Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петербу рзька Акаде мія мисте цтв також Імператорська академія мистецтв науковий і навчальний заклад заснований у Петерб

Петербурзька академія мистецтв

Петербурзька академія мистецтв

Петербу́рзька Акаде́мія мисте́цтв, також Імператорська академія мистецтв — науковий і навчальний заклад заснований у Петербурзі в 1757 році.

Санкт-Петербурзька академія мистецтв
image
59°56′15″ пн. ш. 30°17′24″ сх. д. / 59.9375111° пн. ш. 30.2902194° сх. д. / 59.9375111; 30.2902194Координати: 59°56′15″ пн. ш. 30°17′24″ сх. д. / 59.9375111° пн. ш. 30.2902194° сх. д. / 59.9375111; 30.2902194
Країна Росія
Місто Санкт-Петербург
Тип художня академія
Тип будівлі художня академія
Стиль класицизм
Автор проєкту Жак-Франсуа Блондель, переробки — Кокорінов Олександр Філіпович та Валлєн Деламот (головний фасад)
Засновник Шувалов Іван Іванович
Перша згадка 1757 р.
Дата заснування 1757
Побудовано добудови в 19 ст.
Основні дати:
1764, 1773—1788 рр.
Будівлі:
академічна церква, академічний театр, академічна бібліотека, академічний музей, колона в саду,
Статус  Культурне надбання Російської федерації
Стан задовільний
image
image
Санкт-Петербурзька академія мистецтв
Санкт-Петербурзька академія мистецтв (Росія)
image
image
Санкт-Петербурзька академія мистецтв
Санкт-Петербурзька академія мистецтв (Росія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія виникнення

image
Жак-Франсуа Блондель. Проект Академії мистецтв для Москви, замовлений І. І. Шуваловим, фасад. Перероблений для Петербурга.
image
Худ. Ф. Рокотов. Граф І. І. Шувалов. Ермітаж.

Ініціатором заснування Академії мистецтв в Росії був вельможа, граф І. І. Шувалов. Це був один з найбільш освічених людей середини 18 століття, палкий прихильник культури Франції. Саме він був фундатором Московського університету, а Академію бачив філією Московського університету. Наближення до імператриці Єлизавети ІІ і посада фактичного фаворита давала змогу долати усі перешкоди. Шувалов так поспішав з заснуванням, що віддав під засновану в 1757 р. Академію мистецтв деякі приміщення свого палацу на вулиці Італійській в Петербурзі. Перші роки існування Академія і була філією Московського університету, але з розташуванням у столиці.

Аби виховання майбутніх митців було досить плідним, Шувалов передав для навчання свою картинну галерею західноєвропейських майстрів (близько 100 творів), де були

Реформи Катерини ІІ в Академії мистецтв

image
Худ. Дмитро Левицький. Портрет архітектора Олександра Кокорінова, автора поземного плану Академії мистецтв.

У 1764 році нова імператриця Катерина II, що демонструвала прихильність ідеям Просвітництва, дарувала Академії мистецтв автономію від університету, новий штат і устав. Для Академії за наказом імператриці почали будувати окреме приміщення на Василівському острові (архітектори Ж. Б. Валлєн Деламот і О. Ф. Кокорінов). Будівництво тривало з 1764 по 1788 рік. Невдоволення активною діяльністю графа І. Шувалова по створенню Академії і бажання Катерини II перехопити його славу фундатора призвело до відставки Шувалова і вимушеного переїзду того до Європи у довге відрядження.

На чолі Академії імператриця поставила особу, наближену до свого престолу, І. Бецького. Той і заснував при Академії Виховальне училище. Широкі плани по діяльності закладу майже не виконувались, за винятком запрошення іноземних викладачів, посилання деяких випускників на стажування за кордон і поповнення колекцій в самій Академії. Свою колекцію гравюр і малюнків Бецький передав Академії, де були

Традицією зробили і вимогу дарувати картини від новоприбулих іноземних викладачів (наприклад, Ле Лоррен передав 160 малюнків, Ж. Лагрене — 190, скульптор Етьєн Моріс Фальконе — картину Франсуа Буше і Карло Ванлоо).

В музей при Академії також передали картини з палаців Петергофа, Оранієнбаума, картини, реквізовані у князя Сапеги та приватних зібрань тощо.

Первісна структура Академії мистецтв

image
Друга Антична галерея Імператорської Академії мистецтв.

На кінець 18 століття Академія мистецтв мала

  • клас живопису
  • клас скульптури
  • клас архітектури
  • майстерню гравюри
  • ливарну майстерню (відкриту у 1786 р.)
  • майстерню з ремонту годинників, куди відсилали нездібних учнів
  • театр при навчальному закладі
  • бібліотеку
  • музей (картини, малюнки, гравюри, гіпсові копії скульптур Греції і Риму, теракоти, мармурові скульптури)

В Академію брали дітей слуг, солдатів, позашлюбних дітей . Курс навчання тривав до 15 років. Випускникам Академії дарувалося дворянство.

Невизначеність вихованців в майбутньому фаху, неспроможність розпізнати талант погано відбилося на художніх кадрах випускників. Найталановитіші художники 18 століття розвинулись по-за стінами Академії або були залучені до закладу після свого визнання (Федір Рокотов, Дмитро Левицький, Володимир Боровіковський тощо). Майже так складалась ситуація і з найкращими архітекторами доби, серед яких Василь Баженов, Іван Старов тощо.

Визначне місце зайняли лише вихованці скульптурного класу — Федот Шубін, Михайло Козловський, Іван Мартос. Бо цей мистецький фах тісно пов'язаний з складними технічними навичками і умовами створення скульптур, головним замовником яких була імператриця і найбагатші вельможі імперії. Великого поширення скульптури Академії не мали.

19 століття

Традиція дарунків Академії продовжилась і в 19 столітті. Найзначнішими були збірки

  • графа Г. В. Орлова
  • графа В. В. Мусіна-Пушкіна-Брюса
  • графа Н. А. Кушелєва-Безбородко тощо. Остання збірка мала надзвичайне значення, бо формувалася в Парижі, де купували картини сучасних французьких майстрів. Родич Олександра Безбородко, українця за походженням, Н. А. Кушелєв мав в своїй збірці твори Барбізонської школи і картини Ежена Делакруа, які не купували навіть для Імператорського Ермітажу. Учні Академії, не виїжджаючи до Парижа, мали змогу бачити твори новітніх мистецьких течій Франції, провідного мистецького центру 19 століття.

Досить цікавою була і колекція старих майстрів Європи Кушелєва-Безбородко, де були

Вихованцями академії були видатні російські живописці, скульптори, гравери, архітектори, а також багато радянських майстрів старшого покоління. У 18 та 1-й чверті 19 століття з Академію мистецтв зв'язаний розквіт російського класицизму. Згодом, зберігаючи значення школи високої професіональної майстерності, вона стала гальмом у розвитку російської художньої культури, підпорою ідеалістичної естетики, академізму. Демократична течія — «передвижництво» — виникла і розвивалася в боротьбі з Академію мистецтв.

У другій половині 19 століття в академії навчались Михайло Врубель, Серов Валентин, які не пройшли повного курсу навчання і довершили формування самостійно.

У 20 столітті. Варварство змін без покращення стану

Докладніше: Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна

12 квітня 1918 року указом Раднаркому Академія мистецтв була повністю скасована, а академічний музей перестав функціонувати. Вище художнє училище при Імператорській Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі в 1918 році перетворено в Петроградські державні вільні художньо-навчальні майстерні, у 1921 році перейменовано в Петроградські державні художньо-навчальні майстерні при відтвореній Академії мистецтв, в 1928 році перетворені у Вищий художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН). У 1930 році ВХУТЕІН реорганізований в Інститут пролетарського образотворчого мистецтва (ІНПІІ). У 1932 р. ІНПІІ був перетворений в Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури, якому в 1944 році було присвоєно ім'я Іллі Юхимовича Рєпіна. Назва зберігалася до 1990-х років, коли заклад був перетворений у Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна.

Про перший етап дивацький реформ у колишній академії сповіщав В. Костін у власних спогадах. Молодий кореспондент газети «Комсомольская правда», В. Костін сам тоді діяв в дусі рреволюційний перетворень (скасувати все старе, замініти на нове). Йому надіслали матеріали про Ленінградський інститут пролетарського мистецтв у Москву. В них сповіщали про реорганізації в колишній академії мистецтв. Директор пролетарського інституту Маслов сприяв знищенню музею академії з його копіями скульптур доби античності, відродження на французького 18 століття. Коштовний живопис старих майстрів країн Західної Європи встигли вивезти у Державний Ермітаж, де згуртувались науковці і носії високої культури, далекі від безглуздого бажання нищити все старе тільки за те, що воно нещодавно було царським.

В. Костін разом із Решетовим створили гострий фейлетон «Ваня Дилдін керує мистецтвом», де засудили незграбність реформ директора Маслова, котрий перетворив колишню академію на просту майстерню зі створення революційних гасел для заводів і фабрик міста . Редактор газети теж діяв в дусі часу. Він подзвонив у відпопідний радянський заклад — прокуратуру… Вже ввечері того ж дня Маслов був арештований і проти нього розпочато слідство. Ніхто не думав, що їх дії — типовий донос, що для незграбного директора досить позбавлення посади, а не покарання у в'язниці. Скрізь панував з драматичними для доль людей наслідками.

Відомі випускники

Айвазовський Іван Костянтинович

Балавенський Федір Петрович

Васильківський Сергій Іванович

Врубель Михайло Олександрович

Галімський Владислав Михайлович

Гуржієнко Антон Михайлович

Калмиков Григорій Одіссейович

Кричевський Федір Григорович

Куїнджі Архип Іванович

Маковський Костянтин Єгорович

Маковський Микола Єгорович

Мурашко Микола Іванович

Ніколаєв Володимир Миколайович

Ніколаєв Іполит Володимирович

Орловський Володимир Донатович

Пархоменко Іван Кирилович

Перетяткович Мар'ян Мар'янович

Перов Василь Григорович

Пимоненко Микола Корнилійович

Покровський Володимир Миколайович

Рєпін Ілля Юхимович

Самокиш Микола Семенович

Суриков Василь Іванович

Трохименко Клим

Цисс Григорій Іванович

Шевченко Тарас Григорович

Шишкін Іван Іванович

Шовкуненко Олексій Олексійович

Значення

Академія мистецтв відіграла велику роль в розвитку мистецтва в Російській Імперії. Вона мала також великий вплив на розвиток українського мистецтва. Тут виховувалося багато українських художників: Шевченко Тарас Григорович, В. Орловський, М. та О. Мурашки, С. Васильківський, В. Галімський, М. Пимоненко, скульптор Ф. Балавенський. Освіту здобули там і видатні майстри українського радянського малярства Самокиша Микола, Ф. Кричевський, К. Трохименко та інші. Академія мистецтв підтримувала рисувальні школи в Києві, Харкові, Одесі.

У 1918 імператорську Академію мистецтв скасовано і створено інші навчальні заклади.

1933 у Ленінграді організовано Всеросійську академію мистецтв, яка мала функції переважно навчальної установи. В 1947 Академію мистецтв перетворено у вищу наукову установу — Академію мистецтв СРСР (знаходиться у Москві).

Історичні зображення академії

image
петербурзька академія мистецтв і набережна з єгипетськими сфінксами, фото кінця 19 ст.
  • image
    Арх. Валлєн Деламот. Центральна частина фасаду Академії мистецтв, проект 1773 р.
  • image
    Роберт Кер Портер. «Академія мистецтв від Англійської набережної», з видання 1813 р.
  • image
    Карл Беггров. «Петербурзька академія мистецтв і Рум'янцевський обеліск (до створення сквера)»
  • image
    Бібліотека академії на початку 20 ст.
  • image
    П. Шиллінговський. Экслібрис бібліотеки Петербурзької Академії мистецтв, офорт 1925 р.
  • image
    Фото 1903 року
  • image
    Петербурзька академія мистецтв, марка 200 років з року заснування 1757-1957

Музей Тараса Шевченка

Докладніше: Музей-квартира Тараса Шевченка
image
Сошенко Іван Максимович (скульптор Микола Шматько)

У приміщенні академії знаходиться Музей-квартира Тараса Шевченка, де можна оглянути меморіальну майстерню, художні роботи Шевченка, прижиттєві видання, приватні речі Шевченка, численну літературу з Шевченкіани. У цій квартирі Шевченко проживав в останні роки свого життя, тут 10 березня 1861 року він помер.

Див. також

Посилання

  • Академія мистецтв імператорська [ 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петербурзька академія мистецтв

Примітки

  1. «Панорама искусств», № 9, М., «Советский художник», 1986, с. 118
  2. . Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 20 серпня 2010.
  3. . Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 20 серпня 2010.

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Наше Наследие, № 65, 2003 (рос.)
  • Научно-исследовательский музей Академии художеств СССР, (автор-составитель Т. А. Петрова), Изогиз, Л. 1959 (рос)
  • Академия художеств начала 19 века, каталог выставки, Л. «Искусство», 1976 (рос)
  • Молева Н., Бєлютін Е. «Педагогическа система Академии художеств 18 века», М., «Искусство», 1956

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Peterbu rzka Akade miya miste ctv takozh Imperatorska akademiya mistectv naukovij i navchalnij zaklad zasnovanij u Peterburzi v 1757 roci skasovanij Sankt Peterburzka akademiya mistectv59 56 15 pn sh 30 17 24 sh d 59 9375111 pn sh 30 2902194 sh d 59 9375111 30 2902194 Koordinati 59 56 15 pn sh 30 17 24 sh d 59 9375111 pn sh 30 2902194 sh d 59 9375111 30 2902194Krayina RosiyaMisto Sankt PeterburgTip hudozhnya akademiyaTip budivli hudozhnya akademiyaStil klasicizmAvtor proyektu Zhak Fransua Blondel pererobki Kokorinov Oleksandr Filipovich ta Vallyen Delamot golovnij fasad Zasnovnik Shuvalov Ivan IvanovichPersha zgadka 1757 r Data zasnuvannya 1757Pobudovano dobudovi v 19 st Osnovni dati 1764 1773 1788 rr Budivli akademichna cerkva akademichnij teatr akademichna biblioteka akademichnij muzej kolona v sadu Status Kulturne nadbannya Rosijskoyi federaciyiStan zadovilnijSankt Peterburzka akademiya mistectvSankt Peterburzka akademiya mistectv Rosiya Pokazati na mapi RosiyaSankt Peterburzka akademiya mistectvSankt Peterburzka akademiya mistectv Rosiya Pokazati na mapi Rosiya Mediafajli u VikishovishiIstoriya viniknennyaZhak Fransua Blondel Proekt Akademiyi mistectv dlya Moskvi zamovlenij I I Shuvalovim fasad Pereroblenij dlya Peterburga Hud F Rokotov Graf I I Shuvalov Ermitazh Iniciatorom zasnuvannya Akademiyi mistectv v Rosiyi buv velmozha graf I I Shuvalov Ce buv odin z najbilsh osvichenih lyudej seredini 18 stolittya palkij prihilnik kulturi Franciyi Same vin buv fundatorom Moskovskogo universitetu a Akademiyu bachiv filiyeyu Moskovskogo universitetu Nablizhennya do imperatrici Yelizaveti II i posada faktichnogo favorita davala zmogu dolati usi pereshkodi Shuvalov tak pospishav z zasnuvannyam sho viddav pid zasnovanu v 1757 r Akademiyu mistectv deyaki primishennya svogo palacu na vulici Italijskij v Peterburzi Pershi roki isnuvannya Akademiya i bula filiyeyu Moskovskogo universitetu ale z roztashuvannyam u stolici Abi vihovannya majbutnih mitciv bulo dosit plidnim Shuvalov peredav dlya navchannya svoyu kartinnu galereyu zahidnoyevropejskih majstriv blizko 100 tvoriv de buli Paolo Veroneze Alessandro Manyasko Dzhordano Luka Zhan Batist Grez ta in Reformi Katerini II v Akademiyi mistectvHud Dmitro Levickij Portret arhitektora Oleksandra Kokorinova avtora pozemnogo planu Akademiyi mistectv U 1764 roci nova imperatricya Katerina II sho demonstruvala prihilnist ideyam Prosvitnictva daruvala Akademiyi mistectv avtonomiyu vid universitetu novij shtat i ustav Dlya Akademiyi za nakazom imperatrici pochali buduvati okreme primishennya na Vasilivskomu ostrovi arhitektori Zh B Vallyen Delamot i O F Kokorinov Budivnictvo trivalo z 1764 po 1788 rik Nevdovolennya aktivnoyu diyalnistyu grafa I Shuvalova po stvorennyu Akademiyi i bazhannya Katerini II perehopiti jogo slavu fundatora prizvelo do vidstavki Shuvalova i vimushenogo pereyizdu togo do Yevropi u dovge vidryadzhennya Na choli Akademiyi imperatricya postavila osobu nablizhenu do svogo prestolu I Beckogo Toj i zasnuvav pri Akademiyi Vihovalne uchilishe Shiroki plani po diyalnosti zakladu majzhe ne vikonuvalis za vinyatkom zaproshennya inozemnih vikladachiv posilannya deyakih vipusknikiv na stazhuvannya za kordon i popovnennya kolekcij v samij Akademiyi Svoyu kolekciyu gravyur i malyunkiv Beckij peredav Akademiyi de buli Albreht Dyurer Erkole de Roberti Salvator Roza Zhak Bellanzh ta bagato drugoryadnih i malotalanovitih majstriv Mistecka vartist kolekcij Beckogo bula nevelikoyu pro sho pisali she suchasniki u 18 stolitti Tradiciyeyu zrobili i vimogu daruvati kartini vid novopribulih inozemnih vikladachiv napriklad Le Lorren peredav 160 malyunkiv Zh Lagrene 190 skulptor Etyen Moris Falkone kartinu Fransua Bushe i Karlo Vanloo V muzej pri Akademiyi takozh peredali kartini z palaciv Petergofa Oraniyenbauma kartini rekvizovani u knyazya Sapegi ta privatnih zibran tosho Pervisna struktura Akademiyi mistectvDruga Antichna galereya Imperatorskoyi Akademiyi mistectv Na kinec 18 stolittya Akademiya mistectv mala klas zhivopisu klas skulpturi klas arhitekturi majsternyu gravyuri livarnu majsternyu vidkritu u 1786 r majsternyu z remontu godinnikiv kudi vidsilali nezdibnih uchniv teatr pri navchalnomu zakladi biblioteku muzej kartini malyunki gravyuri gipsovi kopiyi skulptur Greciyi i Rimu terakoti marmurovi skulpturi V Akademiyu brali ditej slug soldativ pozashlyubnih ditej Kurs navchannya trivav do 15 rokiv Vipusknikam Akademiyi daruvalosya dvoryanstvo Neviznachenist vihovanciv v majbutnomu fahu nespromozhnist rozpiznati talant pogano vidbilosya na hudozhnih kadrah vipusknikiv Najtalanovitishi hudozhniki 18 stolittya rozvinulis po za stinami Akademiyi abo buli zalucheni do zakladu pislya svogo viznannya Fedir Rokotov Dmitro Levickij Volodimir Borovikovskij tosho Majzhe tak skladalas situaciya i z najkrashimi arhitektorami dobi sered yakih Vasil Bazhenov Ivan Starov tosho Viznachne misce zajnyali lishe vihovanci skulpturnogo klasu Fedot Shubin Mihajlo Kozlovskij Ivan Martos Bo cej misteckij fah tisno pov yazanij z skladnimi tehnichnimi navichkami i umovami stvorennya skulptur golovnim zamovnikom yakih bula imperatricya i najbagatshi velmozhi imperiyi Velikogo poshirennya skulpturi Akademiyi ne mali 19 stolittyaTradiciya darunkiv Akademiyi prodovzhilas i v 19 stolitti Najznachnishimi buli zbirki grafa G V Orlova grafa V V Musina Pushkina Bryusa grafa N A Kushelyeva Bezborodko tosho Ostannya zbirka mala nadzvichajne znachennya bo formuvalasya v Parizhi de kupuvali kartini suchasnih francuzkih majstriv Rodich Oleksandra Bezborodko ukrayincya za pohodzhennyam N A Kushelyev mav v svoyij zbirci tvori Barbizonskoyi shkoli i kartini Ezhena Delakrua yaki ne kupuvali navit dlya Imperatorskogo Ermitazhu Uchni Akademiyi ne viyizhdzhayuchi do Parizha mali zmogu bachiti tvori novitnih misteckih techij Franciyi providnogo misteckogo centru 19 stolittya Dosit cikavoyu bula i kolekciya starih majstriv Yevropi Kushelyeva Bezborodko de buli Yakob Jordans Piter Brejgel molodshij Rubens Usya kolekciya nalichuvala 466 kartin i 29 skulptur Vihovancyami akademiyi buli vidatni rosijski zhivopisci skulptori graveri arhitektori a takozh bagato radyanskih majstriv starshogo pokolinnya U 18 ta 1 j chverti 19 stolittya z Akademiyu mistectv zv yazanij rozkvit rosijskogo klasicizmu Zgodom zberigayuchi znachennya shkoli visokoyi profesionalnoyi majsternosti vona stala galmom u rozvitku rosijskoyi hudozhnoyi kulturi pidporoyu idealistichnoyi estetiki akademizmu Demokratichna techiya peredvizhnictvo vinikla i rozvivalasya v borotbi z Akademiyu mistectv U drugij polovini 19 stolittya v akademiyi navchalis Mihajlo Vrubel Serov Valentin yaki ne projshli povnogo kursu navchannya i dovershili formuvannya samostijno U 20 stolitti Varvarstvo zmin bez pokrashennya stanuDokladnishe Sankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni I Yu Ryepina 12 kvitnya 1918 roku ukazom Radnarkomu Akademiya mistectv bula povnistyu skasovana a akademichnij muzej perestav funkcionuvati Vishe hudozhnye uchilishe pri Imperatorskij Akademiyi mistectv u Sankt Peterburzi v 1918 roci peretvoreno v Petrogradski derzhavni vilni hudozhno navchalni majsterni u 1921 roci perejmenovano v Petrogradski derzhavni hudozhno navchalni majsterni pri vidtvorenij Akademiyi mistectv v 1928 roci peretvoreni u Vishij hudozhno tehnichnij institut VHUTEIN U 1930 roci VHUTEIN reorganizovanij v Institut proletarskogo obrazotvorchogo mistectva INPII U 1932 r INPII buv peretvorenij v Leningradskij institut zhivopisu skulpturi i arhitekturi yakomu v 1944 roci bulo prisvoyeno im ya Illi Yuhimovicha Ryepina Nazva zberigalasya do 1990 h rokiv koli zaklad buv peretvorenij u Sankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni I Yu Ryepina Pro pershij etap divackij reform u kolishnij akademiyi spovishav V Kostin u vlasnih spogadah Molodij korespondent gazeti Komsomolskaya pravda V Kostin sam todi diyav v dusi rrevolyucijnij peretvoren skasuvati vse stare zaminiti na nove Jomu nadislali materiali pro Leningradskij institut proletarskogo mistectv u Moskvu V nih spovishali pro reorganizaciyi v kolishnij akademiyi mistectv Direktor proletarskogo institutu Maslov spriyav znishennyu muzeyu akademiyi z jogo kopiyami skulptur dobi antichnosti vidrodzhennya na francuzkogo 18 stolittya Koshtovnij zhivopis starih majstriv krayin Zahidnoyi Yevropi vstigli vivezti u Derzhavnij Ermitazh de zgurtuvalis naukovci i nosiyi visokoyi kulturi daleki vid bezgluzdogo bazhannya nishiti vse stare tilki za te sho vono neshodavno bulo carskim V Kostin razom iz Reshetovim stvorili gostrij fejleton Vanya Dildin keruye mistectvom de zasudili nezgrabnist reform direktora Maslova kotrij peretvoriv kolishnyu akademiyu na prostu majsternyu zi stvorennya revolyucijnih gasel dlya zavodiv i fabrik mista Redaktor gazeti tezh diyav v dusi chasu Vin podzvoniv u vidpopidnij radyanskij zaklad prokuraturu Vzhe vvecheri togo zh dnya Maslov buv areshtovanij i proti nogo rozpochato slidstvo Nihto ne dumav sho yih diyi tipovij donos sho dlya nezgrabnogo direktora dosit pozbavlennya posadi a ne pokarannya u v yaznici Skriz panuvav z dramatichnimi dlya dol lyudej naslidkami Vidomi vipusknikiAjvazovskij Ivan Kostyantinovich Balavenskij Fedir Petrovich Vasilkivskij Sergij Ivanovich Vrubel Mihajlo Oleksandrovich Galimskij Vladislav Mihajlovich Gurzhiyenko Anton Mihajlovich Kalmikov Grigorij Odissejovich Krichevskij Fedir Grigorovich Kuyindzhi Arhip Ivanovich Makovskij Kostyantin Yegorovich Makovskij Mikola Yegorovich Murashko Mikola Ivanovich Nikolayev Volodimir Mikolajovich Nikolayev Ipolit Volodimirovich Orlovskij Volodimir Donatovich Parhomenko Ivan Kirilovich Peretyatkovich Mar yan Mar yanovich Perov Vasil Grigorovich Pimonenko Mikola Kornilijovich Pokrovskij Volodimir Mikolajovich Ryepin Illya Yuhimovich Samokish Mikola Semenovich Surikov Vasil Ivanovich Trohimenko Klim Ciss Grigorij Ivanovich Shevchenko Taras Grigorovich Shishkin Ivan Ivanovich Shovkunenko Oleksij OleksijovichZnachennyaAkademiya mistectv vidigrala veliku rol v rozvitku mistectva v Rosijskij Imperiyi Vona mala takozh velikij vpliv na rozvitok ukrayinskogo mistectva Tut vihovuvalosya bagato ukrayinskih hudozhnikiv Shevchenko Taras Grigorovich V Orlovskij M ta O Murashki S Vasilkivskij V Galimskij M Pimonenko skulptor F Balavenskij Osvitu zdobuli tam i vidatni majstri ukrayinskogo radyanskogo malyarstva Samokisha Mikola F Krichevskij K Trohimenko ta inshi Akademiya mistectv pidtrimuvala risuvalni shkoli v Kiyevi Harkovi Odesi U 1918 imperatorsku Akademiyu mistectv skasovano i stvoreno inshi navchalni zakladi 1933 u Leningradi organizovano Vserosijsku akademiyu mistectv yaka mala funkciyi perevazhno navchalnoyi ustanovi V 1947 Akademiyu mistectv peretvoreno u vishu naukovu ustanovu Akademiyu mistectv SRSR znahoditsya u Moskvi Istorichni zobrazhennya akademiyipeterburzka akademiya mistectv i naberezhna z yegipetskimi sfinksami foto kincya 19 st Arh Vallyen Delamot Centralna chastina fasadu Akademiyi mistectv proekt 1773 r Robert Ker Porter Akademiya mistectv vid Anglijskoyi naberezhnoyi z vidannya 1813 r Karl Beggrov Peterburzka akademiya mistectv i Rum yancevskij obelisk do stvorennya skvera Biblioteka akademiyi na pochatku 20 st P Shillingovskij Ekslibris biblioteki Peterburzkoyi Akademiyi mistectv ofort 1925 r Foto 1903 roku Peterburzka akademiya mistectv marka 200 rokiv z roku zasnuvannya 1757 1957Muzej Tarasa ShevchenkaDokladnishe Muzej kvartira Tarasa Shevchenka Soshenko Ivan Maksimovich skulptor Mikola Shmatko U primishenni akademiyi znahoditsya Muzej kvartira Tarasa Shevchenka de mozhna oglyanuti memorialnu majsternyu hudozhni roboti Shevchenka prizhittyevi vidannya privatni rechi Shevchenka chislennu literaturu z Shevchenkiani U cij kvartiri Shevchenko prozhivav v ostanni roki svogo zhittya tut 10 bereznya 1861 roku vin pomer Ukrayinskij mecenat A I Dmitrenko peredav u dar muzeyu Tarasa Shevchenka Akademiyi Mistectv Sankt Peterburg byust ukrayinskogo hudozhnika Ivana Soshenka roboti Mikoli Shmatka Div takozhAkademichni zvannya Peterburzkoyi akademiyi mistectv Antichnist Prosvitnictvo Klasicizm Akademizm Mecenatstvo Muzej kvartira Tarasa ShevchenkaPosilannyaAkademiya mistectv imperatorska 5 listopada 2021 u Wayback Machine VUEPortal Mistectvo Portal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Peterburzka akademiya mistectvPrimitki Panorama iskusstv 9 M Sovetskij hudozhnik 1986 s 118 Arhiv originalu za 3 serpnya 2009 Procitovano 20 serpnya 2010 Arhiv originalu za 4 veresnya 2016 Procitovano 20 serpnya 2010 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Nashe Nasledie 65 2003 ros Nauchno issledovatelskij muzej Akademii hudozhestv SSSR avtor sostavitel T A Petrova Izogiz L 1959 ros Akademiya hudozhestv nachala 19 veka katalog vystavki L Iskusstvo 1976 ros Moleva N Byelyutin E Pedagogicheska sistema Akademii hudozhestv 18 veka M Iskusstvo 1956

Дата публікації:
Топ