Царича́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця на півночі центральної частини Дніпропетровської області України. Районний центр — смт Царичанка. Площа — 903 км². Населення становило ▼ 26 955 (на 1.04.2016).
Царичанський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Дніпропетровська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1225600000 | ||||
Утворений: | 13 березня 1925 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 26 955 (на 1.04.2016) | ||||
Площа: | 900 км² | ||||
Густота: | 30.9 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5690 | ||||
Поштові індекси: | 51000—51046 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Царичанка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 12 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 47 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Горбачова Світлана Андріївна | ||||
Голова РДА: | Саліженко Людмила Миколаївна | ||||
Вебсторінка: | Царичанська РДА | ||||
Адреса: | 51000, смт. Царичанка, вул. Театральна, 17, 3-11-48 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Царичанський район у Вікісховищі |
Район був розташований на півночі Дніпропетровської області. З ним межували Магдалинівський, Петриківський райони Дніпропетровської області, Кобеляцький та Новосанжарський райони Полтавської області.
Географія
Сучасний рельєф, як і основи рослинного та тваринного світу Приорілля сформувалися ще у четвертинний період історії нашої планети (плейстоцені) близько 300 тис. років тому. Вирішальний вплив на цей процес мало так зване Дніпровське зледеніння (близько 290 тис. років тому). Льодовий покрив потужністю у кілька сотень метрів переміщувався впродовж тисячі років з півночі на південь зі швидкістю в декілька кілометрів на рік двома велетенськими виступами, один з яких палеонтологи назвали Царичансько-Бородаївським. Як стверджують вчені, саме на території Приорілля збереглися яскраві докази колишніх грандіозних зледенінь і які є гляціальні (льодовикові пам'ятки природи). Найзначнішими серед них є потужні гляціодислокації, флювіогляціальні, лімногляціальні і моренні відклади гори Калитви, розташованої між смт. Царичанка та селом Китайгород (абсолютна висота якої 145 м). Вздовж південно-східного і південного схилів гори можна спостерігати рідкісні явища зім'яття горизонтальних верств пісків і глин алювіального походження в різні за формою складки, насуви величезних брил палеогенових кварцглауканітових алевритів на молоді піщано-глинясті породи нижньочетвертинного віку долини р. Орілі.
З тих далеких часів на території краю зустрічаються залишки мамонтів, турів, величезних оленів, закам'янілого дерева. Тоді ж формувались і корисні копалини, які є на території Царичанського району на сьогодні: буре кам'яне вугілля, торф, мінеральна вода, природний газ та родючі ґрунти. Запаси вугілля та торфу такі, що при існуючій на сьогодні технології переробки не мають поки що промислового значення.
У 1973 р. на території смт Царичанка були розвідані запаси мінеральної гідрокарбонатної хлоридно-натрієвої лікувально-столової води. Сьогодні розробкою цього родовища зайняте ЗАТ «Царичанський завод мінводи», яке випускає воду під назвою «Царичанська».
По агроґрунтовому районуванню Царичанщина належить до Дніпропетровське-Донецької степової зони. За агрокліматичним — до третьої зони, яка характеризується досить значною посушливістю. А за агрохімічним районуванням — до Кечигівсько-Новоазовського району.
Географічний центр Царичанського району знаходиться за 5 км на схід від приміщення районного відділу зв'язку. Загальна довжина кордонів території району приблизно 135 км. Відстань від Царичанки до Петриківки — 27 км, а до Магдалинівки — 30 км. Район розташований у північно-західній частині Дніпропетровської області. Межує з Петриківським та Магдалинівським районами Дніпропетровської області і Новосанжарським та Кобеляцьким Полтавської області.
Чотири заповідні зони:
- гора Калитва (400 га лісу, знаходиться у селі Китайгород Китайгородська сільська рада);
- озеро Довге (5,8 га, село Бабайківка Бабайківська сільська рада);
- урочище «Лілея» (30 га, села Залелія та Турове Царичанська селищна рада);
- декоративний сад (43 га, село Ляшківка Ляшківська сільська рада).
Річки району: Дніпро, Оріль, Кільчень, Чаплинка, Мокра Заплавка, , Прядівка.
Відома своїми смаковими та цілющими якостями мінеральна Царичанська вода.
У районі багато мальовничих місць та куточків відпочинку. По берегах річки Оріль розташовані 30 туристичних баз, один спортивно-оздоровчий і 9 дитячих оздоровчих таборів.
Багаті грибні місця у Рудці.
Історія
На берегах річки Угол (сучасна Оріль) жили уличі. Потім Приорільский край був у складі Переяславського князівства Київської Русі. Тут кочували половці й жили бродники.
У 14 сторіччі входив до складу Литовської держави та згодом Речі Посполитої. По річці Оріль проходила межа земель Війська запорізького.
З 1648 року на півночі району була українська держава Гетьманщина і на півдні — землі Війська Запорозького низового. Саме в цей час тут виникли перші приорільські козацькі містечка: Царичанка (1604 рік) та Китайгород (1662 або 1667 рік).
1618 року засноване запорозьке село Могилів. У 1648—1775 роках частина району належала до Полтавського полку і в 1734—1775 — частина — до Орільської паланки.
У 1730-ті роки російський уряд спорудив вздовж річки Оріль Українську укріплену лінію.
У 1802—1918 роках територія Царичанського району належала до Кобеляцького повіту Полтавської губернії та Новомосковського повіту Катеринославської губернії. У березні-квітні 1918 вона увійшла у Самарську землю УНР. Далі повіти були поновлені.
в 1923 році був створений Китайгородський район Полтавської округи. 13 березня 1925 року район перейменовано на Царичанський (з перенесенням райцентру з Китайгорода до Царичанки). 10 червня 1925 р. Царичанський р-н перечислено до Катеринославської округи на Катеринославщині. З лютого 1932 року він увійшов до складу Дніпропетровської області. У часи Німецько-радянської війни, з 1 вересня 1942 до кінця вересня 1943 року належав до Петриківського ґебіту. Межі району змінювались: до його складу відносилися частина земель нинішнього Магдалинівського району, а в 1963—1991 роках — Петриківський район.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 49 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Царичанка.
Поселення
Поселення | 1886 рік | 1989 рік | 2001 рік |
---|---|---|---|
5000-9999 | |||
Царичанка | 7700 | 7839 | |
2000-4999 | |||
Могилів | 4697 | 4700 | 4097 |
Китайгород | 2600 | 2445 | |
1000-1999 | |||
Прядівка | 3667 | 1900 | 1922 |
Бабайківка | 2673 | 1600 | 1433 |
Новопідкряж | 1200 | 1089 | |
Преображенка | 1100 | 1066 | |
500-999 | |||
Ляшківка | 1000 | 990 | |
Молодіжне | 1100 | 712 | |
Юр'ївка | 107 | 640 | 680 |
Івано-Яризівка | 168 | 550 | 547 |
Колишні поселення
11 березня 1993 року знято з обліку село Кирилівка Юр'ївської сільської Ради.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 14 185 | 2749 | 1761 | 4131 | 3617 | 1848 | 79 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 16 588 | 2476 | 1746 | 4135 | 4262 | 3504 | 465 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Населення за переписом 2001 (1 січня) — 29,1 тис. осіб. За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 27 783 осіб.
Економіка
Економічну основу району складає сільськогосподарське виробництво. Основними його напрямками є рослинництво і тваринництво. Загальна площа сільгоспугідь — 73,1 тис. га, орної землі — 37,3 тис. га. У структурі посівних площ 2001 року 53 % займають зернові культури, 18 % — кормові, 16 % — технічні.
Найбільші сільськогосподарські підприємства: товариство «Україна», агрофірма «Колос», «Господар», ДП «Націонал плюс», фермерські господарства «Злагода», «Світанок», «Сяйво».
4 промислових підприємства: ЗАТ «Царичанський завод мінводи», районне комунальне підприємство «Царичанська друкарня», маслоцех АК "Комбінат «Придніпровський», ковбасний цех «Ірна — 1».
Район обслуговують 299 закладів торгівлі.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи Н31, Т 0412 та Т 0413.
Залізничне сполучення відсутнє.
Освіта та культура
17 загальноосвітніх, 12 дошкільних, 3 позашкільні закладів (районний Будинок дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа та Станція юних натуралістів). Районна школа мистецтв
Царичанське ПТУ-89. 20 клубів, 20 бібліотек. 14 любительських об'єднань та клубів за інтересами, 61 колектив художньої творчості за різними жанрами, 18 дискотек.
Спорт
1 стадіон, 14 спортивних зали, 8 футбольних полів, 40 спортивних майданчиків, одна дитячо-юнацька спортивна школа, клуб за місцем проживання «Мир», ФСТ «Колос».
Пам'ятки і архітектура
На території району знаходяться понад 167 пам'яток археології та 58 пам'ятки архітектури та історії.
Перлинами Приорільського краю є Китайгородські церкви: Успенська, святої Варвари та Миколаївська — одні з найстаріших архітектурних споруд Дніпропетровщини.
.
Особистості
- діячі науки та культури: () — член Спілки журналістів СРСР, академік АН України з 1949 року; Воблий Костянтин Григорович — економогеограф і економіст; — професор історії; — професор, проректор Дніпропетровського національного університету; Фролова Клавдія Павлівна — професор філології Дніпропетровського національного університету;
- 10 поетів і письменників: Усенко Павло Матвійович — поет, — поет, Дяченко Михайло Григорович — поет, (), Оровецький Павло Андрійович, Сологуб Василь Павлович — письменник, — письменник, — письменник, — письменник, Васильківський Олександр Олексійович — письменник;
- кінорежисер Віктор Стороженко, скульптор , художник Федір Божко, повний кавалер ордена Слави — Кривоніс Федір Андрійович, заслужений учитель України — .
- Булах Олександра Несторівна (Леся Степовичка) — поетеса, письменниця
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Царичанського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 56,62 % (проголосували 12 478 із 22 039 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,32 % (5 904 виборців); Олег Ляшко — 10,84 % (1 352 виборців), Сергій Тігіпко — 9,83 % (1 226 виборців), Анатолій Гриценко — 7,17 % (895 виборців), Юлія Тимошенко — 6,59 % (822 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,53 %.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Царичанський район |
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 530/2019-рп «Про призначення Л.Саліженко головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Царичанського району [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 14 липня 2023.
- Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з травня 2019]
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.
Джерела
- Історія козацької Царичанки [ 8 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Царичанський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
- Білокінь А. М. Сторинки історіï Приорілля.-Дніпр.:"Пороги",2004.-193 с.
Література
- Царичанський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.850-880, 860-862
Полтавська область (Новосанжарський район) | ||
Полтавська область (Кобеляцький район) | Магдалинівський район | |
Петриківський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Caricha nskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya na pivnochi centralnoyi chastini Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayini Rajonnij centr smt Carichanka Plosha 903 km Naselennya stanovilo 26 955 na 1 04 2016 Carichanskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Dnipropetrovska oblast Osnovni dani Krayina SRSR USRR Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Kod KOATUU 1225600000 Utvorenij 13 bereznya 1925 Likvidovanij 17 lipnya 2020 roku Naselennya 26 955 na 1 04 2016 Plosha 900 km Gustota 30 9 osib km Tel kod 380 5690 Poshtovi indeksi 51000 51046 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Carichanka Selishni radi 1 Silski radi 12 Smt 1 Sela 47 Selisha 1 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Gorbachova Svitlana Andriyivna Golova RDA Salizhenko Lyudmila Mikolayivna Vebstorinka Carichanska RDA Adresa 51000 smt Carichanka vul Teatralna 17 3 11 48 Mapa Carichanskij rajon u Vikishovishi Rajon buv roztashovanij na pivnochi Dnipropetrovskoyi oblasti Z nim mezhuvali Magdalinivskij Petrikivskij rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Kobelyackij ta Novosanzharskij rajoni Poltavskoyi oblasti GeografiyaSuchasnij relyef yak i osnovi roslinnogo ta tvarinnogo svitu Priorillya sformuvalisya she u chetvertinnij period istoriyi nashoyi planeti plejstoceni blizko 300 tis rokiv tomu Virishalnij vpliv na cej proces malo tak zvane Dniprovske zledeninnya blizko 290 tis rokiv tomu Lodovij pokriv potuzhnistyu u kilka soten metriv peremishuvavsya vprodovzh tisyachi rokiv z pivnochi na pivden zi shvidkistyu v dekilka kilometriv na rik dvoma veletenskimi vistupami odin z yakih paleontologi nazvali Carichansko Borodayivskim Yak stverdzhuyut vcheni same na teritoriyi Priorillya zbereglisya yaskravi dokazi kolishnih grandioznih zledenin i yaki ye glyacialni lodovikovi pam yatki prirodi Najznachnishimi sered nih ye potuzhni glyaciodislokaciyi flyuvioglyacialni limnoglyacialni i morenni vidkladi gori Kalitvi roztashovanoyi mizh smt Carichanka ta selom Kitajgorod absolyutna visota yakoyi 145 m Vzdovzh pivdenno shidnogo i pivdennogo shiliv gori mozhna sposterigati ridkisni yavisha zim yattya gorizontalnih verstv piskiv i glin alyuvialnogo pohodzhennya v rizni za formoyu skladki nasuvi velicheznih bril paleogenovih kvarcglaukanitovih alevritiv na molodi pishano glinyasti porodi nizhnochetvertinnogo viku dolini r Orili Z tih dalekih chasiv na teritoriyi krayu zustrichayutsya zalishki mamontiv turiv velicheznih oleniv zakam yanilogo dereva Todi zh formuvalis i korisni kopalini yaki ye na teritoriyi Carichanskogo rajonu na sogodni bure kam yane vugillya torf mineralna voda prirodnij gaz ta rodyuchi grunti Zapasi vugillya ta torfu taki sho pri isnuyuchij na sogodni tehnologiyi pererobki ne mayut poki sho promislovogo znachennya U 1973 r na teritoriyi smt Carichanka buli rozvidani zapasi mineralnoyi gidrokarbonatnoyi hloridno natriyevoyi likuvalno stolovoyi vodi Sogodni rozrobkoyu cogo rodovisha zajnyate ZAT Carichanskij zavod minvodi yake vipuskaye vodu pid nazvoyu Carichanska Po agrogruntovomu rajonuvannyu Carichanshina nalezhit do Dnipropetrovske Doneckoyi stepovoyi zoni Za agroklimatichnim do tretoyi zoni yaka harakterizuyetsya dosit znachnoyu posushlivistyu A za agrohimichnim rajonuvannyam do Kechigivsko Novoazovskogo rajonu Geografichnij centr Carichanskogo rajonu znahoditsya za 5 km na shid vid primishennya rajonnogo viddilu zv yazku Zagalna dovzhina kordoniv teritoriyi rajonu priblizno 135 km Vidstan vid Carichanki do Petrikivki 27 km a do Magdalinivki 30 km Rajon roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini Dnipropetrovskoyi oblasti Mezhuye z Petrikivskim ta Magdalinivskim rajonami Dnipropetrovskoyi oblasti i Novosanzharskim ta Kobelyackim Poltavskoyi oblasti Chotiri zapovidni zoni gora Kalitva 400 ga lisu znahoditsya u seli Kitajgorod Kitajgorodska silska rada ozero Dovge 5 8 ga selo Babajkivka Babajkivska silska rada urochishe Lileya 30 ga sela Zaleliya ta Turove Carichanska selishna rada dekorativnij sad 43 ga selo Lyashkivka Lyashkivska silska rada Richki rajonu Dnipro Oril Kilchen Chaplinka Mokra Zaplavka Pryadivka Vidoma svoyimi smakovimi ta cilyushimi yakostyami mineralna Carichanska voda U rajoni bagato malovnichih misc ta kutochkiv vidpochinku Po beregah richki Oril roztashovani 30 turistichnih baz odin sportivno ozdorovchij i 9 dityachih ozdorovchih taboriv Bagati gribni miscya u Rudci IstoriyaNa beregah richki Ugol suchasna Oril zhili ulichi Potim Priorilskij kraj buv u skladi Pereyaslavskogo knyazivstva Kiyivskoyi Rusi Tut kochuvali polovci j zhili brodniki U 14 storichchi vhodiv do skladu Litovskoyi derzhavi ta zgodom Rechi Pospolitoyi Po richci Oril prohodila mezha zemel Vijska zaporizkogo Z 1648 roku na pivnochi rajonu bula ukrayinska derzhava Getmanshina i na pivdni zemli Vijska Zaporozkogo nizovogo Same v cej chas tut vinikli pershi priorilski kozacki mistechka Carichanka 1604 rik ta Kitajgorod 1662 abo 1667 rik 1618 roku zasnovane zaporozke selo Mogiliv U 1648 1775 rokah chastina rajonu nalezhala do Poltavskogo polku i v 1734 1775 chastina do Orilskoyi palanki U 1730 ti roki rosijskij uryad sporudiv vzdovzh richki Oril Ukrayinsku ukriplenu liniyu U 1802 1918 rokah teritoriya Carichanskogo rajonu nalezhala do Kobelyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi ta Novomoskovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi U berezni kvitni 1918 vona uvijshla u Samarsku zemlyu UNR Dali poviti buli ponovleni v 1923 roci buv stvorenij Kitajgorodskij rajon Poltavskoyi okrugi 13 bereznya 1925 roku rajon perejmenovano na Carichanskij z perenesennyam rajcentru z Kitajgoroda do Carichanki 10 chervnya 1925 r Carichanskij r n perechisleno do Katerinoslavskoyi okrugi na Katerinoslavshini Z lyutogo 1932 roku vin uvijshov do skladu Dnipropetrovskoyi oblasti U chasi Nimecko radyanskoyi vijni z 1 veresnya 1942 do kincya veresnya 1943 roku nalezhav do Petrikivskogo gebitu Mezhi rajonu zminyuvalis do jogo skladu vidnosilisya chastina zemel ninishnogo Magdalinivskogo rajonu a v 1963 1991 rokah Petrikivskij rajon Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Carichanskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 12 silskih rad yaki ob yednuyut 49 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Carichanka Poselennya Poselennya 1886 rik 1989 rik 2001 rik 5000 9999 Carichanka 7700 7839 2000 4999 Mogiliv 4697 4700 4097 Kitajgorod 2600 2445 1000 1999 Pryadivka 3667 1900 1922 Babajkivka 2673 1600 1433 Novopidkryazh 1200 1089 Preobrazhenka 1100 1066 500 999 Lyashkivka 1000 990 Molodizhne 1100 712 Yur yivka 107 640 680 Ivano Yarizivka 168 550 547 Kolishni poselennya 11 bereznya 1993 roku znyato z obliku selo Kirilivka Yur yivskoyi silskoyi Radi NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 14 185 2749 1761 4131 3617 1848 79 Zhinki 16 588 2476 1746 4135 4262 3504 465 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 79 85 465 121 80 84 534 419 75 79 963 721 70 74 1215 587 65 69 792 1281 60 64 1603 602 55 59 745 887 50 54 921 847 45 49 993 1118 40 44 1162 1100 35 39 1010 981 30 34 954 932 25 29 1009 847 20 24 805 914 15 20 941 1152 10 14 1073 908 5 9 802 689 0 4 601 Naselennya za perepisom 2001 1 sichnya 29 1 tis osib Za danimi Golovnogo upravlinnya statistiki v Dnipropetrovskij oblasti kilkist naselennya v rajoni na 1 lyutogo 2011 roku stanovila 27 783 osib EkonomikaEkonomichnu osnovu rajonu skladaye silskogospodarske virobnictvo Osnovnimi jogo napryamkami ye roslinnictvo i tvarinnictvo Zagalna plosha silgospugid 73 1 tis ga ornoyi zemli 37 3 tis ga U strukturi posivnih plosh 2001 roku 53 zajmayut zernovi kulturi 18 kormovi 16 tehnichni Najbilshi silskogospodarski pidpriyemstva tovaristvo Ukrayina agrofirma Kolos Gospodar DP Nacional plyus fermerski gospodarstva Zlagoda Svitanok Syajvo 4 promislovih pidpriyemstva ZAT Carichanskij zavod minvodi rajonne komunalne pidpriyemstvo Carichanska drukarnya masloceh AK Kombinat Pridniprovskij kovbasnij ceh Irna 1 Rajon obslugovuyut 299 zakladiv torgivli TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi N31 T 0412 ta T 0413 Zaliznichne spoluchennya vidsutnye Osvita ta kultura17 zagalnoosvitnih 12 doshkilnih 3 pozashkilni zakladiv rajonnij Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Dityacho yunacka sportivna shkola ta Stanciya yunih naturalistiv Rajonna shkola mistectv Carichanske PTU 89 20 klubiv 20 bibliotek 14 lyubitelskih ob yednan ta klubiv za interesami 61 kolektiv hudozhnoyi tvorchosti za riznimi zhanrami 18 diskotek Sport 1 stadion 14 sportivnih zali 8 futbolnih poliv 40 sportivnih majdanchikiv odna dityacho yunacka sportivna shkola klub za miscem prozhivannya Mir FST Kolos Pam yatki i arhitekturaNa teritoriyi rajonu znahodyatsya ponad 167 pam yatok arheologiyi ta 58 pam yatki arhitekturi ta istoriyi Perlinami Priorilskogo krayu ye Kitajgorodski cerkvi Uspenska svyatoyi Varvari ta Mikolayivska odni z najstarishih arhitekturnih sporud Dnipropetrovshini Osobistostidiyachi nauki ta kulturi chlen Spilki zhurnalistiv SRSR akademik AN Ukrayini z 1949 roku Voblij Kostyantin Grigorovich ekonomogeograf i ekonomist profesor istoriyi profesor prorektor Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu Frolova Klavdiya Pavlivna profesor filologiyi Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu 10 poetiv i pismennikiv Usenko Pavlo Matvijovich poet poet Dyachenko Mihajlo Grigorovich poet Oroveckij Pavlo Andrijovich Sologub Vasil Pavlovich pismennik pismennik pismennik pismennik Vasilkivskij Oleksandr Oleksijovich pismennik kinorezhiser Viktor Storozhenko skulptor hudozhnik Fedir Bozhko povnij kavaler ordena Slavi Krivonis Fedir Andrijovich zasluzhenij uchitel Ukrayini Bulah Oleksandra Nestorivna Lesya Stepovichka poetesa pismennicyaPolitika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Carichanskogo rajonu bulo stvoreno 25 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 56 62 progolosuvali 12 478 iz 22 039 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 47 32 5 904 viborciv Oleg Lyashko 10 84 1 352 viborciv Sergij Tigipko 9 83 1 226 viborciv Anatolij Gricenko 7 17 895 viborciv Yuliya Timoshenko 6 59 822 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 53 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Carichanskij rajon Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 grudnya 2019 roku 530 2019 rp Pro priznachennya L Salizhenko golovoyu Carichanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Dnipropetrovskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Carichanskogo rajonu 1 lipnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Dnipropetrovska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Procitovano 14 lipnya 2023 Golovne upravlinnya statistiki v Dnipropetrovskij oblasti nedostupne posilannya z travnya 2019 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 11 kvitnya 2016 DzherelaIstoriya kozackoyi Carichanki 8 lyutogo 2019 u Wayback Machine Carichanskij rajon Informacijno piznavalnij portal Dnipropetrovska oblast u skladi URSR 16 lipnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s Bilokin A M Storinki istorii Priorillya Dnipr Porogi 2004 193 s LiteraturaCarichanskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 850 880 860 862 Poltavska oblast Novosanzharskij rajon Poltavska oblast Kobelyackij rajon Magdalinivskij rajon Petrikivskij rajon