Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Іванович Єжов рос Николай Иванович Ежов 19 квітня 1 травня 1895 18950501 Санкт Петербург Російська імперія 4 люто

Микола Іванович Єжов

Микола Іванович Єжов

Микола Іванович Єжов (рос. Николай Иванович Ежов; 19 квітня [1 травня] 1895(18950501), Санкт-Петербург, Російська імперія — 4 лютого 1940, Москва, РРФСР) — генеральний комісар держбезпеки, нарком внутрішніх справ СРСР (з 1936 до 1938 року). Член ЦК ВКП(б) у лютому 1934 — березні 1939 року. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у лютому 1934 — березні 1939 року. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 10 лютого 1934 по 10 березня 1939 року. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) з 12 жовтня 1937 по 10 березня 1939 року. Депутат Верховної ради СРСР 1-го скликання. Депутат Верховної ради УРСР 1-го скликання.

Микола Іванович Єжов
Николай Иванович Ежов
image
Микола Іванович Єжов
2-й Народний комісар внутрішніх справ СРСР
26 вересня 1936 — 8 грудня 1938
Прем'єр-міністр: В'ячеслав Молотов
Попередник: Генріх Ягода
Спадкоємець: Лаврентій Берія
Народний комісар водного транспорту СРСР
8 квітня 1938 — 9 квітня 1939
Прем'єр-міністр: В'ячеслав Молотов
Попередник:
Спадкоємець: Посада скасована
 
Народження: 19 квітня 1895(1895-04-19)[1] або 1895[2]
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1]
Смерть: 4 лютого 1940(1940-02-04)[1][3]
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Причина смерті: вогнепальне поранення[4]
Поховання: В безіменній могилі на Донському цвинтарі (точне місце невідоме)
Країна: Російська імперія, РСФРР і СРСР
Релігія: атеїзм
Партія: ВКП(б) (з 1917)
Шлюб: d і Євгенія Хаютіна
Діти: вдочерив: Наталія
Автограф: image
Нагороди:
imageimage
image
Позбавлений усіх нагород

image Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єжов.

Біографія

У своїх анкетах і автобіографіях Єжов стверджував, що народився в 1895 році в Санкт-Петербурзі в родині російського робітника-ливарника. Етнічний росіянин з литовським корінням.

Литовські історики Рітас Нарвідас та Андрюсом Тумавічюс знайшли метричний запис у метричній книзі Воскресенської церкви у Ковно (Каунасі), яка зберігається у Литовському державному історичному архіві. У тексті зазначено, що 8 (20) квітня 1895 року у селянина Красненської (найпоширеніший тоді варіант: Краснінської) волості Крапивінського (зараз пишуть: Крапивенський) повіту Тульської губернії Івана Івановича Єжова та законної дружини його Ганни Антонівни, обидва — православного віросповідання, народився син Микола. 16 (28) квітня 1895 року він був хрещений священиком, настоятелем Воскресенської церкви міста Ковно о. Лавром Сахаровим та дияконом тієї ж церкви Іоанном Малевичем. Хресними стали колезький асесор Павло Єремійович Іванов, вчитель Вейверської учительської семінарії та дружина селянина Гродненської губернії Марія Андріївна Тарасюк.

Отже, відповідно пошуків дослідника Бориса Соколова, місцем народження Миколи Єжова було Ковно (Каунас) або Маріямполь (повітове місто Сувалкської губернії (нині південний захід Литви, неподалік польського кордону)), де він провів дитячі роки. До Санкт-Петербурга родина Єжових переїхала лише 1906 року.

Навчався рік у початкову міському училищі. До 1910 року — учень кравця у Санкт-Петербурзі. З 1910 по 1915 рік працював слюсарем на заводах Санкт-Петербурга, в тому числі на фабриці ліжок Преловського та Путиловському заводі.

З 1915 по 1916 рік — рядовий 76-го піхотного запасного полку російської армії, рядовий 172-го піхотного Лідського полку російської армії. Учасник Першої світової війни, був поранений, отримав шестимісячну відпустку. До грудня 1916 року працював робітником на Путиловському заводі Петрограда.

З грудня 1916 по квітень 1917 року — рядовий 3-го піхотного полку російської армії в Новому Петергофі, рядовий команди нестройових у Двінському військовому окрузі, солдат-слюсар 5-ї тилової артилерійської майстерні російської армії на Північному фронті в місті Вітебську.

Член РСДРП(б) з травня 1917 року.

З вересня 1917 року — слюсар майстерень Вітебського залізничного вузла. З листопада 1917 по січень 1918 року — комісар станції Вітебськ Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці.

6 січня 1918 року був звільнений через хворобу терміном на шість місяців і поїхав до батьків, які до цього часу перебралися в Тверської губернії. З серпня 1918 по березень 1919 року працював на скляному заводі (колишньому Волотіна) у Вишньому Волочку, обирався членом заводського комітету.

З квітня 1919 року — червоноармієць роти змінного складу (особливого призначення) 2-ї бази радіотелеграфних формувань в Саратові та Арзамасі, з 1 вересня 1919 року — переписувач (писар) при комісарі управління 2-ї бази радіотелеграфних формувань, з 18 жовтня 1919 по січень 1921 року — комісар радіотелеграфної школи 2-ї бази радіотелеграфних формувань РСЧА в Казані. З січня по листопад 1921 року — комісар 2-ї бази радіотелеграфних формувань РСЧА в Казані, член виконавчого комітету Казанської міської ради.

У квітні — липні 1921 року — завідувач відділу агітації та пропаганди Кремлівського районного комітету РКП(б) міста Казані. У 1921 році — завідувач відділу агітації та пропаганди Татарського обласного комітету РКП(б). У 1921 — січні 1922 року — заступник відповідального секретаря Татарського обласного комітету РКП(б), член президії ЦВК Татарської АРСР.

15 березня — листопад 1922 року — відповідальний секретар Марійського обласного комітету РКП(б).

У квітні 1923 — травні 1924 року — відповідальний секретар Семипалатинського губернського комітету РКП(б).

У травні 1924 — січні 1926 року — завідувач організаційного відділу Киргизького (Казакського) обласного (крайового) комітету РКП(б). 12 жовтня 1925 — 7 січня 1926 року — заступник відповідального секретаря Казакського крайового комітету РКП(б).

У січні 1926 — липні 1927 року — слухач курсів марксизму-ленінізму при ЦВК СРСР.

16 липня — 11 листопада 1927 року — помічник завідувача організаційно-розподільного відділу ЦК ВКП(б). 11 листопада 1927 — 28 грудня 1929 року — заступник завідувача організаційно-розподільного відділу ЦК ВКП(б).

16 грудня 1929 — 16 листопада 1930 року — заступник народного комісара землеробства СРСР.

14 листопада 1930 — 10 березня 1934 року — завідувач відділу адміністративно-господарських та профспілкових кадрів ЦК ВКП(б). З січня 1931 по березень 1934 року — член комісії виконань РНК РРФСР.

За деякими даними, Єжов користувався протекцією І. М. Москвіна, за допомогою якого він в 1930 р. став завідувачем відділу ЦК ВКП(б):

«Я не знаю ідеальнішого працівника, ніж Єжов. Точніше, не працівника, а виконавця. Доручивши йому що-небудь, можна не перевіряти і бути упевненим — він все зробить. У Єжова є тільки один, правда, істотний, недолік: він не уміє зупинятися. І іноді доводиться стежити за ним, щоб вчасно зупинити».

10 лютого 1934 — 28 лютого 1935 року — заступник голови та член Бюро Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

10 березня 1934 — 10 березня 1935 року — завідувач промислового відділу ЦК ВКП(б). З 25 грудня 1934 року — голова Комісії ЦК ВКП(б) із закордонних відряджень.

1 лютого 1935 — 10 березня 1939 року — секретар ЦК ВКП(б).

28 лютого 1935 — 10 березня 1939 року — голова Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

10 березня 1935 — 4 лютого 1936 року — завідувач відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

У серпні 1935 — березні 1939 року — член президії виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу.

11 жовтня 1935 — 1936 року — відповідальний редактор журналу «Партійне будівництво».

19 липня 1936 — 1937 року — член Бюро ЦК ВКП(б) у справах РРФСР.

26 вересня 1936 — 8 грудня 1938 року — народний комісар внутрішніх справ СРСР, генеральний комісар державної безпеки (з 28.01.1937).

Своїм швидким просуванням по службі Єжов зобов'язаний тому, що при всіх перипетіях внутріпартійної боротьби 1920—30-х років робив ставку тільки на Сталіна[]. Останній це відмітив, оцінив. 1 жовтня 1936 р. М. Єжов став наркомом внутрішніх справ СРСР. М. С. Хрущов в мемуарах цитує наступну телеграму, направлену з Сочі в Політбюро ЦК ВКП(б), підписану 25 вересня 1936 р. Сталіним і Ждановим:

«Вважаємо абсолютно необхідною і терміновою справою призначення товариша Єжова на пост наркомвнусправ. Ягода явним чином виявився не на висоті свого завдання в справі викриття троцькістсько-зінов'євського блоку. ОГПУ запізнився в цій справі на чотири роки…»

Ця телеграма показує, хто був ініціатором призначення Єжова на відповідальний пост наркома внутрішніх справ СРСР.

22 листопада 1936 — 28 квітня 1937 року — заступник голови Комітету резервів при Раді праці і оборони СРСР. З 14 квітня 1937 по 1939 рік — член Постійної комісії з питань секретного характеру і питань зовнішньої політики при Політичному бюро ЦК ВКП(б). 27 квітня 1937 — 21 березня 1939 року — кандидат у члени Комітету оборони при РНК СРСР.

8 квітня 1938 — 9 квітня 1939 року — народний комісар водного транспорту СРСР.

31 травня 1938 — 21 березня 1939 року — член Військово-промислової комісії при Комітеті оборони при РНК СРСР.

У 1937—1939 роках — депутат Верховної Ради СРСР. 26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Молотовської виборчої округи міста Києва.

У грудні 1937 року відзначали двадцяту річницю ВНК—ДПУ—ОДПУ—НКВС. Газети друкували портрети Дзержинського і Єжова. У їх честь складалися вірші та пісні. У обстановці загального тріумфування з нагоди знаменної дати 20 грудня у Большому театрі відбулися урочисті збори. Разом з Єжовим в президії сиділи Молотов, Ворошилов, Каганович і Хрущов. З основною доповіддю виступив Анастас Мікоян. Не було таких чудових ступенів, якими він не увінчав би заслуги «чудового, непохитного більшовика», талановитого «сталінського учня» і «улюбленця радянського народу»[].

За заслуги Єжов був нагороджений орденом Леніна (17 липня 1937) і значком «Почесний чекіст». Одержав також орден Червоного прапора Монголії Влітку 1937 місто Сулимів на Північному Кавказі стало Єжово-Черкесськом — унікальний випадок в історії, — змінив ім'я жертви на ймення його вбивці (з 1939 року — Черкеськ).

Єжов вів розпусне життя, вступав у статеві відносини з чоловіками, в період з кінця 1920-х та початку 1930-х років став зловживати алкоголем, і вже з 1933 до 1935 року серйозне зловживання алкоголем набуло системного характеру.

На закритому засіданні XX з'їзду партії М. С. Хрущов назвав його «злочинцем і наркоманом». У радянській пресі його називали «залізним наркомом», в народі прозвали «кривавим карликом» (його зріст був 152 см).

Стверджують, що Єжов ще до свого арешту «знав, що відбувається; він розумів, що Сталін ним користується як палицею для знищення кадрів, перш за все старих більшовицьких кадрів, і заливав свою совість горілкою».

Арешт і смерть

9 грудня 1938 року Єжова звільнено (нібито на його прохання) від обов'язків наркома внутрішніх справ, але він залишився наркомом водного транспорту. Слід зазначити, що вже з вересня—жовтня 1938 року Л. Берія (призначений Сталіним заступником Єжова) фактично керував апаратом НКВС, хоча формально Єжов ще перебував на своїй посаді.

10 квітня 1939 року Миколу Єжова заарештовано за звинуваченням у керівництві змовницькою організацією в військах і органах НКВС СРСР, в проведенні шпигунства на користь іноземних розвідок, в підготовці терористичних актів проти керівників партії й держави й збройного повстання проти Радянської влади. Крім вказаних звинувачень, Єжову додали й такі: фальсифікація кримінальних справ і гомосексуальність. На слідстві він все визнав. А на суді все заперечував, окрім гомосексуальності.

4 лютого 1940 року Єжова розстріляно (виконав вирок Василь Блохін). Подібно Якіру й багатьом іншим, Єжов помер із словами: «Хай живе Сталін!» Незадовго до арешту Єжова в підмосковному санаторії померла за загадкових обставин Фейгенберг (Гладун-Хаютіна) Євгенія Соломонівна (1904—1939) — його друга дружина. Довге й складне життя прожила перша дружина Єжова — (1897—1988). Про долю рідної сестри наркома Євдокії Єжової нічого не відомо.

У січні 1938 року Пленум ЦК ВКП(б) прийняв спеціальну ухвалу, що засудила беззаконня в органах НКВС. Малий відсоток заарештованих вийшов з в'язниць і таборів (що пізніше потрапили до них знов)[]. Услід за наркомом Єжовим репресовано сто одного вищого чина НКВС — не тільки заступників Єжова, але й майже всіх начальників відділів центрального апарату НКВС, наркомів внутрішніх справ союзних і автономних республік, начальників багатьох краєвих, обласних і міських управлінь. За роки «сталінської інквізиції»[], як повідомляє КДБ, загинули 22 тисячі чекістів. Причина смерті більшості з них — сталінські «чистки» органів НКВС, під час яких шар за шаром знищувалися одні чекісти, а на їх місце заступали інші[].

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119495465 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Who led the NKVD
    d:Track:Q125566566
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. http://www.katiousa.gr/istoria/nikolai-giezof-o-nanos-tis-nkvd-kai-oi-ekkathariseis-tou-1936-1938/
  5. Ежов. Биография. — . — .
  6. Разгон Л. Э. Плен в своем Отечестве. — М.: Книжный сад, 1994. — 426 с. : портр.(рос.)
  7. Д. Є. Сулимов (1890—1937) — голова СНК РРФСР (з 1930 року). Репресований у 1937 році. Реабілітований посмертно у 1956 році. У 1934—1937 роках місто Черкеськ мало назву Сулимов.
  8. ЦА ФСБ. Ф. 3-ос. Оп. 6. Д. 3. Л. 420—423. Копия. Цит.: (Никита Петров, Марк Янсен, 2008; с. 365—366)
  9. Petrov, 2002; С. 197
  10. Хрущев Н. С. Время. Люди. Власть. (Воспоминания). Книга I. — М.: ИИК «Московские Новости», 1999. (рос.)

Посилання

  • Єжов Микола Іванович в ЕСУ [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • ЄЖОВЩИНА в ЕІУ [ 1 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Н.В. Петров, М. Янсен М. «Сталинский питомец» — Николай Ежов [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.]

Література

  • Н. В. Петров, М. Янсен. «Сталинский питомец» — Николай Ежов (Пер. с англ.) — М.: РОССПЭН, 2008. — 447 с. — . (рос.)
  • LVIA, f. 605, ap. 20, b. 515, l. 119v-120, eil. 16.
  • Соколов Б. Николай Ежов и советские спецслужбы. М.: Вече, 2023.
  • Б. Б. Брюханов, Е. Н. Шошков. Оправданию не подлежит. Ежов и ежовщина. 1936—1938. — СПб.: Петровский фонд, 1998. — 165 с. : ил. — . (рос.)
  • Некрасов В. Н. Ежов. // Советская милиция. — 1990. — № 2. (рос.)
  • Алексей Павлюков. Ежов. Биография. — М. : «Захаров», 2007. — 576 с. — . (рос.)
  • , . Stalin's Loyal Executioner: People's Commissar Nikolai Ezhov, 1895—1940 TLE. — Hoover Institution Press, 2002, April 5. — . (англ.)
  • Medvedev Roi Aleksandrovich, Harold Shukman. All Stalin's Men. — Blackwell Publishers, 1985, August 7. — . (англ.)
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Ivanovich Yezhov ros Nikolaj Ivanovich Ezhov 19 kvitnya 1 travnya 1895 18950501 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 4 lyutogo 1940 Moskva RRFSR generalnij komisar derzhbezpeki narkom vnutrishnih sprav SRSR z 1936 do 1938 roku Chlen CK VKP b u lyutomu 1934 berezni 1939 roku Chlen Komisiyi partijnogo kontrolyu pri CK VKP b u lyutomu 1934 berezni 1939 roku Chlen Organizacijnogo byuro CK VKP b z 10 lyutogo 1934 po 10 bereznya 1939 roku Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK VKP b z 12 zhovtnya 1937 po 10 bereznya 1939 roku Deputat Verhovnoyi radi SRSR 1 go sklikannya Deputat Verhovnoyi radi URSR 1 go sklikannya Mikola Ivanovich Yezhov Nikolaj Ivanovich EzhovMikola Ivanovich Yezhov 2 j Narodnij komisar vnutrishnih sprav SRSR 26 veresnya 1936 8 grudnya 1938 Prem yer ministr V yacheslav Molotov Poperednik Genrih Yagoda Spadkoyemec Lavrentij Beriya Narodnij komisar vodnogo transportu SRSR 8 kvitnya 1938 9 kvitnya 1939 Prem yer ministr V yacheslav Molotov Poperednik Spadkoyemec Posada skasovana Narodzhennya 19 kvitnya 1895 1895 04 19 1 abo 1895 2 Sankt Peterburg Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 1 Smert 4 lyutogo 1940 1940 02 04 1 3 Moskva RRFSR SRSR 1 Prichina smerti vognepalne poranennya 4 Pohovannya V bezimennij mogili na Donskomu cvintari tochne misce nevidome Krayina Rosijska imperiya RSFRR i SRSRReligiya ateyizmPartiya VKP b z 1917 Shlyub d i Yevgeniya HayutinaDiti vdocheriv Nataliya Avtograf Nagorodi Pozbavlenij usih nagorod Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yezhov BiografiyaU svoyih anketah i avtobiografiyah Yezhov stverdzhuvav sho narodivsya v 1895 roci v Sankt Peterburzi v rodini rosijskogo robitnika livarnika Etnichnij rosiyanin z litovskim korinnyam Litovski istoriki Ritas Narvidas ta Andryusom Tumavichyus znajshli metrichnij zapis u metrichnij knizi Voskresenskoyi cerkvi u Kovno Kaunasi yaka zberigayetsya u Litovskomu derzhavnomu istorichnomu arhivi U teksti zaznacheno sho 8 20 kvitnya 1895 roku u selyanina Krasnenskoyi najposhirenishij todi variant Krasninskoyi volosti Krapivinskogo zaraz pishut Krapivenskij povitu Tulskoyi guberniyi Ivana Ivanovicha Yezhova ta zakonnoyi druzhini jogo Ganni Antonivni obidva pravoslavnogo virospovidannya narodivsya sin Mikola 16 28 kvitnya 1895 roku vin buv hreshenij svyashenikom nastoyatelem Voskresenskoyi cerkvi mista Kovno o Lavrom Saharovim ta diyakonom tiyeyi zh cerkvi Ioannom Malevichem Hresnimi stali kolezkij asesor Pavlo Yeremijovich Ivanov vchitel Vejverskoyi uchitelskoyi seminariyi ta druzhina selyanina Grodnenskoyi guberniyi Mariya Andriyivna Tarasyuk Otzhe vidpovidno poshukiv doslidnika Borisa Sokolova miscem narodzhennya Mikoli Yezhova bulo Kovno Kaunas abo Mariyampol povitove misto Suvalkskoyi guberniyi nini pivdennij zahid Litvi nepodalik polskogo kordonu de vin proviv dityachi roki Do Sankt Peterburga rodina Yezhovih pereyihala lishe 1906 roku Navchavsya rik u pochatkovu miskomu uchilishi Do 1910 roku uchen kravcya u Sankt Peterburzi Z 1910 po 1915 rik pracyuvav slyusarem na zavodah Sankt Peterburga v tomu chisli na fabrici lizhok Prelovskogo ta Putilovskomu zavodi Z 1915 po 1916 rik ryadovij 76 go pihotnogo zapasnogo polku rosijskoyi armiyi ryadovij 172 go pihotnogo Lidskogo polku rosijskoyi armiyi Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni buv poranenij otrimav shestimisyachnu vidpustku Do grudnya 1916 roku pracyuvav robitnikom na Putilovskomu zavodi Petrograda Z grudnya 1916 po kviten 1917 roku ryadovij 3 go pihotnogo polku rosijskoyi armiyi v Novomu Petergofi ryadovij komandi nestrojovih u Dvinskomu vijskovomu okruzi soldat slyusar 5 yi tilovoyi artilerijskoyi majsterni rosijskoyi armiyi na Pivnichnomu fronti v misti Vitebsku Chlen RSDRP b z travnya 1917 roku Z veresnya 1917 roku slyusar majsteren Vitebskogo zaliznichnogo vuzla Z listopada 1917 po sichen 1918 roku komisar stanciyi Vitebsk Moskovsko Vindavo Ribinskoyi zaliznici 6 sichnya 1918 roku buv zvilnenij cherez hvorobu terminom na shist misyaciv i poyihav do batkiv yaki do cogo chasu perebralisya v Tverskoyi guberniyi Z serpnya 1918 po berezen 1919 roku pracyuvav na sklyanomu zavodi kolishnomu Volotina u Vishnomu Volochku obiravsya chlenom zavodskogo komitetu Z kvitnya 1919 roku chervonoarmiyec roti zminnogo skladu osoblivogo priznachennya 2 yi bazi radiotelegrafnih formuvan v Saratovi ta Arzamasi z 1 veresnya 1919 roku perepisuvach pisar pri komisari upravlinnya 2 yi bazi radiotelegrafnih formuvan z 18 zhovtnya 1919 po sichen 1921 roku komisar radiotelegrafnoyi shkoli 2 yi bazi radiotelegrafnih formuvan RSChA v Kazani Z sichnya po listopad 1921 roku komisar 2 yi bazi radiotelegrafnih formuvan RSChA v Kazani chlen vikonavchogo komitetu Kazanskoyi miskoyi radi U kvitni lipni 1921 roku zaviduvach viddilu agitaciyi ta propagandi Kremlivskogo rajonnogo komitetu RKP b mista Kazani U 1921 roci zaviduvach viddilu agitaciyi ta propagandi Tatarskogo oblasnogo komitetu RKP b U 1921 sichni 1922 roku zastupnik vidpovidalnogo sekretarya Tatarskogo oblasnogo komitetu RKP b chlen prezidiyi CVK Tatarskoyi ARSR 15 bereznya listopad 1922 roku vidpovidalnij sekretar Marijskogo oblasnogo komitetu RKP b U kvitni 1923 travni 1924 roku vidpovidalnij sekretar Semipalatinskogo gubernskogo komitetu RKP b U travni 1924 sichni 1926 roku zaviduvach organizacijnogo viddilu Kirgizkogo Kazakskogo oblasnogo krajovogo komitetu RKP b 12 zhovtnya 1925 7 sichnya 1926 roku zastupnik vidpovidalnogo sekretarya Kazakskogo krajovogo komitetu RKP b U sichni 1926 lipni 1927 roku sluhach kursiv marksizmu leninizmu pri CVK SRSR 16 lipnya 11 listopada 1927 roku pomichnik zaviduvacha organizacijno rozpodilnogo viddilu CK VKP b 11 listopada 1927 28 grudnya 1929 roku zastupnik zaviduvacha organizacijno rozpodilnogo viddilu CK VKP b 16 grudnya 1929 16 listopada 1930 roku zastupnik narodnogo komisara zemlerobstva SRSR 14 listopada 1930 10 bereznya 1934 roku zaviduvach viddilu administrativno gospodarskih ta profspilkovih kadriv CK VKP b Z sichnya 1931 po berezen 1934 roku chlen komisiyi vikonan RNK RRFSR Za deyakimi danimi Yezhov koristuvavsya protekciyeyu I M Moskvina za dopomogoyu yakogo vin v 1930 r stav zaviduvachem viddilu CK VKP b Ya ne znayu idealnishogo pracivnika nizh Yezhov Tochnishe ne pracivnika a vikonavcya Doruchivshi jomu sho nebud mozhna ne pereviryati i buti upevnenim vin vse zrobit U Yezhova ye tilki odin pravda istotnij nedolik vin ne umiye zupinyatisya I inodi dovoditsya stezhiti za nim shob vchasno zupiniti 10 lyutogo 1934 28 lyutogo 1935 roku zastupnik golovi ta chlen Byuro Komisiyi partijnogo kontrolyu pri CK VKP b 10 bereznya 1934 10 bereznya 1935 roku zaviduvach promislovogo viddilu CK VKP b Z 25 grudnya 1934 roku golova Komisiyi CK VKP b iz zakordonnih vidryadzhen 1 lyutogo 1935 10 bereznya 1939 roku sekretar CK VKP b 28 lyutogo 1935 10 bereznya 1939 roku golova Komisiyi partijnogo kontrolyu pri CK VKP b 10 bereznya 1935 4 lyutogo 1936 roku zaviduvach viddilu kerivnih partijnih organiv CK VKP b U serpni 1935 berezni 1939 roku chlen prezidiyi vikonavchogo komitetu Komunistichnogo Internacionalu 11 zhovtnya 1935 1936 roku vidpovidalnij redaktor zhurnalu Partijne budivnictvo 19 lipnya 1936 1937 roku chlen Byuro CK VKP b u spravah RRFSR 26 veresnya 1936 8 grudnya 1938 roku narodnij komisar vnutrishnih sprav SRSR generalnij komisar derzhavnoyi bezpeki z 28 01 1937 Svoyim shvidkim prosuvannyam po sluzhbi Yezhov zobov yazanij tomu sho pri vsih peripetiyah vnutripartijnoyi borotbi 1920 30 h rokiv robiv stavku tilki na Stalina vipraviti stil Ostannij ce vidmitiv ociniv 1 zhovtnya 1936 r M Yezhov stav narkomom vnutrishnih sprav SRSR M S Hrushov v memuarah cituye nastupnu telegramu napravlenu z Sochi v Politbyuro CK VKP b pidpisanu 25 veresnya 1936 r Stalinim i Zhdanovim Vvazhayemo absolyutno neobhidnoyu i terminovoyu spravoyu priznachennya tovarisha Yezhova na post narkomvnusprav Yagoda yavnim chinom viyavivsya ne na visoti svogo zavdannya v spravi vikrittya trockistsko zinov yevskogo bloku OGPU zapiznivsya v cij spravi na chotiri roki Cya telegrama pokazuye hto buv iniciatorom priznachennya Yezhova na vidpovidalnij post narkoma vnutrishnih sprav SRSR 22 listopada 1936 28 kvitnya 1937 roku zastupnik golovi Komitetu rezerviv pri Radi praci i oboroni SRSR Z 14 kvitnya 1937 po 1939 rik chlen Postijnoyi komisiyi z pitan sekretnogo harakteru i pitan zovnishnoyi politiki pri Politichnomu byuro CK VKP b 27 kvitnya 1937 21 bereznya 1939 roku kandidat u chleni Komitetu oboroni pri RNK SRSR 8 kvitnya 1938 9 kvitnya 1939 roku narodnij komisar vodnogo transportu SRSR 31 travnya 1938 21 bereznya 1939 roku chlen Vijskovo promislovoyi komisiyi pri Komiteti oboroni pri RNK SRSR U 1937 1939 rokah deputat Verhovnoyi Radi SRSR 26 chervnya 1938 roku buv obranij deputatom Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya vid Molotovskoyi viborchoyi okrugi mista Kiyeva U grudni 1937 roku vidznachali dvadcyatu richnicyu VNK DPU ODPU NKVS Gazeti drukuvali portreti Dzerzhinskogo i Yezhova U yih chest skladalisya virshi ta pisni U obstanovci zagalnogo triumfuvannya z nagodi znamennoyi dati 20 grudnya u Bolshomu teatri vidbulisya urochisti zbori Razom z Yezhovim v prezidiyi sidili Molotov Voroshilov Kaganovich i Hrushov Z osnovnoyu dopoviddyu vistupiv Anastas Mikoyan Ne bulo takih chudovih stupeniv yakimi vin ne uvinchav bi zaslugi chudovogo nepohitnogo bilshovika talanovitogo stalinskogo uchnya i ulyublencya radyanskogo narodu vipraviti stil Za zaslugi Yezhov buv nagorodzhenij ordenom Lenina 17 lipnya 1937 i znachkom Pochesnij chekist Oderzhav takozh orden Chervonogo prapora Mongoliyi Vlitku 1937 misto Sulimiv na Pivnichnomu Kavkazi stalo Yezhovo Cherkesskom unikalnij vipadok v istoriyi zminiv im ya zhertvi na jmennya jogo vbivci z 1939 roku Cherkesk Yezhov viv rozpusne zhittya vstupav u statevi vidnosini z cholovikami v period z kincya 1920 h ta pochatku 1930 h rokiv stav zlovzhivati alkogolem i vzhe z 1933 do 1935 roku serjozne zlovzhivannya alkogolem nabulo sistemnogo harakteru Na zakritomu zasidanni XX z yizdu partiyi M S Hrushov nazvav jogo zlochincem i narkomanom U radyanskij presi jogo nazivali zaliznim narkomom v narodi prozvali krivavim karlikom jogo zrist buv 152 sm Stverdzhuyut sho Yezhov she do svogo areshtu znav sho vidbuvayetsya vin rozumiv sho Stalin nim koristuyetsya yak paliceyu dlya znishennya kadriv persh za vse starih bilshovickih kadriv i zalivav svoyu sovist gorilkoyu Aresht i smert9 grudnya 1938 roku Yezhova zvilneno nibito na jogo prohannya vid obov yazkiv narkoma vnutrishnih sprav ale vin zalishivsya narkomom vodnogo transportu Slid zaznachiti sho vzhe z veresnya zhovtnya 1938 roku L Beriya priznachenij Stalinim zastupnikom Yezhova faktichno keruvav aparatom NKVS hocha formalno Yezhov she perebuvav na svoyij posadi 10 kvitnya 1939 roku Mikolu Yezhova zaareshtovano za zvinuvachennyam u kerivnictvi zmovnickoyu organizaciyeyu v vijskah i organah NKVS SRSR v provedenni shpigunstva na korist inozemnih rozvidok v pidgotovci teroristichnih aktiv proti kerivnikiv partiyi j derzhavi j zbrojnogo povstannya proti Radyanskoyi vladi Krim vkazanih zvinuvachen Yezhovu dodali j taki falsifikaciya kriminalnih sprav i gomoseksualnist Na slidstvi vin vse viznav A na sudi vse zaperechuvav okrim gomoseksualnosti 4 lyutogo 1940 roku Yezhova rozstrilyano vikonav virok Vasil Blohin Podibno Yakiru j bagatom inshim Yezhov pomer iz slovami Haj zhive Stalin Nezadovgo do areshtu Yezhova v pidmoskovnomu sanatoriyi pomerla za zagadkovih obstavin Fejgenberg Gladun Hayutina Yevgeniya Solomonivna 1904 1939 jogo druga druzhina Dovge j skladne zhittya prozhila persha druzhina Yezhova 1897 1988 Pro dolyu ridnoyi sestri narkoma Yevdokiyi Yezhovoyi nichogo ne vidomo U sichni 1938 roku Plenum CK VKP b prijnyav specialnu uhvalu sho zasudila bezzakonnya v organah NKVS Malij vidsotok zaareshtovanih vijshov z v yaznic i taboriv sho piznishe potrapili do nih znov dzherelo Uslid za narkomom Yezhovim represovano sto odnogo vishogo china NKVS ne tilki zastupnikiv Yezhova ale j majzhe vsih nachalnikiv viddiliv centralnogo aparatu NKVS narkomiv vnutrishnih sprav soyuznih i avtonomnih respublik nachalnikiv bagatoh krayevih oblasnih i miskih upravlin Za roki stalinskoyi inkviziciyi vipraviti stil yak povidomlyaye KDB zaginuli 22 tisyachi chekistiv Prichina smerti bilshosti z nih stalinski chistki organiv NKVS pid chas yakih shar za sharom znishuvalisya odni chekisti a na yih misce zastupali inshi vipraviti stil Div takozhYezhovshina period istoriyi SRSR koli stalinski represiyi buli rizko posileni j dovedeni do maksimumu Stalinski spiskiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119495465 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Who led the NKVD d Track Q125566566 Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www katiousa gr istoria nikolai giezof o nanos tis nkvd kai oi ekkathariseis tou 1936 1938 Ezhov Biografiya ISBN 978 5 8159 0686 0 Razgon L E Plen v svoem Otechestve M Knizhnyj sad 1994 426 s portr ros D Ye Sulimov 1890 1937 golova SNK RRFSR z 1930 roku Represovanij u 1937 roci Reabilitovanij posmertno u 1956 roci U 1934 1937 rokah misto Cherkesk malo nazvu Sulimov CA FSB F 3 os Op 6 D 3 L 420 423 Kopiya Cit Nikita Petrov Mark Yansen 2008 s 365 366 Petrov 2002 S 197 Hrushev N S Vremya Lyudi Vlast Vospominaniya Kniga I M IIK Moskovskie Novosti 1999 ros PosilannyaYezhov Mikola Ivanovich v ESU 30 listopada 2020 u Wayback Machine YeZhOVShINA v EIU 1 veresnya 2020 u Wayback Machine N V Petrov M Yansen M Stalinskij pitomec Nikolaj Ezhov 17 travnya 2018 u Wayback Machine LiteraturaN V Petrov M Yansen Stalinskij pitomec Nikolaj Ezhov Per s angl M ROSSPEN 2008 447 s ISBN 978 5 8243 0919 5 ros LVIA f 605 ap 20 b 515 l 119v 120 eil 16 Sokolov B Nikolaj Ezhov i sovetskie specsluzhby M Veche 2023 B B Bryuhanov E N Shoshkov Opravdaniyu ne podlezhit Ezhov i ezhovshina 1936 1938 SPb Petrovskij fond 1998 165 s il ISBN 5 7559 0022 1 ros Nekrasov V N Ezhov Sovetskaya miliciya 1990 2 ros Aleksej Pavlyukov Ezhov Biografiya M Zaharov 2007 576 s ISBN 978 5 8159 0686 0 ros Stalin s Loyal Executioner People s Commissar Nikolai Ezhov 1895 1940 TLE Hoover Institution Press 2002 April 5 ISBN 0817929029 angl Medvedev Roi Aleksandrovich Harold Shukman All Stalin s Men Blackwell Publishers 1985 August 7 ISBN 0631141871 angl Spisok deputativ obranih do Verhovnoyi Radi URSR Visti CVK URSR 1938 148 5338 29 chervnya S 1

Дата публікації:
Топ