Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'яткова (пол. Piątkowa, до 1945 П'яткова-Руська) — село в гміні Дубецько Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.
Село  Координати 49°45′37″ пн. ш. 22°21′42″ сх. д. / 49.76050000002777551° пн. ш. 22.36170000002777769° сх. д.Координати: 49°45′37″ пн. ш. 22°21′42″ сх. д. / 49.76050000002777551° пн. ш. 22.36170000002777769° сх. д.
 П'яткова у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на відстані 8 кілометрів на південь від центру гміни села Дубецько, 30 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 40 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва. Село розташоване над річкою Явірник (пол. Jawornik), правою притокою Сяну.
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.
Перша згадка про П'яткову відноситься до 1448 року. Тоді село було власністю дубецьких Кмітів (пол. Kmitów).
В XVI столітті села перейшло у власність Стадницьких (пол. Stadnickich), пізніше Красіцьких (пол. Krasickich).
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село П'яткова відійшло до імперії Габсбургів.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. Село П’яткова Руська входило до Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 2750 жителів, з них 2310 українців-греко-католиків, 310 українців-римокатоликів, 10 поляків і 120 євреїв
В часи Другої світової війни село неодноразово зазнавало нападу польських шовіністичних банд.
Особливо запам'яталося тривожне життя, як нас, українців, поляки мордували нізащо. Польські банди нападали на українські села, різали, мучили українців, забирали все, що попадало їм до рук. Ми лишились голі й босі. Літом то ще півбіди, бо ночували по лісах, а прийшла зима — не будеш в лісі сидіти в снігах на морозі. В лютому місяці 1945 p. як напала банда на село, то думали, що буде кінець усім, але, слава Богу, не всім, а 32 невинно замордували. А другий раз у серпні, тоді люди, хто міг, повтікали в ліси, а банда скаженіла в селі, пів села спалили до 10 години, бо приїхало польське військо і банда змушена була відійти. Прийде до хати, на будь-яку річ покаже: «Цо то єст?», повість до дітей «мув по польські» і прикладом по голові, де попало.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини., Село опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні.
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
«Скликали збори. Довго ті збори були. Як розійшлися, всі плакали, бо вирішили переселити всіх українців. Люди не згідні були. То як? З діда-прадіда всі на місці працювали, обжилися, а тепер їдь хто-зна куди? Збори робили 5 разів. Нарешті насильно виселили в серпні місяці. Що візьмеш? В кого був кінь, то ще щоне-будь можна було взяти, а коли коня забрали поляки… Приїхав поляк нас із сусідкою забрати, став і заламав руки. Каже: "Як можна їхати?" Все лишається на ліжках, на стінах, буквально все лишається, заходь і живи. Свиня, гуси, кури, січкарня, жорна, плуг, борони, стодола, повна снопів (позвозили снопи з поля), сад, одних яблунь 45, а груші, сливи, черешні, вишні… Я дивувалась, чого мама день і ніч плакала. То можна було розрив серця дістати від такого життя, а тато зробився мовчазним. 14 серпня ми виїхали з села, а приїхали в Тернопільську область, Струсівський р-н, с. Лошнів 14 жовтня. Два місяці в дорозі, ні випрати, ні зварити, голодні, брудні…».
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 172 | 45 | 106 | 21 |
| Жінки | 133 | 32 | 65 | 36 |
| Разом | 305 | 77 | 171 | 57 |
- 1785 — понад 1000 мешканців, з них 830 греко-католиків, 173 римо-католики, 17 євреїв
- 1921 — 374 будинки та 2118 мешканців, з них 1727 греко-католиків, 283 римо-католики, 108 юдеїв
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 25 листопада 2012.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 19.
- Переселення українців з Надсяння в 1944–1947 роках у спогадах самих переселенців [ 2011-08-25 у Wayback Machine.] Спогади переселенки з села П'яткова Брегін Євстахії Григорівни
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 25 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 25 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 25 листопада 2012.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
Джерела, посилання та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'яткова (Перемишльський повіт)
- Piątkowa Ruska(3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 66. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yatkova pol Piatkowa do 1945 P yatkova Ruska selo v gmini Dubecko Peremishlskogo povitu v Pidkarpatskomu voyevodstvi na pivdennomu shodi Polshi Selo P yatkova pol Piatkowa Koordinati 49 45 37 pn sh 22 21 42 sh d 49 76050000002777551 pn sh 22 36170000002777769 sh d 49 76050000002777551 22 36170000002777769 Koordinati 49 45 37 pn sh 22 21 42 sh d 49 76050000002777551 pn sh 22 36170000002777769 sh d 49 76050000002777551 22 36170000002777769 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina DubeckoPersha zgadka 1448Poperedni nazvi P yatkova Ruska do 1945 Visota centru bl 400 mNaselennya 305 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0600817GeoNames 762370OSM 3012667 R Gmina Dubecko P yatkovaP yatkova Polsha P yatkovaP yatkova Pidkarpatske voyevodstvo P yatkova u Vikishovishi Spalenij tartak v seli Pyatkova Rimo katolickij kostel v seli PyatkovaGeografiyaSelo roztashovane na vidstani 8 kilometriv na pivden vid centru gmini sela Dubecko 30 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 40 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva Selo roztashovane nad richkoyu Yavirnik pol Jawornik pravoyu pritokoyu Syanu IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Persha zgadka pro P yatkovu vidnositsya do 1448 roku Todi selo bulo vlasnistyu dubeckih Kmitiv pol Kmitow V XVI stolitti sela perejshlo u vlasnist Stadnickih pol Stadnickich piznishe Krasickih pol Krasickich V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo P yatkova vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu Selo P yatkova Ruska vhodilo do Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 2750 zhiteliv z nih 2310 ukrayinciv greko katolikiv 310 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv i 120 yevreyiv V chasi Drugoyi svitovoyi vijni selo neodnorazovo zaznavalo napadu polskih shovinistichnih band Osoblivo zapam yatalosya trivozhne zhittya yak nas ukrayinciv polyaki morduvali nizasho Polski bandi napadali na ukrayinski sela rizali muchili ukrayinciv zabirali vse sho popadalo yim do ruk Mi lishilis goli j bosi Litom to she pivbidi bo nochuvali po lisah a prijshla zima ne budesh v lisi siditi v snigah na morozi V lyutomu misyaci 1945 p yak napala banda na selo to dumali sho bude kinec usim ale slava Bogu ne vsim a 32 nevinno zamorduvali A drugij raz u serpni todi lyudi hto mig povtikali v lisi a banda skazhenila v seli piv sela spalili do 10 godini bo priyihalo polske vijsko i banda zmushena bula vidijti Prijde do hati na bud yaku rich pokazhe Co to yest povist do ditej muv po polski i prikladom po golovi de popalo Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Selo opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya liniyi Kerzona u tak zvanomu Zakerzonni Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Sklikali zbori Dovgo ti zbori buli Yak rozijshlisya vsi plakali bo virishili pereseliti vsih ukrayinciv Lyudi ne zgidni buli To yak Z dida pradida vsi na misci pracyuvali obzhilisya a teper yid hto zna kudi Zbori robili 5 raziv Nareshti nasilno viselili v serpni misyaci Sho vizmesh V kogo buv kin to she shone bud mozhna bulo vzyati a koli konya zabrali polyaki Priyihav polyak nas iz susidkoyu zabrati stav i zalamav ruki Kazhe Yak mozhna yihati Vse lishayetsya na lizhkah na stinah bukvalno vse lishayetsya zahod i zhivi Svinya gusi kuri sichkarnya zhorna plug boroni stodola povna snopiv pozvozili snopi z polya sad odnih yablun 45 a grushi slivi chereshni vishni Ya divuvalas chogo mama den i nich plakala To mozhna bulo rozriv sercya distati vid takogo zhittya a tato zrobivsya movchaznim 14 serpnya mi viyihali z sela a priyihali v Ternopilsku oblast Strusivskij r n s Loshniv 14 zhovtnya Dva misyaci v dorozi ni viprati ni zvariti golodni brudni U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 172 45 106 21 Zhinki 133 32 65 36 Razom 305 77 171 57 1785 ponad 1000 meshkanciv z nih 830 greko katolikiv 173 rimo katoliki 17 yevreyiv 1921 374 budinki ta 2118 meshkanciv z nih 1727 greko katolikiv 283 rimo katoliki 108 yudeyivPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 25 listopada 2012 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 19 Pereselennya ukrayinciv z Nadsyannya v 1944 1947 rokah u spogadah samih pereselenciv 2011 08 25 u Wayback Machine Spogadi pereselenki z sela P yatkova Bregin Yevstahiyi Grigorivni Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 25 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 25 listopada 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 25 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 25 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 25 listopada 2012 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhCerkva svyatogo Dmitra v Pyatkovij Riznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniDzherela posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yatkova Peremishlskij povit Piatkowa Ruska 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 66 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi