Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Півні чно Казахста нська о бласть каз Солтүстік Қазақстан облысы область у складі Казахстану Утворена у складі Казахсько

Північноказахстанська область

Північноказахстанська область

Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.

Північноказахстанська область

(каз. Солтүстік Қазақстан облысы)

image
Герб
image
Адм. центр Петропавловськ
Країна image Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Костанайська область, Акмолинська область, Павлодарська область, Курганська область, Тюменська область, Омська область ?
Номерний знак T і 15
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▼ 575 746 (2014)  ()
 - густота 5,88 осіб/км² ()
Етнікон росіяни — 48,25 %
казахи — 33,89 %
українці — 5,55 %
Площа
 - повна 98043,16 км² ()
Часовий пояс
Дата заснування 29 липня 1936
Аким Серік Султангазинович Білялов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-59
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північноказахстанська область

Географія

Північноказахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.

Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.

Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.

Річки належать басейну Обі. В межах Північноказахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками і . Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північноказахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільші: , і , , , , Станове.

Північноказахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північноказахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.

Історія

image
Область у період 1997—1999 років

Адміністративний поділ

image
Адміністративна карта області
№ Район, міська адміністрація Площа,
км² 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Центр Сільські
округи 		Міські
адміністрації 		Населені
пункти
1 Айиртауський район 9603,82 58324 44129 Саумалколь 14 - 76
2 Акжарський район 8043,17 27176 18975 Талшик 12 - 24
3 Аккайинський район 4707,08 31705 22941 Смирново 12 - 32
4 Єсільський район 5141,44 38236 28552 Явленка 16 - 54
5 Жамбильський район 7465,20 36989 25378 Прісновка 13 - 48
9 імені Габіта Мусрепова район 11086,78 54629 45538 Новоішимське 17 - 62
7 Кизилжарський район 6149,90 50285 44454 Бесколь 19 - 69
6 Магжана Жумабаєва район 7806,98 49679 36924 Булаєво 17 1 63
8 Мамлютський район 4100,01 29110 21369 Мамлютка 11 1 38
10 Тайиншинський район 11434,04 67001 50757 Тайинша 18 1 82
11 Тимірязєвський район 4511,67 20081 13978 Тимірязєво 16 - 22
12 Уаліхановський район 12927,09 25920 17991 Кішкенеколь 11 - 27
13 Шал-акина район 4841,07 32375 23095 Сергієвка 10 1 42
1 Петропавловська м.а. 224,91 204497 202454 Петропавловськ - - 2

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009)
1 Петропавловськ 241 360 203 523 201 446
2 Тайинша 16 083 13 233 12 418
3 Новоішимське 12 140 10 152 11 284
4 Саумалколь 18 134 12 893 10 796

Населення

Населення Північноказахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них:

Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):

населення росіяни казахи українці німці поляки татари
Айиртауський район 39 621 46,6 39,2 4,2 4,0 0,8 1,7
Акжарський район 17 431 13,9 78,1 2,9 1,4 0,3 1,2
Аккайинський район 20 847 43,6 33,4 8,5 7,6 1,5 1,9
Єсільський район 25 367 51,7 40,9 2,0 2,8 0,5 0,5
Жамбильський район 22 210 39,6 46,9 6,8 3,5 0,1 1,1
імені Габіта Мусрепова район 43 183 42,4 33,2 10,9 5,0 0,6 1,6
Кизилжарський район 44 676 59,4 29,3 2,5 3,2 0,4 1,6
Магжана Жумабаєва район 32 313 57,0 28,7 4,5 4,9 0,5 1,3
Мамлютський район 19 488 57,0 26,2 2,4 3,6 0,2 6,6
Тайиншинський район 46 327 23,9 27,4 11,6 9,7 21,8 0,6
Тімірязєвський район 12 499 44,2 37,6 5,8 2,5 0,5 1,9
Уаліхановський район 17 145 5,4 89,6 1,7 1,0 0,0 1,2
Шал-акина район 20 179 42,6 45,9 4,5 3,8 0,1 0,8
Петропавловська м.а. 210 473 63,1 26,5 2,1 1,8 0,4 3,2
Зміна чисельності населення
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 682 148 ▼674 497 ▼665 936 ▼663 126 ▼660 950 ▼653 921
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▼597 530 ▼592 746 ▼589 308 ▼583 598 ▼579 636

Господарство

Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.

Транспорт

545 км залізничних колій області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы». Ще 186,96 км — дистанція Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога». Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км. 1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення. Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.

Примітки

  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. . Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 1 жовтня 2019.
  3. Водні ресурси Північноказахстанської області[недоступне посилання з липня 2019](казах.), (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 27 лютого 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
  6. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Железная дорога[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010
  7. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Информация по автодорогам[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010
  8. Управление пассажирского транспорта и автомобильных дорог СКО Воздушный транспорт[недоступне посилання з липня 2019] Переглянуто 24 червня, 2010

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Північноказахстанська область
  • Офіційний сайт акимату Північноказахстанської області
  • Офіційний сайт Департаменту внутрішніх справ Північноказахстанської області
  • мапа області
  • Министерство охраны окружающей среды Республики Казахстан (рос.) Переглянуто 23 червня, 2010
  • Погода в Північноказахстанській області. Казахстан


image Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pivni chno Kazahsta nska o blast kaz Soltүstik Қazakstan oblysy oblast u skladi Kazahstanu Utvorena u skladi Kazahskoyi RSR 29 lipnya 1936 roku Centr misto Petropavlovsk Nagorodzhena ordenom Lenina 28 zhovtnya 1966 roku Pivnichnokazahstanska oblast kaz Soltүstik Қazakstan oblysy GerbAdm centr PetropavlovskKrayina KazahstanRegion Pivnichnij KazahstanMezhuye z susidni adminodiniciKostanajska oblast Akmolinska oblast Pavlodarska oblast Kurganska oblast Tyumenska oblast Omska oblast Nomernij znak T i 15Oficijna mova kazahskaNaselennya povne 575 746 2014 gustota 5 88 osib km Etnikon rosiyani 48 25 kazahi 33 89 ukrayinci 5 55 Plosha povna 98043 16 km Chasovij poyas UTC 6Data zasnuvannya 29 lipnya 1936Akim Serik Sultangazinovich BilyalovVebsajt oficijnij sajtKod ISO 3166 2 KZ 59Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichnokazahstanska oblastGeografiyaPivnichnokazahstanska oblast roztashovana na pivnochi Kazahstanu zajmaye pivdennu okolicyu Zahidno Sibirskoyi rivnini i chastinu Kazahskogo dribnosopkovika U relyefi chislenni ozerni ponizhennya stepovi zapadini nevisoki pasma i uvali sho cherguyutsya z mizhpasmovimi ulogovinami Visoti vid 115 120 m na pivnichnomu shodi do 200 m na pivdni i pivdennomu shodi Na pivnochi zona lisostepu Oblast mezhuye na pivnochi iz Kurganskoyu Tyumenskoyu i Omskoyu oblastyami Rosiyi na pivdennomu shodi iz Pavlodarskoyu na pivdni z Akmolinskoyu na zahodi iz Kostanajskoyu oblastyami Kazahstanu Klimat rizko kontinentalnij Zima morozna i trivala bilshe 5 misyaciv malosnizhna lito spekotne z perevazhannyam yasnoyi chasto posushlivoyi pogodi Serednya temperatura sichnya vid 18 5 C do 19 5 C lipnya 18 8 19 5 S Trivalist bezmoroznogo periodu 109 129 dib Opadiv vipadaye v serednomu 300 340 mm z nih v teplu poru roku Richki nalezhat basejnu Obi V mezhah Pivnichnokazahstanskoyi oblasti znahoditsya serednij perebig richki Ishim 690 km iz pritokami i Dva vodoshovisha Petropavlovske i Syergyeyevske roztashovani na teritoriyi oblasti Pivnichnokazahstanska oblast maye ponad 1000 ozer golovnim chinom na pivnichnomu zahodi Bagato yaki z nih periodichno visihaye Perevazhayut prisnovodi ozera Najbilshi i Stanove Pivnichnokazahstanska oblast znahoditsya v mezhah lisostepovoyi i stepovoyi zon U lisostepu vidilyayut pivdennij lisostep i kolochnij lisostep Pivdennij lisostep zajmaye pivnich oblasti i predstavlenij poyednannyam berezovih i osikovo berezovih lisiv na sirih lisovih gruntah i solodyah z riznotravno zlakovimi lukovimi stepami na viluzhenih chornozemah i lukovo chornozemnih gruntah zustrichayutsya osokovi bolota inkoli z verbovimi chagarnikami Kolochnij lisostep zajmaye veliku chastinu Pivnichnokazahstanskoyi oblasti Osikovo berezovi kolki utvoryuyut rozridzheni lisovi masivi na solodyah Perevazhaye riznotravno kovilovij step na zvichajnih chornozemah v osnovnomu rozoranih Lisopokrita plosha stanovit blizko 8 teritoriyi lisi perevazhno berezovi Zustrichayutsya los sarna azijska kaban z hizhih vovk lisici zvichajna i korsak zajci bilyak i rusak zemlerijki i yizhaki Aklimatizovana ondatra U vodojmishah vodyatsya shuka karas okun jorzh v yaz i in IstoriyaOblast u period 1997 1999 rokivAdministrativnij podilAdministrativna karta oblasti Rajon miska administraciya Plosha km Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr Silski okrugi Miski administraciyi Naseleni punkti1 Ajirtauskij rajon 9603 82 58324 44129 Saumalkol 14 762 Akzharskij rajon 8043 17 27176 18975 Talshik 12 243 Akkajinskij rajon 4707 08 31705 22941 Smirnovo 12 324 Yesilskij rajon 5141 44 38236 28552 Yavlenka 16 545 Zhambilskij rajon 7465 20 36989 25378 Prisnovka 13 489 imeni Gabita Musrepova rajon 11086 78 54629 45538 Novoishimske 17 627 Kizilzharskij rajon 6149 90 50285 44454 Beskol 19 696 Magzhana Zhumabayeva rajon 7806 98 49679 36924 Bulayevo 17 1 638 Mamlyutskij rajon 4100 01 29110 21369 Mamlyutka 11 1 3810 Tajinshinskij rajon 11434 04 67001 50757 Tajinsha 18 1 8211 Timiryazyevskij rajon 4511 67 20081 13978 Timiryazyevo 16 2212 Ualihanovskij rajon 12927 09 25920 17991 Kishkenekol 11 2713 Shal akina rajon 4841 07 32375 23095 Sergiyevka 10 1 421 Petropavlovska m a 224 91 204497 202454 Petropavlovsk 2Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Petropavlovsk 241 360 203 523 201 4462 Tajinsha 16 083 13 233 12 4183 Novoishimske 12 140 10 152 11 2844 Saumalkol 18 134 12 893 10 796NaselennyaNaselennya Pivnichnokazahstanskoyi oblasti polietnichne i bagatonacionalne Stanom na 2015 rik v oblasti narahovuvalos 571759 osib z nih rosiyani 285331 osoba 49 90 kazahi 196483 osobi 34 37 ukrayinci 25411 osib 4 44 nimci 20260 osib 3 54 polyaki 12516 osib 2 19 tatari 12404 osobi 2 17 bilorusi 5875 osib 1 03 azerbajdzhanci 1782 osobi virmeni 1366 osib tadzhiki 814 osib chuvashi 752 osobi ingushi 748 osib bashkiri 722 osobi litovci 666 osib chechenci 628 osib uzbeki 487 osib mordva 434 osobi inshi 5080 osib Nacionalnij sklad naselennya u rozrizi administrativno teritorialnih odinic stanom na 2015 rik naselennya rosiyani kazahi ukrayinci nimci polyaki tatariAjirtauskij rajon 39 621 46 6 39 2 4 2 4 0 0 8 1 7Akzharskij rajon 17 431 13 9 78 1 2 9 1 4 0 3 1 2Akkajinskij rajon 20 847 43 6 33 4 8 5 7 6 1 5 1 9Yesilskij rajon 25 367 51 7 40 9 2 0 2 8 0 5 0 5Zhambilskij rajon 22 210 39 6 46 9 6 8 3 5 0 1 1 1imeni Gabita Musrepova rajon 43 183 42 4 33 2 10 9 5 0 0 6 1 6Kizilzharskij rajon 44 676 59 4 29 3 2 5 3 2 0 4 1 6Magzhana Zhumabayeva rajon 32 313 57 0 28 7 4 5 4 9 0 5 1 3Mamlyutskij rajon 19 488 57 0 26 2 2 4 3 6 0 2 6 6Tajinshinskij rajon 46 327 23 9 27 4 11 6 9 7 21 8 0 6Timiryazyevskij rajon 12 499 44 2 37 6 5 8 2 5 0 5 1 9Ualihanovskij rajon 17 145 5 4 89 6 1 7 1 0 0 0 1 2Shal akina rajon 20 179 42 6 45 9 4 5 3 8 0 1 0 8Petropavlovska m a 210 473 63 1 26 5 2 1 1 8 0 4 3 2Zmina chiselnosti naselennya Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008Naselennya 682 148 674 497 665 936 663 126 660 950 653 921Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014Naselennya 597 530 592 746 589 308 583 598 579 636GospodarstvoPerevazhayut galuzi obroblyuvalnoyi golovnim chinom mashinobudivnoyi harchovoyi i legkoyi promislovosti nalichuyetsya bilshe 100 promislovih pidpriyemstv perevazhno v Petropavlovsku Mashinobudivni zavodi vikonavchih mehanizmiv im S M Kirova im V V Kujbisheva malolitrazhnih dviguniv i in rozkiduvavchi mineralnih dobriv traktorni prichepi dviguni vnutrishnogo zgorannya i in Mashinoremontni zavodi znahodyatsya v Mamlyutci i Sokolovci Harchova promislovist predstavlena m yasokombinatom u Petropavlovsku odnim z najbilshih v SRSR chisle nnimi boroshnomelnimi maslosirorobnimi zavodami likerogorilchanim zavodom molochnimi zavodami i in Transport545 km zaliznichnih kolij oblasti ekspluatuyutsya derzhavnim pidpriyemstvom Қazakstan temir zholy She 186 96 km distanciya Pivdennouralskoyi zaliznici sho ekspluatuyetsya dochirnim pidpriyemstvom Petropavlovskoe otdelenie FGUP Yuzhno Uralskaya zheleznaya doroga Merezha avtomobilnih dorig zagalnogo koristuvannya u oblasti stanovit 9002 9 km 1468 dorogi respublikanskogo znachennya 7534 9 km oblasnogo i rajonnogo znachennya Aeroport Petropavlovska zdano v ekspluataciyu u 1975 roci 6 grudnya 2001 roku otrimav status mizhnarodnogo PrimitkiChiselnist naselennya RK po oblastyah mistah ta rajonah na 1 sichnya 2014 kazah ros Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 1 zhovtnya 2019 Vodni resursi Pivnichnokazahstanskoyi oblasti nedostupne posilannya z lipnya 2019 kazah ros Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chiselnist naselennya na pochatok roku regioni Respubliki Kazahstan 2003 2012 Upravlenie passazhirskogo transporta i avtomobilnyh dorog SKO Zheleznaya doroga nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pereglyanuto 24 chervnya 2010 Upravlenie passazhirskogo transporta i avtomobilnyh dorog SKO Informaciya po avtodorogam nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pereglyanuto 24 chervnya 2010 Upravlenie passazhirskogo transporta i avtomobilnyh dorog SKO Vozdushnyj transport nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pereglyanuto 24 chervnya 2010DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichnokazahstanska oblastOficijnij sajt akimatu Pivnichnokazahstanskoyi oblasti Oficijnij sajt Departamentu vnutrishnih sprav Pivnichnokazahstanskoyi oblasti mapa oblasti Ministerstvo ohrany okruzhayushej sredy Respubliki Kazahstan ros Pereglyanuto 23 chervnya 2010 Pogoda v Pivnichnokazahstanskij oblasti Kazahstan Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ