Другий Московський процес, «Паралельного антирадянського троцькістського центру» судовий процес 1937 — показовий судовий процес, що відбувся 23—30 січня 1937 в Москві. Він став наслідком розгорнутих після закритого листа ЦК ВКП(б) від 29 липня 1936 «Про терористичну діяльність троцькістсько-зінов'євського контрреволюційного блоку» репресій проти колишніх учасників опозиції. Органи НКВС почали піддавати репресіям тих із них, які відійшли від опозиції, були відновлені в партії, працювали на відповідальних посадах. Деякі з них були обрані до складу вищих органів партії. Почав змінюватися характер обвинувачень, що висувалися. Якщо раніше ключовим було обвинувачення в терористичній діяльності, то з 2-ї половини 1936, поруч із терором, почалося висунення обвинувачень у шпигунстві, шкідництві і диверсійній діяльності. Після призначення М. Єжова на посаду наркома внутрішніх справ СРСР 29 вересня 1936 політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову «Про ставлення до контрреволюційних троцькістсько-зінов'євських елементів», в якій підкреслювалася необхідність «розправи з троцькістсько-зінов'євськими мерзотниками». Ця постанова пропонувала розглядати троцькістів як розвідників, шпигунів, диверсантів і шкідників. Зізнань саме в цьому незаконними методами вимагали від заарештованих відомих у минулому троцькістів. Істерія пошуків «прихованих троцькістів» або тих, хто «потурає» їм, охопила всі тодішні союзні республіки, у тому числі УРСР. По справі було складено 3 варіанти обвинувального висновку, що були скеровані на редагування Й. Сталіну. Напередодні процесу він прийняв Прокурора СРСР А. Вишинського, який узгодив із ним деталі проведення процесу. По справі було заарештовано і засуджено 17 осіб (колишній 1-й заступник наркома важкої промисловості СРСР Г. Пятаков, колишній 1-й заступник наркома лісової пром-сті СРСР Г. Сокольников, завідувач бюро міжнародної інформації ЦК ВКП(б) К. Радек, колишній заступник начальника Головного управління шосейних доріг і автотранспорту Л. Серебряков, колишній заступник наркома шляхів сполучень СРСР Я. Лівшиць, колишній начальник сільгоспвідділу управління робітничого постачання «Кузбасстроя» в Новосибірську М. Муралов, колишній заступник начальника кемеровського «Химкомбинатстроя» Я. Дробніс, колишній начальник «Сибмашстроя» в м. Новосибірськ М. Богуславський, колишній заступник начальника Центрального управління руху наркомату шляхів сполучення СРСР І. Князев, колишній начальник Головхімпрому наркомату важкої промисловості СРСР С. Ратайчак, колишній начальник кемеровського «Химкомбинатстроя» Б. Норкін, колиш. керуючий Салаїрською цинковою копальнею в Кемеровській області О. Шестов, колишній головний інженер тресту «Кузбассуголь» у Новосибірську М. Строїлов, колишній заступник начальника Свердловської залізниці Й. Турок, співробітник наркомату важкої промисловості СРСР І. Граше, колиш. головний інженер будівництва Ріонського азотнотукового комбінату (Грузія) Г. Пушин, колишній завідувач гаража і відділу постачання на Прокоп'євській та Анжерській копальнях (Кузбас) В. Арнольд). Судовий процес широко висвітлювався в пресі, а за два дні до його закінчення В. Ульріх, який головував на засіданні, надіслав до ЦК ВКП(б) проект вироку, вимагаючи страти для всіх підсудних. Однак до страти засудили 13 осіб (крім К. Радека, Г. Сокольникова, В. Арнольда, які отримали по 10 років, і М. Строїлова, який отримав 8 років ув'язнення). Після суду в місцях ув'язнення за Г. Сокольниковим, К. Радеком, М. Строїловим і В. Арнольдом органи НКВС вели нагляд. За повідомленнями агентури, вони вели розмови про свою невинність і розповідали, яким чином фальсифікувався судовий процес по їхній справі. У травні 1939 К. Радек і Г. Сокольников за завданням наркома внутрішніх справ СРСР Л. Берії і його заступника Б. Кобулова були таємно вбиті в тюрмах спеціально підісланими особами з числа колишніх співробітників НКВС, які відбували покарання за політичні і посадові злочини. М. Строїлов і В. Арнольд були страчені у вересні 1941 серед 170-ти в'язнів Орловської в'язниці за заочним вироком Військової колегії Верховного суду СРСР, винесеному відповідно до підписаного Й. Сталіним рішення Державного комітету оборони СРСР. Учасники справи «Паралельного антирадянського троцькістського центру» офіційно реабілітовані 1988.
Див. також
Джерела та література
- Шаповал Ю. І. «Паралельного антирадянського троцькістського центру» судовий процес 1937 [ 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 59. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drugij Moskovskij proces Paralelnogo antiradyanskogo trockistskogo centru sudovij proces 1937 pokazovij sudovij proces sho vidbuvsya 23 30 sichnya 1937 v Moskvi Vin stav naslidkom rozgornutih pislya zakritogo lista CK VKP b vid 29 lipnya 1936 Pro teroristichnu diyalnist trockistsko zinov yevskogo kontrrevolyucijnogo bloku represij proti kolishnih uchasnikiv opoziciyi Organi NKVS pochali piddavati represiyam tih iz nih yaki vidijshli vid opoziciyi buli vidnovleni v partiyi pracyuvali na vidpovidalnih posadah Deyaki z nih buli obrani do skladu vishih organiv partiyi Pochav zminyuvatisya harakter obvinuvachen sho visuvalisya Yaksho ranishe klyuchovim bulo obvinuvachennya v teroristichnij diyalnosti to z 2 yi polovini 1936 poruch iz terorom pochalosya visunennya obvinuvachen u shpigunstvi shkidnictvi i diversijnij diyalnosti Pislya priznachennya M Yezhova na posadu narkoma vnutrishnih sprav SRSR 29 veresnya 1936 politbyuro CK VKP b prijnyalo postanovu Pro stavlennya do kontrrevolyucijnih trockistsko zinov yevskih elementiv v yakij pidkreslyuvalasya neobhidnist rozpravi z trockistsko zinov yevskimi merzotnikami Cya postanova proponuvala rozglyadati trockistiv yak rozvidnikiv shpiguniv diversantiv i shkidnikiv Ziznan same v comu nezakonnimi metodami vimagali vid zaareshtovanih vidomih u minulomu trockistiv Isteriya poshukiv prihovanih trockistiv abo tih hto poturaye yim ohopila vsi todishni soyuzni respubliki u tomu chisli URSR Po spravi bulo skladeno 3 varianti obvinuvalnogo visnovku sho buli skerovani na redaguvannya J Stalinu Naperedodni procesu vin prijnyav Prokurora SRSR A Vishinskogo yakij uzgodiv iz nim detali provedennya procesu Po spravi bulo zaareshtovano i zasudzheno 17 osib kolishnij 1 j zastupnik narkoma vazhkoyi promislovosti SRSR G Pyatakov kolishnij 1 j zastupnik narkoma lisovoyi prom sti SRSR G Sokolnikov zaviduvach byuro mizhnarodnoyi informaciyi CK VKP b K Radek kolishnij zastupnik nachalnika Golovnogo upravlinnya shosejnih dorig i avtotransportu L Serebryakov kolishnij zastupnik narkoma shlyahiv spoluchen SRSR Ya Livshic kolishnij nachalnik silgospviddilu upravlinnya robitnichogo postachannya Kuzbasstroya v Novosibirsku M Muralov kolishnij zastupnik nachalnika kemerovskogo Himkombinatstroya Ya Drobnis kolishnij nachalnik Sibmashstroya v m Novosibirsk M Boguslavskij kolishnij zastupnik nachalnika Centralnogo upravlinnya ruhu narkomatu shlyahiv spoluchennya SRSR I Knyazev kolishnij nachalnik Golovhimpromu narkomatu vazhkoyi promislovosti SRSR S Ratajchak kolishnij nachalnik kemerovskogo Himkombinatstroya B Norkin kolish keruyuchij Salayirskoyu cinkovoyu kopalneyu v Kemerovskij oblasti O Shestov kolishnij golovnij inzhener trestu Kuzbassugol u Novosibirsku M Stroyilov kolishnij zastupnik nachalnika Sverdlovskoyi zaliznici J Turok spivrobitnik narkomatu vazhkoyi promislovosti SRSR I Grashe kolish golovnij inzhener budivnictva Rionskogo azotnotukovogo kombinatu Gruziya G Pushin kolishnij zaviduvach garazha i viddilu postachannya na Prokop yevskij ta Anzherskij kopalnyah Kuzbas V Arnold Sudovij proces shiroko visvitlyuvavsya v presi a za dva dni do jogo zakinchennya V Ulrih yakij golovuvav na zasidanni nadislav do CK VKP b proekt viroku vimagayuchi strati dlya vsih pidsudnih Odnak do strati zasudili 13 osib krim K Radeka G Sokolnikova V Arnolda yaki otrimali po 10 rokiv i M Stroyilova yakij otrimav 8 rokiv uv yaznennya Pislya sudu v miscyah uv yaznennya za G Sokolnikovim K Radekom M Stroyilovim i V Arnoldom organi NKVS veli naglyad Za povidomlennyami agenturi voni veli rozmovi pro svoyu nevinnist i rozpovidali yakim chinom falsifikuvavsya sudovij proces po yihnij spravi U travni 1939 K Radek i G Sokolnikov za zavdannyam narkoma vnutrishnih sprav SRSR L Beriyi i jogo zastupnika B Kobulova buli tayemno vbiti v tyurmah specialno pidislanimi osobami z chisla kolishnih spivrobitnikiv NKVS yaki vidbuvali pokarannya za politichni i posadovi zlochini M Stroyilov i V Arnold buli stracheni u veresni 1941 sered 170 ti v yazniv Orlovskoyi v yaznici za zaochnim virokom Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR vinesenomu vidpovidno do pidpisanogo J Stalinim rishennya Derzhavnogo komitetu oboroni SRSR Uchasniki spravi Paralelnogo antiradyanskogo trockistskogo centru oficijno reabilitovani 1988 Div takozhVelikij terorDzherela ta literaturaShapoval Yu I Paralelnogo antiradyanskogo trockistskogo centru sudovij proces 1937 23 veresnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 59 ISBN 978 966 00 1142 7