Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Медведівський розстріл (також відомий як Орловський розстріл) — розстріл політв'язнів Орловської в'язниці, що був здійснений співробітниками НКВС 11 вересня 1941 року в Медведівському лісі, розташованому на північ від Орла. Всього було розстріляно 157 чоловік, у тому числі відомі державні, партійні та наукові діячі: фігуранти Другого (Арнольд В. В., Строїлов М. С.) і Третього (Раковський Х. Г., Безсонов С. О., Плетньов Д. Д.) «московських процесів», а також , Петровський П. Г., Каменєва О. Д., Яковлєва В. Н., німецький математик Фріц Нетер. Розстріл був ініційований наркомом внутрішніх справ СРСР Берією Л. П. і санкціонований Державним комітетом оборони СРСР на чолі з Сталіним Й. В.. Всі засуджені звинувачувалися у «веденні пораженської агітації та спробах підготувати втечі для відновлення підривної діяльності».
До кінця 1980-х років значна частина розстріляних під Орлом була реабілітована. Відносно решти 108 осіб вирок було скасовано 1990 року.
Ухвалення рішення про розстріл
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 року Орловська область в числі низки західних регіонів СРСР була оголошена на військовому положенні. В зв'язку з цим всі справи по злочинах проти оборони, громадського порядку та державної безпеки, були передані військовим трибуналам, які отримали право розглядати справи по закінченню доби з моменту вручення обвинувального висновку. «Коли німці підходили до Орла, всіх рецидивістів переслали до більш далеких таборів, а політичних залишили там», — згадувала племінниця Християна Раковського Л. Тіньова.
5 вересня 1941 року за вказівкою народного комісара внутрішніх справ СРСР Лаврентія Берії і його заступника Кобулова Б. З. 1-й спецвідділ спільно з тюремним управлінням НКВС СРСР склав список з 170 ув'язнених, що відбували покарання в Орловської в'язниці за звинуваченням в контрреволюційних злочинах. Підписаний начальником 1-го спецвідділу Баштаковим Л. Ф. і главою тюремного управління Нікольським М. І., список складався зі стислих вказівних даних на кожного ув'язненого; щодо 76 осіб вказувалося, що перебуваючи у в'язниці, вони займаються проведенням антирадянської агітації. Як згодом повідомив Баштаков, ініціатором складання списку був Кобулов, він же брав безпосередню участь у його написанні. Саме Кобулов робив у списку різного роду позначки, а також визначав долю кожного ув'язненого.
Наступного дня, 6 вересня, Берія направив листа з доданим до нього списком на ім'я голови ДКО СРСР Йосипа Сталіна, з клопотанням про застосування до наведених у переліку осіб вищої міри покарання — розстрілу. У тексті листа нарком внутрішніх справ назвав перерахованих осіб «найбільш озлобленою частиною» ув'язнених, що містяться в Орловській в'язниці, і вказав на те, що ці люди «Ведуть пораженську агітацію і намагаються підготувати втечі для відновлення підривної діяльності». Розгляд поданих матеріалів Берія запропонував доручити Воєнній колегії Верховного суду СРСР. У той же день Сталін, який підтримав пропозицію Берії, підписав постанову № ГКО-634сс, санкціонувавши застосування вищої міри покарання до 170 ув'язнених, «в різний час засуджених за терористичну, шпигунсько-диверсійну та іншу контрреволюційну роботу».
8 вересня 1941 року, як і передбачалося, ВКВС СРСР у складі Ульріха В. В. (голова Колегії), Кандибіна Д. Я. і Буканова В. В. без порушення кримінальної справи і проведення будь-яких розглядів винесла розстрільний вирок відносно 161 ув'язненого за статтею 58-10 частини 2 КК РСФРР. Решта дев'ять осіб, що входили до списку, на той час, вже не перебували в Орловській в'язниці — деякі померли, інші були звільнені після перегляду їх справ. Так, «розстріляний» був навіть Борис Ворович, якого ще 28 травня де-юре виправдали і звільнили, проте з невідомих причин продовжували утримувати в орловської в'язниці. Причиною цієї та інших помилок стало те, що складення списку відбувалося поспіхом, а дані не перевірялись. На цю обставину вказав на допиті колишній начальник тюремного управління НКВС Нікольський.
За словами колишнього начальника УНКВС в Орловській області Фірсанова К. Ф., операція проводилася з особливою скритністю і ретельністю. «З особами, які повинні були піддані розстрілу, в камерах продовжувало перебувати чоловік приблизно 200 засуджених, — повідомляв Фірсанов пізніше. — Це було зроблено для того, щоб замаскувати майбутню акцію». На наступний день після екзекуції в Медведівському лісі всі співкамерники розстріляних в'язнів були евакуйовані.
Список розстріляних в'язнів
Серед засуджених до розстрілу ув'язнених Орловської в'язниці було кілька відомих політичних діячів. Раковський Х. Г. — болгарин за національністю, колишній член ЦК РКП(б) з 1918 року і голова раднаркому УРСР, в 1938 році в рамках Третього московського процесу був засуджений до 20 років в'язниці як «англійський і японський шпигун». Спірідонова М. О. — відома революціонерка, одна з лідерів лівих есерів, ще на початку 1920-х років відійшла від політичної діяльності, також зазнала арешту і до моменту розстрілу вже довгий час відбувала термін в Орлі за участь у підготовці замаху на Ворошилова К. Є.. Долю Спірідонової розділив її чоловік, також колишній есер, Майоров І. А., який відбував термін в тій же тюрмі, але разом з тим нічого не знав про долю дружини: на його запити в різні інстанції не було відповіді. В одній камері з Майоровим сиділи колишній член ЦК партії есерів Чайкін В. А., есерка Ізмаіловіч О. А. і професор римського права Київського університету Карпеко В. В.. Крім перерахованих в'язнів, в Медведівському лісі були розстріляні: Арнольд В. В., якого звинуватили у замаху на Молотова В. М., колишній інженер «Кузбасвугілля» Строїлов М. С. (йому, разом з Арнольдом, інкримінувався саботаж), колишній радник політичного представництва СРСР у Німеччині Безсонов С. А., відомий лікар-терапевт, професор Плетньов Д. Д., засуджений за причетність до вбивства Максима Горького, «червоний професор» Айхенвальд О. Ю.. Також їх доля спіткала колишнього наркома фінансів, ліву комуністку Яковлєву В. М., сестру Троцького і дружину Лева Каменєва Ольгу Каменєву, рідну тітку Булата Окуджави та молодшого сина Петровського Г. І. Петра, брата М. І. Єжова Сергія. Багато засуджених мали громадянство / підданство іноземних держав або іноземне походження. До останніх відносився, зокрема, німецький математик Фріц Нетер, про звільнення якого свого часу клопотав перед владою СРСР сам Альберт Ейнштейн. Значну частину розстрільного списку становили азійські імена: особливо багато серед засуджених було китайців.
-
![image]()
-
![image]()
Спірідонова Марія Олександрівна -
![image]()
Каменєва Ольга Давидівна -
![image]()
Фріц Нетер
| 1. Адам Іван Карлович (р. 1886) | 42. Кітновська Ніна Олександрівна (р. 1901) | 83. Нікіфоров Георгій Ілларіонович (р. 1882) |
|
Процес страти
11 вересня 1941 року смертний вирок відносно 157 засуджених був приведений у виконання в Медведівському лісі. За словами колишнього начальника Орловської в'язниці Яковлєва С. Д., для цієї мети НКВС СРСР надіслав до міста спеціальну оперативну групу. Розпорядження ВКВС СРСР надійшло в Орел в той час, коли проводилася евакуація інших ув'язнених, а місто було під частим і сильним бомбардуванням з боку наступаючих сил німців. Згідно з показаннями Фірсанова К. Ф., він і прокурорський працівник мали завдання не допустити підміни засуджених. Для цього спільно з працівником прокуратури вони вивчали особові справи ув'язнених, порівнюючи представлені в них дані з відомостями, отриманими в ході опитування засуджених.
У день розстрілу, за свідченням співкамерника засуджених, репресованого чекіста Сурена Газаряна, був «надзвичайний шум у коридорі». У своїх мемуарах «Це не повинно повторитися» він же згадував, що, коли повели Чайкіна, Майорова і Карпеко, а потім прийшов черговий і забрав їхні речі, йому «стало моторошно». Наступного дня Газарян у дворі в'язниці намагався знайти Безсонова і Петровського, але їх «теж не було». Перед виїздом на місце страти кожен засуджений передавався в особливе приміщення, де спеціально підібрані особи з числа особового складу в'язниці вставляли йому в рот матерчатий кляп, зав'язували його ганчіркою, щоб виключити можливість діставання кляпу, а потім зачитували розстрільний вирок. Після цього засуджений під руки виводився в тюремний двір, сідав у спеціально обладнану криту автомашину з куленепробивними бортами, і вивозився до лісу, де піддавався розстрілу. Ніхто зі співробітників в'язниці, як стверджував Яковлєв, до участі в екзекуції не залучався. Не був присутнім на місці і сам глава обласного УНКВД Фірсанов — до складу так званої комісії з приведення вироку у виконання входили його підлеглі: Чєрноусов К. А., Слюняев Н. І., Тєрєбков Г. І. За свідченням Фірсанова, дерева, що знаходилися в лісі на місці поховання трупів засуджених, попередньо викопувалися разом з корінням, а після поховання розстріляних знову садили на свої місця. Надалі, аж до 3 жовтня 1941 року — дня, коли Орел був захоплений німцями, — співробітники УНКВС в Орловській області неодноразово відправлялися на місце розстрілу під виглядом грибників для перевірки стану місця поховання. Обстановка там, за отриманими ними даними, не порушувалася.
Пам'ять про медведівський розстріл
Реабілітація розстріляних
18 січня 1989 року Прокуратура СРСР, керуючись приватною постановою пленуму Верховного суду СРСР № 40-88 від 13 червня 1988 року по справі П'ятакова, Радека та інших, засуджених за вироком ВКВС СРСР в 1937 році, порушив кримінальну справу щодо подій у Медведівському лісі. За результатами розгляду справи пленум Верховного суду ухвалив рішення про передачу матеріалів, пов'язаних з винесенням вироку ВКВС СРСР від 8 вересня 1941 року, Генеральному прокурору СРСР Сухарєву А. Я. для ухвалення по них законного рішення. В свою чергу порушена Прокуратурою СРСР кримінальна справа надійшла в Головну військову прокуратуру.
12 квітня 1990 року військовий прокурор 1-го відділу Управління Головної військової прокуратури з реабілітації підполковник юстиції Зибцєв, розглянувши кримінальну справу № 1-89, видав постанову про припинення кримінальної справи стосовно членів ВКВС СРСР Ульріха, Кандибіна і Буканова, визнавши відсутність складу злочину в їх діях. Відзначивши незаконність і необрунтованість вироку ВКВС щодо 161 ув'язненого Орловської в'язниці, Зибцєв, тим не менш, зробив висновок, що рішення Колегії не є злочинним, оскільки було винесено на підставі постанови ДКО СРСР — вищого на той момент органу державної влади. Відносно злочинних дій ініціаторів розстрілу Берії та Кобулова Зибцєв зазначив, що обидва вони вже були визнані винними і засуджені до розстрілу за скоєні злочини 1953 року. Осіб, що мали відношення до приведення вироку у виконання, військовий прокурор також визнав невинними у скоєнні злочину, оскільки вони «не могли знати, що дане судове рішення (...) є незаконним».
26 липня 1990 року пленум Верховного Суду СРСР за відсутністю складу злочину скасував вирок стосовно 108 осіб, засуджених 8 вересня 1941. Кримінальні справи стосовно інших розстріляних були припинені в попередні роки.
Інтерес до теми
Ще до реабілітації більшості жертв розстрілу під Орлом, в травні 1988 року, про подію в Медведівському лісі заговорив молодий московський дослідник Дмитро Юрасов. На сторінках «Собєсєдніка» він писав про те, що «мало хто знає про страшні розстріли восени 1941 року в орловській політтюрьмі». З моменту перших публікацій про розстріл в Медведівському лісі інтерес громадськості до подій 11 вересня 1941 став безперервно зростати. Співробітники колишнього УКДБ в Орловській області, що приступили до пошуку матеріалів з цієї теми, регулярно інформували громадськість про появу нових відомостей. У період з 1989 по 1992 рік інтерес до розстрілу в'язнів під Орлом та розслідування його обставин, активно демонструвала преса. Обласна газета «Орловська правда» присвятила подіям у Медведівському лісі ряд публікацій, в тому числі, «Чорний вересень 1941» (25 серпня 1990) і «Вічна пам'ять» (21 вересня 1991). Статті з даної теми з'являлися і в газетах більш великого масштабу, таких як «Ізвестія» («Берія попросив, Сталін підписав»; 6 червня 1990), «Вечірня Москва» («Хазяїн розстрільного дому»; 27 липня 1990). Архівні документальні матеріали були опубліковані в ряді інших видань місцевого і центрального друку. 11 січня 1991 газета «Орловская правда» у статті «Трагедія в Медведівський лісі» вперше опублікувала повний список розстріляних 11 вересня 1941 під Орлом.
З часом у багатьох публікаціях стосовно розстрілу у Медведівському лісі виявився ряд неточностей. Ряд видань, включаючи газету «Центральна Росія» (стаття «Орловський каторжний централ: 11 вересня 1941») вказали на те, що серед розстріляних під Орлом були чоловік поетеси Марини Цвєтаєвої Ефрон С. Я., актриса німецького походження Карола Неер -Геншке, письменник М. А. Клепінін з дружиною, а також П. Н. Толстой. За твердженням автора публікації у «Центральній Росії», всі ці люди були страчені в Медведівському лісі, незважаючи на їх відсутність у списку. У числі розстріляних під Орлом згадувалися, крім іншого, подружжя репресованих радянських державних і військових діячів: Б. С. Гамарник, Г. А. Єгорова, Є. І. Корк, О. Д. Каменєва, Н. В. Уборевич, Е. Е. Лежава, О. А. Угарова, тоді як в офіційних даних з названих жінок значилися тільки дружини Каменєва і Угарова. У відношенні до раніше озвучених прохань про роз'яснення долі дружин Гамарника, Уборевича, а також чоловіка Цвєтаєвої, повідомлялося в публікаціях «Орловської правди» 1990—1991 років, таких як «Вічна пам'ять» (21 вересня 1991). Всі вони, за даними останніх, були засуджені ВКВС СРСР ще в липні 1941 року до вищої міри покарання і розстріляні в Москві. Відомості про долю подружжя Клепініной, дружин Єгорова О. І. та Корка А. І., актриси Кароліни (Кароли) Неер-Геншке, а також дружини і дочки А. М. Лежави були дані співробітниками Центрального архіву колишнього КДБ СРСР і також опубліковані в «Орловської правді» — ніхто з цих людей не був розстріляний в Орлі або його околицях. Те, що в Медведівському лісі загинули Ефрон і дружини колишніх керівників, помилково припускав і займався вивченням цього питання Дмитро Юрасов. Примітно, що, крім Ефрона, він називав і ім'я відомого письменника Бруно Ясенського, який, як з'ясувалося згодом, був розстріляний ще 1938 року. Відомий драматург Ваксберг А. І. висував припущення про те, що під Орлом знайшов свою загибель репресований у 1937 році партійний діяч Антіпов М. К., а історик Антонов-Овсієнко А. В. називав у числі жертв економіста і статистика Оболенського В. У., а також друга Сталіна і брата його першої дружини А. С. Сванідзе. Версії щодо всіх трьох не знайшли свого підтвердження — як з'ясувалося, Антипов і Оболенський були розстріляні в Москві в 1938 році, тоді як Сванідзе загинув у 1941 році, однак не в Медведівський лісі.
Вшанування пам'яті
Вперше за довгий період часу мешканці Орла згадали про розстріл в Медведівському лісі в 1989 році. Тоді орловські активісти «Меморіалу» поклали квіти до тюремної стіни, а в залі міськвиконкому відбувся вечір пам'яті жертв репресій. Зал, за свідченням присутнього на заході Ю. Антюхова, був переповнений. Відкрив вечір і головував на ньому голова обласної комісії сприяння радянським органам у забезпеченні прав і інтересів реабілітованих громадян А. І. Бачурін. Присутні вшанували пам'ять загиблих радянських громадян хвилиною мовчання, після чого перед аудиторією виступили викладач ОДПІ і майбутній декан історичного факультету ОДУ С. Т. Мінаков, відомий орловський краєзнавець і поет В. М. Катанов. Останній запропонував назвати іменем Християна Раковського одну з міських вулиць, а також виділити зал пам'яті жертвам репресій в Орловському краєзнавчому музеї. Електрик Д. А. Краюхин зачитав привітання народного депутата СРСР В. І. Самаріна, який відгукнувся на пропозицію провести пам'ятний вечір і виступив з ініціативою відкрити спеціальний рахунок на спорудження пам'ятника, а також оголосив 11 вересня цього загальноміським днем Пам'яті. Ідею Самаріна підтримали голова товариства ветеранів війни Залізничного району Н. Г. Єфремов, воїн-інтернаціоналіст В. К. Рощупкін, голова обласної ради ветеранів партії та праці П. Я. Пархоменко та інженер А. І. Третьяков. Обласний прокурор Л. П. Павлов поділився з присутніми інформацією про роботу комісії з реабілітації, що проводиться при взаємодії з КДБ. Завершило мітинг виступ вчителя вечірньої школи № 10, представника товариства «Меморіал», Б. А. Попова. На закінчення учасники вечора прийняли резолюцію, що стосується збору коштів на пам'ятний знак жертвам репресій та оголошення 11 вересня днем Пам'яті.
11 вересня 1990 року в Медведівському лісі було споруджено пам'ятний знак — гранітний моноліт з написом «Пам'ять про жертви репресій 30-х — 40-х і початку 50-х років», встановлений на бетонній основі. З нагоди відкриття монумента там же відбувся мітинг, на якому були присутні, в тому числі, жителі Орла, що стали свідками сталінських репресій. Мітинг відкрив голова Орловського міської Ради народних депутатів А. Г. Кісляков, на заході також були присутні заступник голови обласної Ради Є. М. Троїцький, заступник голови облвиконкому Т. Н. Коновалова, відповідальні працівники міськкому та обкому КПРС. По закінченні мітингу до підніжжя пам'ятного знаку були покладені корзини квітів від обласної Ради, народних депутатів і обкому КПРС від міської Ради і міськкому КПРС, від трудових колективів міста Орла.
Примітки
- Бородулин, В. И., Тополянский, В. Д. Дмитрий Дмитриевич Плетнёв : ( )[рос.] // Вопросы истории : журнал. — 1989. — № 9. — С. 51.
- Балакин и др., 1994, с. 85.
- Балакин и др., 1994, с. 92.
- Балакин и др., 1994, с. 85—86.
- Балакин и др., 1994, с. 84.
- Балакин и др., 1994, с. 93—94.
- Маслова, Елена. Медведевский расстрел: правда и вымысел : ( )[рос.] // Орловская среда : газета.
- Катанов, В. Тайна орловского расстрела : ( )[рос.] // Вешние воды : еженедельник. — 1990, сентябрь. — № 7. — С. 7.
- Parrish, 1996, с. 69—70.
- Балакин и др., 1994, с. 87—91.
- Балакин и др., 1994, с. 92—93.
- Балакин и др., 1994, с. 93.
- Балакин и др., 1994, с. 94.
- Балакин и др., 1994, с. 91—92.
- Группа общественных связей Управления МБ РФ по Орловской области. И снова о трагедии : ( )[рос.] // Орловская правда : газета. — 1992-07-11.
- Parrish, 1996, с. 70.
- Антюхов, Ю. Никто не забыт — ничто не забыто. Память — это жизнь души : ( )[рос.] // Маяк : газета Залегощенского района. — 1989-09-26.
- Фролов, П. Митинг в Медведевском лесу : ( )[рос.] // Орловская правда : газета. — 1990-09-11.
Коментарі
- Порядок ув'язнених в переліку відповідає порядку в оригінальному списку, що приведений в тексті розстрільного вироку.
- Він же Валлерштейн Річард
- Вона ж Танака Сімакі Чи Кімура Джамбуро
- Він же Широков Михайло Іванович
- Також Оксуз-огли
- Він же О-Хой-Гірі (О-Хой-Чен)
- Він же Зудерман
- Він же Грамацкий
- Він же Буксгорн Панхас Ківович
- Він же Бікфольві
- Він же Поли огли, він же Бек Алі огли
Література
- Parrish, Michael. The Lesser Terror: Soviet State Security, 1939-1953. — Greenwood Publishing Group, 1996. — 424 с. — .
- Трагедия в Медведевском лесу // Реквием: книга памяти жертв политических репрессий на Орловщине / Составители — группа сотрудников управления МБ под руководством Ю. Н. Балакина. — 1994. — Т. первый. — С. 84—95. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Медведівський розстріл |
Маслова, Елена. Медведевский расстрел: правда и вымысел : ( )[рос.] // Орловская среда : газета.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medvedivskij rozstril takozh vidomij yak Orlovskij rozstril rozstril politv yazniv Orlovskoyi v yaznici sho buv zdijsnenij spivrobitnikami NKVS 11 veresnya 1941 roku v Medvedivskomu lisi roztashovanomu na pivnich vid Orla Vsogo bulo rozstrilyano 157 cholovik u tomu chisli vidomi derzhavni partijni ta naukovi diyachi figuranti Drugogo Arnold V V Stroyilov M S i Tretogo Rakovskij H G Bezsonov S O Pletnov D D moskovskih procesiv a takozh Petrovskij P G Kamenyeva O D Yakovlyeva V N nimeckij matematik Fric Neter Rozstril buv inicijovanij narkomom vnutrishnih sprav SRSR Beriyeyu L P i sankcionovanij Derzhavnim komitetom oboroni SRSR na choli z Stalinim J V Vsi zasudzheni zvinuvachuvalisya u vedenni porazhenskoyi agitaciyi ta sprobah pidgotuvati vtechi dlya vidnovlennya pidrivnoyi diyalnosti Memorialnij znak v Medvedivskomu lisi vstanovlenij v pam yat zhertv represij 30 h 40 h ta pochatku 50 h rokiv 1991 Do kincya 1980 h rokiv znachna chastina rozstrilyanih pid Orlom bula reabilitovana Vidnosno reshti 108 osib virok bulo skasovano 1990 roku Uhvalennya rishennya pro rozstrilUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 chervnya 1941 roku Orlovska oblast v chisli nizki zahidnih regioniv SRSR bula ogoloshena na vijskovomu polozhenni V zv yazku z cim vsi spravi po zlochinah proti oboroni gromadskogo poryadku ta derzhavnoyi bezpeki buli peredani vijskovim tribunalam yaki otrimali pravo rozglyadati spravi po zakinchennyu dobi z momentu vruchennya obvinuvalnogo visnovku Koli nimci pidhodili do Orla vsih recidivistiv pereslali do bilsh dalekih taboriv a politichnih zalishili tam zgaduvala pleminnicya Hristiyana Rakovskogo L Tinova 5 veresnya 1941 roku za vkazivkoyu narodnogo komisara vnutrishnih sprav SRSR Lavrentiya Beriyi i jogo zastupnika Kobulova B Z 1 j specviddil spilno z tyuremnim upravlinnyam NKVS SRSR sklav spisok z 170 uv yaznenih sho vidbuvali pokarannya v Orlovskoyi v yaznici za zvinuvachennyam v kontrrevolyucijnih zlochinah Pidpisanij nachalnikom 1 go specviddilu Bashtakovim L F i glavoyu tyuremnogo upravlinnya Nikolskim M I spisok skladavsya zi stislih vkazivnih danih na kozhnogo uv yaznenogo shodo 76 osib vkazuvalosya sho perebuvayuchi u v yaznici voni zajmayutsya provedennyam antiradyanskoyi agitaciyi Yak zgodom povidomiv Bashtakov iniciatorom skladannya spisku buv Kobulov vin zhe brav bezposerednyu uchast u jogo napisanni Same Kobulov robiv u spisku riznogo rodu poznachki a takozh viznachav dolyu kozhnogo uv yaznenogo Nastupnogo dnya 6 veresnya Beriya napraviv lista z dodanim do nogo spiskom na im ya golovi DKO SRSR Josipa Stalina z klopotannyam pro zastosuvannya do navedenih u pereliku osib vishoyi miri pokarannya rozstrilu U teksti lista narkom vnutrishnih sprav nazvav pererahovanih osib najbilsh ozloblenoyu chastinoyu uv yaznenih sho mistyatsya v Orlovskij v yaznici i vkazav na te sho ci lyudi Vedut porazhensku agitaciyu i namagayutsya pidgotuvati vtechi dlya vidnovlennya pidrivnoyi diyalnosti Rozglyad podanih materialiv Beriya zaproponuvav doruchiti Voyennij kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR U toj zhe den Stalin yakij pidtrimav propoziciyu Beriyi pidpisav postanovu GKO 634ss sankcionuvavshi zastosuvannya vishoyi miri pokarannya do 170 uv yaznenih v riznij chas zasudzhenih za teroristichnu shpigunsko diversijnu ta inshu kontrrevolyucijnu robotu 8 veresnya 1941 roku yak i peredbachalosya VKVS SRSR u skladi Ulriha V V golova Kolegiyi Kandibina D Ya i Bukanova V V bez porushennya kriminalnoyi spravi i provedennya bud yakih rozglyadiv vinesla rozstrilnij virok vidnosno 161 uv yaznenogo za statteyu 58 10 chastini 2 KK RSFRR Reshta dev yat osib sho vhodili do spisku na toj chas vzhe ne perebuvali v Orlovskij v yaznici deyaki pomerli inshi buli zvilneni pislya pereglyadu yih sprav Tak rozstrilyanij buv navit Boris Vorovich yakogo she 28 travnya de yure vipravdali i zvilnili prote z nevidomih prichin prodovzhuvali utrimuvati v orlovskoyi v yaznici Prichinoyu ciyeyi ta inshih pomilok stalo te sho skladennya spisku vidbuvalosya pospihom a dani ne pereviryalis Na cyu obstavinu vkazav na dopiti kolishnij nachalnik tyuremnogo upravlinnya NKVS Nikolskij Za slovami kolishnogo nachalnika UNKVS v Orlovskij oblasti Firsanova K F operaciya provodilasya z osoblivoyu skritnistyu i retelnistyu Z osobami yaki povinni buli piddani rozstrilu v kamerah prodovzhuvalo perebuvati cholovik priblizno 200 zasudzhenih povidomlyav Firsanov piznishe Ce bulo zrobleno dlya togo shob zamaskuvati majbutnyu akciyu Na nastupnij den pislya ekzekuciyi v Medvedivskomu lisi vsi spivkamerniki rozstrilyanih v yazniv buli evakujovani Spisok rozstrilyanih v yaznivSered zasudzhenih do rozstrilu uv yaznenih Orlovskoyi v yaznici bulo kilka vidomih politichnih diyachiv Rakovskij H G bolgarin za nacionalnistyu kolishnij chlen CK RKP b z 1918 roku i golova radnarkomu URSR v 1938 roci v ramkah Tretogo moskovskogo procesu buv zasudzhenij do 20 rokiv v yaznici yak anglijskij i yaponskij shpigun Spiridonova M O vidoma revolyucionerka odna z lideriv livih eseriv she na pochatku 1920 h rokiv vidijshla vid politichnoyi diyalnosti takozh zaznala areshtu i do momentu rozstrilu vzhe dovgij chas vidbuvala termin v Orli za uchast u pidgotovci zamahu na Voroshilova K Ye Dolyu Spiridonovoyi rozdiliv yiyi cholovik takozh kolishnij eser Majorov I A yakij vidbuvav termin v tij zhe tyurmi ale razom z tim nichogo ne znav pro dolyu druzhini na jogo zapiti v rizni instanciyi ne bulo vidpovidi V odnij kameri z Majorovim sidili kolishnij chlen CK partiyi eseriv Chajkin V A eserka Izmailovich O A i profesor rimskogo prava Kiyivskogo universitetu Karpeko V V Krim pererahovanih v yazniv v Medvedivskomu lisi buli rozstrilyani Arnold V V yakogo zvinuvatili u zamahu na Molotova V M kolishnij inzhener Kuzbasvugillya Stroyilov M S jomu razom z Arnoldom inkriminuvavsya sabotazh kolishnij radnik politichnogo predstavnictva SRSR u Nimechchini Bezsonov S A vidomij likar terapevt profesor Pletnov D D zasudzhenij za prichetnist do vbivstva Maksima Gorkogo chervonij profesor Ajhenvald O Yu Takozh yih dolya spitkala kolishnogo narkoma finansiv livu komunistku Yakovlyevu V M sestru Trockogo i druzhinu Leva Kamenyeva Olgu Kamenyevu ridnu titku Bulata Okudzhavi ta molodshogo sina Petrovskogo G I Petra brata M I Yezhova Sergiya Bagato zasudzhenih mali gromadyanstvo piddanstvo inozemnih derzhav abo inozemne pohodzhennya Do ostannih vidnosivsya zokrema nimeckij matematik Fric Neter pro zvilnennya yakogo svogo chasu klopotav pered vladoyu SRSR sam Albert Ejnshtejn Znachnu chastinu rozstrilnogo spisku stanovili azijski imena osoblivo bagato sered zasudzhenih bulo kitajciv Rakovskij Hristiyan Georgijovich Spiridonova Mariya Oleksandrivna Kamenyeva Olga Davidivna Fric Neter Spisok rozstrilyanih uv yaznenih Imena chotiroh uv yaznenih rozstrilyanih piznishe z 13 po 18 veresnya 1941 roku poznacheni zelenim kolorom 1 Adam Ivan Karlovich r 1886 2 Adzhoyan Amayak Gurgenovich r 1891 3 Ajhenvald Oleksandr Yulijovich r 1904 4 Aliev Museyib Agali ogli r 1890 5 Amel yan Arshak Ambarcumovich r 1890 6 Anni Voldemar Gustavovich r 1891 7 Apresov Georgij Abramovich r 1890 8 Arnold Valentin Volfridovich r 1894 9 Artemov Anatolij Grigorijovich r 1917 10 Bejmut Gustav Gustavovich r 1898 11 Belfort Birkengauer Erih Vilgelmovich r 1903 12 Bezsonov Sergij Oleksijovich r 1892 13 Bondaryev Vasil Oleksandrovich r 1880 14 Bunte Villi Avgustovich r 1907 15 Bolkvadze Melcharska Galina Bronislavivna r 1906 16 Valter Oskar Vikentijovich r 1875 17 Butkus Josip Francevich r 1896 18 Vyezirov Dmazhil Ismail ogli r 1888 19 Vilyenkin Yuda Izrailovich r 1884 20 Volkov Mikola Ivanovich r 1916 21 Vorovich Boris Grigorijovich r 1894 22 Vin Do Kuj r 1917 23 Geller Tadeush Leonovich r 1899 24 Gernstengajm Elka Markivna r 1896 25 Gou Min Czun r 1909 26 Guzin Hristian Yakimovich r 1915 27 De Lazar Vinchenco Kandidovich r 1906 29 Yezhov Sergij Ivanovich r 1904 30 Yerofyeyev Dmitro Fedorovich r 1879 31 Zharska Macinovska Sofiya Petrivna r 1893 32 Zibold Georgij Volodimirovich r 1897 33 Izmayilovich Oleksandra Adolfivna r 1878 34 Imam Verdi sin Imama Guli r 1896 35 Kamenyeva Olga Davidivna r 1883 36 Karpeko Volodimir Vasilovich r 1880 37 Korhonen Veli Ajmo Vyajnyamo Laurovich r 1918 38 Kasparova Varsenika Dzhavadovna r 1888 39 Kata Oka Kentaro r 1909 40 Keller Valentin Georgijovich r 1862 41 Kim Den Man r 1909 42 Kitnovska Nina Oleksandrivna r 1901 43 Klopfer Ivan Ivanovich r 1875 44 Koval Ivan Kirilovich r 1878 45 Kozlovskij Anatolij Sergijovich r 1897 46 Kolman Artur Ivanovich r 1902 47 Kondrashechkin Volodimir Mikolajovich r 1904 48 Kravec Mikola Mikitovich r 1910 49 Kryuger Andrij Andrijovich r 1877 50 Kriger Krejcburg Avgust Alfredovich r 1892 51 Krilik Vasilkov Josip Vasilovich r 1898 52 Kushimbetov Antmuhan r 1911 53 Larin Oleksandr Mihajlovich r 1916 54 Leman Ioanni Otto Ottovich r 1897 55 Leonov Sergij Oleksandrovich r 1907 56 Lidtke Fridrih Gustavovich r 1896 57 Linkvist Hilda Andriyivna r 1898 58 Li Cyan In r 1896 59 Li Dzhun r 1905 60 Logvinov Petro Tihonovich Yefimovich r 1914 61 Lisova Muhotdinova Yevdokiya Oleksiyivna r 1896 62 Lyuj Kaj Lu r 1903 63 Maak Edita Ernestivna r 1898 64 Maas Genah Gotfridovich r 1890 65 Majorov Illya Andrijovich r 1890 66 Mamed Kuli Sattar ogli r 1904 67 Marer Lyudvig Josipovich r 1896 68 Matikajnen Anton Semenovich r 1882 69 Mackevich Petro Ignatovich r 1916 70 Mikeladze Shalva Antonovich r 1884 71 Minkin Vasil Afanasijovich r 1879 72 Mirdzhon Rie Zode r 1914 73 Mironchik Maksim Kornijovich r 1878 74 Mozhin Franc Ivanovich r 1891 75 Muzafarova Mar yama Hasanivna r 1906 76 Musayev Sultan Musa ogli r 1915 77 Mizin Pantelejmon Timofijovich r 1878 78 Milnikov Anatolij Sidorovich r 1922 79 Naka Kajchiro r 1913 80 Nejgebauer Yakiv Yakovich r 1883 81 Nyestroyev Cipin Grigorij Abramovich r 1877 82 Neter Fric r 1884 83 Nikiforov Georgij Illarionovich r 1882 84 Nikologorodskij Oleksij Dmitrovich r 1880 85 Niksresht Gasan Mamedovich r 1900 86 Oksus ogli Mustafa Omerovich r 1867 87 Okudzhava Olga Stepanivna r 1888 88 Ortman Gavatina Riki Meyerivna r 1886 89 O Seng Chen r 1896 90 Pallonbert Yan Yanovich r 1909 91 Parshkov Mihajlo Ivanovich r 1887 92 Pyervyencyev Petro Mikolajovich r 1892 93 Petrovskij Petro Grigorijovich r 1898 94 Pletnov Dmitro Dmitrovich r 1872 95 Plotnikov Sergij Pavlovich r 1882 96 Podgurskij Mikola Stanislavovich r 1892 97 Pomogayev Ivan Ivanovich r 1893 98 Ponomarov Illya Stepanovich r 1890 99 Prodan Mikola Grigorijovich r 1905 100 Savickij Konstantin Oleksandrovich r 1913 101 Syedova Valentina Sergiyivna r 1908 102 Semenov Yevgen Pavlovich r 1922 103 Syerikova Katerina Ivanivna r 1885 104 Sin Di Shun r 1888 105 Sklyeva Mihajlo Yegorovich r 1892 106 Solovjov Viktor Illich r 1904 107 Spiridonova Mariya Oleksandrivna r 1884 108 Stroyilov Mihajlo Stepanovich r 1899 109 Suppala Sajma Karlovna r 1891 110 Sun Zun In r 1888 111 Sun Si Yuan r 1907 112 Timofyeyev Yevgen Mihajlovich r 1885 113 Torchinovskij Andrij Dmitrovich r 1906 114 Trossin Yulius r 1896 115 Tun Shuan Syan r 1895 116 Tuhar Fedir Stepanovich r 1921 117 Tyan Fu Guj r 1921 118 Ugarova Olga Oleksandrivna r 1896 119 Rakovskij Hristiyan Georgijovich r 1873 120 Rau Yegor Yegorovich r 1880 121 Rejter Vilgelm Ivanovich r 1887 122 Ryejnbah Arnold Andrijovich r 1902 123 Rempel Yakiv Aronovich r 1883 124 Rozenbah Fric Karlovich r 1904 125 Radionovska Mariya Dmitrivna r 1908 126 Ronkomyaki Kallye Abramovich r 1907 127 Rudakov Mikola Yegorovich r 1900 128 Faustman Franc Simonovich r 1909 129 Ferner Villi r 1909 130 Finkgejzer Yulius Vasilovich r 1880 131 Fokin Zahar Davidovich r 1907 132 Huan Sin Sen r 1913 133 Hauer Bela Yakivlevich r 1884 134 Husravbekov Ashurbek r 1876 79 135 Cipperek Gustav Yulic Gustovich r 1902 136 Chajkin Vadim Afanasijovich r 1886 137 Chyernov Marushak Viyevskij Ohramenko Pavlo Petrovich r 1908 138 Chyernih Viktor Vasilovich r 1899 139 Chzhan Di Shuj r 1881 140 Chizhikov Onisim Lukich r 1891 141 Chin Mun Shen r 1878 142 Chumburidze Bagrat Spiridonovich r 1880 143 She Kuj Syan r 1908 144 Shimshelevich Samuyil Zelikovich r 1883 145 Shlejder Gans Gansovich r 1904 146 Shlihting Pastuhova Rayisa Petrivna r 1892 147 Shnejder Gotlib Kasparovich r 1893 148 Ejhenvald Fric Moricovich r 1901 149 Ekkerc Teodor Gotlibovich r 1899 150 Erdman Josip Mikolajovich r 1900 151 Yung Georgij Yakovlevich r 1884 152 Yulskij Viktor Antonovich r 1894 153 Yakkonec Tojvo Ejnarovich r 1909 154 Yakovlyeva Varvara Mikolayivna r 1885 155 Yachmyenyev Andrij Stepanovich r 1914 156 Tablash Josip Josipovich r 1880 157 Sun Tin Tan r 1905 158 Aliev Hankishi Bala Kishi ogli r 1881 159 Zdunkovskij Ivan Ivanovich r 1911 160 Yefimov Fedir Mikolajovich r 1912 161 Tohtamishyev Rustam r 1902 Proces strati11 veresnya 1941 roku smertnij virok vidnosno 157 zasudzhenih buv privedenij u vikonannya v Medvedivskomu lisi Za slovami kolishnogo nachalnika Orlovskoyi v yaznici Yakovlyeva S D dlya ciyeyi meti NKVS SRSR nadislav do mista specialnu operativnu grupu Rozporyadzhennya VKVS SRSR nadijshlo v Orel v toj chas koli provodilasya evakuaciya inshih uv yaznenih a misto bulo pid chastim i silnim bombarduvannyam z boku nastupayuchih sil nimciv Zgidno z pokazannyami Firsanova K F vin i prokurorskij pracivnik mali zavdannya ne dopustiti pidmini zasudzhenih Dlya cogo spilno z pracivnikom prokuraturi voni vivchali osobovi spravi uv yaznenih porivnyuyuchi predstavleni v nih dani z vidomostyami otrimanimi v hodi opituvannya zasudzhenih U den rozstrilu za svidchennyam spivkamernika zasudzhenih represovanogo chekista Surena Gazaryana buv nadzvichajnij shum u koridori U svoyih memuarah Ce ne povinno povtoritisya vin zhe zgaduvav sho koli poveli Chajkina Majorova i Karpeko a potim prijshov chergovij i zabrav yihni rechi jomu stalo motoroshno Nastupnogo dnya Gazaryan u dvori v yaznici namagavsya znajti Bezsonova i Petrovskogo ale yih tezh ne bulo Pered viyizdom na misce strati kozhen zasudzhenij peredavavsya v osoblive primishennya de specialno pidibrani osobi z chisla osobovogo skladu v yaznici vstavlyali jomu v rot materchatij klyap zav yazuvali jogo ganchirkoyu shob viklyuchiti mozhlivist distavannya klyapu a potim zachituvali rozstrilnij virok Pislya cogo zasudzhenij pid ruki vivodivsya v tyuremnij dvir sidav u specialno obladnanu kritu avtomashinu z kuleneprobivnimi bortami i vivozivsya do lisu de piddavavsya rozstrilu Nihto zi spivrobitnikiv v yaznici yak stverdzhuvav Yakovlyev do uchasti v ekzekuciyi ne zaluchavsya Ne buv prisutnim na misci i sam glava oblasnogo UNKVD Firsanov do skladu tak zvanoyi komisiyi z privedennya viroku u vikonannya vhodili jogo pidlegli Chyernousov K A Slyunyaev N I Tyeryebkov G I Za svidchennyam Firsanova dereva sho znahodilisya v lisi na misci pohovannya trupiv zasudzhenih poperedno vikopuvalisya razom z korinnyam a pislya pohovannya rozstrilyanih znovu sadili na svoyi miscya Nadali azh do 3 zhovtnya 1941 roku dnya koli Orel buv zahoplenij nimcyami spivrobitniki UNKVS v Orlovskij oblasti neodnorazovo vidpravlyalisya na misce rozstrilu pid viglyadom gribnikiv dlya perevirki stanu miscya pohovannya Obstanovka tam za otrimanimi nimi danimi ne porushuvalasya Pam yat pro medvedivskij rozstrilReabilitaciya rozstrilyanih 18 sichnya 1989 roku Prokuratura SRSR keruyuchis privatnoyu postanovoyu plenumu Verhovnogo sudu SRSR 40 88 vid 13 chervnya 1988 roku po spravi P yatakova Radeka ta inshih zasudzhenih za virokom VKVS SRSR v 1937 roci porushiv kriminalnu spravu shodo podij u Medvedivskomu lisi Za rezultatami rozglyadu spravi plenum Verhovnogo sudu uhvaliv rishennya pro peredachu materialiv pov yazanih z vinesennyam viroku VKVS SRSR vid 8 veresnya 1941 roku Generalnomu prokuroru SRSR Suharyevu A Ya dlya uhvalennya po nih zakonnogo rishennya V svoyu chergu porushena Prokuraturoyu SRSR kriminalna sprava nadijshla v Golovnu vijskovu prokuraturu 12 kvitnya 1990 roku vijskovij prokuror 1 go viddilu Upravlinnya Golovnoyi vijskovoyi prokuraturi z reabilitaciyi pidpolkovnik yusticiyi Zibcyev rozglyanuvshi kriminalnu spravu 1 89 vidav postanovu pro pripinennya kriminalnoyi spravi stosovno chleniv VKVS SRSR Ulriha Kandibina i Bukanova viznavshi vidsutnist skladu zlochinu v yih diyah Vidznachivshi nezakonnist i neobruntovanist viroku VKVS shodo 161 uv yaznenogo Orlovskoyi v yaznici Zibcyev tim ne mensh zrobiv visnovok sho rishennya Kolegiyi ne ye zlochinnim oskilki bulo vineseno na pidstavi postanovi DKO SRSR vishogo na toj moment organu derzhavnoyi vladi Vidnosno zlochinnih dij iniciatoriv rozstrilu Beriyi ta Kobulova Zibcyev zaznachiv sho obidva voni vzhe buli viznani vinnimi i zasudzheni do rozstrilu za skoyeni zlochini 1953 roku Osib sho mali vidnoshennya do privedennya viroku u vikonannya vijskovij prokuror takozh viznav nevinnimi u skoyenni zlochinu oskilki voni ne mogli znati sho dane sudove rishennya ye nezakonnim 26 lipnya 1990 roku plenum Verhovnogo Sudu SRSR za vidsutnistyu skladu zlochinu skasuvav virok stosovno 108 osib zasudzhenih 8 veresnya 1941 Kriminalni spravi stosovno inshih rozstrilyanih buli pripineni v poperedni roki Interes do temi She do reabilitaciyi bilshosti zhertv rozstrilu pid Orlom v travni 1988 roku pro podiyu v Medvedivskomu lisi zagovoriv molodij moskovskij doslidnik Dmitro Yurasov Na storinkah Sobyesyednika vin pisav pro te sho malo hto znaye pro strashni rozstrili voseni 1941 roku v orlovskij polittyurmi Z momentu pershih publikacij pro rozstril v Medvedivskomu lisi interes gromadskosti do podij 11 veresnya 1941 stav bezperervno zrostati Spivrobitniki kolishnogo UKDB v Orlovskij oblasti sho pristupili do poshuku materialiv z ciyeyi temi regulyarno informuvali gromadskist pro poyavu novih vidomostej U period z 1989 po 1992 rik interes do rozstrilu v yazniv pid Orlom ta rozsliduvannya jogo obstavin aktivno demonstruvala presa Oblasna gazeta Orlovska pravda prisvyatila podiyam u Medvedivskomu lisi ryad publikacij v tomu chisli Chornij veresen 1941 25 serpnya 1990 i Vichna pam yat 21 veresnya 1991 Statti z danoyi temi z yavlyalisya i v gazetah bilsh velikogo masshtabu takih yak Izvestiya Beriya poprosiv Stalin pidpisav 6 chervnya 1990 Vechirnya Moskva Hazyayin rozstrilnogo domu 27 lipnya 1990 Arhivni dokumentalni materiali buli opublikovani v ryadi inshih vidan miscevogo i centralnogo druku 11 sichnya 1991 gazeta Orlovskaya pravda u statti Tragediya v Medvedivskij lisi vpershe opublikuvala povnij spisok rozstrilyanih 11 veresnya 1941 pid Orlom Z chasom u bagatoh publikaciyah stosovno rozstrilu u Medvedivskomu lisi viyavivsya ryad netochnostej Ryad vidan vklyuchayuchi gazetu Centralna Rosiya stattya Orlovskij katorzhnij central 11 veresnya 1941 vkazali na te sho sered rozstrilyanih pid Orlom buli cholovik poetesi Marini Cvyetayevoyi Efron S Ya aktrisa nimeckogo pohodzhennya Karola Neer Genshke pismennik M A Klepinin z druzhinoyu a takozh P N Tolstoj Za tverdzhennyam avtora publikaciyi u Centralnij Rosiyi vsi ci lyudi buli stracheni v Medvedivskomu lisi nezvazhayuchi na yih vidsutnist u spisku U chisli rozstrilyanih pid Orlom zgaduvalisya krim inshogo podruzhzhya represovanih radyanskih derzhavnih i vijskovih diyachiv B S Gamarnik G A Yegorova Ye I Kork O D Kamenyeva N V Uborevich E E Lezhava O A Ugarova todi yak v oficijnih danih z nazvanih zhinok znachilisya tilki druzhini Kamenyeva i Ugarova U vidnoshenni do ranishe ozvuchenih prohan pro roz yasnennya doli druzhin Gamarnika Uborevicha a takozh cholovika Cvyetayevoyi povidomlyalosya v publikaciyah Orlovskoyi pravdi 1990 1991 rokiv takih yak Vichna pam yat 21 veresnya 1991 Vsi voni za danimi ostannih buli zasudzheni VKVS SRSR she v lipni 1941 roku do vishoyi miri pokarannya i rozstrilyani v Moskvi Vidomosti pro dolyu podruzhzhya Klepininoj druzhin Yegorova O I ta Korka A I aktrisi Karolini Karoli Neer Genshke a takozh druzhini i dochki A M Lezhavi buli dani spivrobitnikami Centralnogo arhivu kolishnogo KDB SRSR i takozh opublikovani v Orlovskoyi pravdi nihto z cih lyudej ne buv rozstrilyanij v Orli abo jogo okolicyah Te sho v Medvedivskomu lisi zaginuli Efron i druzhini kolishnih kerivnikiv pomilkovo pripuskav i zajmavsya vivchennyam cogo pitannya Dmitro Yurasov Primitno sho krim Efrona vin nazivav i im ya vidomogo pismennika Bruno Yasenskogo yakij yak z yasuvalosya zgodom buv rozstrilyanij she 1938 roku Vidomij dramaturg Vaksberg A I visuvav pripushennya pro te sho pid Orlom znajshov svoyu zagibel represovanij u 1937 roci partijnij diyach Antipov M K a istorik Antonov Ovsiyenko A V nazivav u chisli zhertv ekonomista i statistika Obolenskogo V U a takozh druga Stalina i brata jogo pershoyi druzhini A S Svanidze Versiyi shodo vsih troh ne znajshli svogo pidtverdzhennya yak z yasuvalosya Antipov i Obolenskij buli rozstrilyani v Moskvi v 1938 roci todi yak Svanidze zaginuv u 1941 roci odnak ne v Medvedivskij lisi Vshanuvannya pam yati Memorialnij znak v Medvedivskomu lisi vstanovlenij v pam yat zhertv represij 30 h 40 h ta pochatku 50 h rokiv 1991 Vpershe za dovgij period chasu meshkanci Orla zgadali pro rozstril v Medvedivskomu lisi v 1989 roci Todi orlovski aktivisti Memorialu poklali kviti do tyuremnoyi stini a v zali miskvikonkomu vidbuvsya vechir pam yati zhertv represij Zal za svidchennyam prisutnogo na zahodi Yu Antyuhova buv perepovnenij Vidkriv vechir i golovuvav na nomu golova oblasnoyi komisiyi spriyannya radyanskim organam u zabezpechenni prav i interesiv reabilitovanih gromadyan A I Bachurin Prisutni vshanuvali pam yat zagiblih radyanskih gromadyan hvilinoyu movchannya pislya chogo pered auditoriyeyu vistupili vikladach ODPI i majbutnij dekan istorichnogo fakultetu ODU S T Minakov vidomij orlovskij krayeznavec i poet V M Katanov Ostannij zaproponuvav nazvati imenem Hristiyana Rakovskogo odnu z miskih vulic a takozh vidiliti zal pam yati zhertvam represij v Orlovskomu krayeznavchomu muzeyi Elektrik D A Krayuhin zachitav privitannya narodnogo deputata SRSR V I Samarina yakij vidguknuvsya na propoziciyu provesti pam yatnij vechir i vistupiv z iniciativoyu vidkriti specialnij rahunok na sporudzhennya pam yatnika a takozh ogolosiv 11 veresnya cogo zagalnomiskim dnem Pam yati Ideyu Samarina pidtrimali golova tovaristva veteraniv vijni Zaliznichnogo rajonu N G Yefremov voyin internacionalist V K Roshupkin golova oblasnoyi radi veteraniv partiyi ta praci P Ya Parhomenko ta inzhener A I Tretyakov Oblasnij prokuror L P Pavlov podilivsya z prisutnimi informaciyeyu pro robotu komisiyi z reabilitaciyi sho provoditsya pri vzayemodiyi z KDB Zavershilo miting vistup vchitelya vechirnoyi shkoli 10 predstavnika tovaristva Memorial B A Popova Na zakinchennya uchasniki vechora prijnyali rezolyuciyu sho stosuyetsya zboru koshtiv na pam yatnij znak zhertvam represij ta ogoloshennya 11 veresnya dnem Pam yati 11 veresnya 1990 roku v Medvedivskomu lisi bulo sporudzheno pam yatnij znak granitnij monolit z napisom Pam yat pro zhertvi represij 30 h 40 h i pochatku 50 h rokiv vstanovlenij na betonnij osnovi Z nagodi vidkrittya monumenta tam zhe vidbuvsya miting na yakomu buli prisutni v tomu chisli zhiteli Orla sho stali svidkami stalinskih represij Miting vidkriv golova Orlovskogo miskoyi Radi narodnih deputativ A G Kislyakov na zahodi takozh buli prisutni zastupnik golovi oblasnoyi Radi Ye M Troyickij zastupnik golovi oblvikonkomu T N Konovalova vidpovidalni pracivniki miskkomu ta obkomu KPRS Po zakinchenni mitingu do pidnizhzhya pam yatnogo znaku buli pokladeni korzini kvitiv vid oblasnoyi Radi narodnih deputativ i obkomu KPRS vid miskoyi Radi i miskkomu KPRS vid trudovih kolektiviv mista Orla PrimitkiBorodulin V I Topolyanskij V D Dmitrij Dmitrievich Pletnyov ros Voprosy istorii zhurnal 1989 9 S 51 Balakin i dr 1994 s 85 Balakin i dr 1994 s 92 Balakin i dr 1994 s 85 86 Balakin i dr 1994 s 84 Balakin i dr 1994 s 93 94 Maslova Elena Medvedevskij rasstrel pravda i vymysel ros Orlovskaya sreda gazeta Katanov V Tajna orlovskogo rasstrela ros Veshnie vody ezhenedelnik 1990 sentyabr 7 S 7 Parrish 1996 s 69 70 Balakin i dr 1994 s 87 91 Balakin i dr 1994 s 92 93 Balakin i dr 1994 s 93 Balakin i dr 1994 s 94 Balakin i dr 1994 s 91 92 Gruppa obshestvennyh svyazej Upravleniya MB RF po Orlovskoj oblasti I snova o tragedii ros Orlovskaya pravda gazeta 1992 07 11 Parrish 1996 s 70 Antyuhov Yu Nikto ne zabyt nichto ne zabyto Pamyat eto zhizn dushi ros Mayak gazeta Zalegoshenskogo rajona 1989 09 26 Frolov P Miting v Medvedevskom lesu ros Orlovskaya pravda gazeta 1990 09 11 Komentari Poryadok uv yaznenih v pereliku vidpovidaye poryadku v originalnomu spisku sho privedenij v teksti rozstrilnogo viroku Vin zhe Vallershtejn Richard Vona zh Tanaka Simaki Chi Kimura Dzhamburo Vin zhe Shirokov Mihajlo Ivanovich Takozh Oksuz ogli Vin zhe O Hoj Giri O Hoj Chen Vin zhe Zuderman Vin zhe Gramackij Vin zhe Buksgorn Panhas Kivovich Vin zhe Bikfolvi Vin zhe Poli ogli vin zhe Bek Ali ogliLiteraturaParrish Michael The Lesser Terror Soviet State Security 1939 1953 Greenwood Publishing Group 1996 424 s ISBN 0 275 95113 8 Tragediya v Medvedevskom lesu Rekviem kniga pamyati zhertv politicheskih repressij na Orlovshine Sostaviteli gruppa sotrudnikov upravleniya MB pod rukovodstvom Yu N Balakina 1994 T pervyj S 84 95 ISBN 5 89989 003 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Medvedivskij rozstril Maslova Elena Medvedevskij rasstrel pravda i vymysel ros Orlovskaya sreda gazeta