Вели́кий теро́р — найменування доби в історії СРСР (1937–1938 роки), коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього історичного періоду — «Єжо́вщина» — пов'язана з тим, що керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був Микола Іванович Єжов.
Великий терор | |
Місце розташування | СРСР Сіньцзян-Уйгурський автономний район МНР |
---|---|
Час/дата початку | серпень 1936 |
Час/дата закінчення | 17 листопада 1938 |
Учасник(и) | Сталін Йосип Віссаріонович, Єжов Микола Іванович, Ягода Генріх Григорович, Берія Лаврентій Павлович, Сєров Іван Олександрович, Молотов В'ячеслав Михайлович, Вишинський Андрій Януарійович, Каганович Лазар Мойсейович, Ворошилов Климент Єфремович і Ейхе Роберт Індрикович |
Великий терор у Вікісховищі |
«Великий терор» отримав назву за книжкою Роберта Конквеста The Great Terror: Stalin's Purge of the Thirties (1968) «Великий терор: сталінські чистки 30-х років». За кордоном поширений термін «Велика чистка» (англ. «The Great Purge»).
Масштаби
Масовий терор того періоду тодішня влада країни вчиняла на всій території СРСР, а також в Україні, Монголії і Туві, на підставі «спущених на місця» Миколою Єжовим цифр «планових завдань» щодо виявлення та покарання так званих ворогів народу. Показовим стало стрімке зростання числа розстріляних: 1118 осіб в 1936 році і 353 074 особи в 1937.
Протягом кампанії до ув'язнених якнайширше застосовувалися вироки до розстрілу, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без будь-якого суду Трійками НКВС й негайно приводились у виконання.
Родичів засуджених репресували за сам лише факт споріднення з ними. Діти репресованих, які залишилися без батьків, поміщались у спеціальні дитячі будинки для дітей ворогів народу, або так звані у сучасних дослідженнях дитячі гулаги.
Організатори Великого терору інсценували ряд показових процесів, найвідомішими з яких є московські процеси проти представників еліт у політиці, війську, економіці, державному апараті, науці та культурі. Таємні масові операції з середини 1937 р., від яких постраждали так звані куркулі, соціально шкідливі та «соціально небезпечні елементи» та , спричинили більшу частину жертв терору. Через три роки після смерті Сталіна, тогочасний Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов у таємній промові на XX з'їзді партії 1956 р. торкнувся теми політичних чисток проти членів партії. Масові операції все одно лишалися державною таємницею. Лише після розпаду Радянського Союзу та відкриття доступу до таємних архівів стало можливо охопити розмах і глибину Великого терору.
У дослідженнях Великого терору тривалий час залишалися суперечності щодо кількості жертв і його причини. Тут зіткнулися погляди прибічників і дослідниками, які вбачали причину терору в суперечностях радянського суспільства, у політичному конфлікті між центром і периферією.
Початок кампанії
Сигналом до початку масових репресій послужило вбивство Сергія Кірова 1 грудня 1934 р. Цього ж дня, за ініціативою Сталіна ЦВК і РНК СРСР ухвалили постанову «Про внесення змін до чинних кримінально-процесуальних кодексів союзних республік» такого змісту:
Внести такі зміни в діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік з розслідування й розгляду справ про терористичні організації й терористичні акти проти працівників радянської влади:
- Слідство в цих справах закінчувати в строк не більше десяти днів;
- Обвинувальний висновок вручати обвинувачуваним за одну добу до розгляду справи в суді;
- Справи слухати без участі сторін;
- Касаційного оскарження вироків, як і подачі клопотань про помилування, не допускати;
- Вирок до вищої міри покарання здійснювати негайно після винесення вироку.
При розслідуванні справи про вбивство Кірова Сталін наказав розробляти «зінов'євський слід», звинувативши в убивстві Кірова Г. Є. Зінов'єва, Л. Б. Каменєва та їхніх прихильників. Через кілька днів почалися арешти колишніх прихильників зінов'євської опозиції, а 16 грудня були арештовані самі Каменєв і Зінов'єв. 28-29 грудня 14 чоловік, безпосередньо обвинувачених в організації вбивства, були засуджені до розстрілу. У вироку затверджувалося, що всі вони були «активними учасниками зінов'євської антирадянської групи в Ленінграді», а згодом — «підпільної терористичної контрреволюційної групи», яку очолював так званий «ленінградський центр». 9 січня 1935 р. в Особливій нараді при НКВС СРСР у кримінальній справі «ленінградської контрреволюційної зінов'євської групи Сафарова, Залуцького й інших» були засуджені 77 чоловік. 16 січня були засуджені 19 обвинувачуваних у справі так званого «московського центру» на чолі з Зінов'євим і Каменевим. Всі ці процеси були грубо сфабриковані.
О. Г. Шатуновська у листі до А. Н. Яковлева стверджувала, що «…в особистому архіві Сталіна при нашому розслідуванні був виявлений власноручно складений список двох сфабрикованих ним „Троцькістсько-зінов'євських терористичних центрів“ — Ленінградського й Московського».
Протягом кількох наступних років Сталін використовував убивство Кірова як привід для остаточної розправи з колишніми політичними супротивниками, що очолювали різні опозиційні лінії партії в 1920-ті роки, або брали в них участь. Усіх обвинувачених було знищено за звинуваченнями в терористичній діяльності.
У закритому листі ЦК ВКП(б) «Уроки подій, пов'язаних зі злодійським убивством тов. Кірова», підготовленому й розісланому на місця в січні 1935, крім пред'явлення Каменєву й Зінов'єву повторних обвинувачень у керівництві «ленінградським» й «московським центрами», які були «по суті справи замаскованою формою білогвардійської організації», Сталін нагадував і про інші «антипартійні угруповання», що існували в історії ВКП(б) — «троцькістів», «демократичних централістів», «робочої опозиції», «правих уклоністів» та ін. Цей лист на місцях слід було розглядати як пряму вказівку до дії.
26 січня 1935 р. Сталін підписав постанову Політбюро про депортацію з Ленінграда на північ Сибіру та Якутію 663 колишніх прихильників Зінов'єва. Одночасно 325 колишніх опозиціонерів було переведено з Ленінграда на партійну роботу в інші райони. Аналогічні дії вживали й в інших місцях. Так, наприклад, 17 січня 1935 р. Політбюро ЦК КПУ порушило питання про необхідність переведення колишніх активних троцькістів і зінов'євців з великих промислових центрів республіки й про підготовку матеріалів на виключення з партії, у тому числі за приналежність до «троцькістського й троцькістсько-зінов'євського блоку».
У березні-квітні 1935 р. Особлива нарада при НКВС СРСР засудила ряд відомих партійних діячів (О. Г. Шляпніков та ін.), що підтримали в 1921 р. під час дискусії за матеріалами X з'їзду партії платформу «робочої опозиції», за сфальсифікованою справою про створення «контрреволюційної організації — групи „робочої опозиції“».
У січні-квітні 1935 р. органи НКВС «розкрили» так звану «кремлівську справу», у рамках якої було арештовано ряд службовців урядових установ у Кремлі. Їх звинуватили у створенні терористичної групи, що готувала замахи на керівників держави. У зв'язку з цією справою 3 березня 1935 р. був знятий з посади секретаря ЦВК СРСР Авель Єнукідзе. Його наступником став колишній прокурор СРСР А. І. Акулов, якого, у свою чергу, змінив перший заступник А. Я. Вишинський.
27 травня 1935 р. наказом НКВС СРСР у республіках, краях й областях були організовані «трійки» НКВС, до складу яких входили начальник управління НКВС, начальник управління міліції й обласний прокурор. «Трійки» ухвалювали рішення щодо заслання або відправлення у табори на термін до 5 років.
Хід та складові репресій
На всіх етапах репресій простежується їх планованість за чіткими лімітами
Чистка партії
З 1933 р. по 31 грудня 1934 р. проводилася «генеральна чистка» ВКП(б), продовжена до травня 1935 р., що зачепила 18,3 % з 1916,5 тисячі членів. Після її завершення почалася «перевірка партійних документів» до грудня 1935 р., що додала ще 10–20 тисяч. А 14 січня 1936 р. оголошено про «заміну партійних документів», що була здійснена до вересня 1936 р. з виключенням 18 % членів, згідно з Єжовим.
Виключені члени партії попадали під репресії в першу чергу. Основна маса більшовиків, що відіграли провідну роль у 1917 році, або пізніше, у Радянському уряді, була страчена. Єдиним членом первісного складу Політбюро 1917 року, що вцілів після чищення, був сам Сталін. З інших п'яти четверо минулого розстріляні, один, Лев Троцький, виключений з партії, вигнаний із країни й ліквідований в 1940. Із семи членів Політбюро, обраних між революцією 1917 і смертю Леніна 1924, четверо розстріляні, один (Томський) заподіяв собі смерть, двоє (В. Молотов і Калінін) залишилися живими.
З 1966 делегатів XVII з'їзду ВКП(б) («З'їзд переможців»), що відбувся в 1934 році (останній з'їзд перед чистками), 1108 було арештовано й більшість із них розстріляні.
Багато членів партії, що займали досить видне становище, були засуджені (в основному до розстрілу) Військовою колегією Верховного суду СРСР, що виносила вироки після розгляду кожної справи в закритому засіданні протягом 10–20 хвилин без участі обвинувачення й захисту на підставі списків, затверджених особисто Сталіним і його найближчими наближеними. Прецедент розгляду справ подібним чином був створений 4 жовтня 1936 року, коли Політбюро санкціонувало засудження 585 чоловік відповідно до списку, поданого Єжовим і Вишинським.
Московські процеси
У період 1936—1938 відбулися три великих відкритих процеси над колишніми вищими функціонерами компартії, які були в 20-ті роки пов'язані з троцькістською або опозицією. За кордоном їх назвали «Московськими процесами» (англ. «Moscow Trials»).
Обвинувачуваним, котрих судила Військова колегія Верховного суду СРСР, ставилося в провину співробітництво із західними розвідками з метою вбивства Сталіна й інших радянських лідерів, розпуску СРСР і відновлення капіталізму, а також організація шкідництва в різних галузях економіки з тією же метою.
- Перший Московський процес над 16 членами так званого «Троцькістсько-Зінов'євського Терористичного Центра» відбувся в серпні 1936. Основними обвинувачуваними були Зінов'єв і Каменев. Крім інших обвинувачень, їм інкримінувалося вбивство Кірова, і змова з метою вбивства Сталіна.
- Другий процес (справа «Паралельного антирадянського Троцькістського центру») в січні 1937 пройшов над 17 менш великими функціонерами, такими, як Карл Радек, Юрій П'ятаков і Григорій Сокольников. 13 чоловік розстріляні, інші відправлені в табори, де незабаром загинули.
- Третій процес у березні 1938 відбувся над 21 членами так званого «Правотроцькістського блоку». Головним обвинувачуваним був Микола Бухарін, що був главою Комінтерну, також колишній голова Раднаркому Олексій Риков, Християн Раковський, Микола Крестинський і Ягода — організатор першого московського процесу. Всі обвинувачувані, крім трьох, страчені.
Ряд західних оглядачів у той час вважали, що провина засуджених, безумовно, доведена. Всі вони зізналися, суд був відкритим, були відсутні явні свідчення катувань або накачування наркотиками. Німецький письменник Ліон Фейхтвангер, що був присутнім на Другому московському процесі, писав:
Людей, що стояли перед судом, у жодному разі не можна було вважати замученими, зневіреними істотами. Самі обвинувачувані являли собою пещених, добре одягнених чоловіків з невимушеними манерами. Вони пили чай, з кишень у них стирчали газети… За загальним виглядом це походило більше на дискусію… яку ведуть у тоні бесіди освічені люди. Створювалося враження, начебто обвинувачувані, прокурор і судді захоплені однаковими, я ледь було не сказав спортивним, інтересом з'ясувати з максимальним ступенем точності все що відбулося. Якби цей суд доручили інсценувати режисерові, то йому, імовірно, знадобилося б чимало років, чимало репетицій, щоб домогтися від обвинувачуваних такої зіграності…" |
Згодом стала домінувати точка зору, що обвинувачуваних піддавали психологічному тиску й зізнання виривали силоміць.
У травні 1937 прихильники Троцького заснували в США комісію . На московських процесах Георгій П'ятаков дав показання, що в грудні 1935 він літав в Осло для «одержання терористичних інструкцій» від Троцького. Комісія стверджувала, що, за показаннями персоналу аеродрому, цього дня жодні іноземні літаки на ньому не приземлялися. Інший обвинувачуваний, Іван Смирнов, зізнався в тім, що взяв участь в убивстві Сергія Кірова в грудні 1934, хоча в цей час уже рік перебував у в'язниці.
Комісія Д'юї склала 422-сторінкову книгу «Не винні», що стверджувала, що засуджені були не винні, а Троцький не вступав у жодні угоди з іноземними державами, ніколи не рекомендував, не планував і не намагався відновити капіталізм у СРСР.
Репресії в армії
У червні 1937 також відбувся суд над групою вищих офіцерів РСЧА, включаючи Михайла Тухачевського. Обвинувачуваним ставилося планування військового перевороту 15 травня 1937.
До складу Спеціальної судової присутності, що ухвалила обвинувачуваним найвищу кару, входило 8 чоловік; з них п'ятеро (Блюхер, Бєлов, Дибенко, Алксніс, Каширін) самі розстріляні протягом року.
Поширено версію, що репресії проти військових були викликані свідомою дезінформацією німецької розвідки про нібито існуючі зв'язки. Метою цієї дезінформації було ослаблення Червоної Армії перед війною. Однак, ця версія є помилковою, оскільки репресій в армії почалися ще наприкінці 1920-х років, коли були репресовані військові спеціалісти-колишні офіцери царської армії. В 1936 році були заарештовані Путна, Примаков і Шмідт, які належали до троцькістської опозиції. І лише після їхніх показань були заарештовані Тухачевський і його соратники.
Чистка всередині НКВС
Під час першого московського процесу наркомом внутрішніх справ і головою головного управління держбезпеки був Генріх Ягода. Він брав активну участь у розслідуванні вбивства Кірова, що лягло в основу судового процесу.
Процес відбувся в серпні 1936, і вже у вересні Ягода був переміщений на пост наркома зв'язку, 4 квітня 1937 арештований. У лютому 1938 став на Третьому московському процесі, де був обвинувачений у співробітництві з іноземними розвідками, і вбивстві Максима Горького.
6 вересня 1936 наркомом внутрішніх справ замість Ягоди призначений Єжов, під керівництвом якого були проведені Другий і Третій Московські процеси, і «Справа військових». Саме чищення 1937—1938 років асоціюється, у першу чергу, з ім'ям Єжова («Єжовщина»). У цей період вичищені були в тому числі й 2500 співробітників НКВС.
Зі співробітників держбезпеки з 1 жовтня 1936 р. по 15 серпня 1938 р. було арештовано 2273 особи, з них за «контрреволюційні злочини» — 1862. Після приходу Берії за 1939 рік до них додалося ще 937 чоловік. Частина з них була потім звільнена й відновлена в органах.
Масовий терор
2 липня 1937 року Політбюро ЦК ВКП (б) телеграфувало рішення секретарям обкомів, крайкомів, ЦК компартій союзних республік:
Помічено, що більша частина колишніх куркулів і кримінальників, висланих свого часу із різних областей у північні й сибірські райони, а потім після закінчення строку висилки, що повернулися у свої області, — є головними призвідниками всякого роду антирадянських і диверсійних злочинів, як у колгоспах і радгоспах, так і на транспорті й у деяких галузях промисловості. ЦК ВКП(б) пропонує всім секретарям обласних і крайових організацій і всім обласним, крайовим і республіканським представникам НКВС узяти на облік всіх куркулів, що повернулися на батьківщину, і кримінальників для того, щоб найбільш ворожі з них були негайно арештовані й були розстріляні в порядку адміністративного проведення їхніх справ через трійки, а інші менш активні, але все-таки ворожі елементи були б переписані й вислані в райони за вказівкою НКВС. ЦК ВКП(б) пропонує в п'ятиденний строк представити в ЦК склад трійок, а також кількість тих, що підлягають розстрілу, так само як і кількість тих, що підлягають засланню". | |
Телеграма була підписана Сталіним.
31 липня 1937 Єжов підписав схвалений Політбюро наказ НКВС № 00447 «Про операції з репресування колишніх куркулів, кримінальників й інших антирадянських елементів».
У ньому говорилося:
«Матеріалами слідства у справах антирадянських формувань установлюється, що в селі осіла значна кількість колишніх куркулів, раніше репресованих, що сховалися від репресій, що втікали з таборів, заслання і трудових поселень. Осіло багато у минулому репресованих церковників і сектантів, що були активними учасниками антирадянських збройних виступів. Залишилися майже недоторканими в селі значні кадри антирадянських політичних партій (есерів, грузмеків, дашнаків, мусаватистів, іттихадистів й ін.), а також кадри колишніх активних учасників бандитських повстань, білих, карателів, репатріантів тощо. Частина перерахованих вище елементів, пішовши із села в міста, проникла на підприємства промисловості, транспорт і на будівництва. Крім того, у селі й місті дотепер ще гніздяться значні кадри карних злочинців — скотоконокрадів, злодіїв-рецидивістів, грабіжників й ін., що відбули покарання, але втікали з місць ув'язнення і ховалися від репресій. Недостатність боротьби із цими карними контингентами створила для них умови безкарності, що сприяють їхній злочинної діяльності. Як установлено, всі ці антирадянські елементи є головними призвідниками всякого роду антирадянських і диверсійних злочинів, як у колгоспах і радгоспах, так і на транспорті й у деяких областях промисловості. Перед органами державної безпеки стоїть завдання — самим нещадним образом розгромити всю цю банду антирадянських елементів, захистити працюючий радянський народ від їхнього контрреволюційного підступу й, нарешті, раз і назавжди покінчити з їх підлою підривною роботою проти основ радянської держави». | |
Згідно з цим наказом визначалися такі категорії осіб, що підлягають репресіям:
# Колишні куркулі, що повернулися після відбуття покарання й продовжують вести активну антирадянську підривну діяльність.
| |
Даним наказом, для прискореного розгляду тисяч справ, були утворені «оперативні трійки» на рівні республік й областей. До складу трійки звичайно входили: голова — місцевий начальник НКВС, члени — місцеві прокурор і перший секретар обласного, крайового або республіканського комітету ВКП(б).
Ліміти
Для кожного регіону Радянського Союзу встановлювалися ліміти за «першою категорією» (розстріл), і за «другою категорією» (ув'язнення у таборах на строк від 8 до 10 років). Загальний ліміт на репресії в усій країні становив 268 950 чоловік, з них розстрілу підлягали 75 950 чоловік. Операцію передбачалося провести протягом чотирьох місяців.
Трійки розглядали справи за відсутності обвинувачуваних, десятки справ на кожнім засіданні. Протоколи засідання трійки надсилали начальникам оперативних груп НКВС для виконання вироків. Наказ установлював, що вироки за «першою категорією» виконуються в місцях і порядком за вказівкою наркомів внутрішніх справ, начальників обласних управлінь і відділів НКВС із обов'язковим повним збереженням у таємниці часу й місця виконання вироку.
Частина репресій проводилася відносно осіб уже засуджених, що перебували в таборах. Для них виділялися ліміти «першої категорії», і також утворювалися трійки.
Терміни дії «куркульської операції» (як вона іноді називалася в документах НКВС, оскільки колишні куркулі становили більшість репресованих) кілька разів продовжувалися, а ліміти переглядалися. Так, 31 січня 1938 постановою Політбюро для 22 регіонів були виділені додаткові ліміти в 57 тис. 200 чоловік, у тому числі по «першій категорії» — 48 тис. чоловік, 1 лютого Політбюро затверджує додатковий ліміт для таборів Далекого Сходу в 12 тис. чоловік «першої категорії», 17 лютого — додатковий ліміт для України в 30 тис. чоловік всіх категорій, 31 липня — для Далекого Сходу 15 тис. чоловік за «першою категорією», 5 тис. чоловік за другою, 29 серпня 3 тис. чоловік для Читинської області.
Для того щоб виконати й перевиконати встановлені плани з репресій, органи НКВС заарештовували й передавали на розгляд трійок справи людей найрізноманітніших професій і соціального походження.
Начальники УНКВС, одержавши розверстку на арешт декількох тисяч чоловік, були поставлені перед необхідністю заарештовувати відразу сотні й тисячі чоловік. А оскільки цим арештам треба було додати якусь видимість законності, то співробітники НКВС стали видумувати повсюдно всякого роду повстанські, право-троцькістські, шпигунсько-терористичні, диверсійно-шкідницькі й тому подібні організації, «центри», «блоки» і просто групи.
За матеріалами слідчих справ того часу, майже в усіх краях, областях і республіках існували широко розгалужені «право-троцькістські шпигунсько-терористичні, диверсійно-шкідницькі» організації й центри й, як правило, ці «організації» або «центри» очолювали перші секретарі обкомів, крайкомів або ЦК компартій союзних республік.
Так, у колишній Західній області керівником «контрреволюційної організації правих» був перший секретар обкому І. П. Румянцев, у Татарії «керівником правотроцькістського націоналістичного блоку» був колишній перший секретар обкому А. К. Лепа, керівником «антирадянської терористичної організації правих» у Челябінській області був перший секретар обкому К. В. Риндін тощо.
У Новосибірській області були «розкриті» «Сибірський комітет ПОВ», «Новосибірська Троцькістська організація в РККА», «Новосибірський Троцькістський терористичний центр», «Новосибірська фашистська націонал-соціалістська партія Німеччини», «Новосибірська латиська націонал-соціалістська фашистська організація» і ще інших 33 «антирадянських» організації й групи.
НКВС Таджицької РСР нібито розкрив контрреволюційну буржуазно-націоналістичну організацію. Зв'язки її виходили на право-троцькістський центр, Іран, Афганістан, Японію, Англію й Німеччину й контрреволюційну буржуазно-націоналістичну організацію Узбецької РСР.
У керівництві цієї організації були 4 колишні секретарі ЦК КП(б) Таджикистану, 2 колишнього голови СНК, 2 колишнього голови ЦВК республіки, 12 наркомів й 1 керівник республіканських організацій, майже всі заввідділів ЦК, 18 секретарів РК КП(б) Таджикистану, голови й заступники голів райвиконкомів, письменники, військовики та інші партійно-радянські працівники.
УНКВС у Свердловській області «розкрило» так званий «Уральський повстанський штаб — орган блоку правих, Троцькістів, есерів, церковників й агентури РОВСА», керований секретарем Свердловського обкому Кабаковым, членом КПРС із 1914 року. Цей штаб нібито поєднував 200 підрозділів, сформованих за військовим зразком, 15 повстанських організацій й 56 груп.
У Київській області вже на грудень 1937 р. було «викрито» 87 повстансько-диверсійних, терористичних організацій й 365 повстансько-диверсійних шкідницьких груп.
Тільки на одному московському авіазаводі № 24 в 1937 році було «розкрито» і ліквідовано 5 шпигунських, терористичних і диверсійно-шкідницьких груп, із загальною кількістю 50 чоловік («правотроцькістська» група й групи, нібито пов'язані з німецькою, японською, французькою й латвійською розвідками). При цьому вказувалося, що «Завод до цього дня засмічений антирадянськими соціально-чужими й підозрюваними у шпигунстві й диверсії елементами. Наявний облік цих елементів тільки за офіційними даними сягає 1000 чоловік».
Допитаний колишній керівник ГУГБ НКВС СРСР Лулов показав із цього приводу:
«…На одній з нарад слідчих, скликаній Єжовим у своєму кабінеті,… він заявив, майже дослівно: „в тім розгромі контрреволюції, що ми проводимо, ми вважаємо неминучим, що постраждають і деякі безневинні люди“….Сказано було „ми вважаємо“, і присутнім надавалося думати, що такого роду відповідальну заяву Єжов робить не від свого імені» |
.
1-й секретар ЦК КП Білорусі П. К. Пономаренко у листі до секретаря ЦК ВКП(б) Г. М. Маленкова, липень 1939 року, зазначав:
Особливо масовий характер мало створення провокаційних справ проти радянських і партійних керівників наприкінці 1937 року й початку 1938 року. Були виключені з партії й за провокаційними матеріалами арештовані керівники парторганізацій Бєлиничського, Руденського, Сенненського, Березинського, Червенського, Сиротинського, Кормянського й ряду інших районів. Протягом другої половини 1937 року й початку 1938 року за прямим завданням керівництва ЦК КП(б) у Білорусі широко розгорнулися так звані показові процеси над районними керівниками. Заарештовувалися агрономи, директори МТС, завідувачі райзо, райуполнаркомзаги, науковці. Усяка помилка або невдача в практичній роботі спричиняла обвинувачення в шкідництві, шпигунстві, диверсії й викликала репресії… |
Начальник відділу УГБ НКВС БРСР Сотников писав у своєму поясненні:
Приблизно з вересня місяця 1937 року всіх арештованих на допитах били… Серед слідчих ішло змагання, хто більше «розколе». Ця установка виходила від Бермана — колишнього наркома внутрішніх справ Білорусі, що на одній з нарад слідчих наркомату сказав: «Ленінград і Україна щодня дають на двійку по одному альбомі, і ми повинні це робити, а для цього кожен слідчий повинен давати не менше одного викриття в день. Побиття арештованих, катування, що доходили до садизму, стали основними методами допиту. Уважалося ганебним, якщо в слідчого немає жодного визнання в день. У наркоматі був суцільний стогін і лемент, який можна було чути за квартал від наркомату. У цьому особливо вирізнявся слідчий відділ» |
Справи про шпигунство розглядалися не трійками, а «двійкою», що складалася з Єжова й Вишинського, що розглядала їх на підставі так званих альбомів — списків обвинувачуваних із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові та інших установчих даних, короткого змісту висунутого обвинувачення й пропозицій слідства щодо вироку.
Усього тільки в рамках «куркульської операції» було засуджено трійками 818 тис. чоловік, з них до розстрілу 436 тис. чоловік.
З передачею Китаю до Радянського Союзу повернулося кілька десятків тисяч радянських громадян, що раніше працювали на ній, а також емігрантів. Уся ця група осіб одержала загальне ім'я «харбінці» і потім піддана репресії відповідно до наказу НКВС СРСР № 00593 від 20 вересня 1937 року. Їх було всього засуджено 29 981 чоловік, з них до розстрілу — 19 312 чоловік.
21 травня 1938 наказом НКВС були утворені «міліцейські трійки», які мали право без суду присуджувати до заслання або строків ув'язнення 3-5 років «соціально-небезпечних елементів». Ці трійки за період 1937—1938 винесли різні вироки 400 тисячам чоловік. У категорію розглянутих осіб попадали в тому численні кримінальники-рецидивісти й скупники краденого.
На початку 1938 року справи інвалідів, засуджених за різними статтями на 8-10 років таборів, переглядалися трійкою по Москві й Московській області, що присуджувала їх до вищої міри покарання, тому що їх не можна було використати як робочу силу.
— показав на допиті М. І. Семенов.«Заковський викликав мене… й у присутності Якубовича [голови трійки по Москві й Московській області] заявив, що потрібно буде переглянути справи по засуджених інвалідах на Трійці і їх постріляти…»
Репресії відносно іноземців й етнічних меншин
9 березня 1936 року Політбюро ЦК ВКП(б) видає постанова «Про міри, що відгороджують СРСР від проникнення шпигунських, терористичних і диверсійних елементів». Відповідно до його ускладнюється в'їзд у країну політемігрантів і створюється комісія для чищення міжнародних організацій на території СРСР.
- 25 липня 1937 року Єжов підписав й увів у дію телеграфом наказ № 00439, яким поставив за обов'язок місцевим органам НКВС в 5-денний строк заарештувати всіх німецьких підданих, у тому числі й політичних емігрантів, які працюють або раніше працювали на військових заводах і заводах, що мають оборонні цехи, а також залізничному транспорті, і в процесі слідства у їхніх справах «домагатися вичерпного розкриття не викритої дотепер агентури німецької розвідки». Засуджено 30 608 чол., у тому числі до розстрілу 24 858 чол.;
- 11 серпня 1937 року Єжов підписав наказ № 00485, яким наказав почати з 20 серпня широку операцію, спрямовану проти польського населення і закінчити її в 3-місячний строк. У наказі було зазначено:
«Арешту підлягають: а) Виявлені в процесі слідства й дотепер не розшукані найактивніші члени ПОВ згідно зі списком, що додається: б) всі, що залишилися в СРСР військовополонені польської армії; в) перебіжчики з Польщі, незалежно від часу переходу їх у СРСР; г) політемігранти й політобмінені з Польщі; д) колишні члени ППС й інших польських антирадянських політичних партій; е) найактивніша частина місцевих антирадянських націоналістичних елементів польських районів».оперативный приказ народного комиссара внутренних дел СССР | |
- За цим наказом було засуджено 103 489 чол., у тому числі до розстрілу 84 471 чол.;
- 17 серпня 1937 — наказ про проведення «румунської операції» щодо емігрантів і перебіжчиків з Румунії в Молдавію й Україну. Засуджено 8292 чол., у тому числі до розстрілу 5439 чол.;
- 30 листопада 1937 — директива НКВС про проведення операції щодо перебіжчиків з Латвії, активістів латиських клубів і суспільств. Засуджено 21 тис. 300 чіл., з яких 16 тис. 575 чол. розстріляні;
- 11 грудня 1937 — директива НКВС про операції щодо греків. Засуджено 12 557 чол., з яких 10 545 чол. присуджені до розстрілу;
- 14 грудня 1937 — директива НКВС про поширення репресій по «латиській лінії» на естонців, литовців, фінів, також болгар. По «естонській лінії» засуджено 9 тис. 735 чіл., у тому числі до розстрілу присуджено 7998 чіл., по «фінській лінії» засуджено 11066 чіл., з них до розстрілу присуджено 9078 чол.;
- 29 січня 1938 — директива НКВС про «іранську операцію». Засуджено 13 297 чол., з яких 2046 присуджені до розстрілу.
- 1 лютого 1938 — директива НКВС про «національну операцію» відносно болгар і македонців;
- 16 лютого 1938 — директива НКВС про арешти по «афганській лінії». Засуджено 1557 чол., з них 366 — до розстрілу;
- 23 березня 1938 — постанова Політбюро про очищення оборонної промисловості від осіб національностей, у відношенні яких проводяться репресії;
- 24 червня 1938 — директива Наркомату Оборони про звільнення із РККА військовослужбовців національностей, не представлених на території СРСР;
Як показав на допиті колишній голова трійки по Москві й Московській області М. І. Семенов,
«…Під час проведення масових операцій 1937—1938 р. з вилучення поляків, латишів, німців й ін. національностей, — арешти виконувалися без наявності компрометуючих матеріалів». А. О. Постіль, колишній начальник 3 відділення 3 відділу УНКВС у Москві й Московській області, свідчив: «Заарештовували й розстрілювали цілими родинами, у числі яких ішли зовсім неписьменні жінки, неповнолітні й навіть вагітні й усіх, як шпигунів, підводили під розстріл… тільки тому, що вони — „націонали…“. План, спущений Заковським, був 1000—1200 „націоналів“ на місяць.Спецобъект «Бутовский полигон» (история, документы, воспоминания) |
Так, наприклад, на початку 1938 року в Бодайбинський район Іркутської області виїхала оперативна група на чолі з помічником начальника УНКВС Іркутської області Б. П. Кульвецом.
Співробітник НКВС Комов показав:
«У перший же день приїзду Кульвеца було арештовано до 500 чоловік. Арешти були здійснені винятково за національними і соціальними ознаками, без наявності жодних компрометуючих матеріалів. Як правило, китайці й корейці заарештовувалися всі без винятку, з куркульських селищ бралися всі, хто міг рухатися» |
..
У показаннях співробітника НКВС Турлова про це сказано:
«Весь оперативний склад на вимогу Кульвеца представив свій облік. Мною переданий Кульвецу список осіб іноземного походження, приблизно на 600 чоловік. Тут були китайці, корейці, німці, поляки, латиші, литовці, фіни, мадяри, естонці тощо". |
.
Арешт здійснювався на підставі цих списків…
Особливо бридко проходили арешти китайців і корейців. На них у місті Бодайбо робилися облави, установлювали їхньої квартири, висилали людей на арешт із установкою заарештувати поголовно всіх китайців і корейців…
У березні місяці Кульвец, прийшовши до кабінету, де сиділи Бутаков і я, сказав:
ви мені доповіли, що заарештували всіх китайців. От я сьогодні йшов вулицею й бачив двох китайців і запропонував їх заарештувати». |
.
Яскравим свідченням проведеної операції є рапорт самого Кульвеца на ім'я начальника УНКВС, у якому говориться:
«Німецька розвідка — по цій лінії справи в мене погані. Правда, розкрита резидентура Шварц… але німці повинні вести справи серйозніше. Постараюся розкопати. Фінська — є, Чехославацька — є. Для повної колекції не можу розшукати італійця й француза… Китайців підібрав усіх. Залишилися тільки старі, хоча частина з них, 7 чоловік, викриваються як шпигуни й контрабандисти. Я думаю, що не варто на них витрачати час. Уже занадто вони старезні. Найбадьоріших забрав». |
Арештованих били й вимагали від них показання на інших осіб. На підставі цих показань, без будь-якої їхньої перевірки, робили нові масові арешти, знову арештованих знов-таки били.
Про те, як проводилося слідство, свідок Грицьких показав:
«Кульвец запровадив новий метод слідства, тобто так звану „вистойку“. Чоловік 100—150 зганяли в одну кімнату, всіх їх ставили обличчям до стіни й по кілька днів не дозволяли сідати й спати доти, поки арештовані не давали показань. Там же серед арештованих перебував стіл і письмові приладдя. Бажаючі давати показання писали самі, після чого їм дозволялося спати». |
.
Нарівні із застосуванням до арештованих заходів фізичного впливу практикувалася груба фальсифікація слідчих документів. Характерні щодо цього такі показання Турлова:
«Ще гірше виглядала справа з допитом китайців, корейців й інших національностей, масові й поголовні арешти яких були зроблені в березні 1938 року. Більшість із представників цих національностей не володіли російською мовою. Перекладачів не було, протоколи писалися також без присутності обвинувачуваних, тому що вони нічого не розуміли…» . |
«Тільки сьогодні 10-ого березня одержав рішення на 157 чоловік. Вирили 4 ями. Довелося робити підривні роботи, через вічну мерзлоту. Для майбутньої операції виділив 6 чоловік. Буду приводити виконання вироків сам. Довіряти нікому не буду й не можна. Через бездоріжжя можна возити на маленьких 3-х — 4-х місних санях. Вибрав 6 саней. Самі будемо стріляти, самі возити й проч. Прийде зробити 7-8 рейсів. Надзвичайно багато відніме часу, але більше виділяти людей не ризикую. Поки все тихо. Про результати доповім.» |
«Що б не читали друкарки пишу Вам не друковано. Операцію за рішеннями Трійки провів тільки на 115 чоловік, тому що ями пристосовані не більш, ніж під 100 чоловік». «Операцію провели із грандіозними труднощами. При особистій доповіді повідомлю докладніше. Поки все тихо й навіть не знає в'язниця. Пояснюється тим, що перед операцією провів ряд заходів що убезпечили операцію. Також доповім про їх при особистій доповіді». |
Терор у таборах ГУЛАГу й в'язницях особливого призначення
Наказом НКВС № 00447 від 30 липня 1937 р. передбачалося, серед іншого, розгляд трійками справ засуджених, що вже перебувають у таборах ГУЛАГу і в'язницях (в'язницях особливого призначення). За рішеннями трійок були розстріляні близько 8 тисяч ув'язнених , понад 8 тисяч ув'язнених Дмитровлагу, 1825 ув'язнених соловецької в'язниці особливого призначення, ув'язнені інших таборів і в'язниць. Багатьом за рішенням трійок і особливої наради були продовжені строки ув'язнення.
Одним з відомих є лісове урочище «Сандармох» (Карелія, Росія), де органи НКВС СРСР здійснювали масові страти цивільного населення. Сандармох став місцем розстрілу соловецького тюремного етапу 1937 року, в якому перебували відомі українські діячі культури, науки, військовики, технічна інтелігенція, священники. З цієї нагоди, на місці масових страт, 5 серпня 2004 року встановлено український козацький хрест.
Призупинення масового терору
Наказ про завершення
В серпні 1938 р. стали проявлятись ознаки завершення Великого терору. Лаврентій Берія обійняв 22 серпня посаду XXX des Stellvertreters von Jeschow?.
17 листопада 1938 постановою Раднаркому й ЦК ВКП(б) діяльність всіх надзвичайних органів припинена, арешти дозволені тільки із санкції суду або прокурора. Директивою Наркома внутрішніх справ Берії від 22 грудня 1938 всі вироки надзвичайних органів оголошені такими, що втратили силу, якщо вони не були приведені у виконання, або оголошені засудженими до 17 листопада.
У грудні 1938, подібно Ягоді, Єжов був також призначений на другорядний пост, у цьому випадку — наркома водного транспорту. На його місце був призначений Берія, за якого масштаби репресій були зменшені. Під його керівництвом у рамках «боротьби за відновлення соціалістичної законності» із НКВС було звільнено 7372 чоловік, з них 987 засуджені.
Репресії виконавців
Нагорі: Микола Єжов разом зі Сталіним і Молотовим на березі каналу Москва-Волга (оригінальне фото, літо 1937 р.) Внизу: Після арешту Єжова фото було відретушовано, всі сліди його присутності були прибрані. (→) |
Найвідомішою жертвою «чисток» в НКВС, який з 25 листопада 1938 очолював Берія, був Єжов. Він був арештований за обвинуваченням у співробітництві з іноземними розвідками й терористичної діяльності 10 квітня 1939 р., розстріляний 4 лютого 1940 р. генералом Василієм Блохіним.
Однак, «чистки» в НКВС розпочались ще за Єжова, але були вони зосереджені на нижчих ланках ієрархії, хоч і торкнулись попередника Єжова — Генріха Ягоди. З приходом Берії, на заміну карному переслідуванню, основним засобом «чисток» стало звільнення з органів. 1939 р. було звільнено 7372 службовця, що становило 22,9 % всіх оперативно-чекістських кадрів Комісаріату. Всього, з кінця 1938 р. до кінця 1939 р. було заарештовано 1364 співробітника НКВС. Важливою особливістю політики Берії була майже повна заміна керівників на республіканському та районному рівнях. Деяких керівників на найвищих посадах було страчено.
Однак припинення «великого терору» не означало відмову від колишніх методів роботи НКВС. Так, 10 січня 1939 р. за підписом Сталіна секретарям обкомів, крайкомів ВКП (б), компартій союзних республік, а також керівникам регіональних управлінь НКВС була спрямована шифротелеграма такого змісту:
«ЦК ВКП стало відомо, що секретарі обкомів-крайкомів, перевіряючи працівників УНКВС, ставлять їм у провину застосування фізичного впливу до арештованих, як щось злочинне. ЦК ВКП роз'ясняє, що застосування фізичного впливу в практиці НКВС було допущено з 1937 року з дозволу ЦК ВКП. При цьому було зазначено, що фізичний вплив допускається, як виняток, і притім у відношенні лише таких явних ворогів народу, які, використовуючи гуманний метод допиту, нагло відмовляються видати змовників, місяцями не дають показань, намагаються загальмувати викриття змовників, що залишилися на волі, — отже, продовжують боротьбу з Радянською владою також й у в'язниці. Досвід показує, що така установка дала свої результати, набагато прискоривши справу викриття ворогів народу. Правда, згодом на практиці метод фізичного впливу був запаскуджений мерзотниками Заковським, Литвиним, Успенським й іншими, тому що вони перетворили його з винятку в правило й стали застосовувати його до випадково арештованих чесних людей, за що вони понесли належну кару. Але цим анітрошки не опорочюється сам метод, оскільки він правильно застосовується на практиці. Відомо, що всі буржуазні розвідки застосовують фізичний вплив відносно представників соціалістичного пролетаріату, притім застосовують його в самих потворних формах. Запитується, чому соціалістична розвідка повинна бути гуманнішою відносно запеклих агентів буржуазії, заклятих ворогів робітничого класу й колгоспників. ЦК ВКП уважає, що метод фізичного впливу повинен обов'язково застосовуватися й надалі, у вигляді винятку, стосовно явних ворогів, що не роззброїлися, народу, як зовсім правильний і доцільний метод. ЦК ВКП вимагає від секретарів обкомів, райкомів, ЦК нацкомпартій, щоб вони при перевірці працівників НКВС керувалися дійсним поясненням». |
Перший секретар ЦК КП Білорусі зажадав від керівника республіканського НКВС Насєдкіна — про що той пізніше письмово доповів новому главі НКВС СРСР Берії — відсторонити від виконання службових обов'язків всіх працівників, які брали участь у побиттях арештованих. Але від цієї ідеї довелося відмовитися: Насєдкін пояснив першому секретареві ЦК, що "якщо піти цим шляхом , те треба 80 відсотків усього апарата НКВС БССР зняти з роботи й віддати під суд».
Повторні репресії 1948—1953 рр.
Наслідки
Інформація про долю розстріляних
Наказ НКВС СРСР № 00515 від 1939 р. приписував на запити родичів про долю того або іншого розстріляного відповідати, що він був засуджений на 10 років виправно-трудових таборів без права листування й передач. Восени 1945 р. наказ був скоректований — заявникам почали тепер говорити, що їхні родичі померли природною смертю в місцях позбавлення волі.
24.08.1955 р. КДБ при Раді Міністрів СРСР видав Вказівку № 108сс, що продовжило дану практику. Родичам видавалися посвідчення про смерть, у яких дати смерті вказувалися в межах 10 років від дня арешту, а причини смерті вказувалися вигадані.
Ця практика була припинена згідно з Вказівкою КДБ при Раді Міністрів СРСР № 20-сс від 21.02.63 р — родичам розстріляних, що зверталися по інформацію в органи КДБ, починаючи із цього моменту, почали усно повідомляти про те, що їхній родич розстріляний, однак тим, кому вже була повідомлена помилкова інформація, правду так і не повідомляли.
Тільки наказ КДБ СРСР № 33 від 30.03.1989 р. повністю дозволив повідомляти правду про долі розстріляних.
Члени родин репресованих
Відома фраза «Син за батька не відповідає», була вимовлена Сталіним у грудні 1935. На нараді в Москві передових комбайнерів з партійним керівництвом один з них, башкирський колгоспник Гильба, сказав: «Хоча я й син куркуля, але я буду чесно боротися за справу робітників і селян і за побудову соціалізму», на що Сталін вимовив — «Син за батька не відповідає».
Наказом НКВС № 00447 від 31.07.37 м установлювалося, що члени родин репресованих відповідно до даного наказу, які «здатні до активних антирадянських дій», з особливого рішення трійки підлягають запровадженню в табори або трудпоселення. Родини осіб, «репресованих по першій категорії», що у прикордонній смузі, підлягали переселенню за межі прикордонної смуги усередину республік, країв й областей, а ті що проживали в Москві, Ленінграді, Києві, Тбілісі, Баку, Ростові на Доні, Таганрозі й у районах Сочі, Гагри й Сухумі — підлягали виселенню із цих пунктів в інші області за їхнім вибором, за винятком прикордонних районів.
Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) № П51/144 від 5 липня 1937 р. 144. — Питання НКВС.
Всі діти підлягають розміщенню в містах за межами Москви, Ленінграда, Києва, Тифліса, Мінська, приморських міст, прикордонних міст. Секретар ЦК | |
У виконання цього наказу 15 серпня 1937 пішла відповідна директива НКВС, що мала вже ряд уточнень:
- регламентовано тотальні репресії тільки проти дружин і дітей, а не взагалі будь-яких членів родини, як у наказі Політбюро;
- дружин запропоновано заарештовувати разом із чоловіками;
- колишніх дружин запропоновано заарештовувати, тільки у випадку, якщо вони «брали участь у контрреволюційній діяльності»
- дітей старше 15 років запропоновано заарештовувати тільки у випадку, якщо вони будуть визнані «соціально-небезпечними»
- арешт вагітних жінок, що мають на руках грудних дітей, важкохворих може бути тимчасово відкладений
- діти, що залишилися після арешту матері без догляду, поміщаються в дитячі будинки, «якщо сиріт, що залишилися, побажають взяти інші родичі (не репресовані) на своє повне утримання — цьому не перешкоджати»
- механізмом виконання директиви передбачена Особлива Нарада НКВС.
Надалі подібна політика кілька разів коректувалася.
У жовтні 1937 директивою НКВС репресії у відношенні «членів родин зрадників Батьківщини» були поширені також на ряд засуджених по «національних лініях» («польська лінія», «німецька», «румунська», «харбінська»). Однак уже в листопаді такі арешти припинені.
У жовтні 1938 НКВС перейшов до арештів не всіх поголовно дружин засуджених, а тільки тих, хто «сприяв контрреволюційній роботі чоловіків», або у відношенні яких «є дані про антирадянські настрої».
Наказом НКВС 00486 1937 року на Адміністративно-господарське управління НКВС було покладено особливе завдання з вилучення дітей ворогів народу й визначення цих дітей у дитячі установи або передачі родичам на опіку. З 15 серпня 1937 року дотепер Адміністративно-господарським управлінням пророблена така робота: Усього в Союзі вилучено дітей ............................................25 342 чол. з них: а) Спрямовано в дитбудинки Наркомпроса й місцеві ясла ....22 427 чол. з них м. Москви ....................................................................1909 чол. б) Передано на опіку й повернуто матерям.....................2915 чол. | |
У більшості засуджених дружин строки закінчувалися на початку 1940-х років. Однак, у зв'язку з початком війни вже 22 червня 1941 була видана директива про заборону звільнення кримінальників й «контрреволюційних елементів». Разом з тим, уже через рік пішла інша директива про дозвіл звільнення ЧСИР, всіх звільнених у такий спосіб пропонувалося залишати в таборах на положенні вільнонайманих. Остаточне звільнення пройшло тільки після війни, при цьому колишньої ЧСИР було заборонено проживати у великих містах.
В 1950-ті роки після XX з'їзду КПРС основна маса ЧСИР була реабілітована.
Згідно з наказом НКВС № 00386 було арештовано 18 тис. дружин засуджених, і вилучено 25 тис. дітей, але основну масу членів родин репресованих не ув'язнювали в табори. Разом з тим вони піддавалися ряду інших обмежень — обмеження при вступі у ВНЗ, при прийомі на роботу, при призові в Червону Армію.
Учитися не дають можливості, служити не пускають, працювати не приймають, землю для обробки не дають … так далі не можна… це садизм |
Така дискримінація прямо підштовхувала багатьох людей приховувати елементи своєї біографії, і спровокувала кампанію «Відрікаємося від своїх батьків».
14 січня 1938 року Генеральний прокурор СРСР видає директиву про те, що звільнення членів родин репресованих є невірними, випущена відповідна постанова Політбюро.
27 серпня 1938 виходить циркуляр НКВС, що вводить можливість однобічного розлучення із засудженим/засудженої одного із чоловіка й жінки, що залишилися на волі.
Число жертв
За даними комісії «з установлення причин масових репресій проти членів і кандидатів у члени ЦК ВКП(б), обраних на XVII з'їзді партії» під головуванням Петра Поспєлова (1956 р.) в 1937-38 роках було арештовано за обвинуваченням в антирадянській діяльності 1 548 366 чоловік і з них розстріляно 681 692 (тобто в середньому розстрілювали приблизно 1000 осіб в день).
Історик В. Н. Земськов називає меншу кількість розстріляних — 642.980 чоловік (і ще не менше 500.000 померлих у таборах)[4] [ 23 грудня 2012 у Wayback Machine.].
Із числа розстріляних засуджено:
- Особливими трійками НКВС по «куркульській операції» 436 тис. чол.;
- По «національних операціях» — 247 тис. чол.;
- Військовими трибуналами — 41 тис. чол.
Доля організаторів й учасників репресій
Після закінчення періоду масованого терору вся провина за це була покладена на безпосереднього керівника акції, — Єжова Миколи Івановича, народного комісара внутрішніх справ СРСР (01.10.1936- 09.12.1938), що був розстріляний (04.02.1940).
Крім самого Єжова, за наслідки масового терору поплатилося лише дуже незначне число чекістів. Абсолютна більшість співучасників цих масових злочинів, зробивши (за радянськими мірками) «блискучу кар'єру», — протягом всього свого подальшого життя користувалися максимально можливими для них — за радянського режиму — пошаною й комфортом.
У своїй заяві Б. П. Кульвеца під час слідства сказав:
«Заявляю ще раз і з цим умру, що працював я чесно не жаліючи себе, одержав туберкульоз, не гребував ні якою роботою аж до того, що за вироками з Іркутська сам же приводив їх у виконання й у непристосованих районних умовах доводилося тягати на собі, я приходив з операції обмазаний кров'ю, але моє моральне пригноблення я піднімав тим, що робив потрібну й корисну справу Батьківщині.» |
Б. П. Кульвец був арештований в 1940 р. й в 1941 р. присуджений до розстрілу, що був замінений йому 10 роками таборів.
День пам'яті
5 серпня 2017 року, у 80-у річницю з дня початку «Великого терору» в Україні (05.08.1937), було оголошено Днем пам'яті, який відзначався в Україні на державному рівні.
Див. також
- Меморіальні місця тоталітарних репресій в Україні
- «Ніч довгих ножів» (1934 р.) — чистка штурмових загонів НСДАП, внаслідок якої була консолідована влада Гітлера.
- «Культурна революція» (1966–1976 рр.) — кампанія масових чисток в Китаї, ініційована Мао Цзедуном.
- Третій Московський процес
- Член сім'ї зрадника Батьківщини
- Тероризм
- Теракт
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 23 листопада 2008.
- . uamoderna.com. 20.07.2015. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 19 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 23 листопада 2008.
- Хлевнюк О. В. Политбюро. Механизмы политической власти в 30-е годы [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.]. М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1996. Гл. 4
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 17 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2016. Процитовано 23 листопада 2008.
- Державний архів РФ. Ф.9401. Оп.8. Д.51. Л.2.
- Архів оригіналу за 17 листопада 2007. Процитовано 24 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 23 листопада 2008.
- (Дело Кульвеца, том I, л. д. 150—153)
- (Дело Кульвеца, том I, л. д. 156)
- (Дело Кульвеца, том I, л. д. 192)
- Дело Кульвеца, том I, л. д. 142—143
- Дело Кульвеца, том I, л. д. 157
- Доклады Б. П. Кульвеца УНКВС Иркутской области. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 23 листопада 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
- Від «ворогів народу» до «ворогів-народів»: національні операції Великого терору 1937—1938 років [ 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.], — Радіо Свобода, 28 жовтня 2017
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2008. Процитовано 23 листопада 2008.
- David King: The Commissar Vanishes, Metropolitan Books, 1997, .
- Jansen, Petrov, Stalin's loyal executioner, S. 181 und 189.
- Petrow, Die Kaderpolitik des NKWD, ст. 29.
- Изменение кадрового состава НКВД СССР в ходе чисток 1937-38 гг. Petrow, Die Kaderpolitik des NKWD, ст. 31
- McLoughlin, «Vernichtung des Fremden», ст. 114.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 23 листопада 2008.
- [1] [ 15 січня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 23 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
Основні документи
|
|
Посилання та Література
У Вікіджерелах є Єжовщина |
- Карателі та жертви — документи про «Великий терор» з Архіву СБУ [ 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Електронний архів Українського визвольного руху
- «Большой террор»:1937-1938. Краткая хроника [ 27 січня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- 1937. Большая чистка. НКВД против ЧК [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Тези: 1937 рік і сучаснісить — Міжнародна організація «Меморіал» [ 22 вересня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Доклад «комиссии Поспелова» (1956 г.) [ 12 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Интернет-ресурсы Международного историко-просветительського, правозащитного и благотворительного общества «Мемориал» [ 4 січня 2012 у Wayback Machine.] — организации, занимающейся изучением обстоятельств репрессий в СССР и восстановлением списков пострадавших людей:
- Списки жертв политических репрессий [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Расстрелы в Москве [ 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — восстановленные списки расстрелянных жителей
- Сталинские расстрельные списки [ 27 лютого 2016 у Wayback Machine.] — перечни людей, осужденных по личной санкции И. В. Сталина и его ближайших соратников по Политбюро ЦК ВКП(б) к разным мерам наказания
- Подборка ссылок о Єжовщине [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Н. Г. Охотин, А. Б. Рогинський «Большой террор»: 1937—1938. Краткая хроника [ 27 січня 2010 у Wayback Machine.]
- А. М. Бирюков
- Шуткова Елена Юрьевна. Советские политические репрессии в отношении несовершеннолетних (1917—1953 ГГ.)./Диссертация… канд. ист. наук. — Ижевск: Удмуртский государственный уныверситет, 2003. — 289 с. (На правах рукописи)
- Пам'ятники жертвам політичних репресій в СРСР [ 5 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статті С. І. Білокінь. — К.: Смолоскип, 2007. — 519 с.
- Советская деревня глазами ВЧК–ОГПУ–НКВД: 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М.: РОССПЭН, 2000–2005;
- Трагедия советской деревни: Коллективизация и раскулачивание: 1927–1939: Документы и материалы: В 5 т. – М.: РОССПЭН, 1999–2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli kij tero r najmenuvannya dobi v istoriyi SRSR 1937 1938 roki koli stalinski represiyi buli rizko posileni ta dovedeni do maksimumu svoyeyi intensivnosti Insha poshirena nazva cogo istorichnogo periodu Yezho vshina pov yazana z tim sho kerivnikom narodnogo komisariatu vnutrishnih sprav u toj chas buv Mikola Ivanovich Yezhov Velikij terorMisce roztashuvannyaSRSR Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon MNRChas data pochatkuserpen 1936Chas data zakinchennya17 listopada 1938Uchasnik i Stalin Josip Vissarionovich Yezhov Mikola Ivanovich Yagoda Genrih Grigorovich Beriya Lavrentij Pavlovich Syerov Ivan Oleksandrovich Molotov V yacheslav Mihajlovich Vishinskij Andrij Yanuarijovich Kaganovich Lazar Mojsejovich Voroshilov Kliment Yefremovich i Ejhe Robert Indrikovich Velikij teror u Vikishovishi Velikij teror otrimav nazvu za knizhkoyu Roberta Konkvesta The Great Terror Stalin s Purge of the Thirties 1968 Velikij teror stalinski chistki 30 h rokiv Za kordonom poshirenij termin Velika chistka angl The Great Purge MasshtabiTipovij vityag z protokolu NKVS Trijki shodo rozstrilu gromadyan Masovij teror togo periodu todishnya vlada krayini vchinyala na vsij teritoriyi SRSR a takozh v Ukrayini Mongoliyi i Tuvi na pidstavi spushenih na miscya Mikoloyu Yezhovim cifr planovih zavdan shodo viyavlennya ta pokarannya tak zvanih vorogiv narodu Pokazovim stalo strimke zrostannya chisla rozstrilyanih 1118 osib v 1936 roci i 353 074 osobi v 1937 Protyagom kampaniyi do uv yaznenih yaknajshirshe zastosovuvalisya viroki do rozstrilu sho ne pidlyagali oskarzhennyu vinosilisya najchastishe bez bud yakogo sudu Trijkami NKVS j negajno privodilis u vikonannya Rodichiv zasudzhenih represuvali za sam lishe fakt sporidnennya z nimi Diti represovanih yaki zalishilisya bez batkiv pomishalis u specialni dityachi budinki dlya ditej vorogiv narodu abo tak zvani u suchasnih doslidzhennyah dityachi gulagi Organizatori Velikogo teroru inscenuvali ryad pokazovih procesiv najvidomishimi z yakih ye moskovski procesi proti predstavnikiv elit u politici vijsku ekonomici derzhavnomu aparati nauci ta kulturi Tayemni masovi operaciyi z seredini 1937 r vid yakih postrazhdali tak zvani kurkuli socialno shkidlivi ta socialno nebezpechni elementi ta sprichinili bilshu chastinu zhertv teroru Cherez tri roki pislya smerti Stalina togochasnij Pershij sekretar CK KPRS Mikita Hrushov u tayemnij promovi na XX z yizdi partiyi 1956 r torknuvsya temi politichnih chistok proti chleniv partiyi Masovi operaciyi vse odno lishalisya derzhavnoyu tayemniceyu Lishe pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu ta vidkrittya dostupu do tayemnih arhiviv stalo mozhlivo ohopiti rozmah i glibinu Velikogo teroru U doslidzhennyah Velikogo teroru trivalij chas zalishalisya superechnosti shodo kilkosti zhertv i jogo prichini Tut zitknulisya poglyadi pribichnikiv i doslidnikami yaki vbachali prichinu teroru v superechnostyah radyanskogo suspilstva u politichnomu konflikti mizh centrom i periferiyeyu Pochatok kampaniyiSignalom do pochatku masovih represij posluzhilo vbivstvo Sergiya Kirova 1 grudnya 1934 r Cogo zh dnya za iniciativoyu Stalina CVK i RNK SRSR uhvalili postanovu Pro vnesennya zmin do chinnih kriminalno procesualnih kodeksiv soyuznih respublik takogo zmistu Vnesti taki zmini v diyuchi kriminalno procesualni kodeksi soyuznih respublik z rozsliduvannya j rozglyadu sprav pro teroristichni organizaciyi j teroristichni akti proti pracivnikiv radyanskoyi vladi Slidstvo v cih spravah zakinchuvati v strok ne bilshe desyati dniv Obvinuvalnij visnovok vruchati obvinuvachuvanim za odnu dobu do rozglyadu spravi v sudi Spravi sluhati bez uchasti storin Kasacijnogo oskarzhennya virokiv yak i podachi klopotan pro pomiluvannya ne dopuskati Virok do vishoyi miri pokarannya zdijsnyuvati negajno pislya vinesennya viroku Pri rozsliduvanni spravi pro vbivstvo Kirova Stalin nakazav rozroblyati zinov yevskij slid zvinuvativshi v ubivstvi Kirova G Ye Zinov yeva L B Kamenyeva ta yihnih prihilnikiv Cherez kilka dniv pochalisya areshti kolishnih prihilnikiv zinov yevskoyi opoziciyi a 16 grudnya buli areshtovani sami Kamenyev i Zinov yev 28 29 grudnya 14 cholovik bezposeredno obvinuvachenih v organizaciyi vbivstva buli zasudzheni do rozstrilu U viroku zatverdzhuvalosya sho vsi voni buli aktivnimi uchasnikami zinov yevskoyi antiradyanskoyi grupi v Leningradi a zgodom pidpilnoyi teroristichnoyi kontrrevolyucijnoyi grupi yaku ocholyuvav tak zvanij leningradskij centr 9 sichnya 1935 r v Osoblivij naradi pri NKVS SRSR u kriminalnij spravi leningradskoyi kontrrevolyucijnoyi zinov yevskoyi grupi Safarova Zaluckogo j inshih buli zasudzheni 77 cholovik 16 sichnya buli zasudzheni 19 obvinuvachuvanih u spravi tak zvanogo moskovskogo centru na choli z Zinov yevim i Kamenevim Vsi ci procesi buli grubo sfabrikovani O G Shatunovska u listi do A N Yakovleva stverdzhuvala sho v osobistomu arhivi Stalina pri nashomu rozsliduvanni buv viyavlenij vlasnoruchno skladenij spisok dvoh sfabrikovanih nim Trockistsko zinov yevskih teroristichnih centriv Leningradskogo j Moskovskogo Protyagom kilkoh nastupnih rokiv Stalin vikoristovuvav ubivstvo Kirova yak privid dlya ostatochnoyi rozpravi z kolishnimi politichnimi suprotivnikami sho ocholyuvali rizni opozicijni liniyi partiyi v 1920 ti roki abo brali v nih uchast Usih obvinuvachenih bulo znisheno za zvinuvachennyami v teroristichnij diyalnosti U zakritomu listi CK VKP b Uroki podij pov yazanih zi zlodijskim ubivstvom tov Kirova pidgotovlenomu j rozislanomu na miscya v sichni 1935 krim pred yavlennya Kamenyevu j Zinov yevu povtornih obvinuvachen u kerivnictvi leningradskim j moskovskim centrami yaki buli po suti spravi zamaskovanoyu formoyu bilogvardijskoyi organizaciyi Stalin nagaduvav i pro inshi antipartijni ugrupovannya sho isnuvali v istoriyi VKP b trockistiv demokratichnih centralistiv robochoyi opoziciyi pravih uklonistiv ta in Cej list na miscyah slid bulo rozglyadati yak pryamu vkazivku do diyi 26 sichnya 1935 r Stalin pidpisav postanovu Politbyuro pro deportaciyu z Leningrada na pivnich Sibiru ta Yakutiyu 663 kolishnih prihilnikiv Zinov yeva Odnochasno 325 kolishnih opozicioneriv bulo perevedeno z Leningrada na partijnu robotu v inshi rajoni Analogichni diyi vzhivali j v inshih miscyah Tak napriklad 17 sichnya 1935 r Politbyuro CK KPU porushilo pitannya pro neobhidnist perevedennya kolishnih aktivnih trockistiv i zinov yevciv z velikih promislovih centriv respubliki j pro pidgotovku materialiv na viklyuchennya z partiyi u tomu chisli za prinalezhnist do trockistskogo j trockistsko zinov yevskogo bloku U berezni kvitni 1935 r Osobliva narada pri NKVS SRSR zasudila ryad vidomih partijnih diyachiv O G Shlyapnikov ta in sho pidtrimali v 1921 r pid chas diskusiyi za materialami X z yizdu partiyi platformu robochoyi opoziciyi za sfalsifikovanoyu spravoyu pro stvorennya kontrrevolyucijnoyi organizaciyi grupi robochoyi opoziciyi U sichni kvitni 1935 r organi NKVS rozkrili tak zvanu kremlivsku spravu u ramkah yakoyi bulo areshtovano ryad sluzhbovciv uryadovih ustanov u Kremli Yih zvinuvatili u stvorenni teroristichnoyi grupi sho gotuvala zamahi na kerivnikiv derzhavi U zv yazku z ciyeyu spravoyu 3 bereznya 1935 r buv znyatij z posadi sekretarya CVK SRSR Avel Yenukidze Jogo nastupnikom stav kolishnij prokuror SRSR A I Akulov yakogo u svoyu chergu zminiv pershij zastupnik A Ya Vishinskij 27 travnya 1935 r nakazom NKVS SRSR u respublikah krayah j oblastyah buli organizovani trijki NKVS do skladu yakih vhodili nachalnik upravlinnya NKVS nachalnik upravlinnya miliciyi j oblasnij prokuror Trijki uhvalyuvali rishennya shodo zaslannya abo vidpravlennya u tabori na termin do 5 rokiv Hid ta skladovi represijNa vsih etapah represij prostezhuyetsya yih planovanist za chitkimi limitami Chistka partiyi Z 1933 r po 31 grudnya 1934 r provodilasya generalna chistka VKP b prodovzhena do travnya 1935 r sho zachepila 18 3 z 1916 5 tisyachi chleniv Pislya yiyi zavershennya pochalasya perevirka partijnih dokumentiv do grudnya 1935 r sho dodala she 10 20 tisyach A 14 sichnya 1936 r ogolosheno pro zaminu partijnih dokumentiv sho bula zdijsnena do veresnya 1936 r z viklyuchennyam 18 chleniv zgidno z Yezhovim Viklyucheni chleni partiyi popadali pid represiyi v pershu chergu Osnovna masa bilshovikiv sho vidigrali providnu rol u 1917 roci abo piznishe u Radyanskomu uryadi bula strachena Yedinim chlenom pervisnogo skladu Politbyuro 1917 roku sho vciliv pislya chishennya buv sam Stalin Z inshih p yati chetvero minulogo rozstrilyani odin Lev Trockij viklyuchenij z partiyi vignanij iz krayini j likvidovanij v 1940 Iz semi chleniv Politbyuro obranih mizh revolyuciyeyu 1917 i smertyu Lenina 1924 chetvero rozstrilyani odin Tomskij zapodiyav sobi smert dvoye V Molotov i Kalinin zalishilisya zhivimi Z 1966 delegativ XVII z yizdu VKP b Z yizd peremozhciv sho vidbuvsya v 1934 roci ostannij z yizd pered chistkami 1108 bulo areshtovano j bilshist iz nih rozstrilyani Bagato chleniv partiyi sho zajmali dosit vidne stanovishe buli zasudzheni v osnovnomu do rozstrilu Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR sho vinosila viroki pislya rozglyadu kozhnoyi spravi v zakritomu zasidanni protyagom 10 20 hvilin bez uchasti obvinuvachennya j zahistu na pidstavi spiskiv zatverdzhenih osobisto Stalinim i jogo najblizhchimi nablizhenimi Precedent rozglyadu sprav podibnim chinom buv stvorenij 4 zhovtnya 1936 roku koli Politbyuro sankcionuvalo zasudzhennya 585 cholovik vidpovidno do spisku podanogo Yezhovim i Vishinskim Moskovski procesi Dokladnishe Moskovskij proces U period 1936 1938 vidbulisya tri velikih vidkritih procesi nad kolishnimi vishimi funkcionerami kompartiyi yaki buli v 20 ti roki pov yazani z trockistskoyu abo opoziciyeyu Za kordonom yih nazvali Moskovskimi procesami angl Moscow Trials Obvinuvachuvanim kotrih sudila Vijskova kolegiya Verhovnogo sudu SRSR stavilosya v provinu spivrobitnictvo iz zahidnimi rozvidkami z metoyu vbivstva Stalina j inshih radyanskih lideriv rozpusku SRSR i vidnovlennya kapitalizmu a takozh organizaciya shkidnictva v riznih galuzyah ekonomiki z tiyeyu zhe metoyu Pershij Moskovskij proces nad 16 chlenami tak zvanogo Trockistsko Zinov yevskogo Teroristichnogo Centra vidbuvsya v serpni 1936 Osnovnimi obvinuvachuvanimi buli Zinov yev i Kamenev Krim inshih obvinuvachen yim inkriminuvalosya vbivstvo Kirova i zmova z metoyu vbivstva Stalina Drugij proces sprava Paralelnogo antiradyanskogo Trockistskogo centru v sichni 1937 projshov nad 17 mensh velikimi funkcionerami takimi yak Karl Radek Yurij P yatakov i Grigorij Sokolnikov 13 cholovik rozstrilyani inshi vidpravleni v tabori de nezabarom zaginuli Tretij proces u berezni 1938 vidbuvsya nad 21 chlenami tak zvanogo Pravotrockistskogo bloku Golovnim obvinuvachuvanim buv Mikola Buharin sho buv glavoyu Kominternu takozh kolishnij golova Radnarkomu Oleksij Rikov Hristiyan Rakovskij Mikola Krestinskij i Yagoda organizator pershogo moskovskogo procesu Vsi obvinuvachuvani krim troh stracheni Ryad zahidnih oglyadachiv u toj chas vvazhali sho provina zasudzhenih bezumovno dovedena Vsi voni ziznalisya sud buv vidkritim buli vidsutni yavni svidchennya katuvan abo nakachuvannya narkotikami Nimeckij pismennik Lion Fejhtvanger sho buv prisutnim na Drugomu moskovskomu procesi pisav Lyudej sho stoyali pered sudom u zhodnomu razi ne mozhna bulo vvazhati zamuchenimi znevirenimi istotami Sami obvinuvachuvani yavlyali soboyu peshenih dobre odyagnenih cholovikiv z nevimushenimi manerami Voni pili chaj z kishen u nih stirchali gazeti Za zagalnim viglyadom ce pohodilo bilshe na diskusiyu yaku vedut u toni besidi osvicheni lyudi Stvoryuvalosya vrazhennya nachebto obvinuvachuvani prokuror i suddi zahopleni odnakovimi ya led bulo ne skazav sportivnim interesom z yasuvati z maksimalnim stupenem tochnosti vse sho vidbulosya Yakbi cej sud doruchili inscenuvati rezhiserovi to jomu imovirno znadobilosya b chimalo rokiv chimalo repeticij shob domogtisya vid obvinuvachuvanih takoyi zigranosti Zgodom stala dominuvati tochka zoru sho obvinuvachuvanih piddavali psihologichnomu tisku j ziznannya virivali silomic U travni 1937 prihilniki Trockogo zasnuvali v SShA komisiyu Na moskovskih procesah Georgij P yatakov dav pokazannya sho v grudni 1935 vin litav v Oslo dlya oderzhannya teroristichnih instrukcij vid Trockogo Komisiya stverdzhuvala sho za pokazannyami personalu aerodromu cogo dnya zhodni inozemni litaki na nomu ne prizemlyalisya Inshij obvinuvachuvanij Ivan Smirnov ziznavsya v tim sho vzyav uchast v ubivstvi Sergiya Kirova v grudni 1934 hocha v cej chas uzhe rik perebuvav u v yaznici Komisiya D yuyi sklala 422 storinkovu knigu Ne vinni sho stverdzhuvala sho zasudzheni buli ne vinni a Trockij ne vstupav u zhodni ugodi z inozemnimi derzhavami nikoli ne rekomenduvav ne planuvav i ne namagavsya vidnoviti kapitalizm u SRSR Represiyi v armiyi Dokladnishe Proces u spravi vijskovo fashistskogo zakolotu ta Represiyi u Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi U chervni 1937 takozh vidbuvsya sud nad grupoyu vishih oficeriv RSChA vklyuchayuchi Mihajla Tuhachevskogo Obvinuvachuvanim stavilosya planuvannya vijskovogo perevorotu 15 travnya 1937 Do skladu Specialnoyi sudovoyi prisutnosti sho uhvalila obvinuvachuvanim najvishu karu vhodilo 8 cholovik z nih p yatero Blyuher Byelov Dibenko Alksnis Kashirin sami rozstrilyani protyagom roku Poshireno versiyu sho represiyi proti vijskovih buli viklikani svidomoyu dezinformaciyeyu nimeckoyi rozvidki pro nibito isnuyuchi zv yazki Metoyu ciyeyi dezinformaciyi bulo oslablennya Chervonoyi Armiyi pered vijnoyu Odnak cya versiya ye pomilkovoyu oskilki represij v armiyi pochalisya she naprikinci 1920 h rokiv koli buli represovani vijskovi specialisti kolishni oficeri carskoyi armiyi V 1936 roci buli zaareshtovani Putna Primakov i Shmidt yaki nalezhali do trockistskoyi opoziciyi I lishe pislya yihnih pokazan buli zaareshtovani Tuhachevskij i jogo soratniki Chistka vseredini NKVS Pid chas pershogo moskovskogo procesu narkomom vnutrishnih sprav i golovoyu golovnogo upravlinnya derzhbezpeki buv Genrih Yagoda Vin brav aktivnu uchast u rozsliduvanni vbivstva Kirova sho lyaglo v osnovu sudovogo procesu Proces vidbuvsya v serpni 1936 i vzhe u veresni Yagoda buv peremishenij na post narkoma zv yazku 4 kvitnya 1937 areshtovanij U lyutomu 1938 stav na Tretomu moskovskomu procesi de buv obvinuvachenij u spivrobitnictvi z inozemnimi rozvidkami i vbivstvi Maksima Gorkogo 6 veresnya 1936 narkomom vnutrishnih sprav zamist Yagodi priznachenij Yezhov pid kerivnictvom yakogo buli provedeni Drugij i Tretij Moskovski procesi i Sprava vijskovih Same chishennya 1937 1938 rokiv asociyuyetsya u pershu chergu z im yam Yezhova Yezhovshina U cej period vichisheni buli v tomu chisli j 2500 spivrobitnikiv NKVS Zi spivrobitnikiv derzhbezpeki z 1 zhovtnya 1936 r po 15 serpnya 1938 r bulo areshtovano 2273 osobi z nih za kontrrevolyucijni zlochini 1862 Pislya prihodu Beriyi za 1939 rik do nih dodalosya she 937 cholovik Chastina z nih bula potim zvilnena j vidnovlena v organah Masovij teror 2 lipnya 1937 roku Politbyuro CK VKP b telegrafuvalo rishennya sekretaryam obkomiv krajkomiv CK kompartij soyuznih respublik Pomicheno sho bilsha chastina kolishnih kurkuliv i kriminalnikiv vislanih svogo chasu iz riznih oblastej u pivnichni j sibirski rajoni a potim pislya zakinchennya stroku visilki sho povernulisya u svoyi oblasti ye golovnimi prizvidnikami vsyakogo rodu antiradyanskih i diversijnih zlochiniv yak u kolgospah i radgospah tak i na transporti j u deyakih galuzyah promislovosti CK VKP b proponuye vsim sekretaryam oblasnih i krajovih organizacij i vsim oblasnim krajovim i respublikanskim predstavnikam NKVS uzyati na oblik vsih kurkuliv sho povernulisya na batkivshinu i kriminalnikiv dlya togo shob najbilsh vorozhi z nih buli negajno areshtovani j buli rozstrilyani v poryadku administrativnogo provedennya yihnih sprav cherez trijki a inshi mensh aktivni ale vse taki vorozhi elementi buli b perepisani j vislani v rajoni za vkazivkoyu NKVS CK VKP b proponuye v p yatidennij strok predstaviti v CK sklad trijok a takozh kilkist tih sho pidlyagayut rozstrilu tak samo yak i kilkist tih sho pidlyagayut zaslannyu Telegrama bula pidpisana Stalinim 31 lipnya 1937 Yezhov pidpisav shvalenij Politbyuro nakaz NKVS 00447 Pro operaciyi z represuvannya kolishnih kurkuliv kriminalnikiv j inshih antiradyanskih elementiv U nomu govorilosya Materialami slidstva u spravah antiradyanskih formuvan ustanovlyuyetsya sho v seli osila znachna kilkist kolishnih kurkuliv ranishe represovanih sho shovalisya vid represij sho vtikali z taboriv zaslannya i trudovih poselen Osilo bagato u minulomu represovanih cerkovnikiv i sektantiv sho buli aktivnimi uchasnikami antiradyanskih zbrojnih vistupiv Zalishilisya majzhe nedotorkanimi v seli znachni kadri antiradyanskih politichnih partij eseriv gruzmekiv dashnakiv musavatistiv ittihadistiv j in a takozh kadri kolishnih aktivnih uchasnikiv banditskih povstan bilih karateliv repatriantiv tosho Chastina pererahovanih vishe elementiv pishovshi iz sela v mista pronikla na pidpriyemstva promislovosti transport i na budivnictva Krim togo u seli j misti doteper she gnizdyatsya znachni kadri karnih zlochinciv skotokonokradiv zlodiyiv recidivistiv grabizhnikiv j in sho vidbuli pokarannya ale vtikali z misc uv yaznennya i hovalisya vid represij Nedostatnist borotbi iz cimi karnimi kontingentami stvorila dlya nih umovi bezkarnosti sho spriyayut yihnij zlochinnoyi diyalnosti Yak ustanovleno vsi ci antiradyanski elementi ye golovnimi prizvidnikami vsyakogo rodu antiradyanskih i diversijnih zlochiniv yak u kolgospah i radgospah tak i na transporti j u deyakih oblastyah promislovosti Pered organami derzhavnoyi bezpeki stoyit zavdannya samim neshadnim obrazom rozgromiti vsyu cyu bandu antiradyanskih elementiv zahistiti pracyuyuchij radyanskij narod vid yihnogo kontrrevolyucijnogo pidstupu j nareshti raz i nazavzhdi pokinchiti z yih pidloyu pidrivnoyu robotoyu proti osnov radyanskoyi derzhavi Zgidno z cim nakazom viznachalisya taki kategoriyi osib sho pidlyagayut represiyam Kolishni kurkuli sho povernulisya pislya vidbuttya pokarannya j prodovzhuyut vesti aktivnu antiradyansku pidrivnu diyalnist Kolishni kurkuli sho vtikali z taboriv abo trudposelen a takozh kurkuli sho unikli rozkurkulyuvannya i vedut antiradyansku diyalnist Kolishni kurkuli j socialno nebezpechni elementi sho skladalisya v povstanskih fashistskih teroristichnih i banditskih formuvannyah sho vidbuli pokarannya sho unikli represij abo vtekli z misc uv yaznennya j onovili svoyu antiradyansku zlochinnu diyalnist Chleni antiradyanskih partij eseri gruzmeki musavatisti ittihadisti j dashnaki sho buli bilimi zhandarmami chinovnikami karatelyami banditami bandposobnikami perepravshikami reemigrantami sho unikli represij sho vtekli z misc uv yaznennya j prodovzhuyut vesti aktivnu antiradyansku diyalnist Vikriti slidchimi j perevirenimi agenturnimi materialami najbilsh vorozhi j aktivni uchasniki kozacko bilogvardijskih povstanskih organizacij fashistskih teroristichnih i shpigunsko diversijnih kontrrevolyucijnih formuvan Najaktivnishi antiradyanski elementi z kolishnih kurkuliv karateliv banditiv bilih sektantskih aktivistiv cerkovnikiv j inshih yaki vtrimuyutsya u v yaznicyah taborah trudovih selishah i koloniyah i prodovzhuyut vesti tam aktivnu antiradyansku pidrivnu robotu Kriminalniki banditi grabizhniki zlodiyi recidivisti kontrabandisti profesionali aferisti recidivisti skotokonokradiyi sho vedut zlochinnu diyalnist i pov yazani zi zlochinnim seredovishem Kriminalni elementi sho perebuvayut u taborah i trudposelennyah i vedut v nih zlochinnu diyalnist Danim nakazom dlya priskorenogo rozglyadu tisyach sprav buli utvoreni operativni trijki na rivni respublik j oblastej Do skladu trijki zvichajno vhodili golova miscevij nachalnik NKVS chleni miscevi prokuror i pershij sekretar oblasnogo krajovogo abo respublikanskogo komitetu VKP b Limiti Dlya kozhnogo regionu Radyanskogo Soyuzu vstanovlyuvalisya limiti za pershoyu kategoriyeyu rozstril i za drugoyu kategoriyeyu uv yaznennya u taborah na strok vid 8 do 10 rokiv Zagalnij limit na represiyi v usij krayini stanoviv 268 950 cholovik z nih rozstrilu pidlyagali 75 950 cholovik Operaciyu peredbachalosya provesti protyagom chotiroh misyaciv Trijki rozglyadali spravi za vidsutnosti obvinuvachuvanih desyatki sprav na kozhnim zasidanni Protokoli zasidannya trijki nadsilali nachalnikam operativnih grup NKVS dlya vikonannya virokiv Nakaz ustanovlyuvav sho viroki za pershoyu kategoriyeyu vikonuyutsya v miscyah i poryadkom za vkazivkoyu narkomiv vnutrishnih sprav nachalnikiv oblasnih upravlin i viddiliv NKVS iz obov yazkovim povnim zberezhennyam u tayemnici chasu j miscya vikonannya viroku Chastina represij provodilasya vidnosno osib uzhe zasudzhenih sho perebuvali v taborah Dlya nih vidilyalisya limiti pershoyi kategoriyi i takozh utvoryuvalisya trijki Termini diyi kurkulskoyi operaciyi yak vona inodi nazivalasya v dokumentah NKVS oskilki kolishni kurkuli stanovili bilshist represovanih kilka raziv prodovzhuvalisya a limiti pereglyadalisya Tak 31 sichnya 1938 postanovoyu Politbyuro dlya 22 regioniv buli vidileni dodatkovi limiti v 57 tis 200 cholovik u tomu chisli po pershij kategoriyi 48 tis cholovik 1 lyutogo Politbyuro zatverdzhuye dodatkovij limit dlya taboriv Dalekogo Shodu v 12 tis cholovik pershoyi kategoriyi 17 lyutogo dodatkovij limit dlya Ukrayini v 30 tis cholovik vsih kategorij 31 lipnya dlya Dalekogo Shodu 15 tis cholovik za pershoyu kategoriyeyu 5 tis cholovik za drugoyu 29 serpnya 3 tis cholovik dlya Chitinskoyi oblasti Dlya togo shob vikonati j perevikonati vstanovleni plani z represij organi NKVS zaareshtovuvali j peredavali na rozglyad trijok spravi lyudej najriznomanitnishih profesij i socialnogo pohodzhennya Nachalniki UNKVS oderzhavshi rozverstku na aresht dekilkoh tisyach cholovik buli postavleni pered neobhidnistyu zaareshtovuvati vidrazu sotni j tisyachi cholovik A oskilki cim areshtam treba bulo dodati yakus vidimist zakonnosti to spivrobitniki NKVS stali vidumuvati povsyudno vsyakogo rodu povstanski pravo trockistski shpigunsko teroristichni diversijno shkidnicki j tomu podibni organizaciyi centri bloki i prosto grupi Za materialami slidchih sprav togo chasu majzhe v usih krayah oblastyah i respublikah isnuvali shiroko rozgaluzheni pravo trockistski shpigunsko teroristichni diversijno shkidnicki organizaciyi j centri j yak pravilo ci organizaciyi abo centri ocholyuvali pershi sekretari obkomiv krajkomiv abo CK kompartij soyuznih respublik Tak u kolishnij Zahidnij oblasti kerivnikom kontrrevolyucijnoyi organizaciyi pravih buv pershij sekretar obkomu I P Rumyancev u Tatariyi kerivnikom pravotrockistskogo nacionalistichnogo bloku buv kolishnij pershij sekretar obkomu A K Lepa kerivnikom antiradyanskoyi teroristichnoyi organizaciyi pravih u Chelyabinskij oblasti buv pershij sekretar obkomu K V Rindin tosho U Novosibirskij oblasti buli rozkriti Sibirskij komitet POV Novosibirska Trockistska organizaciya v RKKA Novosibirskij Trockistskij teroristichnij centr Novosibirska fashistska nacional socialistska partiya Nimechchini Novosibirska latiska nacional socialistska fashistska organizaciya i she inshih 33 antiradyanskih organizaciyi j grupi NKVS Tadzhickoyi RSR nibito rozkriv kontrrevolyucijnu burzhuazno nacionalistichnu organizaciyu Zv yazki yiyi vihodili na pravo trockistskij centr Iran Afganistan Yaponiyu Angliyu j Nimechchinu j kontrrevolyucijnu burzhuazno nacionalistichnu organizaciyu Uzbeckoyi RSR U kerivnictvi ciyeyi organizaciyi buli 4 kolishni sekretari CK KP b Tadzhikistanu 2 kolishnogo golovi SNK 2 kolishnogo golovi CVK respubliki 12 narkomiv j 1 kerivnik respublikanskih organizacij majzhe vsi zavviddiliv CK 18 sekretariv RK KP b Tadzhikistanu golovi j zastupniki goliv rajvikonkomiv pismenniki vijskoviki ta inshi partijno radyanski pracivniki UNKVS u Sverdlovskij oblasti rozkrilo tak zvanij Uralskij povstanskij shtab organ bloku pravih Trockistiv eseriv cerkovnikiv j agenturi ROVSA kerovanij sekretarem Sverdlovskogo obkomu Kabakovym chlenom KPRS iz 1914 roku Cej shtab nibito poyednuvav 200 pidrozdiliv sformovanih za vijskovim zrazkom 15 povstanskih organizacij j 56 grup U Kiyivskij oblasti vzhe na gruden 1937 r bulo vikrito 87 povstansko diversijnih teroristichnih organizacij j 365 povstansko diversijnih shkidnickih grup Tilki na odnomu moskovskomu aviazavodi 24 v 1937 roci bulo rozkrito i likvidovano 5 shpigunskih teroristichnih i diversijno shkidnickih grup iz zagalnoyu kilkistyu 50 cholovik pravotrockistska grupa j grupi nibito pov yazani z nimeckoyu yaponskoyu francuzkoyu j latvijskoyu rozvidkami Pri comu vkazuvalosya sho Zavod do cogo dnya zasmichenij antiradyanskimi socialno chuzhimi j pidozryuvanimi u shpigunstvi j diversiyi elementami Nayavnij oblik cih elementiv tilki za oficijnimi danimi syagaye 1000 cholovik Dopitanij kolishnij kerivnik GUGB NKVS SRSR Lulov pokazav iz cogo privodu Na odnij z narad slidchih sklikanij Yezhovim u svoyemu kabineti vin zayaviv majzhe doslivno v tim rozgromi kontrrevolyuciyi sho mi provodimo mi vvazhayemo neminuchim sho postrazhdayut i deyaki beznevinni lyudi Skazano bulo mi vvazhayemo i prisutnim nadavalosya dumati sho takogo rodu vidpovidalnu zayavu Yezhov robit ne vid svogo imeni 1 j sekretar CK KP Bilorusi P K Ponomarenko u listi do sekretarya CK VKP b G M Malenkova lipen 1939 roku zaznachav Osoblivo masovij harakter malo stvorennya provokacijnih sprav proti radyanskih i partijnih kerivnikiv naprikinci 1937 roku j pochatku 1938 roku Buli viklyucheni z partiyi j za provokacijnimi materialami areshtovani kerivniki partorganizacij Byelinichskogo Rudenskogo Sennenskogo Berezinskogo Chervenskogo Sirotinskogo Kormyanskogo j ryadu inshih rajoniv Protyagom drugoyi polovini 1937 roku j pochatku 1938 roku za pryamim zavdannyam kerivnictva CK KP b u Bilorusi shiroko rozgornulisya tak zvani pokazovi procesi nad rajonnimi kerivnikami Zaareshtovuvalisya agronomi direktori MTS zaviduvachi rajzo rajupolnarkomzagi naukovci Usyaka pomilka abo nevdacha v praktichnij roboti sprichinyala obvinuvachennya v shkidnictvi shpigunstvi diversiyi j viklikala represiyi Nachalnik viddilu UGB NKVS BRSR Sotnikov pisav u svoyemu poyasnenni Priblizno z veresnya misyacya 1937 roku vsih areshtovanih na dopitah bili Sered slidchih ishlo zmagannya hto bilshe rozkole Cya ustanovka vihodila vid Bermana kolishnogo narkoma vnutrishnih sprav Bilorusi sho na odnij z narad slidchih narkomatu skazav Leningrad i Ukrayina shodnya dayut na dvijku po odnomu albomi i mi povinni ce robiti a dlya cogo kozhen slidchij povinen davati ne menshe odnogo vikrittya v den Pobittya areshtovanih katuvannya sho dohodili do sadizmu stali osnovnimi metodami dopitu Uvazhalosya ganebnim yaksho v slidchogo nemaye zhodnogo viznannya v den U narkomati buv sucilnij stogin i lement yakij mozhna bulo chuti za kvartal vid narkomatu U comu osoblivo viriznyavsya slidchij viddil Spravi pro shpigunstvo rozglyadalisya ne trijkami a dvijkoyu sho skladalasya z Yezhova j Vishinskogo sho rozglyadala yih na pidstavi tak zvanih albomiv spiskiv obvinuvachuvanih iz zaznachennyam yihnih prizvish imen po batkovi ta inshih ustanovchih danih korotkogo zmistu visunutogo obvinuvachennya j propozicij slidstva shodo viroku Usogo tilki v ramkah kurkulskoyi operaciyi bulo zasudzheno trijkami 818 tis cholovik z nih do rozstrilu 436 tis cholovik Z peredacheyu Kitayu do Radyanskogo Soyuzu povernulosya kilka desyatkiv tisyach radyanskih gromadyan sho ranishe pracyuvali na nij a takozh emigrantiv Usya cya grupa osib oderzhala zagalne im ya harbinci i potim piddana represiyi vidpovidno do nakazu NKVS SRSR 00593 vid 20 veresnya 1937 roku Yih bulo vsogo zasudzheno 29 981 cholovik z nih do rozstrilu 19 312 cholovik 21 travnya 1938 nakazom NKVS buli utvoreni milicejski trijki yaki mali pravo bez sudu prisudzhuvati do zaslannya abo strokiv uv yaznennya 3 5 rokiv socialno nebezpechnih elementiv Ci trijki za period 1937 1938 vinesli rizni viroki 400 tisyacham cholovik U kategoriyu rozglyanutih osib popadali v tomu chislenni kriminalniki recidivisti j skupniki kradenogo Na pochatku 1938 roku spravi invalidiv zasudzhenih za riznimi stattyami na 8 10 rokiv taboriv pereglyadalisya trijkoyu po Moskvi j Moskovskij oblasti sho prisudzhuvala yih do vishoyi miri pokarannya tomu sho yih ne mozhna bulo vikoristati yak robochu silu Zakovskij viklikav mene j u prisutnosti Yakubovicha golovi trijki po Moskvi j Moskovskij oblasti zayaviv sho potribno bude pereglyanuti spravi po zasudzhenih invalidah na Trijci i yih postrilyati pokazav na dopiti M I Semenov Represiyi vidnosno inozemciv j etnichnih menshin 9 bereznya 1936 roku Politbyuro CK VKP b vidaye postanova Pro miri sho vidgorodzhuyut SRSR vid proniknennya shpigunskih teroristichnih i diversijnih elementiv Vidpovidno do jogo uskladnyuyetsya v yizd u krayinu politemigrantiv i stvoryuyetsya komisiya dlya chishennya mizhnarodnih organizacij na teritoriyi SRSR 25 lipnya 1937 roku Yezhov pidpisav j uviv u diyu telegrafom nakaz 00439 yakim postaviv za obov yazok miscevim organam NKVS v 5 dennij strok zaareshtuvati vsih nimeckih piddanih u tomu chisli j politichnih emigrantiv yaki pracyuyut abo ranishe pracyuvali na vijskovih zavodah i zavodah sho mayut oboronni cehi a takozh zaliznichnomu transporti i v procesi slidstva u yihnih spravah domagatisya vicherpnogo rozkrittya ne vikritoyi doteper agenturi nimeckoyi rozvidki Zasudzheno 30 608 chol u tomu chisli do rozstrilu 24 858 chol 11 serpnya 1937 roku Yezhov pidpisav nakaz 00485 yakim nakazav pochati z 20 serpnya shiroku operaciyu spryamovanu proti polskogo naselennya i zakinchiti yiyi v 3 misyachnij strok U nakazi bulo zaznacheno Areshtu pidlyagayut a Viyavleni v procesi slidstva j doteper ne rozshukani najaktivnishi chleni POV zgidno zi spiskom sho dodayetsya b vsi sho zalishilisya v SRSR vijskovopoloneni polskoyi armiyi v perebizhchiki z Polshi nezalezhno vid chasu perehodu yih u SRSR g politemigranti j politobmineni z Polshi d kolishni chleni PPS j inshih polskih antiradyanskih politichnih partij e najaktivnisha chastina miscevih antiradyanskih nacionalistichnih elementiv polskih rajoniv operativnyj prikaz narodnogo komissara vnutrennih del SSSR Za cim nakazom bulo zasudzheno 103 489 chol u tomu chisli do rozstrilu 84 471 chol 17 serpnya 1937 nakaz pro provedennya rumunskoyi operaciyi shodo emigrantiv i perebizhchikiv z Rumuniyi v Moldaviyu j Ukrayinu Zasudzheno 8292 chol u tomu chisli do rozstrilu 5439 chol 30 listopada 1937 direktiva NKVS pro provedennya operaciyi shodo perebizhchikiv z Latviyi aktivistiv latiskih klubiv i suspilstv Zasudzheno 21 tis 300 chil z yakih 16 tis 575 chol rozstrilyani 11 grudnya 1937 direktiva NKVS pro operaciyi shodo grekiv Zasudzheno 12 557 chol z yakih 10 545 chol prisudzheni do rozstrilu 14 grudnya 1937 direktiva NKVS pro poshirennya represij po latiskij liniyi na estonciv litovciv finiv takozh bolgar Po estonskij liniyi zasudzheno 9 tis 735 chil u tomu chisli do rozstrilu prisudzheno 7998 chil po finskij liniyi zasudzheno 11066 chil z nih do rozstrilu prisudzheno 9078 chol 29 sichnya 1938 direktiva NKVS pro iransku operaciyu Zasudzheno 13 297 chol z yakih 2046 prisudzheni do rozstrilu 1 lyutogo 1938 direktiva NKVS pro nacionalnu operaciyu vidnosno bolgar i makedonciv 16 lyutogo 1938 direktiva NKVS pro areshti po afganskij liniyi Zasudzheno 1557 chol z nih 366 do rozstrilu 23 bereznya 1938 postanova Politbyuro pro ochishennya oboronnoyi promislovosti vid osib nacionalnostej u vidnoshenni yakih provodyatsya represiyi 24 chervnya 1938 direktiva Narkomatu Oboroni pro zvilnennya iz RKKA vijskovosluzhbovciv nacionalnostej ne predstavlenih na teritoriyi SRSR Yak pokazav na dopiti kolishnij golova trijki po Moskvi j Moskovskij oblasti M I Semenov Pid chas provedennya masovih operacij 1937 1938 r z viluchennya polyakiv latishiv nimciv j in nacionalnostej areshti vikonuvalisya bez nayavnosti komprometuyuchih materialiv A O Postil kolishnij nachalnik 3 viddilennya 3 viddilu UNKVS u Moskvi j Moskovskij oblasti svidchiv Zaareshtovuvali j rozstrilyuvali cilimi rodinami u chisli yakih ishli zovsim nepismenni zhinki nepovnolitni j navit vagitni j usih yak shpiguniv pidvodili pid rozstril tilki tomu sho voni nacionali Plan spushenij Zakovskim buv 1000 1200 nacionaliv na misyac Specobekt Butovskij poligon istoriya dokumenty vospominaniya Tak napriklad na pochatku 1938 roku v Bodajbinskij rajon Irkutskoyi oblasti viyihala operativna grupa na choli z pomichnikom nachalnika UNKVS Irkutskoyi oblasti B P Kulvecom Pro zbilshennya limitu po pershij kategoriyi v Irkutskij oblasti Spivrobitnik NKVS Komov pokazav U pershij zhe den priyizdu Kulveca bulo areshtovano do 500 cholovik Areshti buli zdijsneni vinyatkovo za nacionalnimi i socialnimi oznakami bez nayavnosti zhodnih komprometuyuchih materialiv Yak pravilo kitajci j korejci zaareshtovuvalisya vsi bez vinyatku z kurkulskih selish bralisya vsi hto mig ruhatisya U pokazannyah spivrobitnika NKVS Turlova pro ce skazano Ves operativnij sklad na vimogu Kulveca predstaviv svij oblik Mnoyu peredanij Kulvecu spisok osib inozemnogo pohodzhennya priblizno na 600 cholovik Tut buli kitajci korejci nimci polyaki latishi litovci fini madyari estonci tosho Aresht zdijsnyuvavsya na pidstavi cih spiskiv Osoblivo bridko prohodili areshti kitajciv i korejciv Na nih u misti Bodajbo robilisya oblavi ustanovlyuvali yihnoyi kvartiri visilali lyudej na aresht iz ustanovkoyu zaareshtuvati pogolovno vsih kitajciv i korejciv U berezni misyaci Kulvec prijshovshi do kabinetu de sidili Butakov i ya skazav vi meni dopovili sho zaareshtuvali vsih kitajciv Ot ya sogodni jshov vuliceyu j bachiv dvoh kitajciv i zaproponuvav yih zaareshtuvati Yaskravim svidchennyam provedenoyi operaciyi ye raport samogo Kulveca na im ya nachalnika UNKVS u yakomu govoritsya Nimecka rozvidka po cij liniyi spravi v mene pogani Pravda rozkrita rezidentura Shvarc ale nimci povinni vesti spravi serjoznishe Postarayusya rozkopati Finska ye Chehoslavacka ye Dlya povnoyi kolekciyi ne mozhu rozshukati italijcya j francuza Kitajciv pidibrav usih Zalishilisya tilki stari hocha chastina z nih 7 cholovik vikrivayutsya yak shpiguni j kontrabandisti Ya dumayu sho ne varto na nih vitrachati chas Uzhe zanadto voni starezni Najbadorishih zabrav Areshtovanih bili j vimagali vid nih pokazannya na inshih osib Na pidstavi cih pokazan bez bud yakoyi yihnoyi perevirki robili novi masovi areshti znovu areshtovanih znov taki bili Pro te yak provodilosya slidstvo svidok Grickih pokazav Kulvec zaprovadiv novij metod slidstva tobto tak zvanu vistojku Cholovik 100 150 zganyali v odnu kimnatu vsih yih stavili oblichchyam do stini j po kilka dniv ne dozvolyali sidati j spati doti poki areshtovani ne davali pokazan Tam zhe sered areshtovanih perebuvav stil i pismovi priladdya Bazhayuchi davati pokazannya pisali sami pislya chogo yim dozvolyalosya spati Narivni iz zastosuvannyam do areshtovanih zahodiv fizichnogo vplivu praktikuvalasya gruba falsifikaciya slidchih dokumentiv Harakterni shodo cogo taki pokazannya Turlova She girshe viglyadala sprava z dopitom kitajciv korejciv j inshih nacionalnostej masovi j pogolovni areshti yakih buli zrobleni v berezni 1938 roku Bilshist iz predstavnikiv cih nacionalnostej ne volodili rosijskoyu movoyu Perekladachiv ne bulo protokoli pisalisya takozh bez prisutnosti obvinuvachuvanih tomu sho voni nichogo ne rozumili Tilki sogodni 10 ogo bereznya oderzhav rishennya na 157 cholovik Virili 4 yami Dovelosya robiti pidrivni roboti cherez vichnu merzlotu Dlya majbutnoyi operaciyi vidiliv 6 cholovik Budu privoditi vikonannya virokiv sam Doviryati nikomu ne budu j ne mozhna Cherez bezdorizhzhya mozhna voziti na malenkih 3 h 4 h misnih sanyah Vibrav 6 sanej Sami budemo strilyati sami voziti j proch Prijde zrobiti 7 8 rejsiv Nadzvichajno bagato vidnime chasu ale bilshe vidilyati lyudej ne rizikuyu Poki vse tiho Pro rezultati dopovim Sho b ne chitali drukarki pishu Vam ne drukovano Operaciyu za rishennyami Trijki proviv tilki na 115 cholovik tomu sho yami pristosovani ne bilsh nizh pid 100 cholovik Operaciyu proveli iz grandioznimi trudnoshami Pri osobistij dopovidi povidomlyu dokladnishe Poki vse tiho j navit ne znaye v yaznicya Poyasnyuyetsya tim sho pered operaciyeyu proviv ryad zahodiv sho ubezpechili operaciyu Takozh dopovim pro yih pri osobistij dopovidi Teror u taborah GULAGu j v yaznicyah osoblivogo priznachennya Nakazom NKVS 00447 vid 30 lipnya 1937 r peredbachalosya sered inshogo rozglyad trijkami sprav zasudzhenih sho vzhe perebuvayut u taborah GULAGu i v yaznicyah v yaznicyah osoblivogo priznachennya Za rishennyami trijok buli rozstrilyani blizko 8 tisyach uv yaznenih ponad 8 tisyach uv yaznenih Dmitrovlagu 1825 uv yaznenih soloveckoyi v yaznici osoblivogo priznachennya uv yazneni inshih taboriv i v yaznic Bagatom za rishennyam trijok i osoblivoyi naradi buli prodovzheni stroki uv yaznennya Odnim z vidomih ye lisove urochishe Sandarmoh Kareliya Rosiya de organi NKVS SRSR zdijsnyuvali masovi strati civilnogo naselennya Sandarmoh stav miscem rozstrilu soloveckogo tyuremnogo etapu 1937 roku v yakomu perebuvali vidomi ukrayinski diyachi kulturi nauki vijskoviki tehnichna inteligenciya svyashenniki Z ciyeyi nagodi na misci masovih strat 5 serpnya 2004 roku vstanovleno ukrayinskij kozackij hrest Prizupinennya masovogo teroru Nakaz pro zavershennya V serpni 1938 r stali proyavlyatis oznaki zavershennya Velikogo teroru Lavrentij Beriya obijnyav 22 serpnya posadu XXX des Stellvertreters von Jeschow 17 listopada 1938 postanovoyu Radnarkomu j CK VKP b diyalnist vsih nadzvichajnih organiv pripinena areshti dozvoleni tilki iz sankciyi sudu abo prokurora Direktivoyu Narkoma vnutrishnih sprav Beriyi vid 22 grudnya 1938 vsi viroki nadzvichajnih organiv ogolosheni takimi sho vtratili silu yaksho voni ne buli privedeni u vikonannya abo ogolosheni zasudzhenimi do 17 listopada U grudni 1938 podibno Yagodi Yezhov buv takozh priznachenij na drugoryadnij post u comu vipadku narkoma vodnogo transportu Na jogo misce buv priznachenij Beriya za yakogo masshtabi represij buli zmensheni Pid jogo kerivnictvom u ramkah borotbi za vidnovlennya socialistichnoyi zakonnosti iz NKVS bulo zvilneno 7372 cholovik z nih 987 zasudzheni Represiyi vikonavciv Nagori Mikola Yezhov razom zi Stalinim i Molotovim na berezi kanalu Moskva Volga originalne foto lito 1937 r Vnizu Pislya areshtu Yezhova foto bulo vidretushovano vsi slidi jogo prisutnosti buli pribrani Najvidomishoyu zhertvoyu chistok v NKVS yakij z 25 listopada 1938 ocholyuvav Beriya buv Yezhov Vin buv areshtovanij za obvinuvachennyam u spivrobitnictvi z inozemnimi rozvidkami j teroristichnoyi diyalnosti 10 kvitnya 1939 r rozstrilyanij 4 lyutogo 1940 r generalom Vasiliyem Blohinim Odnak chistki v NKVS rozpochalis she za Yezhova ale buli voni zoseredzheni na nizhchih lankah iyerarhiyi hoch i torknulis poperednika Yezhova Genriha Yagodi Z prihodom Beriyi na zaminu karnomu peresliduvannyu osnovnim zasobom chistok stalo zvilnennya z organiv 1939 r bulo zvilneno 7372 sluzhbovcya sho stanovilo 22 9 vsih operativno chekistskih kadriv Komisariatu Vsogo z kincya 1938 r do kincya 1939 r bulo zaareshtovano 1364 spivrobitnika NKVS Vazhlivoyu osoblivistyu politiki Beriyi bula majzhe povna zamina kerivnikiv na respublikanskomu ta rajonnomu rivnyah Deyakih kerivnikiv na najvishih posadah bulo stracheno Odnak pripinennya velikogo teroru ne oznachalo vidmovu vid kolishnih metodiv roboti NKVS Tak 10 sichnya 1939 r za pidpisom Stalina sekretaryam obkomiv krajkomiv VKP b kompartij soyuznih respublik a takozh kerivnikam regionalnih upravlin NKVS bula spryamovana shifrotelegrama takogo zmistu CK VKP stalo vidomo sho sekretari obkomiv krajkomiv pereviryayuchi pracivnikiv UNKVS stavlyat yim u provinu zastosuvannya fizichnogo vplivu do areshtovanih yak shos zlochinne CK VKP roz yasnyaye sho zastosuvannya fizichnogo vplivu v praktici NKVS bulo dopusheno z 1937 roku z dozvolu CK VKP Pri comu bulo zaznacheno sho fizichnij vpliv dopuskayetsya yak vinyatok i pritim u vidnoshenni lishe takih yavnih vorogiv narodu yaki vikoristovuyuchi gumannij metod dopitu naglo vidmovlyayutsya vidati zmovnikiv misyacyami ne dayut pokazan namagayutsya zagalmuvati vikrittya zmovnikiv sho zalishilisya na voli otzhe prodovzhuyut borotbu z Radyanskoyu vladoyu takozh j u v yaznici Dosvid pokazuye sho taka ustanovka dala svoyi rezultati nabagato priskorivshi spravu vikrittya vorogiv narodu Pravda zgodom na praktici metod fizichnogo vplivu buv zapaskudzhenij merzotnikami Zakovskim Litvinim Uspenskim j inshimi tomu sho voni peretvorili jogo z vinyatku v pravilo j stali zastosovuvati jogo do vipadkovo areshtovanih chesnih lyudej za sho voni ponesli nalezhnu karu Ale cim anitroshki ne oporochyuyetsya sam metod oskilki vin pravilno zastosovuyetsya na praktici Vidomo sho vsi burzhuazni rozvidki zastosovuyut fizichnij vpliv vidnosno predstavnikiv socialistichnogo proletariatu pritim zastosovuyut jogo v samih potvornih formah Zapituyetsya chomu socialistichna rozvidka povinna buti gumannishoyu vidnosno zapeklih agentiv burzhuaziyi zaklyatih vorogiv robitnichogo klasu j kolgospnikiv CK VKP uvazhaye sho metod fizichnogo vplivu povinen obov yazkovo zastosovuvatisya j nadali u viglyadi vinyatku stosovno yavnih vorogiv sho ne rozzbroyilisya narodu yak zovsim pravilnij i docilnij metod CK VKP vimagaye vid sekretariv obkomiv rajkomiv CK nackompartij shob voni pri perevirci pracivnikiv NKVS keruvalisya dijsnim poyasnennyam Pershij sekretar CK KP Bilorusi zazhadav vid kerivnika respublikanskogo NKVS Nasyedkina pro sho toj piznishe pismovo dopoviv novomu glavi NKVS SRSR Beriyi vidstoroniti vid vikonannya sluzhbovih obov yazkiv vsih pracivnikiv yaki brali uchast u pobittyah areshtovanih Ale vid ciyeyi ideyi dovelosya vidmovitisya Nasyedkin poyasniv pershomu sekretarevi CK sho yaksho piti cim shlyahom te treba 80 vidsotkiv usogo aparata NKVS BSSR znyati z roboti j viddati pid sud Povtorni represiyi 1948 1953 rr Dokladnishe Povtorni represiyi 1948 1953 rr NaslidkiInformaciya pro dolyu rozstrilyanih Nakaz NKVS SRSR 00515 vid 1939 r pripisuvav na zapiti rodichiv pro dolyu togo abo inshogo rozstrilyanogo vidpovidati sho vin buv zasudzhenij na 10 rokiv vipravno trudovih taboriv bez prava listuvannya j peredach Voseni 1945 r nakaz buv skorektovanij zayavnikam pochali teper govoriti sho yihni rodichi pomerli prirodnoyu smertyu v miscyah pozbavlennya voli 24 08 1955 r KDB pri Radi Ministriv SRSR vidav Vkazivku 108ss sho prodovzhilo danu praktiku Rodicham vidavalisya posvidchennya pro smert u yakih dati smerti vkazuvalisya v mezhah 10 rokiv vid dnya areshtu a prichini smerti vkazuvalisya vigadani Cya praktika bula pripinena zgidno z Vkazivkoyu KDB pri Radi Ministriv SRSR 20 ss vid 21 02 63 r rodicham rozstrilyanih sho zvertalisya po informaciyu v organi KDB pochinayuchi iz cogo momentu pochali usno povidomlyati pro te sho yihnij rodich rozstrilyanij odnak tim komu vzhe bula povidomlena pomilkova informaciya pravdu tak i ne povidomlyali Tilki nakaz KDB SRSR 33 vid 30 03 1989 r povnistyu dozvoliv povidomlyati pravdu pro doli rozstrilyanih Chleni rodin represovanih Vidoma fraza Sin za batka ne vidpovidaye bula vimovlena Stalinim u grudni 1935 Na naradi v Moskvi peredovih kombajneriv z partijnim kerivnictvom odin z nih bashkirskij kolgospnik Gilba skazav Hocha ya j sin kurkulya ale ya budu chesno borotisya za spravu robitnikiv i selyan i za pobudovu socializmu na sho Stalin vimoviv Sin za batka ne vidpovidaye Nakazom NKVS 00447 vid 31 07 37 m ustanovlyuvalosya sho chleni rodin represovanih vidpovidno do danogo nakazu yaki zdatni do aktivnih antiradyanskih dij z osoblivogo rishennya trijki pidlyagayut zaprovadzhennyu v tabori abo trudposelennya Rodini osib represovanih po pershij kategoriyi sho u prikordonnij smuzi pidlyagali pereselennyu za mezhi prikordonnoyi smugi useredinu respublik krayiv j oblastej a ti sho prozhivali v Moskvi Leningradi Kiyevi Tbilisi Baku Rostovi na Doni Taganrozi j u rajonah Sochi Gagri j Suhumi pidlyagali viselennyu iz cih punktiv v inshi oblasti za yihnim viborom za vinyatkom prikordonnih rajoniv Rishennya Politbyuro CK VKP b P51 144 vid 5 lipnya 1937 r 144 Pitannya NKVS Prijnyati propoziciyu NKVS pro uv yaznennya u tabori na 5 8 rokiv vsih druzhin zasudzhenih zradnikiv batkivshini chleniv pravo trockistskoyi shpigunsko diversijnoyi organizaciyi vidpovidno do predstavlenogo spisku Zaproponuvati NKVS organizuvati dlya cogo specialni tabori v Narimskomu krayi j Turgajskomu rajoni Kazahstanu Ustanoviti nadali poryadok za yakim vsi druzhini vikritih zradnikiv batkivshini pravo trockistskih shpiguniv pidlyagayut uv yaznennyu v tabori ne mensh yak na 5 8 rokiv Vsih ditej sirit sho zalishilisya pislya osudu do 15 litnogo viku vzyati na derzhavne zabezpechennya sho zh stosuyetsya ditej starshe 15 litnogo viku yih pitannya virishuvati individualno Zaproponuvati NKVS rozmistiti ditej v isnuyuchij merezhi dityachih budinkiv i zakritih internativ Narkom osviti respublik Vsi diti pidlyagayut rozmishennyu v mistah za mezhami Moskvi Leningrada Kiyeva Tiflisa Minska primorskih mist prikordonnih mist Sekretar CK U vikonannya cogo nakazu 15 serpnya 1937 pishla vidpovidna direktiva NKVS sho mala vzhe ryad utochnen reglamentovano totalni represiyi tilki proti druzhin i ditej a ne vzagali bud yakih chleniv rodini yak u nakazi Politbyuro druzhin zaproponovano zaareshtovuvati razom iz cholovikami kolishnih druzhin zaproponovano zaareshtovuvati tilki u vipadku yaksho voni brali uchast u kontrrevolyucijnij diyalnosti ditej starshe 15 rokiv zaproponovano zaareshtovuvati tilki u vipadku yaksho voni budut viznani socialno nebezpechnimi aresht vagitnih zhinok sho mayut na rukah grudnih ditej vazhkohvorih mozhe buti timchasovo vidkladenij diti sho zalishilisya pislya areshtu materi bez doglyadu pomishayutsya v dityachi budinki yaksho sirit sho zalishilisya pobazhayut vzyati inshi rodichi ne represovani na svoye povne utrimannya comu ne pereshkodzhati mehanizmom vikonannya direktivi peredbachena Osobliva Narada NKVS Nadali podibna politika kilka raziv korektuvalasya U zhovtni 1937 direktivoyu NKVS represiyi u vidnoshenni chleniv rodin zradnikiv Batkivshini buli poshireni takozh na ryad zasudzhenih po nacionalnih liniyah polska liniya nimecka rumunska harbinska Odnak uzhe v listopadi taki areshti pripineni U zhovtni 1938 NKVS perejshov do areshtiv ne vsih pogolovno druzhin zasudzhenih a tilki tih hto spriyav kontrrevolyucijnij roboti cholovikiv abo u vidnoshenni yakih ye dani pro antiradyanski nastroyi Nakazom NKVS 00486 1937 roku na Administrativno gospodarske upravlinnya NKVS bulo pokladeno osoblive zavdannya z viluchennya ditej vorogiv narodu j viznachennya cih ditej u dityachi ustanovi abo peredachi rodicham na opiku Z 15 serpnya 1937 roku doteper Administrativno gospodarskim upravlinnyam proroblena taka robota Usogo v Soyuzi vilucheno ditej 25 342 chol z nih a Spryamovano v ditbudinki Narkomprosa j miscevi yasla 22 427 chol z nih m Moskvi 1909 chol b Peredano na opiku j povernuto materyam 2915 chol U bilshosti zasudzhenih druzhin stroki zakinchuvalisya na pochatku 1940 h rokiv Odnak u zv yazku z pochatkom vijni vzhe 22 chervnya 1941 bula vidana direktiva pro zaboronu zvilnennya kriminalnikiv j kontrrevolyucijnih elementiv Razom z tim uzhe cherez rik pishla insha direktiva pro dozvil zvilnennya ChSIR vsih zvilnenih u takij sposib proponuvalosya zalishati v taborah na polozhenni vilnonajmanih Ostatochne zvilnennya projshlo tilki pislya vijni pri comu kolishnoyi ChSIR bulo zaboroneno prozhivati u velikih mistah V 1950 ti roki pislya XX z yizdu KPRS osnovna masa ChSIR bula reabilitovana Zgidno z nakazom NKVS 00386 bulo areshtovano 18 tis druzhin zasudzhenih i vilucheno 25 tis ditej ale osnovnu masu chleniv rodin represovanih ne uv yaznyuvali v tabori Razom z tim voni piddavalisya ryadu inshih obmezhen obmezhennya pri vstupi u VNZ pri prijomi na robotu pri prizovi v Chervonu Armiyu Uchitisya ne dayut mozhlivosti sluzhiti ne puskayut pracyuvati ne prijmayut zemlyu dlya obrobki ne dayut tak dali ne mozhna ce sadizm Taka diskriminaciya pryamo pidshtovhuvala bagatoh lyudej prihovuvati elementi svoyeyi biografiyi i sprovokuvala kampaniyu Vidrikayemosya vid svoyih batkiv 14 sichnya 1938 roku Generalnij prokuror SRSR vidaye direktivu pro te sho zvilnennya chleniv rodin represovanih ye nevirnimi vipushena vidpovidna postanova Politbyuro 27 serpnya 1938 vihodit cirkulyar NKVS sho vvodit mozhlivist odnobichnogo rozluchennya iz zasudzhenim zasudzhenoyi odnogo iz cholovika j zhinki sho zalishilisya na voli Chislo zhertv Za danimi komisiyi z ustanovlennya prichin masovih represij proti chleniv i kandidativ u chleni CK VKP b obranih na XVII z yizdi partiyi pid golovuvannyam Petra Pospyelova 1956 r v 1937 38 rokah bulo areshtovano za obvinuvachennyam v antiradyanskij diyalnosti 1 548 366 cholovik i z nih rozstrilyano 681 692 tobto v serednomu rozstrilyuvali priblizno 1000 osib v den Istorik V N Zemskov nazivaye menshu kilkist rozstrilyanih 642 980 cholovik i she ne menshe 500 000 pomerlih u taborah 4 23 grudnya 2012 u Wayback Machine Iz chisla rozstrilyanih zasudzheno Osoblivimi trijkami NKVS po kurkulskij operaciyi 436 tis chol Po nacionalnih operaciyah 247 tis chol Vijskovimi tribunalami 41 tis chol Dolya organizatoriv j uchasnikiv represij Pislya zakinchennya periodu masovanogo teroru vsya provina za ce bula pokladena na bezposerednogo kerivnika akciyi Yezhova Mikoli Ivanovicha narodnogo komisara vnutrishnih sprav SRSR 01 10 1936 09 12 1938 sho buv rozstrilyanij 04 02 1940 Krim samogo Yezhova za naslidki masovogo teroru poplatilosya lishe duzhe neznachne chislo chekistiv Absolyutna bilshist spivuchasnikiv cih masovih zlochiniv zrobivshi za radyanskimi mirkami bliskuchu kar yeru protyagom vsogo svogo podalshogo zhittya koristuvalisya maksimalno mozhlivimi dlya nih za radyanskogo rezhimu poshanoyu j komfortom U svoyij zayavi B P Kulveca pid chas slidstva skazav Zayavlyayu she raz i z cim umru sho pracyuvav ya chesno ne zhaliyuchi sebe oderzhav tuberkuloz ne grebuvav ni yakoyu robotoyu azh do togo sho za virokami z Irkutska sam zhe privodiv yih u vikonannya j u nepristosovanih rajonnih umovah dovodilosya tyagati na sobi ya prihodiv z operaciyi obmazanij krov yu ale moye moralne prignoblennya ya pidnimav tim sho robiv potribnu j korisnu spravu Batkivshini B P Kulvec buv areshtovanij v 1940 r j v 1941 r prisudzhenij do rozstrilu sho buv zaminenij jomu 10 rokami taboriv Den pam yati5 serpnya 2017 roku u 80 u richnicyu z dnya pochatku Velikogo teroru v Ukrayini 05 08 1937 bulo ogolosheno Dnem pam yati yakij vidznachavsya v Ukrayini na derzhavnomu rivni Div takozhMemorialni miscya totalitarnih represij v Ukrayini Nich dovgih nozhiv 1934 r chistka shturmovih zagoniv NSDAP vnaslidok yakoyi bula konsolidovana vlada Gitlera Kulturna revolyuciya 1966 1976 rr kampaniya masovih chistok v Kitayi inicijovana Mao Czedunom Tretij Moskovskij proces Chlen sim yi zradnika Batkivshini Terorizm TeraktPrimitki Arhiv originalu za 6 serpnya 2012 Procitovano 23 listopada 2008 uamoderna com 20 07 2015 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 19 lipnya 2016 Arhiv originalu za 17 chervnya 2013 Procitovano 23 listopada 2008 Hlevnyuk O V Politbyuro Mehanizmy politicheskoj vlasti v 30 e gody 3 chervnya 2013 u Wayback Machine M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 1996 Gl 4 Arhiv originalu za 28 veresnya 2017 Procitovano 5 serpnya 2017 Arhiv originalu za 17 travnya 2020 Procitovano 17 travnya 2020 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2016 Procitovano 23 listopada 2008 Derzhavnij arhiv RF F 9401 Op 8 D 51 L 2 Arhiv originalu za 17 listopada 2007 Procitovano 24 listopada 2008 Arhiv originalu za 6 serpnya 2012 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 12 grudnya 2008 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 12 listopada 2008 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 12 grudnya 2008 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 7 sichnya 2012 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 12 grudnya 2008 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 12 grudnya 2008 Procitovano 23 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 listopada 2011 Procitovano 23 listopada 2008 Delo Kulveca tom I l d 150 153 Delo Kulveca tom I l d 156 Delo Kulveca tom I l d 192 Delo Kulveca tom I l d 142 143 Delo Kulveca tom I l d 157 Doklady B P Kulveca UNKVS Irkutskoj oblasti Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 17 travnya 2008 Procitovano 23 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 23 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 3 lipnya 2008 Procitovano 23 listopada 2008 Vid vorogiv narodu do vorogiv narodiv nacionalni operaciyi Velikogo teroru 1937 1938 rokiv 28 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Radio Svoboda 28 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2008 Procitovano 23 listopada 2008 David King The Commissar Vanishes Metropolitan Books 1997 ISBN 0 8050 5294 1 Jansen Petrov Stalin s loyal executioner S 181 und 189 Petrow Die Kaderpolitik des NKWD st 29 Izmenenie kadrovogo sostava NKVD SSSR v hode chistok 1937 38 gg Petrow Die Kaderpolitik des NKWD st 31 McLoughlin Vernichtung des Fremden st 114 Arhiv originalu za 13 chervnya 2016 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 7 sichnya 2012 Procitovano 23 listopada 2008 1 15 sichnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 23 listopada 2008 Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 3 lyutogo 2018 Osnovni dokumenti 25 lipnya 1937 Pro operaciyi iz represuvannya nimeckih piddanih zapidozrenih u shpigunstvi proti SRSR Nakaz NKVS 00447 30 lipnya 1937 Pro operaciyu shodo represuvannya kolishnih kurkuliv karnih zlochinciv ta inshih antiradyanskih elementiv Cirkulyar 409 5 serpnya 1937 Pro operaciyu shodo represuvannya najaktivnishih antiradyanskih elementiv v taborah Cirkulyar 61 7 serpnya 1937 Posilennya borotbi z grabizhnikami ta zlochincyami recidivistami 11 serpnya 1937 Pro likvidaciyu polskih diversijno shpigunskih grup i organizacij POV Polskoyi vijskovoyi organizaciyi perebizhchikiv z Polshi politemigrantiv politobminnih z Polshi kolishnih chleniv PPS ta inshih polskih politichnih partij Polska operaciya Nakaz NKVS 00486 15 serpnya 1937 pro represuvannya druzhin zradnikiv Batkivshini chleniv pravotrockistskih shpigunsko diversijnih organizacij zasudzhenih Vijskovoyu kolegiyeyu i vijskovimi tribunalami za pershoyu i drugoyu kategoriyeyu pochinayuchi z 1 go serpnya 1936 roku Cirkulyar NKVS 59190 16 serpnya 1937 Operaciya shodo represuvannya najaktivnishih kontrrevolyucijnih elementiv z chisla zatrimanih u v yaznicyah GUDB Cirkulyar NKVS 68 22 serpnya 1937 Pro inozemciv 20 veresnya 1937 Pro zahodi u zv yazku z teroristichnoyu diversijnoyu i shpigunskoyu diyalnistyu yaponskoyi agenturi z tak zvanih harbinciv Nakaz NKVS 00693 23 zhovtnya 1937 Pro operaciyu shodo represuvannya perebizhchikiv porushnikiv derzhkordonu SRSR Nakaz NKVS 00698 28 zhovtnya 1937 Pro pripinennya k r shpigunskoyi teroristichnoyi diversijnoyi diyalnosti osobovim skladom posolstv i konsulstv Nimechchini Yaponiyi Italiyi i Polshi Memorandum NKVS 49990 30 listopada 1937 Latiska operaciya Nakaz NKVS 50215 11 grudnya 1937 Grecka operaciya Cirkulyar NKVS 52691 22 grudnya 1937 Pro represiyi sered kitajciv Direktiva NKVS 17089 18 sichnya 1938 Pro operativni zahodi po eserah Nakaz NKVS 202 29 sichnya 1938 Pro areshti iranciv ta iranskih virmen Direktiva NKVS 17231 14 lyutogo 1938 Pro operativni zahodi po anarhistam ta menshovikam Cirkulyar NKVS 326 16 lyutogo 1938 Pro represiyi sered afganciv Nakaz NKVS 00606 17 veresnya 1938 pro utvorennya Osoblivih Trijok dlya rozglyadu sprav na areshtovanih v poryadku nakaziv NKVS SRSR 00485 ta in nacionalni kontingenti ne stosuyetsya trijok za nakazom NKVS 00447 Poyasnyuvalna zapiska 21 veresnya 1938 zastupnika narodnogo komisaru vnutrishnih sprav L Beriyi z roz yasnennyam vikonannya nakazu NKVS 00606 Beriya poyasnyuvav sho spravi proti visokokvalifikovanih fahivciv profesoriv likariv tosho spivrobitnikiv NKVS ta vijskovih komandiriv ne vhodyat v sferu kompetenciyi osoblivoyi trijki Postanova P4387 17 listopada 1938 Radi Narodnih Komisariv SRSR ta Centralnogo Komitetu VKP b Pro areshti prokurorskij naglyad ta provadzhennya slidstva Nakaz NKVS 00762 26 listopada 1938 Pro poryadok vikonannya postanovi RNK SRSR ta CK VKP b vid 17 listopada 1938 r Direktiva 2709 26 grudnya 1938 NKVS i Prokurora SRSR Pro skasuvannya rishen kolishnih trijok KNVS Posilannya ta LiteraturaU Vikidzherelah ye YezhovshinaKarateli ta zhertvi dokumenti pro Velikij teror z Arhivu SBU 16 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Bolshoj terror 1937 1938 Kratkaya hronika 27 sichnya 2010 u Wayback Machine ros 1937 Bolshaya chistka NKVD protiv ChK 26 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Tezi 1937 rik i suchasnisit Mizhnarodna organizaciya Memorial 22 veresnya 2008 u Wayback Machine ros Doklad komissii Pospelova 1956 g 12 grudnya 2008 u Wayback Machine Internet resursy Mezhdunarodnogo istoriko prosvetitelskogo pravozashitnogo i blagotvoritelnogo obshestva Memorial 4 sichnya 2012 u Wayback Machine organizacii zanimayushejsya izucheniem obstoyatelstv repressij v SSSR i vosstanovleniem spiskov postradavshih lyudej Spiski zhertv politicheskih repressij 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Rasstrely v Moskve 28 zhovtnya 2017 u Wayback Machine vosstanovlennye spiski rasstrelyannyh zhitelej Stalinskie rasstrelnye spiski 27 lyutogo 2016 u Wayback Machine perechni lyudej osuzhdennyh po lichnoj sankcii I V Stalina i ego blizhajshih soratnikov po Politbyuro CK VKP b k raznym meram nakazaniya Podborka ssylok o Yezhovshine 11 grudnya 2008 u Wayback Machine N G Ohotin A B Roginskij Bolshoj terror 1937 1938 Kratkaya hronika 27 sichnya 2010 u Wayback Machine A M Biryukov Shutkova Elena Yurevna Sovetskie politicheskie repressii v otnoshenii nesovershennoletnih 1917 1953 GG Dissertaciya kand ist nauk Izhevsk Udmurtskij gosudarstvennyj unyversitet 2003 289 s Na pravah rukopisi Pam yatniki zhertvam politichnih represij v SRSR 5 lyutogo 2013 u Wayback Machine Represiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt Vstup Statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s Sovetskaya derevnya glazami VChK OGPU NKVD 1918 1939 Dokumenty i materialy V 4 t M ROSSPEN 2000 2005 Tragediya sovetskoj derevni Kollektivizaciya i raskulachivanie 1927 1939 Dokumenty i materialy V 5 t M ROSSPEN 1999 2006