По́лянь — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на правому березі річки Горинь за 12 км від м. Славута та за 5 км від залізничної станції Кривин. Населення становить 466 осіб.
село Полянь | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Громада | Крупецька сільська громада | ||||
Облікова картка | Облікова картка ВРУ | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 466 | ||||
Площа | 1,7 км² | ||||
Густота населення | 274,12 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30065 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°19′18″ пн. ш. 26°42′46″ сх. д. / 50.32167° пн. ш. 26.71278° сх. д.Координати: 50°19′18″ пн. ш. 26°42′46″ сх. д. / 50.32167° пн. ш. 26.71278° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 196 м | ||||
Водойми | річка Горинь | ||||
Відстань до обласного центру | Хмельницький — 132 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30068, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 106 | ||||
Карта | |||||
Полянь | |||||
Полянь | |||||
Мапа | |||||
Полянь у Вікісховищі |
Історія
Територія села Полянь була заселена людьми з давніх часів. Про це свідчать знайдені в землі старовинні знаряддя праці: скребачки, наконечники стріл та списів, кам'яні сокири та глиняний посуд. Знахідки ці можна віднести до неолітичного періоду, який почався за 8 тис. років до нашого часу і закінчився приблизно 4,5 тис. років тому. На околицях села виявлено залишки Трипільської культури.
Селяни Поляні до 1861 року були кріпаками князів Острозьких, потім Яблуновських і графа Зубова. Відбували панщину, здавали оброк, а землі мали не більше 4 — 5 десятин. У 1872 році в селі Полянь була побудована паперова фабрика, яка своїм обладнанням нагадувала маленький млин. Належала фабрика Ісаєві Герману. У 1895 році дерев'яна фабрика згоріла. Пожежа виникла від гасових коптилок, якими освітлювалась фабрика. В 1900–1901 роках було побудовано нову фабрику з цегли.
За свідченнями жителів першу школу було відкрито в селі Полянь в перші роки XX століття. Це була звичайна селянська хата, у якій в одній кімнаті вчилися учні трьох класів.
В кінці 19 століття в селі 237 домів і 792 жителів. Фунціонували млини і фабрика паперу. Селяни займалися переважно рільництвом, а зимою рибальством, також тримали багато худоби і випалювали вапно.
У 1906 році село Кривинської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 39 верст, від волості 5. Дворів 150, мешканців 920.
В 1911 році в селі 1060 жителів, 1 крамниця, фабрика паперу (власники — Ісаак та Марія Герман, відкрита у 1856 році, працівників на 1894 рік — 28, виробляла 21 000 пудів цукрового паперу (344 тон). Технічне забезпечення: водяні двигуни), горілчана державна крамниця. Лісопильний цех, відкритий при паперовій фабриці для забезпечення її сировиною.
В 1913 році в школі нараховувалось 22 учні. До 1909 року вчителював син священика Хотовіцький. З 1910 року вчителював Петренко.
Перша сільськогосподарська артіль почала організовуватись з 1929 року. Вперше земля оброблялася колективно в 1930 році. Селяни вчинили бунт під час проведення колективізації на селі. Так восени 1930 року під час розподілу землі вони розігнали земельну комісію.
Електрифікація села почалася на початку 30-х років центром електрифікації була Полянська паперова фабрика, крім фабрики в ці роки були електрифіковані 20 — 25 житлових будинки, що розміщалися навколо фабрики.
Під час Голодомору 1932–1933 років в селі від голоду померло 16 осіб.
За період німецької окупації з села Полянь було вивезено до Німеччини 130 громадян і основна частина устаткування і машин Полянської паперової фабрики на суму 995000 крб.
Село також постраждало внаслідок голодомору 1946—1947 років.
Повністю село було електрифіковано в 1945 році.
В радянський час у селі перебувала центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, який обробляв 1,7 тис. га орної землі й вирощував зернові культури, цикорій, відгодовував м'ясо-молочну худобу. Станом на 1970 рік в селі працювала середня школа, клуб, бібліотека. Був фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, оздоровчий пункт паперової фабрики, швейна та взуттєва майстерні.
Символіка
Герб
В срібному щиті лазуровий вузький хвилястий стовп; поверх усього червоне коло, обтяжене золотим трипільським візерунком, супроводжуване вгорі двома співоберненими, знизу — двома протиоберненими вигнутими зеленими дубовими гілками з жолудями. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ПОЛЯНЬ».
Прапор
Квадратне полотнище поділене вертикально на три смуги — білу, синю, пробиту червоним колом, і білу. В колі жовтий трипільський візерунок, на бічних смугах — по дві зелених дубових гілки одна під одною.
Пояснення символіки
Срібне поле — символ виробництва паперу, одного з історичних промислів жителів села. Коло з трипільским безкінечником в оточенні дубових листків — символ назви, «поляна» серед лісу; трипільські безкінечники — символ прадавнього трипільського поселення. Лазуровий хвилястий стовп означає ріку Горинь.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 672 особи, з яких 305 чоловіків та 367 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 466 осіб.
Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 395 чоловік, з них дітей дошкільного віку — 18, шкільного — 34, пенсіонерів — 186. Кількість працюючих громадян — 114.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,42 % |
російська | 2,58 % |
Промислові підприємства
- НВКП «Альфа» ЛТД — будівництво;
- «Атоммонтажсервіс»;
- Підприємство сільськогосподарського виробництва, керівник — Гринчишина А. Б.
- Полянське спеціалізоване лісокомунальне підприємство
Торгівля
В Поляні 8 торговельних установ, 7 з яких є приватними.
Транспортне сполучення
Автобус — Славута — Нетішин, через село Полянь, 4 рейси на день.
Уродженці села
- Бойко Дмитро Вікторович (*1986) — український фехтувальник, Заслужений майстер спорту України, учасник Олімпійських ігор.
Галерея
- Колишня паперова фабрика
- Клуб
- Школа
- Старостат
- Стадіон
- Купальня
- Пішохідний міст по дамбі через р.Горинь
- Річка Горинь біля паперової фабрики
- Дамба на р. Горинь
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 22 грудня 2014.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Заслужені майстри спорту [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] матеріал газети «Перспектива» [ 2016-08-12 у Wayback Machine.] — інформаційний портал м. Нетішин
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полянь |
- Погода в селі Полянь
- Тарас Вихованець Полянь. Історія з багатьма невідомими матеріал газети «Перспектива» — інформаційний портал
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Po lyan selo v Ukrayini u Krupeckij silskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi richki Gorin za 12 km vid m Slavuta ta za 5 km vid zaliznichnoyi stanciyi Krivin Naselennya stanovit 466 osib selo Polyan Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Krupecka silska gromada Oblikova kartka Oblikova kartka VRU Osnovni dani Naselennya 466 Plosha 1 7 km Gustota naselennya 274 12 osib km Poshtovij indeks 30065 Telefonnij kod 380 3842 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 19 18 pn sh 26 42 46 sh d 50 32167 pn sh 26 71278 sh d 50 32167 26 71278 Koordinati 50 19 18 pn sh 26 42 46 sh d 50 32167 pn sh 26 71278 sh d 50 32167 26 71278 Serednya visota nad rivnem morya 196 m Vodojmi richka Gorin Vidstan do oblasnogo centru Hmelnickij 132 km Misceva vlada Adresa radi 30068 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s Krupec vul Bogdana Hmelnickogo bud 106 Karta Polyan Polyan Mapa Polyan u VikishovishiIstoriyaTeritoriya sela Polyan bula zaselena lyudmi z davnih chasiv Pro ce svidchat znajdeni v zemli starovinni znaryaddya praci skrebachki nakonechniki stril ta spisiv kam yani sokiri ta glinyanij posud Znahidki ci mozhna vidnesti do neolitichnogo periodu yakij pochavsya za 8 tis rokiv do nashogo chasu i zakinchivsya priblizno 4 5 tis rokiv tomu Na okolicyah sela viyavleno zalishki Tripilskoyi kulturi Selyani Polyani do 1861 roku buli kripakami knyaziv Ostrozkih potim Yablunovskih i grafa Zubova Vidbuvali panshinu zdavali obrok a zemli mali ne bilshe 4 5 desyatin U 1872 roci v seli Polyan bula pobudovana paperova fabrika yaka svoyim obladnannyam nagaduvala malenkij mlin Nalezhala fabrika Isayevi Germanu U 1895 roci derev yana fabrika zgorila Pozhezha vinikla vid gasovih koptilok yakimi osvitlyuvalas fabrika V 1900 1901 rokah bulo pobudovano novu fabriku z cegli Za svidchennyami zhiteliv pershu shkolu bulo vidkrito v seli Polyan v pershi roki XX stolittya Ce bula zvichajna selyanska hata u yakij v odnij kimnati vchilisya uchni troh klasiv V kinci 19 stolittya v seli 237 domiv i 792 zhiteliv Funcionuvali mlini i fabrika paperu Selyani zajmalisya perevazhno rilnictvom a zimoyu ribalstvom takozh trimali bagato hudobi i vipalyuvali vapno U 1906 roci selo Krivinskoyi volosti Ostrozkogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 39 verst vid volosti 5 Dvoriv 150 meshkanciv 920 V 1911 roci v seli 1060 zhiteliv 1 kramnicya fabrika paperu vlasniki Isaak ta Mariya German vidkrita u 1856 roci pracivnikiv na 1894 rik 28 viroblyala 21 000 pudiv cukrovogo paperu 344 ton Tehnichne zabezpechennya vodyani dviguni gorilchana derzhavna kramnicya Lisopilnij ceh vidkritij pri paperovij fabrici dlya zabezpechennya yiyi sirovinoyu V 1913 roci v shkoli narahovuvalos 22 uchni Do 1909 roku vchitelyuvav sin svyashenika Hotovickij Z 1910 roku vchitelyuvav Petrenko Z 1917 u skladi UNR Persha silskogospodarska artil pochala organizovuvatis z 1929 roku Vpershe zemlya obroblyalasya kolektivno v 1930 roci Selyani vchinili bunt pid chas provedennya kolektivizaciyi na seli Tak voseni 1930 roku pid chas rozpodilu zemli voni rozignali zemelnu komisiyu Elektrifikaciya sela pochalasya na pochatku 30 h rokiv centrom elektrifikaciyi bula Polyanska paperova fabrika krim fabriki v ci roki buli elektrifikovani 20 25 zhitlovih budinki sho rozmishalisya navkolo fabriki Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv v seli vid golodu pomerlo 16 osib Za period nimeckoyi okupaciyi z sela Polyan bulo vivezeno do Nimechchini 130 gromadyan i osnovna chastina ustatkuvannya i mashin Polyanskoyi paperovoyi fabriki na sumu 995000 krb Selo takozh postrazhdalo vnaslidok golodomoru 1946 1947 rokiv Povnistyu selo bulo elektrifikovano v 1945 roci V radyanskij chas u seli perebuvala centralna sadiba kolgospu imeni Kujbisheva yakij obroblyav 1 7 tis ga ornoyi zemli j viroshuvav zernovi kulturi cikorij vidgodovuvav m yaso molochnu hudobu Stanom na 1970 rik v seli pracyuvala serednya shkola klub biblioteka Buv feldshersko akusherskij punkt pologovij budinok ozdorovchij punkt paperovoyi fabriki shvejna ta vzuttyeva majsterni SimvolikaGerb V sribnomu shiti lazurovij vuzkij hvilyastij stovp poverh usogo chervone kolo obtyazhene zolotim tripilskim vizerunkom suprovodzhuvane vgori dvoma spivobernenimi znizu dvoma protiobernenimi vignutimi zelenimi dubovimi gilkami z zholudyami Shit vpisanij u dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napis POLYaN Prapor Kvadratne polotnishe podilene vertikalno na tri smugi bilu sinyu probitu chervonim kolom i bilu V koli zhovtij tripilskij vizerunok na bichnih smugah po dvi zelenih dubovih gilki odna pid odnoyu Poyasnennya simvoliki Sribne pole simvol virobnictva paperu odnogo z istorichnih promisliv zhiteliv sela Kolo z tripilskim bezkinechnikom v otochenni dubovih listkiv simvol nazvi polyana sered lisu tripilski bezkinechniki simvol pradavnogo tripilskogo poselennya Lazurovij hvilyastij stovp oznachaye riku Gorin NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 672 osobi z yakih 305 cholovikiv ta 367 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 466 osib Stanom na 1 sichnya 2011 roku v seli prozhivalo 395 cholovik z nih ditej doshkilnogo viku 18 shkilnogo 34 pensioneriv 186 Kilkist pracyuyuchih gromadyan 114 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 42 rosijska 2 58 Promislovi pidpriyemstvaNVKP Alfa LTD budivnictvo Atommontazhservis Pidpriyemstvo silskogospodarskogo virobnictva kerivnik Grinchishina A B Polyanske specializovane lisokomunalne pidpriyemstvoTorgivlyaV Polyani 8 torgovelnih ustanov 7 z yakih ye privatnimi Transportne spoluchennyaAvtobus Slavuta Netishin cherez selo Polyan 4 rejsi na den Urodzhenci selaBojko Dmitro Viktorovich 1986 ukrayinskij fehtuvalnik Zasluzhenij majster sportu Ukrayini uchasnik Olimpijskih igor GalereyaKolishnya paperova fabrika Klub Shkola Starostat Stadion Kupalnya Pishohidnij mist po dambi cherez r Gorin Richka Gorin bilya paperovoyi fabriki Damba na r GorinPrimitki Arhiv originalu za 26 lipnya 2016 Procitovano 22 grudnya 2014 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 707 s Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Zasluzheni majstri sportu 3 listopada 2013 u Wayback Machine material gazeti Perspektiva 2016 08 12 u Wayback Machine informacijnij portal m NetishinLiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polyan Pogoda v seli Polyan Taras Vihovanec Polyan Istoriya z bagatma nevidomimi material gazeti Perspektiva informacijnij portal