 e vid Lviv Vid vo Lvivskoyi politehniki 2013 1021 s Terminografichna seriya SlovoSvit 9 ISBN 978 617 607 385 7 Svinec Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Olivo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Karavanskij Svyatoslav 1991 Poshuk ukrayinskogo slova abo borotba za nacionalne ya Kiyiv Literaturna Ukrayina s 102 Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Greenwood and Earnshaw p 369 U S Geological Survey 2016 PDF Zvit Arhiv originalu PDF za 13 grudnya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2016 Isotopes of the Element Lead 27 listopada 2020 u Wayback Machine angl Govard G Manko 1968 Pajka ta pripoyi Materiali konstrukciyi tehnologiya ta metodi rozrahunku rosijska Moskva Mashinostroenie s 42 43 rosijska Moskva Vidavnictvo standartiv 1989 Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 14 serpnya 2013 Petrunin I Ye 2003 Spravochnik po pajke Dovidnik z pajki rosijska Moskva Mashinostroenie s 84 ISBN 5 217 03167 0 Medvedyev A M 2007 Sborka i montazh elektronnyh ustrojstv Zbirka ta montazh elektronnih pristroyiv Mir elektroniki rosijskoyu Moskva Tehnosfera s 107 ISBN 978 5 94836 131 4