Баба́йківка — село в Україні, у Царичанській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. До 2016 року центр сільської ради. Площа — 5,13 км², домогосподарств — 604, населення — 1 314 осіб.
село Бабайківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Дніпровський район |
Громада | Царичанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12020310020032558 |
Облікова картка | Бабайківка |
Основні дані | |
Засноване | початок XVIII століття |
Перша згадка | 1740 рік |
Населення | 1 314 осіб |
Площа | 5,13 км² |
Густота населення | 256,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 51010 |
Телефонний код | +380 5690 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 67 м |
Водойми | річка Оріль, |
Відстань до районного центру | 10 км |
Найближча залізнична станція | Бузівка |
Відстань до залізничної станції | 65 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Бабайківка, вул. Театральна, 1а |
Сільський голова | Дерець Микола Олексійович |
Карта | |
Бабайківка | |
Бабайківка | |
Мапа | |
Бабайківка у Вікісховищі |
Географія
Село Бабайківка розташоване на лівому березі річки Оріль, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Новостроївка, на протилежному березі — село Помазанівка. Примикає до села Кущівка. На відстані 2,5 км протікає канал Дніпро — Донбас. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.
Розташоване за 10 км на північ від центру громади і за 65 км від залізничної станції Бузівки.
Археологія
До історичних пам'ятників Бабайківської сільської ради на початку XX сторіччя входили дві Полівські могили в центрі самого села, Преображенська могила в між Бабайківкою та Преображенкою, Левенцівська могила в селі Бабайківка, могила Котів горб, особливе місце займали земляні вали, рови та кургани, розміщені як по правому, так і по лівому берегах Орелі. Найбільшими з них були в 1920 роки: Журавський вал і рів на річці Журавці.
В степу, недалеко від села Преображенка, до 1930 років добре зберігалися сліди великого Запорізького табору, який включав земляні вали, кургани та рови з сигнальними вежами. Всі вони разом відомі були під місцевою назвою Запорізького коша.
В даний час на території сільської ради числяться кургани: в селі Бабайківка — 3 кургани і 1 курганний могильник з 2-ох курганів; в селі Івано-Яризівка — 1, у селі Новостроївка — 5, у селі Кущівка — 1, а за селом Вербове є земляні вали укріплення (редут).
Історія
Село виникло на початку XVIII століття. Згідно з літописами і народними переказами на підвищеному супіщаному лівому березі Орелі з'явився новий хутір-поселення, де поселилися одружені козаки на чолі з Данилом Бабаєм, від прізвища якого і походить назва населеного пункту. Перша ж згадка про село в історичних документах сягає 1740 року. Село було частиною Запорозької Січі і входило до Протовчанської, а з 1770 року до Орільської паланки.
На початку 1772 року за даними перепису тут було 40 дворів, в 1773 році налічувалося 60 дворів, а в 1777 році 232 двори з загальним числом мешканців 1 516 осіб (804 чоловіки і 712 жінок). Появились нові хутори: Новостроївка, Оленівка, Гнатівка, Яризівка, Лукашівка, Іванівка.
В 1859 році в селищі налічувалось 746 дворів в яких мешкало 6335 осіб, з яких 3155 чоловіків та 3180 жінок. В Бабайківці була 1 православна церква, 2 ярмарки та базар.
В 1863 році село належало до Новомосковського повіту Катеринославської губернії, число мешканців — 2 775. В 1882 році до Бабайківки були приєднані хутори: Новостроївка, Березівка, Преображенка. Станом на 1886 рік в слободі, центрі Бабайківської волості, мешкало 2 673 особи, налічувалось 486 дворів, діяли православна церква, школа, земська поштова станція, дві лавки, відбувалось три ярмарки на рік та базар на свята.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6224 осіб (3127 чоловічої статі та 3097 — жіночої), з яких 6190 — православної віри.
В 1907 році Бабайківська волость налічувала 1 049 дворів, населення 5 911 осіб (3 642 чоловіків і 2 269 жінок).
Радянська окупація встановлена в січні 1918 року. У 1919 році в Бабайківському лісі дислокувалися Червоноповстанської загони братів Дрелевського і Орленка. Перша партійна ячейка створена у 1919 році, комсомольська — у 1929 році.
На початку 1920-х років село входило до Новомосковського повіту як волость, а потім до Полтавської губернії. З 1927 року — в складі Царичанського району Дніпропетровської округи УРСР, а з 1934 року до складу Царичанського району Дніпропетровської області.
У 1929 році в селі створено чотири Товариства спільної обробки землі, які в 1931 році перетворені в колгоспи.
Близько 600 жителів села воювали на фронтах німецько-радянської війни, 76 з них удостоєні бойових нагород, 254 — загинули. У селі споруджено меморіальний комплекс в пам'ять про воїнів, полеглих при відвоюваннія села, і односельців, які загинули.
У повоєнний час в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Україна», за яким було закріплено 8 207 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6 110 га орної землі. Головним напрямом господарства було виробництво зерна і продуктів тваринництва. За трудові досягнення кілька передовиків виробництва були нагороджені орденами і медалями, серед них орденом Леніна — колгоспниця Л. Є. Бугай, орденом Жовтневої Революції — колишній директор зоотехнікуму І. П. Щербань тощо. У селі діяли середня школа, річна сільськогосподарська школа (до 1974 року — зоотехнікум), лікарня на 50 ліжок з амбулаторією і стаціонарним відділенням, дитячий комбінат на 120 місць, будинок культури з залом на 600 місць, п'ять бібліотек з книжковим фондом понад 25,5 тисяч примірників, відділення зв'язку, ощадкаса, шість магазинів, три їдальні, АТС. За 1966–1977 роки в селі було побудовано 141 житловий будинок.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1673 особи, з яких 749 чоловіків та 924 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1426 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,23 % |
російська | 2,37 % |
інші/не вказали | 1,4 % |
Сучасність
У селі працюють загально-освітня школа I—III ступеня, дошкільний навчальний заклад «Барвінок», амбулаторія загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.
Найбільші підприємства села: ТОВ «Україна», СФГ «Дніпро», СФГ «Україна», СФГ «Гружинскас», СФГ «Теліпко».
Пам'ятки
Неподалік села розташований гідрологічний заказник місцевого значення озеро «Довге».
Відомі люди
Уродженцями села є
- письменники Багмут Іван Андріанович
- і Багмут Йосип Андріанович,
- Шмалій Валерій Олександрович — солдат батальйону «Дніпро-2», загинув під час боїв за Іловайськ.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 26 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
- http://www.tsarich-rn.dp.gov.ua/OBLADM/tsarich_rda.nsf/docs/C5F6C8C0A6E81285C2257641002C84E7?OpenDocument[недоступне посилання з вересня 2019]
- Історія міст і сіл УРСР. Дніпропетровська область [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- [[https://web.archive.org/web/20131017120357/http://dikun.at.ua/_ld/0/20_-END-56-63.pdf Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]][ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Заказники басейну річки
Література
- Баба́йківка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.877
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baba jkivka selo v Ukrayini u Carichanskij selishnij gromadi Dniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Do 2016 roku centr silskoyi radi Plosha 5 13 km domogospodarstv 604 naselennya 1 314 osib selo Babajkivka Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Dniprovskij rajon Gromada Carichanska selishna gromada Kod KATOTTG UA12020310020032558 Oblikova kartka Babajkivka Osnovni dani Zasnovane pochatok XVIII stolittya Persha zgadka 1740 rik Naselennya 1 314 osib Plosha 5 13 km Gustota naselennya 256 14 osib km Poshtovij indeks 51010 Telefonnij kod 380 5690 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 15 pn sh 34 31 53 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 67 m Vodojmi richka Oril Vidstan do rajonnogo centru 10 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Buzivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 65 km Misceva vlada Adresa radi s Babajkivka vul Teatralna 1a Silskij golova Derec Mikola Oleksijovich Karta Babajkivka Babajkivka Mapa Babajkivka u VikishovishiGeografiyaSelo Babajkivka roztashovane na livomu berezi richki Oril nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Novostroyivka na protilezhnomu berezi selo Pomazanivka Primikaye do sela Kushivka Na vidstani 2 5 km protikaye kanal Dnipro Donbas Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici i zabolocheni ozera Roztashovane za 10 km na pivnich vid centru gromadi i za 65 km vid zaliznichnoyi stanciyi Buzivki ArheologiyaDo istorichnih pam yatnikiv Babajkivskoyi silskoyi radi na pochatku XX storichchya vhodili dvi Polivski mogili v centri samogo sela Preobrazhenska mogila v mizh Babajkivkoyu ta Preobrazhenkoyu Levencivska mogila v seli Babajkivka mogila Kotiv gorb osoblive misce zajmali zemlyani vali rovi ta kurgani rozmisheni yak po pravomu tak i po livomu beregah Oreli Najbilshimi z nih buli v 1920 roki Zhuravskij val i riv na richci Zhuravci V stepu nedaleko vid sela Preobrazhenka do 1930 rokiv dobre zberigalisya slidi velikogo Zaporizkogo taboru yakij vklyuchav zemlyani vali kurgani ta rovi z signalnimi vezhami Vsi voni razom vidomi buli pid miscevoyu nazvoyu Zaporizkogo kosha V danij chas na teritoriyi silskoyi radi chislyatsya kurgani v seli Babajkivka 3 kurgani i 1 kurgannij mogilnik z 2 oh kurganiv v seli Ivano Yarizivka 1 u seli Novostroyivka 5 u seli Kushivka 1 a za selom Verbove ye zemlyani vali ukriplennya redut IstoriyaSelo viniklo na pochatku XVIII stolittya Zgidno z litopisami i narodnimi perekazami na pidvishenomu supishanomu livomu berezi Oreli z yavivsya novij hutir poselennya de poselilisya odruzheni kozaki na choli z Danilom Babayem vid prizvisha yakogo i pohodit nazva naselenogo punktu Persha zh zgadka pro selo v istorichnih dokumentah syagaye 1740 roku Selo bulo chastinoyu Zaporozkoyi Sichi i vhodilo do Protovchanskoyi a z 1770 roku do Orilskoyi palanki Na pochatku 1772 roku za danimi perepisu tut bulo 40 dvoriv v 1773 roci nalichuvalosya 60 dvoriv a v 1777 roci 232 dvori z zagalnim chislom meshkanciv 1 516 osib 804 choloviki i 712 zhinok Poyavilis novi hutori Novostroyivka Olenivka Gnativka Yarizivka Lukashivka Ivanivka V 1859 roci v selishi nalichuvalos 746 dvoriv v yakih meshkalo 6335 osib z yakih 3155 cholovikiv ta 3180 zhinok V Babajkivci bula 1 pravoslavna cerkva 2 yarmarki ta bazar V 1863 roci selo nalezhalo do Novomoskovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi chislo meshkanciv 2 775 V 1882 roci do Babajkivki buli priyednani hutori Novostroyivka Berezivka Preobrazhenka Stanom na 1886 rik v slobodi centri Babajkivskoyi volosti meshkalo 2 673 osobi nalichuvalos 486 dvoriv diyali pravoslavna cerkva shkola zemska poshtova stanciya dvi lavki vidbuvalos tri yarmarki na rik ta bazar na svyata Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 6224 osib 3127 cholovichoyi stati ta 3097 zhinochoyi z yakih 6190 pravoslavnoyi viri V 1907 roci Babajkivska volost nalichuvala 1 049 dvoriv naselennya 5 911 osib 3 642 cholovikiv i 2 269 zhinok Radyanska okupaciya vstanovlena v sichni 1918 roku U 1919 roci v Babajkivskomu lisi dislokuvalisya Chervonopovstanskoyi zagoni brativ Drelevskogo i Orlenka Persha partijna yachejka stvorena u 1919 roci komsomolska u 1929 roci Na pochatku 1920 h rokiv selo vhodilo do Novomoskovskogo povitu yak volost a potim do Poltavskoyi guberniyi Z 1927 roku v skladi Carichanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi okrugi URSR a z 1934 roku do skladu Carichanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti U 1929 roci v seli stvoreno chotiri Tovaristva spilnoyi obrobki zemli yaki v 1931 roci peretvoreni v kolgospi Blizko 600 zhiteliv sela voyuvali na frontah nimecko radyanskoyi vijni 76 z nih udostoyeni bojovih nagorod 254 zaginuli U seli sporudzheno memorialnij kompleks v pam yat pro voyiniv poleglih pri vidvoyuvanniya sela i odnoselciv yaki zaginuli U povoyennij chas v seli znahodilasya centralna sadiba kolgospu Ukrayina za yakim bulo zakripleno 8 207 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 6 110 ga ornoyi zemli Golovnim napryamom gospodarstva bulo virobnictvo zerna i produktiv tvarinnictva Za trudovi dosyagnennya kilka peredovikiv virobnictva buli nagorodzheni ordenami i medalyami sered nih ordenom Lenina kolgospnicya L Ye Bugaj ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi kolishnij direktor zootehnikumu I P Sherban tosho U seli diyali serednya shkola richna silskogospodarska shkola do 1974 roku zootehnikum likarnya na 50 lizhok z ambulatoriyeyu i stacionarnim viddilennyam dityachij kombinat na 120 misc budinok kulturi z zalom na 600 misc p yat bibliotek z knizhkovim fondom ponad 25 5 tisyach primirnikiv viddilennya zv yazku oshadkasa shist magaziniv tri yidalni ATS Za 1966 1977 roki v seli bulo pobudovano 141 zhitlovij budinok NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1673 osobi z yakih 749 cholovikiv ta 924 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1426 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 23 rosijska 2 37 inshi ne vkazali 1 4 SuchasnistU seli pracyuyut zagalno osvitnya shkola I III stupenya doshkilnij navchalnij zaklad Barvinok ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini feldshersko akusherskij punkt budinok kulturi biblioteka Najbilshi pidpriyemstva sela TOV Ukrayina SFG Dnipro SFG Ukrayina SFG Gruzhinskas SFG Telipko Pam yatkiNepodalik sela roztashovanij gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya ozero Dovge Vidomi lyudiUrodzhencyami sela ye pismenniki Bagmut Ivan Andrianovich i Bagmut Josip Andrianovich Shmalij Valerij Oleksandrovich soldat bataljonu Dnipro 2 zaginuv pid chas boyiv za Ilovajsk Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast Primitki Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 26 sichnya 2012 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 26 listopada 2013 http www tsarich rn dp gov ua OBLADM tsarich rda nsf docs C5F6C8C0A6E81285C2257641002C84E7 OpenDocument nedostupne posilannya z veresnya 2019 Istoriya mist i sil URSR Dnipropetrovska oblast 3 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 59 X 270 120 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih https web archive org web 20131017120357 http dikun at ua ld 0 20 END 56 63 pdf Arhivovano17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Zakazniki basejnu richkiLiteraturaBaba jkivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 877