Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туркеста нська область область в південній частині Казахстану Утворена 10 березня 1932 року Адміністративний центр місто

Південно-Казахстанська область

Південно-Казахстанська область

Туркеста́нська область — область в південній частині Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Адміністративний центр — місто Туркестан. Площа області 117,3 тис.км².

Туркестанська область

Түркістан облысы

image
Герб
image
Адм. центр Туркестан
Найбільше місто Туркестан
Кентау
Країна image Казахстан
Регіон Південний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Таласька область, Карагандинська область, Шимкент, Кизилординська область ?
Номерний знак X і 13
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▲ 2 734 734 (2014)  (з Шимкентом) ()
 - густота 22,3 осіб/км² ()
Етнікон казахи — 70,3 %
узбеки — 17,5 %
Площа
 - повна 117 249 км² ()
Висота
 - максимальна 4 238 м
()
Часовий пояс
Дата заснування 10 березня 1932
Аким Аскар Мирзахметов
Вебсайт Офіційний сайт
Телефонний код +7 725х xx-xx-xx
image
Туркестанська область на карті Казахстану
Туркестанська область на карті Казахстану
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Туркестанська область

Історія

До 1962 року область називалась Південноказахстанською, у 1962-1992 роках — Чимкентською (в 1962-1964 роках входила до складу Південноказахстанського краю), у 1992-2018 роках — Південноказахстанською.

19 червня 2018 року указом президента Казахстану № 702 область отримала сучасну назву.

Адміністративний поділ

Район, міська адміністрація Площа
км² 		Населення
осіб (1989) 		Населення
осіб (1999) 		Населення
осіб (2009) 		Центр АО НП
Байдібека район 7218,53 52635 50508 53004 Шаян 11 52
Жетисайський район 1046,34 168512 172903 Жетисай 13 111
Казигуртський район 4100 87875 100581 Казигурт 13 62
Келеський район 3451,29 105856 135819 Абай 12 81
Мактааральський район 807,64 117264 131781 Мирзакент 11 70
Ордабасинський район 2655,61 78725 100441 Темірлановка 10 57
Отирарський район 18100 52743 49865 Шаульдер 13 38
Сайрамський район 1145 136460 173640 Аксу 11 42
Сариагаський район 4181,17 166837 191096 Сариагаш 14 73
Сауранський район 7217,45 70483 84829 Чернак 12 36
Сузацький район 41044,90 47231 51935 Чулаккурган 12 38
Толебійський район 3063,80 93763 105399 Ленгер 13 54
Тюлькубаський район 2275,04 86465 95468 імені Турара Рискулова 15 61
Шардаринський район 13000 64324 74997 Шардара 11 26
Ариська м.а. 4606,43 62496 65463 Арись 5 23
Кентауська м.а. 600 82478 80854 Кентау 4 8
Туркестанська м.а. 7400 102505 142899 Туркестан - 1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009)
1 Туркестан 102 505 142 899
2 Кентау 55 521 57 121
3 Арись 38 680 41 326
4 Сариагаш 25 914 38 848
5 Жетисай 30 487 36 494
6 Карабулак 28 669 35 301
7 Шардара 25 452 30 573
8 Аксу 23 620 29 541
9 Манкент 19 137 25 058
10 Ленгер 22 038 24 642
11 Абай 15 454 17 700
12 імені Турара Рискулова 15 182 17 311
13 Атакент 13 260 16 402
14 Шубарсу - 16 350
15 Казигурт 13 264 14 867
16 Староікан 11 277 14 294
17 Мирзакент 10 146 13 274
18 Темірлановка 11 554 12 495
19 Дербісек 9 709 11 234
20 Асиката 10 682 11 102
21 Коксаєк 8 087 11 053
22 Тюлькубас 9 499 10 802
23 Карамурт 8 188 10 538
24 Карасу 7 432 10 294
25 Карнак 7 305 10 246

Географія

Південно-Казахстанська область розташована на півдні Казахстану, в межах східної частини Туранської низовини і західних відрогів Тянь-Шаню. Велика частина території рівнинна, з горбисто-пасмовими пісками Кизилкум, степом Шардара (на південному заході, по лівобережжю Сир-Дар'ї) та Мойинкум (на півночі, по лівобережжю Чу). Північна частина зайнята пустелею Бетпак-Дала, на крайньому півдні — Голодний степ (Мирзашоль). Середню частину області займає хребет Каратау (гора  — 2176 м), на південному сході — західна околиця , хребти Каржантау (висота до 2824 м) і (найвища точка — Сайрамський пік — 4238м).

Найбільші річки — Сир-Дар'я (з притоками , , Арись, Бугунь тощо) перетинає територію області з півдня на північний захід, і річка Чу (нижня течія), протікає на півночі і втрачається в пісках Мойинкум.

Область розташована в зоні різко континентального клімату. Родючі ґрунти, велика кількість сонячного світла, обширні пасовища створюють великі можливості для розвитку в цьому районі всіляких галузей сільського господарства, в першу чергу поливного землеробства і пасовищного вівчарства. Високі врожаї дають посіви бавовнику, рису, а також і виноградники.

Населення

Населення Південно-Казахстанської області, незважаючи на значну чисельну перевагу казахів (яка значно посилилася з початку 1990-х років і в даний час частка казахів в населенні краю становить близько 72 %), відрізняється значною національною різноманітністю. Так в населенні області традиційно широко (близько 18 % усього населення) представлені узбеки, проживають росіяни, азербайджанці, таджики, татари, турки, корейці, курди, українці, німці.

Зміна чисельності населення
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 2 111 893 ▲2 150 256 ▲2 193 556 ▲2 233 568 ▲2 282 474 ▲2 331 505
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▲2 462 782 ▲2 511 698 ▲2 567 707 ▲2 621 523 ▲2 678 335 ▲2 734 734

Примітки

  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. Указ Президента Республики Казахстан от 19 июня 2018 года № 702. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  3. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туркестанська область

  • Південно-Казахстанська область, 1999 р.
  • Погода у Південно-Казахстанській області. Казахстан

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Turkesta nska oblast oblast v pivdennij chastini Kazahstanu Utvorena 10 bereznya 1932 roku Administrativnij centr misto Turkestan Plosha oblasti 117 3 tis km Turkestanska oblast Tүrkistan oblysy Gerb Adm centr Turkestan Najbilshe misto Turkestan Kentau Krayina Kazahstan Region Pivdennij Kazahstan Mezhuye z susidni adminodiniciTalaska oblast Karagandinska oblast Shimkent Kizilordinska oblast Nomernij znak X i 13 Oficijna mova kazahska Naselennya povne 2 734 734 2014 z Shimkentom gustota 22 3 osib km Etnikon kazahi 70 3 uzbeki 17 5 Plosha povna 117 249 km Visota maksimalna 4 238 m Chasovij poyas UTC 6 Data zasnuvannya 10 bereznya 1932 Akim Askar Mirzahmetov Vebsajt Oficijnij sajt Telefonnij kod 7 725h xx xx xx Turkestanska oblast na karti Kazahstanu Turkestanska oblast na karti Kazahstanu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turkestanska oblastIstoriyaDo 1962 roku oblast nazivalas Pivdennokazahstanskoyu u 1962 1992 rokah Chimkentskoyu v 1962 1964 rokah vhodila do skladu Pivdennokazahstanskogo krayu u 1992 2018 rokah Pivdennokazahstanskoyu 19 chervnya 2018 roku ukazom prezidenta Kazahstanu 702 oblast otrimala suchasnu nazvu Administrativnij podilRajon miska administraciya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr AO NP Bajdibeka rajon 7218 53 52635 50508 53004 Shayan 11 52 Zhetisajskij rajon 1046 34 168512 172903 Zhetisaj 13 111 Kazigurtskij rajon 4100 87875 100581 Kazigurt 13 62 Keleskij rajon 3451 29 105856 135819 Abaj 12 81 Maktaaralskij rajon 807 64 117264 131781 Mirzakent 11 70 Ordabasinskij rajon 2655 61 78725 100441 Temirlanovka 10 57 Otirarskij rajon 18100 52743 49865 Shaulder 13 38 Sajramskij rajon 1145 136460 173640 Aksu 11 42 Sariagaskij rajon 4181 17 166837 191096 Sariagash 14 73 Sauranskij rajon 7217 45 70483 84829 Chernak 12 36 Suzackij rajon 41044 90 47231 51935 Chulakkurgan 12 38 Tolebijskij rajon 3063 80 93763 105399 Lenger 13 54 Tyulkubaskij rajon 2275 04 86465 95468 imeni Turara Riskulova 15 61 Shardarinskij rajon 13000 64324 74997 Shardara 11 26 Ariska m a 4606 43 62496 65463 Aris 5 23 Kentauska m a 600 82478 80854 Kentau 4 8 Turkestanska m a 7400 102505 142899 Turkestan 1Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Turkestan 102 505 142 899 2 Kentau 55 521 57 121 3 Aris 38 680 41 326 4 Sariagash 25 914 38 848 5 Zhetisaj 30 487 36 494 6 Karabulak 28 669 35 301 7 Shardara 25 452 30 573 8 Aksu 23 620 29 541 9 Mankent 19 137 25 058 10 Lenger 22 038 24 642 11 Abaj 15 454 17 700 12 imeni Turara Riskulova 15 182 17 311 13 Atakent 13 260 16 402 14 Shubarsu 16 350 15 Kazigurt 13 264 14 867 16 Staroikan 11 277 14 294 17 Mirzakent 10 146 13 274 18 Temirlanovka 11 554 12 495 19 Derbisek 9 709 11 234 20 Asikata 10 682 11 102 21 Koksayek 8 087 11 053 22 Tyulkubas 9 499 10 802 23 Karamurt 8 188 10 538 24 Karasu 7 432 10 294 25 Karnak 7 305 10 246GeografiyaPivdenno Kazahstanska oblast roztashovana na pivdni Kazahstanu v mezhah shidnoyi chastini Turanskoyi nizovini i zahidnih vidrogiv Tyan Shanyu Velika chastina teritoriyi rivninna z gorbisto pasmovimi piskami Kizilkum stepom Shardara na pivdennomu zahodi po livoberezhzhyu Sir Dar yi ta Mojinkum na pivnochi po livoberezhzhyu Chu Pivnichna chastina zajnyata pusteleyu Betpak Dala na krajnomu pivdni Golodnij step Mirzashol Serednyu chastinu oblasti zajmaye hrebet Karatau gora 2176 m na pivdennomu shodi zahidna okolicya hrebti Karzhantau visota do 2824 m i najvisha tochka Sajramskij pik 4238m Najbilshi richki Sir Dar ya z pritokami Aris Bugun tosho peretinaye teritoriyu oblasti z pivdnya na pivnichnij zahid i richka Chu nizhnya techiya protikaye na pivnochi i vtrachayetsya v piskah Mojinkum Oblast roztashovana v zoni rizko kontinentalnogo klimatu Rodyuchi grunti velika kilkist sonyachnogo svitla obshirni pasovisha stvoryuyut veliki mozhlivosti dlya rozvitku v comu rajoni vsilyakih galuzej silskogo gospodarstva v pershu chergu polivnogo zemlerobstva i pasovishnogo vivcharstva Visoki vrozhayi dayut posivi bavovniku risu a takozh i vinogradniki NaselennyaNaselennya Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti nezvazhayuchi na znachnu chiselnu perevagu kazahiv yaka znachno posililasya z pochatku 1990 h rokiv i v danij chas chastka kazahiv v naselenni krayu stanovit blizko 72 vidriznyayetsya znachnoyu nacionalnoyu riznomanitnistyu Tak v naselenni oblasti tradicijno shiroko blizko 18 usogo naselennya predstavleni uzbeki prozhivayut rosiyani azerbajdzhanci tadzhiki tatari turki korejci kurdi ukrayinci nimci Zmina chiselnosti naselennya Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Naselennya 2 111 893 2 150 256 2 193 556 2 233 568 2 282 474 2 331 505 Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Naselennya 2 462 782 2 511 698 2 567 707 2 621 523 2 678 335 2 734 734PrimitkiChiselnist naselennya RK po oblastyah mistah ta rajonah na 1 sichnya 2014 kazah ros Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 19 iyunya 2018 goda 702 O nekotoryh voprosah administrativno territorialnogo ustrojstva Respubliki Kazahstan Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Chiselnist naselennya na pochatok roku regioni Respubliki Kazahstan 2003 2012PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turkestanska oblast Pivdenno Kazahstanska oblast 1999 r Pogoda u Pivdenno Kazahstanskij oblasti Kazahstan Kizilordinska oblast Karagandinska oblast Zhambilska oblast Navoyijska oblast Uzbekistan Pn Zh Turkestanska oblast Sh Pd Dzhizzacka oblast Uzbekistan Sirdar yinska oblast Uzbekistan Tashkentska oblast Uzbekistan

Дата публікації:
Топ