Євгенія Соломонівна Хаютіна уроджена Фейгенбергнар 1904 Гомель Російська імперія пом 21 листопада 1938 Москва СРСР радян

Євгенія Соломонівна Хаютіна (уроджена Фейгенбергнар. 1904, Гомель, Російська імперія — пом. 21 листопада 1938, Москва, СРСР) — радянська видавнича працівниця.

Хаютіна Євгенія Соломонівна

Ім'я при народженні

рос. Евге́ния Соломо́новна Фейгенберг

Народилася

1904
Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія

Померла

21 листопада 1938
Москва, СРСР
·отруєння

Поховання

Нове Донське кладовище

Країна

СРСР

Діяльність

господиня літературного салону

У шлюбі з

Єжов Микола Іванович

Василь Гроссман, оповідання «Мама»

Примітки

. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 липня 2020.
. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 3 липня 2020.
Хаютина Евгения Соломоновна (1904—1938)
. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
Тарадай Александр. Ветви одного дерева : [ 2 березня 2014] // Мишпоха : журнал. — 2011. — № 28.
Ханелис Владимир. «Единственный мой братик...» : [ 3 липня 2020] // Мы здесь : интернет-газета. — Нью-Йорк, 2011. — № 311 (16 червня).
Тарадай Александр (30 червня 2020). . Мастерская (рос.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
Лазар Хаютін працював начальником відділу в наркоматі легкої промисловості, 1938 році репресований, звільнений 1947 року і після смерті Сталіна посмертно реабілітований. Похований на Донському кладовищі в Москві.
Домиль В. Путь в высшее общество [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
Александр Фёдорович Гладун (1894—1939) [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: , 2005. — 512 с. — С. 124. —
Макаревич Эдуард, Оазисы чувственности под оком спецслужб «Журналист» № 12 2003 с. 87
стр. 281 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] у книзі Саймон Себаг-Монтефиоре Сталин. Двор Красного монарха. — М.: Олма-Пресс, 2006. —
Алексей Павлюков Неизвестный роман Шолохова [ 2013-01-24 у Wayback Machine.] «Огонёк». — 2007. — N 9. — С. . 58-60.

Игорь Абросимов У, Ф — Свод персоналий [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.]:

УРИЦЬКИЙ Семен Борисович (1893—1940) Парт. діяч, журналіст. Член ВКП(б). В 1918-25 відп. ред. газ. „Гудок“, в 1925-38 гол. ред. „Селянської газети“. Одночас. від 1928 кер. відд. хроніки ж. „Наші досягнення“. Пізніше директор Всес. книжної палати. Арештовано (1938), розстріляно.

Оригінальний текст (рос.)

УРИЦКИЙ Семен Борисович (1893—1940) Парт. деятель, журналист. Член ВКП(б). В 1918-25 отв. ред. газ. „Гудок“, в 1925-38 гл. ред. „Крестьянской газеты“. Одноврем. с 1928 рук. отд. хроники ж. „Наши достижения“. Позднее директор Всес. книжной палаты. Арестован (1938), расстрелян.

Н. Петров, М. Янсен Нежелезный нарком [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] Новое время С.42-45, N 44, 2007
. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.

Гликина Зинаида Фридриховна. Книга Памяти Жертв Коммунистического Террора [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.]:

Глікіна Зінаїда Фрідріхівна: 1901 року народження; Місце народження: Одеса; єврейка; б/п; референт по США в іноземній комісії Спілки раданських письменників.; місце проживання: Москві: вул. Арбат, буд. 45, кв. 18.; Арешт: 15.11.1938; Засудж. 24.01.1940 Воєнна колегія Верховного суду СРСР. Звин. за звинуваченням у шпигунстві.; Розстріл 25.01.1940. Місце розстрілу: Москва, Донське кладовище; Реабілітація 01.06.1993 ГВП РФ., підстава: Реабілітована; Джерело: Москва, розстрільні списки — Донський крематорій.

Оригінальний текст (рос.)

Гликина Зинаида Фридриховна: 1901 года рождения; Место рождения: Одессе; еврейка; б/п; референт по США в иностранной комиссии Союза советских писателей.; место проживания: Москве: ул. Арбат, д. 45, кв. 18.; Арест: 15.11.1938; Осужд. 24.01.1940 Военная коллегия Верховного суда СССР. Обв. по обвинению в шпионаже.; Расстрел 25.01.1940. Место расстрела: Москва, Донское кладбище; Реабилитиация 01.06.1993 ГВП РФ., основание: Реабилитирована; Источник: Москва, расстрельные списки — Донской крематорий

Виталий Шенталинский Охота в ревзаповеднике [ 22 червня 2019 у Wayback Machine.] «Новый Мир» 1998, № 12

Кориман Зинаида Авельевна. Книга Памяти Жертв Коммунистического Террора [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.]:

Коріман Зінаїда Авелівна: 1899 року народження; Місце народження: Кременці; єврейка; б/п; технічний секретар редакції журналу „СССР на стройке“.; місце проживання: Москві: вул. Герцена, буд. 22, кв. 25.; Арешт: 15.11.1938; Засудж. 24.01.1940 Воєнна колегія Верховного суду СРСР. Звин. за звинуваченням у шпигунстві.; Розстріл 25.01.1940. Місце розстрілу: Москва, Донське кладовище; Реабілітація 22.11.1991 ГВП СССР., підстава: Реабілітована; Джерело: Москва, розстрільні списки — Донський крематорій.

Оригінальний текст (рос.)

Кориман Зинаида Авельевна: 1899 года рождения; Место рождения: Кременце; еврейка; б/п; технический секретарь редакции журнала „СССР на стройке“.; место проживания: Москве: ул. Герцена, д. 22, кв. 25.; Арест: 15.11.1938; Осужд. 24.01.1940 Военная коллегия Верховного суда СССР. Обв. по обвинению в шпионаже.; Расстрел 25.01.1940. Место расстрела: Москва, Донское кладбище; Реабилитиация 22.11.1991 ГВП СССР., основание: Реабилитирована; Источник: Москва, расстрельные списки — Донской крематорий.

Ежова Евдокия Ивановна (?-1958) [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.] стр. 121 в кн. Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 512 с. —
Фейгенберг-Ноткина Суламифь Израилевна (Евгения Соломоновна)(1904-21.11.1938) [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] стр. 122 в кн. Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 512 с. —
Елена Косова Последняя жертва наркома Ежова [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.] еженедельник «Киевский ТелеграфЪ»
Муромский В. «Дочь наркома» // Наша Пенза (газета) — 1998 — № 47

Жертвы политического террора в СССР [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]:

Фейгенберг Ілля Соломонович (Еліас Залманович). Народився 1893 р., в Гомелі; єврей; освіта середня; б/п; зав. торгово-постачальною частиною видавництва „Відомості Верховної Ради РРФСР“. Мешкав: Москва, вул. Горького, буд.26, кв.10. Арештовано 18 червня 1939 р. Засуджений: ВКВС СРСР 2 лютого 1940 р., звин. в участі в к.-р. організації. Розстріляно 3 лютого 1940 р. Місце поховання — Москва, Донське кладовище. Реабілітовано 23 травня 1957 р. ВКВС СРСР.

Оригінальний текст (рос.)

Фейгенберг Илья Соломонович (Элиас Залманович). Родился в 1893 г., в Гомеле; еврей; образование среднее; б/п; зав. торгово-снабженческой частью издательства „Ведомости Верховного Совета РСФСР“. Проживал: Москва, ул. Горького, д.26, кв.10. Арестован 18 июня 1939 г. Приговорён: ВКВС СССР 2 февраля 1940 г., обв. в участии в к.-р. организации. Расстрелян 3 февраля 1940 г. Место захоронения — Москва, Донское кладбище. Реабилитирован 23 мая 1957 г. ВКВС СССР

Тарадай Александр. Старые фотографии : [ 4 березня 2016] // Заметки по еврейской истории : сетевой журнал. — 2009. — № 20 (123) (грудень).
. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 5 квітня 2022.
. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 3 липня 2020.

Посилання

Л. М. Млечин КДБ. Голови органів держбезпеки. Розсекречені долі. Центрполіграф 2010 2011
Фейгенберг-Ноткіна Суламіф Ізраїлівна (Євгенія Соломонівна) (1904-21.11.1938) [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] стор 122 у кн. Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 512 с. —
Володимир Ханеліс «Єдиний мій братик…» [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.]
Олексій Павлюков
Андрій Мальгін Нарком Єжов і його Євгенія Соломонівна
Семен Бєлєнький Нарком Єжов і його дружини [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 липня 2020.

[2] . Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 3 липня 2020.

[hayutina-4] Хаютина Евгения Соломоновна (1904—1938)

[babulin-5] . Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.

[autogenerated1-6] Тарадай Александр. Ветви одного дерева : [ 2 березня 2014] // Мишпоха : журнал. — 2011. — № 28.

[uncle-7] Ханелис Владимир. «Единственный мой братик...» : [ 3 липня 2020] // Мы здесь : интернет-газета. — Нью-Йорк, 2011. — № 311 (16 червня).

[8] Тарадай Александр (30 червня 2020). . Мастерская (рос.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.

[lazar-9] Лазар Хаютін працював начальником відділу в наркоматі легкої промисловості, 1938 році репресований, звільнений 1947 року і після смерті Сталіна посмертно реабілітований. Похований на Донському кладовищі в Москві.

[domil-10] Домиль В. Путь в высшее общество [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.]

[zenkovich-11] Александр Фёдорович Гладун (1894—1939) [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: , 2005. — 512 с. — С. 124. —

[makarevich-12] Макаревич Эдуард, Оазисы чувственности под оком спецслужб «Журналист» № 12 2003 с. 87

[saimon-13] стр. 281 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] у книзі Саймон Себаг-Монтефиоре Сталин. Двор Красного монарха. — М.: Олма-Пресс, 2006. —

[fire-14] Алексей Павлюков Неизвестный роман Шолохова [ 2013-01-24 у Wayback Machine.] «Огонёк». — 2007. — N 9. — С. . 58-60.

[editor-15] Игорь Абросимов У, Ф — Свод персоналий [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.]:
УРИЦЬКИЙ Семен Борисович (1893—1940) Парт. діяч, журналіст. Член ВКП(б). В 1918-25 відп. ред. газ. „Гудок“, в 1925-38 гол. ред. „Селянської газети“. Одночас. від 1928 кер. відд. хроніки ж. „Наші досягнення“. Пізніше директор Всес. книжної палати. Арештовано (1938), розстріляно.
Оригінальний текст (рос.)

УРИЦКИЙ Семен Борисович (1893—1940) Парт. деятель, журналист. Член ВКП(б). В 1918-25 отв. ред. газ. „Гудок“, в 1925-38 гл. ред. „Крестьянской газеты“. Одноврем. с 1928 рук. отд. хроники ж. „Наши достижения“. Позднее директор Всес. книжной палаты. Арестован (1938), расстрелян.

[petrov-16] Н. Петров, М. Янсен Нежелезный нарком [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] Новое время С.42-45, N 44, 2007

[arkus-17] . Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.

[korovin-18] . Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.

[zglikina-19] Гликина Зинаида Фридриховна. Книга Памяти Жертв Коммунистического Террора [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.]:
Глікіна Зінаїда Фрідріхівна: 1901 року народження; Місце народження: Одеса; єврейка; б/п; референт по США в іноземній комісії Спілки раданських письменників.; місце проживання: Москві: вул. Арбат, буд. 45, кв. 18.; Арешт: 15.11.1938; Засудж. 24.01.1940 Воєнна колегія Верховного суду СРСР. Звин. за звинуваченням у шпигунстві.; Розстріл 25.01.1940. Місце розстрілу: Москва, Донське кладовище; Реабілітація 01.06.1993 ГВП РФ., підстава: Реабілітована; Джерело: Москва, розстрільні списки — Донський крематорій.
Оригінальний текст (рос.)

Гликина Зинаида Фридриховна: 1901 года рождения; Место рождения: Одессе; еврейка; б/п; референт по США в иностранной комиссии Союза советских писателей.; место проживания: Москве: ул. Арбат, д. 45, кв. 18.; Арест: 15.11.1938; Осужд. 24.01.1940 Военная коллегия Верховного суда СССР. Обв. по обвинению в шпионаже.; Расстрел 25.01.1940. Место расстрела: Москва, Донское кладбище; Реабилитиация 01.06.1993 ГВП РФ., основание: Реабилитирована; Источник: Москва, расстрельные списки — Донской крематорий

[glikina-20] Виталий Шенталинский Охота в ревзаповеднике [ 22 червня 2019 у Wayback Machine.] «Новый Мир» 1998, № 12

[koriman-21] Кориман Зинаида Авельевна. Книга Памяти Жертв Коммунистического Террора [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.]:
Коріман Зінаїда Авелівна: 1899 року народження; Місце народження: Кременці; єврейка; б/п; технічний секретар редакції журналу „СССР на стройке“.; місце проживання: Москві: вул. Герцена, буд. 22, кв. 25.; Арешт: 15.11.1938; Засудж. 24.01.1940 Воєнна колегія Верховного суду СРСР. Звин. за звинуваченням у шпигунстві.; Розстріл 25.01.1940. Місце розстрілу: Москва, Донське кладовище; Реабілітація 22.11.1991 ГВП СССР., підстава: Реабілітована; Джерело: Москва, розстрільні списки — Донський крематорій.
Оригінальний текст (рос.)

Кориман Зинаида Авельевна: 1899 года рождения; Место рождения: Кременце; еврейка; б/п; технический секретарь редакции журнала „СССР на стройке“.; место проживания: Москве: ул. Герцена, д. 22, кв. 25.; Арест: 15.11.1938; Осужд. 24.01.1940 Военная коллегия Верховного суда СССР. Обв. по обвинению в шпионаже.; Расстрел 25.01.1940. Место расстрела: Москва, Донское кладбище; Реабилитиация 22.11.1991 ГВП СССР., основание: Реабилитирована; Источник: Москва, расстрельные списки — Донской крематорий.

[sister-22] Ежова Евдокия Ивановна (?-1958) [ 6 липня 2020 у Wayback Machine.] стр. 121 в кн. Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 512 с. —

[notkina-23] Фейгенберг-Ноткина Суламифь Израилевна (Евгения Соломоновна)(1904-21.11.1938) [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] стр. 122 в кн. Зенькович Н. А. Самые секретные родственники. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. — 512 с. —

[kiev-24] Елена Косова Последняя жертва наркома Ежова [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.] еженедельник «Киевский ТелеграфЪ»

[25] Муромский В. «Дочь наркома» // Наша Пенза (газета) — 1998 — № 47

[brother-26] Жертвы политического террора в СССР [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]:
Фейгенберг Ілля Соломонович (Еліас Залманович). Народився 1893 р., в Гомелі; єврей; освіта середня; б/п; зав. торгово-постачальною частиною видавництва „Відомості Верховної Ради РРФСР“. Мешкав: Москва, вул. Горького, буд.26, кв.10. Арештовано 18 червня 1939 р. Засуджений: ВКВС СРСР 2 лютого 1940 р., звин. в участі в к.-р. організації. Розстріляно 3 лютого 1940 р. Місце поховання — Москва, Донське кладовище. Реабілітовано 23 травня 1957 р. ВКВС СРСР.
Оригінальний текст (рос.)

Фейгенберг Илья Соломонович (Элиас Залманович). Родился в 1893 г., в Гомеле; еврей; образование среднее; б/п; зав. торгово-снабженческой частью издательства „Ведомости Верховного Совета РСФСР“. Проживал: Москва, ул. Горького, д.26, кв.10. Арестован 18 июня 1939 г. Приговорён: ВКВС СССР 2 февраля 1940 г., обв. в участии в к.-р. организации. Расстрелян 3 февраля 1940 г. Место захоронения — Москва, Донское кладбище. Реабилитирован 23 мая 1957 г. ВКВС СССР

[:0-27] Тарадай Александр. Старые фотографии : [ 4 березня 2016] // Заметки по еврейской истории : сетевой журнал. — 2009. — № 20 (123) (грудень).

[28] . Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.

[29] . Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 5 квітня 2022.

[30] . Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 3 липня 2020.