Полтавська округа

Не плутати з округою Полтава — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1943 рр.

Полта́вська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР, що існувала від березня 1923 року по вересень 1930 року. Центр округи — місто Полтава.

Полтавська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Полтавська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Полтава
[[Зображення: Карта Полтавської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

На 1930 рік округа займала 14,9 тис. км². Населення 1 089,4 тис. осіб, міського — 13,1%. За національністю: українців — 93,7%, росіян — 3,5%, євреїв — 2,1%. Залізниць було 414 км. Зернові займали 88% посівних площ, з них пшениця — 34,2%, жито — 32,8%, ячмінь — 14,7%.

Історія

Полтавську округу було утворено 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії із 20 волостей Полтавського повіту, 13 волостей Зіньківського повіту, 13 волостей Кобеляцького повіту, 3 волостей Миргородського повіту, 2 волостей Красноградського повіту та 1 волості Хорольського повіту. Замість 52 волостей і 344 сільрад було створено 17 районів: Баляснівський (Піщанський), Білицький, Білоцерківський, Диканський, Зіньківський, Кобеляцький, Ковалівський, Малоперещепинський, Мачуський, Новосанжарський, Опішнянський, Решетилівський, Рунівщинський, Супрунівський, Царичанський (Китайгородський), Чутівський, Шишацький та 156 сільрад. Площа округи склала 7 243 квадратних версти, населення — 630 241 осіб.

13 березня 1925 року райцентр Піщанського району перенесено із села Піщаного до села Балясного, а район перейменовано на Баляснівський; райцентр Китайгородського району перенесено з містечка Китайгород до Царичанки і район перейменовано на Царичанський.

1925 року також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. 3 червня того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованої Червоноградської (Красноградської) округи: Великобучківський, Сахновщанський, Кегичівський (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назва на той час Красноградського району), Карлівський, Машівський, Руновщанський райони, частини Зачепилівського, Котовського і Нехворощанського районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до Катеринославської округи. Тією самою постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої Харківської губернії: Грунський, Котелевський і Рублівський райони. Оскільки в Полтавській окрузі стало два Руновщанські райони, 30 вересня 1925 року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села Супрунівки перенесено до міста Полтави, і район перейменовано на Полтавський.

Відтак, 1925 року після всіх реорганізацій у Полтавській окрузі було 24 райони, 347 сільрад.

18 квітня 1929 року розформовано Балясніський та Великобучківський райони Полтавської округи, а їх територію розподілено: першого — між Диканським, Решетилівським і Шишацьким районами, другого — між Зачепилівським і Сахновщанським районами.

Полтавську округу розформовано 2 вересня 1930 року.

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• (1924),
• (1924—1925),
• Ракітов Григорій Давидович (.08.1925—.06.1926),
• Клочко Петро Сергійович (1926—1927),
• Мойсеєнко Костянтин Васильович (.10.1927—.04.1928),
• Тараненко Корній Семенович (1928—.08.1930).

Голови окружного виконавчого комітету

• Дегтяренко Петро Михайлович (1923—1923),
• Кока Костянтин Панасович (1923—1924),
• Огій Яків Родіонович (1924—1925),
• (1925—1925),
• Луценко Степан Кузьмич (1925—1926),
• Фіалковський Захар Семенович (1926—.12.1928),
• Вінников Трохим Степанович (.12.1928—.08.1930).

Національний склад

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року

	населення	українці	росіяни	євреї	німці	поляки	білоруси
м. Полтава	91 763	68,5	8,9	20,1	0,4	0,9	0,6
Баляснівський район	31 473	99,4	0,4
Білоцерківський район	28 589	99,6	0,2	0,1
Великобучківський район	18 632	92,6	0,4		6,9
Грунський район	35 209	99,3	0,4	0,1			0,1
Диканський район	35 532	99,1	0,6				0,1
Зачепилівський район	41 152	74,0	25,9
Зіньківський район	57 127	98,3	0,4	1,1
Карлівський район	52 730	97,3	1,8	0,3	0,1	0,1	0,1
Кегичівський район	29 641	96,0	3,5	0,1		0,1	0,1
Кобеляцький район	62 985	96,6	0,8	2,3		0,1	0,1
Котелевський район	26 542	99,2	0,4	0,1			0,1
Красноградський район	66 679	76,3	20,6	2,4	0,2	0,1	0,1
Малоперепищенський район	43 513	99,4	0,4
Машівський район	36 547	99,2	0,4
Нехворощанський район	38 781	99,5	0,2
Новосанжарський район	45 680	99,3	0,2	0,1
Опішнянський район	49 348	99,4	0,3
Полтавський район	57 491	99,1	0,5	0,1		0,1	0,1
Решетилівський район	62 828	99,4	0,3			0,0
Рублівський район	20 863	99,3	0,5
Руновщанський район	33 114	98,8	0,7			0,1	0,1
Сахновщинський район	44 070	98,0	1,0	0,3	0,4	0,1
Чутівський район	32 031	97,7	1,4	0,1	0,1	0,1	0,1
Шишацький район	47 013	99,2	0,5	0,1
Полтавська округа	1 089 333	93,7	3,5	2,1	0,2	0,1	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Полтавської округи за переписом 1926 року

	населення	українська	російська	інша
м. Полтава	91 763	62,7	23,7	13,6
Баляснівський район	31 473	99,2	0,4	0,3
Білоцерківський район	28 589	99,6	0,2	0,2
Великобучківський район	18 632	92,5	0,5	7,0
Грунський район	35 209	99,1	0,5	0,4
Диканський район	35 532	99,1	0,6	0,3
Зачепилівський район	41 152	73,9	26,0	0,2
Зіньківський район	57 127	98,3	0,6	1,1
Карлівський район	52 730	97,3	1,9	0,8
Кегичівський район	29 641	95,0	4,4	0,5
Кобеляцький район	62 985	96,1	1,9	2,0
Котелевський район	26 542	99,2	0,4	0,4
Красноградський район	66 679	74,9	23,3	1,7
Малоперепищенський район	43 513	99,2	0,4	0,4
Машівський район	36 547	99,1	0,5	0,4
Нехворощанський район	38 781	99,5	0,2	0,4
Новосанжарський район	45 680	99,1	0,4	0,5
Опішнянський район	49 348	99,2	0,4	0,5
Полтавський район	57 491	98,9	0,6	0,4
Решетилівський район	62 828	99,2	0,4	0,4
Рублівський район	20 863	98,9	0,9	0,2
Руновщанський район	33 114	98,7	0,9	0,4
Сахновщинський район	44 070	97,7	1,3	0,9
Чутівський район	32 031	97,4	2,0	0,6
Шишацький район	47 013	99,0	0,6	0,4
Полтавська округа	1 089 333	93,0	5,1	1,9

Примітки

1. Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— С. 697.
2. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Джерела

• Верменич Я. В. Полтавська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 370. — .
• Матеріяли до опису округ УСРР. Полтавська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Друк. ім. Петровського «Полтава Поліграф], 1926. — VIII, 74 c. : табл.
• Полтавський округ // Полтавщина : Енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 765–766. — .
• Список залюднених місць Полтавської округи : за Всесоюзним переписом на 17 грудня 1926 року / Полтаське округове статистичне бюро. — Полтава : 1-ша Раддрукарня «Полтава-Поліграф», 1927. — 201 с.
• Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.