Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Румуни у Чернівецькій області — румунська етнічна меншина, яка проживає на території Чернівецької області. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 114 555 осіб, більшість яких проживає у Герцаївському, Глибоцькому та Сторожинецькому районах області.
 Румуни у Чернівецькій області  | |
|---|---|
 Етнічна карта Чернівецької області (синій — регіони, заселені румунами) | |
| Кількість | 114 555 осіб |
| Ареал | Герцаївський район Глибоцький район Сторожинецький район |
| Близькі до: | волохи, молдовани |
| Мова | румунська, українська |
| Релігія | православ'я |
Історія
Румуни почали оселятися на території Буковини в XIII столітті, переселяючись сюди із Західної Валахії і Південної Трансільванії.
Розселення
Місцем компактного проживання румунів є Герцаївський (91,5% населення), Глибоцький (45,3%), Сторожинецький (36,8%), Новоселицький (6,8%) райони та м. Чернівці (4,5%).
Динаміка чисельності румунів на території області:
Мова
Рідна мова румунів Чернівецької області за даними переписів населення:
| 1970 | 1989 | 2001 | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Румунська мова | 47943 | 56,5 | 53211 | 53,0 | 105296 | 91,9 |
| Українська мова | 9288 | 10,9 | 11738 | 11,7 | 7794 | 6,8 |
| Російська мова | 1130 | 1,3 | 2956 | 2,9 | 977 | 0,9 |
| Молдовська мова | 26500 | 31,2 | 32395 | 32,3 | 450 | 0,4 |
Населені пункти Чернівецької області, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення
Культура
Румуни традиційно проводять у Чернівцях національні свята «Мерцішор», та . В Чернівецькій області діють румунські національно-мистецькі колективи, найвідоміші серед них танцювальні ансамблі «Мерцішор» та «Ізвораш», оркестри румунської музики «Муґурел» та «Плай». Хор «Драгош Воде», який діє при Товаристві румунської культури ім. М. Емінеску, носить почесне звання народного аматорського хорового колективу. У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Zorile Bucovinei» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети.
Освіта
В області функціонують 47 дошкільних навчальних закладів з румунською мовою навчання і виховання, у 2009–2010 навчальному роках діяло 76 румуномовних шкіл та 13 змішаних, з українською і румунською мовами навчання. Кількість учнів, які навчаються румунською мовою становила 18880 осіб. У Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича на філологічному факультеті є кафедра класичної та румунської філології, також румунська мова викладається у Педагогічному училищі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та інших навчальних закладах.
Громадські організації
Діють румунські національно-культурні товариства:
- Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація «Арон Пумнул»,
- Товариство румунської культури ім. М. Емінеску,
- Товариство «Голгофа» румунського населення — жертв сталінських репресій,
- культурно-спортивний клуб «Драгош-Воде»,
- медичне товариство «Ісідор Бодя»,
- Ліга румунської молоді «Жунімя»,
- Чернівецький обласний благодійний фонд культури «Дім румунської мови»,
- «Ліга захисту прав людини»,
- Румунська спільнота України,
- Конгрес румунів України та інші.
Примітки
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Чернівецька область
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 20 серпня 2014.
- Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013.
Посилання
Див. також
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumuni u Cherniveckij oblasti rumunska etnichna menshina yaka prozhivaye na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti Zagalna chiselnist diaspori zgidno z danimi perepisu stanovit 114 555 osib bilshist yakih prozhivaye u Gercayivskomu Glibockomu ta Storozhineckomu rajonah oblasti Rumuni u Cherniveckij oblastiEtnichna karta Cherniveckoyi oblasti sinij regioni zaseleni rumunami Kilkist114 555 osibArealGercayivskij rajon Glibockij rajon Storozhineckij rajonBlizki do volohi moldovaniMovarumunska ukrayinskaReligiyapravoslav yaIstoriyaPam yatnik Mihayu Eminesku u Chernivcyah Rumuni pochali oselyatisya na teritoriyi Bukovini v XIII stolitti pereselyayuchis syudi iz Zahidnoyi Valahiyi i Pivdennoyi Transilvaniyi RozselennyaMiscem kompaktnogo prozhivannya rumuniv ye Gercayivskij 91 5 naselennya Glibockij 45 3 Storozhineckij 36 8 Novoselickij 6 8 rajoni ta m Chernivci 4 5 Dinamika chiselnosti rumuniv na teritoriyi oblasti 1970 84 878 10 0 1989 100 317 10 7 2001 114 555 12 5 MovaNajposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Cherniveckoyi oblasti za perepisom 2001 r Najposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Cherniveckoyi oblasti za perepisom 2001 r Chastka naselennya sho nazvalo ridnoyu rumunsku ta moldovsku movi u miskih selishnih ta silskih radah Cherniveckoyi obl za perepisom 2001 r Dokladnishe Rumunska mova v Ukrayini Ridna mova rumuniv Cherniveckoyi oblasti za danimi perepisiv naselennya 1970 1989 2001Rumunska mova 47943 56 5 53211 53 0 105296 91 9Ukrayinska mova 9288 10 9 11738 11 7 7794 6 8Rosijska mova 1130 1 3 2956 2 9 977 0 9Moldovska mova 26500 31 2 32395 32 3 450 0 4 Naseleni punkti Cherniveckoyi oblasti u yakih rumunsku movu nazvali ridnoyu bilshist naselennya Naselenij punkt Rajon rumunskomovnihs Pidvalne Gercayivskij rajon 99 3s Petrashivka Gercayivskij rajon 98 9s Velika Buda Gercayivskij rajon 98 7s Mala Buda Gercayivskij rajon 98 6s Ternavka Gercayivskij rajon 98 4s Hryacka Gercayivskij rajon 98 3s Bajraki Gercayivskij rajon 98 1s Krup yanske Gercayivskij rajon 98 1s Stanivci Glibockij rajon 98 1s Velikosillya Gercayivskij rajon 98 0s Glibochok Storozhineckij rajon 97 8s Voloka Glibockij rajon 97 5s Dyakivci Gercayivskij rajon 97 5s Yizhivci Storozhineckij rajon 97 3s Kupka Glibockij rajon 96 9s Polyana Glibockij rajon 96 6s Molnicya Gercayivskij rajon 96 5s Godinivka Gercayivskij rajon 96 4s Grushivka Glibockij rajon 96 4s Bagrinivka Glibockij rajon 96 3s Bukivka Gercayivskij rajon 96 1s Jordaneshti Glibockij rajon 95 8s Budenec Storozhineckij rajon 95 7s Nizhni Petrivci Storozhineckij rajon 95 7s Nizhni Sinivci Glibockij rajon 95 5s Gorbova Gercayivskij rajon 95 3s Kulikivka Gercayivskij rajon 95 2s Verhni Petrivci Storozhineckij rajon 94 7s Oprisheni Glibockij rajon 94 3s Lukovicya Gercayivskij rajon 94 6s Verhni Sinivci Glibockij rajon 94 2s Ropcha Storozhineckij rajon 94 0s Mogilivka Gercayivskij rajon 93 3s Ostricya Gercayivskij rajon 93 2smt Krasnoyilsk Storozhineckij rajon 92 3s Prosika Glibockij rajon 92 2s Bancheni Gercayivskij rajon 92 1s Dimka Glibockij rajon 91 8s Lunka Gercayivskij rajon 91 8s Karapchiv Glibockij rajon 91 0s Sucheveni Glibockij rajon 87 6s Mamornicya Vama Gercayivskij rajon 82 1s Chudej Storozhineckij rajon 82 1s Terebleche Glibockij rajon 80 7s Cheresh Storozhineckij rajon 71 3s Arshicya Storozhineckij rajon 69 5m Gerca Gercayivskij rajon 68 1s Curen Gercayivskij rajon 66 6s Boyani Novoselickij rajon 63 5s Ostricya Novoselickij rajon 60 1s Prosikuryani Glibockij rajon 56 1KulturaRumunskij Narodnij Dim u Chernivcyah Rumuni tradicijno provodyat u Chernivcyah nacionalni svyata Mercishor ta V Cherniveckij oblasti diyut rumunski nacionalno mistecki kolektivi najvidomishi sered nih tancyuvalni ansambli Mercishor ta Izvorash orkestri rumunskoyi muziki Mugurel ta Plaj Hor Dragosh Vode yakij diye pri Tovaristvi rumunskoyi kulturi im M Eminesku nosit pochesne zvannya narodnogo amatorskogo horovogo kolektivu U Chernivcyah vihodyat rumunskoyu movoyu 12 oblasnih gazet sered nih najtirazhnisha Zorile Bucovinei ta 3 rajonni dvomovni ukrayinsko rumunski gazeti OsvitaRumunskij Nacionalnij Dim u Chernivcyah V oblasti funkcionuyut 47 doshkilnih navchalnih zakladiv z rumunskoyu movoyu navchannya i vihovannya u 2009 2010 navchalnomu rokah diyalo 76 rumunomovnih shkil ta 13 zmishanih z ukrayinskoyu i rumunskoyu movami navchannya Kilkist uchniv yaki navchayutsya rumunskoyu movoyu stanovila 18880 osib U Cherniveckomu nacionalnomu universiteti im Yuriya Fedkovicha na filologichnomu fakulteti ye kafedra klasichnoyi ta rumunskoyi filologiyi takozh rumunska mova vikladayetsya u Pedagogichnomu uchilishi Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yu Fedkovicha ta inshih navchalnih zakladah Gromadski organizaciyiDiyut rumunski nacionalno kulturni tovaristva Vseukrayinska naukovo pedagogichna Asociaciya Aron Pumnul Tovaristvo rumunskoyi kulturi im M Eminesku Tovaristvo Golgofa rumunskogo naselennya zhertv stalinskih represij kulturno sportivnij klub Dragosh Vode medichne tovaristvo Isidor Bodya Liga rumunskoyi molodi Zhunimya Cherniveckij oblasnij blagodijnij fond kulturi Dim rumunskoyi movi Liga zahistu prav lyudini Rumunska spilnota Ukrayini Kongres rumuniv Ukrayini ta inshi PrimitkiRozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Chernivecka oblast Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 20 serpnya 2014 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 20 bereznya 2013 PosilannyaDiv takozhVolohi v Ukrayini Rumunizaciya Rumuni v Ukrayini Rumunska mova v Ukrayini Ukrayinci Rumuniyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi