Академічні звання Петербурзької академії мистецтв

Академічні звання Петербурзької академії мистецтв — почесні звання, що присуджувалися художникам і архітекторам, вихованцям академії, та їх викладачам, а також вагомим колекціонерам, державним і громадським діячам за значні заслуги в галузі образотворчого мистецтва і архітектури.

Звання були затверджені відповідними статутами:

• академік, призначений (кандидат в академіки, 1764—1859);
• почесний член академії (1763—1918);
• почесний вільний общник (1766—1893);
• почесний любитель мистецтв (1763—1918).

Присудження цих звань відбувалося шляхом голосування щороку, на Публічних зборах академії.

Серед представників українського мистецтва, звання академіка були удостоєні:

• академіка гравюри — Тарас Шевченко (1860; за гравюри з картин Рембрандта ван Рея «Притча про робітників на винограднику» й Івана Соколова «Приятелі»);
• академіка живопису — Костянтин Трутовський (1860; за картину «Хоровод у Курській губернії»);
• академіка живопису — Володимир Орловський (1887; за картини «Захід сонця», «У степу», «Вечір»).

Почесними членами академії були представники українського мистецтва або інші митці й діячі науки, які працювали в Україні:

Головна категорія:

• живописець-мариніст Іван Айвазовський;
• археолог ;
• композитор і колекціонер живопису Дмитро Бортнянський;
• художник і музейний діяч Дмитро Григорович;
• колекціонер Богдан Ханенко;
• колекціонер Павло Харитоненко.

Почесними вільними общниками стали:

Головна категорія:

• художниця Марія Раєвська-Іванова;
• археолог ;
• колекціонер Григорій Тарновський.

Академіками стали:

Головна категорія:

архітектори

• Олексій Бекетов;
• Вікентій Беретті;
• Олександр Беретті;
• Микола Бонч-Бруєвич;
• Віктор Сичугов;
• Микола Толвинський

живописці

• Владислав Галімський;
• Киріак Костанді;
• Вільгельм Котарбінський;
• Геннадій Ладиженський;
• Дмитро Маляренко;
• Іван Саблуков;
• Михайло Сажин;
• Євген Столиця;
• Руфін Судковський;
• Микола Пимоненко;
• Харитон Платонов;
• Олександр Попов;
• Опанас Рокачевський;

скульптори

• Борис Едуардс;
• Пармен Забелло.

Згідно з Тимчасовим статутом академії 1893 року, що діяв до 1918 року, звання академіка було збережене і введено нове — дійсний член. Серед них:

Головна категорія:

живописці

• Микола Бодаревський;
• Віктор Васнецов;
• Микола Кузнецов;
• Костянтин Крижицький;
• Ігор Грабар;
• Архип Куїнджі;
• Ілля Рєпін;
• Франц Рубо;
• Валентин Сєров;
• Іван Похитонов;
• Опанас Розмарицин;

скульптори

• Марко Антокольський;
• Володимир Беклемішев;
• Леонід Позен.

Для викладачів академії з 1764 року було встановлено звання ректора, ад'юнкт-ректора (до 1802 року), радника, професора і радника (з 1802 року), заслуженого ректора, заслуженого професора (обидва — з 1830 року).

Вихованцям академії на щорічних публічних зборах присуджували звання «класного» або «вільного» (некласного) художника.

Література

• . Юбилейный справочник Императорской академии художеств. 1794—1914 : в 2 томах. Санкт-Петербург: Голике и Вильборг, 1914 (рос.);
• 225 лет Академии художеств СССР. Каталог выставки : в 2 томах. Москва : Изобразительное искусство, 1985 (рос.);
• . Академічні звання // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 27—28. — ISBN 5-88500-27-1.;
• А. Н. Оленин. Избранные труды по истории и деятельности Императорской Академии художеств / Научный редактор Г. В. Бахарева. Санкт-Петербург : БАН, 2010. 144 с. (рос.);
• В. В. Шлейлов. Академічні звання // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .